Резонанс
ВІДКРИТИЙ ЛИСТ АРБІТРА НАЦІОНАЛЬНОЇ КАТЕГОРІЇ, ЕКС-АРБІТРА ФІФА С.БЕРЕЗКИ ДО ЧЛЕНІВ ВИКОНАВЧОГО КОМІТЕТУ ФФУ
Український футбол
04.11.11
Шановний пане президенте,
члени Виконавчого комітету
Федерації футболу України!
Хочу звернути вашу увагу на дивні речі, що кояться нині в нашому футболі. Під час обслуговування матчу елітної ліги я в складному ігровому епізоді припустився помилки, а саме − непризначення 11 метрового штрафного удару. Через це був переведений до першої ліги. Три роки очолював рейтинг найкращих арбітрів першої ліги. Але з різних причин − передовсім суб’єктивного порядку − мене не повертали до обслуговування матчів прем’єр ліги. Влітку нинішнього року мене було викликано на збори арбітрів першої ліги, де усі заліки склав на «відмінно».
Проте призначень на матчі першості, через незрозумілі причини, я так і не отримав. Від президента Федерації футболу міста Києва Кочетова І.М. я дізнався, що моя професійна діяльність закінчилась, і це питання узгоджене з першим віце-президентом ФФУ Бандурком О.І. Зокрема, пан Кочетов повідомив мене, що, цитую: «Ти закінчив свою професійну діяльність в якості арбітра першої ліги». Крім того, Кочетов І.М. звинуватив мене в неправомірних, на його думку, діях стосовно матчу першості міста Києва серед команд дітей 2000-го року народження, а саме участі в матчі незаявленого гравця в команді, де грає мій син. Цитую: «Твоя вина повністю доведена, ти знав про «підставу» гравців і не проявив ніяких дій, окрім того, ще захищав інтереси ФК «Київ», тиснув на арбітра, інформація вже доведена до відома керівництва ФФУ, а саме: першого віце-президента Бандурка О.І., і готується рішення про твою відставку».
Я був шокований такою заявою пана Кочетова, тому що, акцентую вашу увагу, перебував на тому матчі не як офіційна особа, до обов’язків якої входить стеження та контроль за дотриманням регламентних вимог під час проведення матчу, а як глядач та батько одного з футболістів, оскільки привіз на цю зустріч свого сина. Крім того, все це відбувалось у мій неробочий час. Після цього я був викликаний на засідання КДК ФФК в якості свідка щодо подій, які мале місце під час та після матчу між командами ФК «Київ» та КСДЮСШОР «Локомотив» (тур 7, вища ліга, 2000 р.н. 02.06.2011 р.)
У залі засідань КДК разом зі мною був голова комітету арбітрів Шамич О.М. Нас повідомили про рішення КДК тільки стосовно того, що комітет арбітрів оштрафований на 500 грн. за недотримання арбітром Куценком А. вимог регламенту змагань. Після цього ми залишили залу. Тобто на вищезгаданому засіданні щодо мене жодних санкцій чи рішень не приймалося. Через два тижні я випадково ознайомився з рішенням КДК ФФК, згідно з яким мені винесено суворе попередження (!).
08.08.2011 р. мною було отримано лист за підписом куратора КА ФФУ П`єрлуїджі Колліни, з якого я дізнався, що мої призначення на матчі першої ліги призупинено «як попереджувальний захід внаслідок дії рішення КДК м. Києва».
09.09.2011 р. відбулося засідання членів Виконавчого комітету Федерації футболу м. Києва, на якому ухвалили рішення заборонити мені судити матчі міських змагань на підставі рішення КДК ФФК від 22.06.2011 р.
Крім того, мене хочуть звільнити з посади керівника школи підготовки футбольних арбітрів ФФК; таке завдання вже отримано головою комітету арбітрів та інспекторів м. Києва.
Фактично виходить так, що за одну провину, котру, між іншим, так і не було доведено, мене покарали чотири рази. Наголошую, що коли був присутнім на засіданні КДК ФФК, голова КДК навіть не оголошував рішення щодо мене. Проте потім після розмови з президентом ФФК Кочетовим у цій справі почали з’являтися багато нових документів, згідно з якими я вже фігурував як головний обвинувачений. Це не що інше, як розправа наді мною.
