Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Игроки Металлиста хотят сбежать с тонущего корабля
Bestsport.com.ua
17.08.12
Все больше сообщений из Харькова подтверждают самые серьезные опасения: в Металлисте не все хорошо в коллективе и ссор уже выноситься из избы.
Новой темой для разговора стало сообщение Вильягры в своем Facebook:
«И эти люди хотят говорить о профессионализме… они не понимают, что им, в Украине, предстоит долгий путь, чтоб называться большим клубом. А самое главное: некоторые сотрудники клуба − плохие люди. С такими ничего не получится! Как же я хочу вернуться в аргентинский футбол».
Череда неудач харьковского клуба заставили говорить о том, что в команде Маркевича началась черная полоса. Несмотря на то, что тренер отрицает проблемы в коллективе, специалисты этом практически уверены. Высокий уровень игроков не пропал, но играть они стали явно без искры. Среди главных причин называются нежелания команды продавать игроков, даже получая выгодные европейские предложения, а также скорый суд в Лозанне, в котором клуб может потерять 9 очков в новом чемпионате Украины. Из-за этого у команды существенно опускаются руки, особенно у легионеров, которые играют только ради своей будущей футбольной карьеры.
+++
К вопросу о профессионалах…
Ua-football.com
17.08.15
С интересом, хотя и запозданием, ознакомился с интервью президента ФК «Арсенал» г.Киев, размещенном на клубном сайте канониров. Не скрою, мне понравился непринужденный стиль и изящныйвопрос клубного сайта, адресованный президенту клуба, о моей якобы «резкости» при оценке возможных последствий включения в протокол матча отстраненного от игр футболиста Матуку. В ответе на заранее подготовленный вопрос, я прочитал о необыкновенной любви ко мне со стороны президента «Арсенала», последовавшие затем уничижительные высказывания и получил совет быть «толерантнее». Конечно, я бы не вступал в диалог с г-ном Рабиновичем В.З., но обращения ко мне поклонников, в том числе киевского футбола, а также опубликование его интервью на этом сайте, побуждают меня изложить свои соображения. Почитайте, пожалуйста, президентское интервью: Президент «Арсенала» попросил прощения у болельщиков
А теперь, вот что. Я действительно дал интервью, которое почему-то вызвало такую бурную реакцию со стороны г-на Рабиновича В.З. Однако в связи с тем, что мои ответы на вопросы газеты «Сегодня», г-н Рабинович В.З. вполне очевидно не читал, поскольку если бы читал, то не говорил бы о моей резкости или не толерантности, хочу предложить всем, в том числе президенту ФК «Арсенал» текст этого весьма лояльного интервью. На вопрос корреспондента газеты, я ответил: «Обязанность проверять свою заявку на доброкачественность лежит на клубе, который подает заявку. Никто не обязан уведомлять клуб, что тренер, игрок либо иное официальное лицо отстранено на определенное количество матчей в качестве дисциплинарного взыскания. Клуб должен проверять это самостоятельно. «Арсенал» обязан был убедиться в достоверности сведений, которые он предоставил в заявке.
