Футбольная жизнь в зеркале СМИ
ФУТБОЛ
Футболісти збірної України після матчу з чехами ігнорували журналістів
Gazeta.ua
16.08.12
Після товариського матчу збірної України проти Чехії українські футболісти відмовлялися спілкуватися з журналістами. Нагадаємо, на «Львів Арені» команди зіграли у нульову нічию.
Першим із роздягальні вийшов Олег Гусєв. Відразу за ним з'явився ще один гравець «Динамо» Тарас Михалик. Репортери, які чекали на гравців у змішаній зоні, відразу почали просити футболістів про інтерв'ю, але ті традиційно відмовили.
Двері з мікст-зони виявилися зачиненими і гравцям довелося чекати кілька хвилин поки працівник «Арени Львів» усуне проблему. Навіть у такій ситуації ні Тарас, ні Олег не задовольнили цікавості журналістів. Гусєв був зайнятий своїм телефоном, а Михалик рятувався від представників ЗМІ жартами.
Більшість гравців збірної України також не виявили палкого бажання зупинитися і п'ять хвилини поговорити.
Добре, що є Анатолій Тимощук, Руслан Ротань та ще кілька футболістів для яких це не проблема.
«Це вибір кожного гравця. Хто хоче, то зупиняється. Я бачив різних футболістів, − каже Анатолій після матчу. − У вас своя робота, у мене − своя. Я з повагою ставлюся до роботи журналістів, хоча ви не завжди поважаєте мою роботу (Не правда − крикнув хтось із журналістів). Нічого страшного у цьому немає. Якщо у мене є час я завжди стараюся приділити увагу пресі.
У мене є свій прес-секретар. Він мені потрібен для кращої комунікації з людьми, які хочуть щось почути від мене чи задати якісь питання.»
У збірної Чехії була своя змішана зона. Голкіпер «Челсі» Петр Чех спокійно спілкувався з чеськими репортерами хоча поспішав на літак до Лондона. Не обділили їх увагою й інші гравці.
+++
Відкрите звернення до видання «Український футбол»
Pfl.ua
16.08.12
Шановні колеги!
У черговий раз дозвольте висловити вам вдячність за увагу до Професіональної футбольної ліги та клубів, що входять до її складу. Проте, інформація, що друкується у вашому виданні, особливо щодо діяльності ПФЛ та виконання своїх прямих обов’язків, м’яко кажучи, не відповідає дійсності. Так, у номері 85 «Українського футболу» від 16 серпня 2012 року ціла шпальта присвячена еволюції та виступам краматорському «Авангарду» у чемпіонаті України з футболу, що проводиться під егідою ПФЛ. Звичайно, ми високо цінимо, що ви звертаєте увагу на клуби першого та другого дивізіонів, якби ж тільки не одно «але», в даному випадку − у вигляді примітки «Справа зависла у повітрі» авторства О. Комаровського. Нагадаємо читачам, що справа стосується матчу плей-офф між командами «Авангард» − «Миколаїв» та заяви головного тренера корабелів Р. Забранського. Основна тема − порушення принципів етики і Чесної гри.
На думку журналіста, за фактом заяв Забранського поставлено крапку. Цитуємо далі: «… розслідування так і не проводилося, і, простіше кажучи, ситуація зам’ялася».
Ми спростовуємо інформацію, подану в компетентному виданні «Український футбол», адже вона не відповідає дійсності і є неправдивою. З якою метою ваша газета припускається грубих помилок у фактажі − нам не цікаво, але надати достовірну інформацію професіоналам пера можемо. До речі, президент ПФЛ Мілетій Бальчос неодноразово доповідав з цього питання на прес-конференціях і в приватних інтерв’ю спортивним виданням України.
Отже, по-перше, у своїй діяльності ПФЛ керується виключно статутними та регламентними документами. До речі, ці документи є у вільному доступі на сайтах ПФЛ та ФФУ, з якими можна ознайомитися, звичайно, за умови зацікавленості авторів. Ми наполегливо рекомендуємо вам обзавестися примірниками установчих документів, адже неосвіченість авторів, що спеціалізуються на нашій спільній справі − футболі − дещо нівелює професіоналізм майстрів пера та дезінформує суспільство.
По-друге, згідно зі Статутом ФФУ та Положенням постійних комітетів та комісій ФФУ (далі Положення), розгляд випадків порушення принципів етики і Чесної гри, а також матчів, що можуть проводитися з порушеннями цих принципів, належить виключно до компетенції Комітету з етики і Чесної гри ФФУ. *До уваги працівників «Українського футболу»: даний Комітет є постійно діючим органом ФФУ і підпорядковується Виконкому Федерації футболу.
