Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Футбольные седмицы с Владимиром Мыленко
Владимир Мыленко
iSport.ua
12.03.12
Металлист стал поистине главной темой недели. Правда, вряд ли в Харькове мечтали именно о такой «славе»…
Что ж, похоже, еще немного − да один матч всего − и можно будет вспоминать Мирону Маркевичу слитый (не в традиционно украинском смысле «сдачи», но отсутствию особого желания бороться) Кубок Украины. Потому что, похоже, борьба харьковчан на всех фронтах подходит к концу. И после такой многообещающей осени-2011 на выходе, в сухом, так сказать, остатке будет уже давно испробованный продукт − третье место в чемпионате и ранне-весенняя стадия Лиги Европы. Ну да, повторение рекорда − но разве об этом мечтала сине-желтая часть футбольной Украины?
Нет, я ни в коем случае не собираюсь хоронить Металлист, более того, считаю, что шансы на четвертьфинал у команды Маркевича очень даже неплохие. Да, и потому, что поле будет удобнее, тоже. Но вот за этот аспект − неудобное поле как причина неудачи − хотелось бы зацепиться. Вот зимой в Харьков купили Марлоса. Давайте положим руку на сердце и скажем − был ли уж таким необходимым этот трансфер, вот здесь и сейчас? Была ли позиция, на которую приобретался этот самый футболист, настолько проблемной?
Не думаю. В то же самое время футболиста на позиции Янкера-Сачко, то есть такого громилы, с высоким ростом и умением продавить соперника, в Металлисте не было. И нет. А ведь на четверговом газоне этот столб ой как пригодился бы. Да и не только там. Я, кстати, не случайно упомянул Василия Сачко. Он ведь в том самом финале Кубка Украины стал не только героем, но и самым настоящим явлением. Которое вряд ли по-настоящему оценено. Ведь как получилось (как думал, не знаю) у Павлова? Обыграть Шахтер на земле, в комбинационной игре вряд ли получится − в этом они безусловно сильнее. Значит, нужны другие подходы. Николай Петрович их нашел.
А Мирон Богданович в четверг − и, забегая вперед, в воскресенье − не нашел. В том числе и потому, что не из чего искать. Бразильско-аргентинская техничность в этот раз обернулась к Металлисту своим явным минусом − отсутствием характера и такой, знаете, грубой силы, могущей сломать соперника. Иногда это очень даже полезно. Вспомните полуфинал ЛЧ-99, Бавария ведь по сути проиграла его Динамо − но смогла продавить соперника и заработала нужную ничью. Это не так красиво и эффектно, как проходы Тайсона, но без этого просто не обойтись. Это как с вегетарианством − да, убивать животных это некрасиво, негуманно и.т.д. и.т.п., но именно в мясе, этом окровавленном куске плоти есть такие вещи, которых в нужном количестве не наешься ни в одной траве.
Конечно, проблемой Металлиста можно назвать и пресловутый лимит. Ведь, по сути, у Маркевича сейчас трехкомпонентный состав. Первая часть − это твердая легионерская основа на оба турнира, вторая − те, кого легко можно использовать в Лиге Европы (тоже иностранцы), третья − те, кого нужно выпускать в чемпионате (украинцы). Как видите, здесь определенно имеются проблемы с целостностью, да и внутрикомандным настроением, возможно, тоже.
Я не отказываюсь от своих осенних слов − у Металлиста очень хорошая команда сейчас. Наверное, лучшая в истории. Но дело в том, что самого потенциала мало. Нужно еще и уметь этой командой побеждать. А в чемпионате Украины (еврокубки это немного другая история) это зачастую нужно делать не в красивой и техничной игре, а через не могу, проламывая эшелонированную оборону соперника. Иначе будут проблемы с каждой новой «оболонью».
И еще одна фраза, которая пришла на ум прямо во время матча − не потому ли Металлист любит забивать много и быстро, что не умеет играть при отыгрыше? Ведь соперник, поведя в счете (а против харьковчан не гранды пока что играли, то есть для них преимущество в один гол − это уже серьезно), мгновенно перестраивается на ультраоборонительный режим игры. Против которого латиноамериканские кружева не значат почти ничего… Да, и любопытное замечание − несмотря на доминирование бразильцев и аргентинцев в команде два гола в весенней стадии чемпионата Украины забили отнюдь не они. Это ли не показатель того, что схема не работает?
Идем дальше. Грустный у нас получился тур. Вот мне лично − грустный. Сразу два молодых и перспективных получили такие оплеухи, от которых чесаться и зудеть будет долго. И это действительно печально, ведь им, по сути, олицетворять наш футбол через некоторое время. Не Альтману и Семину, а Шарану и Максимову. А на практике получилось, что у Юрия Вильевича команда оказалась не готовой ни к чему (для кого-то быстрые голы Динамо стали сенсацией? Неожиданностью − да, но так упускать игроков сборной и высококлассных, на нашим меркам, легионеров…). Ни к нормальной обороне, ни к результативной атаке.
У Владимира Богдановича ситуация было много проще, но и он со своей задачей не справился. Впрочем, от него ли все зависело? Можно, конечно, научить того же Кополовца какими-то репрессивными методами не жадничать, а отдавать передачи на партнеров − но это уже крайность. Да и провалы при счете, подобном тому, что был в начале второго тайма на Арене Львов − это по большей части вина игроков. Так нельзя играть вообще, а уж против Таврии Семена Альтмана и подавно. Ведь Семен Иосифович, при всех этих селюковско-легионерских причудах, тренер хороший, добротный и свое дело добре знающий. Крымчане не случайно ведут борьбу за место в Лиге Европы.
Скажете − это все ветераны, Назаренко да Калиниченко с Езерским? А их кто пригласил в Симферополь? Это ведь тоже тренерское умение − выдернуть, подобрать, заманить. Неужто на таких игроков и спроса в Украине не было? Ни за что не поверю. Но вот они оказались в Таврии. И вчера во Львове совершенно четко продемонстрировали, зачем и за что их подписали. Новой, селюковской Таврии на поле почти не было видно − все решила старая гвардия. Здесь, конечно, новые руководители клуба не ошиблись, оставили именно тех, кого надо было. И кто даст результат в почти любой ситуации.
О матче в Мариуполе много говорить не хочу. Когда против Шахтера выходят играть девять игроков, принадлежащих Шахтеру, это за гранью здравого смысла. Такой футбол − при любых раскладах и любом результате не может быть интересным. Таргамадзе травму, говорят, в последний момент получил? Ну, дай ему Бог поскорее поправиться.
