Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
«Радует, что к межсезонью подошли «живыми»
Fcdnipro.ua
14.12.10
Генеральный директор ФК «Днепр» Андрей Стеценко в беседе с корреспондентами нашего сайта подвел итоги первой части сезона. При подготовке материала было использовано также недавнее интервью Андрея Викторовича телепрограмме «Днепр-Футбол».
− Как бы вы, спустя некоторое время после окончания официальных матчей, оценили бы летне-осеннюю часть сезона для «Днепра»?
− Обычно наши успехи или неудачи я рассматриваю исходя из задач, которые ставились перед командой, и из того, чего удалось добиться к промежуточному финишу. Мы участвовали в трех соревнованиях. Что касается Лиги Европы, естественно, выступление там оказалось неудачным. Мы не смогли пробиться в групповой этап, проиграв польскому «Леху». Хотя не стоит забывать и последующие результаты этой команды − как вы знаете, она прошла в плей-офф, выбив «Ювентус». При этом сразу после жеребьевки, определившей нам в соперники «Лех», никто не хотел слышать об опасениях. Все считали, что нам попалась очень простая команда. Но это оказалось не так, и теперь можно утверждать, что «Лех» − это крепкий европейский клуб, который потрепал нервы таким топ-клубам, как «Ювентус» и «Манчестер Сити». Тем не менее, коль поставленная задача нами не была решена, значит, выступили неудачно.
Что касается чемпионата Украины, то, на данный момент, мы занимаем не то место, на которое рассчитывали изначально. Наверняка сказалось и изменение на тренерском мостике команды. Нельзя говорить, что наши очковые приобретения до прихода Хуанде Рамоса были весомы, да и ему самому нужно время, чтобы присмотреться к коллективу. Много раз я слышал высказывания отечественных специалистов, мол, ничего с приходом Рамоса не изменилось: очков, как не было, так и нет. Не стал бы торопиться с выводами. Во-первых, у него не было возможности произвести кадровые изменения. Кроме того, он не был досконально знаком с возможностями имеющихся футболистов. Давайте переживем зимнее межсезонье и посмотрим, как «Днепр» будет выглядеть по весне. Лично меня, как, кстати, и Рамоса, не может не радовать то, что к межсезонью подошли «живыми». Это выражение тренера, который пояснил, что имеет в виду отрыв от «Металлиста» и «Динамо» в турнирной таблице. С его точки зрения, если мы сумеем решить селекционные задачи, вполне возможно отставание ликвидировать.
Естественно, нам хочется дальше продвинуться в Кубке Украины, хотя мы понимаем, что это сделать будет очень сложно. Полуфинал нам предстоит играть в Донецке с «Шахтером», который на протяжении длительного времени не проигрывает на «Донбасс-Арене». Но каждая серия имеет свойство заканчиваться, и будем надеяться, что нам удастся ее оборвать в полуфинале. Конечно, хотелось бы и выйти в финал, и выиграть Кубок, но до этих матчей еще много времени, и посмотрим, как сложится.
− Между тем, старт чемпионата предполагал более оптимистичные оценки. Что, на ваш взгляд, изменилось после пяти побед подряд и не позволило продолжить выступление в том же духе?
− В футболе невозможно назвать одну конкретную причину подобных явлений. Речь следует вести о целом комплексе факторов и обстоятельств. Не обошлось, конечно, без некоторых просчетов с нашей стороны, но нельзя не затронуть в очередной раз и наболевшую тему. Не хочу ни на кого кивать, но на протяжении длительного времени наблюдается одинаковая картина: как только «Днепр» начинает показывать стабильный результат, происходят непонятные вещи. В матче с «Металлистом» засчитывают, а затем отменяют под давлением харьковчан гол. Вскоре в игре с «Динамо» последовала подобная ситуация с назначением и отменой пенальти. Многие любят повторять, что в футболе не бывает мелочей. А ведь именно такие случаи очень больно бьют по психологии футболистов. Команда набрала ход, почувствовала уверенность − и тут она получает исподтишка один неожиданный удар, другой. Самое главное, что такое происходит далеко не первый раз. Наверное, у любого человека в такой ситуации опустятся руки, ведь из-за вмешательства извне приходится начинать весь путь, к которому кропотливо готовились, с начала.
Понимаю, что эти слова могут вызвать негативную реакцию: мол, «Днепр» опять плачется в жилетку и сваливает свои проблемы на судейство. Но факты ведь вещь упрямая, и они говорят о том, что в спорных моментах решений против нас принимается на порядок больше, чем в нашу пользу. В этом легко можно убедиться, вспомнив едва ли не любую игру «Днепра». Наверное, уже набил оскомину пример с нашей серией из более полусотни матчей без пенальти. Да и в этом сезоне в ворота соперников 11-метровый был назначен лишь однажды.
Как известно, «Днепр» принципиально не работает ни с судьями, ни с соперниками. Когда у команды случается спад, нам никто не подставляет плечо, даря очки или пенальти со штрафными. Говорю это не к тому, чтобы нам помогали, а чтобы не оказывали содействие другим. Между прочим, Хуанде Рамос, просмотрев ряд матчей чемпионата Украины (не только с участием нашей команды), был очень удивлен различной трактовкой правил арбитрами в схожих моментах.
− Вместе с тем, не считаете ли вы, что, несмотря на высокий кадровый потенциал, команда оказалась не готова играть в жестком режиме на нескольких фронтах?
− Безусловно, это тоже один из факторов. Нам казалось, что кадровой обоймы вполне достаточно, чтобы решать задачи даже на нескольких фронтах. Но время показало, что мы ошибались. Количественно обойма футболистов, возможно, и наполнено, а вот с точки зрения качества появились вопросы. На это нам указал и тот же Рамос. Далеко не все из футболистов способны решать поставленные задачи. Поэтому если, повторюсь, мы достигнем наших целей на трансферном рынке, будет гораздо проще смотреть в будущее.
− Насколько неожиданной для вас стала отставка Владимира Бессонова?