Если клуб не допустил ни злоупотребления, ни халатности, то, естественно, доказательства тому должны быть поданы в контрольно-дисциплинарную инстанцию УЕФА. И она должна это учесть. Но если «Арсенал» обладал данными об отстранении на два матча игрока либо не предпринял всех мер, чтобы установить возможное отстранение футболиста, попавшего в заявку, то нависает серьезная угроза технического поражения. Риск этого весьма велик». Интервью дано до решения КДК УЕФА о техническом поражении. Прочитайте, пожалуйста, если сомневаетесь в точности цитаты, по адресу: «Канонирам» грозят технические 0:3, Рабинович намерен ответить «пятеркой»
Такой мой подход точно соответствует нормам футбольного права.В чем сотрудники клубного сайта и президент столичного клуба усмотрели мою резкость, неуважение? Возможно, читатели увидят «резкость» и не толерантность? Что вызвало у г-на Рабиновича В.З. неспровоцированную агрессивную реакцию и недоброжелательные утверждения в мой адрес, мне непонятно. Мною, как все могут увидеть, дан правовой анализ ситуации, которая взволновала всех любителей футбола Украины. Анализ основан на действии европейских правовых норм и соответствует им. Я честно отвечал на вопрос популярной газеты, которая в свою очередь, объективно информировала о ситуации читателей. В свой жеадрес я услышал уничижительное обращение, как например: «Он вице-президент ФФУ, да и в «Металлисте» − что-то там возле этого…». Спешу уведомить Вас, глубокоуважаемый, Вадим Зиновьевич, что я не «что-то там возле этого…». Я не возле кого-то и не возле чего-то, поскольку не раб, не холоп и не денщик, а самостоятельный и самодостаточный человек, сполна реализовавший себя в жизни. Я живу своим умом, не за чужой счет и не состою на денежном довольствии ни в ФФУ, ни в одном из клубов, ни в Лиге. Кстати, Вы это хорошо знаете. А поэтому, хочу сообщить, что Вы, к моему глубокому сожалению, скатились к непорядочному поведению, которое ранее в Ваших действиях было не столь наглядно.
Отказываюсь в дальнейшем дискутировать с г-ном Рабиновичем В.З. по поводу личных взаимоотношений и уровня его знаний спортивного права. Я также не требую извинений, но хотел бы напомнить, что в Регламенте Лиги Европы, который г-н Рабинович В.З. перед началом соревнований вполне очевидно также, как и мое интервью, не читал, содержится весьма недвусмысленное требование. Цитирую Регламент ЛЕ УЕФА: «Стаття 5. Принципи поведінки. 1.Члени асоціації, клуби, а також їх гравці, офіційні особи та члени повинні поводитися відповідно до принципів лояльності, порядності і спортивного духу.
2.Як приклад, особою, яка порушила такі принципи, вважається той: i) хто вносить до протоколу матчу гравця, який не має права брати участь в такому матчі;».
Таким образом, клуб г-на Рабиновича В.З. и он сам, к моему сожалению, не выполнили принятых на себя обязательств инарушили принципы лояльности, порядочности и спортивного духа. Мне искренне жаль, что это произошло именно с Вами, Вадим Зиновьевич! Немногочисленные, со слов Рабиновича В.З., «около 10 сотрудников» клуба, оказались непрофессионалами своего дела и не выполнили обычную, элементарную (штатную) процедуру в отношении вновь прибывшего в клуб футболиста, что и привело к столь плачевному результату и подрыву имиджа отечественного футбола.
Но, что бы в очередной раз не впасть в нарушение указанных выше принципов поведенияи в украинском футболе, позвольте дать еще одну рекомендациюг-ну Рабиновичу В.З. Обратитесь к тексту и смыслу Статьи 34 Регламента Всеукраинских соревнований по футболу среди команд клубов «Премьер-Лиги» Украины сезона 2012/2013 гг. В ней сказано: «…1.Клуб зобов’язаний самостійно вести облік дисциплінарних санкцій, що застосовуються до футболістів та клубу і несе за це відповідальність».
Остается надеяться, что урок по ликвидации футбольной безграмотности пойдет впрок.
Хотелось бы также рассчитывать на то, что футбольный клуб «Арсенал», его владелец и руководитель, будут в дальнейшем верными принципам европейского футбола − лояльности, порядочности и спортивного духа.
Всегда готов оказать профессиональным клубам любую профессиональную помощь в разрешении, каких бы то ни было вопросов, как это уже не раз бывало. В том числе, разумеется, и ФК «Арсенал» г.Киев.
P.S. Утверждения г-на Рабиновича В.З. о том, что в ФК «Арсенал» работает «чуть больше 10» сотрудников не соответствует данным штатного расписания клуба, которое президент «Арсенала», видимо также не читал. В клубе работает не «чуть больше 10», как утверждает президент арсенальцев, а по состоянию на 01.02.12 г. чуть больше 130 сотрудников. Маловато, конечно, но может дело не в числе, а в умении?
С уважением к ФК «Арсенал», его президенту и болельщикам,
искренне Ваш, − Сергей Стороженко
+++
Почему во Львове не было Шевченко?
