Медальна галерея збірних України. U-19: бронза Євро-2004

20.04.2020 20:15

Фото uefa.com

Останні успіхи збірних України, зокрема, національної команди — у Лізі націй і відбірному турнірі чемпіонату Європи, а юнаків — на чемпіонаті світу U-20, доповнили історію вітчизняного футболу новими яскравими сторінками.

Пропонуємо згадати попередні медальні звитяги синьо-жовтих.

Починаючи із циклу Євро-2002 вікову категорію змінили — з U-18 на U-19. Але це була зміна зовнішня, а не за змістом, адже у складі збірної України, яка у 2000 році стала срібним призером чемпіонату Європи U-18, 11 гравців уже відсвяткували 19-річчя.

А в циклі Євро-2003 (U-19) змін зазнала схема кваліфікації. Команда Анатолія Крощенка на шляху до фінального турніру Євро-2000 проходила груповий етап відбору, а потім грала матчі плей-офф. А вже за три роки замість плей-офф з’явився другий груповий етап, який невдовзі отримав назву еліт-раунду. Тобто схема відбору стала такою, як зараз.

Кваліфікацію до Євро-2004 (U-19) розпочала команда Павла Яковенка, на яку покладалися величезні надії й у київському «Динамо», й у національній асоціації, адже гравців до того знаменитого спецкласу збирали не тільки з усієї України, але й із сусідніх країн. У 2002-му футболісти 1985 року народження грали у фінальному турнірі Євро (U-17), але програли два поєдинки за однієї нічиєї та не вийшли із групи.

Певний досвід, здобутий тоді, допоміг під час проходження кваліфікації Євро-2004 (U-19). Адже розпочалася вона з невдачі на власному полі в Києві — зі збірною Вірменії (0:1). Дуже напруженим вийшов і матч із командою, за яку грав майбутній зірковий форвард Едін Джеко — Боснії і Герцеговини: 2:0 на користь України, 2:2, 4:2, 4:3 — й останні хвилини були дуже неспокійними. А остання зустріч — із традиційно дуже міцними французами — розпочалася з голу гостей, але Олександр Алієв двома м'ячами приніс Україні перемогу— 2:1, а з нею — друге місце у групі (перше посіла Вірменія), яке дозволило пройти до другого етапу відбору.

Алієв став кращим бомбардиром того міні-турніру — чотири м’ячі. Ще два записав на свій рахунок захисник Олександр Яценко.

У матчах відбору брали участь футболісти, які не потрапили до заявки на фінальний турнір Євро-2004 (U-19). Варто пригадати їхні прізвища: Андрій Башлай, Сергій Пучков, Олександр Полуницький, Денис Адлейба, Леонід Мусін.

До квітневого еліт-раунду відбору підготовка йшла дуже активно. Команда Яковенка провела спаринг у Туреччині, узяла участь у міжнародному турнірі в Порту, де виборола перше місце, вигравши в Ірландії, Норвегії та Португалії, а підвела риску двома перемогами в товариських матчах із командою Ізраїлю.

До Словенії, де мала вирішуватися доля єдиної перепустки до фінального турніру, збірна України вирушила з дуже позитивним багажем. І продовжила перемагати в офіційних поєдинках — Данія (1:0, гол Андрія Прошина), Словенія (4:1, дубль Алієва, голи Дмитра Воробея та Олександра Ситника), після чого у двобої з Англією вистачило й нічиєї — 1:1 (Алієв).

Порівняно з першим етапом відбору Яковенко вирішив підсилити склад своєї й без того потужної команди — за рахунок кращих гравців 1986 року народження (Богдан Шуст, Дмитро Чигринський, Костянтин Кравченко), а у фінальному турнірі зіграв навіть Олександр Гладкий (1987 р.н.). І таке підсилення спрацювало.

На полях Швейцарії українці у трьох матчах поспіль зберегли свої ворота недоторканими, і хоча забили вони лише раз, цього вистачило, аби набрати п’ять очок та вийти до півфіналу. А ось там їм уже не пощастило в серії пенальті з майбутніми чемпіонами Європи — іспанцями.

Тим не менш, Україна потрапила до квартету найсильніших команд континенту й здобула бронзові нагороди, а також перепустку на чемпіонат світу U-20, який у 2005 році мав пройти в Нідерландах.

Збірна України на Євро-2004 (U-19)

Крок за кроком 

Бельгія — Україна — 0:0

Україна: Шуст, Чигринський, Кіцута, Яценко, Прошин, Алієв (Ситник, 57), Мілевський (Гладкий, 76), Кравченко (Максимов, 80), Ярмаш, Воробей, Самборський.

Арбітр: Д. Макдональд (Шотландія).

