Переможна стремнина «Дністра»

25.01.2011 20:19

Юрій Корзаченко, ФФУ (Одеса – Київ)

У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Одеську область. Сьогоднішня розповідь − про аматорські змагання регіону.

Турніри для любителів на Одещині офіційно стартували в 1951 році. Лауреатом дебютної першості області стала команда Жовтневого району, а кубок здобув одеський «Металург», попередник «Чорноморця». Майстрівські колективи допускалися до заключних стадій регіональних змагань наприкінці 1950-х−початку 1960-х років. Той-таки «Металург» поповнив скарбничку ще двома перемогами в першості та кубковим тріумфом, армійці Одеси двічі були чемпіонами та тричі вигравали змагання за Кубок.

Від аматорів − до еліти
Регіональні здобутки стали для СКВО/СКА трампліном до успіхів на республіканському та всесоюзному рівнях. Тріумфальним для армійців вийшов 1957-й, коли вони святкували перемоги в розіграші Кубку Одещини, аматорських кубку та першості УРСР. Згодом СКА пройшов шлях від дебютанта другої ліги першості СРСР до учасника елітного дивізіону, де провів два сезони разом із «Чорноморцем». Чемпіонами республіки серед аматорів ставали також одеські «Торпедо» (1948) та «Іван» (2005), овідіопольський «Дністер» (1999) та іллічівський «Бастіон» (2007).

«Повстанці» з Татарбунар
Лобі представників обласного центру в усі часи було традиційно сильним на аматорському рівні, однак периферійні колективи іноді перехоплювали пальму першості на тривалий час. Першими кинули серйозний виклик грандам футболісти татарбунарського «Повстання». До п’яти чемпіонських титулів, здобутих під керівництвом колишнього форварда «Чорноморця» Анатолія Колдакова, колгоспна команда додала також чотири перемоги в Кубку Одещини.

Там, де Дністер впадає в море...
А найтитулованішим учасником регіональних змагань є інший агропромівський колектив − з Овідіополя. Створена у 1951 році при колгоспі імені Дзержинського команда (до 1988 називалася «Дзержинець», потім, перейшовши під опіку селищної ради й отримавши клубний статус, стала «Дністром») має в активі сім титулів чемпіона області та п’ять кубкових тріумфів. У нинішньому році «Дністер» святкує ювілей − 10-річчя виступів у когорті майстрів. Шість сезонів знадобилося овідіопольцям, щоб виграти турнір клубів другої ліги, наразі підопічні Андрія Пархоменка грають у першій.

Пам’ять про Віктора Дукова
У 2009 році побачила світ окрема книга про «Дністер», кольори якого свого часу захищали Віктор Гришко, Сергій Гусєв, Володимир Мусолітін та інші визнані майстри. Успіхи клубу наприкінці минулого століття нерозривно пов’язані з діяльністю Віктора Дукова. Колишній гравець команди, очоливши райдержадміністрацію, розробив цілу стратегічну програму розвитку спорту в Овідіополі. Смерть підстерегла його прямо на футбольному полі − під час матчу ветеранської збірної України на чемпіонаті світу 2000 року в Німеччині. Але пам’ять про Дукова живе, зокрема, й у футбольних перемогах земляків, котрі зараз приймають суперників на стадіоні його імені.

Хтось зникає, хтось − відроджується
До майстрівського статусу «доріс» і «Портовик» з Іллічівська, що виступав у другій українській лізі до сезону-2001/02, поки не припинив існування через фінансові труднощі. В аматорах команда найбільшого торгового порту Чорного моря панувала протягом 1970-х, здобувши п’ять перемог у першостях і три − в кубкових розіграшах області. Цікава історія − в «Тираса-2500», біографія якого сягає корінням у 1930-ті роки, коли команда «Тирас» (так давні греки називали Дністер) виступала ще в змаганнях Румунії.

Як наш «Іван» себе Європі показав
Нового статусу обласні змагання набули відтоді, як їх тріумфатори − транзитом через національну аматорську першість − отримали шанс «засвітитися» на європейській арені. Тричі цією можливістю скористалися представники Одещини: «Дністер», «Бастіон» та «Іван» узяли участь у розіграші Кубку регіонів УЄФА, причому останній, володар Кубка Одещини-2004, у сезоні-2006/07 пробився до фінального раунду, де посів п’яте місце.

Чемпіони Одещини (1951-2010)

7 разів
«Дзержинець»/«Дністер» Овідіополь (1980, 1981, 1991, 1997/98, 1998/99, 1999/2000, 2000 (о))

5 разів
«Торпедо»/«Шторм» Одеса (1963, 1965, 1972, 1974, 1990)
«Повстання» Татарбунари (1967, 1968, 1969, 1970, 1976)
«Портовик» Іллічівськ (1971, 1973, 1975, 1977, 1979)
«Тирас-2500» Білгород-Дністровський (2001, 2002, 2004, 2005, 2006)

3 рази
ЗОР Одеса (1978, 1984, 1987)
«Благо» Благоєве (1992 (в), 1992/93, 1995/96)
«Судноремонтник» Іллічівськ (1983, 1988, 1989)

2 рази
«Шахтар» Одеса (1953, 1954)
«Металург» Одеса (1955, 1956)
СКА Одеса (1961, 1962)
«Таксомотор»/«Автомобіліст» Одеса (1964, 1966)
«Динамо» Одеса (1985, 1986)
«Біляївка» (2003, 2008)
«Тарутино» (2009, 2010)

1 раз
Збірна Жовтневого р-ну (1951)
МТС Кам’яний Міст (1952)
Збірна Килійського р-ну (1957)
«Водник» Килія (1958)
«Локомотив» Котовськ (1959)
«Дунаєць» Ізмаїл (1960)
«Рень» Рені (1993/94)
«Таксі» Одеса (1982)
«Первомаєць» Первомайське (1994/95)
«Лотто-GCM» Одеса (1996/97)
«Бриз» Ізмаїл (2007)