Крім цього, маємо довести до вашого відома, шановні автори, що зони компетенції ПФЛ, ФФУ та в даному випадку − правоохоронних органів, чітко розмежені, що визначено у Договорі між ПФЛ та ФФУ про організацію та проведення Всеукраїнських змагань серед команд ОФК «Професіональна футбольна ліга України» сезону 2012-2013 років. Ви маєте також знати, що недотримання ПФЛ умов договору може призвести до його дострокового розірвання.
По-третє, відповідно до зазначеного Положення, матеріали про виявлення такого факту повинні надійти до ПФЛ протягом 10 діб від дня порушення.
Як вам, шановні колеги, відомо, 3 червня 2012 року на сайтах ua-football та ukrfootball.in.ua було розміщено післяматчеве інтерв’ю головного тренера ФК «Миколаїв» Р. Забранського, в якому він оприлюднив інформацію про можливий підкуп гравців своєї команди футболістами ФК «Авангард». Далі події розгорталися наступним чином: у межах своєї компетенції Адміністрацією ПФЛ зібрано необхідні пояснення та інші матеріали, що стосуються суті справи, і 5 червня 2012 року направлено до Комітету з етики і Чесної гри
Цього ж дня відповідний лист отримав віце-президент ФФУ О. Бандурко. Тобто, відповідно до Положення, станом на 13 червня 2012 року ПФЛ виконала всі зобов’язання в рамках своїх, наголошуємо, повноважень. Наразі відповіді від Комітету про хід справи ПФЛ не отримувала. Водночас, відповідний пакет документів направлено до Прокуратури м. Миколаїв для розгляду та прийняття рішення по суті.
Сподіваємося, що цієї інформації достатньо, аби ви могли надавати читачеві об’єктивну інформацію за цим випадком.
Крім цього, інформуємо вас, що питання арбітражу у матчах за участю ФК «Авангард» буде обговорено під час зустрічі керівників футбольних клубів ПФЛ з Куратором системи арбітражу в Україні п. Колліною.
У цьому ж номері «Українського футболу» опубліковано матеріал журналіста В. Баняса «14+1+1» щодо перегляду системи змагань у Прем’єр-лізі та введення матчу плей-офф між командами Прем’єр-ліги та першої ліги за право виступати у вищому дивізіоні. Ми дуже вдячні кореспондентам шанованого видання за підтримку ініціативи ПФЛ, зокрема, її президента М. Бальчоса, яку він висунув у 2010 році на розгляд Прем’єр-ліги та ПФЛ. Це питання розглядалося на засіданні Центральної Ради, після чого Адміністрація ПФЛ офіційно звернулася до керівництва ПЛ з цією пропозицією. Звичайно, питання дуже серйозне і потребує всебічного вивчення, над чим ми працюємо спільно з Прем’єр-лігою. Слід зазначити, що цей проект буде досить складно впровадити через причину неоднозначних його оцінок клубами вищого дивізіону. Такої ж думки дотримується гравець київського «Арсеналу» Максим Шацьких, що опубліковано на шпальтах вашої газети.
Наразі президент ПФЛ Мілетій Бальчос готовий поспілкуватися з представниками газети «Український футбол» з питань, висвітлених у зазначеному номері з метою уникнення розбіжностей у трактуванні подій, що відбуваються в Професіональній футбольній лізі.
+++
Юрий Розанов переходит работать на ТРК «Украина»
Terrikon.com
16.08.12
Известный российский телекомментатор Юрий Розанов с 1 сентября нынешнего года перейдет на работу на украинское телевидение.
«С первого сентября основным местом работы Юрия Розанова будет ТРК «Украина», а местом жительства Киев. Юра сообщил мне об этом в понедельник, а сегодня, встретившись с ним и утряся все процедурные вопросы, сообщаю это вам.
Предложение, конечно, сделано по мотивам нашей работы на Евро, о которой, как выяснилось, с удовольствием вспоминаем не только мы. Насколько я понял, это предложение, о котором принято говорить, что от такого не отказываются − сам сужу об этом всегда по рассказам, поскольку вот прям такого пока не получал никогда.
Есть и другие причины, связанные с семьей и здоровьем, но о них Юра, наверное, расскажет вам сам, тема эта деликатная», − сообщил в блоге «Радио Уткин» Василий Уткин.
Напомним, что Юрий Розанов работал телекомментатором на «НТВ-Плюс» с 1996 года.
+++
КУР в ощип
Inpress.org.ua
16.08.12
Кому-то кажется, что довольно скучная игра в «ногомяч», как называют футбол в наших странах, от этого станет более интересной. Кому-то − более прибыльной.
Мечта объединения футбольных чемпионатов Украины и России (ЧУР) разбилась. Но речь об объединении Кубков двух стран (КУР) заходит регулярно. Пощипаем немного эту тему.
