Футбольная жизнь в зеркале СМИ

29.02.2012 18:10

Интернет

ФУТБОЛ

Невеселі роздуми напередодні Євро-2012

Сергій Пархоменко

Сhampion.com.ua

10.02.12

Напередодні футбольного свята Євро-2012 багато хто з уболівальників очікує від нашої національної збірної дива, іншими словами − з оптимізмом дивиться на майбутній наш виступ на чемпіонаті.

Напередодні футбольного свята Євро-2012 багато хто з уболівальників очікує від нашої національної збірної дива, іншими словами − з оптимізмом дивиться на майбутній наш виступ на чемпіонаті. Але в той же час існує велика армія скептиків, в першу чергу − експертів, які дуже сумніваються навіть у виході до чвертьфіналу.

До цієї когорти належить і автор даної публікації, який не розуміє всієї цієї ейфорії і тверезо оцінює шанси Блохіна і компанії. І на це є ряд причин, про які ми тут поговоримо. Для цього варто проаналізувати досвід усіх наших збірних, які представляють не лише великий футбол, а і його «меншого брата» − футзал.

Національна збірна з футзалу

Саме ця команда є яскравим прикладом того, як маючи традиції перемог і сильних талановитих гравців, можна поступатися навіть геть слабким командам.

Підбір гравців. В цьому аспекті у збірної завжди було все гаразд. За кількістю талановитих футзалістів Україна не поступається жодній провідній європейській дружині. В нашій команді досі грають чемпіони світу серед студентських колективів. В складі нашої міні-футбольної збірної були й кращі бомбардири європейських та світових форумів, навіть кращий гравець в історії фут залу був українець Костянтин Єрьоменко, який після розвалу СРСР виїхав в Росію і змінив громадянство. Проблем з підбором гравців, одним словом, у нас ніколи не виникало.

Тренерський штаб. Найнеоднозначніший момент − тренерська лава. Точніше − головний тренер збірної Геннадій Лисенчук. Так, свого часу і він мав значні успіхи, але в тих випадках, коли під рукою була команда асистентів у складі найкращих тренерів країни. Відтоді як почав тренувати сам, успіхи стали історією. Його методи підготовки команди стали причиною конфлікту з рядом провідних гравців збірної, які після чемпіонату світу-2004 відмовилися виступати за збірну, поки нею керує Лисенчук.

Цікаво, що Геннадій Анатолійович примудряється суміщати ще дві посади − тренера студентської збірної і президента Асоціації міні-футболу України. А, як відомо, роблячи декілька справ одночасно, не можна досягти повного успіху в жодній.

Крім того, методи, якими послуговується цей тренер, є застарілими і неефективними. Гра команди Лисечнука дуже нагадує ту гру футбольної збірної, яку ми спостерігаємо у більшості випадків − така сама обережність, максимальна увага до оборони, мінімум сил в атаці, відмова від зайвих індивідуальних дій. Все це стає причиною поразок навіть у матчах зі слабкими колективами.

Функціональна підготовка. З цим пунктом у збірної все гаразд. Принаймні, було. Темп команда під час гри тримає високий, фізично витривала і готова тримати пресинг протягом всього матчу. Але не вистачає сміливості, часто індивідуальна майстерність приноситься в жертву командним діям.

Психологічна підготовка. Одне з найслабкіших місць в команді. Навіть в матчі з суперником, клас якого на порядок менший, команда грає обережно і боягузливо. Це наочно продемонстрували чвертьфінали останніх двох чемпіонатів Європи, коли України грала на утримання рахунку з на голову слабшими Азербайджаном і Хорватією, і поступалася в серіях пенальті. До речі, невдачі в післяматчевих серіях говорять не про «відсутність фортуни», а якраз про психологічну нестійкість окремих гравців.

Звичайно, трохи дивним є, що досвідчені футболісти, призери чемпіонатів Світу і Європи можуть бути психологічно не готовими. Але чому дивуватися, коли в команді немає штатного психолога, а намагання Лисенчука взяти на себе ще й цю роль впливають на команду негативно. Адже обережний стиль гри, який Лисенчук ставить своєму колективові, говорить про невпевненість в собі тренера і ця невпевненість передається гравцям. А невпевненість завжди призводить до поразок.

Молодіжна збірна з футболу

Переходимо до стану справ у збірних з «великого футболу». Для початку проаналізуємо гру «молодіжки». Оглянемо виступи на чемпіонаті Європи серед молодіжний команд-2011 і гру у відбірному турнір на ЧЄ-2013.

З підбором гравців у нас ніби все гаразд. Складу, який виступав на торішньому єврофорумі, взагалі видавалися шалені дивіденди, відзначалося, що за кількістю талантів ця команда не поступала збірній зразка 2006, що взяла європейське срібло.

Але на ділі команда не продемонструвала нічого. Ніби і зіграність була, ніби і техніка була, але... Не було ані чемпіонської гри, ані результату. Те ж саме спостерігається й у поточному відбірному турнірі − та ж націленість на оборону, надмірна обережність, що межує з боягузтвом, ніякої імпровізації і креативу в атаці. Недостатня психологічна підготовка одразу кидається в очі.

І на Євро-2011, і під час відбірного турніру-2013 командою керував Павло Яковенко. Цей тренер і привив колективу таку манеру гри. Видно, що у команди немає ані штатного психолога, ані методичної групи, що посприяла б підняттю переможного духу збірної, допомогла б окремим гравцям стати більш розкутими і впевненими в своїх силах. Бо сам Яковенко − надто спокійний, іноді складається враження − навіть байдужий по своїй природі і не може «встряхнути» хлопців, які молодші за нього в 2 з половиною рази.

Національна збірна з футболу

А тепер настав час проаналізувати стан готовності головної збірної країни футболу. Подивимось на сильні і слабкі сторони «жовто-синьої» дружини.

Підбір гравців. З комплектацію у команди Блохіна − все гаразд, є з кого вибирати − і це головне. Були проблеми в захисті за відсутності травмованих Михалика та Чигринського. З їх поверненням захисна ланка може стати надійною. Півзахист − найсильніша сторона команди, є конкуренція за місце в складі, в нападі − трохи гірше, бо багато однотипних форвардів, серед швидкісних нападників, що можуть піти у прорив, до збірної викликають лише Марко Девіча. Але якщо Андрія Ярмоленка переведуть суто в напад, то і ця проблема вирішиться. До того ж на підході молоді гравці, той же Артем Кравець.

Тренерський штаб. Олег Володимирович Блохін на відміну від Павла Олександровича Яковенка − особистість яскрава, імпульсивна, не в його стилі весь матч сидіти на лавці й лише іноді показувати гравцям незрозумілі жести, як це робить Яковенко. На тренерський ниві, природно, Блохін і здобутків має куди більше. Але його конфліктність є якраз тією негативною рисою, що може незадовільно вплинути на тренувальний процес. Та й методи підготовки команди поки не говорять на користь того, що Олег Володимирович використовує досвід сучасних колективів, таких як Німеччина, Нідерланди чи Іспанія. Ще один мінус Блохіна − він постійно, як і його попередники, експериментує, тасує склад, через що страждає зіграність колективу.

Функціональна підготовка. Це найбільша проблема збірної. Всі матчі «синьо-жовтих» підтверджують, що команди не вистачає на другий тайм, особливо на останні 10 хвилин − у матчах з Францією, Уругваєм, Чехією, навіть Естонією збірна України наприкінці просто відбувала номер, через що впускала перемогу або нічийні результати. Матч з Австрією, коли вирішальний гол на останній хвилині забила саме Україна, показником не є − у нас був надто слабкий суперник. Найбільш насторожує, що за часів тренерства Мирона Маркевича витривалість команди протягом всього матчу не була проблемою, як це є за Блохіна.

Психологічна підготовка. Неоднозначно. Ніби то і є в команді досвідчені гравці типу Шевченка, Вороніна, Тимощука, Шовковського, які грали на чемпіонаті світу і не бояться іменитих суперників. Ніби і для таких гравців, як Коноплянка, Ярмоленко, Ракицький так само немає у футболі великих авторитетів. Але... В загальнокомандній грі відчувається мандраж, який може бути викликаний наявністю окремих футболістів, які не можуть належним чином налаштуватися на гру.

І ще один момент − все таки немає у нашої збірної того, що мають такі команди як збірна Німеччини, Іспанії, Італії, Англії або ФК «Барселона». Немає ПСИХОЛОГІЇ ПЕРЕМОЖЦІВ, психології переможців саме з великої літери, тої самої, яку змогли прищепити своїм командам Йоахім Льов, Хосеп Гвардіола чи Жозе Моурінью. Команди цих тренерів виходять на поле зі 100, навіть не 90, а 100-відсотковою впевненістю в перемозі, навіть коли перед ними рівний або й сильніший суперник. У нас такого немає. Хто б що не казав, але Блохін не надто добрий психолог (хоча я припускаю, що після цієї фрази на мене накинуться гравці збірної зі словами спростування).

