Breakfast with Champions: Пятов та Караваєв — про карантин, дозвілля, перенесення Євро та колекції футболок

Сьогодні в рамках проекту Breakfast with Champions від TM Parimatch та Української асоціації футболу відбулося онлайн-спілкування із гравцями національної збірної України Андрієм Пятовим та Олександром Караваєвим.

У прямому ефірі футболісти відповіли на актуальні запитання журналістів та вболівальників щодо карантину та перенесення Євро, розповіли про свої життєві вподобання та згадали найпам'ятніші моменти у спортивній кар'єрі.

Перед стартом розмови, модератором якої став прес-аташе національної збірної України Олександр Гливинський, представник TM Parimatch Вадим Місюра виступив зі вступним словом:

«Від бренду Parimatch хотів би привітати всіх глядачів, які до нас приєдналися на YouTube-каналі Української асоціації футболу. Проект «Сніданок з чемпіоном» триває вже два роки. Серед наших гостей були такі світові зірки, як Конор Макгрегор, Майк Тайсон, наші чемпіони Олег Верняєв, Юрій Чебан, Олександр Абраменко, Тарас Степаненко та інші.

На жаль, сьогоднішня криза, пов’язана з пандемією коронавірусу та карантином, вносить свої корективи у світовий та український спорт. Однак бренд Parimatch завжди поруч з українським спортом і продовжує проект «Сніданок з чемпіоном». Ми починаємо серію онлайн-зустрічей із вітчизняними спортсменами, які допоможуть нам стати сильнішими в цей непростий час.

Фото Павла Кубанова

Хочу подякувати нашим легендарним футболістам Андрію Пятову та Олександру Караваєву за те, що вони підтримують проект і беруть у ньому участь. Від бренду Parimatch бажаю всім нашим глядачам удачі, здоров’я. Упевнений, що всі разом ми подолаємо наші тимчасові неприємності».

Про карантин, розпорядок дня й харчування

— Де ви проживаєте під час карантину?

Андрій Пятов: — Ми із дружиною вчасно придбали дачу й облаштували її для дітей. У нас є де прогулятися й подихати свіжим повітрям. Трохи полегше, ніж людям, які перебувають у цей час у місті.

Олександр Караваєв: — Ми живемо у квартирі в центрі Києва. Учора була чудова погода, хотілося вийти прогулятися або поїхати до лісу, але такої можливості немає. Я ще на базі займаюся бігом, дихаю свіжим повітрям, а ось дружині з дитиною доводиться сидіти вдома або виходити у двір.

— Як ви вибудували свій розпорядок дня?

Олександр Караваєв: — Перший тиждень спав до 11—12 години, без будильника важко було вставати. А останніми днями встаю о 9-й, а то й раніше. Плюс кожного дня нам дозволяють відвідувати базу, щоби виконувати бігову роботу, працювати з м’ячем по одному чи удвох. Вибудувався такий графік, що спати вже не хочеться.

Андрій Пятов: — У мене є власний однорічний «будильник», тому ми орієнтуємося по ньому й встаємо приблизно о 7.30. Потім прокидаються дочки, у яких за розкладом є школа на 9.00. Кожен старається зробити графік наближеним до того, який є й у звичному житті. Щодо мене, то я два-три рази на тиждень займаюся з тренерами онлайн. Тренер із фізпідготовки надсилає графік вправ, які ти маєш виконати сам. Є пробіжки, велосипеди, ти варіюєш навантаження протягом дня.

Фото Павла Кубанова

— Андрію, ти разом із Сергієм Кривцовим займаєшся проектом «Діджитал-фізкультура для школярів». Це рецепт, як спалювати калорії під час карантину?

