Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Семен Альтман: «Не исключено появление в сборной новых лиц»
Hotsport.com.ua
10.05.11
6 июня в Донецке на «Донбасс Арене» состоится товарищеский матч сборных Украины и Франции. О том, как проходит подготовка главной команды страны к этой игре, рассказал один из тренеров сборной и председатель Комитета национальных сборных Семен Альтман.
— Семен Иосифович, бывший и.о. главного тренера сборной Юрий Калитвинцев еще перед матчем с Италией говорил, что на 80% определился с игроками, которые будут готовиться к Евро-2012. Нынешний тренерский штаб уже знает всех кандидатов, или стоит ожидать появления в составе сборной новых лиц?
— Проделана большая работа. Мы отобрали тех футболистов, которые прошли определенный путь подготовки с нами. В своем недавнем интервью Олег Блохин говорил, что двери в сборную ни для кого не закрыты. В играх с Узбекистаном и Францией мы не будем использовать игроков молодежной сборной, поэтому не исключена вероятность появления в сборной новых и старых имен, которых мы хорошо знаем по прошлогодним циклам и которые хорошо себя зарекомендовывают в календарных играх.
Сейчас мы внимательно наблюдаем за всеми кандидатами сборной. Недавно я был в Харькове, смотрел матч «Металлист» — «Карпаты», Калитвинцев наблюдал за кандидатами в Днепропетровске, Блохин — в Киеве, Баль был на игре «Карпаты» — «Динамо». Принцип, что в сборной должны играть все сильнейшие, будет соблюден.
— Когда будет оглашена заявка на матчи сборной с Узбекистаном и Францией?
— Думаю, что после кубковых матчей мы определимся с фамилиями игроков, которые будут вызваны. По положению, легионеров мы должны оповестить за две недели, а игроков национального чемпионата — за 10 дней. Будем укладываться в эти сроки.
— Есть ли вероятность, что в двух ближайших матчах, сборная сыграет разными составами?
— Все будет зависеть от готовности кандидатов сборной. Исходя из готовности игроков, мы и будем разрабатывать стратегию на матчи с Узбекистаном и Францией. Мы пока обсуждаем этот момент. Может быть, матч с Узбекистаном будет подготовкой к игре с Францией, а матч с Францией, соответственно, будет преследовать другие задачи.
+++
Ґоран Попов: «Останні 20 хвилин були особливо важкими»
Fckarpaty.lviv.ua
10.05.11
Після перемоги у Львові над місцевими «Карпатами» динамівцям нема коли розслаблятися, оскільки вже за кілька днів на них чекає кубкове протистояння з «Арсеналом». Про настрої в команді розповів захисник «Динамо» Ґоран Попов.
− У першому таймі в нас були два-три моменти. Гусєв провів хороший м’яч після помилки захисників «Карпат». Якби ще й Вукоєвич забив, було б легше. Але навіть після того, як ми забили вдруге, я знав, що буде важко, тому що ми відійшли трохи назад і стали грати не так, як розпочали. Останні 20 хвилин були особливо важкими для оборони та гравців середини поля. Так сталося, що господарі забили, і в наших лавах почалася невелика метушня, але оборона зіграла надійно. Все закінчилося добре, і тепер ми думаємо про перемогу над «Арсеналом» та подальший вихід до фіналу.
− Юрій Сьомін на прес-конференції відзначив надійні дії оборони...
− Так, у першому таймі суперник зробив лише дві-три хороші передачі, тому що не встигли повернутися футболісти, які грають в середині поля. Втім, небезпечно завершити їх у них не було шансів. Помилок справді не було, тому ми сьогодні й перемогли. А коли забили нам, м’яч просто влучив у Бетао, і Шовковський вже нічого не зміг зробити.
− Після другого м’яча арбітр почав фіксувати багато порушень та роздавати жовті картки. В яких моментах можна було уникнути їх?
− Гадаю, не потрібно було показувати попередження Єременку, адже в центрі поля він зіграв у м’яч.
− Не виникає думки отримати картку й достроково завершити сезон, щоб раніше піти до відпустки?
− Ні, я про це не думаю. Хочу грати. У мене було багато травм на початку сезону, тому зараз я просто хочу грати у футбол. А час, щоб відпочити, ще буде. У червні на мене чекає ще одна гра за збірну проти Ірландії. Гадаю, потім Юрій Сьомін додасть нам кілька днів відпустки.
− «Динамо» вже забезпечило собі друге місце. Тепер можна зітхнути вільніше?
− Так, ми набрали необхідні очки, і тепер можна трохи заспокоїтися. Але в середу на нас чекає дуже важлива гра проти київського «Арсенала». Суперник буде добре мотивований, адже всі команди, які потрапили до півфіналу, хочуть опинитися у фіналі. Тому ми не можемо собі дозволити розслабитися.
+++
Лорд Трисман обвиняет в коррупции чиновников ФИФА
Interfax.com.ua
10.05.11
Бывший глава Футбольной ассоциации Англии Дэвид Трисман, выступая перед парламентской комиссией, изучающей причины поражения английской заявки на проведение чемпионата мира 2018 года, обвинил четырех членов исполнительного комитета ФИФА в готовности продать свои голоса.
Как сообщает во вторник «Спорт-Экспресс», по словам Д.Трисмана, влиятельные чиновники ФИФА Джек Уорнер, Рикардо Тешейра, Николас Леос и Ворави Макуди требовали оказания определенных услуг взамен на поддержку.
Так, тринидадец Д.Уорнер попросил 2,5 млн фунтов стерлингов на строительство футбольной школы, но настаивал, чтобы средства шли по его каналам, парагваец Н.Леос попросил рыцарский титул. Таец В.Макуди захотел телевизионные права на товарищеский матч Таиланд − Англия, а Р.Тешейра сам обратился с вопросом: «Что вы можете сделать для меня?»
«Я готов представить все доказательства ФИФА», − подчеркнул Д.Трисман.
Лорд Д.Трисман покинул пост главы английского футбола и руководителя английской заявки за полгода до выборов в Цюрихе 2 декабря 2010 года из-за неосторожных высказываний относительно возможного сговора конкурентов из России и Испании, которые были записаны на диктофон его секретаршей и переданы в СМИ.
Чемпионат мира по футболу 2018 года пройдет в России.
+++
ЕВРО-2012
Провокаторы во Львове выступили против украинского народа и властей — Симоненко
Golosua.com
10.05.11
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
Действия провокаторов, причастных к организации вчерашнего инцидента во Львове, были направлены против украинского народа и властей.
Такое мнение выразил лидер Коммунистической партии Украины Петр Симоненко в эксклюзивном комментарии корреспонденту ГолосUA.(…)
(…)Глава Коммунистической партии отметил, что власти должны принять очень серьезные меры в связи с произошедшим. «Следует привлечь к уголовной ответственности всех тех, кто вчера мешал проведению государственного праздника во Львове. Надо также принять решение, которое бы сводилось к тому, что бюджет страны на следующий год, должен исключать финансирование Львовской области по вопросам, которые имеют отношение к дополнительной поддержке пенсионного обеспечения вояк ОУН-УПА. Это предатели советского и украинского народа, и они не должны финансироваться», − убежден П. Симоненко.