Тепер підіб’ємо підсумки. Отже, в усіх наших є спільними наступні дві проблеми: психологічна підготовка та застарілі тактичні схеми. При чому на гравців нарікати якраз не варто − талановитих футболістів у нас завжди вистачало. Та навіть із посередніми гравцями можна досягти успіху, що доводив Гус Хіддінк зі збірними Кореї та Росії. Аби команда була, аби була в неї зіграність і, вибачте за тавтологію, командний дух. А цього можна досягти, маючи в наявності висококласного тренера. Такого як Дель Боске чи Моурінью.

Оскільки у нас немає такої команди ані у футболі, ані у футзалі, значить, є тренерська проблема. В українському футболі склалася така ситуація, що на посаду коуча призначають лише близьких до керівництва ФФУ. Був один тренер не з цієї когорти − Мирон Маркевич − так його змусили піти. Блохін, звичайно, не настільки пов'язаний з ФФУ, але братам-Суркісам він точно не чужий, бо походить з однієї − «динамівської» − сім’ї. Як, між іншим, й всі тренери молодіжних та національної збірної, починаючи від Сабо і закінчуючи Михайличенком.

Тому щось не віриться в Блохіна, а значить не віриться й у загальний успіх. Бо не може команда прогресувати і претендувати на високі місця, коли її керманичів обирають за бажанням керівництва футбольної федерації, а не виходячи з реальних потреб збірної. Іноземним тренерам треба більше платити, до того ж вони не піддаються впливові, що наочно продемонстрував Фабіо Капелло під час скандалу довкола висловлювань Джона Террі − капітана збірної Англії. А федерація, у свою чергу, не зацікавлена мати «під боком» тренера, який знатиме її діяльність. За роки керування Григорієм Суркісом Українським футболом не було жодної реальної спроби поставити на чолі команди тренера-іноземця. Дії останнього могли б піти в розріз намірам Григорія Михайловича, який не любить, коли йому залазять в кишеню і ведуть самостійну політику.

+++

У Димінського конфлікт з Ахметовим

Footballtransfer.com.ua

11.02.12

У навколофутбольних колах розгоряється новий скандал. Щось не поділили між собою львівський бізнесмен та власник футбольного клубу «Карпати» Петро Димінський та донецький бізнесмен, власник футбольного клубу «Шахтар» Рінат Ахметов. Нагадаємо, раніше багато аналітиків непрямо натякали про «шефство» гірників на «зелено-білими», а обмін гравцями це лише підтверджував.

Нещодавно розгорівся конфлікт з Артемом Федецьким, але як стверджують джерела Footballtransfer це було не причиною, а наслідком іншого конфлікту. В даному випадку Армем виявився просто розмінною монетою, в результаті гравець може опинитись в третьому клубі − ФК «Дніпро».

А от сьогодні в ЗМІ з'явилась інформація, що «Карпати» вирішили вийти з телевізійного пулу каналу «Футбол», який як відомо належить Ахметову.

«Карпати» подали заяву в українську Прем'єр-лігу про вихід з телевізійного пулу телеканалу «Футбол». Скоріш за все тепер варто очікувати, що «зелено-білі» з весняної частини чемпіонату будуть в опозиційному пулі пана Коломойського, в який входять «Динамо», «Дніпро», «Металіст», «Арсенал», «Кривбас» та «Волинь».

Зі слів джерел Footballtransfer, конфлікт між Димінським та Ахметовим лежить більше в політичній площині, ніж у футбольній. Пам'ятається, у львівського олігарха є доволі апетитні амбіції у політиці, не даремно ж під час минулих виборів все керівництво вступило в Партію Регіонів, схоже тепер пан Петро змінив політичні погляди.

+++

П'ять суддів Євро не потрапили до ТОП-70

Ukraine2012.gov.ua

11.02.12

У рейтингу кращих арбітрів XXI століття, складеному Міжнародною федерацією футбольної історії та статистики (IFFHS) на підставі опитування фахівців в усіх куточках світу, не знайшлося місця п'ятьом рефері, які працюватимуть на Євро-2012.

Заради справедливосты зазначимо, що на чемпіонаті Європи працюватимуть кращі на даний момент арбітри, а не ті, хто створював собі репутацію впродовж останніх 11 років. Проте, семеро рефері Євро-2012 в цьому списку є. Кращий серед них − англієць Ховард Уебб − займає 10 рядок рейтингу. До ТОП-70 також увійшли Віктор Кашшаї (21, Угорщина), Вольфганг Штарк (22, Німеччина), Нікола Ріццолі (31, Італія), Карлос Веласко (35, Іспанія), Бьорн Кейперс (68, Голландія), Педру Проенса (68, Португалія).

Не увійшли до числа найкращих останнього 11-річчя судді Євро Джанет Чакір (Туреччина), Йонас Ерікссон (Швеція), Стефан Лануа (Франція), Дамір Скоміна (Словенія) і Крейг Томсон (Шотландія).

Колліна розповів про новації на Євро-2012

Перші ж місця рейтингу займають в основному арбітри, котрі вже завершили кар'єру. Найкращий з них − німець Вольфганг Штарк. Далі − Хорхе Ларріонда (Уругвай), Оскар Руїс (Колумбія), Франк Де Блеккере (Бельгія), Массімо Бузакка (Швейцарія), Любош Міхел (Словаччина), П’єрлуїджі Колліна (Італія), Роберто Розетті (Італія), Кім-Мільтон Нільсен (Данія).

Нагадаємо, що на Євро-2012 на матчах четвертим суддею також працюватиме українець Віктор Швецов.

+++

«Футбольний» шантаж

Василь Мамай

Tribuna.org.ua

11.02.12

Колись Закарпаття подарувало світовому спорту чимало славних футболістів. Тепер, на жаль, цей приплив дуже зменшився: майже до нульової позначки. Спробуйте назвати «з ходу» когось із футбольного клубу «Говерла-Закарпаття», відомого на всеукраїнському рівні. Спробували? От бачите. Думали-думали, а не пригадали. Бо нема кого споминати…

І ось тепер усі краяни чують, що ФК переймається не вдосконаленням тренувальних систем, активізованим пошуком здібної молоді в нашому краї, а хоче придбати собі живу спортивну рухомість після невмілого управління всією нерухомістю стадіону «Авангард» в обласному центрі. Історія не нова.

Ужгородці добре пам’ятають, як ще зовсім недавно, в каденцію минулої міської влади власники ФК «Закарпаття», до назви якого нині додали ще й «Говерла», підняли галас навколо стадіону «Авангард», який спритні ділки від спорту намагалися відібрати в ужгородської громади. На тодішнього мера Сергія Ратушняка чинився шалений тиск, що відверто виглядав як політичний шантаж. Та тоді міський голова вистояв. Нині історія повторюється.

Чим закінчиться це протистояння між керівництвом бізнесової структури ФК «Закарпаття-Говерла» та міською громадою? Що це дасть сторонам із власними інтересами у цьому протистоянні? Враховуючи досвід останніх десятиліть розвитку закарпатського футболу − нічого явно позитивного власне для підготовки крайових футбольних кадрів. Адже найперше, що безперечно хвилює не тільки фанів закарпатського футболу, але й загал, є не риторичне питання: «Де наші крайові футбольні «зірки»? Чому розсмокталася тренерська «кузня»?» Чому верховоди ФК «Говерла-Закарпаття», на чолі з гендиректором Іваном Шіцом, ідуть найлегшим шляхом, шукаючи легіонерів?

Скажімо, клуб погодив усі трансферні деталі та офіційно уклав дворічний контракт із 25-річним японським атакуючим півзахисником Ясухіро Като. Японець − це класно, майже стовідсотковий русин, але все-таки не закарпатець. Варто було б пошукати серед наших, трохи «розбути» очі.

Натомість за версією бізнесменів від футболу, усе вперлося в нерухомість, яку треба прибрати до рук. «Верхи» ФК навіть ставлять умови міській владі, ніби тільки вони творять спортивну візитку Ужгорода в світі. А представники прикладних видів спорту та інші, котрі використовують спортивні можливості даної спортивної арени? Даремно ви їх, пане Шіц, скидаєте з рахунків. Шалений тиск на ужгородську міську владу з боку вихідців з Мукачева дався взнаки.

Нині, за повідомленням у пресі почесного президента клубу Івана Шуфрича, депутати міськради проголосували за рішення передати в оренду об’єкти стадіону «Авангард» на сорок дев’ять років ФК «Говерла-Закарпаття». У перелік для передачі втрапили три тренувальних поля, головна стадіонна чаша, трансформаторна підстанція, прожектори, туалети, приміщення під трибунами, насосна станція. Але цього, бач, їм замало.

Наразі представники ФК не погоджуються на оренду стадіону «Авангард» на умовах, запропонованих Ужгородською міською радою.

Як говориться, поганому танцюристу завжди дещо заважає. Не можуть сердеги, навіть із уже готовим для «вжитку» імпортованим японцем Като, добитися всіх висот національної спортивної піраміди, коли не дати їм ще й четвертого поля. Бо саме там, за інформацією І.Шуфрича, вони планували постелити штучне покриття, щоб тренуватися в дощ і сніг. І цього, мовляв, вимагає сама Федерація футболу України.

—Тепер, − стенає Іван Шуфрич, − ми не будемо мати, де тренувати молодіжний склад «Говерли», і цілком можливо, що це буде ще одною вимогою ФФУ.

