Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
Близнюк думает, что решение о проведении Евро-2012 в Украине было принято из-за Донбасса и «лизнул» Ахметова
Novosti.dn.ua
23.07.08
Председатель Донецкого областного совета Анатолий Близнюк заявляет, что решение о проведении Евро-2012 в Украине было принято УЕФА благодаря области. Об этом он сказал во время телефонного общения с читателями газеты «КП в Донбассе». «Решение о проведении ЕВРО-2012 года принималось исходя из той ситуации, которая была в стране на тот момент. Делегация УЕФА была в Донбассе, посмотрели наши гостиницы, стройку стадиона и могу сказать, что процентов на 70 решение о проведении еврочемпионата в Украине было принято по увиденному в Донецкой области. Предыдущим правительством нам было выделено 140 000 000 гривен на этот вопрос. На эти средства мы начали уже делать полосу. А в бюджет нынешнего года на новую полосу заложили более 700 000 000 гривен. Но пришли новые управленцы и сообщили нам, что ничего нам не дадут, пока взлетно-посадочная полоса не перейдет в госсобственость. Не смотря на все сложности, мы выполнили эту процедуру. И только спустя полгода финансирование стали понемногу перечислять. В мае 2009 году это строительство мы планируем уже закончить и принимать самолеты любого типа», − сообщил Близнюк. Отвечая на вопрос о возможном отказе инвесторов работать с Украиной накануне проведения Евро-2012 в связи со сложной ситуацией в стране, Близнюк ответил: «Мы на деле доказываем, что мы надежные партнеры». «Ринат Ахметов практически закончил строительство нового стадиона. В Киеве, конечно, события сложные − внеочередные выборы, неопределенность со строительством стадиона − все это вызвало недоумение у инвесторов. И на этом фоне для инвесторов в Донецке − политическая, экономическая стабильность, а главное, взаимопонимание между бизнесом и властью», − заявил спикер облсовета.
+++
И.Васюнику не известно о «политическом решении» Кабмина отказаться от кредита JBIC.
Rbc.ua
23.07.08
Вице-премьер-министр Иван Васюник ничего не знает о принятии «политического решения» относительно отказа Украины от кредита Японского банка международного развития (JBIC) на строительство терминала D в аэропорту «Борисполь». Об этом он заявил сегодня в начале заседания правительства, передает корреспондент РБК-Украина. «Мне, кстати, не известно, когда такое решение было», − сказал он. Поэтому И.Васюник попросил поставить сегодня на рассмотрение правительства вопрос о возможных последствиях такого решения. «Я прошу поставить сегодня на рассмотрение Кабинета министров вопрос о подготовке аэропорта «Борисполь» к Евро-2012 в контексте новых потенциальных угроз, которые бы могли возникнуть в случае реализации таких подходов», − сказал он.
Напомним, 21 июля с.г. министр транспорта и связи Иосиф Винский сообщил журналистам, что на правительственном заседании 16 июля было принято «политическое решение» об отказе от кредита JBIC и о том, что терминал D будет строиться за счет частных инвестиций.
+++
Кто построит Львову футбольную академию?
H.ua (ХайВей)
22.07.08
Во Львове может появиться футбольная академия, в которой дети получат возможность заниматься футболом бесплатно! Проблема лишь в том, что облагодетельствовать Львов решили два спонсора и горсовет не может решить, кому из них отдать предпочтение. Время идет, спонсоры ждут конкурса, дети получают футбольное образование во дворах львовских домов.
Благодаря близости Львова к границе с Польшей этот город всегда считался привлекательным для инвестиций регионом. В город вкладывают и заграничные и украинские инвесторы. Вкладывают для того, чтоб заработать, приумножить свои капиталы. Тех, кто хочет облагодетельствовать город просто из хороших побуждений. Не требуя ничего взамен − немного. Казалось бы, их нужно оберегать, создавая все условия для облегчения процесса подобных благотворительных финансовых инъекций… Нужно то нужно, но даже для того, чтоб сделать доброе дело следует пройти массу бюрократических процедур, которые могут отбить у мецената желание расставаться со своими деньгами.