Он пообещал, что КПУ будет выносить такие предложения на рассмотрение в Верховной Раде. Среди прочего, лидер коммунистов отметил, что наша страна должна обратиться в УЕФА с требованием перенести проведение Евро-2012 из Львова в Одессу или Днепропетровск. «Я считаю, что меры должны быть адекватными, решительными и быстрыми», − резюмировал П. Симоненко.(…)
+++
Євро-2012 у фокусі польських ЗМІ
Укрінформ
10.05.11
Упродовж минулого тижня польські ЗМІ продовжували активно висвітлювати підготовку до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Міністерство спорту і туризму Польщі (MSiT) підготувало звіт з виконання інвестицій, пов'язаних із підготовкою до Євро-2012. Як інформує Польське агентство преси (РАР), документ схвалено Радою міністрів РП і передано до Сейму. У звіті повідомляється, що 80% проектів у сфері інфраструктури здійснюється вчасно і немає загроз для їх реалізації. Зазначається, що у 2010 році було завершено такі важливі проекти: здано в експлуатацію реконструйований стадіон у Познані, завершено будівництво відрізку автошляху, який з'єднує автомагістраль А4 з дорогою S7 у Кракові, а також завершено другий етап робіт щодо створення автомобільного сполучення між центром Вроцлава і місцевим аеропортом. Водночас у січні цього року відкрито швидкісну дорогу S8 на відрізку Конотопа-Варшава.
У документі MSiT інформується, що підлегла їй спілка PL.2012 загалом координує реалізацію 219 інфраструктурних проектів, які безпосередньо пов'язані з турніром. Найактивніша робота здійснюється на спорудженні стадіонів у Варшаві, Гданську і Вроцлаві. Будівництво цих об'єктів перебуває у завершальній фазі, а завершити роботи планується у червні-вересні цього року.
Водночас автори звіту визнають, що декілька ключових інвестицій не буде реалізовано до початку чемпіонату. Це стосується відрізків автомагістралі А1 Стрикув-Конотопа, А4 − між летовищем і стадіоном у Вроцлаві, будівництва лінії електропередач у Варшаві, а також зведення санітарно-епідеміологічної лабораторії у Познані.
Під загрозою є і вчасне завершення спорудження аеропорту у Познані, оскільки лише наприкінці лютого цього року отримано екологічний дозвіл на реалізацію інвестиції.
Гості Євро-2012 не зможуть також розраховувати на коротший час подорожі потягами між містами-учасниками турніру. Зокрема, модернізація залізничного сполучення між Варшавою і Гдинею триватиме до 2014 року, тому поки що нереально скоротити термін подорожі між цими містами до 3,5 години. Водночас деяке поліпшення ситуації спостерігається на важливих з погляду турніру сполученнях − між Гданськом і Познанню та Варшавою і Вроцлавом.
Як інформує РАР, управління електронного зв'язку (UKE) i управління залізничного транспорту (UTK) домовилися спільно провести дослідження щодо якості покриття мобільного зв'язку на сполученнях, які з'єднують міста-організатори чемпіонату в Польщі. Заплановані заміри робитимуться з 10 по 13 травня на всіх сполученнях між польськими містами-організаторами ЧЄ-2012. “Завдяки цьому дослідженню знатимемо, в яких місцях Польщі на залізничній колії зникає голосовий сигнал чи сигнал з'єднання з інтернетом. Ці результати стануть доступними мобільним операторам, які зацікавлені в такій інформації”, − сказала керівник UKE Анна Стшежинська.
Минулого тижня у Польщі активно обговорювали хуліганські дії польських футбольних фанатів після завершення матчу між клубами вищого дивізіону чемпіонату РП «Легією» і «Лехом» у фіналі розіграшу Кубка країни у місті Бидгощ. Як повідомляє РАР, у результаті масових безчинств на спортивній арені було знищено близько 500 крісел, пошкоджено загородження стадіону, ворота, розбито динаміки. З огляду на це воєводи Мазовецького і Великопольського воєводств Яцек Козловський і Пьотр Фльорек прийняли рішення щодо проведення цими командами своїх наступних матчів у чемпіонаті країни при порожніх трибунах.
За інформацією інформагентства, на стадіоні у Бидгощі не було представників УЄФА. “На матчі “Легія” − “Лех” не було жодної делегації УЄФА, однак ми знаємо про інциденти і надалі співпрацюватимемо з різними інституціями й організаціями для виконання необхідних дій чи заходів перед Євро-2012”, − повідомив в офіційному комюніке керівник прес-служби УЄФА Роберт Фолкнер.
Завдяки міжнародній співпраці поліція у Любліні заблокувала роботу піратського сайту, де від імені УЄФА уболівальникам пропонувалося купити квитки на Євро-2012. Як повідомляє РАР, в результаті дій польських правоохоронців затримано одну особу. За попередньою інформацією, ця інтернет-сторінка діяла з середини березня цього року. Її відвідали і здійснили реєстрацію близько 2 тис. осіб з різних країн. Зловмисники пропонували придбати квитки на різні матчі чемпіонату за ціною від 1 тис. до 1,5 тис. злотих (орієнтовно 2,9-4,3 тис. грн). Піратський сайт виглядав як справжня інтернет-сторінка УЄФА, але вівся лише англійською мовою. Водночас оригінальний сайт УЄФА доступний багатьма мовами. Кожен, хто зареєструвався на ньому, отримував номер, а згодом електронним шляхом повідомлення про виграш квитка у лотерею. Після цього особа інформувалася про необхідність переведення коштів на вказаний банківський рахунок. “Люди платили гроші, триває підрахунок фінансових втрат обманутих уболівальників”, − цитує РАР слова представниці прес-служби поліції у Любліні Ренати Лащки-Русек.
Національний стадіон у Варшаві має самостійно заробляти на своє утримання. Як повідомляє РАР, про це заявив керівник Національного центру спорту (NCS) РП, який є оператором стадіону, Рафал Каплер. “Матимемо три головні сегменти надходжень: різноманітні заходи, маркетингові права і комерційні площі”, − сказав керівник NCS.
На переконання експертів, річна вартість утримання стадіону становитиме понад 30 млн злотих. Водночас понад 10 млн злотих арена щороку зароблятиме лише завдяки продажу права на назву стадіону. NCS вже веде переговори з кількома кандидатами на титульного спонсора спортивної арени, який поряд з брендом “Національний стадіон” зможе розмістити назву своєї компанії. Значні надходження стадіон також зможе отримати від оренди VIP-лож, річна вартість оренди кожної з них сягає навіть кількасот тисяч злотих. Задля отримання хороших прибутків від проведення масових спортивних та культурних заходів NCS розпочав переговори про співпрацю з компанією AEG Facilities Europe − впливовою у світі фірмою у сфері організації розважальних подій.
+++
Украина займется дорогами к Евро
Sport.rbc.ua
10.05.11
В Украине до конца года отремонтируют и построят 1,2 тис. км автодорог. Об этом сообщил Вице-премьер-министр − Министр инфраструктуры Украины Борис Колесников.
