Резонанс
ГЛАС НАРОДА
Дмитрий Ильченко
Спорт − Экспресс в Украине
22.05.12 10-30
Многие события и тенденции минувшего сезона, перспективы успешного проведения в Украине чемпионата Европы и выступления на нем нашей сборной выглядят несколько иначе, если взглянуть на все перечисленное сквозь призму социологии
Латинская поговорка «Vox populi vox Dei», более тысячи лет назад уравнявшая глас народа с гласом Божьим, в наши дни представляется еще более актуальной. Не только в политике, где начертавшие этот девиз на своем щите социологи просчитали отношение простых людей ко всему, что только возможно, но и в футболе, который не оставляет в нашей стране равнодушными даже отъявленных сухарей, чей лексикон и в свободное от работы время испещрен малопонятными терминами «макроуровень», «социум», «фокус-группа».
Футбольный мир Киевский международный институт социологии взялся исследовать с характерным глобальным подходом, засыпав 1636 болельщиков из 102 регионов Украины в возрасте от 16 лет вопросами самого разного порядка и предложив в качестве вариантов не только конкретные ответы, но и формулировки вроде «скорее да, чем нет» или «скорее, нет, чем да». И вот что из этого вышло.
Судейство скандального апрельского матча «Шахтера» с «Динамо» на «Донбасс Арене», предопределившее, как принято считать, и развязку золотой гонки чемпионата Украины, 22,8 процента респондентов назвали более чем скверным, а 32,6 − скорее, плохим. Что же до главной ошибки арбитра Юрия Вакса, незаслуженно выписавшего динамовцу Денису Гармашу второй «горчичник» и оставившего киевлян в меньшинстве, то, по мнению 28,9 процента опрошенных, в его действиях не было и намека на справедливость, а на взгляд еще 26,3 процента − он скорее ошибся, чем вынес верное решение.
Примерно поровну разделились голоса тех, кто считает победу «Шахтера» в том поединке со счетом 2:0 закономерной (48,5), и кто полагает, что в полном составе «Динамо» вряд ли потерпело бы поражение (44,7). При этом в момент, когда за четыре тура до финиша наши гранды сравнялись, перевес в вопросе о чемпионстве был на стороне горняков: в команду Мирчи Луческу верили 50,7 процента, а на Юрия Семина и его подопечных ставили лишь 34,8. Не исключено, правда, что на мнение респондентов оказал влияние благоприятный − иначе не скажешь − календарь донецких футболистов на финишной прямой. В последних турах им, в частности, предстояли встречи с исчерпавшим турнирную мотивацию до дна «Металлистом» и практически вылетевшей из премьер-лиги «Александрией».
Сравним приведенные выше цифры с симпатиями болельщиков, 56,6 процента которых полагали, что золотые медали значительно лучше сочетаются с бело-синими футболками, а 36,5 − с оранжево-черными. При том, что у динамовцев традиционно больше поддержка в центре страны (68), а у горняков − на востоке (58), тенденция очевидна: какому бы клубу ни отдавал ты предпочтение, рациональный взгляд на соотношение сил никто не отменял.
Как не отменялась и аксиома: «Динамо» с «Шахтером» − самые популярные украинские команды. 41,5 процента опрошенных признались в симпатиях киевлянам, 26,8 − дончанам, и лишь 7,8 назвали себя сторонниками «Металлиста». В сравнении с прошлым годом, что любопытно, поклонников столичного клуба стало на полтора процента больше, тогда как армия донецких фанатов по всей стране сократилась более чем на три.
Тема судейства, которой мы вскользь коснулись на примере ключевого матча сезона и без которой невозможен сегодня серьезный разговор о конкуренции на вершине турнирной таблицы, тревожит немалую часть болельщиков. Стало оно с приходом на пост куратора Пьерлуиджи Коллины лучше, хуже или осталось на прежнем уровне? Лишь позитивные перемены замечают 7,9 процента, еще 31 признают движение в лучшую сторону, а 40,4 − убеждены, что итальянцу не удалось изменить ничего. При этом предвзятым арбитраж в украинском чемпионате называют лишь 5,9 процента опрошенных, тогда как 20,5 считают его «в целом объективным», а 49,1 (почти половина) − честным! Забавно, что к канувшей в Лету практике привлечения иностранных арбитров на матчи особой важности призывают при этом вернуться 61,4 (!) процента.
Кто или что толкает судей к необъективности? Две трети респондентов (или 63,1 процента в цифровом выражении) называют давление со стороны владельцев и президентов клубов, которые подкупают или запугивают арбитров. Пятая часть (21,3) винит федерацию, а 16,6 процента полагает, что дело в невысокой квалификации рефери. Но вот что занятно: когда респондентов прямо спросили о профессионализме отечественных служителей Фемиды, у социологов получились совсем другие цифры: низким уровень назвали лишь 3,5 процента. 8,3 однозначно считают его высоким, а 60,8 процента склоняются к тому, что наши судьи «скорее квалифицированы».
Кто в прошлом сезоне оказал на арбитров самое большое влияние? Чаще других влиял, по мнению 30,1 процента респондентов, президент «Шахтера» Ринат Ахметов. Его клуб, как следствие, получил от рефери наибольшие преференции − так считают 24,1 процента тех, кого опросил Киевский международный институт социологии, в том числе − 37 процентов сторонников «Карпат», 35 − «Днепра», 33 − «Динамо», 18 − «Металлиста» и, что довольно неожиданно, 9 − самого «Шахтера».