− Достаточно неожиданной. Придя в раздевалку после поражения от «Севастополя», я почувствовал, что зреет какое-то решение. Команда долго находилась в раздевалке, словно чего-то ожидая. Оказалось, ждали меня, и Владимир Васильевич всем сообщил, что уходит в отставку. Естественно, это никоим образом не планировалось. Видимо, вылет из Лиги Европы, череда неудачных матчей подвигли его к этому шагу.
− Вы не раз говорили о целях на трансферном рынке. В последнее время едва ли не ежедневно появляются слухи об интересе «Днепра» к тому или иному футболисту. Соответствует ли публикуемая информация действительности? Но прежде хотелось бы узнать, есть ли уже у нынешнего тренерского штаба список людей, которых они хотели бы видеть в «Днепре»?
− Да, перед тем, как команда была отпущена в отпуск, мы имели длительный диалог с Хуанде Рамосом по поводу перестройки командной игры и исполнителей, которые нужны для этого. У него есть четкое понимание того, что нужно улучшить. Я бы не хотел обозначать конкретные позиции, требующие усиления ввиду того, что в «Днепре» находится полная обойма футболистов, и им не обязательно знать, на какие места ищутся новые игроки. По мере того, как клубом будут подписываться новички, естественно будет ставиться вопрос и об уходе из “Днепра” некоторых исполнителей. Пока никакой конкретики нет. Мы ведем переговоры с очень большим количеством кандидатов. Сразу могу сказать, что эти переговоры ведутся очень сложно, поскольку Хуанде Рамос поставил вопрос о пополнении команды квалифицированными кадрами, и самое сложное в переговорном процессе то, что и клубы, и сами футболисты крайне неохотно в него вступают. У меня даже складывается впечатление, что с нами разговаривают больше из уважения к личности Хуанде Рамоса. Переговоры проходят очень тяжело, и на данный момент я не могу сказать, что по кому-либо из кандидатов мы приблизились к 50-процентной вероятности его перехода в “Днепр”. Также сегодня я не могу сказать ничего конкретного ни про одного человека, что он покинет Днепропетровск. Я читал имена тех людей, которых уже “отправили” из “Днепра” − скажем, Калиниченко, Холека, Канкавы, Алсидеса, Белика, но здесь должен сказать и о таком факторе, что у того же Максима Калиниченко весомый с финансовой точки зрения контракт, который не каждый клуб в состоянии потянуть.
− Если вы не против, перейдем к конкретике. Пресса уже продала в “Днепр” чуть ли не половину “Малаги”, а буквально на днях прозвучала информация о переходе в нашу команду литовского легионера из польского “Видзева” Шернаса. Насколько это соответствует действительности?
− Это вообще не соответствует действительности. По поводу Шернаса это просто ”утка”, которая неизвестно как появилась в интернете. Я сам, например, читал о переходе в “Вердер” Селезнева. Это тоже вымысел: никаких переговоров с “Вердером” мы не вели. Германский клуб вообще не обозначал своего интереса к Евгению. Я не исключаю того, что за ним как за лучшим бомбардиром чемпионата Украины какие-то клубы следят, но в этом вопросе нет никакой конкретики. В переговоры с “Днепром” по поводу перехода Селезнева ни один клуб не вступал. Так что давайте относиться к таким сообщениям спокойно, не будоражить свои умы, а лучше будем дожидаться официоза, после чего уже и обсуждать футболиста, который появится здесь или на наоборот, покинет “Днепр”.
− Несколько слов, пожалуйста, и об отечественных исполнителях, поскольку уже появлялась информация, что в “Днепре” могут появиться и Девич, и Воронин, и Худобяк, и Бутко…
− Девич и Воронин − это тоже неправда. По Худобяку − да, определенный интерес у нас к нему имеется. Тот же Хуанде Рамос сказал, что если на позицию, занимаемую Худобяком, не удастся привлечь кого-то из тех людей, которых наставник наметил, то, может быть, мы рассмотрим вопрос о приобретении Игоря. Хотя с учетом того, что это ведущий игрок “Карпат”, можно предположить, что переговорный процесс будет долгим и трудным. Но пока мы в эти переговоры и не вступали, потому я просто обозначаю интерес Хуанде Рамоса. У нас, кстати, на примете есть еще ряд игроков с украинскими паспортами, о приобретении которых, возможно, мы будем поднимать вопрос. Сегодня мы ведем переговоры только с иностранными исполнителями, в основном, из испанской Примеры.
− Андрей Викторович, наверняка “Днепр” имеет репутацию состоятельного в финансовом отношении клуба и за пределами Украины. Создает ли этот факт сложности в ведении трансферной политики в том плане, что клубы попросту набивают цены своим игрокам?
− Я скажу немного о другом. Практически все футболисты, которых наметил приобрести Хуанде Рамос со своим тренерским штабом, востребованы в своих клубах. Кроме того, зимой европейский трансферный рынок очень скуден. Основные движения там происходят после окончания чемпионатов и зависят от результатов, показанных командами. А в период небольшого зимнего трансферного окна, с 1 по 31 января, больших операций не происходит ввиду того, что клубы решают стратегические задачи на сезон и терять в этот период своих игроков в их планы не входит. Приведу простой пример. Не скрою, у нас есть интерес к игроку “Валенсии” Хорди Альбе. Практически у каждого испанского игрока есть так называемая “клаусула” − фиксированная сумма, за которую другой клуб может приобрести этого исполнителя, даже не вступая в переговоры с его работодателем. И вот руководство “Валенсии” назвало цифру, которая стоит в контракте Хорди Альбы, после чего никаких продвижений в переговорах не произошло. С моей точки зрения, “Валенсия” − один из топ-клубов Европы, борющийся в своем чемпионате за призовые места и прошедший в плей-офф Лиги Чемпионов. Как оттуда заполучить основного игрока в “Днепр”?! Очень тяжело. И очень непросто приобрести игроков, являющихся лидерами в таких командах как “Хетафе”, “Эспаньол”, “Леванте”, пусть даже эти клубы имеют и менее звучные имена, чем “Валенсия”. И я даже не исключаю того, что из списка Хуанде Рамоса, который на каждую позицию включает в себя несколько исполнителей, к закрытию отечественного трансферного окна 25 февраля мы никого не приобретем из условных “первых” номеров и придется обращаться ко “вторым” и “третьим”.
