Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
Гола правда про Євро-2012
Євген Червоненко
Pravda.com.ua
05.05.08
Час − ворог, який мститься після своєї загибелі.
Україна, яка навіть не мріяла про ЄВРО-2012, тепер, отримавши чемпіонат Європи з футболу, замість того, щоб заздрити сама собі, не припиняє картатися: буде ЄВРО − не буде ЄВРО, встигнемо − не встигнемо.
Між тим за «шкуру» ще не зробленого ЄВРО вже готові посперечатись усі політичні сили. Адже того, хто «витягне» чемпіонат Європи з футболу, країна не забуде ані під час фінального турніру, ані під час голосування на виборах.
Але чи насправді в України є шанси побачити фінал ЄВРО? Це запитання все частіше мені ставлять вже не лише журналісти, а й державні чиновники. І я відповідаю: звичайно буде, але… Нажаль від цих «але» і справді залежить дуже багато, тому, мабуть, говорити про це треба саме зараз.
В семи няньок дитя без ока
Річниця того, як Україна разом з Польщею отримала право на проведення чемпіонату Європи 2012 року − добрий привід обміркувати ситуацію навколо ЄВРО-2012. Перш за все, я хочу, щоб раз і назавжди припинились розмови про те, що ЄВРО в Україні може не відбутись.
Наголошую, ЄВРО-2012 відбудеться в Україні і Польщі. Команда Нацагентства робить все можливе і неможливе для цього. Але на цьому шляху нам не достатньо лише «карти», потрібно ще й «кермо». Визначивши Агентство нібито єдиним державним органом, відповідальним за процес підготовки, надати йому відповідних повноважень не наважились, не змогли, або просто не захотіли.
І що особливо дивує і дратує, що сумніви у доцільності нашого Агентства висловлюють якраз ті, хто весь цей час для ЄВРО нічого не робив, та й особливо і зараз не робить, використовуючи підготовку до чемпіонату виключно як інформаційний привід для особистого піару.
Звичайно, язиком молоти − не мішки тягати... В Україні всі хочуть займатися ЄВРО, всі хочуть бути причетними, але так, щоб буди причетним до нагородження у разі успіху і в жодному разі не нести відповідальності.
Багаторічний досвід інших країн, інших змагань свідчить, що тільки в тому разі коли за все відповідає одна структура, можливо ефективно реалізувати масштабні проекти.
Недарма, скажімо, Чемпіонатом світу з футболу-2010, змаганнями Формули-1, раллі-рейдами «Париж-Дакар» займається одна організація. Тобто, там, де є персоніфікована відповідальність і сконцентровані всі ресурси − там успіх. В Україні ж склалась кумедна але класична ситуація: «в семи няньок − дитя без ока».
А умови, в яких сьогодні працює Агентство, взагалі анекдотичні. Ну, просто уявіть собі будь-яке підприємство, де засновники визначили певного менеджера відповідальним за якийсь бізнес-проект. При цьому фінансовий директор каже, що грошей на проект нема. Кредити? Ні, кредити брати не можна − шукай партнерів.
Потенційним партнерам водночас повідомляють, що ви ніхто і звати вас ніяк. І взагалі інвестиції в проект дуже потрібні, але ви, шановні, зобов'язані дати нам гроші і не питати як ми вам їх будемо повертати і які гарантії.
Всі інші служби відфутболюють вас, кажучи, що по-перше, у них є своє начальство, а по-друге, і без вас роботи вистачає. Завгосп при цьому вимикає телефон, відключає інтернет і каже, що автомобіль вам теж не потрібний. Сидіть з папірцем та олівцем, але щоб проект був реалізований у встановлені терміни! Абсурд? Але Агентство зараз працює саме в таких умовах, працює і по вихідних, і по святах.
А справа в тому, що просто хтось вже бачить ЄВРО інструментом своєї дуже бажаної майбутньої президентської кампанії, комусь дуже кортить, завівши ситуацію в глухий кут, потім зобразити із себе рятівника країни, хтось просто хоче, як то кажуть, «сісти на кеш».
Законне беззаконня
Та не відсутність повноважень у Нацагентства мене турбує сьогодні найбільше. Найбільший головний біль ЄВРО − українське законодавство. Україна хворіє на цілий букет законодавчих проблем, пов'язаних із забезпеченням інвестиційного процесу, дозвільної системи, податкової системи, і системи управління в держави загалом.