18,2 процента подозревают в давлении президента ФФУ Григория Суркиса, который, по мнению респондентов, мог использовать административный ресурс в пользу своего брата, владельца «Динамо». 16,1 процента считают, что это дало результат, при этом сторонники этой версии есть среди болельщиков «Металлиста» (32%), «Шахтера» (26), «Днепра» (15), «Карпат» (13) и, как ни парадоксально, «Динамо» (7).
Третьим же в рейтинге тех, от чьего предложения не могли отказаться арбитры, значится Игорь Коломойский, управлявший судейством в бытность вице-президентом федерации. Правда, число респондентов, назвавших его имя, едва дотягивает до двух процентов.
События нашего чемпионата, пусть он и завершился совсем недавно, отступают на второй план по мере приближения чемпионата Европы. Готовы ли мы его принять? 10,7 процента убеждены, что проблем с проведением турнира возникнуть не должно, в то время как 9,3 − уверены в обратном. Значительно больше оптимистов, отдающих предпочтение варианту «скорее да, чем нет» − их среди респондентов 41,3 процента. 11,2 ожидают, что Euro-2012 будет абсолютно успешным, а 49 − что в плане организации континентальное первенство скорее получится успешным, чем провальным.
Чего ждать от нашей сборной? 50,7 процента сочли бы большим успехом даже выход из группы, в которой предстоит сразиться со Швецией, Францией и Англией, при этом 46,1 полагают, что это возможно. 16 процентов пророчат команде путевку в полуфинал, тогда как в финале ее видят лишь 6,1 процента опрошенных. Однако и это, похоже, не предел: 9,3 процента считают реальной перспективу замахнуться на золото, а 4,6 − не полагают, что это фантастика.
Практически половина респондентов (48 процентов) считает оправданным возвращение в сборную Блохина, которого 98,1 процента опрошенных называют самым авторитетным и известным человеком в нашем футболе. Он же с показателем 83,7 лидирует среди персон, к которым болельщики относятся положительно, минимально опережая Андрея Шевченко (82,5) и значительно − Александра Ярославского (57,7) и Рината Ахметова (56,8), Коллину (54,2), Григория (48,6) и Игоря (45,2) Суркиса. Всего 2,8 процента относятся к тренеру, под руководством которого сборная играла шесть лет назад в четвертьфинале чемпионата мира, отрицательно, но 37,8 уверены, что именно он несет основную ответственность за выступление на домашнем Euro-2012. Характерно, что 41,2 процента в случае неудачи первым делом спросили бы с футболистов − и только потом с наставника.
Пока же у игроков, призванных в сборную, приличный рейтинг: наиболее удачной игры на чемпионате Европы болельщики ждут от Андрея Шевченко, Олега Гусева, Анатолия Тимощука и Евгения Коноплянки. Опрос проводился еще до того, как тяжелую травму получил Александр Шовковский, поэтому вратарь получил 31,3 процента голосов. 44, 4 доверяют капитану национальной команды, а 26,9 − Гусеву. Несколько меньше доверия футболистам «Шахтера» Андрею Пятову (10,2) и Ярославу Ракицкому (9,5). Высоким в сравнении с партнерами был показатель не включенного ни в основной, ни в резервный список сборной Дмитрия Чигринского − 8,1.
Социологи задавали респондентам вопросы не только о прошлом и самом ближайшем будущем, но и о несколько отдаленной перспективе. Скажем, о том, кого они видят во главе национальной федерации. О нынешнем президенте ФФУ Григории Суркисе 19,6 процентов опрошенных высказались негативно, но при этом 48,6 − положительно. Его работу высоко оценили 12,6 процента, скорее хорошо, чем плохо − 26,6, безоговорочно полезной назвали деятельность Суркиса 11,2 процента, скорее полезной, чем вредной, − 23,8. Наконец, лишь 4,5 процента считают, что в кресле главы федерации он приносит нашему футболу лишь вред.
ФФУ нуждается в новом руководителе, считают 10,2 процента без колебаний и 23,8 − с оговорками. Но любопытно, что если бы выборы состоялись прямо сейчас, 26,7 процента респондентов именно ему отдали бы свой голос. 19,1 процента поддержали бы на данном этапе Рината Ахметова. Заметим, что 47,6 процента в курсе противоречий, существующих между Суркисом и Ахметовым, при этом на стороне первого 32,3 процента, второго − 31,6, а 29,3 соблюдают в этом вопросе нейтралитет.
Порой респонденты делают парадоксальные выводы: они, например, полагают, что Ахметов (36,1 процента) сделал для получения Украиной права проведения Euro-2012 больше, чем задумавший эту идею и на протяжении многих лет лоббировавший ее в УЕФА Суркис (33). Если же говорить не об именах, а о статусе будущего президента федерации, то 30,3 процента неожиданно высказали пожелание увидеть в его кресле профессионального футбольного тренера, 20,9 − состоятельного бизнесмена, который имеет опыт руководства футбольным клубом, 18,8 высказались за авторитетного в прошлом игрока, 18 − за кадрового футбольного чиновника. Полтика в этом качестве согласились бы видеть лишь 0,4 процента…
+++
Резонанс-Л.Михел-Укр.футбол-22.05.12 12-30
ЛЮБОШ МІХЕЛ: «ДАВАЙТЕ ВІРИТИ В ТЕ, ЩО КОЛЛІНА РОБИТЬ УСЕ ПРАВИЛЬНО»
Ростислав Буняк
Український футбол
22.05.12
Знайти тему для спілкування з Любошем Міхелом, мабуть, зумів би кожен футбольний уболівальник. Не маю у цьому сумнівів, адже цей словак був на вершині арбітражної ієрархії (зокрема, судив фінал Ліги чемпіонів між «Манчестер Юнайтедом» і «Челсі»), зрештою, принаймні ручкався з усіма зірками європейського футболу. Вести розмову з паном Любошем пощастило мені, однак вона була не про те, як там − на футбольному полі з точки зору арбітра, а про, як на мене, також цікаву віху його кар'єри − роботу в донецькому «Шахтарі». А ще про менталітет, вітчизняні реалії, обов'язково − про українських суддів, Пьєрлуїджі Колліну та попит на наш футбол за кордоном.