Андрій Пятов: — Зараз з’явилося більше вільного часу. Є чимало проектів від різних організацій, в яких пропонують узяти участь. Ми всі розуміємо, в якій ситуації опинилися. Це не привід опустити руки й лежати на канапі. Потрібно слідкувати за своїм здоров’ям, особливо в нинішній ситуації, коли дуже важливий імунітет. Потрібно підіймати його на більш високий рівень. Звичайно, ці вправи спрямовані більше на підлітків та дітей. Елементарні розминки, планки, розтяжки.

— Щодо раціону. Ви готуєте самі чи замовляєте їжу?

Андрій Пятов: — У мене абсолютно домашній раціон, але я стараюся дотримуватися правил, адже клубний дієтолог надсилає графік харчування. Однак є кілька днів на тиждень, коли можеш собі дозволити дещо більше. Інколи сам починаєш куховарити.

— Яка у вас фірмова страва?

Андрій Пятов: — Борщ, який дружина готує. Мене дивувати не потрібно, я не перебірливий. Більше люблю нашу рідну кухню.

Олександр Караваєв: — Мої фірмові страви — яєчня, бутерброди. Також дружина просить, щоби я приготував каву. Іноді харчуюся не тричі на день, а двічі. Стараюся поменше їсти, бо менше пересуваєшся, сидиш удома. Кожного дня в нас різноманітні страви. 

Олександре, як ти зумів постригтися?

Олександр Караваєв: — Мій барбер приймає клієнтів на дому або приїжджає. Тепер йому доводиться заробляти на життя саме таким чином. Тож я приїхав до нього й підстригся.

— Андрію, як батько чотирьох дітей проводить карантин?

Андрій Пятов: — Весело. Перші два тижні — справжній рай для батька. Під час футбольного життя в тебе немає так багато часу на спілкування із сім’єю. Це вже тепер діти звикли, що тато поруч. Перша половина дня проходить у нас у навчанні, у молодшого сон із 10-ї до 12-ї. Після обіду з радістю виходимо на свій майданчик пограти.

— Чи можуть домашні заняття без виходу на вулицю замінити тренування?

Андрій Пятов: — Повноцінно — ні. Ти не виконаєш той обсяг роботи, який можеш виконати на великому полі з м’ячем. Удома можна займатися фітнесом, на велотренажері, однак будуть задіяні не всі групи м’язів. Голкіперу ще важче, ніж польовому. Ти ж не будеш просто падати на газон.

Фото Павла Кубанова

Олександр Караваєв: — Це не замінить змагальний процес, коли ти граєш проти інших футболістів. Так само немає можливості тренувати удари. Зараз немає навіть роботи.

Про юність, доньок та скорочення зарплат

— Як відреагуєте, якщо ваші доньки захочуть грати у футбол професійно?

Андрій Пятов: — Я поважаю жіночий футбол. Знаю наших дівчат-футболісток, які грають за збірні, за клуби. Але я не хочу, щоби мої діти займалися футболом. Нехай займаються іншими напрямками. Принаймні я не бачу їх у цьому виді спорту.

Олександр Караваєв: — У мене дві доньки. Поліна взагалі футболом не цікавиться, тоді як Аріана постійно переживає за тата. Але я кажу їй, що їй краще не у футболістки, а в моделі. Адже всі гравці знають, який складний шлях треба пройти до професіонального футболу. Ти розумієш, що тут все залежить від удачі й праці, повинні співпасти декілька факторів.

Андрій Пятов: — Ураховуючи, як люблять навчатися футболісти в період становлення, освіта відходить на другий план. Є ризик не отримати повноцінне навчання, якщо тобі відмовлять. Тому хочеться, щоби твоя дитина знайшла себе. Нехай це буде не футбол, а інший вид спорту. Але ми як батьки підтримаємо будь-який вибір.

Фото Павла Кубанова

— Можете згадати свій момент переходу у професіонали? Чи не було сумніву щодо майбутніх перспектив?