Давайте поглянемо, які умови ми сьогодні пропонуємо інвесторам. Фактично перед тим, як почати будівництво, інвестор повинен два-три роки оббивати пороги різних установ, для того, щоб отримати весь пакет документів.
І не для кого не секрет, що у нас переважна більшість великих будівництв починається без повного пакету дозвільної документації.
Але справа у тому, що у питанні ЄВРО ми не можемо собі цього дозволити, бо якщо для наших бізнесменів оформлювати документи заднім числом звична практика, хибна, незаконна, але практика, то іноземний інвестор, поки у нього не буде всього пакету проектно-дозвільної документації, не розпочне жодних робіт.
Тому, замість того, щоб пропонувати інвесторам адаптуватись до жорстоких українських реалій, ми маємо сконцентруватись на тому, що є критично важливим для чемпіонату − на спрощенні процедури отримання дозвільної документації для ключових об'єктів інфраструктури чемпіонату.
Сьогодні вся ця процедура надзвичайно ускладнена і затягнута у часі. Наприклад, існуюче законодавство дозволяє один і той самий документ розглядати як п'ятнадцять днів, так і три місяці.
Непогана підстава «стимулювати» потрібну людину, чи не так?
Інша складність дозвільної системи полягає у тому, що чинне законодавство не дозволяє «запаралелити» процеси погодження проектно-дозвільної документації у різних інстанціях.
Якби документи можна було подавати у декілька контор одночасно, скажімо, в пожежну службу і в санстанцію, це б скоротило час бюрократичних тортур для інвестора та прискорило процес підготовки України до ЄВРО загалом.
Намагаючись привести законодавчу складову ЄВРО до зрозумілого і простого результату, Агентство розробило цілу низку законодавчих ініціатив. Однак, поки що на всі наші ініціативи ми відповіді не отримали, точніше відповідь одна: «ми розглядаємо Ваші пропозиції», що, як свідчить практика, бюрократичною мовою означає: «а пішли ви із своїм ЄВРО!».
Бюрократичні перепони, які існують на сьогодні, суттєво ускладнюють процес прийняття рішень.
Тому я постійно наголошую, що «прапор» ЄВРО потрібно використовувати не тільки і навіть не стільки для підготовки чемпіонату 2012 року, а швидше, як випробувальний полігон нових принципів системи державного управління і залучення інвестицій. ЄВРО − це шанс «обкатати» нові відносини між центральними та місцевими органами влади, між різними міністерствами.
Ми повинні удосконалити ці процеси, щоб не обмінюватися тисячами листів, як це сьогодні робиться, а отримувати конкретний результат в стислі терміни.
Але я можу вас запевнити, що я прошибу і цей мур. Вже сьогодні Агентство координує підготовку пакету законодавчих актів, які найближчим часом будуть подані до Верховної Ради.
І серед цих законопроектів ключові для підготовки до чемпіонату: «Про особливості залучення іноземних інвестицій у процесі підготовки до чемпіонату», зміни до закону «Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні «.
Сподіваюсь, що закони стосовно концесій, у тому числі при будівництві доріг, стосовно інших болючих проблем, які виникають при підготовці до чемпіонату, скоро припинять блукати задушливими міністерськими коридорами і будуть винесені на розгляд парламенту.
Гроші під чесне слово
Але не будемо довго блукати заплутаними коридорами нормативно-правової системи. Давайте поглянемо на ЄВРО з прикладної точки зору.
Якщо зі стадіонами ситуація більш менш зрозуміла, бо, на щастя, у нас є власники футбольних клубів − капітани української економіки, які вкладають у будівництво стадіонів свої гроші, то найбільше непокоїть ситуація з іншими ключовими об'єктами інфраструктури ЄВРО-2012 − аеропортами і дорогами.
Проблема полягає в тому, що сьогодні ми повинні гарантувати інвестору збереження його інвестицій в інфраструктуру.
Натомість уряд, хоче щоб інвестори сьогодні прийшли без жодних гарантій, а ті самі дороги будувались з мінімальним використанням бюджетних коштів.
Але треба розуміти, якщо ми дамо державні гарантії, ми отримаємо мінімальні відсотки за кредити, якщо не дамо ці гарантії − все одно сплачуватимемо кошти з бюджету, просто на бюджет наступних років ляже додаткове навантаження. Це ж ази!
Також, треба враховувати, що сьогодні ціни в будівництві, в тому числі і автобанів, набагато перевищують відсотки за великими кредитами під держгарантії з відстрочкою виплат. Крім того, очікуваний прибуток країни в розмірі 8 мільярдів євро дозволить перекрити і повернути кредити по автобанам.