Попереджені: Де Смет — Прошин, Самборський.

13 липня. Крінс. Стадіон «Кляйнфельд». 900 глядачів. Груповий турнір.

Італія — Україна — 0:1

Гол: Мілевський (61).

Україна: Шуст, Трусевич, Чигринський, Кіцута, Яценко, Прошин (Рожок, 49), Ситник, Мілевський, Кравченко (Алієв, 54; Максимов, 72), Воробей, Самборський.

Арбітр: А. Єфет (Ізраїль).

Попереджені: Носса, Меджоріні, Альберті — Прошин, Рожок, Ситник.

15 липня. Крінс. Стадіон «Кляйнфельд». 1 200 глядачів. Груповий турнір.

Швейцарія — Україна — 0:0

Україна: Шуст, Трусевич, Чигринський, Кіцута, Яценко, Алієв (Рожок, 85), Ситник (Кравченко, 78), Мілевський, Ярмаш, Воробей (Котенко, 90), Самборський.

Арбітр: Ж. Сабо (Угорщина).

Попереджені: Джемайлі, Сіквейра — Мілевський.

18 липня. Крінс. Стадіон «Кляйнфельд». 4 200 глядачів. Груповий турнір.

Іспанія — Україна — 2:2 (по пенальті — 4:1)

Голи: Касадесус (12), Сольдадо (94) — Алієв (66), Яценко (112).

Україна: Шуст, Чигринський, Кіцута, Яценко, Прошин (Кравченко, 96), Алієв, Ситник (Гладкий, 53), Мілевський, Ярмаш (Трусевич, 89), Воробей, Самборський.

Арбітр: Ж. Сабо (Угорщина).

Попереджені: Бергара, Кампасол, Касадесус, Серхіо Рамос — Кіцута, Мілевський, Самборський, Яценко.

Післяматчеві пенальті забили: Сільва, Сольдадо, Серхіо Рамос, де ла Ред — Воробей. Не забили: Чигринський (повз ворота), Кравченко (воротар).

21 липня. Лозанна. Стадіон «Хуан-Антоніо Самаранч». 2 000 глядачів. Півфінал.

Склад збірної України (U-19) на Євро-2004

До національної збірної України з того складу зуміли пробитися вісім гравців. Але з покоління 1985 року народження — лише п’ятеро: Артем Мілевський (50 матчів, вісім голів), Олександр Алієв (28/6), Григорій Ярмаш (8), Олександр Максимов (1), Олександр Яценко (1). Із молодших — Дмитро Чигринський (29), Олександр Гладкий (11/1) та Богдан Шуст (4).

Але найбільше матчів за головну команду країни з хлопців 1985 року народження провели інші — Євген Селезньов (58/11) та Артем Федецький (53/2). Грали також Василь Кобін (11), Володимир Гоменюк (8), Ігор Худоб’як (6), Володимир Польовий (5), Ігор Ощіпко (3) та Микита Каменюка (1).

Відзначимо, що у складах наших суперників по Євро-2004 (U-19) також виступали майбутні футболісти національних збірних своїх країн: у Бельгії — Томас Вермален, Ніколас Ломбертс, Фаріс Харун, Бйорн Влемінкс, Жонатан Лежар, Кілліан Овермейре, Стейн Де Смет; в Італії — Ріккардо Монтоліво, Антоніо Ночеріно, Емільяно Вівіано, Даніеле Галоппа; у Швейцарії — Валон Бехрамі, Йохан Джуру, Блерім Джемайлі, Рето Ціглер, Сандро Буркі.

Чемпіонами Європи у складі збірної Іспанії, яка здолала Україну лише в серії пенальті, стали такі видатні в майбутньому гравці національної збірної: Серхіо Рамос (170 матчів, 21 гол), Давід Сільва (125/35), Рауль Альбіоль (56), Хуанфран (22/1), Роберто Сольдадо (12/7), Рубен де ла Ред (3/1), Борха Валеро (1). Троє з них — Серхіо Рамос, Давід Сільва та Рауль Альбіоль — виграли два Євро (2008, 2012) та чемпіонат світу (2010). Рубен де ла Ред став чемпіоном Європи у 2008-му, а Хуанфран — у 2012-му. А Фернандо Амореб’єта вирішив грати за збірну країни, в якій народився, — Венесуели (15 матчів, один гол).

Знайшлися майбутні зірки і в інших командах — Маріо Гомес, Марсель Янсен, Рене Адлер (Німеччина), Якуб Блащиковський, Лукаш Фабіанський, Лукаш Піщек, Славомир Пешко (Польща), Сельчук Інан, Бурак Їлмаз (Туреччина). А гравець німецької команди Ашкан Дежага зробив собі ім’я виступами за національну збірну Ірану.