«ДУМАЮ, У СУДДІВСТВО ЗАВЖДИ ЗМОЖУ ПОВЕРНУТИСЯ»
− Пане Любоше, вам пророкували чиновницьку кар'єру, як у Пьєрлуїджі Колліни, Роберто Розетті, але ви віддали перевагу Донецьку. Досить-таки непрогнозовано, поголитеся?
− У принципі, так, бо багато хто вважає, що у житті все сплановано. Я також раніше бачив себе директором по суддівству, як італійці, яких ви назвали. Та випадково потрапив у Донецьк − цю історію вже багато разів розповідав (словак звернувся до фізіотерапевта «Шахтаря» по консультацію, згодом познайомився з керівництвом ФК. − Р.Б.) − отримав хорошу пропозицію, зрештою, згодився працювати в Україні.
− Ота пропозиція була хорошою, бо фінансово вам вигідна?
− Та не лише справа у грошах: Донецьк запропонував цікаву менеджерську посаду в клубі з великими амбіціями, і я схотів стати частиною проекту. А в суддівство, думаю, завжди зможу повернутися. Я глибоко переконаний, що коли людина обирає собі професію, то це не означає, що вона для неї навіки.
− А як ви собі обирали професію арбітра?
− Я сам з футбольної сім'ї (батько був тренером), мріяв стати професіональним гравцем, проте рано травмувався й почав займатися суддівством. Але! Повторюю: завжди розумів, що це не на все життя. Ось у Донецьку з'явилося щось нове, не виключаю, що років через п'ять стану навіть футбольним агентом, а може, й узагалі не буде мене у цій сфері.
− До речі, про Донецьк. Чув про ваші висловлювання п'ятнадцятилітньої давнини − після одного відрядження ви пообіцяли собі більше ніколи не повертатися у це місто. А як вам сьогоднішня столиця Донбасу?
− Вона дуже змінилася, зокрема, завдяки Євро-2012. Порівняти той і теперішній стан справ? Ну, це просто неможливо: нині тут почуваєшся наче десь у Європі.
− А скільки − бодай приблизно − часу ви проводите у Донецьку?
− Зазвичай днів по двадцять в Україні, а потім на тиждень-півтора їду додому. Усе залежить від ігрового розкладу команди.
− Ось я в Донецьку вперше, ще не встиг усе роздивитися, але початкове враження однозначне: родзинка міста − це «Донбас-Арена». Ваші смаки моїм, часом, не суперечать?
− Навпаки − їх підтримую. Коли 2008-го сюди приїхав, зустрівся з президентом клубу, то були три фактори, які мене переконали прийняти пропозицію «Шахтаря». По-перше, це особистість Ріната Ахметова: ми з ним три години спілкувалися, і я ніколи не бачив, аби у людини був такий футбольний ентузіазм. По-друге − сильний склад: Хюбшмана, Срну, Раца, багатьох українців я добре пам'ятав ще з часів, коли судив матчі національних збірних. Третій момент − «Донбас-Арена»: тоді її лише будували, і я розумів, що коли клуб отримає такий стадіон, то це не якийсь там «проектик» на 2-3 роки. А вже тепер арена визначає рівень Донецька на наступні 30 років.
− Ну, якщо чесно, не можу повірити у те, що вас − котрий бачив у футболі практично все − «Донбас-Арена» отак подивувала...
− (Усміхається). Заперечу. Чомусь більшість уболівальників вважає, що стадіони різняться хіба що за кількістю місць. Так було раніше, коли зводили бетонні чаші. Та й не всі стадіони такі вже сучасні, як вам здається з телекартинок. Ось арена «Валенсії» − «Месталья» − гарна, але застаріла технічно, так само, як і відомий «Олд Траффорд» Манчестера, якого вже реконструюють. Тепер зводяться архітектурні... так би мовити... у-у-у-у... не завжди вдається вдало підібрати слова російською.... зрештою, зводять споруди, схожі на витвір мистецтва. Ось чим «Донбас-Арена» відрізняється від інших стадіонів: фантастичний фасад із скла, вона трохи наче нахилена і схожа на діамант. І ще: у багатьох містах є стадіон і довкола − паркінги, а в Донецьку − чудовий парк, який наче продовжує арену.
«У ВАС ЗОВСІМ ІНШЕ РОЗУМІННЯ ЛЮБОВІ ДО КЛУБУ»
− Я зрозумів. Пане Любоше, у «Шахтарі» ви очолюєте департамент міжнародних змагань. Організація командних зборів, комунікація з УЄФА... Це все добре, але, водночас, чи не надто рутинно це для людини, яка була в епіцентрі божевільних футбольних баталій?
− Та чому? Я не з тієї когорти, аби по дванадцять годин сидіти у кабінеті, навпаки − завжди у русі, з командою і на зборах, і на матчах.