Понимаете, есть такое понятие, как имидж. Имидж человека, организации, продаваемого продукта, в конце концов. Я не знаю, как готовил Игорь Леонов команду к матчу (а это было бы интересно послушать), но подобные ситуации априори негативно влияют на репутацию футбола. Ведь как бы Ильичевец не бился, как бы не сражался − все равно найдутся те, и их будет немало, поверьте, кто скажет одно простое слово «сдали». И попробуйте их переубедить в этом.
Понятно, что Ахметову, Бойко и другим на это наплевать. Но ведь футбол − он не только для них. Я не в смысле «мы играем для болельщиков». Но ведь почему у нас так любят Англию? За бескомпромиссность, за красоту игры − и за болельщицкий антураж. А его не будет в таких условиях. В таких условиях плодятся только слухи, сплетни и всеобщее недоверие.
Да вот простой пример. Динамо вроде бы как разрешило играть Таврии и Металлургу несыгранный матч, если Лига и Федерация разрешат. Причем разрешило бесплатно. Думаете, я один такой, полез смотреть в календарь и обнаружил, что по удивительному стечению обстоятельств динамовцы свой последний, возможно, чемпионский матч будут играть именно с крымчанами?
Я не утверждаю, что там обязательно что-то темное, некрасиво и нечестное. Может, Игорь Суркис − кристальной души человек. Но ведь имидж, имидж все равно будет безнадежно испорчен − потому что половина страны взвоет. Неужто об этом нельзя было подумать? Зачем собственными руками уничтожать то немногое, что у нас есть? Народ и так по большей части в честность нашего футбола не верит − так нате вам еще повод, посудачьте.
Вот из таких моментов и складывается отношение к футболу. Наше с вами отношение − как потребителей и, между прочим, тоже участников процесса. Потому что я не буду писать об этом хорошо, если это плохо. А вы не будете ходить, если ходить не на что. Потому что когда Ильичевец фактически превратился в фарм-клуб Шахтера, потому что когда клубом и Федерацией руководят родные братья (или Лигой руководил вице-президент одного из клубов − чтобы киевляне не обижались), потому что когда один клуб живет на стадионе другого клуба на постоянной основе − это изначально портит репутацию. Изначально. Априори. Называйте как угодно. И никакие уговоры и объяснения, никакие факты не изменят это впечатление.
Вот скажите − кто-то верит в честность матчей типа Ильичевец-Шахтер, Металлург-Шахтер, Арсенал-Динамо? А ведь никаких доказательств и в помине нет. И не будет. Да и мариупольцы вчера вон как бодались, чуть ничью не вырвали. Арсенал в первом круге после матча с Динамо какую бучу затеял, скандалил с бело-синими. Металлург вообще Шахтер из Кубка выбивал. Но − веры нет. И не будет. В том числе и потому, что она не нужна непосредственным участникам процесса. И наше с вами мнение им тоже неинтересно.
Вот так. А про беспорядки на криворожском стадионе Металлург говорить не буду вовсе − все ясно, как белый день. Жду только адекватного наказания. И ехидно ухмыльнусь, когда в ответ на возвращение милиции на стадионы начнутся фанатские протесты. Как это все банально…
+++
Чому лютують українські фанати?
Иван Вербицкий
Sport.oboz.ua
12.03.12
Вболівальницька ненависть, як і любов, не має меж. Але якщо друге треба заслужити, то перше можна виключно спровокувати…
З огляду на це найтерпеливішими й найвідданішими можна назвати вболівальників львівських «Карпат». «Бандерштадт» − одне з найчисельніших фанатських угруповань в Україні. Наразі вони не відходять від обраного девізу «Завжди вірні». За якихось півтора року через кадрову політику керівництва клубу команда перетворилася із однієї з найперспективніших на теренах України в відвертого аутсайдера. Клубні боси виявили абсолютну дипломатичну імпотенцію в веденні переговорів з «Шахтарем» стосовно збереження лідерів команди Дениса Кожанова й Артема Федецького. Перший пішов влітку, другий жадає вирватися зі Львова зараз. З менш знаковими гравцями власник клубу Петро Димінський взагалі не панькається й, не бажаючи покращувати умов праці, відправляє умовних Распопова, Сучкова чи Габовду в другу команду.
Олег Кононов, мабуть, кращий з часів Ернеста Юста тренер в історії «Карпат», ще під час резонансної єврокаденції львів’ян в сезоні-2010/11 говорив, що для того, аби команда розвивалася, злагоджено мають працювати всі ланки клубної інфраструктури. Мовляв, від тренера й гравців залежить багато, але далеко не все. То був прозорий натяк й зауваження, що рівень амбіцій керівництва має відповідати рівню матеріальної віддачі. Слова Кононова залишилися без уваги й восени минулого року тренер пішов. Як виявилося, той спад, в якому команда перебувала ще при Кононові − квіточки в порівнянні з нинішньою агонією, в яку з власної волі втягнений й новий наставник «Карпат» Володимир Шаран.
Дивна трансферна політика, згідно якої оборона вкомплектувалася з сумнівної кваліфікації балканців, грузина й молдованина доповнилася травмами лідерів − Худоб’яка і Голодюка. Як наслідок − катастрофічні 1:5 в Луганську й трагікомічні 2:3 у львівському поєдинку проти «Таврії». Показово, що три м’ячі у ворота Боґатінова забив вінґер «Зорі» Микита Каменюка, гравець, якого свого часу бажав запросити до «Карпат» Олег Кононов. Але тоді грошей на талановитого українця не знайшося. Натомість доповнили команду знахідки кмітливого керівника селекційної служби львів’ян Іґора Йовічевіча, котрий хизується, що колись був причетний до мадридського «Реалу». Із всієї тої компанії пачеків і кристобалів користь клубу приніс лише нападник Лукас Перес.
Власне, наразі серед здорових гравців Лукас разом з опорним хавом Андрієм Ткачуком залишилися єдиними самодостатніми одиницями в сучасних «Карпатах». Оборона команди не організована взагалі, а в атаці львів’яни орієнтуються радше на індивідуальні риси того ж Лукаса й атакуючого півоборонця Еріка, ніж на цілісні групові маневри.