«На подготовку дорожной инфраструктуры к Евро-2012 четыре украинских города, принимающих чемпионат, получат в этом году 2,4 млрд грн. В 2011 году также предусмотрено провести ремонтные работы и построить 1200 км автодорог», − сказал он.
Как уточнил Вице-премьер-министр, планируют провести ремонт автодороги Киев-Харьков, реконструкцию дорог, связывающих Львов с Польшей, строительство объездных дорог вокруг Донецка и Харькова, ремонт дорог, соединяющих Донецк и Харьков с Россией.
Качество строительства новых дорог в Украине будет контролировать иностранная компания, а эксплуатация дорог остается функцией «Укравтодора». В тоже время, возможно появление частных эксплуатантов, которые смогут также принять участие в работе по освещению новых дорог. Как отметил Колесников, особое внимание правительство также уделяет развитию современного общественного транспорта в Украине. Так как замещение индивидуальных автомобилей современным и комфортным общественным транспортом, способствует повышению безопасности движения.
+++
Украинские волонтеры получат спецформу
Sport.rbc.ua
10.05.11
Студенты-волонтеры на Евро-2012 получат специальную форму. Об этом сообщил Вице-премьер-министр − Министр инфраструктуры Украины Борис Колесников, передает Информационный центр Евро-2012.
По его словам, такая форма будет разработана. Кроме того, у каждого волонтера будет информация о языке, которым он владеет. Вице-премьер вновь обратил внимание на значение знания иностранного языка во время проведения в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу.
Отдельно он остановился на обеспечении безопасности во время Евро, подчеркнув, что в первую очередь, должна быть обеспечена безопасность зрителей, среди которых будет много детей. «Во всем мире очень жестко относятся к нарушителям закона», − сказал Борис Колесников. Он добавил, что нигде милиция не выйдет за рамки закона.
+++
УЕФА разрабатывает телевизионную графику Евро
Ukraine2012.gov.ua
10.05.11
Европейский футбольный Союз начал работу над разработкой телевизионного оформления чемпионата Европы по футболу 2012 года. Соответствующее соглашение было заключено между УЕФА и агентством Lambie-Nairn, сообщает Haymarket Business Media.
Lambie-Nairn должен разработать телевизионные заставки чемпионата, которые будут транслировать перед началом матчей Евро-2012 и по их окончанию. Также агентство создаст телевизионную графику, которой будут сопровождаться собственно трансляции футбольных поединков. Кроме того, под телевизионный показ будет адаптирована и официальный логотип Украина-польского чемпионата.
По словам главы маркетингового отдела УЕФА Петера Виллемса, футбольное первенство континента является событием мирового масштаба, которое вызывает интерес миллионов болельщиков. «Мы хотели создать креативную концепцию, которая выражала бы большую страсть и соперничество, но одновременно и чувство единства, пропагандирующих футбольные соревнования национальных сборных», − подчеркнул чиновник.
+++
В связи с ЕВРО-2012 произошли изменения в графике окончания учебного года
Zadonbass.org
10.05.11
Поступила информация о структуре 2011-2012 учебного года.
Как сообщает пресс-служба Донецкой ОГА, во исполнение протокольного поручения совещания под председательством Премьер-министра Украины Азарова Н.Я. от 12.03.2011 № 12612/0/1-11 «О подготовке инфраструктуры принимающих городов к проведению в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу» Министерством образования и науки, молодежи и спорта Украины внесены на рассмотрение общественности изменения в графике окончания 2011 − 2012 учебного года.
Предлагается в следующем учебном году занятия в 1-8-х и 10-х классах завершить 25 мая 2012 года, в 9-х классах − 17 мая, в 11-х классах − 3 мая.
Праздник «Последний звонок» в общеобразовательных учебных заведениях планируется провести 25 мая.
В 9-х классах государственная итоговая аттестация будет проводиться с 18 по 30 мая, в 11-х классах − с 4 по 11 мая. При этом внешнее независимое оценивание в 2012 году планируется провести с 14 мая по 7 июня.
Учебный год в 2011 году традиционно начнется 1 сентября.
+++
НСК «Олимпийский» оборудуют по последнему слову техники
Nsc-olymp.com
10.05.11
Гости НСК «Олимпийский» всегда будут обеспечены свежей и качественной едой. Для этого на стадионе НСК «Олимпийский» предусмотрено оборудование 43 киосков фаст-фудов, расположенных на втором и третьем уровнях стадиона в местах основных пешеходных зон.
Наличие на стадионе объектов быстрого питания является общемировой практикой и одним из требований УЕФА к стадионам класса «Элит», таким как НСК «Олимпийский». Концепция стадионного фаст-фуда позволяет предоставить качественную и разнообразную еду в максимально сжатые сроки для десятков тысяч болельщиков и гостей стадиона в период матчей и других массовых мероприятий.
Для комплексного оснащения технологическим оборудованием фаст-фудов Главной арены ЕВРО-2012 была выбрана компания «Профитекс», которая является официальным представителем всемирно известного концерна Eectrolux в Украине.
Технологическое решение, разработанное для фаст-фудов НСК «Олимпийский», позволит обеспечить требуемый уровень сервиса, и даст возможность предоставить свежую и качественную еду для гостей стадиона, благодаря использованию самого современного оборудования.
Технологическое оснащение каждого киоска будет ориентировано на основное блюдо, но подобрано таким образом, чтобы можно было гибко варьировать меню для каждого конкретного мероприятия стадиона индивидуально. Все киоски будут оборудованы паро-конвекционными печами, которые позволяют существенно расширить меню и включить в ассортимент блюда здоровой пищи − приготовить жареные блюда и блюда на пару без использования жиров − что важно для здорового питания.
+++
Региональные печатные СМИ
ФУТБОЛ
«Шахтер» − чемпион!
Жизнь (Донецкая область)
10.05.11
Обыграв в донецком дерби «Металлург» со счетом 2:0, «горняки» досрочно завоевали золотые медали чемпионата Украины.
ЭпиЦентр чемпионат Украины. 28 тур
7 мая 2011 года. Донецк. «Донбасс Арена». 28 541 зритель. +13 градусов
«Шахтер» (Донецк) — «Металлург» (Донецк) — 2:0 (1:0)
Голы: 1:0 Луис Адриано (45+3), 2:0 Срна (86)
«Шахтер»: Пятов, Срна (к), Ищенко, Ракицкий, Шевчук, Хюбшман, Фернандиньо (Мхитарян, 68), Жадсон (Тейшейра, 65), Коста (Эдуардо, 58), Виллиан, Луис Адриано
Запасные: Вирт, Кривцов, Рац, Гай
«Металлург» Д: Бандура, Прийма, Чечер (к), Воловик, Аделейе, Мкртчян, Шина, Зе Соареш (Голайдо, 78), Фернандеш (Джуровски, 70), Лазич (Иванко, 87), Ади
Запасные: Воробьев, Коротецкий, Марио Сержио, Танаса
И. о. главного тренера: Владимир Пятенко
Предупреждения: Прийма (25), Хюбшман (72), Аделейе (80)
Арбитр: Сергей Бойко (Киевская область)
+++
Рианна, Милла Йовович и Таисия Повалий споют во славу «Шахтера»
Вечерний Донецк (Донецкая область)
07.05.11
Организаторы гранд-шоу в честь 75-летия ФК «Шахтер», которое состоится 14 мая, в качестве главной звезды праздника рассматривали ряд зарубежных певиц. В их числе значились Мадонна, Леди Гага, Бритни Спирс, Шакира, Дженнифер Лопес и Рианна. «К сожалению, Мадонна и Леди Гага сейчас находятся в туре, кроме того, они бы не согласились выступать на такой сцене, какую мы им можем предложить. В случае их согласия пришлось бы построить огромный помост и лишить восемь тысяч болельщиков «Шахтера» возможности стать зрителями праздника», − рассказал генеральный продюсер гранд-шоу Константин Киркарян любителям футбола.