Андрій Пятов: — Здається, у тому віці ми особливо не розуміли, як усе відбувається. Я спершу виступав на аматорському рівні, що для мене вже було непогано. Потім голова полтавського футболу, сам воротар, побачив мене й запросив до Полтави. Потім уже кар’єра розвивалася далі. Однак це лише випадок, що мене побачили. Незрозуміло, чим би я займався, якби цього не сталося. Тому ти задумуєшся вже тоді, коли пройдеш цей шлях.

Олександр Караваєв: — Ази професіональної футбольної кар’єри починаються у 7—9 класах. Ти отримуєш освіту, а також займаєшся футболом. Ти повинен розуміти, чи будеш десь навчатися, чи повністю віддаєш себе спорту. Зараз це відбувається навіть раніше — у командах грають хлопці, яким по 18—19 років. Тобі потрібно зробити крок із юнацького футболу до дорослого. Ти не просто так можеш зробити цей крок. У дорослому футболі ніхто не чекає, що ти прийдеш і когось посунеш. Тобі там покажуть, що потрібно усього добиватися.

Як сказав Андрій, багато що вирішує випадок. У дитячому футболі я приїхав до академії «Шахтаря», але мене не взяли. Повернувся назад до Херсона, не знаючи, що буде далі. Але через місяць-другий мені зателефонували й запросили. Я приїхав назад і надалі йшов, наче по сходинкам.

Андрій Пятов: — У наші часи на було команд U-19, коли є два-три роки на те, щоби проявити себе, потрапити до «дубля». У 16 років ти завершуєш школу й або тебе візьмуть у другу лігу, або ти йдеш працювати. Тоді було набагато важче.

— Як збірники ставляться до можливого скорочення зарплат в українських клубах?

Андрій Пятов: — Усі розуміють, що це економічна криза. Усе обговорюється з керівництвом. Це робиться для збереження обслуговуючого персоналу. Тут немає нічого дивного. Якщо клуб упорається — добре. Якщо ні, тоді звертається до футболістів. Тому на даний момент не думаю, що будуть проблеми, якщо клуб піде на скорочення зарплат. Ми разом із усіма колегами зберемося онлайн й обговоримо це питання. Дай Бог, щоб карантин швидше закінчився й економіка та наше здоров’я не постраждали.

Фото Павла Кубанова

Олександр Караваєв: — На даний момент жодних затримок немає. Однак, якщо матимуть місце подібні розмови, то проблем не буде, й усі футболісти підуть назустріч. Гадаю, що ми прийдемо до спільного знаменника. Я впевнений, що і керівництво, і гравці адекватно відреагують.

— Чи стежите ви за чемпіонатом Білорусі, матчі якого досі продовжуються?

Андрій Пятов: — Звичайно, слідкуємо. Там багато наших хлопців грає, з якими ми знайомі. Цікаво спостерігати.

Олександр Караваєв: — Так, наприклад, нещодавно було протистояння українців у Кубку Білорусі. Команда Артема Мілевського й Олександра Нойока грала проти колективу, який тренує Юрій Вернидуб.

— Андрію, удар якого гравця було складніше всього відбити?

Андрій Пятов: — У багатьох гравців потужні удари. У кого маленька нога, у того й найнеприємніший для голкіпера удар. Я знаю багатьох футболістів на кшталт Олександра Алієва, Артура Карнози, які завдають потужних ударів. Нині такі м’ячі, по яким треба бити не сильно, а правильно. Щодо мене, то найбільше подобаються м’ячі, якими грають у Лізі чемпіонів.

— Олександре, у збірній України ти граєш на правому фланзі захисту. Що для тебе значить таке рішення Андрія Шевченка, ураховуючи, що зазвичай ти граєш вище?

Олександр Караваєв: — Я універсал, можу вийти на багатьох позиціях. Головне для мене — довіра тренера. Коли Андрій Шевченко вперше мене викликав, то поставив саме на цю позицію. У той час було багато травмованих і особливої конкуренції справа не було, на відміну від півзахисту. Я доклав усіх зусиль, щоби закріпитися й бути корисним для команди. Довіра тренера — один із найважливіших факторів у футболі. Тоді ти стараєшся робити усе по-максимуму, щоб її виправдати.