Я особисто звертався до президента ФФУ Суркіса Г.М., але відповіді на моє письмове звернення так і не отримав. Також з цим питанням я звертався до КДК ФФУ та до Апеляційного комітету ФФУ. В обох інстанціях мені відмовили. Аргументація була дивною. Цитую: «Голова Апеляційного комітету ФФУ ухвалює відмовити у відкритті провадження за наведеною апеляційною скаргою через подання її донекомпетентного органу». Виявляється, що Апеляційний комітет ФФУ − це «некомпетентний орган»? До кого ж тоді звертатися? Одразу до Лозанни?
Прошу вас, шановні члени Виконкому Федерації футболу України, надати правову оцінку моїм діям, а також діям відповідних підрозділів ФФУ − ФФК, КДК ФФК, КДК ФФУ та Апеляційного комітету. Переконаний, що не порушував дисциплінарних правил ФФУ, регламенту проведення змагань ФФК, регламент комітету арбітрів ФФУ.
З повагою
С.М. БЕРЕЗКА.
4 листопада 2011 року
+++
ПОЧЕМУ ВАКС?
Болельщик
04-07.11.11
Комитет арбитров удивляет
Зачастую проходящее мимо внимания публики назначение рефери на матчи чемпионата на сей раз заставило присмотреться к нему пристальнее. Комитет арбитров постановил, что матч 16-го тура «Металлист» − «Динамо» проведет Юрий Вакс из Симферополя. С одной стороны, казалось бы, чем этот судья хуже других? Да все дело в том, что Вакс в текущем чемпионате уже был замешан сразу в нескольких скандальных ситуациях.
Солировать он начал еще в начале чемпионата, когда во 2-м туре похоронил «Зарю» в игре с «Металлистом» (3:2 в пользу харьковчан). Еще при счете 1:1 арбитр не поставил чистейший пенальти в ворота «желто-синих», непонятно где усмотрев симуляцию со стороны Джабы Липартии. Далее, в 11-м туре, Вакс обделил «Оболонь» (поражение от «Арсенала» 0:1), сорвав чистейший выход один на один игрока «пивоваров» с голкипером «канониров». Лайнсмен зафиксировал несуществующий офсайд, но в этой ситуации стоит спрашивать и с рефери в поле, поскольку даже в динамике с любой точки поля было видно, что положением «вне игры» там и не пахло… А совсем недавно, в 11-м туре («Черноморец» − ПФК «Александрия»), Вакс отметился тем, что не заметил игру рукой Леонардо Де Матоса, когда мгновением позже забивал Сергей Политыло, сравнивая счет.
И все перечисленные ошибки судьи из Симферополя повлияли на итоговый результат. Три грубейшие ошибки видны невооруженным взглядом, но Вакса назначают на один из центральных матчей всего чемпионата. Где здесь логика, ребята? Ау, Пьерлуджи Коллина, как это понимать?
+++
Резонанс − Открытие «Арены − Львов» − 04.11.11 13-30
ГОЛ ПЯТКОЙ
Сергей Болотников
Фокус
04.11.11
Украинские спортивные арены, которые примут матчи чемпионата Европы, согласно подсчетам Фокуса, лучше польских на 3%
29 октября Украина открыла последний стадион к Евро-2012 − «Арена Львов». Как и столичный «Олимпийский», в сумасшедшей спешке, недоделанный. Но сдала объект в эксплуатацию, опередив Польшу. Нашим коллегам осталось достроить свой главный стадион − «Национальный» в Варшаве, на котором состоится первый матч чемпионата. Работы обещают закончить к концу ноября, но открытие запланировали на февраль, чтобы успеть ликвидировать недоделки и приурочить к такому событию футбольный матч против одной из топ-сборных.
Нажмите здесь, чтобы увеличить изображение полностью
На все стадионы Украина потратила $1,32 млрд., тогда как Польша − $1,42 млрд. Тем не менее, по версии Фокуса, наши арены превосходят польские. Они не столь интересны внешне, зато более вместительные (195 тыс. против 191,5 тыс.) и предоставляют больше сервисов. Вопрос только, будет ли этот сервис качественным.
Из всех стадионов, готовящихся принять Евро-2012, больше всего баллов у «Донбасс-Арены», которая имеет лишь один минус − маленький паркинг. А худшим в рейтинге, на удивление, стал главный стадион чемпионата − столичный «Олимпийский». Парковки для болельщиков здесь нет вообще, туалетов и фастфудов − мало (если учитывать количество зрителей). Внешний вид непримечательный, да и с «изюминкой» у киевской арены тоже не сложилось.