К примеру, в этот раз Львов, из-за недоразумения и бюрократических проволочек может потерять инвестиционный проект стоимостью 15 млн. евро. Именно такую сумму собирался вложить в постройку во Львове Академии футбола фонд бывшего львовянина и известного футболиста Олега Лужного.
Футбольная академия в подарок
Футбольные традиции во Львове очень сильны. Именно тут 113 лет назад был сыгран первый на территории Украины футбольный матч между командами Львова и Кракова, в котором победила львовская команда «Сокол». Именно тут учились играть в футбол многие выдающиеся футболисты как прошлого века так и современности. Тут начал играть в футбол известный футболист Олег Лужный, который решил отблагодарить родной город построив на базе детской спортивной школы олимпийского резерва №4 Академию футбола, в которой юные львовяне могли бы обучаться футболу − бесплатно!
Согласно проекту представленному городским властям Львова «Фондом развития спорта Олега Лужного», школа олимпийского резерва, которая сейчас находится, мягко говоря, не в лучшем состоянии. Должна была значительно преобразиться. Строительный план разработанный украинской компанией «Укрдизайнгруп» и ведущей немецкой компанией TTI URBAN NETWORK − INSTITUTE предусматривал строительство на территории принадлежащей школе олимпийского резерва №4 современного спортивного комплекса с искусственными футбольными полями и одним большим травяным полем, трибун для 1500 тысячи зрителей, отеля-общежития для футболистов современных административных сооружений. Смета этого инвестиционного проекта составила 15 млн.евро.
Еще одним немаловажным плюсом постройки академии является то, что построить ее должны были до 2011 года. То есть можно было бы планировать, чтоб во время чемпионата «Евро-2012» который будет поводится в 2012 году в Украине и Польше, Академия футбола стала тренировочной базой для одной из команд-участниц еврокубка.
Состоялись общественные слушания, на которых проект был одобрен общественностью, «Фонд развития спорта Олега Лужного» подготовил всю необходимую документацию и ожидал только решения депутатского корпуса львовского горсовета, но оказалось, что начать строительство академии пока невозможно, поскольку появилась еще структура, которая тоже собирается строить во Львове Академию футбола, и, как оказалось, на том же месте.
Конкуренты Лужного
На первый взгляд истории постройки Академии футбола можно только порадоваться. Только представьте, во Львове меценатство развилось настолько, что благодетели уже начали конкурировать между собой. Но, как выяснилось, Львовская инвестиционно-строительная компания, которая тоже желает строить во Львове Академию футбола преследует не столько благотворительные, сколько коммерческие цели.
«Вы самые понимаете, внедряется бизнес-проект и говорить, что мы сейчас готовы дать 7 млн. Евро просто на развитие школы − это абсурд. Мы не собираемся никого обманывать. Мы хотим развить там бизнес, частично который перейдет непосредственно в собственность компании. То, что мы декларируем школа, поля, трибуны остается за городом. И соответственно из оборотных средств будет финансирование, согласно договоренности со школой по определенным моментам тренировочного процесса у детей. Частичное участие в финансировании школы будет принимать инвестор. Полностью финансирования школы, я сразу уверяю вас, инвестор не берет на себя», − сказал журналистам директор Львовской инвестиционно-строительной компании Андрей Огоновский.
Стоимость проекта представленного ООО «Львовская инвестиционно-строительная компания» составляет 8 млн. Евро.
Кого выбрать?
Городские власти ознакомились с обоими проектами и теперь стоят перед выбором, какой из них выбрать. Уже назначен тендер, во время которого и будет установлено, кто из инвесторов получит возможность построить во Львове Академию футбола.