− Недавно появилась информация о том, что “Кривбасс” возвращает в “Днепр” сразу несколько принадлежащих ему футболистов. Прокомментируйте и эту информацию, а также скажите, что “Днепр” собирается делать с большой группой футболистов, переросших молодежный состав, но которые так и не смогли дорасти до основного?
− Давайте начнем с того, что та информация, которая уже появилась в прессе, и которую я сам читал, не соответствует действительности. Я могу сказать, что карьеру в “Кривбассе” продолжат Евгений Боровик, Александр Максимов и Виталий Лисицкий. Есть ряд футболистов, от услуг которых отказался Юрий Максимов. Речь идет о Линасе Климавичюсе, который на днях перенес операцию на крестообразных связках и выбыл, как и Гоменюк, на длительный срок, Виталии Каверине, Беке Гоциридзе, Александре Кобахидзе и Денисе Андриенко. 20-летнего Каверина, возможно, возьмем на пару сборов, где, может быть, он приглянется Хуанде Рамосу; а если нет, тогда и будем решать его судьбу. Андриенко возможно продолжит карьеру в “Арсенале”; Гоциридзе и Кобахидзе будем трудоустраивать.
− О «Днепре» ходит еще один слух, получающий разную интерпретацию − о сумме, выделенной Рамосу на трансферы. Есть ли вообще эта сумма на самом деле?
− Уже неоднократно приходилось отвечать на этот вопрос − у нас такого нет. Во всех действиях на трансферном рынке мы руководствуемся тем, чтобы соблюдалось разумное соотношение цены и качества. А при переговорах с игроками − чтобы не произошло неоправданного перекоса в зарплатах, что нарушило бы микроклимат в команде. Кстати, Хуанде Рамос в этом нас полностью поддерживает.
− Как вам работается с новым наставником “Днепра” Хуанде Рамосом? Что интересного и полезного он привнес в тренировочный процесс команды?
За исключением того, что я не знаю испанский язык, а Хуанде Рамос − русcкий, никаких проблем в общении с ним у меня нет (улыбается). Я с Хуанде общаюсь через переводчика, и никаких разногласий нет − мы прекрасно понимаем друг друга. Мне очень приятно, что в своих последних перед отъездом в отпуск интервью Хуанде Рамос говорил, что ему понравилась атмосфера в клубе, и он даже не ожидал настолько теплого к нему и его помощникам отношения. Что касается о внесенных в тренировочный процесс новшествах, то о них много говорят в своих интервью наши футболисты. В принципе сам подход тренерского штаба к тренировочному процессу, подготовке к играм, подкупает. Они смотрят много игр с участием всех украинских клубов. Внимательно отслеживают отечественных игроков: в частности, у них уже создана огромная база данных фактически на каждого футболиста. Естественно, немало новшеств и в тренировках, но здесь вам, наверное, лучше пообщаться со специалистами, работающими в клубе, в частности с Вадимом Тищенко, которые расскажут вам более детально. Мы надеемся, что это рано или поздно принесет свои плоды.
− Каков график работы команды на сборах зимой, и намечены ли уже какие-то контрольные матчи?
− По спаррингам конкретики пока никакой нет. Этим занимаются люди Хуанде Рамоса. Именно они предложили нам места проведения сборов, которые, как вы знаете, пройдут в Испании. В этой стране мы были на сборах лишь однажды, и она нам не очень знакома. Поэтому мы полностью в этих вопросах положились на тренерский штаб. Первый сбор пройдет с 12 по 25 января, второй − с 28 января по 9 февраля и третий − с 14 по 26 февраля.
+++
ЕВРО-2012
Така Україна не гідна проводити Євро 2012
Віталій та Дмитро Капранови
Unian.net
14.12.10
Шановні друзі!
Чи подобається вам те, що відбувається з нашою країною? Чи є чим пишатися нам з вами? Чим ми будемо хвалитися, коли знайомитимемо гостей із сучасною Україною?
Влада будує стадіони, але хіба лише вони створюють обличчя країни? Як примусити наших можновладців прислухатися до власного народу? І чи можливо це без застосування вил? Що можна запропонувати окрім Майдану, страйків та пікетування?
Питання це турбує не тільки нас. Голос розуму − це не той інструмент, який може вплинути на українських можновладців. Вони − люди примітивні, тому й розуміють тільки примітивні аргументи − гроші та страх. Ну, грошей у нас немає, а от щодо страху...
Кого боїться наша влада? Ми знаємо принаймні двох людей, перед якими ця братва ходить на цирлах. Це − Путін та Платіні. І якщо перший, зрозуміло, до нас із вами теж не прислухатиметься, то достукатися до другого − не така вже безнадійна справа.
Наприклад − в Україні шириться епідемія СНІДу та туберкульозу. Грошей на боротьбу з ними немає, зате є гроші на побудову стадіонів. Виникає питання − чи можна запрошувати спортсменів та вболівальників у країну, де буяють смертельні хвороби? Звучить переконливо, чи не так?
Або ж − чи можна проводити “Євро” в країні, де придушують свободу слова, згортають демократію та свободи? Чи не призведе це до повтору Олімпіади-36 у гітлерівській Німеччині, яка надала міжнародний авторитет Гітлеру?
Таких аргументів можна знайти не один десяток − особливо якщо за це візьмуться громадські організації, котрі опікуються відповідними проблемами − екологією, демократією, медициною, культурою тощо.
Отже, ми пропонуємо об’єднати зусилля всіх небайдужих для того, щоб поінформувати керівництво УЄФА про реальний стан справ в Україні − свободу слова, демократію, екологію, стан державних фінансів, соціальну напругу. Нехай європейські футбольні керманичі знають, що влада свідомо перетворює Україну на вигрібну яму, і визначаться − чи варто запрошувати пірнати до неї гостей з усієї Європи. Якщо влада не хоче чути нас − хай почує футбольну Європу.
Ну а перед керівництвом нашої країни ми поставимо питання руба.
Або вони повертаються на шлях демократичного розвитку і діалогу із суспільством;
Або Євро 2012 в Україні не відбудеться.