Durdom.in.ua
17.08.12
Сегодня в своем небольшом интервью Андрей Воронин рассказал, каким образом он оказался в среду на «Львов-Арене». Оказывается, он получил от ФФУ приглашение приехать и попрощаться с национальной сборной. Насколько грамотно все было организовано, обсуждать не будем. Это тема отдельного разговора. Здесь хотелось бы порассуждать, почему во Львов не приехал Андрей Шевченко, которого тоже пригласили.
Вот, что 18 июля сказал вице-президент ФФУ Владимир Лашкул:
«Олег Блохин подтвердил информацию о том, что он собирается на матч против чехов вызвать Андрея Шевченко и Андрея Воронина. Это будет последняя игра этих футболистов за сборную. Акцентирую внимание на том, что это последний, но не прощальный матч Шевченко. Прощальная игра − это его дело, он ее сам устроит».
А 28 июля Андрей Шевченко сообщил, что «присоединяется к Наташе». И с этого дня он из футбольного Царя начал стремительно превращаться в политического шута. Футбольное интернет-сообщество резко отрицательно восприняло данный финт легендарного форварда. Всем людям с мозгами понятно, что Наташа это ручная кукла Вити и ее задача на выборах собрать голоса ослов, которые по каким-то причинам не станут голосовать за партию кровосиси и шапколюба.
Уверен, что для Наташи и Андрюши, реакция болельщиков была шоком. Будь Наташа умнее, она бы предположила, какая последует реакция после оформления данного трансфера. Но «Королева эскимо» живет мозгами своих тупых, но высокооплачиваемых политтехнологов. Поэтому, вложив, по их совету, в Андрюшу миллионы евро, Наташа на его голы(голоса избирателей) может не рассчитывать. И ей это уже стало понятно в день оглашения трансферной сделки. Достаточно было только зайти в интернет. Но предоплата прошла, дело сделано. Политический Нанни куплен. Болельщики «Динамо» увидят здесь аналогию.
Но вернемся к матчу во Львове и зададимся вопросом: «Почему не прилетел Шевченко»?
Главный и вполне логичный аргумент в оправдание отсутствия Андрюши примерно таков: «Шева заслуживает иного прощания, достижения в футболе его и Воронина нельзя сравнивать». К этому можно добавить предположение, что Шева хотел обязательно сыграть, но Блохин заартачился. И Андрей решил вообще не приезжать.
В это можно было бы поверить, если бы Шева сейчас был «свободный агент». Но он уже три недели играет за фарм-клуб ФК»Енакиево». И цель его приобретения одна − привлечь как можно больше болельщиков на стадион(к избирательной урне с галочкой в нужном месте). Поэтому, его поездка во Львов была более чем логична! Причем со 100% алиби. Мол, это не агитационный политический выезд, а запланированное прощание со сборной. Но Шевченко не приехал, и в СМИ его комментарии отсутствуют.
Как это можно оценить? Полагаю, что двух вариантов не существует. Он всего один. Шевченко уже понял, что вляпался. Он годами зарабатывал авторитет, но потерял его за один день. Он банально испугался быть освистанным. Нисколько не сомневаюсь, что играй Украина с Чехией на «Донбасс-Арене», мы бы увидели там Шевченко. Но Львов, еще недавно скандировавший «Шева, Шева», предательства не прощает никому. Этот город − душа Украины. И понятие патриотизма для львовян не пустой звук.
Поэтому, вот такое получилось прощание со сборной Андрея Шевченко. Никакое. Скажу больше. Несомненно, в его планах организовать свой прощальный матч. Где? Конечно, в Киеве. Когда? А теперь неизвестно. Кто-то даст гарантию, что НСК «Олимпийский» проводит Шевченко-футболиста, как он того достоин? Лично у меня, уже есть большие сомнения. А чтобы не рисковать, проводы надо устраивать на Родине Наташи. В Луганске.
Вообщем, история с прощальным матчем Шевченко, в свете его политического падения в грязь, выглядит очень туманно. Нам остается лишь наблюдать. Но что-то подсказывает, что в ближайший год этого мероприятия не будет. Может следующим летом, когда народ чуть подзабудет, как Андрюша продался кровосисям? Тем более, что им Украина должна дать пинка в конце октября. И будет Шеве амнистия.
