Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Заявление ФК «Металлист»
Metallist.kharkov.ua
22.09.10
17 сентября 2010г. на официальном сайте ФФУ, а 21 сентября в газете «Команда» за № 174 появилось разъяснение Апелляционного комитета ФФУ относительно продолжения им до 1 октября 2010г. срока подачи апелляционных жалоб участниками дела «О выводах Комитета ФФУ по этике и честной игре относительно нарушений принципов «Fair Play» до и во время проведения матча 26-го тура сезона 2007/2008р.р, 17 чемпионата Украины по футболу между командами ФК «Металлист» (Харьков) - ФК «Карпаты» (Львов), который состоялся 19.04.2008г.
В своем разъяснении Апелляционный комитет ФФУ отмечает, что руководствовался ст. 67 Дисциплинарных правил ФФУ, которая якобы дает право Апелляционному комитету продлевать срок рассмотрения дела, которое требует дополнительного выяснения обстоятельств.
Считаем нужным отметить, что согласно ст. 67 Дисциплинарных правил ФФУ дела, которые требуют дополнительного выяснения обстоятельств, должны быть рассмотрены в срок не более 37 дней от даты открытия производства, с учетом времени подготовки дела к рассмотрению. Ссылка на указанную страницу неуместна, поскольку Постановлением Апелляционного комитета ФФУ не открывается производство по делу и не проводится подготовка рассмотрения дела.
Согласно п. 7 ст. 48 Устава ФФУ юрисдикция и процессуальные действия органов футбольного правосудия определяются Дисциплинарными правилами ФФУ, утвержденными Исполнительным комитетом ФФУ. Согласно ч. 4 ст. 81 Дисциплинарных правил ФФУ Решение Контрольно-дисциплинарного комитета ФФУ может быть обжаловано в Апелляционном комитете ФФУ не позднее 10 (десяти) дней с момента получения. Дисциплинарные правила ФФУ не предоставляют Апелляционному комитету ФФУ право изменять предельные сроки подачи апелляционных жалоб в зависимости от тех или иных обстоятельств дела. Апелляционный комитет ФФУ может восстановить пропущенный срок по ходатайству заинтересованной стороны, но не вправе устанавливать новый срок по своему усмотрению.
ФК «Металлист», сразу после получения Постановления Апелляционного комитета ФФУ о продлении срока подачи апелляционных жалоб, направил председателю Апелляционного комитета ФФУ Мошинскому О.В. письмо с просьбой отменить постановление, принятое с нарушением Дисциплинарных правил ФФУ. Однако Постановление отменено не было, а на официальном сайте ФФУ и в СМИ Апелляционный комитет разместил без подписи и ссылки на автора фактически анонимное разъяснение, в котором вновь, манипулируя статьями, искажает положения Дисциплинарных правил ФФУ, оправдывая свое решение, которое затягивает рассмотрение дела по существу. Справедливого и быстрого решения ждут болельщики, футболисты и все сторонники игры.
Учитывая, что дело в отношении якобы договорного характера матча между ФК «Металлист» и ФК «Карпаты» приобрело резонанс как на территории Украины, так и на территории Европы в целом, призываем Федерацию Футбола Украины и ее Апелляционный комитет ФФУ точно и неуклонно выполнять требования Дисциплинарных правил ФФУ, приступить к рассмотрению дела и вынести решение в установленный срок.
+++
Німецькі фанати стали свідками бійки на стадіоні в Києві
Dw-world.de
21.09.10
До Євро-2012 готуються не лише організатори футбольної першості, але й вболівальники. Київ відвідала група фанатів німецького клубу «Шальке 04». В Україні вони мали приємні і менш приємні враження.
Помиляється той, хто вважає, що футбол у Німеччині − справа виключно чоловіча. На чолі німецької футбольної ініціативи «Шальке − проти расизму», яка охоплює близько 300 осіб, стоїть жінка. Комп'ютерний фахівець Сюзанне Франке вже п'ять років керує в Гельзенкірхені цим об'єднанням.
До Києва активісти групи вболівальників приїхали не випадково. Як розповіла Сюзанне, така ідея виникла торік, після відвідування футбольного турніру у Львові. Там фанати з Німеччини побачили деякі прояви неонацизму, тому й вирішили поділитися своїм досвідом боротьби з цим явищем з українськими вболівальниками. Адже вже сама назва ініціативи «Шальке − проти расизму» зобов'язує їх до цього.
«Структура країни зовсім інша, тому нам було цікаво подивитися на все, так би мовити, зсередини, побачити все на власні очі. Тоді можна краще випрацювати стратегію, як протистояти правим тенденціям»,- каже Свен Шнайдер, який також відвідав Київ.
На існування такої проблеми як неонацизм в уболівальницькій спільноті звертає увагу й український дослідник правоекстремістської діяльності В'ячеслав Ліхачов. В розмові з Deutsche Welle він, зокрема, сказав: «Українська молодіжна субкультура, що утворилася навколо футболу, є тотально «правою». Вона широко піддана зараженню неонацистськими ідеями, що в сукупності з агресивними стереотипами поведінки є загрозливим для суспільства явищем.»