− Але роботою в офісі також займаєтеся?
− Безперечно. Вона, як ви казали, рутинна, але адреналіну, який отримую на вихідних, мені вдосталь. У тому й сила футболу, що він заряджає людей.
− Ось чому про це запитую: готуючись до зустрічі, перечитав добру дюжину інтерв'ю з вами і майже не зустрічав у них висловлювань, які би стосувалися діяльності у департаменті міжнародних змагань ФК «Шахтар»...
− Потрібен приклад, так? Приміром, коли закінчуються візи у хлопців, то допомагаю. Щотижня команда кудись виїжджає, доводиться турбуватися й про транспорт. Повірте, на моїх плечах багато дрібниць, які не завжди видно. Зустріти поважних гостей або скаутів − це також мої обов'язки.
− А хто ваш безпосередній шеф?
− Генеральний директор!
− Мені, як людині, котра любить футбол, неважливо, за кого вболівати − за «Шахтар» чи ужгородську «Говерлу-Закарпаття», передусім дуже приємно, що клуб із Донецька запрошує менеджерів топ-рівня. Це − логічно, якщо клуб хоче досягти успіху. А як на ваш погляд, чи правильно робить «Шахтар»?
− Розумієте, клуб став на шлях, який до нього в Україні ще ніхто не долав, тому доводиться залучати іноземних фахівців. Далі − якщо робиш продукт, то треба чітко розуміти, для кого він, і в цьому найбільша складність. Якщо, приміром, футболка «Найк» коштує у Лондоні та Донецьку 90 євро − то це різні речі. І головне − традиції: у тій же Англії ледь не в обов'язковому порядку на стадіон уболівальники приходять у футболках ФК, щосезону змінюється дизайн форм, простими словами − це марчендайзинг. У Східній Європі, думаю, ніколи такого «культу» не буде, бо у вас зовсім інше розуміння любові до клубу. Друге питання − це економічний бік медалі. Зрештою, порівнювати заробітні плати лікарів чи вчителів, до прикладу, в Англії та Україні не варто, правда?
− Правда-правда. А може, не вміють працювати наші клуби з уболівальниками?
− Ну як не вміють!? Просто економічний фактор ніяк не можна списувати з рахунків. Це все одно що порівнювати клуб, у якого бюджет 2 мільйони євро, з 300-мільйонною «машиною». Він щось хоче, але ніколи не зможе купити Роналду чи Мессі. Де є гроші та хороша організація − як-от у «Барселони» чи «Реала», − там завжди буде результат. І «Шахтар» також прагне якнайближче підібратися до рівня цих клубів. Але цей марчендайзинг у Східній Європі дуже різниться від західного зразка. Ну, реалії такі, як є.
«МАТЧІ МІЖ «ШАХТАРЕМ» І «ДИНАМО» ПОВИННІ ОБСЛУГОВУВАТИ ІНОЗЕМНІ АРБІТРИ»
− Не можу не вдатися до порівняння. Ви часто буваєте на заході, то про кого зараз говорять більше − про «шахтар» чи «Динамо»?
− Чесно кажучи, коли 2006-го року судив «золотий матч» між цими командами, то більше знав киян, а про «гірників» практично нічого й не чув: з «Динамо» перетинався у Лізі чемпіонів, це був бренд пострадянського футболу. В Європі навіть більше знали «Динамо», ніж московський «Спартак». За киянами − історія, а за «Шахтарем» − сьогодення і, думаю, майбутнє. Чому? Відштовхуюся лише від організації внутрішньоклубних процесів. Навряд чи взагалі знайдете на пострадянському просторі ФК, який міг би зрівнятися з «Шахтарем» у цьому аспекті. Тому в Донецьку не заглядають у паспорт, а запрошують найкращих фахівців з усієї Європи.
− До речі, про отой «золотий матч». Вам він чимось запам'ятався? Судили в Кривому Розі, на такому − скажу матінку-правду − страшненькому стадіоні...
− Відзначу дві речі: по-перше, я летів на гру приватним літаком, адже, коли ми прибули до Києва, нам повідомили, що ніяку Кривий Ріг інакше й не дістанешся. По-друге, ніколи в житті не бачив стільки автобусів на під'їзді до стадіону... А! Вже й забув про це, то вам розповім першому з журналістів − той матч я судив з температурою. Пам'ятаю, коли прилетів у Кривий Ріг, то мені стало зле, а зранку в день матчу температура вже була 38.
− Це, часом, не вплинуло на суддівство?
− (Сміється). Уже не було куди подітися. Навіть ще й 120 хвилин довелося відпрацювати (усміхається).
− Отак, пане Любоше, ми з вами й підійшли до теми арбітражу. Я − не компетентний його оцінювати, а роблю висновки хіба що тоді, коли бачу список рефері, викликаних обслуговувати матчі Євро-2012. У ньому лише двоє українців (Віктор Швецов, Олексанр Войтюк. − Р.Б.). Десь там, на задньому плані...
− То це ж багато!
− !?
− Чотири роки тому скільки було? А вісім-дванадцять років тому? Останній, хто потрапив на чемпіонат світу, був Мирослав Ступар, здається?
− Так.