Принаймні ми зробимо для цього все можливе.
Хтось заперечить: шансів відмінити “Євро” в Україні не так багато. Але йдеться не про скасування, а про примус до діалогу. Тиск з боку міжнародних організацій, а особливо від УЄФА, для наших керманичів є переконливим аргументом. Крім того, вони націлилися на Олімпіаду − а це означає, що важелі впливу залишаться навіть після “Євро”.
Як перший крок на шляху до встановлення діалогу з українською владою ми пропонуємо скласти керівництву УЄФА відкритого листа, у якому поінформувати про реальний стан справ та перспективи країни − як футбольні, так і соціально-політичні. Нехай очільники європейського футболу вибирають − чи прикривати власним іменем злочини української влади, чи використати свій вплив для того, щоб припинити владну сваволю, зняти соціальну напругу й провести чемпіонат у спокійній і демократичній Україні.
Але разом написати листа − це не просто поставити підписи під готовим документом. Ми провели невеличкий моніторинг стану справ у різних сферах українського життя і пропонуємо вам долучитися до його поглиблення і розширення.
Проект листа поділено на розділи за основними темами: футбол, безпека, екологія, культура і таке інше. Ми пропонуємо всім долучитися до наповнення цих розділів фактами й експертними оцінками − тоді наше звернення матиме ґрунт під ногам та авторитет, який дорівнюватиме сукупному авторитетові авторів.
Окремо запрошуємо до співпраці тих, хто вже встиг постраждати безпосередньо від процесу підготовки до чемпіонату − побитих і зневажених екологів, оборонців дитячих спорткомплексів, захисників тварин. Долучайтеся як дописами, так і посиланнями на відео− чи аудіоматеріали.
Основною вагою нашого звернення мають стати факти. Бо вони, як відомо − найвпертіша у світі річ.
Багато хто вже звертався до УЄФА, щоб звернути їхню увагу на неподобств, які чиняться в Україні заради футболу, проте відповідь, яку вони отримували, можна висловити приблизно так: „УЄФА не має відношення до цих питань”. Саме тому й виникла пропозиція об’єднати зусилля й підключити міжнародні організації та громадськість − так ми унеможливимо відписки та примусимо розглянути питання всерйоз.
Механізм створення листа − публічний, через сайт http://cultura.net.ua. Там ви знайдете ескіз з усіма посиланнями, які дають змогу перевірити факти. Там ви зможете додати аргументи до кожного розділу й підписатися. Там за вашої участі буде створено кінцевий варіант звернення.
Що буде далі? Далі ми перекладемо цей лист і вручимо особисто адресатам у штаб-квартирі УЄФА. Далі звертатимемося до інших міжнародних організацій із проханням вплинути на процес. Ну а потім, сподіваємося, почнеться суспільний діалог української влади та людей. А якщо ні − що ж, вуличні акції ніхто не відміняв. Ми не можемо проміняти Україну на футбол.
Проте надія на порозуміння помирає останньою.
ЕСКІЗ
Відкритий лист до УЄФА
Президенту УЄФА п. Мішелю Платіні
Директору УЄФА з питань Євро-2012 п. Мартіну Каллену
Преамбула
У цій частині варто наголосити на тому, що підготовка до Євро-2012 охополює не тільки питання футболу.
Окреслити проблеми, які, на нашу думку, є важливими для країни, що збирається приймати представницький міжнародний форум, зокрема:
екологія, свобода слова, розкрадання бюджетних коштів, безпека уболівальників та футболістів, культура, епідемія СНІДу й туберкульозу тощо.
Нагадати, що нехтування цими питаннями може призвести до підтримки тоталітарного та грабіжницького режиму з боку спортивної громадськості − подібно до того, як це було 1936 року під час Олімпіади в гітлерівській Німеччині.
Розділ 1. ФУТБОЛ
Керівництво українського футболу планує відмовитися від проведення національного чемпіонату, і тільки послідовна позиція УЄФА зупинила їх. Проте наші футбольні правителі вирішили піти в обхід і тепер планують об`єднання кубкових турнірів з Російською Федерацією.
Крім того, керівництвом федерації футболу було ухвалено рішення під час фінальних матчів Кубку України відмовитися від виконання Національного гімну України.
Хіба гідна проводити Чемпіонат Європи країна, у якій керівництво федерації планує знищити національний футбол?
Тяжка хвороба корупції вразила систему суддівства в українському футболі. Факти підкупу суддів не розслідуються, керівництво федерації усувається від розв’язання проблеми хабарництва в суддівському корпусі. Апеляційний комітет ФФУ остаточно втратив довіру громадськості й перейняв практику своїх колег з українських судів загальної юрисдикції − телефонне право, хабарництво і нехтування законом.
Розгул футбольного хуліганства погрожує не тільки українцям, а й гостям “Євро”. Іноземні вболівальники з подивом обговорюють факти звірячих бійок і погромів, а також реакцію правоохоронців, які спокійно спостерігають за неподобствами або ж навіть виступають їхніми зачинщиками.
Фанати деяких клубів протиставляють себе національному футболу − зокрема уболівальники донецького „Шахтаря” на матчах збірної України демонстративно сидять під час виконання гімну країни.
Розділ 2. БЕЗПЕКА
З приводу призначення на посаду міністра внутрішніх справ пана Могильова навіть ПАРЄ висловила жаль. Причиною такої заяви стала відверта ксенофобія силового міністра. Які накази міністр-ксенофоб даватиме своїм озброєним підлеглим, коли під час Євро-2012 до України приїдуть футболісти й уболівальники різних національностей і кольорів шкіри? До чого може призвести діяльність підлеглих такого керівника, усі бачили під час подій в Харкові, де саме міліція стала організатором і головним учасником нападу на футболістів та вболівальників з іншого міста.
Більшість уболівальників в Україні складає учнівська молодь. А міністром освіти в Україні є пан Табачник, про відверту ксенофобію якого публічно заявляють навіть однопартійці. Чи зважиться національно толерантна Європа прислати своїх синів на розправу вихованцям такого педагога? Не дивно, що останнім часом в Україні процвітає насильство на національній і расовій основі.