С остальными певицами в процессе переговоров не удалось договориться о концерте на пятизвездочном стадионе. Поэтому из всех желаемых звезд незанятой на нужную дату осталась Рианна. Помимо этого на ее согласие приехать в угольную столицу повлияла ее коллега Бейонсе, которая летом 2009 года приезжала на открытие «Донбасс Арены». Исполнительница хита «Umbrella» оказалась настолько открыта к сотрудничеству, что разрешила сценаристам из компании K-еvents (эта итальянская компания разрабатывала сценарий открытия стадиона в Донецке, организовывала и продюсировала церемонии открытия и закрытия Олимпиады-2006 в Турине) самим выбрать песни для исполнения. «Вместе со своим балетом она покажет шоу, эксклюзивно разработанное в соответствии с условиями донецкого стадиона и споет восемь лучших своих хитов», − отметил Киркарян.
Другим подарком для зрителей станет выступление украинской певицы Таисии Повалий, которая исполнит гимн болельщиков клуба «Спят курганы темные». Для исполнения еще одной песни пригласили Владимира Ткаченко, вокалист проекта «Х-фактор» и экс-участник дуэта «Барселона». На арене запоет и американская актриса с украинскими корнями Милла Йовович. Но все же главная роль на этом празднике отведена футбольному клубу «Шахтер». Помимо действующего состава на поле во время чествования выйдут и около сотни ветеранов команды. Среди них будут не только те, кто уже завершил свою игровую карьеру, но и кто сегодня продолжает играть, но в других клубах − Мариуш Левандовски, Анатолий Тимощук, Игорь Дуляй, Андрей Воробей, Джулиус Агахова.
Специально для церемонии открытия «Донбасс Арены» будет сооружена большая сцена, которая потребовала демонтажа значительного количества зрительских кресел. Шоу будет происходить на более чем 7000 кв. м поля стадиона. Сцена появится только для концерта звезды. Она будет состоять из восьми сегментов, символизирующих части футбольного мяча и будет собрана за 13 минут. Таким образом, организация пространства позволит всем зрителям одинаково хорошо видеть происходящее на поле с любого места, а изображения, проецируемые на поверхность поля, можно будет наблюдать на огромных экранах и на специальной сфере, которая появится под крышей арены.
Понятное дело, что стадион не резиновый и всех желающих вместить не сможет. Поэтому на центральных площадях Киева, Николаева, Луганска и Донецка будут установлены большие экраны, транслирующие праздничное действо на «Донбасс Арене».
+++
С футбольного матча − на войну
Жизнь (Донецкая область)
08.05.11
Война внесла свои коррективы в жизнь каждого, но ничто не могло заставить людей забыть о футболе. А те, кто радовал красивыми матчами, не могли оставаться в стороне от защиты родной земли, и потому, не раздумывая, шли воевать.
Матч состоится
Стоить отметить, что в сложное и неспокойное время проводилось достаточно много различных матчей и даже турниров. Речь идет не только об известных «матчах смерти», когда команды оккупационных войск Германии встречались с местными командами. Если говорить о нашем регионе, то можно вспомнить о матче, проходившем в Мариуполе.
Футбольный историк Алексей Бабешко подробно рассказывает о той встрече в книге «Скандалы и трагедии украинского футбола». Футболисты продолжали тренировки и во время войны. Однажды на тренировке появились немецкие офицеры и приказали быть готовыми к матчу.
Посмотреть на матч, который состоялся на площади у проходной завода, собралось более пяти тысяч зрителей. Мариупольская команда в той встрече оказалась сильнее, это крайне разозлило противника, что привело к избиению украинцев.
Долгое время считалось, что во время оккупации в Сталино футбола не было. Но в действительности уже в начале весны 1942 года при парке культуры и отдыха был организован спортивный клуб «Авангард», на базе которого создали футбольную команду. В ее состав вошли небезызвестные Бикезин и Крекшин. Уже в июне того же года команда «Авангард» проводила товарищеские игры с немецкими и итальянскими командами.
В истории военного футбола особняком стоит матч, проведенный 24 июня 1941 года между сталинградским «Трактором» и «Стахановцем». По пути в Донбасс защитник «Трактора» Константин Беликов, выйдя на перрон небольшой станции, узнал о начале войны. И все же матч в Сталино состоялся. Около десяти тысяч болельщиков стали свидетелями не только полетов мяча, но и полета «юнкерса» − разведчика.
Война многих заставила сделать перерыв в футбольной карьере и служить Родине.
«Стахановец» защищал не только ворота
Можно долго говорить о людях, преданных футболу, непосредственных участниках Великой Отечественной войны. Некоторые из них играли в «Стахановце» до и после войны. Кто-то пришел уже после 1945 года, а кому-то не суждено было вернуться с войны. Сегодня, к сожалению, никого из тех, кто играл в главной футбольной команде Донбасса, уже нет в живых, но они навсегда останутся в нашей памяти.
И все же истории футболистов-военных уникальны. Мы предлагаем вам лишь отдельные из них.
Виктор Анисифоров
Играл в 1945-1949 годах. Его приход в команду может потягаться в невероятности с любым фэнтези. Шла война. «Стахановец» проводил очередную тренировку. Военная часть проходила мимо, зашли на стадион. Тут Анисифорова заметили тренеры «Стахановца»: «Любишь футбол?» Он ответил: «Да». Поставили его в команду, и Виктор показал отличный результат, который позволил остаться в «Стахановце». Почему из всех присутствующих выбор пал именно на Анисифорова? Наверное, судьба.
Петр Буянов
Играл в 1946-1947 годах. Возраст именно этого футболиста стал самым почетным для команды. Буянов ушел из жизни в нынешнем году.
Виктор Колесников
Один из лучших форвардов за всю историю «Шахтера». Играл в 1947-1952 годах. Также не остался в стороне от войны и по первому призыву ушел на фронт.
Георгий Балаба
Лучший бомбардир команды в довоенное время. Играл В 1937 − 1940 годах. Был капитаном команды. У Балабы была особая льгота, позволявшая не призывать его на фронт. Но он добровольно ушел на войну, получил тяжелое ранение, но от футбола не отказался. Правда, проявил себя уже в качестве тренера.