− То оце ваша досить-таки негативна риса − українці щось мають, але, зазвичай, і цим невдоволені. Не розумію, чому так песимістично − лише два? Навпаки − це успіх! І треба намагатися зробити все, аби через чотири роки був повний склад бригади на Євро− Безперечно, у цьому проглядається рука Колліни... приховувати це не будемо, бо призначенням суддів на чемпіонат Європи займається відповідний комітет УЄФА, який також очолює італієць. Вибір арбітрів − завжди суб'єктивний фактор. Для Віктора Швецова − це бонус за те, що він зробив для українського суддівства останніми роками. Він, на жаль, дуже пізно потрапив до топ-когорти. Думаю, якби Колліна почав працювати у вас на 2-3 роки раніше, то, мабуть, Євро-2012 обслуговувала б і ціла суддівська бригада.
...Ставили мені якось питання: чи можуть українські судді обслуговувати топ-матчі? Я відповів: є 2-3 рефері, які готові працювати на поєдинках Ліги чемпіонів.
− Можете назвати їхні прізвища?
− Ні-ні, це просто буде некоректно. Й інші образяться... Головне, що арбітраж крок за кроком іде вгору. За півтора року Колліна вдався до різкої заміни: багато людей пішло, він зробив ставку на молодь. Це те ж саме, коли тренер будує нову команду, дає гравцям час набути досвіду.
− У нас було багато дискусій, чи потрібен Колліна, чи зрозуміє наш «специфічний» менталітет...
− Так, і я про них чув. Просто вам пораджу: треба зачекати, трохи потерпіти, і цей склад арбітрів може перетворитися у «чемпіонський», підтягнувши українське суддівство за найближчі 5-7 років.
− Кого все-таки заслуга покращеного реноме більша − вітчизняних рефері (професіоналізм яких підвищився), чи реноме італійця, ім'я котрого апріорі додає позитивного іміджу?
− Поясню на прикладах. Скільки раніше червоних і жовтих карток показували українські судді грандам?
− Мало.
− ...Арбітр повинен виходити на поле й судити те, що бачить, − оце перший крок до нормального стану справ. Це можна робити тоді, коли розумієш, що у тебе за спиною є стіна. Колліна і є тією стіною. Поки він не з'явився, її просто не було.
− Пане Любоше, говорячи про суддівство, дуже складно не торкнутися протистояння «Шахтар» − «Динамо». В Інтернеті раз по раз спалахують інформаційні війни між Києвом і Донецьком щодо арбітражу...
− ...Перепрошую, не зрозумів, що таке інформаційні війни?
− Це коли з одного табору кричать, що на «Донбас-Арені» «гірникам» ніколи не ставлять пенальті, а з іншого, − що суддівський апарат працює на киян, зважаючи на родинні стосунки панів Суркісів...
− Знову поясню на прикладі. Арбітр одного з нещодавніх матчів «елькласико» «Реал» − «Барселона», як на мене, відпрацював нормально. Не скажу, що на відмінно, але добре. Однак мадридці програли, почалися емоції, скарги, отож, суддю відсторонили до кінця сезону. Ось де ризик матчів, у яких вирішується чемпіонство. З одного боку, рефері отримує шанс стрибнути вгору, однак якщо якийсь скандал, то його можуть і в класі понизити.
− Ви взагалі як вважаєте, отакі інформаційні війни − це нормальне явище?
− Я часто наголошував: поєдинки «Шахтар» − «Динамо» повинні обслуговувати іноземці.
− ...У той же час Містер Луческу якось відзначав, що іноземця ніяк не покараєш...
− Помиляються всі й завжди. Але якщо приходить іноземець топ-рівня, ніхто не шукатиме підводних течій. Я не сумніваюся, що український рефері може розібратися з грою не гірше, ніж колега з-за кордону, але постає питання наслідків.
− Ну от до вас питання: ви обслуговували «золотий матч» 2006-го «Шахтар» − «Динамо». До вас були якісь запитання?
− Не знаю, я одразу полетів додому (сміється). Нічого поганого про себе в Інтернеті не знайшов.
− А згодом у «Шахтарі» прийняли нормально...
− (Сміється).Так-так. Думаю, у Києві також нормально би прийняли.
− Це був жарт, як ви зрозуміли.
− (Сміється). Зрозумів, не хвилюйтеся.
«ВИ НАВІТЬ ПРО ХАБАРІ НЕ РОЗПИТАЛИ...»
− Якби вам випав шанс посісти місце Колліни, то що би ви змінили? Не знаю, режим тренувань, можливо, чи додали б якихось тактичних уроків...
− Складно відповісти, бо це суто гіпотетична тема. ...В Україні я вже ніколи не зможу очолити суддівський корпус. Тому давайте вірити в те, що Колліна робить усе правильно.
− Упевнений, щодо вас у Донецьку підвищена увага. Мені просто цікаво, чи бодай хоч раз місцева федерація футболу, яка на локальному рівні виховує юних арбітрів, запрошувала вас, скажімо, прочитати лекцію теорії юнакам або ж на практичне заняття?
− ...Треба згадати... Ні, хіба інколи підходять молоді судді за порадою.
− У принципі, ми закриваємо тему суддівства, бо про неї досить-таки складно говорити...
− ...Чому складно? Ви навіть про хабарі у мене не розпитали (усміхається).
− Отакої»! А ви вірите у те, що в Україні дають хабарі арбітрам?
− Ні-ні, обійдемо цю тему.
− То я її й обходив.
− Правильно. Може, раптом ще якісь секрети вам викажу (сміється).
«ВІДВІДУВАТИ «ДОНБАС-АРЕНУ» − ЦЕ ПРЕСТИЖНО»
− Пане Любоше, як в уявленні європейця виглядає «Шахтар»? Терра-інкогніто, чи...