Попри те, «Карпати» навіть за таких умов могли переграти доволі різношерсту й через це нецілісну в своїх ігроових побудовах «Таврію». Але за рахунку 2:0 на користь господарів «Арени Львів», їх майже самотужки завдяки вищій на три голови майстерності й ігровому відчуттю переграв досвідчений півоборонець Максим Калиниченко. Й дарма, що ключовим виявився епізод з пенальті, якого суддя цілком міг не ставити. Втім, то не проблема Калиниченка. Він вміло скористався з ситуації й перелетів через ноги оборонця, а далі − проблема кваліфікації й оперативної оцінки ситуації суддею. Мосейчук поставив на 11 метрів.
Перед матчем фанати «Карпат» зробили вражаючу розтяжку зі зображенням Тараса Шевченка. Образ Кобзаря, розтягнений з верхнього ярусу й до низу, мав надихати команду, змусити її задуматися, що битися варто не лише за себе. Втім, коли нема вміння − нема бажання. Впродовж останніх десяти хвилин, коли гравці «Карпат» зобов’язані були йти вперед й намагатися зламати оборону суперника хай не вмінням, так міццю, господарі виглядали приреченими. Проте свисту з фанатської трибуни не було. Не було й звичного для таких випадків скандування «вівці». Бо фанати добре розуміють, що не в гравцях і не в тренері справа. Точніше, в них також, але їх вклад у деградацію команди − другорядний.
Приблизно так само ведуть себе й прихильники «Дніпра». Терпінням дніпровських ультрас взагалі треба захоплюватися, бо маючи розуміння, що їх клуб за бюджетом не постуається «Шахтареві» й «Металісту» й переважає «Динамо», миритися зі званням «вічно четвертих» важко. В Дніпропетровску переконані, що проблеми команди ховаються не в персоні тренера, не в нездатності чергового наставника зліпити команду, яка могла б боротися за місце в Лізі чемпіонів.
Коли пройдетеся по бульвару Кучеревського, який веде до «Дніпро Арени», то зустрінете там не один надпис «Стеценко уйди вон», або щось на кшталт цього, тільки в більш грубій формі. Андрій Вікторович Стеценко − генеральний директор «Дніпра», людина, без резолюції якої не відбувається жоден трансфер, людина, яка виступає зв’язною ланкою між командою, її тренером і власником клубу Ігорем Коломойським.
Знаючі люди переконані, що останнім, хто міг спрацюватися з Андрієм Вікторовичем, був той, чиїм іменем нині названо бульвар. Євген Кучеревський для дніпропетровського футболу − персона знакова, майже як Лобановскький для футболу українського в цілому. Йому перечити не міг ніхто. Тим паче, що кадрові запити Євгена Мефодійовича значно різнилися від амбіцій його наступників. Кучеревський сформував команду, котра ефектно перемагала «Динамо», «Шахтар», «Гамбург» і «Брюґґе», з одних українців. Причому з тих виконавців, які не підходили тим же киянам і гірникам. Більше того, саме на базі «Дніпра» Кучеревського Олег Блохін сформував збірну, яка в 2006 році вперше пробилася на чемпіонат світу.
Зрештою, навряд чи більшими були запити наступника Кучеревського Володимира Безсонова. Різниця в тому, що Володимиру Васильовичу окремих гравців можна було «втюхувати». Коли ж команду формує не тренер, починаються проблеми. Почалися вони й у «Дніпрі». Засилля другосортними легіонерами, котрі індивідуально, може, й сильніші за українських конкурентів, але за рівнем самовіддачі поступаються вітчизняним гравцям на голову, призвело до певного внутрішнього хаосу й в якийсь момент Безсонов втратив важелі управління командою. Врешті після поразки від польського «Леха» в кваліфікації Ліги Європи-2011/12 тренер пішов.
Заміну Безсонову було знайдено в особі іспанського фахівця Хуанде Рамоса. Ігор Коломойський тоді прямо сказав, що «якщо з цим красенем нічого не вийде, то треба кидати футбол». Зараз можна стверджувати, що з «красенем» не виходить. Візуально вина Рамоса очевидна, бо він, за офіційною інформацією, отримав ледь не повний карт-бланш у формуванні команди. Грошей керівництво не шкодувало й в короткому проміжку часу в «Дніпрі» з’явилися відомі в Європі виконавці − ганійці Боатенґ та Інкум, хорвати Стрініч та Калініч, бразилець Матеус. Враховуючи українську квоту, суттєво посилив команду екс-ворсклянин Кулаков.
Втім, кажуть, Рамос втихомирив свої трансферні апетити приблизно навпіл, а іноді брав потрібних виконавців з числа тих, хто залишився на ринку. З простої причини: він пропонував, але поки інформацію про це отримував власник, кандидатура з ринку зникала. Все тому, що напряму іспанець з Ігорем Коломойським зв’язатися не міг, а через «ланкового» це не завжди виходило. Взагалі, Рамос зі Стеценком зіпсували стосунки вже доволі давно. Чого вартий бодай той факт, що восени минулого року Андрій Вікторович при повноцінному тренері дозволив собі публічно обговорювати можливість приходу на тренерський пост «Дніпра» хорвата Славена Біліча. Потім, очевидно, була вказівка згори й спростувальна прес-конференція, мовляв, керівництво клубу Рамосові повністю довіряє.
Зовсім комічно виглядала інформація, що Рамос викрав ай-пад Стеценка, аби дістати звідти прямий телефон Коломойського. Схоже на жарт, але, наче, до першого квітня ще далеко. Комусь ці чутки були потрібні.
Зрештою, не Стеценко винен, що Рамос ставив на правий фланг двох гравців, які не здатні оборонятися в принципі. Мова про Інкума і Кулакова. Ця зв’язка забезпечила «Дніпру» не один негативний результат. І таких прикладів є немало. Втім, то ігрові похибки, які досвідчений тренер з часом, звісно, усунув би. Уболівальники відмовлялися вірити в неспроможність Рамоса, який виграв з «Севільєю» два Кубки УЄФА.
Черговий спалах ненависті до Стеценка настав після інтерв’ю кумира дніпровської публіки Андрія Русола, котрий сказав, що клуб після закінчення кар’єри не зацікавлений в його послугах. Пан Стеценко увідповідь заявив, що це нісенітниця, мовляв, відразу після закінчення контракту Русолу було запропоновано працювати в службі скаутингу і він на це погодився.
Уболівальники чомусь повірили гравцю й вивісили на знак протесту під час поєдинку «Дніпро» − «Ворскла» банер «Мы за «Днепр» без Стеценко». Прості вболівальники, не фанати. Андрію Вікторовичу, очевидно, це дуже не сподобалося й до «активістів» примчав наряд міліції, котрий миттю почав зривати банер. На захист «кузьми» встали ультрас. Близько сотні активних фанатів «Дніпра» повискакували зі своїх місць за воротами й побігли до епіцентру подій відбивати розтяжку. Під скандування «Футбол для фанатів» правоохоронці залишили «Дніпро Арену».
