Людмила Лемешко: «Наша команда не заслуговувала на виліт із Ліги А»

05.12.2025 13:00

Фото прес-служби УАФ

У Румунії відбулися матчі першого раунду відбору Євро-2026 (WU-17) у Лізі А, в якому дівоча збірна України фінішувала останньою у своїй групі, поступившись швейцаркам (0:1) й австрійкам (0:4) і зігравши внічию з господарками (1:1), і вибула до Ліги В, де виступатиме навесні.

Головний тренер команди Людмила Лемешко в коментарі офіційному сайту УАФ розповіла, що завадило синьо-жовтим виступити краще:

— Я не маю претензій до підопічних щодо мотивації та самовіддачі. Усі прагнули продемонструвати в Румунії все, що вміють. Найприкріше, що за грою ми не поступалися навіть фавориту — Швейцарії. Усе йшло до нічиєї, але наприкінці компенсованого часу через індивідуальну помилку ми пропустили…

— Можливо, саме ця прикра невдача психологічно надломила ваших підопічних, і в наступному матчі вони пропустили чотири «сухі» м’ячі від австрійок?

— Знаєте, я завжди намагаюся реалістично оцінювати перебіг подій на полі, дії своїх гравчинь, те, як вони виконували настанови. Так ось, наші дівчата заслуговували значно кращої участі. У це важко повірити, але австрійки реалізували всі створені моменти, ми ж значно частіше загрожували їхнім воротам, проте хибили з вигідних позицій. Та й кіпер суперниць була на висоті.

— Турнірне становище склалося так, що в останньому поєдинку українкам, аби втриматися в еліті, треба було обов’язково перемагати господарок…

— Не люблю нарікати на умови, але грати довелося на дуже важкому газоні, адже попередні матчі проходили під супровід дощу. Це було не на користь нашій команді, яка робила ставку на технічний, комбінаційний футбол. Довелося вносити корективи й грати простіше, але наша територіальна перевага сумнівів не викликала. І коли ми таки вийшли вперед, то склалося враження, що свого вже не впустимо. Я не можу сказати, що підопічні почали більше грати за рахунком, суперництво точилося на зустрічних курсах, проте під завісу поєдинку румункам після розіграшу стандартного положення вдалося проштовхнути м’яч до сітки. І тоді вже нічого не залишалося, окрім як великими силами штурмувати ворота господарок. У нас було кілька нагод вирвати перемогу, однак укотре підвела реалізація. Дуже шкода, бо ми не заслуговували на те, щоб бути останніми. Залишається сподіватися, що, незважаючи на невдачу, мої підопічні збагатилися досвідом, який допоможе їм прогресувати.