Тобто якщо ми врешті решт, усі разом переможемо бюрократів, що живуть одним днем, країні залишаться сучасні дороги. А дорога − це шлях до будівельного майданчику, це шлях для інвестицій. Без іноземних шляхів інвестицій не буде.
Ситуація, яка сьогодні склалась навколо аеропортів, взагалі викликає у мене і гнів, і нерозуміння одночасно.
І це при тому, що по аеропортам у нас всюди червоні картки від УЄФА. Якщо йдеться про те, що треба мінімізувати витрати державного бюджету, то поясніть мені, чому тоді держава хоче націоналізувати аеропорти?
Чому держава, чи вибачте окремі її представники, хочуть витрачати шалені державні кошти як на будівництво та реконструкцію смуг, так і на їх подальше утримання?
Враховуючи, що за теперішнього і майбутнього трафіку смуги у нас взагалі збиткові, це абсурдна ситуація. Зрозуміло, що основна мета такого підходу − сісти на мільярдні державні грошові потоки.
Так навіщо це приховувати? Давайте будемо говорити про це вголос! Тому що особи, які лобіюють цей підхід, підставляють міністра, уряд і державу загалом. Зараз на прапор піднімається згода, яку дають місцеві ради на передачу смуг у приватну власність.
Так, звичайно місцеві ради з радістю погоджуються на те, щоб вони залишались державними, бо тоді не треба шукати інвестиції на них.
Інвесторам теж не потрібні зайві капіталовкладення, бо прибуток виключно від терміналів набагато перевищує комплексний прибуток від аеропортів. Тобто інвестори будуть отримувати надприбуток. Дехто з чиновників, як я вже сказав, отримає можливість «освоїти ресурс». Тобто вигідно всім, окрім держави Україна.
Бо саме держава понесе мільярдні витрати на будівництво смуг, саме держава буде нести в подальшому витрати на їх утримання. Я не думаю що уряд, державницький уряд, може підтримувати таку позицію!
І місцевим радам, і інвесторам також треба бути чесними: хочете аеропорти? − беріть їх цілком, і прибуткову, і збиткову частину. Це найбільш ефективне рішення в умовах жорсткого часового обмеження.
Треба ставити крапку у цій дискусії. Уряди інших країн, наприклад Португалії, йшли навіть на об'єднання в один інвестиційний пакет великого прибуткового аеропорту і регіонального збиткового, аби тільки зменшити державні витрати. А у нас знов «український велосипед».
Позиція Агентства в цьому питанні досить проста: якщо є інвестор, готовий взяти аеропорт як цілісний майновий комплекс − а ми бачимо, що такі інвестори є − то держава має передавати аеропорт як єдиний об'єкт. Це можна зробити різними шляхами: або просто його приватизувати, або передати в довгострокову оренду, або створити якесь спільне підприємство.
Все це набагато швидше, ніж процес націоналізації з подальшою приватизацією. А тепер порахуйте скільки часу займе процес передачі з комунальної власності до державної. І не забувайте що при цьому ми забираємо у місцевого самоврядування суттєве джерело коштів.
З нашої точки зору, з точки зору державників, це просто злочин. Не кажучи вже про те, що ми маємо загрозу втратити час і програти ганебні суди уряду проти комунальної громади.
В контексті ЄВРО-2012 доволі модною стала і тем публічно-приватного партнерства (ППП). Ми обома руками за те, щоб розвивати цей дуже ефективний спосіб співпраці влади і бізнесу. Більш того, саме ми стали ініціатором розробки пакету законодавчих актів стосовно ППП.
Але, вивчаючи світовий досвід у впровадженні практики публічно-приватного партнерства, ми побачили, що навіть у розвинених країнах реалізація таких проектів потребує кількох років (як правило 3-4) на виписання всіх процедур, обов'язків сторін, передбачених компенсацій.
Якщо на Заході подібна процедура існує вже майже сторіччя і все одно займає багато часу, що говорити про Україну. Потрібно реально дивитися на речі − ми не можемо собі дозволити розпочинати процедури, які розтягуються на роки.
Я хочу, щоб всі зрозуміли: якщо у 2008-2009 році не буде залучено інвесторів на основні об'єкти та розпочато практичну реалізацію проектів, ми поставимо під загрозу проведення чемпіонату.
