Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
В Первомайске и Вознесенске построят объездные дороги?
Pn.mk.ua
04.09.08
Кабинет Министров принял решение построить в Украине автодороги государственного значения в объезд населенных пунктов, в первую очередь, где будет проводиться финальная часть Чемпионата Европы 2012 года по футболу.
Это следует из постановления Кабмина от 3 сентября №768. Соответствующие изменения вносятся в Государственную программу развития автомобильных дорог общего пользования на 2007-2011 годы.
Предусматривается построить в период до 2011 года автомобильные дороги и их отдельные линии в объезд 31 населенного пункта, где проходят дороги государственного значения: город Калиновка (Винницкая область), города Устилуг и Луцк (Волынская область), пгт Пятихатки (Днепропетровская область), Днепропетровск, Донецк, с. Ракошино (Мукачевский район Закарпатской области), города Кагарлык и Белая Церковь (Киевская область), Луганск, Перевальск и Артемовск, пгт Михайловка (Луганская область), Стрый и Рава-Русская (Львовская область), Вознесенск и Первомайск (Николаевская область), Одесса, Кобеляки (Полтавская область), с. Верба (Дубенский район Ривненской области), Охтырка (Сумская область), города Бережаны и Теребовль (Тернопольская область), города Валки и Чугуев (Харьковская область), с. Посад-Покровское (Билозерский район Херсонской области), город Дунаевцы (Хмельницкая область), с. Бабанка (Уманский район Черкасской области), город Городище (Черкасская область) и Черновцы, северо-восточный объезд Киева.
Общий объем средств на эти мероприятия на 2008-2011 годов запланирован в размере 2 млрд. 725,7 млн.грн., из которых средства госбюджета − 1 млрд. 426,6 млн.грн., кредитные средства (в случае предоставления законом о госбюджете на соответствующий период необходимых полномочий) − 1 млрд. 263,1 млн.грн. Из этих 2,7 млрд. грн. непосредственно 1 млрд. грн. касается объектов подготовки к Евро-2012, сообщает УНИАН.
В частности, на этот год предусмотрено выделение 223,6 млн.грн. бюджетных средств, кредитные не предусмотрены, на 2009 год предусмотрено 245,3 млн.грн. бюджетных и 320 млн.грн. кредитных средств, на 2010 год − 448,3 млн.грн. бюджетных и 435 млн.грн. кредитных средств, на 2011 год − 545,4 млн.грн. кредитных и 508,1 млн.грн. бюджетных средств.
+++
Старт у Південну Африку − зі Львова
Ігор Корольов
Wz.lviv.ua
04.09.08
6 вересня у відбірковому матчі до Мундіалю-2010 «синьо-жовті» прийматимуть на стадіоні «Україна» білорусів
Фінал чемпіонату світу з футболу відбудеться у Південній Африці лише за два роки, але Мундіалем вже “пахне” у Львові. На місцевому стадіоні “Україна” національна збірна України 6 вересня прийматиме у стартовому матчі відбіркового циклу ЧС-2010 збірну Білорусі. Від західноукраїнської столиці вітчизняні уболівальники чекають лише позитивного почину: “синьо-жовта” дружина тут грала чотири рази, і кожного разу перемагала! В офіційних матчах двічі страждали вірмени, один раз − грузини, і нещодавно “по-товариськи” − поляки. Галичани обіцяють аншлаг (попри ціну квитків від 50 до 200 грн.) і неповторну патріотичну атмосферу на трибунах. А наші футбольні професіонали − від президента ФФУ і головного тренера збірної до гравців − стартовий матч Україна-Білорусь назвали дуже важким.
Для підготовки до поєдинку з білорусами та виїзду в Алмати, де наша команда 10 вересня зіграє з казахами, гравці зібралися на базі у Кончі-Заспі.