Как мы считали
Арены оценивались по восьми критериям и 8-балльной шкале (в соответствии с количеством стадионов). Максимальное количество баллов − 8, минимальное − 1. Баллы за внешний вид − по оценке Фокуса. Баллы за сервис − сумма баллов за количество фастфудов, туалетов и парковочных мест на одного посетителя, а также за количество мест под крышей
«Донбасс-Арена»
1 место (50 баллов)
«Донбасс-Арена» (Донецк)
Бюджет: $400 млн. (построен с нуля)
Открытие: август 2009 г.
Матчи Евро-2012: 3 матча группы D, четвертьфинал, полуфинал
Вместимость: 6 баллов − 51,504
Особенность: 7 баллов
Система инфракрасного обогрева трибун, которая позволяет повысить температуру в чаше стадиона на 6−14 градусов по сравнению с показателем вне арены.
Внешний вид: 8 баллов
Динамичный (благодаря наклону крыши) и футуристический стадион напоминает НЛО. Особенно вечером, когда включается синяя подсветка.
Функциональность: 8 баллов
Без беговых дорожек.
Сервис: 21 балл
53 фастфуда (1 на 970 человек), 804 места в туалетах (1 на 64 человек), 93% мест под крышей, парковка на 1175 мест (1 на 44 человек).
«Арена Львов» (Львов)
2 место (47 баллов)
«Арена Львов» (Львов)
Бюджет: $275 млн. (построен с нуля)
Открытие: октябрь 2011 г.
Матчи Евро-2012: 3 матча группы В
Вместимость 1 балл − 34,915
Особенность: 6 баллов
Самый большой угол трибун (ряды верхнего яруса даже оборудованы перилами для безопасности болельщиков) среди украинских стадионов, что значительно улучшает обзор поля.
Внешний вид: 3 балла
Интересные формы и переходы крыши в фасад. Однако сплошные серые тона и открытость подтрибунных помещений создают ощущение дешевизны.
Функциональность: 8 баллов
Без беговых дорожек.
Сервис: 29 баллов
26 фастфудов (1 на 1342 человека), 709 мест в туалетах (1 на 49 человек), 100% мест под крышей, паркинг на 4500 мест (1 на 8 человек)
«Национальный» (Варшава)
3 место (46 баллов)
«Национальный» (Варшава)
Бюджет: $640 млн. (построен с нуля)
Открытие: февраль 2012 г.
Матчи Евро-2012: 3 матча группы А, четвертьфинал, полуфинал
Вместимость: 7 баллов − 58,145
Особенность: 8 баллов
Это единственное сооружение Евро-2012, который оборудован раздвижной крышей. За 15 минут она превращает стадион в крытую арену, которую можно использовать круглый год.
Внешний вид: 5 баллов
Мозаика фасада выполнена в красно-белых цветах национального флага. Ярко выглядят опоры крыши.
Функциональность: 8 баллов
Без беговых дорожек.
Сервис: 18 баллов
28 фастфудов (1 на 2077 человек), 965 мест в туалетах (1 на 60 человек), 100% мест под крышей, парковка на 1765 мест (1 на 33 человека)
Городской стадион (Вроцлав)
4 место (43 балла)
Городской стадион (Вроцлав)
Бюджет: $272 млн. (построен с нуля)
Открытие: сентябрь 2011 г.
Матчи Евро-2012: 3 матча группы С
Вместимость: 4 балла − 44,308
Особенность: 4 балла
Основной кровельный материал фасада − тефлон, что позволяет менять цвет арены в зависимости от освещения
Внешний вид: 1 балл
Незапоминающийся и безыдейный − напоминает сковородку.
Функциональность: 8 баллов
Без беговых дорожек.
Сервис: 26 баллов
36 фастфудов (1 на 1230 человек), 705 мест в туалетах (1 на 63 человека), 100% мест под крышей, парковка на 4500 мест (1 на 10 человек)
Городской стадион (Познань)
5 место (40 баллов)
Городской стадион (Познань)
Бюджет: $260 млн. (реконструкция)
Открытие: сентябрь 2010 г.
Матчи Евро-2012: 3 матча группы С
Вместимость: 5 баллов − 45,594
Особенность: 5 баллов
Самые большие табло среди стадионов Евро-2012 − по 115 кв. м, каждое состоит из 120 светодиодных экранов. Для сравнения: площадь табло киевского «Олимпийского» составляет 103 кв. м.