На первый взгляд все правильно, все справедливо. Тут как в спорте − победит сильнейший. Но, есть один нюанс. Правильно, когда за возможность выполнить тот или иной проект борются коммерческие фирмы. В данном же случае в «поединке» встретится благотворительны фонд и бизнес-структура. Возникает вопрос: «зачем?» Почему для того, чтоб сделать доброе дело нужно доказывать, что это необходимо?
В Европе, где благотворительные организации пользуются всеми возможными преференциями, вопрос о том кто будет строить Академию решился бы однозначно в пользу «Фонд развития спорта Олега Лужного».
Городские власти можно понять. Если на месте школы олимпийского резерва №4 вырастит коммерчески выгодный проект, это увеличит сбор налогов. Городу это выгодно. Во только возникают некоторые сомнения. Что если со временем процесс зарабатывания денег станет важнее детей, которые будут учится в академии. Помните, как в старой еврейской притче, про зеркальных дел мастера? Мастер говорил «Вот стекло, я вижу через него улицу и деревья, я вижу через него небо. Но стоит добавить немного серебра и вот, я уже вижу только себя».
Кстати, насчет выгоды. Олег Лужный предлагает вложить в Академию футбола 15 млн. Евро, что в два раза больше, чем Львовская инвестиционно-строительная компания.
Тут к месту будет вспомнить еще одну мудрость: «Лучше много и сразу, чем мало и потом».
Правда это логика простого человека, как любят говорить львовяне − «на хлопський розум». Не исключаю, что у экономистов или депутатов есть другие мотивации принятия решений. Хочется лишь, чтоб из-за этих мотиваций не пострадали те, из-за кого, собственно и затеялся весь сырбор − дети.
+++
Если Украина не сдаст стадионы в срок, матчи Евро-2012 пройдут в другой стране
Kontrakty.ua
23.07.08
В начале июля Киев посетили представители УЕФА во главе с Мишелем Платини.
Если Украина не сдаст стадионы в срок и не усовершенствует инфраструктуру, то матчи Евро-2012 пройдут в другой стране.
* ОАО «Мостобуд» начало реконструкцию НСК «Олимпийский», на котором планируют провести финал Чемпионата Европы по футболу в 2012 году. На первоочередные работы Кабмин выделил 50 млн грн. В начале июля Киев посетили представители УЕФА во главе с Мишелем Платини. Ревизоры предупредили, что если Украина не сдаст стадионы в срок и не усовершенствует инфраструктуру, то матчи Евро-2012 пройдут в другой стране. Окончательное решение будет принято в сентябре на заседании УЕФА во Франции.
* На строительство и реконструкцию 6 стадионов в рамках подготовки к Евро-2012 Украине необходимо около EUR700 млн. В 2008 году планируется завершить днепропетровскую спортарену «Днепр», в следующем — харьковский «Металлист» и донецкий «Шахтер». Возведение Львовского спортивного комплекса еще не начато, ведутся проектные работы. Согласно требованиям УЕФА, все стадионы должны быть сданы в середине 2010 года.
* Всего в Украине действуют 1118 стадионов вместительностью от 1500 мест. Наибольшие: НСК «Олимпийский», Киев (83 тыс. мест); стадион «Шахтер», Донецк (31,7 тыс.); «Металлист», Харьков (30,3 тыс.); «Черноморец», Одесса (30 тыс.); «Металлург», Кривой Рог (29,7 тыс.); «Украина», Львов 27,9 тыс.); РСК «Олимпийский», Донецк (26,1 тыс.); «Юбилейный», Сумы (25,8 тыс.); «Ворскла», Полтава (24,8 тыс.); «Метеор», Днепропетровск (24,3 тыс.).
+++
Интернет − негативные оценки
Олег Печорний: На футболі просто відмивають гроші
Champion.com.ua
23.07.08
За підрахунками податківців українські футбольні клуби приховують реальну заробітну плату своїх гравців. Так, свого часу державна податкова адміністрація оприлюднювала список клубів, офіційні зарплати гравців яких були просто смішними.