Через добу проявила себе вже криворізька «кузьма», правда, продемонструвавши не свою принципову позицію, а бидлюцьке єство. П’яні молодики з самого початку ставилися до гостей з «Динамо» з великою ненавистю. Але переконавшись, що на образливі вигуки гравці киян не реагують жодним чином, «золота молодь» перейшла до більш радикальних заходів. На поле полетіли сніжки й апельсини. Ціллю виступали гравці виїзної команди й судді, а згодом − сектор динамівських ультрас. Кияни на провокацію піддалися і почали жбурляти в зарваних юнців пластиковими сидіннями. Але криворізьким шкідникам того теж виявилося мало й вони почали вибігати на футбольне поле.
Один з надто вразливих колег, коментуючи цю ситуацію, почав гукати назад на стадіон міліцію й обурливо перепитував: «Де обіцяні до Євро-2012 «чорні списки» фанатів?» Втім, шановний кабінетний журналіст, мабуть, трохи поплутав поняття. По-перше, перед тим, як виступати з такими закликами, вартувало б іноді повідвідувати українські стадіони в якості простого вболівальника (навіть не фаната). Й отримати кілька разів нагайкою тільки за те, що перепитав мордоворота в камуфляжі, чому твоє місце за ворітьми під час поєдинку Ліги чемпіонів «Динамо» − «Реал» зайняте, поруч сісти ніде, а покидати твоє сидіння ніхто не збирається.
Звісно, що відсутність нашої не переобтяженої витримкою й вмінням спілкуватися з людьми міліції − захід вимушений й єдиноправильний. Втім, раз так, то клуби зобов’язані готувати стюартів. Не переляканих, а фахових, здатних швидко навести порядок в ситуаціях на кшталт криворізької. Бо практика показує, що ультрас на поле не вибігають, не кидають в футболістів підручними засобами й не провокують на протистояння рядових уболівальників. Самодисципліна в фанатських секторах висока. Єдине, що вимагається − не дати зіткнутися фанатським групам двох команд-суперників. Але з цим на наших стадіонах, як правило, проблем нема. Щоб фанатська тема була закритою й не ставала проблемою, треба не оголошувати війну, а піти ультрас назустріч й бодай іноді дослухатися до їхніх прохань, які стосуються власне формування команди й її зовнішнього вигляду.
+++
Критерии оценки стоимости футбольного клуба − субъективны. − Гендиректор луганской «Зари»
Артем Цыганенко
Cxid.info
12.03.12
На минувшей неделе авторитетный журнал «Forbes» подсчитал стоимость ряда украинских футбольных клубов, опубликовав десятку самых дорогих, которую возглавил донецкий «Шахтер» − 193 миллиона долларов. В этом реестре нашлись места и большинству других клубов Премьер-лиги (средняя стоимость − около 10 миллионов), однако в нем не оказалась луганской «Зари».
Корреспондент Cxid.info обратился к генеральному директору «Зари» Сергею Рафаилову с просьбой прокомментировать эту статью и назвать примерную стоимость луганского футбольного клуба.
Сергей Рафаилов: − Знаю об этой статье, но сказать что-либо по оценке стоимости «Зари» не могу. Нужно спрашивать у редакции журнала «Forbes», который занимался изучением этого вопроса.
− Можно ли считать, что стоимость клуба определяется суммой трансферных стоимостей футболистов?
− Понимаете, общих прейскурантов не существует. Все зависит от договаривающихся сторон, так что, опять же, все это субъективно.
− Уместно ли руководствоваться в этом вопросе данными популярного сайта www.transfermarkt.de? По его оценкам, общая стоимость трансферных прав на футболистов «Зари» составляет значительно больше стоимостей многих украинских клубов, упоминающихся в статье журнала.
− Я никогда не захожу на этот сайт, потому что истинных сумм все равно никто не знает. Честно говоря, мне это и не интересно. В клубе передо мной стоят другие задачи, поставленные президентом. Есть футбол, есть игра − это должно быть главным критерием оценки любого вопроса.
− Хочется спросить вас по активно обсуждаемому сегодня вопросу выбора бренда Луганской области. Может ли им стать футбольный клуб «Заря»?
− Я − частное лицо и сотрудник клуба, поэтому такие вопросы решать не могу и прокомментировать их не готов.
− Но, в принципе, на ваш взгляд, может ли футбольный клуб быть брендом какого-то региона?
− Думаю, брендом региона может быть кто угодно и что угодно, в том числе − футбол. Но определять это должны только жители данного конкретного региона или области.
+++
Джулай уехал в Ирландию и не будет комментировать Евро-2012 на украинском ТВ
Lb.ua
12.03.12
Один из лучших комментаторов Украины Дмитрий Джулай отныне работает на канале Сетанта.
Джулай задумался над переездом за границу, когда из-за финансовых проблем стал невозможен дальнейший прогресс группы компаний «Поверхность» (каналы «Спорт-1», «Спорт-2» и т.д.).
И вот на днях друг футбольного комментатора Алексей Иванов в Твиттере написал: «Через полчаса состоится дебют не только Ди Маттео, но и Джулая − на канале Сетанта Спорт Евразия. Вещание из Дублина на русском языке».
Добавим также, что сам Дмитрий в своей конференции на сайте football.ua на вопрос о том, будет ли он комментировать матчи Евро-2012, ответил: «Думаю, що ні».
+++
ЕВРО-2012
Чи з’являться в Україні вказівники англійською до Євро-2012?
Radiosvoboda.org
12.03.12
Іноземці, які приїдуть на Євро-2012 можуть загубитися. Це стверджують волонтери Євро-патруля, які перевіряють готовність України до Чемпіонату. Адже ні в містах, що приймають Євро, ні на трасах, які їх поєднують, немає вказівників напрямків та табличок з назвами вулиць латинкою.
Англієць Стівен Хамфрі в Україні вже другий рік. Він живе у Києві, але любить подорожувати. Дістатися якогось міста − навіть на власній машині − іноземцеві буває нелегко, каже Стів.
Я не бачив знаків англійською ніде, окрім Києва
Стівен Хамфрі
«Це досить незручно, бо небагато іноземців розуміють кирилицю, і ці вказівники українською збивають їх з пантелику, у них виникають проблеми під час автомобільних подорожей. Я не бачив знаків англійською ніде, окрім Києва. Думаю, було б добре, щоб вони були і кирилицею, і латинкою. Коли я тільки-но приїхав до України, в мене були проблеми з маршрутками − маршрути на них написані українською, зрозуміти куди вони їдуть було практично неможливо!», − зазначає Стівен.