+++
ЕВРО-2012
Світові ЗМІ: 10 головних меседжів про Україну і Євро-2012
Ukraine2012.gov.ua
17.08.12
Яскравим прикладом того, що українці надзвичайно привітна нація і європейцям було комфортно на Євро-2012 в Україні, була дружня та щира обстановка у приймаючих містах, стадіонах, фан-зонах чемпіонату. У провідних закордонних ЗМІ вже вийшло понад 60 інформаційних матеріалів, що позитивно висвітлили проведення Євро-2012.
«Це унікальний випадок, коли ефект занижених очікувань зіграв нам на руку і кореспонденти зарубіжних видань були дійсно вражені побаченим. Також абсолютно нетиповим є суто позитивне спрямування інформаційних повідомлень, оскільки, і так вже склалося історично, пріоритетною для ЗМІ завжди є негативна інформація», − розповів керівник департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України Олег Волошин. За його словами вдала організація чемпіонату зробила для позитивного іміджу України в рази більше, ніж будь-яка інформаційна кампанія.
Інформаційний центр «Україна-2012» підсумував 10 основних меседжів, що прозвучали на адресу України, організації Євро-2012 на її території.
«FORBES»: ЄВРО-2012 − ФУТБОЛ РІВНЯ МУНДІАЛЮ
Євро-2012 продемонстрував рівень футболу, якого світ не бачив від 2000 року, коли турнір приймали Нідерланди та Бельгія. «З чим потрібно погодитися, так це з тим, що якість футболу була відмінна. На мою думку, за рівнем футболу це був найкращий чемпіонат світу, або європейський чемпіонат зразка 2000-го року, коли турнір приймали Нідерланди та Бельгія», написав у своєму матеріалі на шпальтах американського фінансово-економічного журналу «Forbes» пише журналіст Боббі МакМахон.
Журналіст також аналізує рейтинговість телетрансляцій Євро. «Більше 14 мільйонів іспанців переглянули перемогу їхньої збірної у в півфіналі над Португалією. А під час фінального матчу іспанські телетранслятори отримали 83% усієї можливої аудиторії, що дорівнювало 16 мільйонам переглядів. Телеажіотаж в Італії був таким самим: 20 мільйонів людей подивилося, як їхня збірна перемогла німців 2-1, а на два мільйони більше італійців переглянуло фінал», − зазначає «Forbes». Рекорди рейтингів телетрансляцій фіксувалися в сусідніх із Канадою Сполучених Штатах Америки. Відповідно до даних «Forbes», загальна кількість переглядів фіналу Євро на телеканалі ESPN сягнула 4 мільйонів осіб, що на 300 тисяч більше, аніж зібрав біля екранів головний матч Євро-2008.
THE NATIONAL: ЄВРО СПРОСТУВАВ БАГАТО МІФІВ ПРО УКРАЇНУ
Євро-2012 не став «футбольним Армагеддоном», як лякали багато політиків і ЗМІ, а показав справжню Україну, спростувавши багато міфів про країну. «Наявність расизму в Україні − у більшості своїй, необгрунтоване твердження», − такого підсумку дійшов після місячного перебування в Україні спецкор еміратської газети The National Пол Редлі, який склав власний рейтинг правдивості поширених упереджень відносно країни. Він поговорив у Львові і Харкові з місцевими жителями, іноземними студентами і представниками нацменшин і зробив висновок, що протягом всього чемпіонату в Україні не було жодного випадку конфліктів на расовому грунті.
Абсолютно необгрунтованим є також твердження про наявність хуліганства в Україні, пише автор статті. «Під час чемпіонату країна жила в атмосфері свята, що давно стало тут нормою при проведенні великих міжнародних заходів. Це підкуповувало навіть англійців. Настільки, що вони висловили велику повагу українцям і пройшли протестним маршем проти висловлювань свого співвітчизника Сола Кемпбелла про те, що після чемпіонату англійські уболівальники можуть повернутися з України у труні», − пише Пол Редлі.