Мысль понятна: ни в Украине, ни в России Кубки не пользуются успехом. И даже Лига Европы, в которую попадает победитель этих соревнований или его финалист (в определенных случаях) не сделало их привлекательным. В большинстве своем команды премьер-лиг России и Украины выставляют на матчи, которые проходят при пустых трибунах, полудублирующие составы. А потому вполне понятно желание сделать что-нибудь типа объединительного Кубка. Но…
Уходящий в сентябре с поста президента Федерации футбола Украины Григорий Суркис так недавно высказался по этому поводу: «Осуществить такой проект крайне сложно − в первую очередь с точки зрения специфики мирового и европейского футбольного законодательства. После того как с инициативой об объединении чемпионатов в 2004 году выступил Владимир Путин, я тщательно изучил данный вопрос, и результаты моего анализа попали на стол к главам обеих держав. Нужно понимать, что плотность футбольного календаря практически не оставляет времени для проведения объединяющего турнира. Однако даже если бы удалось отыскать окно, то перед нами предстала бы иная проблема: как организовать официальное состязание, которое бы не противоречило уставам ФИФА и УЕФА? Учреждать же копию Кубка Содружества или Мемориала Гранаткина смысла нет».
Это точно. Копия всегда хуже оригинала. Тем более что и сами оригиналы уже порядком поистрепались. Достаточно взглянуть, во что превратился, например, турнир памяти Лобановского. Он задумывался чуть ли не как одно из главных событий футбольного года, соответствующее имени мэтра. А сейчас превратился в чемодан без ручки, который и нести тяжело и выбросить жалко.
Но идея КУР витает в воздухе. И уже давно. Генеральный директор донецкого «Шахтера» Сергей Палкин несколько лет назад вообще считал создание совместного футбольного кубка первым шагом на пути к объединению чемпионатов двух стран. «Но насколько нам удастся сделать этот первый шаг, зависит не только от желания клубов-участников, но и, естественно, от многих политических вопросов как в одной, так и в другой стране. Мы бы хотели это сделать как минимум потому, что Кубок Украины сейчас не такой уж рейтинговый. В России такая же ситуация. Поэтому мы хотели бы объединить эти два турнира по специальной формуле, которую сейчас разрабатываем. Посмотрим, насколько получится это сделать», − отметил Палкин.
«Словакия с Чехией получили от президента УЕФА Платини поддержку проекта совместной лиги, − приводил аналогию директор международного отдела «Шахтера» словак Любош Михел. − Думаю, Кубок Украины и России − хороший первый шаг на пути к тому, чтобы через несколько лет получить общий чемпионат». Поддерживает эту идею и президент клуба Ринат Ахметов. Что ж, его понять можно. Любимое детище «Шахтер», в который столько вложено, по большому счету «прозябает» на задворках великой футбольной евроимперии. А ведь мог бы приносить ему гораздо большие удовольствие и доход, играй команда регулярно не только с киевлянами, а и с московскими ЦСКА, «Спартаком», «Динамо», «Локомотивом», питерским «Зенитом» и казанским «Рубином».
Я отлично его понимаю. Выражаясь фигурально, «Феррари» Рината Леонидовича большую часть времени проводит в гонках с местными «Тавриями». Содержать такую машину только для того, чтобы она в основном простаивала (или, чтобы не обижать «Таврию», ездила на первой передаче), не то чтобы дорого, а, согласитесь, просто глупо. Ее можно и нужно использовать с гораздо большей эффективностью.
Отбросим в сторону соображения наших «патриотов» (от одного из них слышал, что «це ніщо інше, як зазіхання на наші національні інтереси та чергова спроба Москви відродити Радянську імперію»). Про Украину понятно. При всех потугах нашей премьер-лиги, зрелищность ее оставляет желать лучшего. А вот зачем россиянам это нужно? С коммерческой точки зрения их чемпионат на пять голов выше нашего. Зрительский интерес − не чета нашему. Бюджеты большинства клубов вполне сопоставимы с «Динамо», а некоторых − даже с «Шахтером» («Зенит» − отдельная «газпромовская» песня).
Я не идеализирую российский футбол. В нем своего бардака хватает. В отдельных случаях он еще и похлеще нашего будет. На судей, например, там жалуются уже не только в футбольные инстанции, но и в отделы по борьбе с экономическими преступлениями и Генпрокуратуру. В России тоже есть проблема, которую, как и у нас, можно назвать «два в одном». (Братья Суркисы возглавляют «Динамо» и ФФУ.) Виталий Мутко до недавнего времени руководил «Зенитом», потом был руководителем Российского футбольного союза, а сейчас вообще стал министром спорта. И это тоже является предметом недовольства в определенных кругах.