Реклама замість вказівників
Вказівників англійською мовою у містах поки практично немає, говорить Олександра Бірук, координатор волонтерського руху Євро-патруль, який перевіряє стан підготовки міст до Чемпіонату з футболу. За її словами, англійська мова є хіба що на рекламних табличках, які показують дорогу до ресторану чи готелю.
Ні одного вказівника, у центрі, навіть на Хрещатику, немає, лише рекламні
Олександра Бірук
«Ці вказівники − це реклама, яку зробив собі той чи інший ресторан, але це не зробило місто, − каже волонтерка. − Ні одного вказівника, у центрі, навіть на Хрещатику, немає, лише рекламні. Але у Київському метро нещодавно з’явилися англомовні таблички, що вказують напрямки, хоч щось робиться. Адміністрація міста казала, що вони виділять кошти на це все, але поки що це на рівні − «вони сказали», але не «вони зробили», − стверджує Олександра Бірук.
Директор чемпіонату Євро-2012 в Україні Маркіян Лубківський запевнив у коментарі Радіо Свобода, що процес посувається, і Київ, Харків, Львів та Дніпропетровськ активно готуються до встановлення двомовних табличок. Тож до початку Чемпіонату встигнуть, однак навряд чи раніше, зазначив Лубківський.
Ці позначення знаходяться на стадії виготовлення, найближчим часом будуть розміщені
Маркіян Лубківський
«У даний час ці позначення знаходяться на стадії виготовлення, найближчим часом будуть розміщені, як у самих містах, так і між містами, які приймають Євро, в основному на основних автомобільних трасах. Це будуть постійні позначення, вони залишаться і потім, після Чемпіонату, всі вони відповідають нашим стандартам, ГОСТам», − зазначає Лубківський.
Не зважаючи на обіцянки влади, туристичні агенції радять іноземцям, що подорожуватимуть Україною на авто, обов’язково мати карти автошляхів, а також GPS-навігатори.
+++
У Москві під Євро-2012 організують фан-зону
Ukraine2012.gov.ua
12.03.12
Під час чемпіонату Європи 2012 року з футболу, що пройде в Україні та Польщі, у Москві планують організувати фан-зони для перегляду матчів. Про це, як передає ІТАР-ТАСС, повідомив сьогодні заступник мера Москви Олександр Горбенко.
За його словами, регламент подібних змагань передбачає створення зон для вболівання. «Зараз опрацьовуються питання, пов’язані з організацією», − наголосив він. Горбенко підкреслив, що уряд Москви і столична поліція мають всі можливості для створення таких зон і забезпечення громадського порядку.
Заступник мера наголосив, що трансляція матчів точно не буде організовуватись на Манежній площі, яка «має невдалий досвід». У 2002 році під час перегляду матчу Росія − Японія на великому екрані на Манежній площі почались масові безпорядки.
На переконання московського чиновника, цього разу буде обрано набагато комфортніша площа, ніж Манежка. Водночас він не назвав конкретного місця розташування фан-зони.
+++
Перші два «Хюндаї» вже в Україні
Ukraine2012.gov.ua
12.03.12
Перші два міжрегіональних електропоїзди виробництва «Hyundai Rotem» напередодні прибули до Одеського морського торговельного порту. Про це повідомив заступник генерального директора «Укрзалізниці» Леонід Лобойко, інформують в прес-службі Міністерства інфраструктури України. Він розповів, що наразі здійснюються митні процедури, після чого розпочнеться вивантаження техніки, яке триватиме протягом двох-трьох днів. Після цього електропоїзди будуть доставлені у моторно-вагонне депо Одеса-Застава-1, де здійснюватиметься їх підготовка до транспортування на Південну залізницю до станції Харків.
Для прийому електропоїздів виробництва «Hyundai Rotem» у депо Одеса-Застава-1 працівники Одеської залізниці здійснили поточний ремонт цехів та тракційних колій, які знаходяться безпосередньо у депо, а для формування і відстоювання електропоїздів укладено додаткову колію. Також готові до прийому іноземних колег-залізничників робочі місця та кімнати для відпочинку.
Нагадаємо, що відповідно до укладеного контракту з корейською компанією «Hyundai Rotem» на закупівлю 10 міжрегіональних двосистемних поїздів до Євро-2012 Україна отримає 6 таких потягів.
+++
Шведських фанів поселять в наметах на Трухановому острові
Ukraine2012.gov.ua
12.03.12
Шведська фан-асоціація домовилась з місцевою владою Києва про розміщення свого фан-містечка на Трухановому острові. Згідно з попередніми домовленостями, табір зможе вмістити 10 тисяч вболівальників. Про це повідомляє сайт фан-спілки CampSweden.se. Шведи із захопленням описують місце, підкреслюючи важливість розташування неподалік центру і безпосередня близькість до води. Водночас фан-спілка задоволена власне і з факту, що вдалось вирішити питання розміщення своїх вболівальників у демократичному фан-таборі. Нагадаємо, у столиці Україні команда Швеції зіграє три групові матчі Євро-2012.
«Місце ідеально підходить для нас. Поряд з піщаним пляжем, є також велика зелена зона. Водночас табір розміщений лише за 3,5 км від НСК «Олімпійський», де відбуватимуться євроматчі. За 400 метрів від табору − пішохідний міст через річку в напрямку центру міста, за 500 метрів − об’єкт ФК «Динамо», де наша команда буде проводити відкриті тренування. Нас все влаштовує», − пояснив Інго Шоедерлунд зі спілки «Шведський табір». Він пояснив, що наразі кількість місць в наметах складає 6486. «Беручи до уваги той факт, що наприкінці 2011 року ми отримали понад 7 тисяч записів, ми маємо намір збільшити потужності до 10 тисяч», − додав він.
Ціна за нічліг також влаштовує шведських фанів − 129-189 крон (орієнтовно 150 − 200 гривень за місце на добу). Містечко буде обладнано 50 туалетами, душовими на 160 місць, кафе зі шведською їжею, а також невеликим охоронним пунктом. «Ми будемо мати вищі стандарти, ніж під час типових музичних фестивалів у Швеції», − запевнив Інго Шоедерлунд.