Внешний вид: 6 баллов
Футуристический фасад из белой мембраны делает стадион похожим на кусок зефира.
Функциональность: 8 баллов
Без беговых дорожек.
Сервис: 16 баллов
27 фастфудов (1 на 1688 человек), 590 мест в туалетах (1 на 77 человек), 100% мест под крышей, парковка на 1750 мест (1 на 26 человек).
«Металлист» (Харьков)
6 место (38 баллов)
«Металлист» (Харьков)
Бюджет: $75 млн. (реконструкция)
Открытие: декабрь 2009 г.
Матчи Евро-2012: 3 матча группы В
Вместимость: 2 балла − 38,633
Особенность: 2 балла
Крыша не опирается на трибуны, ее держат 24 опоры по периметру стадиона. Такая конструкция позволяет выдержать 8-балльное землетрясение.
Внешний вид: 2 балла
Опоры, которые удерживают крышу, напоминают строительные леса. Нет ощущения завершенности.
Функциональность: 4 балла
С беговыми дорожками.
Сервис: 28 баллов
34 фастфуда (1 на 1136 человек), 644 места в туалетах (1 на 59 человек), 100% мест под крышей, паркинг на 2850 мест (1 на 14 человек)
PGE Arena (Гданьск)
7 место (36 баллов)
PGE Arena (Гданьск)
Бюджет: $246 млн. (построен с нуля)
Открытие: июль 2011 г.
Матчи Евро-2012: 3 матча группы С, четвертьфинал
Вместимость: 3 балла − 43,608
Особенность: 1 балл
Стадион видно из каждого уголка города и со стороны моря.
Внешний вид: 7 баллов
Подчеркивает принадлежность к Балтийскому региону янтарным цветом фасада и подсветки.
Функциональность: 8 баллов
Без беговых дорожек.
Сервис: 17 баллов
24 фастфуда (1 на 1817 человек), 638 мест в туалетах (1 на 68 человек), 100% мест под крышей, парковка на 2171 место (1 на 20 человек)
«Олимпийский» (Киев)
8 место (35 баллов)
«Олимпийский» (Киев)
Бюджет: $570 млн. (реконструкция)
Открытие: октябрь 2011
Матчи Евро-2012: 3 матча группы D, четвертьфинал, финал
Вместимость: 8 баллов − 70,050
Особенность: 3 балла
Самая большая в Европе мембранная крыша (48 тыс. кв. м) из стеклоткани, покрытая тефлоном с обеих сторон, − огнеупорная, сверхпрочная, самоочищающаяся и пропускающая 12% света. 640 вмонтированных прозрачных куполов дают полю необходимое количество света.
Внешний вид: 4 балла
Незамысловатый по форме и отделке фасад.
Функциональность: 4 балла
С беговыми дорожками.
Сервис 16 баллов
42 фастфуда (1 на 1668 человек), 1040 мест в туалетах (1 на 67 человек), 100% мест под крышей, нет паркинга для болельщиков.
Источники: информация Фокуса, официальные сайты стадионов, информационный центр «Украина-2012».
Всего:
Украинские стадионы − 170 баллов
Польские стадионы − 165 баллов
+++
ОГНЕМ И МЯЧОМ
Юрий Дьячишин
Корреспондент
04.11.11
Фейерверки и лазерное шоу сопровождают торжественное открытие третьего из четырех украинских стадионов, принимающих матчи Евро-2012, − Арены Львов
Многочисленные недоработки не помешали торжественной сдаче еще одной украинской спортплощадки Евро-2012 − Арены Львов. Крышу стадиона заканчивали в ночь перед открытием, и, хотя каркас смонтировать удалось, покрытие положить не успели. Недостатки вызвали поток критики в адрес организаторов.
«Мы хотели сделать праздник для всей Западной Украины», − пояснил спешку Борис Колесников, вице-премьер-министр и министр инфраструктуры Украины. По его словам, задержи строители мероприятие еще на пару недель, и открывать стадион пришлось бы не торжественным концертом, а футбольным матчем − 15 ноября там встретятся сборные Украины и Австрии.
К изъянам Арены Львов вице-премьер призвал проявить снисхождение: «Любой в своей жизни делал ремонт, и я не видел еще идеальной ситуации».
Не помешало проведению торжества и отсутствие самых почетных гостей − Президента Виктора Януковича и главы Федерации футбола Украины Григория Суркиса.