Николай Кривенко
Известный детский тренер. Именно он воспитал известнейших Щербакова и Овчинникова. Имеет множество боевых наград, в том числе орден Красной Звезды.
Евгений Пестов
Всегда умел отличиться на футбольном поле, именно это и сделало его одним из лучших вратарей. Но Пестову удалось проявить себя не только в спорте. Пройдя войну, он был награжден редким орденом Александра Невского.
Иван Рязанцев
Родился в Одессе, был привязан к этому городу. Как, впрочем, и к любимому виду спорта − футболу. Сражаясь на фронте, попал в плен, прошел немецкий, а затем и советский концлагеря. В последнем, располагавшемся под Красноармейском, его нашли тренеры «Стахановца» и приложили все усилия, чтобы одаренный футболист переехал в Сталино.
Федор Манов
Мог ли совсем еще юный горловский парнишка, гоняя во дворе в футбол с такими же как и он любителями этого вида спорта, предположить, что станет совершенно особенным для команды, которая много лет спустя прославится на всю Европу. Вряд ли. Ведь тогда еще и команды такой не было. Но в 1936 году 27 команд впервые встретились в рамках чемпионата СССР. В группе «В» по решению Всесоюзного комитета физкультуры место для участия в соревнованиях было предоставлено команде угольщиков Донбасса.
Команда получила гордое имя «Стахановец» в честь знаменитого новатора шахтерского движения Алексея Стаханова. Костяк команды составили футболисты горловского и сталинского «Динамо». Первый официальный матч «Стахановец» провел в Казани против еще одного «Динамо» и уступил со счетом 1:4. Автором единственного гола в составе «горняков» и соответственно первого в чемпионатах стал именно Федор Манов. Но когда наступила война футболист не стал прятаться за народную любовь, а с честью выдержал испытания боевыми действиями.
Николай Кузнецов
В 1944 году его отозвали с фронта. Кузнецов сразу же вернулся в команду, которую любил всем сердцем. Уже в 44-м он возглавил «Стахановец» и стал первым послевоенным тренером команды. Потом его перевели в Киев. В 60-х годах был председателем ФФУ.
Виктор Чанов
Родоначальник вратарской династии Чановых. В донецкую команду пришел уже в 50-х годах, а до этого защищал ворота ЦСКА, в составе которого дважды становился чемпионом СССР. В известную команду попал тоже почти случайно. Играя в одном из военных товарищеских матчей, Чанов и не подозревал, что за ним наблюдают представители ЦСКА. Но уже после игры ему предложили связать свою жизнь с футболом. Виктор раздумывал недолго.
+++
ЕВРО-2012
Розмова з мером Львова, що відбулася на балконі Ратуші
Молодогвардеец (Львівська область)
10.05.11
«Молодогвардієць» уже не раз друкував на своїх сторінках інтерв’ю з мерами українських міст − Донецька, Мукачевого, Івано-Франківська, Кам’янця-Подільського... Тепер черга дійшла і до Львова. Щоправда, в даному разі це не «чисте» інтерв’ю. Бесіду з Андрієм Садовим як частину візиту групи журналістів зі сходу України до «столиці» Галичини організував оператор мобільного зв’язку «МТС-Україна». Утім тут наведені відповіді на питання, більшість з яких задав кореспондент «МГ», − плюс «обов’язкова програма»: подробиці біографії, «Євро-2012» тощо
Особливості українського самоврядування
− Андрію Івановичу, ви сам − львів'янин?
− Та я народився у Львові. Перед тим як стати міським головою, я сім років займався цією тематикою. У 2000-му створив Інститут розвитку міста. Активно вивчав, що таке є місцеве самоврядування. Я був з 1998 по 2002 рік депутатом міської ради, був головою комісії з економічної політики і головою фракції політичної партії. І коли побачив багато речей, які неправильно рухаються, вирішив балотуватися на посаду міського голови.
До обрання керівником міста я очолював великий енергетично-будівельний трест «Південьзахіделектромережбуд». Будували великі лінії високовольтних передач у Західній, Центральній і Південній Україні. Це один бізнес, і другий, до якого має відношення моя родина, − медійний. Це є телерадіокомпанія «Люкс» і «Телеканал «24». Власне, вони були засновані моєю родиною десь років 15 тому. Вони самодостатні, нормально розвиваються. Тому що таке медіа, поняття я маю.
− Нещодавно в Чернівцях було усунуто від посади мера Чернівців Миколу Федорука. Як ви вважаєте, чи мають право депутати, бодай і конституційною більшістю, звільняти міського голову, щойно обраного громадою?
− Якщо ви читаєте «Українську правду», я буквально наступного дня дав свій блог. Я вважаю, що мера Чернівців відсторонили від займаної посади з порушенням Закону. Тому що звільнити людину можна тільки тоді, якщо вона порушила Конституцію. Тоді починається відповідне провадження, і депутати двома третинами можуть відсторонити мера від виконання обов'язків. Я не вбачаю в діях міського голови Чернівців, якого підтримало на виборах більше 65% чернівчан, дії, які б порушували Конституцію України. Тому я переконаний: якщо він звернеться до суду, він цей суд виграє.
Знаєте, Львів має подібну практику. У нас у 2005 році депутати міської ради відправили у відставку тодішнього міського голову Любомира Буняка. І коли в 2006 році мене обрали міським головою, я отримав місто, де фактично 7 місяців не було мера. Тобто це була повна вакханалія, депутати робили що хотіли. Ну, нема керівника. Що роблять миші, коли кота нема?.. І дуже важко мені прийшлося все налагоджувати, закручувати, вибудовувати чітку вертикаль. Само собою пан Буняк через суд відновив свої права; йому була виплачена заробітна платня, яку він мав отримувати як міський голова, плюс компенсація. І я переконаний, що те, що було в Чернівцях, − воно повинне мати відповідне рішення суду.
Це взагалі важко коментувати, коли людину напряму вибрали, а депутатам це не сподобалося. Оце так, коротко.
Ратуща на площі Ринок знала катаклізми із усуненням законного меру так само, як і будинок на вул. Коцюбинського у Луганську...
− А ви з колегою спілкувалися? Може, людина просто втомилася від боротьби?..
− Спілкувався, звичайно. І до цього, і після цього. Він − активна людина; все життя прожив у двокімнатній квартирі і зараз живе у двокімнатній, тільки переселився до іншого будинку. Людина, на мою думку, авторитетна. Я от пригадую, коли ми святкували 750 років міста Львова − це був 2006 рік, він сюди приїжджав. Він до найменших дрібниць цікавився організацією нашого свята, спілкувався з оргкомітетом (від керівництва до волонтерів), адже попереду у нього було 600-річчя Чернівців. Коли людина з таким великим досвідом управління не соромиться вчитись − це ознака справжнього професіоналізму. Він не встидався, що він, старший від мене − людина, яка мені в батьки годиться, до мене звертається: «А як те, а як се?». І ми ділилися інформацією.
− У Луганську двічі було таке, тільки із захопленням мерії невідомими структурами…
− Ну, то такі особливості луганської демократії.