Розділ 3. СНІД І ТУБЕРКУЛЬОЗ
Як констатує ООН, епідемія СНІДу в Україні досягла найнебезпечніших у Європі масштабів.
Витрачаючи на підготовку до “Євро” 18 мільярдів доларів, держава забирає їх у хворих на СНІД і туберкульоз. Фінансування державної програми боротьби зі СНІДом у 2010 році заплановано на рівні 45,5 мільйона доларів, але її виконано лише наполовину.
Крім того, Україна займає перше місце в Європі за мультирезистентним туберкульозом, і ця хвороба має епідемічних характер. Бюджет 2010 року передбачив на боротьбу з цією хворобою лише 18,7 мільйона доларів при необхідних 55,7.
Чи можна запрошувати футболістів та вболівальників Європи до країни, де буяє епідемія СНІДу й туберкульозу?
Розділ 4. ЕКОЛОГІЯ
Євро-2012 та вимоги УЄФА в Україні стали ширмою, якою прикривають відвертий екологічний бандитизм − знищення зелених зон у містах, побиття активістів-екологів, масове вбивство тварин.
Влада Харкова ухвалила рішення про вирубку парку, щоб на його місті побудувати дорогу, яка нібито потрібна для “Євро”. Захисників зеленої зони побили спочатку невідомі молодики, а потім і міліція.
У Києві нищать парк „Юність” − тут планують побудувати ковзанку замість запланованого до знесення катка „Крижинка”, розташованого біля стадіону. Під прикриттям Євро-2012 та УЄФА хочуть знищити також унікальний екологічний комплекс Труханового острова. Заради футболу в українській столиці планують вирубати 250 гектарів зелених насаджень.
Захисники тварин також б’ють на сполох. Вони вже зверталися до УЄФА з приводу масового знищення бездомних собак і котів перед Євро-2012, але ситуація не змінилася.
Розділ 5. КУЛЬТУРА
Культурна та історична спадщина стають жертвами футболу. Все почалося з намірів виселити інститути Академії Наук України для того, щоб побудувати об’єкти для футбольного чемпіонату.
Але найбільш критична ситуація склалася у Львові. Руйнація пам’яток архітектури та культури набрала там масових масштабів і все це знов-таки прикривається гаслами підготовки міста до “Євро”.
Отже, іменем УЄФА сьогодні прикривають справжнє варварство.
Розділ 6. ДЕРЖАВНІ ФІНАНСИ
Україна − одна з країн, що найбільше постраждали від всесвітньої економічної кризи. Вона не має власних грошей на інвестиції у спортивні споруди та інфраструктури для “Євро”.
Сьогодні завдяки Євро-2012 наша країна стала найбільшим боржником у Східній Європі.
І віддавати ці борги доведеться нам і нашим дітям. Ми не хочемо, щоб країна була знищена заради футболу.
Державна цільова програма фінансування підготовки до Євро-2012 передбачає, що витрати становитимуть 18 мільярдів доларів, з них 13 мільярдів буде профінансовано за рахунок коштів платників податків та державних запозичень. Очікуваний рівень економічного ефекту, за версією влади, виглядає так:
− сумарний податковий ефект за 2008 − 2010 роки − 30,163 млн. грн. (~ 3,8 млн. дол. США);
− кількість постійно зайнятих осіб на рік − 68903;
− кількість збережених робочих місць − 700000.
Отже, створення одного робочого місця на час підготовки до Євро-2012 обійдеться державі в 16 тисяч доларів США або 125 тисяч гривень. Це дорівнює сумі пенсії одного українця за десять років.
Чи виправдані такі величезні витрати на підготовку? Судіть самі. На будівництві об’єктів “Євро” рівень відкатів (хабарів) сягає 40 − 45% від вартості контракту. Рівень крадіжок коштів з бюджету дивує навіть звиклих до всього українців. Збитки могли бути значно меншими, але ціни завищують удвічі, безсоромно набиваючи власні кишені. Отже, недарма Україну вважають одною з найбільш корумпованих країн світу.
Але після Євро-2012 пограбування бюджету не припиниться − так, вищезгаданий каток „Крижинка”, який зносять заради футболу, планують відбудувати знову після завершення “Євро”. І знову коштом платників податків.
Мусимо визнати, з фінансової точки зору Україна “Євро” не переживе.
Розділ 7. БІЗНЕС
Зазвичай проведення міжнародного спортивного форуму є стимулом для розвитку національної економіки, а особливо туристичної галузі.
Але економічна політика чинної влади має на меті зосередити весь потенціал країни в руках кількох олігархів.
Досвід проведення Олімпіади 1980 року в СРСР показує, що відсутність розвиненого малого бізнесу робить неможливим якісний сервіс для учасників та гостей спортивного форуму. Готелі, ресторани, система торгівлі − цим галузям протипоказана монополізація і централізації.
Іноземні гості та учасники будуть неприємно вражені цінами й рівнем сервісу в Україні, а це надовго відіб’є їм бажання повертатися до нашої країни.
Розділ 8. СОЦІАЛЬНА НАПРУГА
Пограбування держави, яке проводиться в Україні під гаслами підготовки до Євро-2012, природним чином призвело до різкого підвищення цін, замороження соціальних виплат і зростання соціальної напруги. Але замість пошуку консенсусу з громадянами влада в Україні збурює суспільство, нахабно й некомпетентно втручаючись у гуманітарну сферу − навмисне загострює питання мови та історії, а також нацьковує одну частину країни на іншу.
Унаслідок такої діяльності влади на порядок денний вийшла загроза територіальній цілісності України; соціальна напруга − на межі виходу з під контролю; міліція все частіше застосовує силу до громадян, а суди всупереч закону намагаються забороняти акції протесту.
Україна перебуває на межі соціального вибуху, тому проводити тут першість Європи − все одно що влаштувати дискотеку на діжці з порохом, незважаючи на те, що ґніт уже догорає.