Нагадаємо, перший матч збірна Швеції зіграє з українською національною командою 11 червня 2012-го. Далі у шведів в українській столиці − поєдинок з англійцями (15 червня) та з французами (19 червня).
+++
Вокруг стадиона «Металлист» ограничат проезд в дни Евро-2012
Mediaport.ua
12.03.12
Во время проведения еврочемпионата по футболу в Харькове улицы вокруг стадиона «Металлист» ГАИ планирует перекрыть для автотранспорта. Люди, живущие вблизи спортивного объекта, смогут попасть в эту зону только по аккредитации.
Об этом сегодня на пресс-конференции сообщил заместитель начальника отдела организации дорожного движения горуправления ГАИ Алексей Осадчий. По его словам, местные жители в дни матчей смогут ездить возле стадиона только по пропускам. Их будут выдавать в органах власти, но как именно будет организована эта работа, пока неизвестно.
В день проведения одного из трех матчей на улицы вокруг стадиона смогут попасть только болельщики с билетами и люди с пропусками на стоянку. Другой частный автотранспорт госавтоинспекторы будут пускать в объезд по другим улицам. В «кольцо» вокруг стадиона допустят спецтранспорт: скорые и пожарные машины.
О каком именно периметре идет речь, Осадчий уточнить не смог. Инспектор отметил, что ГАИ занимается только контролем, а организация дорожного движения — компетенция местных властей. Такое решение, говорит инспектор, местные власти еще не принимали.
Тем не менее, по словам Осадчего, пешеходы смогут свободно ходить вокруг стадиона.
Во время матчей с участием сборной Голландии в Харькове планируют перекрыть ряд центральных улиц. От фан-зоны на площади Свободы собирается пройти колонна голландских болельщиков.
«По Сумской мы их пускать не будем в связи с тем, что по улице Сумской весь общественный транспорт остается. Также это один из основных маршрутов Евро. Будем пускать по Пушкинской, дабы избежать пересечения потоков транспортных и пешеходных», — сказал Осадчий.
+++
Моніторинг телеефіру
Аналітичні програми
Неділя, 11.03.12 (запис)
1. Телеканал «Украина»
Аналитическая передача «Футбольный уик-энд», 11.03.12, 22:30
1) Сюжет о семинаре УЕФА для участников Евро-2012, который проходил в Варшаве. Украинский тренерский штаб представлял помощник Олега Блохина, Юрий Калитвинцев.
2) Сюжет о том, во сколько обойдется туристу пребывание в Варшаве во время Евро-2012. По подсчетам журналистов один день в Варшаве украинскому туристу обойдется в среднем в 1500 гривен, без учета стоимости билета на матч.
3) Сюжет о первом матче 1/8 Лиги Европы «Металлист» − «Олимпиакос». Напомним, харьковчане у себя дома проиграли со счетом 1:0.
4) Обзор матчей 22 тура УПЛ.
Матч «Днепр» − «Ворскла»
Ведущий: Неделю назад мы рассказали вам забавную историю про пропавший телефон А. Стеценко. История имела свой резонанс и после матча с «Ворсклой» мы поинтересовались, что он думает по этому поводу. Сам факт того, что телефон действительно пропадал, Рамос признал. Но саму историю признал частично, только лишь в той части, что телефон пропадал, а вот он его не брал. Так что вот, так или иначе, друзья разговоры о том, что мы все выдумали, они беспочвенны. Да и мы вряд ли бы решились обо всем этом рассказывать, если бы не имели достаточного подтверждения.
Х. Рамос: Это еще одна провокация. Во-первых, я не встречался с генеральным директором клуба, когда у него пропал телефон. Во-вторых, всякий раз, когда я общаюсь с генеральным директором сразу находиться переводчик. И третье, через полчаса после исчезновения телефон появился на том же месте. Знаете, что происходит? Есть люди, которые этим живут, зарабатывают на этом. Если эти люди ищут и здесь провокацию, пожалуйста, вот он я.
Ведущий: Нет, ну провоцировать Х. Рамоса мы точно не имели цели. Ну не может быть у нас никаких мотивов для того, чтобы провоцировать Рамоса. Хотели вот поинтересоваться у А. Стеценко, услышать его версию, но го было не найти после матча с «Ворсклой», оно, может быть, и понятно с учетом того, какую обструкцию ему устроила часть болельщиков «Днепра» во время игры.
Матч «Карпаты» − «Таврия».
Комментарии игрока «Карпат» А. Федецкого о его разногласиях с руководством ФК «Карпаты».
А. Федецкий: Трошки не приємна ситуація, коли дискваліфікований, не дай Бог пропускаєш гру через травму − це одне, а коли ти готовий допомогти команді, але тобі не дають це зробити − це набагато гірше… Перед самою грою, вже буквально за 40 хвилин до гри, я вже приїхав з командою на стадіон, мені вже там сказали, що я грати не буду, хай грають молоді гравці. Тобто мені, наразі, заборонили грати за дубль, тільки тренуватись з дублем.
Матч «Кривбасс» − «Динамо»
Ведущий: 22 тур это так же матч «Кривбасс» − «Динамо». Матч, который также у нас выходит под вывеской «Скандал». В скандале виноваты трибуны, болельщики, которые, по сути, чуть было не сорвали матч. И, по сути, сорвали его, потому что главный арбитр встречи Ю. Вакс в итоге увел команды с поля и собственно, наверное, в этой ситуации действовал, абсолютно рачительно, абсолютно правильно и прагматично. Но другой вопрос, что делегат матча Николай Курилко взял и вернул команды обратно. Этот тот самый Н. Курилко, который неделю назад в Симферополе не дал состояться матчу «Таврия» − «Металлург», приняв решение, что этой игры не будет из-за плохого газона. И тут вдруг, вся эта прагматичность куда-то рассеялась и несмотря на то, что творилось на трибунах, что летело с этих трибун и что там происходило, как со стороны болельщиков «Кривбасса» так и со стороны «Динамо», тем неимение он пошел на такой риск и вернул команды на поле. Почему? Вот здесь, конечно, большой вопрос. И чем он в этой связи руководствовался? Потому что если бы после этого все эти беспорядки перешли в более последнюю ту самую грань, все закончилось бы неизвестно чем, мордобоем на поле, кто бы за это нес ответственность на поле. Тем неимение, вот чего боялся этот человек или не боялся, он взял и вернул команды на поле. Кстати «Динамо» победило − 3:0.
Обзор матча и фрагменты бесчинств болельщиков.
5) Сюжет о ведущем новой программы на телеканале «Футбол» И. Гамуле. Новая передача будет называться «Один на один с И. Гамулой».