Первый осмотрел стадион накануне и 29 октября присутствовал на арене лишь виртуально − во время церемонии транслировалось его видеообращение. Впрочем, и оцифрованный Президент был освистан зрителями. Практически так же несколькими неделями раньше не виртуального, а настоящего Януковича «приветствовали» на открытии после реконструкции на главном стадионе страны − НСК Олимпийский.
Что касается основного затейника Евро-2012, Суркиса, − ему приехать на открытие Арена Львов помешала травма.
28 тыс. первых гостей стадиона развлекали украинская певица Руслана и ее американская коллега Анастейша, артисты французского цирка Plasticiens Volants и 2 тыс. танцоров-волонтеров. Сопровождалось действо лазерным шоу и фейерверком.
Сумму, в которую вылился праздник, организаторы не разглашают, но мэрия Львова уверяет: ни копейки из бюджета потрачено не было. Как и в случае с недавно открывшимся в Киеве Олимпийским, концерт оплатили таинственные спонсоры.
Строительство Арены Львов продолжалось три года и стоило казне 2,3 млрд грн. − в два раза дешевле, чем Олимпийский. Всего же на подготовку к Евро-2012 львовяне планируют потратить 5 млрд грн., а сделать предстоит еще немало − например решить проблему транспорта.
«УЕФА в который раз отмечает то, что из-за отдаленности Арены Львов от центральной части города и аэропорта, а также отсутствия надлежащего соединения Львова с Трускавцом [там во время чемпионата разместятся гости и спортсмены] дефицит транспортного парка города и состояние подвижного состава ставят под угрозу управление потоками болельщиков», − озвучил претензии только что побывавшей в стране очередной инспекции УЕФА Маркиян Лубкивский, директор Евро-2012 в Украине.
Не совсем довольна инспекция и задержками с финансированием реконструкции харьковского стадиона Металлист.
В Польше, которая также готовится принять Евро-2012, тоже готовы три стадиона из четырех. Первый, в Познани, открылся осенью 2010 года, второй и третий, в Гданьске и во Вроцлаве, − в августе и сентябре нынешнего года. Теперь дело за главной, варшавской ареной, которая будет введена в эксплуатацию 30 ноября.
Реконструкция польских стадионов обошлась примерно в те же суммы, что и украинских. Зато на торжественных церемониях открытия у соседей пели другие мировые звезды − Джордж Майкл и Стинг.
+++
НА АРЕНІ ЦИРКУ
Український тиждень
04.11.11
Освистаний на презентації НСК «Олімпійський» у Києві президент Янукович проявив політичну мудрість і далекоглядність − відмовився особисто відкривати стадіон у Львові. Замість живого гаранта галичанам показали відео з його урочистим зверненням (яке жителі міста очікувано зустріли свистом). Львівську арену 29 жовтня відкрили із 17-хвилинним запізненням, так і не встигнувши доробити дах, облицювати фасад, облаштувати прилеглу територію. Замість вбиралень на стадіоні встановили біотуалети, а один із входів на другий поверх затопило. Одне слово, «відкритий» об'єкт, на якому вже 15 листопада має відбутися перший матч, досі нагадує велике будівництво. Тож на цьому тлі по-совковому прозвучала заява директора турніру УЄФА Євро-2012 в Україні Маркіяна Лубківського, мовляв, − стадіон у Львові − «найбільш комфортна арена» чемпіонату.
Може, згодом так воно й буде. Хоча найскандальнішим він, безумовно, вже став. Уже по завершенні церемонії представник Львівської облради Тарас Козак розповів на місцевому телебаченні, що керівник області Цимбалюк (звільнений з посади голови ОДА невдовзі після відкриття стадіону) пропонував депутатам-підприємцям оплатити роботи на стадіоні начебто в обмін на місця в майбутньому парламенті.
+++
Резонанс-Колесников-04.11.11 18 00
Борис Колесников: «Прибуток вiд Євро-2012 матиме кожна людина»
Gazeta.ua, газета „Екпрес” (Львовская область)
04.11.11
В Українi здано в експлуатацiю останнiй, четвертий стадiон, який використовуватимуть пiд час чемпiонату Європи з футболу в 2012 роцi. Тож нинi наша держава має уже всi портивнi об'єкти, потрiбнi для цього найбiльшого континентального футбольного турнiру.
Однак вистачає й критичних слiв на адресу будiвельникiв, футбольних функцiонерiв та урядовцiв. Їх звинувачують у непрозоростi та кулуарностi прийняття рiшень, розбазарюваннi державних коштiв, лобiзмi.