Есть еще один аспект − территориальный. Я думаю, что голубой мечтой всех московских клубов было бы проводить чемпионат, не выезжая за пределы МКАД. (Пусть с нечастыми выездами в Санкт-Петербург или Казань.) А то ведь от остальных команд на душе холодно и даже страшно: «Томь», «Сибирь», «Амкар» (Пермь), «Терек» (Грозный), «Спартак» (Нальчик), «Анжи» (Махачкала).
Гораздо, наверное, приятней и спокойней съездить в Харьков, Одессу или Днепропетровск.
+++
Какую пользу принесло Евро-2012 Украине
Comments.ua
16.08.12
Эксперты говорят о том, как изменилась самооценка украинцев после проведения чемпионата
Нет ничего удивительного в том, что большинство украинцев очень позитивно оценивают проведения Чемпионата Евро-2012. Такое мнение высказал главный редактор издания «Футбол» Артем Франков, комментируя результаты социологического исследования Института Горшенина «ЕВРО-2012 в Украине. Итоги».
«Результат очень правильный, положительный. Общественное мнение демонстрирует тот позитив, который нахлынул на людей, которые принимали в этом какое-то участие. То, что происходило в нашей стране, это был праздник − как это можно еще описать? Также люди пользуются той инфраструктурой, которая была создана благодаря Евро-2012. Что я действительно прочувствовал, − это то, что люди получили праздник. Причем такой, о котором они ни до, ни после мечтать не смеют», − считает он.
В свою очередь народный депутат Украины (ПР) Владислав Лукьянов заявил, что ЕВРО-2012 стал праздником для всей Европы и помог европейцам лучше узнать Украину.
«Мы видим, что аналогичные позитивные отзывы были и со стороны миллионов болельщиков, которые приехали в Украину. Вы помните ряд акций, которые провели болельщики из других государств, отвечая своим СМИ, которые представляли Украину, мягко скажем, не в лучшем свете. Помните акции британских болельщиков, ряд тех болельщиков, которые не хотели уезжать из Украины даже когда их команды уже покинули чемпионат. Это взаимное движение Украины в Европу и Европы в Украину. Это была мощная акция народной дипломатии, когда граждане государств Европы открывали для себя Украину, а Украина открывалась миру и Европе. С моей точки зрения, это был некий взаимный процесс», − отметил депутат.
При этом помощник министра чрезвычайных ситуаций Украины, экс-глава Нацагентства по вопросам Евро-2012 Евгений Червоненко считает, что чемпионат ЕВРО-2012 объединил украинцев.
«Событийный туризм и большие соревнования − за них недаром борются во всем мире. Не так много факторов, которые могут объединить нацию. И украинцы старались. Плюс − всенародная любовь к спорту и к футболу, который показал, что мы есть. Всегда человек ищет какой-то позитив. Хорошо, что, все-таки, мы подготовились. Это вселило в людей какую-то надежду, и дало какой-то выход эмоциям, что есть мы, украинский народ, есть наша страна, и как-то все изменится к лучшему. Знаете, такие соревнования нельзя оценивать только с точки зрения плюс или минус в деньгах. Надо дать идею и дать силу людям расправить плечи», − полагает эксперт.
Вице-президент Украинского союза промышленников и предпринимателей Мирослав Табахарнюк уверен, что теперь украинцы ожидают проведение новых масштабных спортивных чемпионатов.
«Каждый здравомыслящий человек, гражданин, понимает, что проведение Евро-2012 в Украине принесло стране только пользу. Положительно то, что нет разочарования, теперь понятно, что такие мероприятия должны проходить в Украине. Это вселяет надежду на то, что Олимпиада 2020 года, хотя это сейчас маловероятно, но пройдет у нас. Мы будем жить ожиданием новых спортивных праздников в Украине. Я, в принципе, других оценок и комментариев от украинцев не ждал. Это было достаточно объективно. Что касается мнения граждан об имидже страны, инфраструктуре, то это все − только положительные стороны для Украины. Надо не останавливаться, не расслабляться, двигаться дальше», − сказал он.
Напомним, что согласно результатам всеукраинского социологического опроса Института Горшенина, проведенного с 21 по 25 июля, по итогам проведения Евро-2012 в Украине 40,0% граждан ощутили гордость за свою страну, испытали чувство патриотизма. При этом большинство украинцев (57,3%) считают, что проведение Евро-2012 в Украине способствовало объединению страны, а две трети респондентов (75,0%) уверены, что после проведения Евро-2012 улучшился международный имидж Украины. Также большинство опрошенных (64,0%) считает, что проведение Евро-2012 способствовало улучшению инфраструктуры в Украине.