6) В рубрике «Ты попал» журналисты программы посетили базу киевского «Динамо». Из игроков «Динамо» никто не попал в перекладину ворот с центра поля. Напомним, что целью рубрики является определения самого меткого игрока УПЛ.
7) Обзор матчей очередного тура в европейских чемпионатах.
8) Анонс тележурнала «Стрит стайл», который будет выходить на телеканале «Футбол». В тележурнале мастера жонглирования мячом будут показывать свои умения.
+++
2. Телеканал «ICTV»
Програма «Інший футбол», 11.03.12, 12:00
1) Сюжет про те, що київське «Динамо» переїхало на реконструйований НСК «Олімпійський».
2) Відеосюжет про фанатами у світлі підготовки України до Євро-2012. Анонс сюжету наступних програм про «чорні списки фанатів».
3) Сюжет з Туреччини, де більшість українських команд проводили тренувальні збори. Цього разу журналістка програми «ІФ» відвідали розташування луганської «Зорі».
4) У рубриці «Найрозумніший» футболісти відповідали на запитання: «Що було першим яйце чи курка?».
5) Сюжет про ситуацію з квитками на Євро-2012, а саме кількість заповітних «тікетів», що залишились.
Коментарі генерального директора компанії «UFI» О. Шкрьоби: Болельщики Украины могли претендовать на 16% соответственно матча Украина − Швеция на НСК «Олимпийский», и матчи Украина − Франция, Украина − Англия, которые будут проводиться на «Донбасс Арене».
6) Розіграш квитків на Євро-2012.
+++
3. Телеканал «2+2»
Аналітична програма «Про футбол», 11.03.12, 21:30
Гості програми: Віталій Кварцяний, Віктор Леоненко.
Огляд та обговорення матчу 1/8 фіналу Ліги Європи між «Металістом» та «Олімпіакосом». Господарі програли 0:1.
2) Огляд матчів Ліги Чемпіонів.
3) Огляд 22-го туру Епіцентр чемпіонату України.
4) Огляд та обговорення матчу «Дніпро» − «Ворскла». Коментар капітана «Дніпра» Сергія Кравченка щодо отримання ним жовтої картки. Коментарі експертів.
Сергій Кравченко, капітан «Дніпра»: В таком моменте дать желтую карточку − я не понимаю. Судья из Донецка, которого я давно знаю. Это указание свыше, поэтому у нас и чемпионат такой: одни скандалы. Игра с «Динамо», мне дают 8-ю карточку, а у нас и так играть некому.
Віктор Леоненко: Здесь непонятно, если честно... Это обычный игровой момент. Человек с мячом бежит, какая желтая? Тут можно только на судью сматериться, это не объясняется. Просто болван судья, вот и все. Как можно вести мяч и получать желтую карточку? Игрок ведь был с мячом...
Віталій Кварцяний: Это же не мини-футбол, а большой. Идет мужская борьба за мяч, квалифицированный координационный подкат. Откуда желтая? Это последствия учебы, наверное.
Далі експерти розглядають момент із пенальті у ворота «Дніпра».
Ведучий: Це пенальті?
Віктор Леоненко: Здесь конечно стопроцентный пенальти. На колено ловит.
Віталій Кварцяний: Я здесь не согласен. Он же потом переступил. Он выбил мяч. А тот переступил через колено. Здесь судья невнимательно усек момент. Тот проскочил и он его сбил. Сначала сам пошел и перепрыгнул, а потом потерял координацию и упал. Не пенальти.
Ведучий: У нас є можливість подивитись ще один епізод з цього туру. Для того, щоб не думали, що ми чогось шукаємо, щось видумуємо. Я хочу просто зрозуміти логіку рішень. У мене таке враження, що деякі судять за одними правилами, деякі − за іншими.
Віктор Леоненко: Это последняя игра у судьи.
Ведучий: Дивимося епізод. Матч «Іллічівець» − «Шахтар». Це пенальті? Формально він зачепив?
Віктор Леоненко: Нет. По-моему даже не задел. Здесь не видно, ну как?
Ведучий: Формально − зачепив. Потім це було визнано після гри. Пенальті? Якщо ми займаємося формалізмом, то чому тут ставлять, а там не ставлять? Приблизно однакові епізоди.
Віктор Леоненко: Я не знаю, задел он или нет. Здесь не видно. Если задел, конечно, пенальти. Скорее всего, просто был момент, что вратарь ногу тянул, а вот задел он или нет…
Ведучий: Задел.
Віктор Леоненко: Если задел, значит пенальти. А там, с «Днепром» просто судья проспал. Там уже люди ударили по воротам.
Ведучий: Я просто що хочу сказати. В одному епізоді, коли футболіст виходить зі штрафного майданчика і йде продовження епізоду, ставлять пенальті. В іншому епізоді − не ставлять. Я розумію, що епізод з Будківським не вплинув би на загальний епізод матчу. Ще один такий епізод був сьогодні в матчі «Карпати» − «Таврія». Я розумію, що в кожного судді, як звикли говорити, є своя манера суддівства. Мені просто цікаво, а книжки з правилами їм теж різні роздають, під кожну систему суддівства?
Віталій Кварцяний: Каждый судья интересен по-своему. И трактует правила по-своему. Но есть и внутри какие-то ракурсы психики судьи, которые мы не знаем, а он знает лучше нас, как кто говорил, как кто делал. Я думаю, что судья быстрее всего реагирует на падения, на все эти неправильные манеры футболистов, которые требуют нарушений правил, требуют свистка. И судья идет на это, не имея хорошего опыта.
Ведучий: В кожного судді є своя система. Давайте визначимося, що будь-який дотик, будь який контакт і ставимо пенальті.
Віктор Леоненко: Если брать матч «Днепр» − «Ворскла», то явно видно, что судья как-то не так судит. Самое страшное не то, как он судит, а то что футболисты сами помогают. Кто заставлял Боатенга толкать и красную карточку получать.
Ведучий: Насправді, все не так просто.
Далі відбулася полеміка стосовно причини вилучення Боатенга. Журналісти додзвонилися ганському півзахиснику і він пояснив, що Роман Безус обізвав його «чорним» і тому він завівся та штовхнув полтавчанина. Ведучий Ігор Циганик та експерт Віктор Леоненко ледь не посварилися. Ведучий казав, що це расизм, а експерт стояв на тому, що це «дитячий садочок».