Наставник збірної Олексій Михайличенко досить тонко натякнув, що не обов’язково вже за першу гру гравці одержать преміальні, тобто виграють у сябрів: “Потрібно відзначити прогрес білоруського футболу. Їх лідер Олександр Глеб перейшов у одну з великих команд − “Барселону”, а клуб БАТЕ гратиме у груповому турнірі Ліги чемпіонів. Ми непогано вивчили гру цієї команди, яка провела спаринги зі збірними Німеччини, Фінляндії та Аргентини і не поступилася в тих матчах. Безумовно, ми усвідомлюємо важливість перших ігор і на старті прагнутимемо максимального результату. Але футбол − не комп’ютерна діагностика, з допомогою якої можна розрахувати, де набирати очки − в Лондоні чи в Алмати”.
Михайличенко також розповів про зміни у списку гравців, яких викликали. Дмитро Чигринський зазнав ушкодження в останньому турі чемпіонату України і зможе вийти на поле не раніше, як за два тижні. Не гратиме проти білорусів і Денис Голайдо, однак тренери сподіваються, що зможуть розраховувати на нього у грі проти казахів. Натомість отримав виклик до національної команди динамівець Олександр Алієв. За словами самого гравця, він вибачився перед тренером за певні вчинки, здійснені під впливом емоцій, і наразі непорозумінь між ними не існує. Наставник, коментуючи запрошення Алієва, зазначив: “Олександр демонструє в останніх матчах непоганий футбол. Можливо, йому дещо не вистачає стабільності. Є й інші моменти, які мене не влаштовують, але ми переговорили і, гадаю, зрозуміли один одного”. Також наставник підкреслив, що у значно кращому гуморі прибули Андрій Шевченко та Андрій Воронін, перейшовши нарешті у клуби, де матимуть стабільну ігрову практику.
Головний тренер збірної Білорусі німець Бернд Штанге зізнався, що аналізував гру українців за матчем з поляками, яку переглядав його помічник: “Буде жорстка битва, бо команди добре знають одна одну. Україна − безумовний фаворит, ми − аутсайдери. Ми поважаємо українців, але не боїмося. Ми добре провели підготовчий період і зробили кілька кроків уперед, віддавши перевагу атакувальному футболу, навіть у протистоянні з фаворитами. Нам психологічно легше, ніж англійцям, хорватам та українцям. Підопічні Михайличенка перебувають під тиском “зобов’язання” виграти у Львові. Ми ж, якщо не програємо, то будемо задоволені”.
Капітан збірної Андрій Шевченко висловив радість з того, що повернувся у “другий рідний клуб” після київського “Динамо”, та заспокоїв щодо своєї готовності: “Мені дуже допомогло те, що я тиждень тренувався у спокійній атмосфері, а також зіграв 45 хвилин у першому офіційному матчі за “Мілан”. Тому почуваюся нормально, а надалі усе залежатиме від тренувань у збірній. Я би не сказав, що білоруси − середнячки. Це команда, з якою буде важко грати. Не потрібно і напередодні семигодинного перельоту в Алмати казати про гру з аутсайдером. Останнього разу ми там виграли лише завдяки голу на останніх хвилинах”.
+++
Футбольний турнір пам'яті відомого нападаючого Юрія Приймака пройшов на Тячівщині
Іван Костевич
Zakarpat.info
04.09.08
Закарпатець Ю. Приймак забив у ворота суперників більше 200 голів, входив у двадцятку кращих футболістів колишнього Радянського Союзу
Тячівською районною федерацією з футболу в смт. Тересва вдруге організовано турнір пам'яті відомого нападаючого, майстра спорту міжнародного класу Юрія Приймака.
«У великий футбол наш славний земляк пішов із тересвянської футбольної команди «Авангард», − розповідає селищний голова Михайло МОКАН. − Він забив у ворота суперників більше 200 голів, входив у двадцятку кращих футболістів колишнього Радянського Союзу. Останні роки свого життя мешкав із сім'єю у Тячеві, де тренував місцеву футбольну команду «Спартак». Цієї осені Юрію Приймаку виповнилося б 75 років».
У футбольному турнірі взяло участь 8 команд. У фінальній зустрічі на поле вийшли футболісти великобичківської «Ялинки» та київської «Хелс-груп». На 90-й хвилині великобичківський нападаючий Руслан Ухаль з 30 метрів забив переможний гол у ворота суперника.