Велика політика
− Скажіть, будь ласка, ви товаришуєте з «губернатором»?
− (із здивованим наголосом) Достатньо нормальні відносини. Це вже четвертий «губернатор» за той час, що я працюю мером.
− На виборах до Львівської міської ради більшість місць вибороло ВО «Свобода». Як ви з таким депутатським корпусом сьогодні співпрацюєте?
− Так. А ви мене спитайте, як я співпрацюю з урядом, де більшість в Партії регіонів.
− До речі: як?
− Нормально співпрацюю з усіма. Тобто моя задача як міського голови поважати вибір громади. З 90 депутатів у нас 56, здається, «свободівці». Якщо громада довірила політичну складову партії «Свобода», а на мера обрала Садового − ну, то є факт, з яким треба рахуватися. Тому «Свобода» може брати співвідповідальність − я завжди пропоную спільно працювати всім.
− «Свобода» пропонує якісь проекти в комунальній сфері міста, транспортній, в інших?
− Ну, насправді виконавча влада в нас дуже активна. Тому ми дуже багато генеруємо нових цікавих ідей, і більшість з них «Свобода» наразі підтримує. Я б хотів, щоб так було й надалі.
А стосовно взагалі політики… От ми будемо мати, наприклад, 9 травня. У нас 7-го, 8-го й 9-го − День міста. Нас уже лякають: якісь колони, люди будуть їхати з Одеси, з Криму… Ми заборонимо це. Звернемося до суду. Тому що робити протистояння, я вважаю, це не корисно, це не потрібно. Хто має бажання приїхати до Львова і вшанувати людей, які загинули в боротьбі з фашизмом, − будь ласка: є Пагорб слави. Я всіх туди запрошую, сам особисто там буду. Покладемо квіти, помолимося, зробимо урочистий прохід військових. Вшануємо гідно ветеранів. Потім для ветеранів зробимо почастунок. Треба поважати людей, які воювали з фашизмом. Але спеціально робити атракцію − це, я вважаю, нікому на користь не йде.
− Хто має бажання приїхати до Львова і вшанувати людей, які загинули в боротьбі з фашизмом, − будь ласка, − каже Андрій Садовий
− Тобто тиск на вас іде з усіх боків…
− А як на мене можна давити? От подивіться: 2006 рік. Суцільне домінування «Нашої України». Я йшов на вибори як самовисуванець. Проти мене йшов кандидат від НУ мер Василь Куйбіда. Я переміг. Виборчу кампанію 6-го року і 10-го фінансував за свої приватні гроші. Чим на мене можна надавити?
Одна найбільша проблема політиків у сьогоднішній Україні: якщо ти мав якийсь бізнес і пішов у політику, а потім з тої політики повернувся, і твій бізнес лишився на тому ж рівні, хоча би − ти найщасливіша людина. Бо, як правило, твій бізнес знищується. Якщо ж ти пішов у політику, а твій бізнес росте − автоматично падає твій рейтинг. Тому що ти його міняєш на економічні чинники. Робіть вибір! Чому сьогодні, коли вас питають, за кого голосувати − а нема за кого! А тому, що нема достатньої кількості лідерів, які готові, ідучи в політику, себе спалити заради людей. Усі хочуть бути і там, і там, а так не буває. Тому є проблема в Україні з лідерами.
Але я переконаний, що оті діти, що сьогодні мають 12, 13, 14 років, і ця молодь, що проходить стажування в нас, 16, 18, 20 років, − а через нашу мерію пройшло 4 тисячі молодих стажерів, − оце ті люди, яким треба допомогти вирости. Це будуть нові сучасні лідери. А сьогоднішні політики мають бути прекрасним перегноєм. Добривом. Все, інших варіантів немає, тому що має приходити нове покоління, яке не має оцієї бацили минулих періодів. Інфікованих: думаємо одне, говоримо інше, робимо третє. Так не можна.
Про користь колективних співів
− Що стосується об'єктів Євро-2012. Давайте зробимо порівняння. Наприклад, стадіон. Ми будуємо новий стадіон; Харків перебудував старий. Знаєте, хто би що не казав, молоде − воно молоде. Ми не просто будуємо новий стадіон. Це − як серце нового мікрорайону міста Львова. Це буде новий діловий центр, куди ми будемо переводити адміністративні будівлі. Плануємо збудувати там нову міську ратушу, будівлі для обласної адміністрації, для прокуратури. Зараз усі вони знаходяться в центрі міста в палацах. Не цілком комфортно працювати плюс транспортна проблема може вирішитися, коли всі потоки будуть туди йти.
Стадіон економ-класу; зроблений за проектом відомого австрійського архітектора Альберта Вімера. Ми в кінці року вводимо його в експлуатацію.
Якщо ж говорити про термінал − дуже якісний проект, зроблений з перспективою на олімпіаду 2022 року, на яку ми в 2014 році будемо подавати заявку. Ці всі об'єкти ми почали спочатку за міські кошти будувати, потім держава нам дала достатньо непогане фінансування. Сьогодні ми все це з державою вводимо в експлуатацію. У цілому хід робіт йде достатньо активно. Ті терміни, які є, − вони цілком реалістичні. Тобто будемо мати у Львові і прекрасний новий стадіон, і прекрасний новий термінал плюс реконструкція злітно-посадкової смуги, яка дасть можливість робити зі Львова прямі рейси через континент − це Америка й Канада. А так маємо рейси Львів-Відень, Львів-Варшава, Львів-Мюнхен… Багато різних рейсів. Завтра відкриваємо новий рейс Львів-Прага.
Під час відвідин під стінами Ратуші паркувались учасники автопробігу. «Запорожці» знов рушають у похід на Польщу
− Не збудована у Львові футбольна академія клуба «Шахтар». Можете пояснити, в чому причина відмови?
− Ми не відмовили − ми почали оформлення документів на наше комунальне підприємство «Спорт-ресурс». Але я так розумію, зараз не настільки сприятливі економічні умови, щоби такі академії розбудовувати. Я так розумію, цей проект не заморожений; «Шахтар» буде його розвивати, але трошки буде мати відтермінування. Коли цей проект почався, в мене була зустріч з Борисом Вікторовичем Колесніковим (він був тоді просто народним депутатом); в принципі була домовленість про послідовність дій, і я чекаю зараз пропозицій щодо подальшої співпраці. З боку міста ніяких заперечень немає. Ми готові. Ми мали різні пропозиції. «Мілан» − він мав бажання будувати тут свою спортивну школу-академію; «Карпати» будуть розвивати, «Шахтар» − будь ласка.
До речі, розкажу вам одну цікаву річ. Є така країна Італія. Північна її частина − це як німці, але люблять піццу і таке інше. Південна − вони такі, більш лагідні, спокійні: лежить, руку простягнув, зірвав апельсин чи банан, з'їв і − всьо хорошо. І от був такий дуже відомий соціолог Роберт Патман. Він досліджував, чому північна Італія більш активно розвивається, чим південна. Виявляється, все дуже просто: у північній частині країни були розвинені дворовий футбол і хорові співи. Вони дають можливість людям комунікувати, бути разом, є довіра. І тому через цей сегмент ця частина Італії так розвинулася. А південна лишилась там, де вона є. Навіть коли сьогодні приїжджаєте, є дуже велика різниця. Я був у місті Барі, це є південь, і в місті Брешиа, на півночі. Шалена різниця. Тому я всіх закликаю розвивати дворовий футбол, розвивати хорові співи. Щоб люди були разом, щоб вони комунікували. Тоді з'являється між людьми довіра, і можна організовувати великі цікаві проекти.