Розділ 9. ДЕРЖАВНА І МІЖНАРОДНА ПОЛІТИКА
Україна дедалі більше скочується до авторитаризму. Це визнає сьогодні більшість політичних аналітиків. Свобода слова зазнає утисків, громадянські акції забороняють через те, що вони буцімто зумовлять „негативне враження вищих посадових осіб іноземних держав про країну в цілому”.
Як у тридцяті роки нацисти пропонували німцям гармати замість масла, українцям тепер пропонують футбол замість демократії.
Підсумок
Можемо запитати шановних Платіні та Каллена, чи готові вони пожертвувати авторитетом УЄФА та спорту в цілому, наполягаючи на проведенні чемпіонату Європи в Україні, у той час, коли Італія чи Німеччина готові провести цей форум разом із Польщею чи окремо, не ризикуючи репутацією улюбленої гри мільйонів.
+++
Моніторинг телеефіру
Понеділок-вівторок, 13-14.12.10 (запис)
1. Телеканал «2+2»
Програма «Про футбол», 13.12.10, 21:40
Гостями програми були: головний тренер збірної України U-19 Олександр Головко, заслужений тренер України Олександр Іщенко, екс-футболіст збірної України Сергій Нагорняк.
1) Сюжет про публікацію в газеті «Спорт-експрес» під назвою «заговор против национального футбола». Автор сюжету запитує, як реагуватимуть і як захищатимуться делегати Конгресу в разі здійснення цього міфу.
Коментар керівника комітету ФФУ з етики та чесної гри Ігоря Кочетова: Я не сомневаюсь, что никто не посмеет этого сделать. Но если это касается меня, то я, безусловно, смогу дать отпор любому хулигану − для этого обладаю определенными способностями.
Коментар віце-президента ФФУ Сергія Татуляна: Я за себя всегда постою. Безразлично, кто приедет: боксеры, милиция − мне это все без разницы.
А за висловом віце-президента ФФУ Олександра Бандурка МВС вже готове не допустити зіткнень.
2) Сюжет про святкування донецьким «Шахтарем» виходу до плей-офф Ліги Чемпіонів.
3) Сюжет про майбутніх суперників гірників в 18 фіналу Ліги Чемпіонів. Обговорення сюжету експертами програми.
Ведучі, разом з О. Іщенком, провели своє жеребкування плів-офф. «Шахтарю» дістався «Інтер».
4) Анонс матчів Ліги Європи за участю українських клубів. Прогнози експертів.
5) Інформаційний сюжет про Марчелло Ліппі, який, за прогнозами італійських ЗМІ, очолить збірну України або київське «Динамо». Олександр Іщенко обурився кадровою політикою в українському футболі.
6) Сюжет про ліцензування тренерів в Україні.
7) Сюжет про Ігоря Гамулу, який розповідає про своє навчання на тренерських курсах. Як і завжди, Гамула робить це з гумором.
8) Сюжет про вболівальників московського «Спартака», які чинили безлади у столиці Росії.
9) Огляд матчів деяких європейських чемпіонатів та чемпіонату Аргентини.
10) Розіграш м’яча з автографами відомих футболістів.
+++
2. Телеканал «5 канал»
Програма «Час спорту», 13.12.10, 00:15
1)Сюжет про те, що футболіст Адріано втретє отримав премію «золоте відро», премію найгіршому гравцю італійського чемпіонату.
2)Сюжет про те, що УЄФА почало розслідування с з приводу матчу Ліги Чемпіонів «Спартак» − «Жиліна» та заворушень фанатів.
+++
3. Телеканал «ICTV»,
Програма «Факти», 13.12.10, 19:40
1) Сюжет-анонс матчів Ліги Єврови за участю українських клубів.
2) Сюжет про підготовку львівського стадіону «Україна» до матчу Ліги Європи.
3) Сюжет про виступи у внутрішніх чемпіонатах суперників українських клубів у єврокубках.
+++
4. Телеканал «Новий канал»
Програма «Спорт репортер», 13.12.10, 23:50
1)Сюжет про матч англійської ПЛ «МЮ» − «Арсенал» − 1:0.
2) Огляд матчів німецької бундесліги.
3) Огляд матчів чемпіонату Франції.
+++
5. Телеканал «СТБ»
Програма «Вікна спорт», 12.12.10, 00:35
1)Сюжет-анонс матчів Ліги Єврови за участю українських клубів.
2) Сюжет про підготовку львівського стадіону «Україна» до матчу Ліги Європи.
3) Огляд матчів чемпіонату Франції.
3) Сюжет про виступи у внутрішніх чемпіонатах суперників українських клубів у єврокубках.
4) Огляд матчів іспанської Примери.
5)Сюжет про те, що футболіст Адріано втретє отримав премію «золоте відро», премію найгіршому гравцю італійського чемпіонату.
+++
6. Телеканал «Футбол»
Програма «Футбол news», 13.12.10, 06:00
1) Сюжет про прес-конференція О.Ярославського.
2) Сюжет про прес-клуб ФФУ.
3) Сюжет про підготовку «Металіста» до матчу Ліги Європи.
4) Сюжет про підготовку «Шерифа» до матчу з київським Динамо в рамках Ліги Європи.
5) Сюжет про тренування молодіжного складу ФК «Арсенал» Київ.
5) Сюжет про те, зо ФК «Арсенал» хоче купити Д.Олійника з ФК «Металіст».
6) Сюжет про те, що М.Девіч залишається в «Металісті».
7) Сюжет про те, що М.Нінкович залишається в ФК «Динамо».
8) Огляд матчів іспанської Примери.
9) Огляд матчів англійської ПЛ.
10) Огляд матчів бразильського чемпіонату.
11) Огляд матчів аргентинського чемпіонату.
+++
7. Телеканал «Київ»
Програма «СТН спорт», 13.12.10, 19:25
1) Сюжет про прес-конференція О.Ярославського.
2) Сюжет про прес-клуб ФФУ.
+++
8.Телеканал «Перший національний»
Програма «Світ спорту» 13.12.10. 21.25
1) Сюжет про прес-конференція О.Ярославського.
2) Сюжет про прес-клуб ФФУ.
