Медальна галерея збірних України. U-21: срібло Євро-2006

28.04.2020 12:31

Фото Павла Кубанова

Останні успіхи збірних України, зокрема, національної команди — у Лізі націй і відбірному турнірі чемпіонату Європи, а юнаків — на чемпіонаті світу U-20, доповнили історію вітчизняного футболу новими яскравими сторінками.

Пропонуємо згадати попередні медальні звитяги синьо-жовтих.

Молодіжна збірна України вийшла до фінальної частини чемпіонату Європи лише із шостої спроби — у циклі Євро-2006 (U-21). У перших двох циклах молоді українці посідали друге місце у групі, у відборах Євро-2000 та Євро-2004 — третє, а найближче до прориву до фінальної частини перебували в циклі Євро-2002. Тоді команда Володимира Онищенка програла у стикових матчах збірній Швейцарії. Єдиний позитив від тих зустрічей — футбольна Україна на власні очі побачила талант Андрія Вороніна, якого тренери «молодіжки» чомусь уперто ігнорували, незважаючи на його прогрес у німецькому «Майнці» під керівництвом тоді ще зовсім зеленого, а зараз неймовірно популярного Юргена Клоппа.

Відбірний цикл Євро-2006 (U-21) розпочався у вересні 2004-го. Але насправді ця команда почала комплектуватися ще раніше. Наприкінці 2002 року до керма молодіжної збірної України прийшов Павло Яковенко, який замінив після невдалого старту відбору Євро-2004 (U-21) Анатолія Крощенка. Новий керманич одразу розширив список кандидатів до «молодіжки», в якій поряд із гравцями 1981 року народження (покоління, яке виграло срібло юніорського Євро-2000 й виступало на чемпіонаті світу (U-20) у 2001-му) набиралися досвіду хлопці не тільки 1983—1984 років народження, але й 1985-го. Того самого знаменитого експериментального спецкласу, в якому були зібрані найяскравіші таланти не лише з України, але й із Росії та Білорусі.

Цей досвід матчів на рівні команд U-21 дозволив Алієву, Мілевському, Яценку та їхнім одноліткам здобути бронзові нагороди на Євро-2004 (U-19) і перепустку на ЧС-2005 (U-20) і з хорошим багажем підійти до старту відбору Євро-2006 (U-21) у вересні 2004-го. Ніхто не здогадувався, що після вересневих виїзних матчів із командами Данії (2:3) та Казахстану (1:0) завершиться каденція Павла Яковенка.

На жовтневі поєдинки 2004 року Україна вийшла вже під проводом Олексія Михайличенка, якого тільки-но було звільнено з «Динамо» після домашньої поразки від турецького «Трабзонспору» у кваліфікації Ліги чемпіонів. Старт у нового тренера вийшов стовідсотковим: Греція — 1:0, Грузія — 6:0. Один із голів грузинам забив Олександр Гладкий — 17-річний форвард у компанії значно досвідченіших партнерів.

Але далі розпочалися проблеми: Туреччина — 0:1, Албанія — 1:1, Данія — 0:1. Доленосним став червневий матч 2005 року в Афінах, де гол Адріана Пуканича приніс українцям перемогу — 1:0. Олексія Михайличенка на тренерському містку не було, його заміняв Геннадій Литовченко — асистент головного тренера, який у цей час керував збірною України U-20 (хлопці 1985 року народження) на чемпіонаті світу в Нідерландах. Ця перемога дозволила синьо-жовтим прийти до фінішу з триочковим відривом від греків (23:20), посісти друге місце після Данії (29) і потрапити до стикових поєдинків.

Двобій із Бельгією виявився ще драматичнішим, аніж перемога в Афінах. У Маріуполі господарі зазнали поразки — 2:3, але в Локерені показали чемпіонський характер та вирвали необхідну перемогу, програвши перший тайм — 0:1. На 70-й хвилині Руслан Фомін відновив рівновагу, на 83-й Дмитро Чигринський вивів Україну вперед, а на 93-й Артем Мілевський приніс команді путівку до фінального турніру — 3:1!

До Португалії, де українську збірну підтримувала численна діаспора, підопічні Михайличенка прибули після програного Турніру Валерія Лобановського (третє місце із чотирьох команд), але з усвідомленням власних помилок та дорогоцінним досвідом виступів на Євро-2004 (U-19) та ЧС-2005 (U-20).

У дуже напруженій боротьбі з Нідерландами, Італією та Данією, якій синьо-жовті двічі поступилися у відборі, але взяли реванш у фінальному турнірі, Україна виграла свою групу та вийшла до півфіналу, де в серії пенальті (вихід Олександра Рибки на заміну саме під післяматчеву лотерею допоміг дезорієнтувати суперника) вибила Сербію і Чорногорію. І лише у фіналі українцям не вистачило сил на ще один матч із Нідерландами, що для Михайличенка певною мірою стало неприємним рімейком Євро-1988.