− Ні, не терра-інкогніто, після виграшу Кубка УЄФА. Я навіть інколи сам дивуюся, бо у Словаччині багато розпитують про наші останні новини. Коли я підписував контракт, то в місцевих газетах була реакція на кшталт: «Куди він поїхав?!.». А щоб стати великим клубом, треба постійно грати в Лізі чемпіонів й виходити з групи. Цей турнір як... shop-window...
− Вітрина.
− Так, вітрина, і коли ФК на очах, то це − йому найкраща реклама. Я ж розумію, що «Шахтар» ніколи не буде «Барселоною» чи «Манчестер Юнайтедом», навіть зважаючи на історію клубів. Тут багато факторів: приміром, ті ж телетрансляції − англійську ПЛ дивляться у всьому світі, українську навіть у Словаччині складно віднайти, бо, як мінімум, потрібен сателіт.
− А ви, до речі, по сателіту дивитися багато матчів інших українських команд?
− Вірите, практично всі зустрічі.
− Невже настільки цікаво?
− По-перше, справді цікаво, по-друге, вивчаю суперників і, можливо, примічу якогось молодого виконавця. Дуже добре, що транслюють усі матчі туру. У Словаччині, приміром, такого немає − один-два максимум.
− Повернімося до отого shop-window. Знаєте, на вітринах завжди найкращі речі, аби люди спокусилися і зайшли в магазин. Ось «Шахтар» схожий на shop-window, аби до нього потягнулися?
− В якому сенсі?
− У переносному.
− (Усміхається)... Думаю, на сьогодні «Шахтар» − це хороший продукт. Найкраще залучення вболівальників полягає в тому, що вони отримали у подарунок хорошу арену. Пам'ятаю, як ще сиділи на РСК «Олімпійський»: вітер, дощ, сніг... На «Донбас-Арені» навіть підігрів трибун є.
− Підозрюю, «Шахтар» готується до спільного українсько-російського Кубка...
− Так, я чув про це. Зараз на стадіоні повний комфорт. Ось вам і відповідь на питання, чому в Європі ходять на футбол. Пригадую, у Гельзенкірхені (Німеччина. − Р.Б.) у мене був водій, років 65-ти, то той дідик каже: «У нас стадіон такий гарний, ну, як театр. З дружиною дозволяємо собі раз на рік сходити на футбол, бо квитки дорогі». Донеччани також повинні розуміти: відвідувати «Донбас-Арену» − це престижно. І вони цю філософію починають сприймати.
− Пане Любоше, й останнє питання: у рідній Словаччині чи бодай раз ви бачили футбольних уболівальників не в майці умовної «Барселони», а в «гірняцькій»?
− Масово, безперечно, таке не спостерігається. У мене є своя кафетерія, й головний офіціант ледь не благав привезти футболку від Даріо (Срни. − Р.Б.). І тепер на роботу він щодня приходить у майці «Шахтаря» (усміхається). Вірю, що принаймні у Словаччині наших прихильників буде більшати і більшати.
+++
Резонанс-Бойкот-Евро-2012-реакция СМИ-22.05.12 15 00
ЕС: Мы не заявляли о бойкоте Евро
Pravda.com.ua
22.05.12
Европейский Союз никогда не заявлял о бойкоте чемпионата по футболу Евро-2012, и комиссары руководствуются личным желанием при решении, посещать ли Украину.
Об этом в конце дебатов по Украине в Европарламенте заявил еврокомиссар Штефан Фюле.
«В комиссии и Совете ЕС мы никогда не использовали слово «бойкот», − сказал он.
«Президент Баррозу (президент Еврокомиссии) не намерен посещать Украину, чтобы побывать на Евро-2012, его мнение разделили другие коллеги. Примите к сведению, что комиссары принимают участие в нем по личному, а не профессиональному желанию», − добавил он.
«Это не бойкот. И мы надеемся, что Евро-2012 будет иметь большой успех», − сказал он и добавил, что это не касается матчей, которые будут происходить в Польше.
+++
Тимошенко підтримує політичний бойкот Євро-2012 − віце-президент Європарламенту
УНІАН
22.05.12
Екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко підтримує бойкот європейськими політиками матчів фіналу Євро-2012, аби українська влада не змогла використати чемпіонат для покращення свого іміджу напередодні парламентських виборів.
Про це кореспонденту УНІАН у Польщі сказав віце-президент Європарламенту Яцек Протасєвич, який 19 травня відвідав Ю.Тимошенко у лікарні у Харкові.
За його словами, Ю.Тимошенко виступає проти бойкоту учасниками чемпіонату та уболівальниками, але підтримує європейських політиків, які заявили, що не приїдуть в Україну через порушення українською владою демократичних стандартів.
За словами Я.Протасєвича, українська влада може використати фото− і відеоматеріали за участю європейських політиків на матчах чемпіонату для покращення власного іміджу.
Я.Протасєвич додав, що нинішні відносини України і Євросоюзу насправді не є дуже добрими.
Як відомо, Польща, виступає проти політичного бойкоту чемпіонату, до якого закликали ряд європейських політиків.
УЄФА наголошує, що Євро-2012 відбудеться, як і планувалося, у чотирьох українських та чотирьох польських містах, у тому числі фінал − у Києві, а не у Варшаві. До перенесення фіналу закликав лідер польської опозиційної партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський.
