Невдале торпедування «Суднобудівника»
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Миколаївську область.
За свою історію футбольні команди Миколаєва провели чимало пам’ятних поєдинків. І все ж один з них виокремлюється особливо − це чвертьфінальний матч Кубка СРСР, в якому «Суднобудівник» переміг у Лужниках московське «Торпедо».
«Торпедо» (Москва) − «Суднобудівник» (Миколаїв). 1:2 (0:2). Москва. Центральний стадіон ім. Леніна. 15 липня 1969 р. 12 000 глядачів.
Голи: 0:1 Кімалов (5), 0:2 Авер’янов (35), 1:2 Гершкович (61).
«Торпедо»: Лайзан, Янець, Пахомов, Краснов, Паїс (Савченко, 46), Чумаков, Леньов, Стрельцов, Шалімов, Гершкович, Гулямхайдаров (Михайлов, 69). Тренер − Іванов.
«Суднобудівник»: Галімов, Карлаш, Совейко, Заболотний, Шеховцев, Силецький, Бильдюк, Авер’янов, Курінний (Полуянов, 57), Кімалов, Дерев’яга. Тренер − Войнов.
Переможні овертайми
Миколаївська команда, яку тренував в сезоні-1969 відомий фахівець Юрій Войнов, спершу успішно подолала попередні етапи розіграшу. На шляху до чвертьфіналу були переможені «Будівельник» (Полтава) − 1:0, СКА (Київ) − 1:0. Потім у трьох матчах поспіль перемоги прийшли лише в додатковий час − з «Металургом» (Запоріжжя) − 2:1, з «Торпедо» (Кутаїсі) − 2:1, з «Рубіном» (Казань) − 2:0 (цей матч миколаївці провели в гостях).
Сум Леньова
12 тисяч глядачів, що зібралися на Центральному стадіоні ім. Леніна, побачили прекрасну гру команди з південного міста. Звіт про цей матч в «Радянському спорті» оглядач Г. Радчук починає так: «Коли днями пройшло жеребкування півфіналу, торпедівець Леньов, на долю якого випало тягнути жереб, засмутився. Він витягнув «поле гостей». Це означало, що торпедівцям у разі перемоги належить виїхати на півфінал до Львова. Леньов, як і його товариші, не підозрював, що попереду їх чекали куди більші неприємності».
Застереження таксиста
Миколаївський журналіст Б. Аров в «Південній правді» так охарактеризував ситуацію до матчу: «Скептики підкреслювали, що факт виходу нашої команди до 1/4 фіналу та ще й гра на центральному стадіоні імені Леніна в Москві, на знаменитих Лужниках − це вже новий рядок в історії міста корабелів». І ще один фрагмент тієї ж публікації: «Шофер таксі, який віз мене з аеродрому на стадіон, зауважив: «Цікавий збіг − «Торпедо» та «Суднобудівник». Швидше за все, ваше судно буде сьогодні торпедоване московськими футболістами. А втім, всяке буває. Я, як колишній моряк, знаю випадки, коли корабельні стрілки потрапляли в випущену торпеду... »
Вагомі аргументи миколаївців
А тепер − про саму гру (Г. Радчук, «Радянський спорт»): «5-а хвилина. 1:0 на користь «Суднобудівника». Кімалов чудово подає кутовий. Точно підрізаний м'яч з намагається дістати захисник «Торпедо» Янець, але нічого не може вдіяти ні він, ні воротар Лайзан. Гравці «Суднобудівника» продовжують тероризувати захист «Торпедо». Активність, азарт, зухвалість миколаївців виявилися досить переконливим аргументом у їхній боротьбі проти торпедівців. 35-а хвилина. 2:0 на користь «Суднобудівника». Здавалося, подібної комбінації ми мали право чекати від господарів. Але здійснили її гості. Курінний стрімко пройшов лівим флангом і підступно навісив на дальню штангу, а там у стрибку Авер'янов головою переправив м'яч у ворота.
…А на додачу − звання майстрів
Перелом, здавалося, міг би наступити після 61-ї хвилини, коли москвич Гершкович відмінним ударом все ж сквитав один гол. Пристрасті вирували у штрафному майданчику «Суднобудівника». Лeньов, Гершкович, Чумаков − всі рвалися до воріт суперників. Але миколаївці вистояли. Минулого року «Суднобудівник» виступав у «фінальній пульці» команд другої ліги. Проте, зайнявши четверте місце, миколаївці не отримали права на присвоєння звання майстрів спорту. Тепер, вийшовши до півфіналу Кубка країни, вони домоглися цього».
Історичний зв'язок Миколаєва та Львова
На львівському стадіоні «Дружба», де пройшов півфінал «Карпати» − «Суднобудівник», перемогли господарі поля − 2:0. У цьому «Карпатам» допомогла підтримка 50 тисяч глядачів і ... втома миколаївської команди. Не всі футболісти встигли відновитися після теплого прийому, який був наданий нашій команді після поверненнія з Москви. На 36-й хвилині Лихачов відкрив рахунок, а на 43-й Габовда вдруге засмутив миколаївського воротаря. «Карпати» потім перемогли і у фінальному матчі, і саме цей поєдинок проти ростовського СКА вважається найпам’ятнішим в історії вже львівського футболу. Хто зна, чи мав би він місце, якби не перемога миколаївців в Лужниках…