Додало запалу критикам й недавнє вiдкриття «Арени Львiв», адже стадiон зустрiв своїх перших глядачiв недоробками.
Тож чи є пiдстави для цих звинувачень? Про цi й iншi закиди на адресу органiзаторiв шоу, а також про нинiшнiй рiвень пiдготовки нашої держави до чемпiонату Європи з футболу -− розмова видання Екпрес з вiце-прем'єр-мiнiстром -− мiнiстром iнфраструктури України Борисом Колесниковим.
− У суботу довгоочiкуване вiдкриття «Арени Львiв» вiдбулося. Це, мабуть, найскладнiший елемент спортивної iнфраструктури до Євро-2012. Ви фактично «головний вiдповiдальний» за цей проект. Тепер спите спокiйнiше? Гора з плечей уже впала?
− Думаю, гора остаточне «впаде» 1 липня 2012 року, коли пройде фiнал Євро-2012 i стане очевидним, впоралися ми зi своїм завданням чи нi. Поки що ж святкуємо маленьку перемогу у Львовi. Бо коли навеснi 2010 року я щойно почав курувати проекти єврочемпiонату i вперше приїхав iнспектувати Львiв, ситуацiя була настiльки критичною, що взагалi поставили пiд сумнiв проведення європейської першостi в нашiй державi.
Що ж до Львова, то Президент України дав чiтку вказiвку -− зробити все можливе, аби Львiв УЕФА не виключило зi списку мiст, якi приймають Євро. Бо ми розумiли: якщо це станеться i в ньому не буде Львова, Євро-2012 не стане загальноукраїнським проектом. Ми впоралися iз цим завданням. Україна отримала ще один стадiон свiтового рiвня, а Захiдна Україна − такий спортивний об'єкт, якого в цьому регiонi ще не було.
-Коли об'єкт закiнчать остаточно?
− У наближчi два тижнi будуть усуненi всi недоробки. I 15 листопада на «Аренi Львiв» зiграють перший футбольний матч збiрнi України та Австрiї.
− Критика щодо арени зосереджена на трьох пунктах: стадiон недобудований, гiмн не пролунав, топ-зiрка -− не українська. Як прокоментуєте?
− Ви знаєте, «Донбас-Арену» ми почали будувати 2006-го, а закiнчили через три роки − 2009-го. Але притiм увесь наступний рiк будiвельники доводили стадiон до пуття. Тому це не проблема. Важливо, що львiвський стадiон є. I хочу вам сказати, що мало яка європейська держава може похвалитися спортареною такого високого рiвня. Таких в Європi дуже мало, у тому числi й у Старiй Європi. Я був на багатьох європейських стадiонах i можу вам про це говорити цiлком компетентно. Скажiмо, стадiон нiмецької «Боруссiї» дуже поступається за класом львiвськiй аренi.
Що ж до невиконання Державного гiмну, то, вибачте, це ж не нацiональний стадiон. От у Києвi, коли вiдкривали НСК «Олiмпiйський», виконували гiмн. У Львовi вирiшили зробити святкове шоу, яке передбачало саме такий розважальний формат. Те саме i зi спiваками. Хiба Руслана -− не українська виконавиця? А Анастейша -− це зiрка свiтового рiвня. Врахуйте, що приїзд i вступ цiєї мегазiрки не оплачували з бюджету. Спонсори урочистої церемонiї вирiшили запросити саме її, i за це, вважаю, львiв'яни повиннi бути їм вдячнi. Бо коли б iще вони змогли послухати зiрку такого рiвня?
− «Арена Львiв» − перший об'єкт такого класу, збудований державою за останнi десятилiття. Що буде з ним пiсля Євро? Хто керуватиме цим об'єктом? Чиїм коштом його утримуватимуть?
− Львiвським стадiоном, НСК «Олiмпiйський» та ще кiлькома об'єктами державної власностi Євро-2012 буде керувати спецiально створений концерн «Спортивнi арени України». Вiн i вирiшуватиме всi питання, якi ви зачепили. Що ж до використання, то у Львовi, нажаль, є лише одна футбольна команда високого рiвня − «Карпати». Вона й буде приймати гостей на цьому стадiонi. I тепер багато чого залежатиме вiд карпатiвських уболiвальникiв. На вiдкриттi «Арени Львiв» поруч зi мною сидiв президент київського «Динамо» Iгор Суркiс. Вiн зауважив одну дуже цiкаву деталь. На львiвському стадiонi трибуни розмiщено близько до футбольного поля, чудова акустика, а тому реакцiя тисяч уболiвальникiв буде сильно впливати на гру футболiстiв. Як сказав Суркiс, можна собi тiльки уявити, як це вплине на команди, з котрими гратимуть «Карпати».