+++
Бойкот Евро-2012 может подтолкнуть Украину к России − евродепутат
Ukrinform.ua
22.05.12
Любые призывы европейской стороны о бойкоте Евро-2012 могут толкнуть Украину в руки России.
Об этом заявил в Страсбурге евродепутат от Польши Збигнев Зебро, выступая на дебатах по Украине во время пленарного заседания Европарламента.
«Все разговоры на тему бойкота Евро-2012 могут толкнуть Украину в руки России Путина, который уже сегодня одевается в одеяния защитника Украины и критикует Еврокомиссию, добывая таким способом определенные бонусы у достаточно большой части украинского народа», − сказал депутат Европарламента.
З.Зебро отметил то, что тема бойкота Евро-2012 требует деликатности и мудрости с европейской стороны. «Здесь также возникает вопрос относительно наших европейских стандартов: будем ли мы такими же последовательными относительно Олимпиады в Сочи, которую организует Россия, оккупирующая одну треть территории независимой страны Грузии? И будем ли действовать мы также последовательно относительно Беларуси, которая организует чемпионат по хоккею, или будем требовать там тоже бойкота?» − отметил он.
+++
Резонанс − Березка − суд в Лозанне − 22.05.12, 17:40
Телеканал «Футбол»
Програма «Футбол news», 22.05.12, 15:40
Ведучий: Там же − в Лозанні − розглядали ще одну українську справу: «Арбітр С. Берізка проти Федерації футболу України». Позивач вимагає, аби його поновили у ранзі арбітра ПЛ, тож не дивно, що на слухання прибув навіть представник куратора українських суддів П. Колліни. Кого ще упіймав наш В. Крамар, дивіться в ексклюзивному сюжеті.
Журналіст: Лозанна потроху звикає до України. Спочатку: Заваров проти «Арсеналу», потім скандальна справа так званого договорняка «Металіст» − «Карпати». Ось нарешті: арбітр Берізка проти Федерації футболу. За останній рік − це третій позов українців до швейцарського суду.
Автор сюжету: Останнім часом І. Кочетов часто буває у Лозанні. Це він розслідував історію з, нібито, договірним матчем. За дивним збігом обставин він фігурує у справі арбітра Берізки. Перед засіданням голова Комітету з етики і чесної гри ФФУ обізвав журналістів негідникам, і одразу ж відмовився від своїх слів.
Журналіст: Вас можна щось запитати?
І. Кочетов: Володя, я ж с подлецами не разговариваю. Ты же знаешь.
Журналіст: А Ви не боїтесь нарватись ще на один суд? Ви особисто мене ображаєте, наприклад.
І. Кочетов: Я в Вашу сторону ничего пока что не сказал.
Журналіст: Ви сказали, що я «подлец», − цитата.
І. Кочетов: Я не помню такого, что именно в Ваш адрес я говорил такое.
Журналіст: Щойно це було.
І. Кочетов: Вы что-то перепутали.
Автор сюжету: Федерацію футболу в Лозанні представляло аж дев’ятеро осіб. На суд прибув, навіть Л. Лучі − права рука куратора українського суддівства Р. Колліни. Арбітр Берізка теж був не сам − він приїхав у супроводі двох адвокатів. Майже 7 годин лозаннський суд слухав справу арбітра Берізки. Час від часу сторони, правда, виходили на перекур. Більшість свідків, яких делегувала ФФУ, суд спростивши процедуру навіть не заслухав.
Олексій Резніков, адвокат С. Берізки: Ті свідки мали свідчити про події, які не мали жодного відношення до цієї справи. Тобто, це була даремна поїздка, хіба що подивитися озеро в Лозанні.
Журналіст: Чи Ви відповідали на цьому засіданні суду? Що Ви говорили суду, власне?
І. Кочетов: Достаточно было моих письменных показаний.
Журналіст: Тобто сьогодні Ви не виступали?
І. Кочетов: Нет.
Автор сюжету: Головна вимога С. Берізки − поновити його арбітром ПЛ, може бути задоволена лозаннським судом. Після засідання апелянт і його захист випромінювали впевненість, що саме так (на кадрах представники Берізки і ФФУ спілкуються та посміхаються), що саме так і станеться.
Олексій Резніков, адвокат С. Берізки: Головне, що пан Берізка зміг бути почутим в європейській інституції відповідного органу спортивного правосуддя. Це демонстрація того, що не треба боятися, треба відстоювати своє право, свою справедливість будь-де.
М. Ключковський, адвокат С. Берізки: Суддівський комітет ФФУ не повинен чекати на формальне рішення. Ми закликаємо поступити мудро і, почувши наші сьогоднішні аргументи, без рішення лозаннського суду розглянути питання про включення С. Берізки до списку арбітрів ПЛ.
Автор сюжету: С. Берізка втратив статус арбітра елітної групи у 2007 році і відтоді обслуговував лише матчі Першої ліги. Усі його спроби поновитися, розбивалися у стінах ФФУ. А коли півроку тому Федерація взагалі відлучила арбітра від футболу, Берізка пішов у Лозанну.
С. Берізка, арбітр: Сегодня игра только началась. Первый тайм сыгран, перерыв, и второй тайм мы уже будем дальше смотреть.
Автор сюжету: Свій вирок у справі Берізки, лозаннський суд оголосить не раніше, ніж через місяць.
+++
Резонанс-Бойкот-Евро-2012-реакция СМИ-22.05.12 18 00
Бойкот Евро-2012 − слухи?