Публікації напередодні Євро-2012 про расизм і насильство в Україні, високі ціні на проживання і проїзд сприяли тому, що на чемпіонат приїхало менше уболівальників, ніж могло б бути. Попри це, твердження про нечисленних іноземних фанів в Україні є правдою лише частково, пише автор. І відзначає, що багато уболівальників залишалися на матчі Євро навіть тоді, коли їхні власні команди «вилітали» з турніру. Пол Редлі процитував головного тренера збірної Англії Роя Ходжсона, який назвав найбільшим негативом під час чемпіонату публікації у ЗМІ про те, як небезпечно буде в Україні для футбольних фанів. «Внаслідок цього ми втратили значну кількість фанів, яких відлякали залякування про те, як погано у Польщі та Україні. Мені дуже шкода цих уболівальників, оскільки до нас тут ставилися украй доброзичливо і сердечно», − сказав Ходжсон.
REUTERS: ЄВРО В УКРАЇНІ СПРОСТУВАВ НЕГАТИВНІ ВІДГУКИ ІНОЗЕМНИХ ЗМІ
Україна за три тижні Євро-2012 довела несправедливість багатьох звинувачень, які західні ЗМІ висували на її адресу перед початком єврочемпіонату з футболу. «Колишня радянська республіка, яка входила у тритижневе футбольне свято Євро-2012 переслідуваною звинуваченнями іноземних засобів масової інформації у расизмі, гомофобії і корупції, має підстави говорити, що довела несправедливість багатьох її критиків», − зазначає Reuters.
«Тисячі європейських фанів утрималися від відвідання України через негативні повідомлення західних ЗМІ про високі ціни на житло і величезні відстані між чотирма містами, де проводилися ігри. Але довгий червень вуличного нон-стоп святкування зібрав тисячі українців разом з тими європейськими прихильниками футболу, які здійснили подорож до країни, що через 20 років після здобуття незалежності все ще знаходиться далеко від второваних туристичних шляхів», − зазначається в матеріалі.
Автор ділиться враженнями від фан-зони у Києві, де українці та європейці щиро ділили радість від гри своїх збірних на полі, як і допомагали один одному пережити невдачі команд. При цьому, незважаючи на величезну кількість іноземних уболівальників − тільки шведських фанів до України приїхало 20 000 тисяч, − були повідомлення лише про кілька інцидентів. Згадується, що шведські фани виходили з плакатами Thank you Ukraine! («Дякуємо, Україна!»), а британці у Донецьку влаштували акцію з імпровізованою труною, що символізувала протест проти слів футболіста Сола Кемпбелла, який напередодні турніру застерігав не їхати в Україну, оскільки «повернутися можна в труні».
CNN: УКРАЇНА ПІДКОРИЛА ВЕСЬ СВІТ
Один з найвідоміших телеканалів світу переконаний в тому, що чемпіонат Європи з футболу 2012 року став справжнім тріумфом України. Про це йдеться в циклі передач «Eye on Ukraine». Як наголошує журналіст CNN, який відвідав Україну під час Євро-2012, незважаючи на увесь песимізм та негатив, що супроводжував підготовку до турніру, наша країна на відмінно впоралася із організацією справжнього футбольного свята. «Увесь турнір став грандіозним успіхом України − все функціонує дуже добре. На вулицях обговорюють не політику, а футбол. Все це дуже добре для України», − зазначив журналіст Макс Фостер. Він додав, що турнір відкрив Україну цілому світу, та розкриє туристичний потенціал нашої країни. Ознайомитися з відеосюжетом CNN можна тут.
THE DAILY MIRROR: ТО, МОЖЕ, ВИБАЧИМОСЬ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ ЗА РАСИЗМ?