—Крім того, − страшенно ображається пан Іван, − місто не збирається передавати клубу тенісні корти і волейбольні майданчики, частину господарського двору. Без цього, мовляв, «повноцінна оренда стадіону неможлива» ???

Це не що інше, як спроба стати одноосібним власником-орендарем, диктувати городянам свої умови при користуванні стадіоном, а за великим рахунком − грубе порушення прав міської громади. Футбольні бізнесмени і проти того, щоб на теренах «Авангарду» побудували басейн, що планує міська рада. Дивна позиція!

Завісу над реальними планами бізнесменів від футболу відносно цілісного майнового комплексу ужгородського стадіону «Авангард» в кінці минулого року відкрив у інтерв’ю кореспонденту газети «Український футбол» генеральний директор клубу «Говерла-Закарпаття» Іван Шіц.

Він напряму заявив, що їхня комерційно-футбольна структура має за мету «…передачу стадіону на баланс клубу і для Клубу (тобто Івана Шіца) такий варіант власності є прийнятним та розв’язує руки». Не важко здогадатися, на скільки полегшає гаманець пересічного ужгородця, якщо нинішня влада таки «розв’яже руки» пану генеральному директору футбольного клубу Івану Шіцу. Адже отримавши в розпорядження практично весь майновий комплекс стадіону «Авангард», мукачівський пан буде мати можливість встановлювати свій «прейскурант» на всі послуги, а не лише на футбольні.

Нині генеральний директор команди Іван Шіц шантажує міську раду тим, що вони, мовляв, розробили план реконструкції стадіону. Він погрожує, що коли в міськраді не погодяться на їхні умови, то в клубі візьмуться за використання інших стадіонів. Для матчів Першої ліги, на його думку, підійде стадіон у місті над Латорицею, а Прем’єр-лігу можна зіграти у Львові чи Івано-Франківську.

Не варто задаватися питанням, де для закарпатської футбольної команди пан Шіц в інших містах візьме таке надзвичайно важливе четверте тренувальне поле.

Питання в іншому. Чому спортивно-бізнесовому клубу, який має гроші на багатомільйонні доларові трансфери, які витрачає на легіонерів навіть з далеких островів Японії, нічого не робить для підготовки молодих закарпатських футболістів, примножуючи традиції визнання закарпатських спортсменів у цілому футбольному світі?

Видається, що нинішній «футбольний» шантаж ужгородської міської громади мукачівським директором має на меті далеко не футбольне підґрунтя...

+++

В «Карпатах» скандал за скандалом

Sportanalytic.com

11.02.12

Незважаючи на те, що грузинський хавбек Муртаз Даушвілі поповнив «Карпати» на правах вільного агента, львівський клуб повинен перерахувати його колишньому клубу «Зестафоні» 360 000 євро. Ситуацію роз'яснив генсек грузинської федерації футболу Реваз Шенгелія:

− При переході гравця (нехай навіть вільного агента), якому ще не виповнилося 23 року, його новий клуб повинен заплатити компенсацію старому. Вона розраховується так: 60 000 євро (оскільки чемпіонат України належить до другої категорії) за кожен сезон, який цей футболіст провів в даній команді до досягнення 21-річного віку. У Даушвілі налічується 6 сезонів в «Зестафоні», отже − 360 000 євро.

Разом з тим, як повідомляє Worldsport.ge, «Карпати» не збираються платити такі гроші. Львівський клуб зробив «Зестафоні» неофіційне пропозицію − або 50 000 євро замість 360, або «Карпати» запросять трансферні документи на Даушвілі тільки після 1 травня, коли гравцю виповниться 23 роки − в такому випадку, грузинський клуб не отримає взагалі нічого. Правда, Даушвілі при такому розкладі не зможе допомогти «Карпатам» в офіційних матчах ще кілька місяців.

Не виключено, що в дану ситуацію втрутиться ФІФА. А сам Даушвілі дає такий коментар: «Коли я запитав про це в» Карпатах «, мені сказали, що я буду грати всі матчі, проблем не виникне. Всі ці компенсаційні виплати − не моя справа. Моя справа − тренуватися», − говорить футболіст .

+++

Ивано-Франковщина может потерять профессиональный футбол

Terrikon.com

11.02.12

Печальные новости поступают о состоянии профессиональных клубов Ивано-Франковской области. Вместе с Франковским «Прикарпатьем» в ближайшее время белый флаг может выбросить бурштынский «Энергетик», сообщает «Захидный курьер».

Смена собственника в компаниях, которые длительное время были патронами бурштынского клуба, вопреки ожиданиям не улучшила его финансового положения.

Наоборот, лидер прикарпатского футбола сейчас также поставлен на грань существования. Поэтому руководители обоих клубов хотят получить четкие ответы от своих учредителей − они будут содержать команды, или нет.

Напомним, что продолжение соревнований в первой лиге запланировано на 21 марта (бурштынцы должны принимать «Севастополь»). Вторая лига продолжит выяснять отношения с 7 апреля (франковцы сыграют на выезде с черниговской «Десной»).

Подать заявку прикарпатцы должны соответственно 21 и 23 февраля. Правда, по решению Центрального Совета ПФЛ от 30 января «Прикарпатью» (как, впрочем, и тернопольской «Ниве») из-за долгов могут запретить регистрацию футболистов и не допустить к участию в весенней части сезона.

+++

Юрий Семин: «Шевченко остался в Испании, а Михалик близок к возвращению»

Fcdynamo.kiev.ua

13.02.12

Главный тренер киевского «Динамо» Юрий Семин сразу после победы над московским «Спартаком» (2:0), раскрыл секрет преждевременной замены Адмира Мехмеди, дал оценку второму подготовительному сбору в целом и порадовался приезду своей внучки…

− Это была последняя игра на сборе. Насколько Вы довольны нынешней формой своих подопечных?

− Могу сказать, что предыдущую игру, против казанского «Рубина», мы провели значительно лучше этой, хотя результата добились именно сегодня. На мой взгляд, причин несколько. Прежде всего, играли в полдень, при довольно высокой температуре воздуха. Также необходимо учесть, что это был для нас последний день на сборах, все ребята наверняка уже мысленно были дома. Присутствовали хорошие отрезки в нашем исполнении, «Спартак» также мог пару раз забить. Тем не менее, могу похвалить их. На мой взгляд, мы заслуженно победили сегодня.

− Противостояние со «Спартаком» особое для футболистов «Динамо»?

− Конечно, дух противостояния присутствовал, поскольку ребята помнят и чтят традиции. Новое поколение также принципиально относится к играм с «красно-белыми».

− В первом тайме дважды оказывали медицинскую помощь Адмиру Мехмеди. Его замена в перерыве была плановой или связана с повреждением?

− У швейцарца достаточно серьезный ушиб, из-за чего мы приняли решение заменить его. Сегодня, в принципе, планировали предоставить игрокам как можно больше игрового времени, настолько насколько позволяла бы ситуация.

− Сегодня в расположении команды царила семейная атмосфера: к вам в гости приехала внучка, к Андрею Шевченко − дети…

− Это хорошо. У нас впереди выходные, на которые Андрей решил остаться в Испании − травма ноги не позволяет ему пока заниматься в полную силу. Для него будет лучше поработать здесь, чем возвращаться в морозный Киев. Что касается моей внучки, то она приехала в Марбелью на каникулы. Мы уезжаем, а она остается здесь.

− Можете оценить в целом второй сбор для команды.

− Он прошел в положительном ключе. Работали в достаточно плотном графике, играли контрольные матчи через два дня на третий. Хорошо то, что все ребята получили игровую практику, и на данный момент у нас минимум травмированных футболистов. Радует, что близок к возвращению Тарас Михалик, который, думаю, уже в Израиле сыграет минимум в одном контрольном матче. В общем, я удовлетворен работой, которую проделали игроки.

+++

Сергей Куницын: «Учиться никогда не поздно»

Sctavriya.com

10.02.12

Почетный президент «Таврии» Сергей Куницын в сегодняшнем прямом эфире программы «На заданную тему» (крымский телеканал «Неаполь») поделился мнением о первом турецком сборе команды, прокомментировал информацию о своей учебе на тренерских курсах, а также ответил на ряд других вопросов.

О сборе в Турции

«Профессиональную оценку качеству первого сбора в Турции уже дал в прессе наставник «Таврии» Семен Альтман. Я имел возможность вживую наблюдать за подготовкой команды к весенней части сезона во второй половине сбора. Ребята тренируются в охотку, чувствуется конкуренция за место в основном составе. Хорошую форму набирают лидеры команды − Сергей Назаренко, Антон Шиндер, Айоделе Аделейе, Максим Калиниченко, у которого (по его же словам) «наступила уже пятая молодость». Думаю, что к весне «Таврия» подойдет в полной боевой готовности».

О новичках

«Вы знаете, что в команду пришли семь новичков. Я разговаривал с главным тренером: он доволен трансферами, которые этой зимой осуществил наш клуб. Лично мне в контрольных поединках понравились Ади, Гомес, Афолаби (последний по стилю игры очень похож на бразильца Жуниора, не так давно радовавшего своей игрой симферопольских болельщиков). К сожалению, пока не видел Буссаиди, который, как известно, в это время был задействован в матчах за сборную Туниса на Кубке африканских наций. Ряд ребят мы взяли на перспективу. Главное, на мой взгляд, чтобы новички быстрее влились в команду, адаптировались к ее игре. Возможно, мы еще усилим одну-две позиции − сейчас ведутся переговоры по нескольким игрокам, но с вице-президентом Дмитрием Селюком, отвечающим в нашем клубе за трансферную работу, мы договорились их фамилии до подписания контрактов не озвучивать».