5) Ведучий: Один поєдинок 21-го туру не відбувся. Це поєдинок «Таврія» − «Металург» Донецьк. Справа в тому, що там поле було непідготовлене, арбітр не дозволив проводити гру. Протягом тижня наша знімальна група стежила за тим, як розвиватися події в Сімферополі і намагалася з’ясувати, що потрібно чекати обом учасникам цього поєдинку.
Автор сюжету: Футболістам на цьому легендарному відео з Добромиля можна поспівчувати. Делегат та арбітр матчу «Львів» − «Металіст» вивели футболістів на поле. Через кілька хвилин на тому ж місці булла суцільна багнюка. Але наука не пішла на користь. Наступного сезону у Луганську «Зоря» та «Волинь» грали у футбол на льодовому катку. На господарів чекало болюче дисциплінарне покарання. Лише півроку потому «Зоря» провела свій матч на рідному стадіоні. Пам’ятаючи ті 2 ганебні матчі, делегат та арбітр зустрічі минулого туру «Таврія» − «Металург» Микола Курилко та Андрій Кузьмін скасували ГРУ через незадовільний стан газону. Тепер на таврійському горизонті маячить технічна поразка. В Сімферополі рішення скасування матчу не розуміють і основну провину перекладають на делегата та арбітра.
Сергій Куніцин, почесний президент «Таврії»: Ми делали все, что нам говорил делегат матча. Хотя сегодня я считаю, что мы не должны были делать аэрацию. Она и товарный вид испортила поля, и создала нам кучу проблем.
Автор сюжету: Президент «Таврії» показує фотографії, яким було поле перед вказівками делегата та після них. За рішенням останнього важка техніка в день матчу виїхала на поле і знищила його.
Сергій Куніцин, почесний президент «Таврії»: В шесть часов была игра, вот в час дня, вот эта машина, ее видно. Вот делегат матча, вот оно какое было, а вот пошла техника, трактор походил-поработал. Разница же очевидная. Вон сколько снега выпало. Что это − не форс-мажор? У «Таврії» не приховують: якщо технічну поразку все-таки зарахують, клуб звернеться до Лозанського суду.
Дмитро Селюк, віце-президент «Таврії»: Наказывать команду техническим поражением − я считаю, что это маразм. Мы имеем право пойти в Лозанну и в Лозанне его отменят. И тогда наши все чиновники будут выглядеть клоунами.
Автор сюжету: За ситуацією в Сімферополі Дмитро Селюк спостерігає з Барселони. Віце-президенту «Таврії» вистачає часу не лише кардинально змінювати склад команди, але й дізнаватися про всі подробиці щодо скасованого матчу та й ще вести дискусію з експертами програми «Про футбол».
Дмитро Селюк, віце-президент «Таврії»: Когда Кварцяный в вашей передаче говорит, что они вертолетами сушили поле − я считаю, что это преступление. Тут можно искать: и делегат виноват, и Куницын виноват, и погода виновата, и те виноваты. Виноватых много, но причем здесь футболисты?
Автор сюжету: Ледь не паніка у директора стадіону «Локомотив». Мало того, що матч не зіграли, так ще й добряче пошкодили поле. Тепер саме йому відповідати за наслідки рішень делегата Миколи Курилка.
Віктор Луньов, директор стадіону «Локомотив»: Нет, сыпьте песок. Привезли машину песка − угробили мне. 400 квадратных метров мне надо дерновки менять. Я не знаю, когда я его установлю. Вот он ходит, вот, что он натворил.
Автор сюжету: Поле могло бути готовим, якби, наприклад, підігрів увімкнули за 2 тижні до матчу. Але такої погоди в Сімферополі, одному з найтепліших міст країни, ніхто не очікував. Та ще й у клубі вирішили зекономити.
Петро Троневич, керівник електронної служби стадіону: Чтобы его осушить, надо 2 недели. В сутки, когда мы все это включаем, примерно 20 тысяч киловатт/часов. Это, считайте, 20 тысяч гривен надо за сутки заплатить.
Автор сюжету: Рішення щодо матчу «Таврія» − «Металург» прийматимуть у середині місяця на Дисциплінарному комітеті Прем’єр-ліги. А поки що в Сімферополь приїжджає комісія з Федерації футболу та УПЛ з перевірками.
Вадим Гольдін, співробітник комітету ФФУ з безпеки стадіонів: Я имею ввиду, что сейчас оно немножко влажное. Это же 2 дня после игры.
Віктор Луньов, директор стадіону «Локомотив»: Но верх же чуть отошел. Ночью замерз, но сейчас отошел.
Автор сюжету: Придбавши взимку 7-х футболістів, «Таврія» підтвердила свої єврокубкові цілі. Але можлива технічна поразка та ще ймовірний очковий штраф може боляче вдарити по амбіціям команди.
6) Сюжет про конфлікт Артема Федецького з керівництвом ФК «Карпати». Ведучий програми розповів, що «Шахтар» оскаржує пункт контракту Федецького з «Карпатами» в лозаннському суді, за яким без дозволу «Карпат», «Шахтар» немає права розпоряджатися гравцем. Всі попередні інстанції «Шахтар» програв.
Коментарі президента «Карпати» П. Димінського.
П. Димінський: Те, що Федецький переведений в «дубль» − його власна вина. Крім спортивних якостей треба враховувати і моральні. Потрібно думати про колектив. Своє его він поставив вище колективних інтересів. Ясно, що футболіст з таким его нам сьогодні не потрібний.
Останнім часом Артем надто почав проявляти нехорошу рису свого характеру − почав вважати, що в «Карпатах» він є безсумнівним лідером, хоча таким він ніколи не був. До того ж, почав негативно впливати на деяких футболістів. У тому числі − на молодь.
Також Димінський запропонував п'ять варіантів вирішення конфлікту.
П. Димінський: Варіант перший − «Шахтар» продає Федецького і повертає нам гроші. Причому не п'ять мільйонів, а два − ті, що вони нам винні. Варіант другий − його у нас купує «Шахтар» за два мільйони. Або нехай «Шахтар» дасть нам можливість продати гравця − у нас є пропозиція на Федецького − його хотів купити «Дніпро». Або ж нехай обміняють нам його на Кожанова, якого влітку нахабним чином забрали.
У зв'язку з тим, що Луческу заявив, що Федецький йому потрібен − ми готові відпустити його, але за умови, що гравець, який їм так сильно потрібний, зіграє не менше 50% матчів в основному складі.
Якщо ж цього не станеться − вони заплатять нам мінімум два мільйони штрафу. Я подивлюся як «Шахтар» його візьме з цією умовою.