Збірна України на Євро-2006 (U-21)

Крок за кроком 

Нідерланди — Україна — 1:2

Голи: Лойрінк (90+2) — Мілевський (39, пенальті), Фомін (51).

Україна: Пятов, Романчук, Яценко, Чигринський, Пуканич (Оберемко, 74), Мілевський (Фещук, 90+3), Фомін (Алієв, 80), Чеберячко, Ярмаш, Михалик, Максимов.

Арбітр: Г. Ленер (Австрія). Попереджені: Хунтелар — Фомін, Чеберячко.

24 травня. Агуеда. Міський стадіон. 3 000 глядачів. Груповий турнір.

Італія — Україна — 1:0

Гол: К’єлліні (90+3).

Україна: Пятов, Ярмаш, Чигринський, Яценко (Іщенко, 79), Романчук, Оберемко, Алієв, Чеберячко, Кривошеєнко (Михалик, 46), Фещук (Фомін, 60), Мілевський.

Арбітр: Х. Уебб (Англія). Попереджені: Саммарко, Палладіно, Донадел, К’єлліні — Ярмаш, Романчук.

26 травня. Агуеда. Міський стадіон. 6 873 глядачі. Груповий турнір.

Данія — Україна — 1:2

Голи: Каленберг (43) — Фомін (31), Мілевський (84).

Україна: Пятов, Романчук, Яценко, Чигринський, Пуканич (Оберемко, 67), Мілевський, Фомін (Алієв, 78), Чеберячко, Ярмаш, Михалик, Максимов.

Арбітр: А. У. Мальєнко (Іспанія). Попереджені: Аггер, Трост, Андреасен — Максимов, Мілевський.

29 травня. Агуеда. Міський стадіон. 5 784 глядачі. Груповий турнір.

Сербія і Чорногорія — Україна — 0:0 (пенальті — 4:5)

Україна: Пятов (Рибка, 120), Романчук, Яценко, Чигринський, Пуканич (Алієв, 58), Мілевський (Годін, 19), Фомін, Чеберячко, Ярмаш, Михалик, Максимов.

Арбітр: Х. Уебб (Англія). Попереджені: Бишевац, Іванович — Ярмаш, Романчук.

Післяматчеві пенальті: Алієв (0:0, воротар), Янкович (0:0, воротар), Фомін (0:1), Міліяш (1:1), Чигринський (1:2), Мілованович (2:2), Годін (2:3), Баста (3:3), Яценко (3:4), Ломич (4:4), Максимов (4:5), Пурович (4:5, повз ворота).

1 червня. Авейру. Міський стадіон. 17 500 глядачів. Півфінал.

Нідерланди — Україна — 3:0

Голи: Хунтелар (11, 43, пенальті), Хофс (90+4).

Україна: Пятов, Романчук, Яценко, Чигринський, Мілевський, Фомін (Алієв, 46), Чеберячко, Ярмаш, Михалик, Годін (Фещук, 46), Максимов.

Арбітр: М. Ханссон (Швеція). Попереджені: Влар — Романчук, Ярмаш, Яценко, Фещук. Вилучений: Романчук (77).

4 червня. Порту. Стадіон «Бесса ХХІ». 22 145 глядачів. Фінал.

Склад збірної України (U-21) на Євро-2006

Дуже цікавий момент — цій збірній не завадили б два зіркові футболісти 1983 року народження, Олег Гусєв та Андрій Русол. Але вони вже давно перебували в національній збірній України та були дуже важливими елементами команди Олега Блохіна, яка пробилася на чемпіонат світу того самого 2006 року. У молодіжній збірній про них могли лише помріяти.

А після Євро-2006 (U-21) до заявки на ЧС у Німеччині потрапили ще кілька героїв із команди Михайличенка — Пятов, Яценко, Чигринський та Мілевський (окрім них, ще Богдан Шуст, який також за віком цілком міг грати у «молодіжці»). Але на самому мундіалі Блохін задіяв лише Мілевського, якому навіть доручили пробивати пенальті в матчі зі Швейцарією в 1/8 фіналу.

Загалом більшість гравців тієї «молодіжки» отримали свій шанс у національній збірній України. Багато хто з них скористався нагодою та надовго закріпився в її складі. Наприклад, Пятов, який досі є першим номером головної команди країни.

У складах інших учасників Євро-2006 (U-21) також багато виконавців згодом грали за національні збірні своїх країн. Аби перерахувати всіх, довелося б майже повністю відтворювати заявки команд.

Медальна галерея збірних України. U-19: бронза Євро-2004

Медальна галерея збірних України. U-18: срібло Євро-2000

Медальна галерея збірних України. U-16: бронза Євро-1994