+++
Проблеми „Євро-2012” у Львові: від стадіону до доріг
Observator.org
04.09.08
Від того дня, коли стало відомо, що Львів прийматиме матчі чемпіонату Євро-2012, минуло півтора року. І досі незрозумілою залишається ситуація щодо побудови нового стадіону. Навколо цього питання весь час спалахують якісь конфлікти. Дійшло до того, що пролунали заяви: Львів нібито відмовляється від Євро, що само собою є нісенітницею…
Наталія Балюк, головний редактор “Високого Замку”. Ми зібрали представників міської влади, депутатів, опонентів, щоби спробувати розібратися, що врешті-решт відбувається навколо будівництва стадіону до Євро-2012…
Олег Засадний, директор міського департаменту “Євро-2012”. Ми стоїмо на порозі важливої події − виконкому УЄФА, який відбудеться у вересні. Він має оцінити стан підготовки і дати рекомендації, як треба діяти далі. Львів почав розмову про будівництво стадіону тоді, коли у Дніпропетровську і Донецьку вже два чи три роки будували. Нам багато чого треба було робити швидко. Фахова експертна оцінка необхідності будівництва стадіону у всьому світі займає три роки, нам відвели півроку. Зараз оцінка позитивна, і місто прийняло рішення будувати стадіон.
Для цього є кілька джерел фінансування − державні гроші, залучені гроші (інвестиційні чи міські кошти). Спочатку ми оцінювали цей проект як інвестиційний, бо земельна ділянка під будівництво передбачала розміщення там комерційних об’єктів. Тому що нинішня ринкова вартість 25 га землі на вул. Стрийській є нижча, ніж вартість будівництва стадіону. Але минулого року інфляція в Україні була понад 25%, кредитний рейтинг України знизився, інвестиційна привабливість України зменшилася. Постало питання: що робити далі, чекати чи йти вперед? З огляду на те, що є два запасні приймаючі міста, чекати було недоцільно, вирішили йти вперед. Депутати міськради підтримали нас: ми отримали рішення сесії про початок будівництва і фінансування цього року за міські кошти. Наразі маємо проект, який пройшов держекспертизу, маємо фахівців компанії “Альпіна”, які збудували три стадіони до чемпіонату 2008 року.
Наталія Балюк. Як ситуація з внутрішнім інвестором будівництва − футбольним клубом? Це питання не відкидається і водночас не бачимо поступу?...
Олег Засадний. Питання у правильному формуванні інвестиційного пакета. Спочатку вимоги УЄФА були одними (з 25 га ділянки 4 га виділять під стадіон), потім змінилися (для стадіону − 14 га, оскільки треба ще місця для медіа і паркування). Відтак залишаються 11-12 гектарів, які навіть для футбольних клубів можуть бути комерційно непривабливими. Тому депутатська робоча група розглядає можливість розширення інвестиційного пакета, тобто залучення додаткових ділянок навколо стадіону.
Остап Процик, начальник управління інформаційної політики і зовнішніх відносин Львівської міської ради. Йдеться про покращення інвестиційних умов з боку міста. Позиція потенційних інвесторів така: в даному вигляді ця ділянка є інвестиційно неприваблива.
Наталія Балюк. Тобто їм мало землі?
Остап Процик. Грубо кажучи, їм мало землі.
Володимир Гірняк, депутат Львівської міської ради, член робочої групи з контролю над Євро-2012. Наша робоча група займається пошуком інвесторів для будівництва стадіону. Станом на сьогодні Львів має боргових зобов’язань на 373 мільйони гривень. Бюджет розвитку міста цього року буде орієнтовно 200 млн. грн. На сьогодні з запланованих 107 млн. туди надійшло лише 18 млн. Тобто кошти, які передбачено на будівництво стадіону з бюджету міста (80 млн. грн.), ми наразі не маємо звідки брати. Мусимо шукати інвестора.