+++
9. Телеканал «Перший національний»
Програма «Футбольний код», 13.12.10, 21:45
Гості у студії: керівник Управління інформаційної політики ФФУ, заслужений журналіст України Сергій Васильєв, президент Професіональної футбольної ліги Мілетій Бальчос, виконавчий директор ПФЛ Сергій Макаров, член Апеляційного комітету УЄФА, заступник голови Апеляційного комітету ФФУ Ольга Жуковська, 2-разовий кращий тренер України В’ячеслав Грозний.
Програма почалася із сюжету про перемогу донецького «Шахтаря» в груповому турнірі Ліги Чемпіонів, з коментарями президента клубу та гравців.
Далі ведуча запитала С. Макарова, чому ФФУ, надіславши 11.11.10 лист до УЄФА, в якому просила роз’яснити ситуацію, що сталася в українському футболі і отримавши відповідь 16.11.10, оприлюднила цю інформацію лише 13.12.10. Також ведуча згадала статтю в «Спорт-експресі», від 30.11.10, під назвою «Заговор против национального футбола», в якій викладаються всі страшні ймовірні варіанти подій навколо Конгресу. Макаров відповів, що завдяки тому, що інформація в газеті не підтвердилася, тому ФФУ так пізно і оприлюднила її. Це питання переадресувалось Сергію Васильєву. Він відповів, що ФФУ дійсно звернулась до ФІФА і УЄФА після того, як футбольні клуби «Металіст» та «Карпати» почали інформаційну війну проти Федерації футболу через винесення їм дисциплінарного покарання за договірний матч. С. Васильєв зазначив, що існує європейська практика, яка свідчить про дещо інакшу форму поведінки в таких ситуаціях і що для цього існує Арбітражний спортивний суд.
Далі був сюжет з прес-конференції О. Ярославського. За словами президента «Металісту», більшість вболівальників в Україні не задоволені діями Г. Суркіса, а саме його висловлюваннями стосовно ситуації на стадіонах. Також Ярославський висловив своє незадоволення місцем національної збірної в рейтинзі ФІФА та запитав, чому для Григорія Суркіса 12 клубів являються опозицією.
На ці запитання відповідала Ольга Жуковська, назвавши їх «не очень мужскими вопросами», тому що неправильно інтерпретувалися слова президента ФФУ стосовно вболівальників. З нею погодився і Сергій Васильєв. Ведуча ще раз спитала про опозицію від 12-ти футбольних клубів. В свою чергу Ольга Жуковська запитала, чому пан Ярославський не висловлює свої претензії до футбольного клубу «Карпати», які, нібито, обмовили його команду. Ведучий спробував заперечити, що тема договірного матчу не є темою цієї передачі, але Васильєв та Жуковська майже в один голос відповіли, що саме ситуація навколо цього матчу є однією з головних причин цих скандалів.
Слово надали М. Бальчосу, який зазначив, що допоки Лозаннський арбітражний суд не встановить істину щодо договірного матчу, нема про що і казати. Також президент ПФЛ захотів побачити, в чому проявляється «заговор против национального футбола». Ведуча перервала Бальчоса на півслові запитанням, чому саме газета «Спорт-експрес», яка, за словами ведучої, дуже близька до ФФУ, оприлюднила інформацію про зговір.
Керівник Управління інформаційної політики ФФУ, пан Васильєв С.Л., говорить про те, що рішення стосовно публікації того чи іншого матеріалу в друкованих виданнях залежить від редакційної політики цих видань, так само, як і рішення про запрошення гостей на телевізійну програму − від рішення редакторів цієї самої програми та політики телеканалу. І якщо редакція газети «Спорт-экспресс в Украине» вважає дану тему соціально значущою, то власне вона й прийняла рішення про опублікування даного матеріалу.
Мілетій Бальчос демонструє лист ФІФА, про який йшла мова раніше, і наголошує на тому, що даний документ потрапив у ЗМІ, а не був розісланий професіональним клубам, не колективним членам. Він говорить про те, що така поведінка в стилі ФФУ. Він ставить питання таким чином: чи не є подібна поведінка провокацією з боку ФФУ?
У відповідь на це Сергій Васильєв говорить, що вся «провокація» полягає у небажанні керівництва ФФУ, та перш за все її президента пана Суркіса, нашкодити проведенню Євро-2012 в Україні даною публікацією. Більше того, пан Суркіс та адміністрація ФФУ гадали, що у суб’єктів процесу, про яких було згадано вище, вистачить розуму не доводити ситуацію до кипіння та не створювати того, що вони намагались створити.
Ведуча говорить про те, що під час засідання футбольного прес-клубу було сказано про те, що в результаті цього кипіння збірна України може бути позбавленою права виступати на Євро-20012.
Пан Васильєв говорить, що у тому числі можлива і така ситуація, але вся інформація міститься в цьому листі, який сьогодні опублікований на офіційному сайті ФФУ.
У Ольги Жуковської виникає зустрічне питання до пана Бальчоса: а чи потрібно було йому, щоб ФІФА йому про це написала? Чи він, як керівник ПФЛ, цього всього не знав? Чи він не знав, що подібна поведінка, як то масові безпорядки, є порушенням норм ФІФА? І це все може призвести до призупинення членства в ФІФА з усіма витікаючи ми наслідками.
Ведуча уточною, що мається на увазі під словосполученням «масові безпорядки»?
Мілетій Бальчос також цікавиться тим, про які саме масові безпорядки йде мова?
Ольга Жуковська відповідає йому запитанням на запитання: чи, на його думку, така ситуація йде на користь вітчизняному футболу?
Мілетій Бальчос знову запитує про те, де саме його опоненти побачили масові безпорядки і хто сказав, що вся ця інформаційна кампанія − справа рук Ярославського? Або Димінського? Також він висловлює думку, що це міг організувати і сам Григорій Суркіс. На його думку, несолідно сидячи в болоті, щось з цього болота викрикувати.