До таких клубів потрапили й «Динамо», «Чорноморець», «Кривбас»... Про ці та інші проблеми українського футболу кореспондент «Чемпіону» спілкувався із Головою національної профспілки «Футболісти України», радником Прем'єрі-міністра України зі спортивних і футбольних питань Олегом Печорним.
Зараз відсутній дієвий механізм захисту футболістів
За даними податкової адміністрації України, офіційні зарплати футболістів клубів Прем'єр-ліги не зовсім відповідають інформації про їх контракти й заробітки. Скажіть будь-ласка, за вашою оцінкою, які у футболістів «білі» зарплати та скільки реально заробляють гравці провідних клубів?
Як з цього питання я нещодавно мав зустріч із Іваном Васюником, віце-прем'єр-міністром України. Пропонував створити комісію для контролю фінансової діяльності футбольних клубів.
Реальні заробітки гравців провідних клубів України − до 100 тис. доларів США на місяць. Звичайно, декларовані зарплати у футболістів зовсім інші. Є й інша проблема. Приміром, у запорізького «Металургу» реальна зарплата для українських гравців складає 2 тис. гривень, а іноземців − 15 тисяч доларів США. Я не буду називати прізвище гравця, адже він може постраждати. І з такою ситуацією ніхто не збирається боротися.
Для того, щоб все відбувалося цивілізовано, має бути укладений типовий контракт, які укладаються у Європі. Податки має сплачувати або клуб, або футболіст. Президент клубу має зустрітися з футболістом та його агентом або представником профспілки та з'ясувати, яка зі сторін сплачує податки. Контракти футболістів мають реєструватися у ПФЛ, у них все має бути законно: прописані декілька видів грошових виплат − зарплата, преміальні, підйомні, прописані всі відрахування − податки, страхування, пенсійний фонд.
Питання й по трансферній політиці українських клубів. Приміром, продають гравця з одного клубу в інший, але жодної інформації куди і як йдуть гроші − не надається. Чи ці гроші йдуть на розвиток дитячо-юнацького футболу, чи у пенсійний фонд − невідомо нічого.
Яка основна мета приховування реальних заробітків футболістів клубами?
Коли у ЗМІ спливає інформація про заробіток того чи іншого футболіста − це може бути піар клубу. Або ж власник клубу просто хоче зробити собі ім'я та імідж на діяльності клубу. Яскраві приклади − Ігор Суркіс, Ринат Ахметов, Ігор Коломойський, Олександр Ярославський, Леонід Клімов. Ці люди, які є успішними у бізнесі та володіють величезними капіталами, на футболі хочуть заробити собі популярність. Адже у нас футбол і політика надто тісно переплетені речі.
Хтось також на цьому просто «відмиває» гроші та ухиляється від податків.
Якраз контролюючи органи і мають займатися тим, що передусім з'ясувати, для чого людині потрібен клуб − чи для відмивання грошей чи справді для футболу.
Крім того зараз відсутній дієвий механізм захисту футболістів. Та профспілка, що створена Суркісом, разом із ФФУ підписала колективний договір із лігами, в якому футболіст прирівнюється до диктора на тренуванні чи президента футбольного клубу. Це повний абсурд! Я передавав ці документи європейським юристам, та вони за голову хапалися: як взагалі можна грати у футбол із такою колективною угодою?
Зараз не існує нормальної угоди, не існує незалежної профспілки.
Прем'єр-ліга − гібрид ПФЛ
Чи буде, на вашу думку, українська прем'єр-ліга вдалим проектом?
По-перше, досі незрозуміло хто її очолює. УПЛ створюється як у казці про лебедя, раку і щуку. Суркіс з Коломийським тягнуть в одну сторону, Ахметов з Клімовим тягнуть в інший бік, інші менші клуби тягнуть у свій бік.
Навіть якщо порівняти із російською прем'єр-лігою, де маса своїх недоліків, де створена палата розв'язання спорів, ми нічого нового не створили. Це просто гібрид ПФЛ. Адже фінансові механізми всі закриті − де гроші на телетрансляції, де прозорість клубів, де прозорість контрактів футболістів? Це вже мало бути оприлюднене у них на Інтернет-сайті, показані податки, пенсійні та страхові відрахування за футболістів, які сплачують клуби.
