Медальна галерея збірних України. U-16: бронза Євро-1994

08.04.2020 16:16

Останні успіхи збірних України, зокрема, національної команди — у Лізі націй і відбірному турнірі чемпіонату Європи, а юнаків — на чемпіонаті світу U-20, доповнили історію вітчизняного футболу новими яскравими сторінками.

Тріумф підопічних Олександра Петракова — це взагалі піковий показник для юнацького футболу. Перше ж своє міжнародне визнання за часів незалежності український футбол здобув навесні 1994 року. Тоді 16-річні юнаки під керівництвом знаного спеціаліста Володимира Киянченка стали бронзовими призерами чемпіонату Європи в Ірландії.

Це був перший відбірний цикл для нашої юнацької збірної U-16 (пізніше цю вікову категорію змінять на U-17), й одразу — такий успіх. Кваліфікаційний турнір вийшов дуже коротким — усього два матчі в жовтні 1993-го в угорському Дебрецені. Спочатку Україна скромно перемогла господарів — 1:0 (гол Володимира Гопкала), а після цього просто розтрощила команду Вірменії — 9:0. Хет-трик на свій рахунок записав Роман Марич, двічі відзначився Андрій Головко, по разу — Володимир Гопкало, Андрій Клименко, Валентин Слюсар та Сергій Згура.

До заявки на фінальний турнір Марич, який представляв львівські «Карпати», не потрапив. Така сама доля спіткала й Олексія Воронова з київського РВУФК — Республіканського вищого училища фізичної культури. Тоді його ще називали РУОР (Республіканське училище олімпійського резерву), але цю назву учбовий заклад носив лише в 1990—1992 роках (із 1966-го по 1990-й — РСШІСП (Республіканська спеціалізована школа-інтернат спортивного профілю), із 2015-го — Олімпійський коледж ім. Івана Піддубного).

У тому самому 1993-му, у рамках підготовки до кваліфікації Євро-1994, підопічні Киянченка взяли участь у міжнародному турнірі в Нідерландах, де зіграли внічию з господарями (3:3), розгромили Люксембург (5:0), перемогли Ісландію (2:1) і поступилися Португалії (0:1). Згодом українці зіграли на турнірі в Австрії, де з відомих результатів можна відзначити перемогу над Латвією (3:0).

Кращими бомбардирами під час підготовки стали Сергій Згура (п'ять голів) та Валентин Слюсар (чотири). Також забивали Сергій Білокінь (2), Геннадій Зубов та Андрій Клименко (по одному).

Із числа тих, хто не грав ані у кваліфікації Євро-1994, ані у фінальному турнірі, у товариських матчах брали участь Сергій Буд-Гусаїм (УОР Харків), Ігор Князєв («Металіст» Харків), Сергій Левицький («Динамо» Київ) та Анатолій Маткевич (УОР Дніпропетровськ).

На це бронзове покоління покладалися великі надії. Але до національної збірної України пробилися одиниці. Найбільш яскраво себе показав Геннадій Зубов — 29 матчів, три голи (1996—2003). На рахунку Валентина Слюсара — два матчі (2008—2009), Сергія Перхуна — один (2001). Останній, цілком імовірно, зіграв би більше, але за три дні після дебюту в національній збірній зазнав травми голови в поєдинку за московський ЦСКА, після якої пішов із життя 28 серпня 2001 року. А невдовзі до автокатастрофи потрапив Омар Мішков, який помер 6 вересня 2001 року. Немає вже серед живих і головного тренера команди Володимира Киянченка (із 21 травня 2011 року), Олега Федорука (29 вересня 2014 року) та Сергія Омельяновича (21 липня 2015 року).

Збірна України на Євро-1994 (U-16)

Крок за кроком

Бельгія — Україна — 1:2

Голи: Вандепаар (74, пенальті) — Ящук (6), Федорук (9).

Україна: Перхун, Колчин (Купцов, 78), Федорук, Назаров, Мішков, Гопкало (Білокінь, 73), Зубов, Слюсар, Згура, Омельянович, Ящук.

Арбітр: В. Грінак (Словаччина).

Попереджені: Шокерт — Слюсар.

26 квітня. Дублін. Стадіон «Белфілдпарк». Груповий турнір.

Туреччина — Україна — 1:1

Голи: Байхан (11) — Зубов (20).

Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мішков, Гопкало, Зубов, Слюсар, Згура, Омельянович (Білокінь, 78), Ящук (Головко, 70).

Арбітр: К. Е. Фіскер (Данія).

Попереджені: Дураноглу — Омельянович, Колчин, Головко.

Вилучений: Білокінь (79).

28 квітня. Дублін. Стадіон РДС. Груповий турнір.

Ісландія — Україна — 1:2

Голи: Гісласон (17) — Ящук (56), Слюсар (68).

Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мішков, Гопкало (Клименко, 46), Зубов, Слюсар, Згура, Омельянович, Ящук (Головко, 78).

Арбітр: Р. О’Ханлон (Ірландія).

30 квітня. Дублін. Стадіон «Белфілдпарк». Груповий турнір.

Англія — Україна — 2:2 (по пенальті — 4:5)

Голи: Каррагер (2), Кассіді (56) — Федорук (49), Омельянович (80).

Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мішков, Клименко, Зубов (Гопкало, 76), Слюсар, Згура, Омельянович, Білокінь (Головко, 74).

Арбітр: Ж. Праташ (Португалія).

3 травня. Дублін. Стадіон РДС. 1/4 фіналу.

Данія — Україна — 2:2 (по пенальті — 5:3)

Голи: Лектонен (37), Торуп (80) — Білокінь (42), Гопкало (61).

Україна: Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мішков, Клименко (Гопкало, 40), Зубов, Слюсар, Згура, Омельянович, Білокінь (Головко, 73).

Арбітр: Р. О’Ханлон (Ірландія).

Попереджені: Гронкьяр — Білокінь, Омельянович.

Вилучений: Омельянович (71).

5 травня. Дублін. Стадіон «Даліманпарк». 1/2 фіналу.

Австрія — Україна — 0:2

Голи: Ящук (21), Згура (72, пенальті).

Україна (стартовий склад): Остапенко, Колчин, Федорук, Назаров, Мішков, Гопкало, Зубов, Слюсар, Згура, Ящук, Купцов. На заміну виходили: Клименко, Головко.

Арбітр: М. Левніков (Росія).

Попереджений: Кляйн.

8 травня. Дублін. Стадіон РДС. Матч за 3-є місце.

Відзначимо, що у складі наших суперників грали майбутні зірки. Наприклад, Фатіх Текке (Туреччина), Ейдур Гудйонсен (Ісландія), Джеймі Каррагер та Еміл Хескі (Англія), Єспер Гронкьяр та Мартін Лаурсен (Данія).

Склад збірної України (U-16) на Євро-1994