Як сказали мені італійські інвестори: з точки зору ЄВРО, чемпіонат буде не через три роки, а вже завтра. А ми відчуваємо, що навіть не завтра, а вже сьогодні ввечері.
Якщо ми будемо витрачати роки на проведення різноманітних процедур, то це означає, що ми не підготуємось до ЄВРО. І це повинні втлумачити собі в голови ті, хто задумав такі прожекти. Бо це інакше, як прожектерство ніяк не можна назвати.
Я зараз розповідаю про ЄВРО-2012 голу правду. Але я говорю про проблеми не для того, щоб поставити під загрозу проведення ЄВРО, а для того, щоб визначити шляхи вирішення цих проблем. Якщо сьогодні у підготовці до чемпіонату ми маємо проблемні місця, то треба говорити про них сьогодні, а не завтра, коли говорити вже буде пізно.
Я хочу достукатись до чиновників, щоб вони нарешті почали діяти в національних інтересах, а не у своїх власних. Треба зрозуміти, що після ЄВРО-2012 ми маємо шанс отримати зовсім іншу країну.
Чому весь світ б'ється за ЄВРО? Тому, що чемпіонат Європи з футболу − це шанс для кожного громадянина країни наблизити своє життя до рівня європейського рівня або ж підняти цей рівень.
Хай кожен задасть собі питання: «В якій країні мають жити його діти?». Саме у відповіді на це питання ми бачимо рушійну силу ЄВРО. Фактично спроможність України провести ЄВРО 2012 − це останній іспит української влади, навіть більше − українського суспільства, на його відповідність європейським стандартам роботи та життя.
Давайте приберемо політику з ЄВРО і разом зробимо свято для всієї України.
+++
Підготовка до Євро-2012 може стати національним планом економічного розвитку України
Pravda.com.ua
05.05.08
Думки експертів продовжують тему залучення інвесторів до процесу ЄВРО-2012.
Аналітик компанії ПІО-Глобал Україна Катерина Лепеничіва: На мій погляд, залучення інвесторів до участі в підготовці до проведення чемпіонату ЄВРО-2012 цілком логічно в умовах обмежених власних коштів держави, а в випадку з Україною, ще і в силу значної переваги ефективності управління приватного менеджера над державним.
За час свого існування Україна встигла розчарувати велику кількість закордонних інвесторів бюрократичними складностями, пов'язаними з процесом інвестування і повернення коштів, а також практично мінімальними гарантіями захисту інвестицій з боку держави.
Тим не менш, на фоні загального спаду темпів росту економік країн світу, Україна разом з іншими країнами СНД і країнами Східної Європи, залишається і досі достатньо привабливою для інвестицій, в тому числі і в будівництво.
Варто нагадати, що в останньому аналітичному звіті про ринок нерухомості Morgan Stanley, Україна названа однією із найбільш цікавих для інвестування країн.
В той же час, наша країна має погану славу через корумповані і непрозорі конкурси, в тому числі і по приватизації об'єктів державної власності. Думаю, саме корупція і бюрократичні перепони можуть змусити інвесторів з упередженням відноситись до запропонованих урядом проектів.
Можливо прийняті зміни до закону «Про концесії на будівництво і експлуатацію автомобільних доріг», що дозволяють Кабінету Міністрів самостійно видавати доручення на передачу об'єктів в концесію, незалежно від форми власності (державна чи комунальна), спрямовані саме на скорочення бюрократичного ланцюжка на шляху отримання об'єкту в концесію.
Гадаю, багато хто в Україні вже звик до відсутності стратегічних планів і стратегічного мислення в цілому, адже не багато політиків і ФПГ, що стоять за ними, можуть бути впевнені, що саме вони завтра будуть «біля руля».
І зараз, коли мова йде про досить довготривалий проект, план якого розробляє діючий уряд, його реалізація, скоріш за все, ляже на плечі наступних урядів, а за результати будуть відповідати зовсім інші люди (подібну ситуацію ми бачили в процесі вступу України до СОТ). Дуже не хочеться, щоб із шансу «засвітитись» для країни, зробили привід для демагогії напередодні чергових виборів.
Керівник відділу корпоративних фінансів «Ернст енд Янг» Ерік Кадиров: Проведення ЄВРО-2012 надає Україні унікальний шанс, для того, щоб обновити існуючу інфраструктуру і зробити це в найкоротший строк. По суті, підготовка для ЄВРО-2012 може стати національним планом економічного розвитку на наступні 3,5 роки.