Про перенесення Євро та плани завершення сезону

— Перенесення чемпіонату Європи на рік — позитивне чи негативне рішення для збірної України?

Андрій Пятов: — Тут палиця з двома кінцями. Можна сказати, що в нас якраз були два травмовані основні гравці — Тарас Степаненко й Роман Яремчук. Ніхто не знає, чи встигли б вони відновитися до Євро-2020. З іншого боку, найближчий рік у нас буде щільний графік. Буде більше ігор — з’явиться більше травм.

Фото Павла Кубанова

Олександр Караваєв: — Можна трактувати таке рішення по-різному. Я стараюся дивитися на це з позитивом, сподіваючись, що перенесення буде нам на руку. У нас буде більше часу на підготовку, на налагодження взаємозв’язків на полі, про що нам завжди говорить тренерський штаб. До того ж, буде конкуренція, оскільки є молоді футболисти, які наступають на п’яти. Коли є конкуренція, то ти не зупиняєшся.

Андрій Пятов: — Додам, що в нас за цей період буде шість ігор у Лізі націй проти сильних суперників. Можна лише уявити, яку підготовку до чемпіонату Європи отримає збірна України. Гадаю, це нам піде тільки у плюс.

— Чи спілкуєтеся ви з колегами по збірній?

Олександр Караваєв: — Звичайно, ми переписуємося, спілкуємося через гаджети. Усі передають «челленджі» один одному.

Андрій Пятов: — Коли Італія вийшла на пік пандемії, усі хлопці почали писати Руслану Маліновському й нашим італійським тренерам. Спілкуємося з Андрієм Шевченком.

— Як підтримує команду головний тренер збірної?

Андрій Пятов: — Він спілкується з тренерами, які перебувають у самому епіцентрі пандемії. Він краще знає, що переживають люди в Італії, в Лондоні. Є група в соцмережах, де ми підтримуємо зв’язок.

— Є різні варіанти щодо завершення нинішнього сезону. Але вже зрозуміло, що між сезонами не буде перерви. Як ви ставитеся до такого графіку?

Андрій Пятов: — У чемпіонатах усі й так грали на третій-четвертий день. Проблем не має бути. Серед національних команд хочуть проводити три матчі за збір. З моєї точки зору, у такому випадку краще було би розширити заявки, щоби мати більший кадровий вибір. Сподіваюся, футбольні керівники знайдуть вихід із цієї ситуації.

Ми футболісти й маємо чимось жертвувати. Звичайно, клуби будуть скаржитися на велику кількість травм. Якщо ми до початку червня повернемося на поле, то нічого страшного не станеться. Потрібно просто перетерпіти, щоби вирівняти цей графік. У чемпіонаті України в липні-серпні ми грали раз на тиждень, крім тих клубів, які брали участь в єврокубках. Для мене особисто краще проводити матч кожні три дні, ніж проводити тижневий цикл. Якщо футболіст професіонал, то проблем із відновленням у нього не має виникнути.

— Чи зросте тепер відсоток несподіваних результатів?

Олександр Караваєв: — Усе може трапитися. Я виступаю тільки за відсутність перерви. У топ-чемпіонатах гравці відпочивають лише влітку. Таким чином ми зможемо відчути, як проходить сезон у цих лігах. Завжди буде ротація, адже всі не зможуть грати без замін, тож футболісти без ігрової практики матимуть більше шансів себе проявити. Більше матчів — більше практики для всіх. Це піде лише в плюс. Так, буде важко, ми чудово це розуміємо. Доведеться пройти невеликі збори зараз і попрацювати до зими. 

Фото Павла Кубанова

— Думаєте, що невеликі збори все ж удасться провести?