Київ - прекрасне місто
У себе вдома Свен займається захистом прав споживачів, а за «Шальке 04» вболіває, починаючи від 1991 року. До речі, він пам’ятає й українця Володимира Лютого, який у 1990-1991 роках захищав кольори цього німецького клубу: «Це був другий гравець із Радянського Союзу, який грав за Шальке. Можливо, молоді вболівальники не знають цього імені, але ми, звісно, пам'ятаємо.»
Група активістів «Шальке − проти расизму» познайомилась з українськими футбольними фанатами, роздивилася місто Київ. «Ми дуже вражені цим цікавим містом, людьми, пам'ятками, історією. Нам тут дуже подобається. Ми прекрасно себе почуваємо як туристи»,- каже Сюзанне Франке, голова фан-ініціативи.
Очікування від Євро-2012 - низькі ціни й зручний транспорт
Фани «Шальке 04» планують приїхати до України ще, вже − вболівати за своїх улюбленців. «Можливо, ми сюди приїдемо з клубом, коли «Динамо» (Київ) буде грати проти Шальке. Можливо, будемо грати з якоюсь української командою в Лізі Чемпіонів. Ми, звичайно, приїдемо. Щодо Чемпіонату Європи, то, якщо квитки на сам стадіон будуть за нормальною ціною, то, звичайно, будемо й на ньому»,- перконана Сюзанне Франке.
Вона додає, що може собі дозволити квиток за 50 євро: «Але в нас є досить багато фанів, які не заробляють достатньо. І вони студенти. Для них, можливо, це буде велика ціна. Тому, якщо ціни будуть дорожчі, ми не зможемо приїхати великою групою. Але коли приїдемо, будемо винаймати квартири, так зручніше.»
Шнайдер каже, що важливо, як буде розбудована інфраструктура: «Нам треба, щоб було зручно, щоб ми могли спокійно випити пива, могли б посвяткувати з усіма учасниками. І важливо, як ми будемо пересуватися тут. Чи швидко до міста йтиме транспорт, як буде функціонувати таксі, тобто, транспортна розв'язка. Ми ж не в одному місті будемо, нам треба діставатись й інших міст.»
«Це виглядало як спроба убивства»
Фани з Гельзенкірхена стали свідками побиття вболівальників у Києві. І не неонацистами, а, вочевидь, охоронцями стадіону. Ось їхня розповідь: «Це був матч «Динамо» (Київ) − «Дніпро», і ми його відвідали. Ми хотіли дізнатися, як проходять матчі у Києві, і на перерві вийшли випити води. Ми піднялися із напоями по сходах і стали вище, щоб звідти подивитися другий тайм. В цьому секторі, де ми стали, нас помітили хлопці-стюарди, і стали когось викликати по рації. Прийшло 7-8 людей бійцівської зовнішності із виразами облич, налаштованими на щось серйозне. Коли вони зайшли у сектор, але ми не бачили, що там відбувалося, через декілька хвилин вони винесли одну людину, потім ще виштовхали трьох. І почали дуже сильно, брутально їх бити. Притисли до стіни та били їх руками й ногами».
Гостей української столиці вразило, що стюарди в цей час стояли та спостерігали, адже вони самі викликали цих хлопців. «Це була служба охорони. Але вони були у звичайних футболках, без якихось значків. Міліції там не було. Це виглядало як спроба вбивства, тому що вони били по нирках, у них були настільки розпалені обличчя, немов вони давно не бились, і їм просто хотілось когось побити. Атмосфера на стадіоні була прекрасна, було багато дітей, дівчат, молодих людей. Все було чудово. Але вони аж ніяк не очікували побачити цю сцену саме на цьому матчі»,- продовжує Свен Шнайдер.
Такого, як в Україні, фани більше ніде не бачили
Сюзанне розповідає, що була на футбольних матчах в половині європейських країн - Греції, Франції, Голандії, Англії. «І я ніколи не бачила подібних випадків, коли так брутально б’ють людей на стадіоні, і в той же час стюарди спокійно за цим спостерігають.»
Ситуація, яку спостерігали фани «Шальке», не мала ніякого стосунку до «політичних справ», співрозмовники DW на цьому наголошують. «Але нам би дуже не хотілось, щоб було подібне свавілля. Це все відбувалось на стадіоні, де повинен бути порядок, і дуже складно довіряти поліцейським, які допускають подібне.»
На думку керівників фан-ініціативи з Гельзенкірхена, вболівальники мають самі організовуватись і висловлювати свою думку офіційним особам та футбольним клубам. А щодо проявів неонацизму на стадіонах, то, як зазначає експерт Ліхачов, протиставити цьому явищу можна лише системну і свідому пропагандистську роботу з боку адміністрацій футбольних клубів, в якій ті, на думку дослідника, не зацікавлені.
+++
ЕВРО-2012
Продовжуються роботи з будівництва стадіону у Львові
Ukraine2012.gov.ua
21.09.10
На будівництві стадіону у Львові до Євро-2012 виконано роботи з проведення водних та каналізаційних мереж на нульовій позначці. Про це повідомив директор будівництва арени компанії «Альтком» Василь Огородник.