Звичайно, є ускладнюючі обставини − це великий масштаб проектів і невеликий термін для того, щоб привести все в відповідність до вимог УЄФА. Будемо сподіватись, що Україна і її уряд максимально використають можливості, які надає проведення ЄВРО-2012.
З точки зору інвестора, найбільш привабливими будуть ті об'єкти, що мають всі складові успішного бізнес плану. А це детальній план реалізації проекту (будівництва об'єкту) і подальшого його використання, оцінка бізнес-моделі і детальний бізнес-план, добрі фінансові показники (по поверненню інвестицій − IRR, досягненню точки рівноваги − BET, і т.д.).
Такими можуть бути проекти будівництва автомагістралей, терміналів аеропортів, готелів, стадіонів і т.д. Головна вимога − це детально розроблений план реалізації проекту, а не просто концепція і бізнес-модель.
Крім того, інвесторам будуть цікаві проекти, що підпадають під схему державно-приватного партнерства, в випадку коли уряд спочатку підготує і прийме закон про таку форму партнерства. Цей закон повинен гарантувати певний рівень прибутку приватним інвесторам, які будуть фінансувати і реалізовувати проекти спільно з урядом.
Певно, що підготовка до ЄВРО-2012 не може повністю лягати на державний бюджет, в проектах будуть задіяні суттєві кошти із приватних фондів, тому в першу чергу, повинна бути визначена правова основа державно-приватного партнерства.
Керуючий партнер юридичної фірми «Василь Кисиль і Партнери» Олег Макаров: Поза сумнівом, проект Євро-2012 представляє інтерес для інвесторів, оскільки передбачає масштабний розвиток інфраструктури країни, при цьому об'єкти, які готуються в рамках Євро-2012, призначені не тільки і навіть не стільки для чемпіонату, як для розвитку економіки країни.
Це, в першу чергу, дорогі, аеропорти, готелі, розвиток міського транспорту і багато іншого.
На мою думку, держава повинна зайняти більш визначену позицію по відношенню до інвесторів з погляду надання бізнесу чіткої системи преференцій і гарантій з боку держави.
Інвестори з свого боку, готові вкладати інвестиції в проведення чемпіонату, проте вони чекають від держави введення простих і зрозумілих «правил гри» і створення комфортних умов для інвестицій в об'єкти інфраструктури.
Мені представляється, що для якнайкращої реалізації цього проекту Україна може використовувати також моделі державно-приватного партнерства, які чудово проявили себе як з фінансової, так і з юридичної точки зору в багатьох країнах світу.
Досвід показує, що для реалізації масштабних інфраструктурних проектів державно-приватне партнерство, як комплексна система взаємин «держава − бізнес», була б якнайкращий варіантом для реалізації проектів Євро-2012.
Будучи залученими в процес розробки відповідних змін в законодавство України, і тісно співпрацювавши в цьому питанні як з Національним Агентством Євро-2012, так і з Кабінетом Міністрів України, ми можемо констатувати прояв зацікавленості державних органів у впровадженні нових моделей співпраці з приватним капіталом.
+++
Ринат Ахметов: «У нас будет особая мотивация»
Shakhtar.com
05.05.08
Открытую тренировку «горняков» 5 мая посетил президент донецкого «Шахтера» Ринат Ахметов. Ринат Леонидович настоял, чтобы представители прессы отведали чудесный витаминизированный чай, который готовят на базе «Кирша», и охотно ответил на вопросы СМИ.
− Ринат Леонидович, чего вы ожидаете от финала Кубка Украины?
− Разумеется, мы хотим победить в финале. Но, уверен, этого точно так же хотят и наши соперники. Игра будет интересной, и она доставит удовольствие болельщикам. Надеюсь, что наша команда проявит все свои лучшие качества и привезет Кубок в Донецк.
− Как вы думаете, с каким счетом закончится матч?
− Этот вопрос не ко мне, а к букмекерской конторе.
− Ринат Леонидович, вам иногда снятся вещие сны…
− Ничего еще не снилось, но впереди еще есть два дня. Если что-то приснится − обязательно скажу.
− Скажите, а почему не поднимался вопрос об иностранном арбитре на финальный матч?
− Я надеюсь, украинский арбитр отсудит так, что претензий к нему не возникнет. Очень важно, чтобы на поле главную роль играли футболисты, а не судьи. Хотелось бы, чтобы арбитр не испортил праздник ни одной из команд.
− Вы будете помогать Мирче Луческу настраивать ребят на поединок? Психологически?