О контрактах новичков

«Многие издания бегут, что называется, впереди паровоза и спешат сообщить о подписании нашим клубом полноценных контрактов с тем или иным легионером. Мы − законопослушный клуб, и следуя букве закона, не имеем права официально объявлять о подписании контрактов с иностранцами до получения ими разрешения на работу в Украине. Как только такое разрешение будет получено − футболисты, с которыми заключены предварительные контракты, станут полноправными игроками «Таврии».

О вратарской позиции

«Нам предлагал свои услуги Максим Старцев, которого, насколько мне известно, бесплатно готов отпустить «Металлист». Но по мнению нашего тренерского штаба, вратарская позиция в «Таврии» закрыта. Семен Альтман полностью доверяет Кахриману, Ситало и Стойко».

О бразильцах из «Сантоса» и «Браги»

«Трех бразильцев − двух из «Сантоса» и одного из «Браги» − нам предлагал агент, который в свое время нашел для «Таврии» Антона Шиндера. Семен Альтман и Дмитрий Селюк посчитали, что нашей команде они не интересны. Но это не означает, что это плохие футболисты. Я разговаривал с их агентом в Турции: все они продлили контракты со своими прежними клубами, а это о чем-то да говорит».

О молодежи

«С основной командой сейчас тренируются игроки «молодежки» − Матвиенко и Чаргазия. По оценке главного тренера, оба значительно прибавили за период сборов. Это перспективные ребята, и не исключено, что Семен Иосифович предоставит им шанс проявить себя и в официальных матчах».

О травмированных игроках

«К сожалению, никак не оправится от травмы Кейта. На сборах травмировались Любенович и Причиненко. Возможно, что уже на втором сборе эти ребята вернутся в общую группу».

О задаче на сезон

«Задача на сезон у нас остается прежней − завоевать путевку в Лигу Европы. И команда приложит все силы, чтобы ее выполнить».

О встрече с болельщиками

«У нас сложилась добрая традиция, что перед началом сезона и после зимнего антракта команда встречается с болельщиками. Отказываться мы от нее не собираемся. С датой предстоящей встречи определимся после консультации с главным тренером команды».

О получении тренерской лицензии

«Я действительно поступил на курсы тренерского лицензирования при Федерации футбола Украины. Знаю, что кто-то воспринял это с иронией, кто-то даже со злой иронией. Ничего удивительного в этом на самом деле нет. Считаю, что если профессионально занимаешься делом (а я в футболе уже семь лет), то нужно знать его досконально. А учиться, в принципе, никогда не поздно».

+++

Мирча Луческу: «Буду в Турции раньше команды»

Ua-football.com

10.02.12

Пока футболисты «Шахтера» пакуют чемоданы перед отъездом на третий сбор в Анталью, главный тренер уже купил билеты на самолет − естественно, туда же.

− Мистер, когда вы будете в Анталье?

− В воскресенье. Даже раньше команды. Так что я их там встречу. Это, конечно, будет трогательный момент. Я очень соскучился.

− Как вы себя чувствуете?

− Все хорошо! Спасибо.

− Об отмене матча с «Хайдуком» вы, конечно, знаете. Расстроились?

− Естественно, знаю об отмене. Но это хорошо. Что за необходимость играть в такую погоду? Я сегодня разговаривал с Дарио − сказал, чтоб он не волновался. Мы обязательно проведем этот матч, только чуть позже, когда в чемпионате будет долгая пауза между играми.

− В Турции у «Шахтера» запланированы четыре важные игры: с «Рапидом», ЦСКА, «Партизаном» и «Анжи». Это все или будут еще какие-то матчи?

− Это мы решим позже. Все будет зависеть от погоды. Сейчас мне важно увидеть уровень подготовки команды. 

− Сегодня Александр Спиридон сказал, что все здоровы, кроме Тараса Степаненко…

− Да, я знаю. Его просто преследуют неудачи. Но Тарас − очень важный для нас игрок. И я надеюсь, что скоро у него все наладится со здоровьем.

− А о том, что вчера Виллиан стал папой, знаете?

− Ну конечно. (Смеется.) Очень рад за него. Виллиан звонил мне − отпрашивался на несколько дней. Я отпустил. Это важный момент в его жизни. Очень важный. Побыть с детьми и супругой ему сейчас просто необходимо.

− Сколько дней вы дали Виллиану?

− Он пробудет в Бразилии три дня и прилетит к нам в Турцию.

+++

Дмитрий Селюк: «Я не трачу лишние деньги»

Terrikon.com

11.02.12

Вице-президент «Таврии» Дмитрий Селюк в беседе с корреспондентом terrikon.com рассказал о новичке крымского клуба.

− Футбольный клуб «Таврия» подписал 22-летнего словака Франтишека Кубика, который может играть как на левом, так и на правом фланге на позиции атакующего полузащитника. Хочу сразу сказать о том, что это не тот нападающий европейской сборной, о котором я говорил ранее. Тем не менее, это молодой, очень хороший футболист, которого мы забрали из «Кубани». До этого он защищал цвета голландского клуба «Ден Хааг» и в течение одного сезона забил в матчах чемпионата 8 мячей.

− Какова все же ситуация с потенциальным новичком, о котором вы говорили?

− Переговоры продолжаются. Как только мы договоримся, мы сразу сообщим о подписании контракта. Пользуясь случаем, хочу коснуться темы футболистов «Сантоса» и «Браги», о которых время от времени говорит почетный президент «Таврии» Сергей Куницын. В своем интервью Куницын сообщил, что эти футболисты продлили контракты со своими клубами. Это говорит только о том, что они никому не нужны, так как «Таврия» была наверняка не единственным клубом, которому предлагались эти игроки. Более того, «Брага» уже отказалась от этого футболиста, и он вынужден был перейти в клуб второго бразильского дивизиона.

И коснусь еще такой темы. Приходится читать, мол, «Таврия» тратит большие деньги. Хочу успокоить всех. Заработная плата всех новичков не превышает зарплату игроков, которые покинули «Таврию» в ноябре и декабре. Я не трачу лишние деньги, так что, мои недоброжелатели могут спать спокойно.

+++

Мирча Луческу: «Пора возвращаться к победам»

Shakhtar.com

12.02.12

Перед стартом третьего этапа сборов главный тренер «Шахтера» Мирча Луческу обратился к игрокам с речью.

− Начинаем снова выигрывать − именно для этого я приехал сюда. Я каждый день общался с президентом. И ему, и всем нам необходимо, чтобы команда хорошо подготовилась. Если первые два этапа сборов были не столь важны, то сейчас наступил самый главный, последний период. Он наиболее важен! Нам предстоят интересные встречи. С бухарестским «Рапидом», который уже здесь, в Турции, хорошо показал себя в спаррингах. С ЦСКА, который, по сути, готов играть в Лиге чемпионов. С «Партизаном», сила которого нам известна. С «Анжи»…  Я размышлял еще на тему матча с «Тереком», но затем отказался от этой идеи. Видел их матч с  «Рапидом» − действуют слишком жестко. Сейчас нам это не нужно. Основная наша задача − это, разумеется, качественно готовиться к чемпионату страны. Но и результат в контрольных поединках очень важен для «Шахтера». Впереди, в играх на Украине, нас ожидает серьезная конкуренция. Так что пора возвращаться к победам, вместе идти к ним. Чтобы к нам в каждом матче возвращался менталитет победителей. Это и слова президента, с которым я разговаривал. У нас великий президент, я еще раз понял это в той сложной ситуации, которая сложилась…

+++

Двойные стандарты. Проблема расизма в мировом футболе

Sport.bigmir.net

12.02.12

Последние скандалы с участием Фабио Капелло и Луиса Суареса заставляют серьезно задуматься о роли расизма в современном мировом футболе.

Vox clamantis in deserto*

Недавняя отставка наставника английской сборной Фабио Капелло взбудоражила мировую футбольную общественность. Еще бы − один из самых титулованных тренеров современности ушел с поста главного тренера возможного триумфатора Евро-2012 в разгар подготовки к турниру отнюдь не по спортивным причинам, а в результате скандала, вызванного расистскими высказываниями бывшего капитана английской команды Джона Терри.

DailyMail.co.uk

Напомним, что в октябрьском матче английской Премьер-лиги защитник лондонского Челси и капитан сборной Англии Джон Терри якобы произнес несколько фраз расистского характера в адрес темнокожего игрока Куинз Парк Рейнджерс Антона Фердинанда.  Через несколько недель Королевская прокуратура признала Терри виновным в оскорблении Фердинанда, несмотря на то, что сам Терри свою вину не признавал. К слову, партнеры Джона по команде хотели надеть футболки со словами в его поддержку на один из матчей, но сам клуб Челси категорически запретил им это делать.