− Скiльки орiєнтовно коштуватиме Українi Євро-2012 ?
− Остаточнi суми ще пiдраховують. Наразi можна сказати, що спортивна складова пiдготовки до Євро-2012, а це будiвництво нових i пiдготовка наявних стадiонiв, коштувала нашiй державi близько 6 мiльярдiв гривень. Решту витрачених коштiв я б до «футбольних» витрат не зараховував, бо той же Львiвський аеропорт, злiтну смугу, дороги, електропiдстанцiї треба було вже давно реконструювати − ще кiлька десяткiв лiт тому. От тепер до них i дiйшла черга. А скiльки коштуватиме Українi Євро-2012, ми дiзнаємося пiсля 1 липня 2012 року, коли закiнчиться фiнальний матч.
− Є думка, що держава не мала вкладати кошти в комерцiйний футбольний турнiр. Мовляв, краще цi грошi спрямували б, наприклад, на зведення сучасних лiкарень по всiй країнi. А до Євро слiд було залучити кошти приватних iнвесторiв. Чи не вважаєте помилкою бюджетне фiнансування цього проекту?
− Почекайте, проведення футбольного чемпiонату дасть iмпульс розвитку всiєї країни. А якщо розвиватиметься бiзнес, створюватимуть новi робочi мiсця, платитимуть податки, будуватимуть лiкарнi.На мою думку, вiд проведення Євро-2012 найбiльше виграють нашi готелi, ресторани, заклади швидкого харчування, загалом сфера послуг. Зрештою, то наш iмiдж у всьому свiтi. А розмови про якихось «спонсорiв» -− це, вибачте, мiф. У тiй же Польщi, членові Євросоюзу, усi стадiони будують тiльки державним коштом, дороги − за грошi мунiципалiтетiв. Iнша рiч, що там мунiципалiтети мають значно бiльший бюджет, нiж нашi органи мiсцевої влади. Тому державне фiнансування таких проектiв − нормальна практика.Бiльшiсть пiдрядникiв вибирали без тендерiв. Не боїтесь, що за це вас колись звинуватять у лобiюваннi чи корупцiї?
− Нi, це нашi попередники в Кабмiнi проводили все без тендерiв. Ви ж пам'ятаєте, як НСК «Олiмпiйський» i львiвський стадiон починали будувати компанiї, самовiльно призначенi колишнiм урядом. А дiяльнiсть Тендерної палати, яка обiкрала народ на мiльярди гривень? Тому сам тендер, як процедура, не є панацеєю. 2010 року ми починали дiяти в жорсткому часовому цейтнотi. Значення мав кожен згаяний день. I якби ми почали проводити тендери, засiдання комiсiй, то з мрiєю про Євро можна було попрощатися. Просто не встигли б нiчого збудувати. Тому ми вчинили не так, як нашi попередники.
Уряд звернувся до Верховної Ради з проханням законодавчо дозволити нам без тендерiв вибирати компанiї, якi будуватимуть об'єкти Євро-2012. I парламент пiшов нам назустрiч, ухваливши спецiальнийзакон, що й спростив цей процес. Тому нiяких порушень з нашого боку нема i бути не могло. Ми дiємо суто в правовому полi.
Євросоюз рiзко критикує полiтичне керiвництво України за кримiнальне переслiдування деяких опозицiйних лiдерiв. Дехто з експертiв стверджує, що у пiдсумку може статись так, що Євро-2012 в України заберуть. Такий сценарiй, на вашу думку, можливий?
Не слухайте цих нiсенiтниць. Нiхто нiчого в нас не забере i намiру такого нiколи не мав. Європейськi полiтики люди прагматичнi, вони прекрасно розумiють, що на територiї України дiє українське законодавство. I все, що в нас вiдбувається, вiдбувається виключно в українському правовому полi. З розмов iз колегами з європейських країн зробив висновок, що європейцi оцiнили той факт, що українська влада не пiддається на зовнiшнiй тиск, що самостiйна у своїх дiях.
Яку кiлькiсть iноземних уболiвальникiв ви готуєтесь прийняти?