Ось цифра, яку нам назвала “Альпіна”: орієнтовна вартість будівництва стадіону − 670 млн. грн. Це означає, що остаточного кошторису не буде − будуть збільшуватися ціни, мінімальна зарплата тощо. Не виключаю, що стадіон коштуватиме не 670 млн. грн., а, скажімо, 800 чи мільярд. А це 4-5 бюджетів розвитку міста Львова. Це кошти на школи, садочки, дороги…
Треба розібратися з “Альпіною”. Ця фірма спершу задекларувала себе як інвестор, а потім виявилося, що вона девелопер, тобто сама шукатиме кошти. Щодо інвестора, то ми хочемо сформувати пакет інвестиційних пропозицій, який включатиме цю земділянку (25 га), навколишню земділянку, можливо, ділянки в інших районах міста, можливо, комунальне майно. Це буде пакет, який коштуватиме згідно з вартістю стадіону − орієнтовно 85-100 млн. євро.
Далі визначатимемо організаційно-правову форму співпраці з інвестором. Тобто дамо публічну інвестиційну пропозицію на сайті міської ради, яку зможе прочитати кожен, − і наш, і закордонний інвестор. І той інвестор вже матиме прозорі взаємовідносини з “Альпіною”. Це означатиме жорсткіший контроль за використанням коштів і майна. Будемо намагатися мінімізувати втрати для міста щодо бюджетних коштів. Не знаю, чи я ще раз проголосую за виділення коштів на стадіон з міського бюджету. Вважаю, 80 млн. грн. − це забагато.
Микола Савельєв, головний редактор газети “Ратуша”. Зараз інвестиційна пропозиція змінилася. Скільки потенційним інвесторам буде достатньо землі?
Володимир Гірняк. Вони не можуть сказати, скільки, бо це залежить від вартості землі. У центрі їм буде достатньо 5 гектарів, а біля стадіону − більше. Місто має оцінити, правильно зробити інвестиційну пропозицію.
Наталія Балюк. Ми зрозуміли, що 25 гектарів нікого не цікавлять. Тож скільки землі ви будете пропонувати інвестору?
Володимир Гірняк. Це вже справа нашої робочої групи, яка працюватиме над інвестиційними пропозиціями. Шукатимемо земельну ділянку навколо цієї території. Там є близько 40-45 га землі. Її оцінять незалежні оцінювальники. Шукатимемо інші активи. Не буду конкретизувати, але є такі приміщення по 10 тисяч метрів у центрі, за які платять по тисячі гривень за місяць, тобто по 20 копійок за метр. Місто не має впливу на цей процес.
Наталія Балюк. Припустимо, ви знайдете інвестора. Інвестор − не меценат, він зацікавлений у тому, щоб мати зиск, прибуток. Чи не може місто так само бути інвестором і отримувати від своїх інвестицій прибутки?
Володимир Гірняк. На робочій групі активно дискутувалося це питання. І пропозиції із залучення інвестора зараз переважають.
Наталія Балюк. Чи робоча група схильна більше до внутрішнього чи до зовнішнього інвестора?
Володимир Гірняк. Це не має жодного значення. Хто дасть кращу пропозицію, матиме можливість будувати. З самого початку було зрозуміло, що найперша пропозиція (25 га земельної ділянки, навіть коли 4 га був стадіон) − неприваблива. Я вам як підприємець кажу, що 21 га у тому місці коштує 20 млн. євро щонайбільше. Попередня вартість стадіону − 85 млн. євро. Тому зараз розглядаємо варіант додаткового зацікавлення інвесторів. Але це буде прозорий процес. Будь-хто з вітчизняних, київських, львівських, західних інвесторів, хто побачить пропозицію на сайті ЛМР, матиме можливість звертатися і приймати рішення − чи йому вигідно, чи невигідно.
Олег Засадний. Треба буде створити таку організаційно-правову форму співпраці, яка буде вигідна і місту, і інвестору. Місто, крім прямої вигоди, матиме багато інших цікавих проектів. Це, зокрема, державна цільова програма зі співфінансування державних і комунальних доріг (близько 650 млн. грн. з держбюджету). По аеропорту має надійти з держбюджету близько 700 млн. грн. інвестиційних коштів. Медицина: підтверджено близько 50 млн. грн. на закупівлю обладнання для 8-ї лікарні і лікарні швидкої допомоги. Тобто місто отримує сильний поштовх у розвитку.