В начале февраля скандал разгорелся с новой силой − Футбольная ассоциация Англии (FA) решила лишить Джона Терри капитанской повязки в сборной Англии (расист не достоин быть капитаном).  Это решение подверг уничижительной критике сам наставник Трех Львов Фабио Капелло.  В ответ на это FA пригрозила итальянскому специалисту отставкой, если он и дальше посмеет критиковать действия английских футбольных властей.  Капелло такого стерпеть не смог и 8-го февраля 2012-го года, за считанные месяцы до Евро-2012, подал в отставку.

Четкого ответа на вопрос «кто прав?» в этой ситуации нет и быть не может.  С одной стороны,  весьма понятно нежелание английских футбольных властей иметь в качестве капитана сборной человека, замешанного в расистском скандале − это очень плохо для имиджа. Да и показательная публичная порка не страдающего избыточной толерантностью спортсмена полностью согласуется с текущими политическими тенденциями в стране. С другой же стороны, совершенно непонятно, какое вообще право имеет FA вмешиваться в работу главного тренера команды, указывать ему, кого можно, а кого нельзя назначать капитаном (по совершенно не футбольным причинам), и потом еще требовать с него ответственности за результат.

Скандал с Капелло, вкупе с остальными участившимися инцидентами на расистской почве последнего времени, заставляет крепко задуматься о глобальной проблеме расизма в мировом футболе, ее причинах, последствиях и методах борьбы с ней.  Ведь понятие «расизма» с каждым годом в контексте футбольных разговоров упоминается все чаще, и, складывается впечатление, что недалек тот день, когда это слово будет произноситься футбольными функционерами не реже, чем слово «гол».

Итак,  почему проблема расовой нетерпимости занимает все больше места в сознании любителей футбола?

Si vivis Romæ, romano vivito more**

Все события, происходящие в мировом футболе, являются косвенным следствием событий, происходящих в европейском футболе, поскольку именно Старый Свет до сих пор является центром футбольной жизни нашей планеты. В свою очередь,  на жизнь и развитие европейского футбола самым прямым образом влияют жизнь и развитие европейского общества в целом. Футбол − самая популярная, народная игра человечества, и она является зеркальным отображением того состояния, в котором находится само общество.

В годы после Второй мировой войны, ведущие европейские страны, содрогнувшиеся от ужасов нацистского режима, взяли курс на полное искоренение неприязни к людям других национальностей в сознании собственных граждан и на активную интеграцию населения бывших колоний в производственные отношения бывших метрополий.  Такая тенденция устраивала и политиков, и крупный бизнес, заинтересованный в менее требовательной рабочей силе, и, разумеется, самих переселенцев.  За считанные десятки лет национальный состав населения Франции, Германии, Англии и других стран изменился коренным образом за счет прибывающих иммигрантов. Все это сопровождалось пропагандой идеалов расовой терпимости и требованиями к европейскому населению уважать культуру иммигрантов, а также суровыми наказаниями инакомыслящих.  Со временем, когда потомки первых переселенцев получили возможность занимать высокие посты в государственных структурах, антирасистские социальные программы в европейских странах получили серьезное лобби от них, то есть тех, кто, возможно, сам ранее становился жертвой нападок и притеснений со стороны коренных европейцев. Борьба с расизмом в Европе стала не менее важной и серьезной, чем борьба с исламским терроризмом, и проникла во все сферы общественной жизни: от изобразительного искусства до спортивных мероприятий.

Международные футбольные организации FIFA и UEFA, наряду с футбольными федерациями европейских стран (вроде FA),  вполне прогнозируемо стали действовать в соответствии с новым вектором европейской политики.  На пропаганду толерантного отношения к людям других национальностей стали выделяться большие ресурсы:  печатались баннера с текстами вроде «Нет расизму», создавались десятки тысяч единиц соответствующей текстильной продукции,  организовывались разнообразные мероприятия, брифинги, конференции, саммиты и многое другое.  Естественно, без кнута нет и пряника − наказывать уличенных в расизме футболистов, тренеров и функционеров стали едва ли не строже, чем уличенных в коррупции.  С каждым годом тенденция все набирала обороты и в нынешнее время она, возможно, достигла своего апогея.

Борьба футбольных структур с проявлениями расовой нетерпимости, учитывая мировые процессы глобализации, естественна и понятна.  В условиях новой, мультикультурной Европы, ожидать чего-то иного было бы странно. Однако, учитывая размах этой борьбы и, особенно, ряд последних скандалов, закономерно возникают два серьезных вопроса:

I.  Является ли проблема расизма главной проблемой в мировом футболе, требующей настолько пристального внимания и выделения столь больших ресурсов на ее решение?

и

II. Насколько успешна борьба футбольных структур с расизмом и насколько разумны методы этой борьбы?

Начнем, пожалуй, с первого.

I.  Quot capitā, tot sensus***

Как и у каждой спортивной федерации, основной целью FIFA  являются развитие и популяризация футбола во всем мире, организация международных соревнований,  контроль над развитием футбольных отношений в мире. Надо сказать, что с этими задачами структура справляется очень неплохо − футбол, бесспорно, самый популярный в мире спорт, за ходом мировых первенств наблюдают миллиарды людей, футбольный рынок достаточно упорядочен и структурирован, а главное − футболу удалось избежать значительных расколов и сохранить структурную целостность. Конечно, и FIFA не без греха, о чем может свидетельствовать недавно замятый коррупционный скандал, но сейчас речь не об этом.

Помимо решения сугубо экономических задач, FIFA также преследует определенные идеологические цели. Борьба с расизмом попадает именно в эту категорию (про экономические выгоды последних лет от охвата футбольной лихорадкой девственных рынков Африки и Азии говорят гораздо меньше). По логике FIFA, полное искоренение расизма − это еще один шаг к идеальному футболу, игры для всех, лучшего хобби и времяпрепровождения для человека. «Мы хотим сделать футбол лучше».

А в чем, собственно, выражается этот пресловутый расизм в нынешние времена в футбольном мире? Темнокожим игрокам запрещают играть в футбол на высоком уровне? Очевидно, нет. Или, может, азиатских игроков как-то ущемляют и постоянно усаживают на скамейку запасных? Вряд ли, слишком много контр примеров. Возможно, игроков арабского происхождения в европейских клубах избивают или унижают в раздевалках? Как-то сомнительно, если говорить об общей тенденции. Вероятно, в отдельных редких случаях эти экстремальные проявления расовой дискриминации и происходят, но вот почти во всех расистских футбольных скандалах последнего времени речь идет практически всегда только об оскорблении футболиста другим игроком или враждебно настроенными фанатами, нежели о каких-то более серьезных вещах.

Складывается впечатление, что иных проблем у современного футбола как игры и спортивного мероприятия,  кроме того, что кто-то кого-то на поле оскорбил на почве расовой неприязни, вроде как и нет. О них, по крайней мере, уж очень мало говорят  или не упоминают вообще, не говоря уже о выделении на их решение значительных ресурсов.  Так ли это? Неужели FIFA, стремящейся сделать футбол самой лучшей игрой всех времен и народов, не с чем больше бороться в современном футболе, кроме как с расизмом?

Даже при самом поверхностном изучении вопроса всплывают сразу несколько проблем.

Симуляции. Не что иное, как наглый обман зрителей и судей, стал повседневной нормой в футболе. С раннего детства будущие футболисты привыкают видеть на экранах, как их кумиры изображают ужасную боль от удара другого футболиста, которого не было и в помине. С молоком матери они впитывают рецепт победы в современном футболе − вовремя упасть, мастерски спровоцировать,  изобразить страдания. FIFA же с гораздо большей охотой наймет дорогостоящего специалиста по чтению по губам с целью установить, что же именно сказал футболист в адрес темнокожего игрока другой команды, чем накажет дисквалификацией на пару лет симулянта, картинный нырок которого видели по телевизору абсолютно все.

Пропаганда алкоголя. Если мы говорим о футболе не только как о большом бизнесе, а как о явлении, долженствующем способствовать улучшению физической формы его поклонников, то становится совершенно непонятно, как он может сочетаться с рекламой алкогольных компаний, зачастую являющихся спонсорами крупных футбольных мероприятий. Оказывается, настоящий футбольный болельщик 21-го века − это не тот, кто восхитится футбольным мастерством лучших специалистов мира и попробует использовать новый опыт в уличной игре, а обвешанный с ног до головы атрибутикой потребитель декалитров пива с огромным животом, видевший футбольный мяч исключительно на экране телевизора.

Натурализация. Сама суть соревнований сборных постепенно уходит в небытие. На заре футбола на чемпионатах мира выяснялось, какая из наций умеет играть в футбол лучше всего. Сборной каждой страны был присущ уникальный и неповторимый стиль, существовали понятия национальных «школ» (австрийский Вундертим 30-х годов, венгерская команда 50-х, Немецкая машина 70-х и прочие). В XXI-м веке, не в последнюю очередь благодаря массовой натурализации всеми подряд африканских и южноамериканских талантов, о каких-то традициях в стилях национальных команд говорить не приходится: англичане забивают головой не чаще, чем современная немецкая сборная демонстрирует свой знаменитый характер. Зачем тогда вообще устраивать соревнования сборных, если все будет сводиться к тому, какая из федераций сможет больше найти и натурализовать заграничных футбольных талантов в сборную своей страны? В 2030-м году мы рискуем увидеть Чемпионом мира сборную Бахрейна, костяк которой будут составлять выходцы из фавелл Рио-де-Жанейро и ребята с пригорода Мадрида.