За його словами, сьогодні продовжуються роботи зі зведення адміністративної будівлі. Тут триває встановлення колон. Крім того, розпочато роботи з облаштування підлог підтрибунних приміщень.
Як інформує прес-служба компанії «Альтком», також здійснюється зміцнення першого блоку металоконструкції для покрівлі на південній стороні. Розпочато проведення додаткового тимчасового енергозабезпечення для монтажу конструкцій.
+++
Знайомтесь, термінал «F»
Сергій Ющишин
Ukraine2012.gov.ua
22.09.10
Новозбудований термінал «F» створений для максимально комфортного обслуговування пасажирів. Про це під час брифінгу для журналістів з нагоди офіційного відкриття нового пасажирського терміналу сказав генеральний директор аеропорту «Бориспіль» Борис Шахсуваров. За його словами, об’єкт будували за принципом «технологія-оболонка». «Хотіли зробити так, аби пасажиру було зрозуміло, де він знаходиться і куди йому потрібно рухатися. Прагнули також організувати максимум простору для пасажирів», - зазначив пан Шахсуваров.
У холі терміналу розташовується 31 стійка реєстрації, одна з яких (крайня) призначена для обслуговування пасажирів з великогабаритним багажем. «Ця стійка реєстрації обладнана митним контролем, щоб, коли у митників виникнуть якісь питання до багажу, то вона могла би його перевірити й звідти відправити на сортування», - розповів гендиректор аеропорту. Він також додав, що зона реєстрації терміналу «F» щонайменше у 2,5 рази більша за ту, яку має термінал В.
«Однією з особливостей новозбудованого терміналу є те, що в ньому ми можемо розпочинати реєстрацію не за дві години, а за 4-5 годин до відльоту. Пасажири зможуть значно заздалегідь зареєструвати свій багаж і здати його. Потім можуть піднятися на другий поверх: пройти контроль безпеки, кордон й знаходитися в сіяній зоні, відвідуючи магазини, кафе, ресторани. Для ділових пасажирів у терміналі взагалі є бізнес-зала», - каже Борис Шахсуваров.
На другому поверсі терміналу розташовується шість пунктів авіаційної безпеки. Окрім традиційних процедур, які передбачають контроль ручної поклажі за допомогою рентгено-телевізійних установок, стаціонарних і ручних металодетекторів, вперше в Україні впроваджено бодісканери, які дозволяють пасажирові протягом 2-3 секунд пройти огляд без зняття верхнього одягу (що особливо актуально в зимовий період). «Потенційному правопорушнику правил авіабезпеки неможливо сховати під одягом, на тілі, будь-які предмети, заборонені для перевезення (тим більше, вибухові речовини). Це обладнання дозволяє прискорити і спростити проходження контролю на авіабезпеку, а також підвищує його рівень і якість. Таких бадісканерів встановлено два, незабаром з’явиться в терміналі «F» і третій», - ділиться керівник аеропорту.
Зона авіаційної безпеки оснащена багатьма кабінами для паспортного контролю. Вони прозорі та достатньо вільні. Окрім того, біля цих кабінок розташовуються апарати, які зчитують картки, що ідентифікують особу пасажира. «Поки що видачею таких карток займається прикордонна служба, але ми хочемо, щоби в майбутньому цю функцію виконував аеропорт. Ми готові їх не безкоштовно реалізовувати. Попит на них буде, а тому частину виручки віддаватимемо прикордонній службі для підтримки їхнього бюджету. Це буде розумно і значно прискорить процес паспортного контролю», - акцентував директор «Борисполя».
Після паспортного контролю пасажир потрапляє в контрольну зону, де може відвідати магазини free shop, кафе, бари. У цій зоні розташовано достатньо місць для сидіння, де можуть відпочити пасажири, а також є кімнати для куріння.
У зоні прибуття чітко визначені зони червоного та зеленого коридорів. У зоні видачі багажу розташовуються три видаткових транспортери для отримання багажу.
Як зазначив генеральний директор аеропорту «Бориспіль» Борис Шахсуваров, з 1 жовтня новий термінал почне регулярні рейси, причому до кінця жовтня на новий термінал планується перевести до 50% регулярних рейсів, які обслуговуються в аеропорті. «Тут будуть обслуговуватися регулярні рейси компанії МАУ. Сюди також перейдуть Austrian airlines, Lufthansa, Finnair, Wizz Air. А Аеросвіт залишиться працювати в терміналі «В», - резюмував пан Шахсуваров.
Нагадаємо, вчора, 21 вересня, Президент України Віктор Янукович офіційно відкрив новий термінал «F» аеропорту «Бориспіль», чим наблизив українську столицю на ще один крок до успішного проведення фіналу Євро-2012, який має відбутися в Києві.
Пропускна спроможність терміналу «F» − 900 пасажирів на годину на приліт та стільки ж на виліт. На спорудження об’єкту було витрачено близько 390 мільйонів гривень.