Чому ще потрібен інвестор? Бо він має можливість залучити дешевші кошти західних кредитів. По-друге − це ефективніше управління. Достатньо чотирьох подій на стадіоні на місяць (матчі, концерти тощо) − і він може бути незбитковим. Новий стадіон передбачає конференц-зал на 1200 місць. Таких залів у Львові немає. Тобто експлуатація цього залу, а також паркінгів та інших речей має приносити дохід.
Остап Процик. У будь-якому процесі треба рахувати співрозмірність вкладених і потенційно зароблених грошей. Говорити про будь-яку невигідність цього проекту для міста некоректно, вигода буде однозначно, і вона в кілька разів переважить суму заінвестованих грошей. Крім тих плюсів, що перерахував пан Засадний, не повинні забувати, що навколо міста завдяки Євро-2012 буде розвиватися інфраструктура. Це автобан Краківець-Львів (близько 7,5 млрд. грн. інвестицій від держбюджету і від концесіонерів автобану), митні переходи.
Станом на сьогодні оцінка експертів УЄФА, зокрема щодо стадіону, покращена, в той час як для Одеси, яка розглядається як опонент, підвищено рівень ризиків. Якщо йде підсилення емоцій навколо цього, то через те, що тема Євро використовується для політичних процесів.
Володимир Гірняк. Тут нема жодної політики. Нам у грудні минулого року казали, що все нормально, що є 25 га землі, місто ні за що не відповідає, бо приходить інвестор − потужна австрійська фірма, яка все фінансує. Зараз все по-іншому − треба давати більше землі і фінансувати за власні кошти. Ми повинні бути свідомі тих цифр, які я озвучував. Де ми знайдемо 750 млн. грн. за три роки на будівництво стадіону за власний кошт? Та не знайдемо, бо неефективно управляємо! Саме тому з’явилася ідея залучити ефективного інвестора, який проконтролює “Альпіну”.
Наталія Балюк. Але ж півтора року влада цим і займалася, що намагалася знайти інвестора, але вона не змогла його залучити.
Володимир Гірняк. Були інвестори, вони приходили і до міського голови, і до чиновників. А чому вони не прийшли у Львів − це питання не до пана Засадного чи пана Процика, а до пана Садового, який призначав зустріч за місяць, а потім їх постійно перекладав. Були інвестори, і вони й зараз з’являться. Річ у тім, що ми сказали: інвестор − “Альпіна”, а потім з’ясувалося, що вона ніякий не інвестор!
Наталія Балюк. Залишається відчуття, що громаду обдурили. Була чітка заявка, що “Альпіна” − інвестор. Потім поступово вона “з’їхала” на генпідрядника.
Остап Процик. Місто не втратило нічого. Є факт дотримання графіка, є готовий проект. У липні ми вже мали готовий проект, який пройшов держекспертизу і експертну оцінку.
Наталія Балюк. Чому “Альпіна” відмовилася бути інвестором?
Олег Засадний. Ми працювали, маючи вихідні дані: є ділянка в 25 га. На той момент ця пропозиція здавалася нам правильною, ми почали працювати в рамках інвестиційного конкурсу. Експерти оцінили цю ділянку і видали висновки − її замало. Такі експертні оцінки надійшли у червні, коли “Альпіна” мала підготувати інвестиційну угоду. Коли ми побачили, що є зміна інвестиційної привабливості даного об’єкта, опинилися перед дилемою − або все відміняти і починати процес спочатку, або розбити питання на дві складові. Перша − розпочати проектування стадіону, друга − паралельно розглядати підписання інвестиційної угоди з “Альпіною”, на що ця фірма попросила кілька місяців. Тому рішення розбити на два етапи було правильне. Зараз треба повернутися до інвестиційного пакета − ринково привабливого для інвестора.