Олександр Караваєв: — Гадаю, кожна команда в себе на базі проводитиме тренування. Думаю, через такі міні-збори буде проводитися підготовка до чемпіонату. 

— Як ви ставитеся до варіанту дострокового завершення сезону? «Шахтар» можна визнавати чемпіоном?

Олександр Караваєв: — Звісно, відрив дуже великий, наздогнати лідера буде важко. Тим більше, нині йде боротьба за друге місце. Ми приймемо будь-який варіант, але ніхто не хоче, щоби сезон завершився таким чином. Усі хочуть дограти його за спортивним принципом.

Андрій Пятов: — Усе повинно вирішуватися на полі. Ми прагнемо якнайшвидше повернутися до матчів. «Шахтарю» хочеться довести, що він сильніший. Тим більше, у топ-шістці попереду неймовірні за напругою ігри. Футбол — наша робота й життя. Ми хочемо повернутися й брати активну участь у ньому.

— Андрію, «Шахтар» зуміє пройти «Вольфсбург» у Лізі Європи за підсумками двох матчів?

— В одній грі ми вже перемогли, можемо зробити це й удруге. Невідомо, як вплине на матчі пауза. Ми впевнені у своїх силах.

— Як щодо гри за порожніх трибун?

Андрій Пятов: — Для воротаря та захисників ідеально у плані підказок. Для нас це був один із найкращих матчів у обороні. Могли перемогти й більш упевнено, у «Вольфсбурга» практично не було моментів. Але грати за порожніх трибун неприємно.

Про дебют у збірній та колекції футболок

Чи відчували ви «мандраж» під час дебюту за національну збірну України?

Андрій Пятов: — Якщо немає переживання перед грою, то вже можна вішати бутси на цвях. Це футбол, ти завжди переживаєш за свої помилки, хочеш добиватися максимального результату.

Фото Павла Кубанова

Олександр Караваєв: — Я дебютував у матчі з Македонією на виїзді. Були позитивні емоції, також відчував «мандраж». Я вийшов тоді на 5—10 хвилин, бігав туди-сюди, щоби не загубитися на полі. І незабаром Артем Кравець забив другий гол. У підсумку позитивних емоцій стало ще більше.

— Які найбільш пам’ятні футболки гравців серед тих, які вам удалося обміняти?

Олександр Караваєв: — Чіро Іммобіле, коли ми грали з Італією. Є футболка Уейна Руні, яку він особисто підписав. Для мене було приємно помінятися з Робіном ван Персі, коли я грав за «Фенербахче». Він висловив слова підтримки. Мені було приємно почути таке від легенди футболу. Він спілкувався зі мною на рівних, що мене вразило.

У недавньому матчі відбору Євро-2020 проти збірної Португалії часто перетинався на фланзі з Кріштіану Роналду, просив футболку декілька разів. В обох матчах наша збірна його команду засмутила, тому, можливо, йому не хотілося мінятися футболкою.

Андрій Пятов: — У воротарів усе простіше. Ми підходимо один до одного після гри, бажаємо удачі. У мене є колекція із 50—60 футболок. У мене кумир Джанлуїджі Буффон, є його футболки «Ювентусу» і збірної Італії. Є футболки Олександра Шовковського, Давіда Де Хеа, Діда, Клаудіо Браво. Дружина купила мені спеціальну вішалку, де я їх розвісив.

— Олександре, які відчуття в тебе викликав НСК «Олімпійський», коли ти вперше побував на ньому?

Олександр Караваєв: — Дуже багато вже провів матчів на цьому стадіоні, не пам’ятаю, коли зіграв уперше. Мабуть, коли виступав за «Зорю». Постоявши на «Олімпійському» вперше, сказав «Wow». Грати на таких стадіонах — емоції, які не передаються. Особливо, як під час матчу зі збірною Португалії. Ти отримуєш велике задоволення.

Фото Павла Кубанова

— Андрію, у тебе, мабуть, найбільше почуттів викликає «Донбас-Арена»?