Поки що віз і нині там, прогресу не помітно зовсім. Мало того − український футбол падає все нижче і нижче, що помітно і на рейтингах збірної, футбольних клубів. Хто-небудь у Європі бачив, що у школах футбольних клубів за тренування дітей з батьків брали гроші? Це немислимо! Однак, у нас це реальність, крім, напевно, шкіл «Динамо», «Дніпра» і «Шахтаря».
Я знаю, що «Динамо» Київ допомагає Ігор Коломойський і управління там у них разом із Суркісом колективне. Питання і до пана Коломойського − якими клубами він володіє? Чи володіє він «Дніпром», «Кривбасом» та «Нафтовиком», про що всі відверто кажуть? Хто володіє цими командами? Чому це питання досі не винесене на розгляд УЄФА, котре жорстко за цим стежить. Всі пам'ятають, коли Роман Абрамович (власник лондонського «Челсі» − ред.) почав допомагати московському ЦСКА, який піднявся скандал, що одна людина не має права утримувати два клуби.
Цікаво, чому українські олігархи не беруть приклад зі вже згаданого Абрамовича? Адже він утримує тренера збірної Росії, він фінансує фонд, який допомагає розвитку не тільки футболу, але й всього російського спорту.
Натуралізація − приниження для України
«Шахтар» кожні півроку скуповує усіх найталановитіших молодих українських гравців з інших клубів вищого дивізіону. Водночас донецький клуб регулярно купує й легіонерів. Як ми бачимо на практиці, більшість українських молодих гравців «гріють лавку» в «Шахтарі» або ж грають в оренді за інші клуби. На вашу думку, чому це робить «Шахтар» − через побоювання збільшення ліміту на легіонерів чи для того, щоб ослабити суперників?
Я вважаю, що це повне знищення українського футболу. Власник футбольного клубу має статки у 18 мільярдів доларів, а інші клуби ледь нашкрябають той мільйон доларів, який необхідний, щоб потрапити у вищій дивізіон. Звісно за таких умов хтось може легко скупити талановитих гравців. Байдуже, що вони потім будуть сидіти в запасі та деградувати. Для чого купувати п'ятьох українців та п'ятьох іноземців, й іноземці потім будуть грати, а українці − ні? Які будуть результати нашої збірної за таких умов?
Питання щодо збірної. Марко Девіч − чи потрібні нам такі гравці збірної, і чи підтримуєте ви таку політику натуралізації?
Категорично не підтримую. Я вважаю це приниженням для України. Давайте згадаємо українську другу лігу часів СРСР − вона була краща за теперішню російську прем'єр-лігу. Якого рівня були українські гравці Блохін, Сабо, Біба, Протасов, Литовченко, Краковський, Городов, Юрчишин. Ми взяли срібло чемпіонату Європи 1988 року, у тій команді грали Беланов, Блохін, Дем'яненко. Що ми виграли за останні п'ятнадцять років? Нічого, крім чвертьфіналу у Німеччині. Навіть у «Динамо» 1999 року грали практично самі українці.
«Металіст» на днях заявив, що Девіч отримав громадянство ще у травні місяці. Як відомо 30 травня у дію вступила заборона виступів натуралізованих гравців за збірні, якщо вони мешкають у країні менше 5 років. Це трюк «Металіста»?
Це чергова «липуха». Навіть якби він отримав громадянство у наступному році − у нашій країні можливо все. У нас маса талановитих хлопців, у тих же футбольних школах Києва, Дніпропетровська, Донецька, Харкова − але їм не дають грати.
За такий стан речей, за стан нашого футболу загалом хтось має нести персональну відповідальність. Той, хто керує, той і має відповідати. Він має сказати «я неспроможний» і дати дорогу перспективнішим, грамотнішим молодим менеджерам.
+++