Наталія Балюк. Я так розумію, що люди, які тим займалися, просто прорахувалися. І через цих людей ми втратили півтора року…
Тарас Базюк, Інтерфакс-Україна. Якщо ця пропозиція офіційно виставлялася від міської влади, то хтось мусив порахувати, що 25 га вистачить чи не вистачить для того, щоб окупити інвестицію.
Олег Засадний. Я вже казав − така оцінка займає два роки, коштує 100-200 тисяч євро. Це мають робити консалтингові компанії, висновок яких важливий для інвестора, а не просто якась українська компанія. Там, де стоїть печатка таких компаній, − це оцінка бездискусійна.
Зеновій Сірик, депутат Львівської міської ради. Ми підійшли до моменту, який визначає квінтесенцію бездіяльності нинішньої влади. Головна вина діючої влади в тому, що вона вигнала існуючих і не допустила бажаючих інвесторів. Чому з самого початку виділили саме 25 га під стадіон? Бо ще в 2005 році німецька фірма “Хохтіф” приїхала з генпідрядником та інвестором і сказала: ми готові. Чому зараз обговорюємо проблеми, а не відкриваємо збудований німцями стадіон? Можу тільки процитувати Президента України Віктора Ющенка: “Занадто багато людей хочуть ловити рибу в мутній воді”.
Що таке інвестор? Це людина, або фірма, яка будує стадіон за свої гроші і через 25 років продає місту за 1 гривню. Все решта − це купи-продай. Чи візьмемо кредит, чи заплатимо грошима, землею чи майном − це все кошти міської громади. Фірми “Росан”, ФК “Карпати” чи ФК “Львів” − це не інвестори. Це люди, які коштом свого бізнесу готові рятувати для Львова Євро і, звичайно, сподіваються на якісь компенсації, і велика їм за це подяка. Владі негайно треба вибачитись перед існуючими інвесторами і шукати інвестора такого, як його розуміють на Заході.
Найбільший ризик у тому, що, збудувавши стадіон, ми вирішимо лише один критерій УЄФА, а до цього треба ж додати ще готелі, дороги, аеропорт, залізничний вокзал, тобто всю інфраструктуру. А хто може з тут присутніх загарантувати, що, навіть збудувавши стадіон, Львів отримає Євро? Найприкріше, коли, не дай Боже, ми за наші гроші збудуємо стадіон, а не пройдемо хоч по одному з вищеназваних критеріїв інфраструктури. Чи ви можете це гарантувати, пане Процик чи пане Засадний?
Остап Процик. Можу загарантувати: якщо стадіону не збудуємо, то Євро у нас не буде.
Олег Засадний. Стосовно “Хохтіфа”, то ми бачили цю концепцію. Її ця фірма, так званий інвестор, продав за 300 тисяч євро. Цим займалася ЛОДА, яка для цього залучила спонсорські кошти. Це була презентаційна папка з ескізом стадіону, за яку заплатили живі гроші. Ця папка досі є і в ЛОДА, і в мерії. Але там немає проекту, це просто гарна картинка. Коли ми оголошували інвестиційний конкурс, то надіслали “Хохтіфу” офіційне запрошення. Представники “Хохтіфа” нам офіційно відповіли, що не мають бажання інвестувати в будівництво стадіону.
Наталія Балюк. Бачу, представники міської влади спокійні. А послухаю депутатів, здається, що катастрофа…
Остап Процик. Ми просто не претендуємо на політичну кар’єру…
Аскольд Єрьомін, заступник головного редактора “ВЗ”. Чи не можна повернутися до ідеї реконструкції стадіону “Україна”?
Остап Процик. Були висновки тієї ж компанії “Хохтіф”: на реконструкцію стадіону “Україна” піде набагато більше коштів, ніж побудувати на рівному місці новий стадіон. Подібна ситуація в польському Хожуві − вони мають найбільший серед готових стадіонів, але його ризики є найвищими, бо реконструювання під вимоги УЄФА займе набагато більше коштів, ніж побудова нового стадіону у Вроцлаві чи Гданську.