− Чекаємо тiєї кiлькостi фанiв, котра дорiвнює сукупнiй кiлькостi всiх мiсць на наших стадiонах. Однак усе залежить вiд того, збiрнi яких країн гратимуть у тому чи iншому мiстi. А для цього треба зачекати результатiв жеребкування фiнального турнiру Євро-2012, що пройде 2 грудня у Києвi. Тодi знатимемо, хто й де буде грати, i приблизно пiдрахуємо, скiльки вболiвальникiв приїде.
Треба також враховувати й ментальнiсть фанiв, i те, що в червнi, коли вiдбуватиметься турнiр, як правило, ще не набирає розгону пора масових вiдпусток. Тому, гадаю, буде багато таких уболiвальникiв, котрi приїдуть в Україну тiльки в переддень матчу своєї збiрної, а потiм вiдразу ж поїдуть додому. Не думаю, що хтось буде тут аж мiсяць. Гадаю, що, як мiнiмум, мiльйон футбольних уболiвальникiв вiдвiдає Україну.
− Чи є, на вашу думку, шанс домогтися безвiзового режиму з Європою наступного року?
− Я неодноразово говорив на цю тему з провiдними полiтиками рiзних держав Євросоюзу. Усiм їм казав одну рiч -− нинi в Iспанiї, Португалiї, Iталiї живе до пiвмiльйона українцiв, котрi працюють у цих країнах. I всi вони в'їхали туди на законних пiдставах, маючи вiзи. Тому блокувати безвiзовий в'їзд для них через страх великої нової мiграцiї зайве. Вiзи -− не така вже перешкода для українцiв, аби потрапити до Європи, як дехто думає. Тому бiльш важливо для нас налагодити нормальнi вiдносини мiж Україною та Євросоюзом. I я вiрю, що такi нормальнi безвiзовi вiдносини ми невдовзi узаконимо.
− Якi ключовi подiї у рамках пiдготовки до Євро попереду? Що ще знакового збудують i вiдкриють у першому пiврiччi наступного року?
− Значних змiн на краще зазнає українська залiзниця. Мiста, якi приймають Євро-2012, матимуть швидкiсне сполучення. У цьому ми активно працюємо з пiвденно-корейською компанiєю «Хюндай», у якої купили десять потягiв до єврочемпiонату. За рiвнем комфорту й обслуговування нiчого такого в Українi наразi нема. Кращим буде не тiльки комфорт, а й на подорожi витрачатимемо менше часу. I вже з наступної весни львiв'яни, наприклад, до Києва їхатимуть лише 4,5 години. Наша команда також доклала гiгантських зусиль щодо будiвництва дорiг. Я думаю, у Львовi вже побачили кiлька яскравих прикладiв покращення якостi автошляхiв, та й навколо мiста. Iнтенсивне будiвництво триває в iнших мiстах. Вiд захiдних кордонiв до Києва пiсля реконструкцiї вже можна їхати дорогою цiлком пристойної якостi. Минулого мiсяця ми ввели в експлуатацiю дiлянку завдовжки понад 80 км − на автотрасi, що вiд Києва до росiйського кордону. Хоча, з точки зору пiдготовки дорiг, хотiлося б зробити бiльше. Але часу в розпорядженнi нашої команди було обмаль − у минулi роки його змарновано дуже багато.
До кiнця року здадуть в експлуатацiю оновлений Львiвський аеропорт. I тепер тiльки вiд провiдних свiтових авiакомпанiй залежатиме, буде завантажений вiн на повну потужнiсть чи нi. Зазначу лише, що за своїми характеристиками цей аеропорт складе дуже потужну конкуренцiю європейським летовищам. Для прикладу: тепер зi Львова до Торонто можна буде долетiти одним рейсом, без пересадки будь-де. Це унiкальна можливiсть для жителiв Захiдної України.
− Якщо говорити мовою бiзнесу, якої рентабельностi Євро-2012 сподiваєтесь? Який термiн окупностi цього проекту?
− Це не бiзнес-проект, щоб чекати вiд нього окупностi. Важливо − ми не осоромилися в очах свiтової спiльноти i довели, що можемо гiдно пiдготуватись до футбольного свята. I подальше наше завдання − так само достойно провести фiнальний турнiр. А прибутки нехай отримують люди, нашi громадяни, якi користуватимуться iнфраструктурою, спорудженою у рамках пiдготовки до Євро.
Олег СТЕЦИШИН