− А в мерії є своя команда?
− У нас є чудова команда; до речі, ось на День міста до нас приїжджає команда Харкова грати у футбол. Потім на день їхнього міста ми до них поїдемо. А стосовно хорів − у нас є комунальний хор «Гомін». Молоді хлопці, дуже красиво співають.
− Складається з представників мерії?
− Частково − так.
Муніципальний інтернаціонал
− Скажіть, будь ласка, чи є у вас така проблема, як «оптимізація» шкіл чи лікарень? Вам із центру не натякають, що, мовляв, у вас завелика освітня та медична мережа?
− Ну, говорять багато, і різного. Але ми виходимо, перш за все, з точки зору здорового глузду. То є наші діти і то є наші львів'яни, які лікуються. Ми повинні до всіх мати повагу і пошану. І будь-які реформи в освіті чи медицині треба робити дуже обережно. Знаєте, є така задача не задача… Колись Амосов говорив: «Не навреди!» Тут ми підходимо дуже-дуже обережно, і наразі жодної якоїсь оптимізації великої ми не робили. Ми просто наводимо лад і в системі охорони здоров'я, і в системі освіти.
Маємо зараз нового начальника управління освіти, пан Огура Володимир, людина достатньо цікава, ініціативна. По охороні здоров'я начальника я свого часу взяв з Чернігова. Переманив. У мене дуже багато працює людей з інших міст. Мій перший заступник пан Олег Синютка − з Івано-Франківська. Він там працював заступником мера. Фінанси, пан Іщук − він у Луцьку працював. Пані Ірина Кулинич, департамент економіки − також працювала у Франківську. Наталія Павлюк, департамент житлового господарства, в Києві була заступником міністра аграрної політики свого часу. Заступник з ЖКГ генерал-лейтенант Шевчук свого часу працював у Міністерстві оборони, відповідав за тил. То достатньо така інтернаціональна команда.
Інститут міста − в нас така є установа; її очолює Олександр Кобзарєв, він з Одеси, приїхав із сім'єю до Львова. Тобто я запрошую фахівців із цілої України. Тому що на 100 тисяч людей народжується одна мудра людина. Я б хотів, щоб вона була у Львові. Ми для цього будемо створювати всі належні умови. Бо люди − то найбільша цінність, яка тільки може бути.
− Отже, лікарні ви не закриваєте…
− Ні, не закриваємо. У нас по лікарнях певна оптимізація відбувалась, але природня. Ми це почали десь роки чотири назад. Робимо те, що краще для мешканців міста Львова. Але знаєте, там, під козирок: одне закрити, друге ліквідувати... Ну, почекайте, це ж живі люди! Треба дуже обережно й виважено все це робити. З медициною, як і з освітою, не можна жартувати − це боком вилізе. Нікому не раджу і сам не пробую.
− Зрозуміло. Але є такі школи, що нормативам не відповідають: людей менше в класі, самих класів замало і таке інше?
− Ну, розумієте, це має бути плавний процес. Є спади, є підйоми. Свого часу була невелика народжуваність. Зараз вона зросла. Треба все те прогнозувати. Якщо вам сьогодні дають команду: «Все оптимізувати!» − ви думайте, як це робити. Розпишіть це на наступні два-три-чотири роки. Не робіть в ту ж секунду, не ріжте по живому. Це ж люди. Коли я бачу деякі коментарі по телебаченню: закривають школи − це неправильно. Треба в першу чергу думати про комфорт дитини. Чи комфортно їй буде до тої школи ходити. Знайдіть варіанти. Голова у керівника для того, щоб думати, а не виконувати команди.
− А у вас російськомовні школи залишилися?
− Звичайно. Залишились. До речі, недавно от відкривали хороший басейн. Оновили в російській школі у Франківському районі. У нас працюють і російські, і польські школи. Тобто максимальна консолідація. Місто Львів − це дуже таке багатонаціональне місто, багатоконфесійне місто. Тут у нас і поляків певна група живе, і російська спільнота, достатньо активна. І єврейська. Вірмени активно себе поводять. І всі мирно, в дружбі. Я коли там читаю якісь коментарі про Львів, то я не розумію, про кого це пишуть. Ні, серйозно. Просто є люди, яким вигідно робити провокації. Їм чомусь простіше обирати для провокацій Львів. Мені це невигідно. Насправді… От ви побули у Львові скільки днів?
− Два.
− Хтось на вас тут нападав? До чогось примушував?
− Аякже. Нападали. Поливали водою.
− (сміється) Ну, це в нас обливаний понеділок… Треба їздити частіше, спілкуватись. Ви до нас, ми до вас. Разом. В єдності сила.
− Скажіть, а вірмени, про яких ви щойно згадали, − це та давня, ще з середніх віків громада? Чи це ті, хто потрапив сюди за совєтів?
− Є роди, старі, є ті, що недавно приїхали. У них церква є старовинна, ще XIV століття, дуже красива.
− А ви хто за конфесійною приналежністю?
− Я греко-католик. Греко-католики є ті самі православні, тільки ми підпорядковані Риму. От насправді: Христос воскрес, так? Ну, був один Ісус Христос, потім був один Петро, один Павло, один Андрій. Правильно? І якщо перший був у Римі, то чому виникли ще деякі центри? Москва, Єрусалим… Що це таке? Це − розкол. Самі священики це прекрасно розуміють. Я думаю, зовнішні фактори будуть активно сприяти тому, щоб християнство об'єдналося, було разом. Вони це самі розуміють, що треба об'єднуватися.
− Я чому за вірмен спитав. Як вони змогли зберігати свою національну ідентичність протягом століть, знаходячись так далеко від прабатьківщини?
− Мова, культура, традиції. Віра. Так само, як у нас у Львові є лемки. Вони українці, але використовують певний діалект. Може, це залежить у першу чергу від родини? Мама передає свої традиції синові, дочці. Та далі передає. Насправді держава сьогодні, мені здається так, трошки не враховує цей фактор. От коли сьогодні включаєш телебачення, як правило, більшість фільмів у програмі є російською мовою. О'кей! Але з точки зору наступних поколінь треба бути дуже уважним до того всього. Тому що я можу дивитись польське телебачення, дивитись інші телеканали… Тобто в інформаційному полі Україна має ще дуже багато чого зробити.
Інтелігентні гуляння
− Як вам вдається тримати місто в такій чистоті?
− Треба прибирати. Мити. Чистити. Коли я став міським головою, тут, біля Ратуші, була проїжджа частина, поруч − стоянка автомобілів. Ми її прибрали, зробили цю частину площі Ринок пішохідною зоною і кожного року розширюємо її. У цьому році виконаємо багато робіт по проспекту Свободи: повністю замінимо дорожнє полотно − повернемо бруківку. Роботи тривають кожного року.