Андрій Пятов: — Звичайно. Ми завжди згадуємо про це зі смутком. Невідомо, коли туди повернемося. Там на кожному матчі була своя атмосфера. Сім’я поруч, ходила на кожен домашній матч. Тепер же лише під час ігор у Києві вони можуть побувати на трибунах.

— Чи ви бачите себе тренерами після закінчення карє’ри?

Андрій Пятов: — Звісно, я не бачу себе в іншій сфері, окрім футболу. Але насамперед треба пройти курси, отримати ліцензію, визначитися. Мабуть, я більше готовий бути тренером воротарів. Але після курсів свою думку можна змінити.

Олександр Караваєв: — Усе можливо, але не в найближчому майбутньому. Я думаю пограти ще років 10. Коли в тебе все життя пов’язане з футболом, то ти думаєш тільки про нього. Нині глобально про роль тренера не думаю. Поближче до завершення кар’єри почну.

— Андрію, як гадаєш, чи до снаги тобі перевершити віковий показник Олександра Шовковського, який грав за збірну до 37-ми років? Тобі в червні виповниться 36…

Андрій Пятов: — Я не загадуватиму наперед. Ми мали грати на Євро-2020 цього року, а тут фінальний турнір перенесли… Поки живу із мрією зіграти на чемпіонаті Європи. Після нього прийматиму якесь рішення.

Про кіно та віртуальні ігри

— Чи переглядаєте ви на дозвіллі ретроматчі?

Андрій Пятов: — Нещодавно подивився матч з Італією, але лише один тайм. Також переглядав поєдинок із Польщею, саме в той день, коли мав пройти товариський матч...

Олександр Караваєв: — Мене й друзі постійно запитують, але особливо матчів не дивлюся. Коли ти пережив ці емоції, то вже не сильно хочеш переглядати.

— Які фільми останнім часом подивилися?

Андрій Пятов: — «Джентльмени» переглянув разом із дружиною та друзями. Серіали дивимося. Із цим немає проблем. Дочка підключилася до «Netflix», дивиться англійською мовою.

Олександр Караваєв: — Дивимося мультики, щоб дітям було цікавіше, комедії. Переглянули всі частини «Гаррі Поттера». А всі новинки я вже передивився в кінотеатрах. Із останніх фільмів мені дуже сподобалися «Джентльмени» й «Аутсайдери».

— Олександре, за який клуб ви вболівали з дитинства?

Олександр Караваєв: — Завжди вболівав за «Барселону». У мене була футболка Рівалдо. Шорти я загубив, а футболка ще збереглася в батьків. Пам’ятаю, ще на приставці грав за «Ювентус».

Фото Павла Кубанова

— Чи граєте ви в якісь компютерні ігри?

Андрій Пятов: — Я з дітьми граю на «Xbox». А у віртуальному футболі я не сильний.

— Якій соцмережі віддаєте перевагу?

Андрій Пятов: — Напевне, більше Telegram. Слідкую за новинами щодо коронавірусу, політики. Ця соцмережа зручна в плані простоти використання. Instagram більше для дозвілля.

Олександр Караваєв: — У мене точно так же. У Telegram є доступні канали про події у світі. Також користуюся Instagram, переглядаю фото, історії.

Що побажаєте вболівальникам?

Андрій Пятов: — У нинішній ситуації ми повинні берегти себе, дотримуватися певних норм. Ми маємо поставити перед собою ціль, що все налагодиться, якщо сидіти вдома й дотримуватися правил. Усім бажаю здоров’я.

Олександр Караваєв: — Бажаю глядачам здоров’я й дисципліни. Це важливо в будь-якій справі. Виконуймо всі правила, і тоді все буде добре. Скоро повернемося до звичного життя. Дякую вам за підтримку! Усім удачі!

НОВИНИ ПО ТЕМІ
Підписатися на новини