«Відсутність расизму в Україні доводить, що ми спочатку маємо розібратися в своїх проблемах, перш ніж вказувати на інших». Про це написав в своїй авторській колонці Олівер Холт в популярному британському таблоїді The Daily Mirror . Автор наводить свої думки, ділиться розповідями інших іноземних журналістів, які проїхали всю Україну − і не знайшли підтвердження расизму в Україні, про що істерично наголошували деякі британські ЗМІ. Навпаки, іноземні фани, футболісти, представники ЗМІ наголошують в першу чергу на доброзичливих якостях українського народу. Зокрема, екс-нападник збірної Англії Стен Коллімор прийняв участь в матчі англійських та українських представників медіа, який пройшов на старому стадіоні «Шахтар» в день матчу збірних у Донецьку. «Він був вражений навичками журналістів, з якими був в одній команді, а також потоваришував з представниками України. В кінці матчу деякі фани вибігли на поле і мали можливість сфотографуватись з футболістом на тлі синьо-жовтого прапору України. Такою ж фантастичною була атмосфера і на українських стадіонах. Українці пристрасно та палко вболівали і жодного негативу не було помічено. То може, нам слід вибачитись перед українським народом, може, навіть перед самим президентом УЄФА Мішелем Платіні?», − запитує автор. «Можемо констатувати, що жоден англійський фан не повернувся додому в труні, не було зафіксовано жодного факту пограбування та нападів з боку угрупувань «ультрас». Не помічено ніяких проявів расизму під час матчів, за виключенням, до речі, поведінки вболівальників Іспанії та Ховартії».
ФРАНЦУЗЬКА ЖУРНАЛІСТКА: РАСИЗМ − ЦЕ НЕ ПРО УКРАЇНУ
Французька журналістка Елена Ґабріелян теж заявила в Києві, що за час чемпіонату Європи з футболу не помітила в Україні виявів расизму, про які так часто згадували європейські засоби інформації. «Я не помітила жодного радикально націоналістичного ставлення українців до іноземців. Расизму абсолютно не було. Це штучно піднята проблема в Україні», − вважає журналістка, яка під час Євро-2012 працювала для французького телеканалу TF1. За її словами, на агресію з боку українських фанатів навіть не очікували: підозрювали, що сутички можуть статись між англійськими та французькими вболівальниками, але їх теж вдалося уникнути.
«THE INDEPENDENT»: УКРАЇНСЬКЕ ЄВРО − КУРОРТ
Англія вже замислюється над наступним великим футбольним турніром − чемпіонатом світу в Бразилії 2014 року. Це спортивна подія обіцяє стати значно важчим випробуванням і для англійської збірної, і для її вболівальників, аніж Євро-2012 в Україні та Польщі. Про це пише авторитетна британська газета «The Independent».
«Євро здасться курортом в порівнянні з Бразилією: Мундіаль-2014 буде організаційним кошмаром у зв'язку з величезними відстанями і перепадами температур», − переконує видання. У Бразилії відстані між стадіонами становлять майже три тисячі кілометрів, а погодні умови можуть варіюватися від тропіків до холоду. Тому вісім перельотів між Польщею та Україною протягом 16 днів здадуться англійській збірній легкою прогулянкою в порівнянні з Бразилією, куди, втім, ще потрібно потрапити. Футбольний успіх там малоймовірний, адже в Південній Америці чемпіонат світу не вигравала ще жодна європейська команда.
CNN: УСПІШНИЙ ЧЄ − ПЛАТФОРМА ДЛЯ ПОДАЛЬШОЇ ПРОМОЦІЇ УКРАЇНИ
Успішне проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року є чудовим шансом для подальшої промоції України по всьому світу. В цьому переконані журналісти авторитетного американського телеканалу CNN, який запустив цикл передач про нашу країну під назвою «Eye on Ukraine». Як нагадує телеканал, напередодні турніру було чимало розмов про проблеми расизму в Україну, футбольних хуліганів та інші негативні моменти. Втім, чемпіонат запам’ятався саме святковою та гостинною атмосферою, яку створили прості українці. «З початком турніру усі розмови про расизм та футбольних хуліганів скінчилися. Люди, які долучилися до футбольного свята, обговорювали власне гру. Це величезний успіх для України і чудова платформа для подальшої промоції по всьому світу», − підкреслив репортер Макс Фостер, який відвідав Україну під час Євро-2012. Він додав, що футбольні вболівальники пишаються тим, що стали частиною грандіозної події. «По завершенні турніру усі відзначають те, що він пройшов дуже добре, усі діляться позитивними враженнями від чемпіонату. Усі щасливі тим, що мали можливість побувати в Україні під час такої грандіозної події», − каже журналіст.