− Нет. Я думаю, это вопрос тренера, и он с ним справится. Да и ребята очень хотят привести Кубок в Донецк. Я думаю, что на киевский клуб у нас будет особая мотивация. С этим проблем не будет. Впрочем, как и у киевлян.
− «Реал» стал чемпионом Испании…
− Мы уже поздравили Бернда Шустера с победой его команды. Этот тренер работал в «Шахтере», вкладывал свою душу и сердце. Если вы помните, я всегда говорил, что у этого специалиста большое будущее. Я рад, что у него получилось добиться чемпионства с «Реалом», причем с первого раза. Откровенно говоря, я очень расстроился, когда он с первой попытки не выиграл Лигу чемпионов. Будем надеяться, что как-нибудь в финале мы встретимся с Шустером, с его командой.
− Вы видели победу «Зенита» над «Баварией»?
− Да, смотрел. Очень понравилось. Я их поздравляю, рад за «Зенит». Приятно, что в финале примет участие наш бывший футболист − Толя Тимощук. Будем болеть за то, чтобы с такими же бойцовскими качествами «Зенит» подошел к финальной игре.
− Скажите, а чья игра вам больше нравится: «Шахтера» или «Зенита»?
− Это такой вопрос… Если честно сказать, то мне больше нравится игра «Шахтера», а результат «Зенита». Поверьте, мы идем правильным путем. Время оценит наши страдания, я думаю, что мы будем держать европейский Кубок в руках. Слабые люди всегда опустят руки, будут смотреть, мол, у кого-то получается, а у нас что-то не вышло… Сильные − все преодолеют. Мы не должны бросаться в крайности. Нам нужно научиться терпеть, ждать и не опускать руки, преодолевать все трудности и препятствия. Я убежден, тогда успех будет с нами… Говорят, что «Бавария» выглядела плохо. А я считаю, что «Зенит» был очень сильным. Кстати, питерцы были молодцами и в первой встрече.
− Может быть, у них был элемент везения?
− Не хочу даже об этом говорить. Им попались серьезные соперники, было очень сложно. Это футбол… Я всегда говорю о том, что у такого успеха нужно учиться. Не стоит сетовать: «Почему не мы?». Повторяю, нужно терпеть, ждать, не опускать рук, нужно системно создавать свой потенциал, использовать собственные возможности. На моем пути всегда возникали препятствия, появлялись сложности. И если кому-то все давалось сразу, то у меня такого не было. Мне приходилось ждать, терпеть, преодолевать трудности. Но я точно знаю, что на выходе будет результат.
− Не кажется вам, что у команды сейчас нет того боевого духа, который был при Носове, например?
− Есть другое − класс, скажем. В жизни всегда так бывает, что-то теряешь, что-то находишь… Если мы постоянно будем оглядываться назад, то ни к чему не придем. Да, был дух, но на нем одном мы не выиграем европейский Кубок. К тому же, разве сегодняшние игроки «Шахтера» не хотят побеждать? Я всегда слушаю мнения болельщиков. Но решение все равно принимать мне. Не пойму, что значат слова: «Принял решение под давлением болельщиков»? Отвечать только мне. Если уж я принял решение, то взял всю ответственность на себя.
− «Зенит» был успешен в трансферной политике…
− Да, у них хорошо получилось. Тимощук им очень сильно помог. Ведь это готовый игрок, который помог бы любой команде...
− А нам как раз не хватило в прошлой Лиге игрока такого плана…
− Не хватило. Вы понимаете, в чем вопрос? Сегодня у нас есть очень большие футболисты, лидеры команды, имен называть не буду, вы их сами знаете. Я не исключаю, что какой-либо серьезный клуб заплатит нам большую сумму за того или иного игрока. И мне нужно будет его отпускать. Не отпустим − не будет мотивации. Причем не только у конкретного футболиста, а у всей команды. Минус в том, что мы теряем хорошего игрока, но завтра будет плюс в чем-то другом. Мы же отпустили лидеров команды − Тимощука, Марику... Посмотрим, как «Зенит» будет готовиться к Лиге чемпионов. Если им теперь не поступит предложений от других клубов − это плохо, значит, рынок не оценил. А если поступят, «Зенит» обязан будет отпускать игроков. Рынок определит стоимость того или иного футболиста. Если рынок этого не сделал, значит, нет предложений. Для «Зенита» − это хорошо, для футболиста − плохо. Если питерцы сохранят состав, то вместе с ним будут двигаться в Лигу. А если у них захотят купить трех-четырех ключевых игроков? Что делать руководству клуба? Найти футболиста, который завтра же войдет в состав, и принесет такую же пользу, как его предшественник − крайне сложно и зачастую даже невозможно.