− У Луганську після чергової гулянки з головної площі міста сміття вивозять вантажівками. А скільки з площі Ринок вивозять у подібних випадках?
− Ну, по-перше, ми тут, у центральній частині, робимо гуляння, як правило, тільки достатньо інтелігентні. А якщо брати, скажімо, якісь великі концерти − це ми до монументу Слави. Там є окрема територія, де з трьох сторін парк. Там можна співати, кричати − скільки хочете. Звісно, що є сміття. Але його зразу прибирають. Я не думаю, що молода людина в Луганську сильно відрізняється від молодої людини у Львові − любить відпочити, любить побавитися. Питання в тому, що має бути певна культура. Як себе поводити − і як потім після себе прибрати.
(У цей час хтось звернув увагу, як двоє молодиків «відтягувалися» на лаві прямо під балконом ратуші із пивом у руках). Знаєте, я не підтримую такого вільного продажу пива. Треба вести здоровий спосіб життя. Усіх закликаю, до речі.
− За два дні ми не побачили жодного безпритульного. Де ви їх поділи?
− У нас є Центр нічного перебування мешканців. Наприклад, ви не маєте, де жити. Ви увечері приходите в цей Центр, приймаєте душ, п'єте чай, спите. Рано встаєте, миєтеся-бриєтеся, з'їдаєте сніданок і йдете собі в місто гуляти. Я от коли дивлюсь, по ТБ показують: у деяких містах якісь палатки ставлять, обігрівають… У нас є такий центр!
− Давно він діє?
− Останні чотири роки. Там порядок, жорстка дисципліна. Там не можна вдень бути. Ти прийшов, переночував…
− А багато там людей?
− Ну, там, в принципі, до 80 чоловік на добу. Є жінки, є чоловіки. Ті, які ведуть такий спосіб життя. У нас немає такого поняття, що людина − а навіщо? Якщо в тебе якась біда, ми не кинемо тебе напризволяще.
− Хто фінансує?
− Міський бюджет фінансує.
Нова генерація
− Для кого будуються об'єкти «Євро-2012»? Адже мери інших міст знизують плечима: навіщо їм стільки нових споруд?..
− От дивіться. Якщо говорити про готелі, то туризм − одна з дуже вагомих складових міста. Ми спільно з компанією «Монітор груп» − це одна з найвідоміших консалтингових компаній − за сприяння Фонду ефективного управління розробили стратегію конкурентоспроможності міста Львова. І ми взяли два основні кластери. Це кластер туризму і кластер IT. Новітні технології. Компанія «Kito MG», до речі, включила Львів в десятку найперспективніших міст світу з розвитку IT. У нас сьогодні у Львові працює десь близько 6 тисяч «айтішників». Кожен з них у середньому генерує порядка $25 тис. живих грошей на рік. Це виходить, 150 млн. доларів цей ринок генерує на сьогодні. І це тільки початок.
− Це тільки по Львову?
− Це тільки по місту Львову. Якщо ж брати туризм, я завжди таку цифру навожу: наприклад, Австрія 10% свого ВВП отримує, власне, від туризму. Для нас це дуже великий ресурс. Тому, наприклад, для мене важливим є, щоб якомога більша кількість людей почула про місто Львів. Ми ж так само 15 років назад для себе відкрили Прагу. 10 років тому Європа відкрила для себе Краків. Наступний, виходить, Львів. Адже ми завжди з Краковом, з Прагою були в одній країні. За останні 100 років Львів був у шести різних країнах. Тобто великий міжнародний досвід він має. Тому, вертаючись до «Євро», готелі − то є бізнес для міста. На тому заробляємо. І якщо ми будуємо новий термінал − то для того, щоб більша кількість туристів прилітала. Що таке «Євро» − то всього лише відрізок часу. А приїхати сюди, погуляти по місту два-три дні, потім поїхати в Трускавець, попити водички. «Моршинської». Це вода, до речі, набагато крутіша, чим у Баден-Бадені чи в Карлових Варах. І потім поїхати покататися на лижах. Бо я от стою з вами, сідаю в автомобіль і вже за дві години стою на лижах. База «Плай». Ну хто собі може таке дозволити? Хіба що мешканець Відня. Там також можна за дві години до лижного курорту доїхати. Олімпіада − це ще більша можливість завернути потік людей сюди. Якщо взяти, наприклад, дослідження Давоського економічного форуму, то, власне, Львівщина входить у перші позиції в Україні по рівню конкурентоспроможності, куди пропонують вкладати кошти. Тому що екологія − раз, чиста вода − два, кадри − три. І близькість до Європейського Союзу.
А по стадіону − у нас є дві футбольні команди. ФК «Карпати» і ФК «Львів». На цьому стадіоні вони будуть грати.
Потік туристів за рік збільшується на 40%. Ми в рік маємо 40% туристичного росту. Це серйозні гроші.
− І куди ці гроші йдуть? До міського бюджету чи…
− Коли людина приїжджає в готель, то тільки 2% вартості номеру вона сплачує в міську скарбницю. Насправді цей ринок тільки розпрацьовується, але кафе, ресторани… Люди отримують зарплату. Це є складний процес, і держава на ньому заробить, тому що, як правило, один турист у день залишає 100 доларів. От якщо взяти цифру, до якої ми йдемо, − 6 мільйонів туристів на рік, то це буде порядка $1 млрд. Нормально? Тому для нас Східна Україна − це дуже серйозний ринок. Адже багато людей ніколи не було у Львові. А якщо ми ще відновимо нормальне авіасполучення з Донецьком після реконструкції злітної смуги… Нехай люди приїжджають, відпочивають.
Насправді тут роботи дуже й дуже багато. Ми по туризму десь, можливо, зробили відсоток від потрібного. Ще 99% треба зробити.
− Що для вас є найнеприємнішим у роботі мера?
− Протокольні заходи. «Когда ты служишь украшением стола». Проводити якісь цікаві наради, зустрічі, спілкуватися з людьми − це цікаво. Я постійно гуляю пішки. Люди звертаються, але в мене прийоми регулярні, я сам їх провожу. Я виїжджаю до людей в райони. У мене з ними постійний зв'язок − це моя робота. Я себе з ними комфортно почуваюсь.А протокольні заходи… Але змирився − це робота така. А що подобається? Спілкуватися з вами. Тому що я виконав сьогодні якусь маленьку свою місію. Ви поїдете в свої міста з добрим позитивом. Будете розказувати людям, що ми до Львова приїжджали. Це моя робота. Я отримую задоволення, коли мені вдається щось зробити. Вдається, там, дорогу нову побудувати, відремонтувати щось.
Ми нарешті вийшли з шаленого піке, в який держава нас загнала. Тому що було так: «Хочете «Євро-2012»? Будуйте самі стадіон». І ми мусили викручуватися, знаходити якісь моменти, щоб хоч почати будувати. І це дало результат, тому що держава, нарешті, помітила наші зусилля. І взяла на фінансування.