Аскольд Єрьомін. Можливо, але якщо реконструювати “Україну”, це буде гарантія використання цього стадіону і після чемпіонату. Бо я, як футбольний уболівальник, даю гарантію, що на стадіон на вул. Стрийську після Євро-2012 не піде ніхто. Футболу там ніколи не буде − не треба тішити себе ілюзіями.
Олег Засадний. У проекті нового стадіону є багато гектарів навколо під паркінги. Якщо робити це на “Україні”, то треба знести весь парк навколо. Уявіть, яка буде реакція! Друге − висновки УЄФА по НСК “Олімпійський”: розміщення стадіону в центрі міста не дає гарантії швидкої евакуації і перевантажує центральну частину міста.
Наталія Балюк. Аби підвести риску у нашій дискусії, просимо представників влади сказати заключне слово.
Олег Засадний. Подібні стадіони за кордоном є малоприбутковими або збитковими проектами. Переважно вони є муніципальною власністю. У Польщі всі міста будують стадіони за свої кошти, а держава дофінансовує 30% вартості. Це розумна схема, і ми зверталися в Міністерство економіки з проханням включити в державне фінансування стадіон. Нам відповіли, що держава грошей на стадіон не дасть. Але ми добилися, що міські дороги будуть фінансуватися 50 на 50. Це велика подія, і, я думаю, держава почала йти назустріч містам. І чим далі до чемпіонату, тим більше буде зустрічного руху. І більше буде зустрічного руху з боку УЄФА.
Вимоги УЄФА говорять про велику кількість п’ятизіркових готелів. Але на сайті Клягенфурта немає жодного п’ятизіркового готелю. Ми розуміємо, останні вимоги є завищеними, але ставити питання, коли є два запасні міста, небезпечно. Тому що все, що би експерти УЄФА не казали погане про Львів, − вигідно Одесі і Харкову. Ми повинні розуміти, що говоримо, в чиїх інтересах цю інформацію використають.
Остап Процик. Я був свідком того, скільки часу пішло на роботу з Міністерством економіки, щоби добитися цього 50-відсоткового фінансування комунальних доріг. Спробуйте повоювати з чиновниками Кабміну! Львів опинився в унікальній ситуації − представники інших міст в Кабміні максимально лобіюють свої міста, а у нас так майже ніколи не стається.
Лунали закиди, що фірма “Імпленія” нібито оскаржила результати конкурсу, де перемогла “Альпіна”. Це відверта неправда, бо претензії мав тільки один чоловік, який певний час виступав представником “Імпленії”. Ми отримали листа від “Імпленії”, де йшлося, що претензій до результатів конкурсу вона не має, а заяви, які звучали від імені “Імпленії”, є авантюрою.
Є також закиди щодо “Зеленбуду”. Але він може мати претензії, в тому числі і судові, бо в нас демократичне суспільство. Він взагалі може заявити свої претензії на все місто. Але це не означає, що треба ставати на його бік і казати: ну от, ми не маємо ділянки, тому що “Зеленбуд” подав до суду. Вже декілька судових рішень показали, що це безпідставні заяви.
+++
В Донецкой области в связи с Евро-2012 увеличилось инвестирование в инфраструктуру
Ostro.org
04.09.08
В связи с подготовкой к чемпионату Европы по футболу 2012 года важнейшим направлением стало инвестирование в инфраструктуру Донецкой области. Об этом сообщает Главное управление статистики в Донецкой области.
Согласно данным облстата, за І полугодие 2008 года на строительство спортивных сооружений освоено 133 млн. грн. Здесь основные работы были выполнены в прошлом году, что сопровождалось ростом инвестиций в 2,5 раза, а их объем составил 616,1 млн. грн.
Инвестиции в железнодорожный транспорт за 2007 год составили 756 млн. грн., это больше 2006 года в 2,6 раза. В первом же полугодии текущего года инвестиции в железнодорожный транспорт возросли еще на треть и составили 518,3 млн. грн.
