Віталій bydbprosche Литвинов: «Участь в European Esports Championship 2022 — це можливість донести до європейських колег, що відбувається в нас у країні»

05.09.2022 15:00

Фото прес-служби УАФ

Із 6-го до 10 вересня в Чорногорії проходитиме чемпіонат Європи з кіберфутболу в дисципліні eFootball — European Esports Championship 2022. Участь у змаганнях від України візьме Віталій bydbprosche Литвинов, який переміг у національному відборі, що відбувся наприкінці липня на базі академії ФК «Рух» у Львові.

Кіберфутболіст пригадує свій успіх у відбірному турнірі, аналізує формат і суперників у майбутніх змаганнях, розповідає, як війна позначилася на його житті, та зізнається, що в разі успіху призові він планує витратити на допомогу Україні.

— Віталію, на початку вересня ти візьмеш участь у чемпіонаті Європи з кіберфутболу в дисципліні eFootball — European Esports Championship 2022. Що для тебе означає участь у подібних змаганнях?

— Бути у складі національної збірної для мене — величезна честь. Тим цінніше це в такі складні часи. Виграти національний відбір та отримати можливість представляти Україну на чемпіонаті Європи під час війни — це нагода особисто показати й донести до європейських колег, що відбувається в нас у країні.

— Ти виграв путівку на чемпіонат Європи у відбірному турнірі, що відбувся в липні у Львові. То були твої перші змагання з початку повномасштабної війни? Наскільки складно було повертатися до гри з огляду на події, що відбуваються в країні?

— Хочу подякувати віце-президенту УАЕФ Денису Давидову за відмінну організацію відбірного турніру. Для гравців це були перші змагання такого масштабу, тому всі в прискореному темпі набирали форму та награвали години в eFootball. Але, звичайно, ситуація в країні внесла свої корективи, відчувається психологічний тиск. На перше місце в житті вийшли безпека сім'ї й питання забезпечення її всім необхідним.

— Як ти взагалі оціниш відбірні змагання, у вирішальних серіях яких тобі вдалося перемогти Ігоря Любчака та Максима Андрасюка? У Львові був гідний лайнап учасників, чи все ж таки війна не дозволила зібратися всім найкращим?

— На мій погляд, до Львова приїхали 80% найсильніших гравців країни. Не було лише гравця збірної Сергія Марченка. Мені випав найскладніший із можливих турнірних шляхів. У групі та 1/8 фіналу довелося зустрітися з Олексієм Богдяжем і Владиславом Василишиним, яких за досвідом можна сміливо віднести до топ-8 українських гравців. У півфіналі було протистояння з Ігорем Любчаком — збірником та учасником минулого чемпіонату Європи, у Кривому Розі. Ігри були рівними, і виграв той, хто перетерпів свої слабкі моменти в матчах. А у фіналі була зустріч із Максимом Андрасюком. Ми вже грали у фіналі 2019 року, коли змагалися за право стати основним гравцем збірної. І знову — п’ять матчів, драма, екстратайми, серія пенальті... Повний набір для серії, яка була гідна фіналу.

— Ти родом із Дніпра. Наскільки змінилося твоє життя та життя твоєї родини з лютого цього року, коли розпочалося широкомасштабне російське вторгнення? Адже Дніпропетровська область знаходиться під регулярними обстрілами росіян, а Дніпро за ці півроку прийняв чимало біженців із сусідніх регіонів…

— Події 24 лютого стали шоком для мене, як, мабуть, і для всіх українців. Я ніяк не міг повірити в те, що російська влада вирішила розв'язати війну проти нашої країни. Це величезне горе й біда, це жахливий злочин. Перші дні я обмірковував, що робити далі та як убезпечити сім'ю. Тому на початку березня вивіз її до Львова, а вже згодом вона виїхала до Польщі. Я півроку не бачив рідних для мене людей. Коли сім'я виїжджала, молодший син ще не вмів повзати, а зараз уже робить перші кроки.

Моє ставлення до війни — максимально негативне. Із перших її днів я намагаюся допомагати біженцям і нашим захисникам на фронті. Зокрема, допомагав вибратися з Маріуполя Олексію Богдяжу та Максиму Андрасюку. Допомагав їм із житлом та всім необхідним для життя.

Фото прес-служби УАФ

— Уже півроку Україна воює з росією за свою цілісність і незалежність. На твою думку, життя й ментальність людей якось змінилися за цей період?

— Думаю, що життя українців остаточно розділилося на «до» та «після». Ментально народ змінився, але дуже важливо не втратити цей поклик. Багато хто з тих, хто поїхав за кордон, відзначають, як усе-таки в нас у країні було добре. Шкода, що багато речей пізнаються лише в порівнянні.

Я принципово не захотів їхати з країни. Кожен має зробити свій вибір. Якщо ти не готовий воювати, треба робити все можливе, щоб зупинити війну. Допомагати біженцям і людям, які залишилися ні з чим. Корисним можна бути й без автомата в руках. Також війна зірвала маски з людей. Стало зрозуміло, хто є ким насправді.

— Як і де ти готуєшся до чемпіонату Європи? Розкажи, як проходить твій тренувальний день…

— Готуюся до турніру безпосередньо в Чорногорії. Тренуюся щодня, граючи як онлайн, так і офлайн. У підготовці допомагає Максим Андрасюк, який може щось підказати й десь підбадьорити. Буває так, що робиш прості помилки й у метушні під час гри цього не помічаєш. Він може на це вказати. Можемо також обговорити нові елементи у грі, нові фішки. Я взагалі за те, щоб на ігровій арені сидів гравець і поруч тренер/помічник, як це відбувається на турнірах із FIFA. Це істотно підвищило б якість ігор.

— Що скажеш про формат турніру та його особливості? Як тобі рівень суперників по групі?

— Формат турніру — класичний: груповий раунд і плей-офф. Здивувало, що в групах серії гратимуться лише до однієї перемоги. Як на мене, один матч між гравцями — це лотерея. Й особисто для мене це мінус, оскільки другий-третій матч я граю набагато сильніше, ніж перший. Тому треба буде дуже постаратися, щоб вийти з групи.

До групи потрапили Австрія, Бельгія та Франція. Франція — фаворит, представляти її буде екс-гравець лондонського «Арсеналу», стабільно сильний професійний гравець. Австрія та Бельгія теж представлені найсильнішими гравцями, із ними наші хлопці мали справу на минулому Євро та вийшли переможцями. Але ті матчі були дуже складними. Для себе ставлю завдання вийти з групи, а там — битися до останнього. Психологічно я готовий, це головне.

— На чемпіонаті Європи ти представлятимеш Україну. За Україною зараз стежить увесь світ. Який посил ти маєш намір залишити для міжнародної спільноти про нашу країну?

— Якщо мені вдасться виграти призові, то вони підуть на допомогу Україні. Також я попросив організувати стрім, щоб люди мали можливість робити донати нашій країні. Я купив багато прапорів України, узяв кілька футболок. На прапорах будуть написи із закликом допомогти Україні, допомогти зупинити війну.

Також попрошу розписатися на них усіх учасників, щоб потім разом із Федерацією кіберспорту України та Українською асоціацією електронного футболу організувати благодійні аукціони й зібрати кошти на те, аби допомогти нашому народу якомога швидше закінчити війну.