Незалежний експерт програми В’ячеслав Грозний називаю тему дискусії достатньо тонкою і серйозною. І навряд чи її можна вирішити в рамках однієї програми. Він говорить про те, що подібні ситуації виникають і у наших сусідів. Що сьогодні РФС забрав у ПФЛ права, які він делегував їй. Також подібні проблеми були і в Польщі, і в Італії. Пан Грозний говорить про те, що потрібен конструктивізм, адже від розмов футбол не розвиватиметься. А владним футбольним людям потрібно просто сісти за стіл переговорів, потиснути одне одному руки і рухати вперед український футбол. На його думку, в українському футболі є що змінювати, але досягти цього можна тільки спільними зусиллями. З цього приводу є гарний вислів: «Справа, якій ми служимо, є вищою за нас, і вищою за наші амбіції та образи». І якщо всі хочуть підняти рівень нашого чемпіонату, хочуть, щоб в України приїздили класні легіонери, то потрібно робити це лише об’єднавши зусилля. Він ще раз підкреслює, що не вправі давати оціночні судження, тому що тема досить тонка і нюанси, які існують, спливають на долі того, чи іншого колективу. Він висловлює свою точку зору стосовно того, що і Федерація футболу країни, і Професіональна футбольна ліга, і Прем’єр-ліга роблять однаково багато для вітчизняного футболу. І, на його думку, потрібно об’єднуватися задля досягнення спільної мети та робити щось для футболу, а не роз’єднувати його.
Далі в програмі демонструється сюжет про плюси та мінуси роботи вітчизняної Федерації футболу.
Епіграф до сюжету: Тому хто любить ковбасу і політику, не варто знати як вони робляться. Отто фон Бісмарк.
Автор сюжету розмірковує про те, чим же так не догодив вітчизняним вболівальникам президент ФФУ Г. Суркіс. За його словами, за 10-річний термін його президентства, він встиг зробити багато чого як хорошого, так і не дуже. Зокрема, виграш тендеру на проведення Євро-2012, запрошення курувати українським суддівським корпусом одіозного італійця П. Колліну. Також в активі Г. Суркіса побудова суперсучасного будинку футболу. А ось серед претензій вболівальників до президента ФФУ наступне: національна збірна без повноцінного головного тренера, відсутність тренувальної бази для національної збірної, ледь не опозиційні стосунки з ПЛ та ПФЛ, не надто гарні відносини з регіональними футбольними центрами. Автор говорить, що на думку більшості, рішення, прийняті на ХІІ Конгрес нічого не змінять.
За словами ведучого програми співвідношення плюсів та мінусів головної футбольної інстанції країни, приблизно 2 до 7. Він пропонує розглянути по пунктах мінуси. Зокрема, відсутність тренувальної бази збірної, відсутність головного тренера, непорозуміння топ-клубами і ФФУ.
Сергій Васильєв пропонує повернути розмову по-іншому. Він називає продемонстрований сюжет − спробою маніпулювання громадською думкою. Пан Васильєв зауважує, що озвучена думка про те, що так вважає більшість вболівальників, не відповідає дійсності. Адже під час засідання футбольного прес-клубу, одна з керівників громадської організації, що об’єднує вболівальників, розповіла про те, що під час соціологічного опитування вболівальники висловили іншу точку зору. І у зв’язку з цим, не варто виставляти вболівальників прихильниками тих чи інших сторін − це некоректно. Після цього Сергій Васильєв, звертаючись до ведучих, просить не соромити Президента країни. І пояснює, що вдруге за сьогоднішній ефір у програмі прозвучала інформація про нібито створений фонд підтримки національної збірної та про те, що ФФУ нібито ніяк не реагує на ініціативи цього фонду. Далі мова йде про те, що крім ініціативи створення подібного фонду, ніяких конкретних кроків її ініціатори не зробили. А та допомога у вигляді преміальних, які були виплачені гравцям збірної Маркевича − це особиста справа Р. Ахметова і О. Ярославського.
Ольга Жуковська, вступаючи в дискусію, говорить, що чомусь програма побудована таким чином, що мінуси − це мінуси Суркіса, а плюси − це плюси спільні. Вона ставить питання Бальчосу: чи може президент ФФУ приймати одноосібно вагомі рішення в такій ситуації постійних скандалів і інформаційних війн?
Мілетій Бальчос відповідає, що за час їх спільної роботи в ФФУ (а це більше 6-ти років), він не може згадати жодного серйозного заходу без особистої участі Г. Суркіса. Бальчос називає його авторитарним керівником.
Ведуча говорить, що представників ПФЛ на Конгресі не буде. М. Бальчос говорить, що це не так, і на ХІІ Конгресі буде 5 делегатів від ПФЛ. У відповідь на це ведуча цитує президента ФК «Арсенал» В. Рабиновича, який говорить про те, що на його думку на Конгресі ФФУ повинні бути запрошеними всі 16 президентів клубів.
Сергій Васильєв вказує на те, що ведуча недостатньо глибоко володіє предметом і плутає поняття «гість» і «делегат».
Бальчос згадує часи, коли Григорій Суркіс був президентом ПФЛ. Тоді на подібні заходи запрошували всіх президентів клубів. Також ця традиція продовжувалась після його обрання президентом ФФУ. Останніми роками цього немає. Також він говорить, що два роки його головування в ПФЛ, Г. Суркіс жодного разу не відвідав Бюро ПФЛ.
Пан Васильєв нагадує присутнім про те, що президентом ФФУ позаминулого року було ініційовано створення стратегічної ради президентів клубів ПЛ. Але з того часу президенти клубів жодного разу не змогли зібратися.
В. Грозний називає дискусію, що виникла, дуже жвавою і предметною. Він говорить, що величезним плюсом є Євро-2012. Це той аргумент, що перекриває всі недоліки. Якщо цього не розуміти, то тоді будуть дріб’язкові образи. Сьогодні немає того контакту, який є необхідним на думку пана Грозного, між ФФУ та ПЛ.
Ведучий запитує, чому делегатів Конгресу ФФУ збирають на передодні проведення ХІІ Конгресу у Будинку футболу і запитує, чому це зібрання є закритим для ЗМІ?
С. Васильєв відповідає, що це звичайне робоче засідання. А представників ЗМІ запрошують на ХІІ Конгрес 15-го числа. Також він підкреслює, що відкриті для преси засідання Виконкому та Конгресу − це виключна практика Федерації футболу України. В жодних інших європейських національних асоціаціях така практика не поширена.