− Кстати, о рынке. Не так давно Мирча Луческу сказал, что по оценкам одного сайта «Шахтер» − лучшая украинская команда. Сразу же после этого динамовец Алиев в интервью сообщил, что Семин перед тренировкой зачитал им это. Не будут ли киевляне более злыми, мотивированными после такого? Ощущение, будто «Шахтер» к финалу выходит фаворитом.
− Фаворитами или не фаворитами команды, по большому счету, делают журналисты. Раньше, выходя против «Динамо», мы их побеждали, а фаворитами все равно считались наши соперники. Для нас тогда победить «Динамо» было подвигом, наверное… Фаворитом было «Динамо», а выигрывали мы… Мотивацией, я убежден, заряжены обе команды. Все ребята − с амбициями. Семин − опытный тренер, зачитал игрокам высказывания Луческу. Но тот никоим образом не хотел оскорбить противника. Он всего-навсего сказал, что рынок дал такую оценку. Здесь можно спорить. И я бы в этом споре поучаствовал, интересно узнать все аргументы «за» и «против».
− Ринат Леонидович, что касается арендованных игроков, − будут они возвращаться?
− Обратил на себя внимание Селезнев. В «Арсенале» ему доверяют, даже если он сыграл плохо, все равно выступает. Это важно. Шустер говорил в одном из интервью, что академия «Реала» признана лучшей. Как, допустим, оценивают школу? Взяли четыре чемпионата и сравнили, сколько у них футболистов играет из одной, второй, третьей академии. Оказалось, что из школы «Реала» большего всего воспитанников. Это очень хороший критерий. Допустим, в основу «Аякса» пробиться легче, нежели в «Реал». В Амстердаме могут дать шанс молодому спортсмену, а в Мадриде беспокоятся о Лиге чемпионов. У них другие задачи. Шустер это и сказал, что воспитаннику собственной академии к нему трудно попасть напрямую, проще это сделать через аренду. Это нормальная практика. Раньше мы считали, что, отдавая футболиста в аренду, клуб зарабатывает деньги. Нет, конечно. Сейчас мы это делаем для того, чтобы футболист доказал нам, что он может составить конкуренцию на высоком уровне.
− Селезневу это удалось?
− Он из всех арендованных обратил внимание на себя. Важно понимать, что в «Арсенале» он − лидер, а здесь ему придется за место в составе побороться. Место никому в основе не забронировано! Я это говорил, и когда у нас был Кастильо. Где он теперь? На замены выходит. Мы тоже на это обращаем внимание. Если Элано − игрок основы «Манчестер Сити», и пресса о нем пишет и говорит, то с Кастильо ничего такого не происходит...
А Селезнев заставил нас задуматься, что здесь ему нужно было доверять больше.
− А Бредун, Федецкий, Фомин?
− Не знаю, хотелось бы, чтобы они были на виду. Но всегда нужно в первую очередь спросить самого футболиста, где бы он себя хотел попробовать. Что касается, Фомина, то для него лучше оставаться в «Металлисте». Там ему доверяют, он там играет. Единственное, хотелось бы, чтобы он больше забивал. Я хочу, чтобы он меньше травмировался. Травмы − это, возможно, несчастный случай, а возможно, где-то не долечился, не восстановился, нарушил режим…Почему он всегда травмирован, и мало забивает? − вот два вопроса. Фомин должен забивать. Так, как он сейчас выглядит, ему сложно обратить на себя внимание.
− Вы планируете кого-то «громкого» покупать?
− Посмотрим, жизнь покажет. Чего хотелось бы: максимально сохранить состав, и может быть, кем-то усилиться. Как это получится? Если поступят громкие, а не унизительные для нас и футболистов предложения, несмотря на то, что клуб не нуждается в какой-то сумме, мы пойдем навстречу игроку. И тогда будем думать о приобретениях. А что, пишут, что мы кем-то интересуемся, хотим купить? Иногда такое пишут, что порой сам думаешь: «Правда это или нет?» Хотя приятно, что многие потенциальные громкие трансферы связывают с «Шахтером». Но мы будем покупать не тех игроков, о ком пишут, а тех, кто нам нужен.