Судейские ошибки.  На дворе уже третье тысячелетие от Рождества Христова, а миллионы людей все равно наблюдают, как Анри играет рукой в штрафной сборной Ирландии и, фактически, лишает ее права участвовать в финальной части Чемпионата мира. Вместо видеоповторов, давно уже успешно используемых во всех североамериканских спортивных лигах, проблему пытаются решить с помощью привлечения двух дополнительных судей, сосредоточенно бегающих за воротами обеих команд. Пока безуспешно.

Охота за молодыми футболистами. Бесспорно, с желанием родителей дать шанс проявить себя ребенку и, заодно, обеспечить себе безбедное существование, бороться трудно. Мало кто откажется, если скаут Барселоны предложит забрать его сына в Ла Масию и пообещает, что в будущем он будет играть если не в основе Барсы, то, как минимум, в футболке команды Примеры. В то же время это означает, что небольшие клубы окончательно лишаются возможности выиграть значимые трофеи, поскольку гранды смогут уводить у них молодых талантов не после первого же удачного сезона, а гораздо раньше, чуть ли не в возрасте семи-восьми лет. Теоретическая Црвена Звезда выиграть Лигу Чемпионов не сможет никак, потому лучших ее игроков заберут еще до того, когда она сможет выпустить их на поле. Все это будет только увеличивать огромную пропасть между грандами и клубами второго эшелона в, как минимум, европейском футболе. И ни о каком урегулировании этого вопроса (например, вводе чего-то вроде системы «драфтов») речь пока не идет.

Пожалуй, хватит. При более детальном рассмотрении можно обнаружить другие проблемы, которые следовало бы подробнее изучить: от участившихся конфронтаций футбольных властей с активными фанатами до многочисленных договорных матчей.  Но даже описанные выше проблемы решаются крайне медленно:  футболисты по-прежнему симулируют, от судейских ошибок все чаще хочется взвыть и закрыть лицо двумя руками в знаменитом жесте, а спорт под названием «футбол» в массовом сознании стал прочно ассоциироваться с непременным потреблением алкоголя. И никто с этим почти ничего не делает.

Зато об успехах на фронте борьбы с гидрой оголтелого расизма нам сообщают на редкость регулярно.

+++

Двойные стандарты. Проблема расизма в мировом футболе (часть 2)

Sport.bigmir.net

12.02.12

СПОРТ bigmir)net продолжает анализировать проблему расизма в мировом футболе, ее причины, следствия и методы противодействия ей.

II. Quod licet Iovi, non licet bovi****

Предположим, что расизм действительно является бичом современного футбола, и также является самой главной его проблемой. В связи с этим очень важно исследовать эффективность и адекватность методов борьбы с ним со стороны футбольных федераций.

Именно тут вырисовывается любопытный парадокс.

Толерантное отношение к людям других национальностей, за распространение которого сражаются борцы с расизмом, подразумевает не только уважение к культурным особенностям каждого народа, но и, в некотором понимании, равенство всех народов перед Богом. Грубо говоря, в рамках этой доктрины мы не можем утверждать, что кто-то стоит на высшей ступени развития, а кто-то − на низшей, и на этой почве его оскорблять. Соответственно, различия между народами могут быть в культурном плане или в не столь важных аспектах, как оттенок кожи или особенности темперамента, но уж никак не в уровне общего развития. А культурный и развитый человек, понятное дело, скатиться до оскорблений на национальной почве не может.

Логично предположить, что при таких условиях процент футболистов,  опускающихся до ксенофобских настроений, у всех народов должен быть примерно одинаковым.  Учитывая то, что число чернокожих футболистов в большом футболе уже примерно равно числу футболистов европейского происхождения, абсолютные числа должны быть тоже, как минимум, одного порядка. Грубо говоря, если подсчитать все случаи расизма на футбольных полях за один год, то должно получиться так, что европейцы оскорбляли чернокожих и футболистов азиатской внешности в среднем примерно столько же раз, сколько было случаев наоборот − потому что все люди, все хотят победить и поддаются азарту, все иногда, в пылу борьбы, могут сказать что-то сгоряча сопернику и потом пожалеть об этом. Вне зависимости от цвета кожи.

Удивительно, но нет. Не одного порядка. Подавляющее большинство известных скандалов связаны с тем, что в роли жертв выступают именно чернокожие игроки или футболисты арабского или тюркского происхождения, а в роли агрессоров − европейцы. Трудно сходу припомнить случаи, когда, к примеру, темнокожие были бы наказаны за проявления расизма по отношению к европейцам. Почему так? Может дело в непрезентативной выборке, говоря статистическим языком?

Или же дело в некорректной методике определения факта проявления расизма? В самом деле, среди всех возможных негативных выражений, которые европеец на футбольном поле может сказать в адрес чернокожего, очень многие можно классифицировать как «ксенофобские». Смешно, но сейчас держать  самый обыкновенный банан в руках в момент нахождения рядом с выходцем из Африки, без преувеличений, опасно. В то же время, число выражений на английском, к примеру, языке, в которых целенаправленно оскорблялся бы европеец, по очевидным причинам очень мало. А что там говорит игрок из Мозамбика на диалекте своих предков в ответ на реплику европейца − никто не знает. Точно так же и с «крайне нетерпимыми» фанатами отдельных европейских клубов − все расслышат и поймут неполиткорректную кричалку на английском языке фанатов Ливерпуля, но мало кто знает, о чем там поют турецкие ультрас на стамбульском стадионе во время матча с Лидсом или алжирские фанаты во время товарищеской игры их сборной с французами.

Фанаты косовской команды Дрита албанского происхождения под антиславянские речевки сжигают флаг Македонии / BalkanInsight

Если копнуть еще глубже, то впору задуматься о чрезвычайной тонкости грани, разделяющей расизм и не расизм на футбольном поле. Ведь если речь идет о том, что один конкретный человек оскорбляет другого конкретного человека во время игры в футбол, а не весь его народ в целом (можно предположить, что в большинстве случаев так и есть), то почему именно намек на происхождение является таким злостным преступлением? Тогда бы уже следовало и за безобидное «дурак» в адрес оппонента подвергать преследованиям − ведь это же намек на умственную неполноценность! А за фразы вроде «чертов травоед» или «поганый мясофоб» в адрес вегетарианца вообще в тюрьму надо бы сажать − ведь не только же иммигранты и гомосексуалисты должны пользоваться покровительством властей, вегетарианцы тоже, по сути, являются угнетаемым меньшинством. Но как-то сложно себе представить, чтобы за такое словосочетание кто-то подвергся таким же серьезным гонениям, как обвиненные в расовой дискриминации футболисты.

Типичный пример − ситуация с Марко Матерацци, который отчаянно утверждал, что он не оскорблял на расовой почве Зинедина Зидана в знаменитом финале ЧМ-2006 (потому что знал, чем ему это грозит), но спустя несколько лет с гордостью заявил, что вывел из себя лидера французов угрозой надругаться над его сестрой. Реакция СМИ на это признание была достаточно нейтральной. Забавно, что прямое оскорбление сестры футболиста считается намного меньшим злом, чем замечание по поводу его национальности.

Так в чем же дело? Почему у нас складывается впечатление, что игроки европейского происхождения грешат расистскими выходками в разы чаще, чем все остальные вместе взятые? Надо полагать, дело в размытости самого понятия «расизм» и в неаккуратной методике фиксации его проявлений. Потому что о сознательном раскручивании футбольными чиновниками только тех скандалов, где в роли виноватой стороны выступают исключительно европейцы, в угоду каким-то политическим соображениям, думать совсем не хочется.

Что уж тут говорить о методах борьбы с расизмом, если возникают вопросы о правильном определении виновных.  Судить об эффективности баннерной кампании и пользе многочисленных конференций тяжело, но участившиеся случаи наказания европейских футболистов по обвинению в расизме с каждым годом вызывают больше раздражения, нежели чувство торжества справедливости.

Стоит отметить, что многим чернокожим футболистам очень импонирует роль жертвы. В самом деле,  в любой перепалке с европейцем они имеют заведомое преимущество, так как в случае чего могут обвинить последнего в расовой дискриминации.  В некоторых случаях из-за оскорблений фанатами команды соперника темнокожего игрока могут даже прекратить матч или вообще присудить техническое поражение.

Очень показательный эпизод произошел в июне этого года в РПЛ. Во время матча Анжи против Крыльев Советов в Самаре один из зрителей кинул банан в сторону звезды махачкалинского клуба Роберто Карлоса. Бразилец выбросил предмет за пределы поля и с негодованием покинул его, несмотря на продолжающийся матч. Пресса подняла грандиозный скандал, в ходе которого «метателем» обозвали совершенно невиновного человека, которому пришлось оправдываться и доказывать невиновность с помощью журналистов. Но самое любопытное в том, что всего лишь через месяц Роберто Карлос после матча в составе бразильской сборной получил плевок в лицо от вратаря сборной Парагвая Хосе Луиса Чилаверта. По словам легендарного голкипера,  бразилец обозвал его «грязным индейцем» во время розыгрыша углового. Без комментариев.