Rbc.ua
22.05.12
Накануне Евро 2012 вокруг Украины разгорается настоящий политический скандал. Лидеры европейских держав и чиновники еврокомиссии демонстративно игнорируют украинских политиков − перенос саммита в Ялте и угрозы не приехать на игры футбольного первенства Евро 2012 − такие действия напоминают настоящий бойкот. Такие действия наносят существенный удар по имиджу Украины, ведь в момент проведения международного спортивного празднования любая держава, под пристальным вниманием СМИ, является особенно уязвимой перед любой критикой извне.
11-12 мая 2012 года в Ялте должен был состояться саммит глав государств Восточной и Центральной Европы. Был запланирован приезд лидеров 20 стран с целью обсуждения возможности присоединения Украины к ЕС. По сообщениям западных СМИ перенос саммита обусловлен заявлениями об избинении Юлии Тимошенко. Однако, МИД Украины опровергает эту информацию, сообщая о том, что представители государств-отказников заранее предупредили о невозможности приезда по причине плотного графика их работы. Тем не менее, саммит перенеслина неопределенный срок, и, хоть его не отменили, но факт его проведения поставлен под вопрос, информируют Последние новости журнала «Биржевой лидер».
Многие европейские политики заявили, что не станут приезжать на матчи Евро-2012, если только ситуация вокруг экс-премьера Тимошенко не изменится. Отказались от приезда на Евро-2012 члены немецкого, бельгийского, австрийского и нидерландского правительств. На странице в Facebook председателя Еврокомиссии Жозе Мануэля Баррозу появилось сообщение о том, что он не станет приезжать в Украину во время поведения Евро-2012, если государство не разрешит ситуацию вокруг Тимошенко. Такую позицию разделяют все еврокомиссары. Принц Уильям также заявил, что не отметит визитом те игры Евро-2012, которые пройдут в Украине.
Однако, как отмечают аналитики Академии Masterforex-V по курсу Обучение Форекс, не все выступают за бойкотирование Евро-2012 в Украине. Пресс-секретарь польского МИДа Марцин Босацкий заявил, что призывы игнорировать Евро-2012 совершенно необоснованы. Руководители же спортивных объединений придерживаются иного мнения: самое главное − это болельщики и футболисты, и не имеет большого значения, посетят ли отдельные политики турнир Евро-2012.
И в самом деле, слухи о переносе Евро-2012 из Украины в другое госудраство явно беспочвенны, ведь с экономической точки зрения это почти нереально − телекомпании уже выкупили права на трансляцию и время под рекламу уже продано. В чемпионат были вложены миллионы долларов, и возможности подготовиться к достойному проведению футбольного праздника у любой другой державы за месяц − нет.
+++
Бойкот Евро-2012 не заставит украинские власти освободить Тимошенко, − политолог
Rbc.ua
22.05.12
Украинские власти не освободят Юлию Тимошенко и не изменят поведения в ее деле только потому, что несколько государств угрожают Украине бойкотом Евро-2012. Такое мнение «Польскому радио» высказал политолог Варшавского университета Ольгерд Аннусевич. «На это не может себе позволить пойти человек, который руководит многомиллионным государством. Поэтому жесты наподобие призывов к бойкоту, или неодобрительное отношение к такой политике, которую ведет Янукович, должны сопровождать другие сигналы, свидетельствующие о желании примирения», − отметил Аннусевич.
Несмотря на то, что многие страны уже выразили жесткую позицию в отношении внутриполитической ситуации в Украине и заявили о возможном бойкоте Евро-2012, Президент Украины примет участие в церемонии открытия чемпионата в Варшаве. Это, по мнению аналитика Польского института международных дел Игоря Любашенко, хороший сигнал. Он отмечает, что таким образом ЕС при посредничестве Польши демонстрирует ценность демократических стандартов и дает сигнал, что хочет продолжить диалог.
+++
Проект резолюции Европарламента призывает гостей Евро-2012 навестить украинских политзаключенных
Obkom.net.ua
22.05.12
Группа Европейского парламента «Европейская народная партия» (ЕНП) призывает политиков-гостей чемпионата Европы по футболу в 2012 году посещать заключенных − бывших высших чиновников.
Об этом говорится в проекте резолюции, внесенном на рассмотрение Европарламента.
«Выражая поддержку успеху чемпионата Европы по футболу в Польше и Украине, призываем европейских политиков, которые посещают матчи Евро-2012 в Украине (в частном порядке), осведомиться о политической ситуации в стране и искать возможность посещать политических заключенных в тюрьме», − сказано в проекте.
ЕНП выразила обеспокоенность по поводу судебных разбирательств в отношении бывших и нынешних высокопоставленных чиновников правительства.
Группа предлагает призвать украинские власти провести различие между политической и уголовной ответственностью путем внесения соответствующих изменений в существующий Уголовный кодекс.
ЕНП считает необходимым призвать власти обеспечить беспристрастность и прозрачность кассационного процесса в деле бывшего премьер-министра, лидера партии «Всеукраинское объединение «Батьківщина» Юлии Тимошенко, а также надлежащее лечение Тимошенко, бывшего министра внутренних дел Юрия Луценко и бывшего первого заместителя министра обороны Валерия Иващенко.
ЕНП также подчеркивает решающее значение свободных, справедливых и прозрачных парламентских выборов в Украине, которые включают в себя право руководства оппозиции принять участие в них участие.
Всего на сайте Европарламента зарегистрировано 6 проектов резолюций по ситуации в Украине.
Принятие резолюции Европарламента ожидается 24 мая.