На строительство, переоборудование и расширение гостиниц инвестиции составили в прошлом году 67,1 млн. грн., что на треть больше по сравнению с 2006 годом. А в первом полугодии 2008 года инвестиции увеличились в полтора раза и составили 43,4 млн. грн. Однако с учетом возрастающих в перспективе потребностей этого недостаточно, особенно для поселения гостей Евро-2012 с высокими доходами.
В настоящее время все гостиницы области насчитывают 3,4 тысячи номеров на 5,8 тысячи мест. Больше всего номеров двухместных − 36%, одноместных − 33% , люкс или полулюкс − 22% и 9% номеров имеют по три и более мест.
Значительные средства требуются также для реконструкции взлетно-посадочной полосы и терминалов аэропорта. В прошлом году здесь было освоено 29,7 млн. гривен, а в І полугодии 2008 года − 23,7 млн. грн.
На строительстве метрополитена в 2007 году использовано 53,5 млн. грн., что больше предыдущего года в 1,8 раза. Однако за I полугодие 2008 года объем инвестиций, освоенных в соответствии с имеющимися средствами, уменьшился по сравнению с аналогичным периодом 2007 года на треть и составил 23,2 млн. грн.
+++
ЛСОУ требует обязательного страхования рисков Евро-2012
Николай Максимчук
Finance.ua
05.09.08
В письме Лиги страховых организаций Национальному агентству по вопросам подготовки и проведения финальной части чемпионата Европы по футболу 2012 года президент ЛСОУ Александр Филонюк просит главу агентства Евгения Червоненко внести изменения в разработанные агентством законопроекты, которые должны способствовать подготовке Украины к Евро-2012.
Так, в проекте закона «О создании организационных и правовых условий для привлечения инвестиций с целью подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы по футболу 2012 года» господин Филонюк предложил предусмотреть наличие договора страхования строительно-монтажных рисков при регистрации инвестиционного проекта в местных органах власти. Без такой регистрации инвестор не сможет получить землю в аренду для строительства объекта. Должна быть застрахована и ответственность работодателя за ущерб, нанесенный жизни, здоровью и имуществу иностранных работников. Подрядчик же, согласно договору, обязан предоставить банковские гарантии или договоры страхования риска ответственности.
В законопроекте «Об особенностях реализации проектов приоритетного строительства, необходимых для подготовки и проведения в Украине финальной части чемпионата Европы по футболу 2012 года», ЛСОУ предложила закрепить норму, согласно которой при проведении инвестиционного конкурса участники должны будут иметь договор страхования риска ответственности нанесения ущерба. Сам инвестиционный договор должен иметь страховую защиту по рискам. При этом договоры страхования должны подписываться «в соответствии с рекомендательными условиями, утвержденными спецуполномоченным центральным органом исполнительной власти по подготовке Евро-2012» по согласованию с Госфинуслуг.
Как рассказал господин Филонюк, эти предложения разрабатывались вместе с агентством и уже направлены в Кабинет министров, Верховную раду и Национальное агентство по подготовке и проведению финальной части Евро-2012. Директор страхового права ЛСОУ Александр Залетов объяснил, что речь идет о создании страхового пула, участники которого будут страховать строительно-монтажные риски при подготовке Евро-2012. Его членами смогут стать «все компании, проповедующие классическое страхование». Отметим, что в России создан Сочинский страховой пул, который занимается страхованием рисков Олимпиады-2014.
Впрочем, в агентстве не настроены одобрять обязательное страхование инвестиций. «Страхование должно быть добровольным, а это навязывание, чтобы заработать»,− заявил глава агентства Евгений Червоненко. Отказ агентства не остановит ЛСОУ. «Мы будем обращаться в другие органы государственной власти»,− пообещал господин Филонюк.
Мнение участников рынка разделилось. «Хорошо, что это делается открыто, а не выбирается какая-то удобная компания»,− сказал председатель правления СК «Крона» Анатолий Иванцив. Но с этим не согласен председатель правления СК «Украинская страховая группа» Павел Нельга. «На заседании ЛСОУ я выступил против создания пула. Объединение по страхованию строительно-монтажных рисков должно носить рекомендательный характер»,− заявил он.