Кіберфутбол — хобі чи професія? Із чого почати та як покращувати свою майстерність? Як стати успішним кіберфутболістом?

27.10.2022 15:30

Екс-гравець збірної України з кіберфутболу з FIFA у 2021-2022 роках Андрій CIG_ST92 Шакалов розповів про свій шлях у цьому виді спорту.

У середньому діти віком від 11-ти до 18 років займаються кіберспортом три з половиною години на день. А батьки все більше схиляються до того, що кіберспорт допомагає розвивати навички, які стануть у нагоді їхнім дітям у майбутньому. Про це свідчать результати опитування, яке пройшло цього року у Великій Британії.

Серед важливих навичок, які розвиває популярна серед підлітків зайнятість, — командна робота, вирішення проблем, навички взаємодії з технологіями, упевненість, комунікація з людьми, творчість, гнучкість/адаптивність та лідерство.

Кіберфутбол — один із напрямків кіберспорту, який має перспективу розвитку в Україні, адже тисячі українців щоденно проводять своє дозвілля за симуляторами електронного футболу.

Українська асоціація електронного футболу популяризує кіберфутбол на національному рівні, проводячи змагання у двох дисциплінах — FIFA та eFootball та відбираючи найсильніших кіберфутболістів до лав національних збірних. Проте важливо, щоб по всій країні з’являлося якомога більше геймерів, які б відчували перспективу переходу від аматорського геймінгу до гри на професіональному рівні.

То чим є кіберфутбол — хобі чи професією? Із чого почати шлях у кіберфутбол та як піднімати свій скіл? Як стати успішним кіберфутболістом?

Своєю історією з УАЕФ ділиться кіберфутболіст Андрій CIG_ST92 Шакалов, який у 16-річному віці став гравцем збірної України з FIFA.

Перші кроки в кіберфутболі

— Я почав грати наприкінці 2019 року. Спочатку дивився відео європейських фіферів. Згодом почав брати участь у турнірах в антикафе та інших подібних закладах. Уже пізніше, коли потрапив на перший серйозний турнір, зрозумів, що це більше ніж хобі і що я можу досягти більшого в кіберфутболі.

Спочатку були конфлікти з батьками з цього приводу. Але пізніше мама побачила, що в мене виходить і з цього щось може вийти, та почала лояльніше ставитися до мого захоплення.

Я — самоучка, виключно сам шукав фішки й вигадував, як грати краще та ставати конкурентнішим.

Прокачка скілу та розвиток у сфері

— На мою думку, кіберфутбол дозволяє покращити швидкість та якість прийняття рішень у різноманітних ситуаціях. Якщо граєш у команді, налагоджується взаєморозуміння, яке необхідне у складних змагальних умовах.

Мотивацію в кіберфутболі потрібно шукати з міркувань того, що ти можеш отримати в майбутньому. А справжній кіберфутболіст повинен мати психологічну стійкість.

Займаюся кіберфутболом від трьох до п'яти годин на день. Перед турнірами до цього часу додається особливий формат тренувань.

Намагаюся частіше грати із сильними європейськими гравцями. Шукаю нові робочі тактики та фішки, які можуть бути імбалансними у вирішальних ситуаціях під час топ-мачів.

Треба брати участь у турнірах високого рангу, починаючи від міських, національних і закінчуючи європейськими. Тільки так тебе зможуть помітити спеціалізовані організації та запропонувати контракт і співпрацю.

Перспективи кіберфутболу в Україні

— Останнім часом в Україні з'явилося чітке бачення того, як кіберфутбол має розвиватися, щоб вийти на новий рівень. Але війна призупинила цей процес. У нашій країні є близько десятка професіональних гравців, які можуть щось показати на високому рівні. Ми спілкуємося та ділимося фішками, які можуть допомогти нам у важливих ігрових ситуаціях.

Я вважаю, що якби не єУПЛ, яка була анонсована влітку минулого року, жоден футбольний клуб в Україні не співпрацював би з власним кіберфутболістом, як це вже тривалий чай практикується в Європі. Враховуючи, які важкі часи наразі переживає наша країна і що кіберфутбол є у цій ситуації збитковим, навряд чи цей процес отримає розвиток найближчим часом.

Але найголовіше — вірити в себе й не зупинятися на половині шляху в реалізації мрії, адже час іде, а конкуренція у цій сфері тільки зростатиме.