ТЕЛЕКАНАЛ ZDF: ЛЬВІВ − ПЕРЛИНА СХІДНОЇ ЄВРОПИ
Європейці відкрили для себе прекрасні приймаючі українські міста ЧЄ. У червні на німецькому телеканалі ZDF вийшов сюжет про Львів як приймаюче місто чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Ролик знятий у сучасному форматі: влучний та лаконічний. У ньому з висоти пташиного польоту показали найвідоміші пам’ятки міста − ратушу, оперний театр, стадіон. Львів, названий в сюжеті «маленьким Парижем Сходу», презентований як гарне європейське місто з давньою історією. Окремо згадують про «Арену Львів», як про «зручний і затишний стадіон, який як і весь Львів поєднує в собі різноманітні архітектурні стилі». Сюжет викликає тільки позитивні емоції. Це не перший позитивний відгук західних журналістів про місто. Журналістка датського видання «politiken.dk» лише на добу приїхала до Львова і місто вразило її до глибини душі своєю гостинністю та красою.
«Переможець очевидний», − з таким заголовком опублікувала статтю про Львів німецька газета «Frankfurter Allgemeine Zeitung». «Львів, де національна збірна Німеччини проведе свій перший матч − це середньоєвропейська скринька скарбів Ренесансу і Модернізму, з бруківкою, кавовим ароматом і церковними дзвонами», − йдеться у публікації.
Також про Львів опубліковано і матеріал у німецькому виданні «Spiegel»: «Піднімаючись на Замкову гору, де у навколишньому лісочку ще чути ехо незліченних признань у коханні, що якщо піднімаєшся без коханої людини своє кохання можна знайти там, нагорі, закохавшись у місто». Журналіст Хельге Бендль видання «Spiegel» пише: «Спляча Красуня Сходу», яка нарешті прокидається зі свого сну і надалі вважається найчарівнішою у всій країні».
Польська Gazeta Wyborcza поставило Львову високу оцінку атмосфері свята, акцентуючи, що місто зуміло створити всі умови, щоб вболівальники закохались в нього і захотіли повернутись сюди ще раз. Wyborcza пропонує читачам місця, які варто відвідати у Львові: площа Ринок, католицькі храми, Високий замок, проспект Свободи, навіть Личаківський цвинтар. Журналісти не оминули увагою «кулінарний» козир − відмінні кав`ярні, шоколадниці та затишні ресторанчики. У газеті також згадано про історичні події та легенди, пов’язані з цими визначними місцями, що, безумовно, не залишить туристів байдужими до славетного українського міста Лева.
THE NEW YORK TIMES: КИЇВ − ОДНЕ З НАЙГАРНІШИХ МІСТ СВІТУ
Впливове американське видання The New York Times у своєму додатку, присвяченому подорожам, опублікувало оглядову статтю, присвячену українській столиці. Автори схвально відгукуються про Київ і дають рекомендації з орієнтування в місті − куди піти, що побачити, де і що можна смачно поїсти. «Після десятиліть радянського домінування Київ перетворився на одне з найяскравіших міст ХХ століття»,− зауважує The New York Times.
Американська газета зауважує, що у зв’язку з Євро-2012 приймаюче місто стало модним, і магнітом притягує увагу тисячі туристів з усього світу. А схвальні і захоплені відгуки проведення турніру у закордонних ЗМІ додали плюсів до міжнародної репутації країни. У списку рекомендованих місць від The New York Times, які обов’язково треба відвідати за 36 годин, − центральний Майдан Незалежності, головний храм країни − Свята Софія, у якому панує атмосфера середньовіччя, та Києво-Печерська лавра. Автор радить побачити також мініатюрні роботи майстра-самоучки Миколи Сядристого, що створив шедеври-мініатюри, які треба розглядати під мікроскопом. Більше того, тут багато цікавого для любителів старовини − у місті є древні печери, церкви і пам’ятки історії.