+++
«Человеку свойственно ошибаться». Харьковское дерби закончилось в пользу «Металлиста»
Виталий Лабскир
Atn.kharkov.ua
06.05.08
Наиболее резонансным спортивным событием в майские праздники стало харьковское футбольное дерби − «Металлист» против ФК «Харькова». По его итогами разгорелся скандал − «Харьков» подал протест на судейство этого матча. Что же стало основанием для этого протеста и что главному тренеру «Харькова» Владимиру Безсонову дало повод говорить об уничтожении украинского футбола
Идет пятьдесят восьмая минута матча «Металлист» − ФК «Харьков». Счет 0:0. Игрок «Металлиста» Марк Девич падает по собственной инициативе в штрафной площадке «Харькова». Ближайший игрок «Харькова» находится в метре от Девича. Но арбитр из Черновцов Юрий Мосейчук вместо симуляции Девича фиксирует нарушение со стороны защитника «Харькова» и назначает пенальти. Кроме судьи, в том, что нарушение было, уверен, похоже, лишь сам Девич.
Сергей Стороженко, 1-и вице-президент ФФУ:» Errare humanum est « − человеку свойственно ошибаться. Вот так ошибся арбитр в этом матче. Никакого злого умысла я в этом не вижу. Хотя Марко Девич лично мне сказал, что толчок в спину был, если вы имеете в виду назначенный пенальти.»
Владимир Безсонов, главный тренер «Харькова»:»Я сегодня увидел другое. Я сегодня увидел уничтожение не харьковской команды, футбольного клуба, а украинского футбола. И мне до слез обидно, что мы на это смотрим открытыми глазами и ничего не делаем.»
Кстати, делегат федерации футбола, который на этом матче оценивал работу судей, выставил арбитру довольно высокий балл, а первый вице-президент федерации футбола Украины Сергей Стороженко сегодня объяснил, почему.
Сергей Стороженко, 1-и вице-президент ФФУ:»А дело в том, что эта ошибка не повлияла на исход матча. Вот при счете 1:0 была бы пятерка, то есть двойка. А при счете 2:0 − это семь и четыре.»
Футбольный клуб «Харьков» в своем протесте насчитал тринадцать ошибок судейской бригады. В частности, даже пенальти, который уже при счете 2:0 безосновательно был назначен в ворота «Металлиста».
Владимир Безсонов, главный тренер «Харькова»: «В Италии возьмите, или в любой европейской стране, к примеру, пожизненно взяли бы и убрали человека. Не может. Мы же не говорим, что подсуживает. Ну не может судить. Давайте и мы убирать их»
Пока же остается ждать, которым будет наказание Юрия Мосейчука от чиновников Федерации футбола Украины. И или будет оно вообще.
Что касается игры, то «Металлист» выиграл 2:0 благодаря двум голам Марка Девича. Первый он забил с пенальти, второй − одним касанием направив мяч в ворота после мастерского паса Александра Рикуна. С семнадцатью голами Девич вместе с Александром Гладким с донецкого «Шахтера» и Евгением Селезневым с киевского «Арсенала» возглавляет список лучших бомбардиров чемпионата. Относительно турнирного расположения харьковских команд, то за два тура до финиша «Металлист» идет третьим, в борьбе за «бронзу» опережая на четыре очка днепропетровский «Днепр». ФК «Харьков» − четырнадцатый, также с четырьмя очками гандикапа от зоны вылета.
+++
Благодаря Евро-2012 отремонтируют общежития
Domik.net
06.05.08
Государственным бюджетом Украины на 2008 год предусмотрено 92 млн. гривен на реконструкцию и ремонт общежитий для студентов и учащихся профтехучилищ.
Об этом сообщает Департамент коммуникаций власти и общественности Секретариата Кабинета Министров Украины.
Общая площадь общежитий высших учебных заведений составляет 8,1 млн. кв. м. На одного студента приходится 4 кв. м. при норме не менее 6 кв. м. При этом из более чем 3 тыс. студенческих общежитий только 3% полностью соответствуют современным требованиям.
В первую очередь финансирование будет направлено на ремонт и реконструкцию общежитий, находящихся в аварийном состоянии. Кроме сохранения зданий общежитий в надлежащем эксплуатационно-техническом состоянии, в них будет проведена замена устаревшего санитарно-бытового оборудования.
Часть общежитий учебных заведений будет реконструироваться в соответствии с Государственной целевой программой по подготовке и проведению в Украине финальной части чемпионата Европы 2012 года по футболу. В них во время проведения чемпионата смогут разместиться гости Евро-2012.
+++