Иногда ситуация вообще доходит до абсурда. В ноябре представители английской футбольной общественности потребовали отставки президента FIFA Зеппа Блаттера за его слова о том, что большинство конфликтов на почве расизма можно решить рукопожатием игроков и извинениями со стороны провинившегося игрока. Очевидно, наименее затратный и наиболее логичный метод урегулирования бытовых конфликтов для футбольных чиновников не является оптимальным.

Нельзя не отметить тот факт, что некоторые бойцы против расизма используют этот фронт ради личного пиара. К примеру, Лилиан Тюрам, проведший определенную часть своей карьеры в футболке Ювентуса, написал книгу, в которой глубоко исследовал феномен итальянского расизма. Оказалось, что для того, чтобы провести анализ сложной, многогранной, многовековой проблемы расовой нетерпимости на Аппенинском полуострове, не нужно быть профессиональным историком, равно как и незачем проводить масштабные социологические исследования. Чтобы стать авторитетом в вопросе итальянской ксенофобии, нужно быть французским футболистом африканского происхождения, время от времени слышавшим оскорбительные реплики с трибун.

Учитывая все это,  вопрос об эффективности и правильности борьбы с расизмом теми методами, которые используют футбольные чиновники сейчас, остается открытым.

Amicus FIFA, sed magis amica veritas*****

Расизм − очень щекотливая тема в нынешние времена, и крайне неудобная. Нисколько не отрицая того факта, что оскорбление кого-либо по национальному признаку является очень негативным явлением и должно строго наказываться, все же необходимо отметить, что в современном футболе можно говорить о некотором «перегибе» в усилиях по ее решению. Любой же, кто публично заговорит об этом, гарантированно нарвется на шквал критики со стороны СМИ и тут же будет приравнен к нацистским преступникам.

Но сути дела это не меняет. Излишне громоздкий пиар идей всеобщего братства порой вызывает у любителей футбола раздражение, а однобокий подход к установлению виноватых и пострадавших − неприятие.  Футбольным властям необходимо учитывать, что на всякое действие найдется свое противодействие, и что такие методы борьбы с проблемой расизма могут вызвать протесты со стороны европейских футболистов и футбольных ультрас. Я, конечно, говорю не о сумасшедших «бойцах» с мультикультурализмом вроде Брейвика или о выступлениях совсем уж радикальных ультраправых фанатов.

Скорее, речь идет о спонтанном протесте вполне рядовых болельщиков после того, как очередной европейский игрок или фанат будет дисквалифицирован на длительный срок после бытовой ругни на футбольном поле с темнокожим футболистом, в то время как последний не будет наказан вообще.

Чиновникам впору задуматься над тем, не приведет ли столь активная борьба с расизмом к совершенно противоположным результатам и не станут ли многие футбольные болельщики чуть большими расистами только из-за усталости от постоянной пропаганды во время вечернего футбола. Ведь все, чего они хотят от просмотра матча − просто расслабиться и получить удовольствие от великолепного спортивного зрелища, а не вникать еженедельно в тонкости межнациональных отношений.

Есть ли вообще золотая середина между излишне активной борьбой с расизмом и недостаточной борьбой с ним? Сложный вопрос. В любом случае, футбольным функционерам, возможно, стоит несколько изменить методы борьбы с расовой дискриминацией (в частности, быть более объективными в плане наказаний и не позволять никому чувствовать вседозволенность под колпаком защиты антирасистских программ). Или, например, ради разнообразия уделить больше внимания другим, не менее важным проблемам футбола. Никто не дает гарантий, но, быть может, именно движение в этом направлении действительно может сделать футбол еще лучше, и поможет спасти его от нежелательной радикализации.

Истина где-то рядом.

P.S.

* − «глас вопиющего в пустыне»

** − «живешь в Риме − живи по-римски»

*** − «сколько людей, столько и мнений»

****-»что позволено Юпитеру, то не позволено быку»

***** − «FIFA мне друг, но истина дороже»

+++
ЕВРО-2012

Евро-2012 покажет европейцам, насколько украинцы алчны

Uainfo.censor.net.ua

13.02.12

Иностранные туристы могут объявить туристический бойкот Украине из-за чрезмерно высоких цен за проживание во время Евро-2012. Об этом в своем блоге пишет управляющий партнер «Publicity Ukraine» Дмитрий Васильев.

По его словам, европейцы с зарплатой в 1200 евро в месяц недоумевают по поводу цен на квартиры и гостиницы в Киеве на время проведения Евро-2012. То, что стоит обычно 100 евро в сутки, на время проведения чемпионата будет стоить около 1000 евро. «Как это может быть. С такими ценами к вам никто не приедет, все будут смотреть чемпионат по футболу, и объявят туристический бойкот Украине», − цитирует он слова своего друга Торстена из Дрездена.

По словам Дмитрия Васильева, необходимо устроить не только туристический бойкот, а и имиджевый и чисто человеческий. «Потому что, если иностранные любители футбола приедут, и им придется поселиться в двухместной палатке за 770 гривен в сутки, то Украину и украинцев будут называть рвачами, идиотами и жлобами. Вот мне такая перспектива, как украинцу, совсем не нужна», − заявил он.

Он убежден, что желание украинцев выдавить из всех приезжих максимум «Евро на бочку» во время чемпионата, ставит «имидж Украины на пороховую бочку, которая, очевидно, рванет летом этого года».

Напомним, шалаш за 10 км. от стадиона на окраине Донецка обойдется в 2696 грн. за трое суток проживания. Это более $ 100 за ночь. На условиях дополнительной оплаты, туристам предлагаются трансферы по маршрутам к «Донбасс Арене», а также местному аэропорту

+++

Київські сутенери до Євро-2012 шукають повій − інтелектуалок

Life.comments.ua

13.02.12

Столичні працівниці секс-бізнесу, щоб гідно прийняти європейських туристів під час футбольного чемпіонату, екстрено вчать іноземні мови і купують національне вбрання

Поки футбольні збірні тренуються, а вболівальники намагаються придбати квитки на ігри Євро-2012, столичні сутенери активно вербують нових співробітниць для надання інтимних послуг. «Повії Києва − це невід´ємна частина образу відпочинку для будь-якого прошарку столичних мешканців», − такою фразою зустрічає відвідувачів Інтим-портал.

Проституція в столиці давно стала нормою. Боротися з путанами за українськими законами практично не можливо. Торгівля тілом в нашій країні кримінально не карається, а розглядається як адміністративне порушення. Повію можуть покарати лише комічним штрафом від п´яти до десяти неоподатковуваних мінімумів, тобто в межах 170 гривень. Це менше, ніж путана отримує за годину інтимної праці.

Вербовка дівчат у секс-бізнес в столиці вже давно поставлена ​​на конвеєр. В Інтернеті безліч оголошень, в яких сутенери відкрито пропонують роботу повіями. Через Євро-2012, особливим попитом стали користуватися путани зі знанням іноземної мови та хорошою освітою. Ось приклад типового оголошення. «Сфера роботи − інтим послуги, ескорт, супровід. Набираємо гарних, струнких дівчат від 18 до 30 років. Вимоги − англійська мова (мінімум розмовний рівень), підвищений рівень інтелекту».

Хороша освіта суттєво впливає на заробіток путан та сутенерів. Знання іноземної мови, автоматично збільшує вартість повії в півтора-два рази. «У нас вартість послуг починається від 500 гривень за годину. Але якщо потрібно, щоб дівчина вміла хоч трохи спілкуватися англійською, то ціна буде стартувати від ста доларів за годину», − розповідають в ескорт агентстві.

Бажаючим індивідуально заробляти на секс-послугах, в Києві також дають широкі можливості для самореалізації. На тому ж Інтим-порталі будь-яка дівчина може за 150 гривень на місяць розмістити свою анкету і почати надомний секс-бізнес. «Ми з подругою приїхали з Черкас. Зняли квартиру. Зараз в день в кожної в середньому по два клієнта. Але думаємо, коли буде Євро-2012, клієнтів стане набагато більше. Зараз вчимо найбільш потрібні для спілкування фрази англійською, німецькою та французькою. А ще купили собі національні вбрання − думаю іноземцям це сподобається», − розповідає Аня, анкета якої розміщена на сайті інтим-знайомств.

 У свою чергу в ескорт агентстві розповідають, що, незважаючи на велику кількість так званих індівідуалок, проблем з пошуком співробітниць у них немає. «Нових дівчат набирають різними способами. Деякі приходять за оголошеннями. Якщо робота їх влаштовує, то вони приводять до нас своїх подруг. Індивідуалки нам не конкуренти. Вони перебиваються випадковими заробітками, а у нас чітко налагоджений бізнес», − розповідають в ескорт агентстві.

 Утім, як показує досвід попереднього чемпіонату Європи з футболу, в 2008 році надії повій на великі заробітки не виправдалися. Однією з головних причин називають те, що в Австрії та Швейцарії встановили дуже високі ціни за платний секс. Проте, українським повіям така проблема не загрожує. «У порівнянні з іншими частинами Європи сексуальні послуги в Польщі та Україні дешеві. Тому ці країни можуть стати привабливим місцем для секс-туристів, які цікавляться футболом «, − це цитата із звіту для УЄФА, яку оприлюднив польський Newsweek. Так що у Києва є всі шанси стати під час Євро-2012 столицею європейської секс-індустрії.

+++

Евро-2012: кто-то теряет, кто-то находит...

Михаил Криволапов

048.ua

12.02.12

Чемпионат «Евро-2012» без преувеличения станет ключевым событием года для Украины. Тема футбольного первенства не сходит с уст политиков и чиновников. В гонке за рейтингом, государственные мужи открывают стадионы под песни Шакиры, создают масштабную инфраструктуру, не заморачиваясь на поиске инвесторов, и придают Украине общий вид «потемкинской деревни».

Для кого-то «Евро-2012» − это время футбольного праздника, для кого-то возможность демократически отстаивать свои права, а кто-то просто неплохо заработает на освоении бюджетных средств.

Официальный Киев говорит о том, что Евро 2012 − отличный способ поднять привлекательность Украины в глазах туристов и возможность для экономического развития.

Во время EURO-2012 Украина станет в Меккой (секс) туризма?

Безусловно, у нашей страны − прекрасный туристический потенциал, который в силу ряда обстоятельств, до сих пор не раскрыт. Привлечение большого количества туристов, при грамотной информационной кампании − могли бы сыграть нам на руку. Вот только почему-то красной нитью среди достопримечательностей нашей страны все больше проходят не культурное наследие Хортицы или Киево-Печерской лавры, а красота украинок. С точки зрения привлечения туристов, ход безусловно выгодный, однако, если нам не все равно какой туризм развивать − сексуальный или культурный, следует тщательнее обдумывать − чем заманивать путешественников.

По мнению правозащитников, уровень секс туризма в нашей стране неуклонно растет и не последнюю роль в этом процессе играет имиджевая политика государства.

 «Украина рекламируется как государство, где можно дешево купить хороший секс, и где живут самые красивые в мире женщины. Раньше такую рекламу можно было увидеть даже в киевском аэропорту «Борисполь», на стенах в зале прилета», − говорит Екатерина Левченко, президент международной правозащитной организации «Ла Старда-Украина».

Стоит отметить, что столичные политики не торопятся оправдываться и даже предлагают временно легализировать проституцию на время чемпионата.

Эксперты пророчат долговую яму и негативный экономический эффект от EURO-2012

С первых секунд, после объявления стран-хозяев ЕВРО-2012, телеэфир был перегружен красочными обещаниями государственных деятелей огромных дивидендов и золотых рек, которые потекут в украинскую казну, благодаря туристам и развитой инфраструктуре. Так, нынешний губернатор Запорожской области и депутат ВР Александр Пеклушенко уверен, что нужно быть некомпетентным человеком, чтобы не понимать экономическую значимость ЕВРО-2012 для Украины.

«Это трамплин, и точка опоры, которая даст новое развитие для всей экономики страны», − заявил политик.

Также не сомневается в успехе мероприятия вице-премьер Борис Колесников, который заявил, что все затраты на подготовку к чемпионату и построение необходимой инфраструктуры окупятся за рекордные 1.5 года.

К сожалению, менее оптимистично настроены независимые эксперты, которые уже пророчат Украине долговую яму и экономические трудности в 2013 году.

 «На сегодняшний день Украина утратила шансы использовать проведение чемпионата ЕВРО-2012  в качестве серьезного дополнительного стимула для инвестиций в туристическую и рекреационную отрасль», − говорится в отчете Ukrainian Economic Trends Forecast на 2012 год, опубликованном аналитиками Da Vinci AG.

По мнению экспертов Da Vinci AG, расходы на проведение чемпионата в Украине могут составить как минимум 14  миллиардов  долларов США.  При этом убытки от проведения первенства составят около 6-8  миллиардов, которые не имеют существенных шансов вернуться в экономику страны в среднесрочной перспективе.

Таким образом, опосредованно каждый украинец отдаст около 2400 гривен (300$) на проведение первенства.

Европейские общественники призывают к бойкоту Euro-2012 в Украине

Как и следовало ожидать, в преддверье такого масштабного и долгожданного события, как первенство Европы по футболу, начали проявляться извечные проблемы. Чиновники, как и полагается, начали эти проблемы решать…по-чиновьичьи.

Так, всю украинскую общественность, а чуть позже и международное сообщество всколыхнула информация о методах борьбы с бесчисленными популяциями бездомных животных в городах-хозяевах и спутниках Евро-2012. Конечно, никому не нужны покусанные гости европейских держав. Однако, вместо того, чтобы бороться с проблемой, постепенно и системными методами, власти ринулись просто-напросто уничтожать дворняг. Такие методы борьбы не остались без внимания международных зоозащитников, которые на полном серьезе стали поговаривать о бойкотировании «Евро» в Украине.

Так, например, в Харькове действует коммунальное предприятие  «Центр обращения с животными», которое неоднократно подвергалось критике со стороны общественников, за «негуманное отношение».

 Негодование европейцев достаточно емко передает немецкий президент Союза защиты животных Томас Шредер:

«Чемпионат по футболу должен стать праздником для миллионов людей, а вовсе не поводом к массовому уничтожению животных»

Конечно, столичные чиновники спохватились и приняли несколько декларативных положений, для успокоения европейских гуманистов, но осадок, как говорится, остался.

Инфраструктура к Euro-2012: кто-то находит, кто-то теряет

Один из основных бонусов, который, по обещаниям чиновников, должен остаться Украине после Евро-2012 − это современная инфраструктура европейского уровня. Некоторые города вложили немалые деньги в построение этой самой, инфраструктуры, однако, первенства они не увидят. Так не повезло Одессе, которая, будучи на втором месте по темпам подготовки, лишилась статуса принимающего города. По словам мэра «жемчужины у моря» Эдуарда Гурвица, всему виной Геннадий Суркис и в целом Федерация футбола Украины.

В то же время, строительство нового железнодорожного вокзала в Симферополе было принесено в жертву инфраструктуре городов хозяев и спутников Евро. А между тем, Крым носит статус туристического центра Украины на постоянной основе.

Также не повезло Кривому Рогу, тут реконструкцию железнодорожной станции затянули почти на год, по традиционной причине «нет денег». По словам местных чиновников, своевременно выделить 32 миллиона гривен помешало «Евро».

Совершенно противоположная ситуация в Донецке. Здесь с недавнего времени, построен новый аэропорт и автовокзал, объездная дорога и аквапарк. Впрочем, по словам донетчан, новый автовокзал «Западный» их совершенно не радует − неудобное расположение и необустроенность вызывают большое количество критики в адрес городских властей.

На размещении туристов может подзаработать Горловка, так как, расстояние до Донецка составляет всего 47 километров, а цены на жилье, вероятно, будут значительно ниже, чем в столице Донбасса. К слову, о ценах, уже сейчас в центре Донецка снять комнатушку дешевле, чем за 4-5 тысяч гривен, нереально. Приезжие студенты донецких вузов в шоке, ведь раньше они без проблем поселялись неподалеку от университетов. Теперь же им это не по карману.

Западная столица Украины Львов, ничего не потеряет от проведения ЧЕ. Так как, если экономики центральных и восточных регионов держатся на индустрии, то этой части Украины, во многом, остается надеяться на туристов. По данным компании Monitor Group, каждый турист в среднем тратит во Львове около 400$, что дает властям города надежду на получение существенных дивидендов от наплыва путешественников и футбольных фанатов.

Находясь в стороне от финансовых потоков, на чемпионате решили подзаработать власти Тернополя. По словам сотрудников Тернопольской мэрии, они залатают бюджетные дыры за счет трансляции матчей Евро на местном стадионе.

Хочется верить, в то, что тысячи иностранных, гостей, которые посетят нашу страну этим летом, уедут с желанием вернуться. И, вся построенная за 14 миллиардов долларов инфраструктура, не останется прозябать в ожидании нового чуда, а продолжит обслуживать большое количество туристов. Помимо прочего, будем надеяться на то, что туризм в Украине станет исключительно культурным или спортивным, но никак не сексуальным. 

+++

Азаров опроверг завышение стоимости реконструкции «Олимпийского»

Ukranews.com

11.02.12

Премьер отметил, что посетил стадион во Львове единственный раз, тогда, когда он уже был построен. Фото: Украинское фото

Премьер-министр Николай Азаров опроверг завышение стоимости реконструкции Национального спортивного комплекса «Олимпийский» в Киеве.

Об этом он сказал на встрече с главными редакторами СМИ СНГ, стран Балтии и Грузии.

«Сколько же вранья было в прессе о том, что там какие-то расценки увеличили, проектно-сметная стоимость увеличилась, что все увеличилось и все плохо, плохо и плохо, − отметил премьер. −  Забывают только одну вещь − стадион начал строиться без проектно-сметной документации. Так о какой стоимости можно говорить?».

Также Азаров в очередной раз раскритиковал действия предыдущей власти по подготовки чемпионата Европы по футболу в 2012 году. В частности, он раскритиковал подготовку стадиона, отметив, что когда в качестве премьера впервые посетил НСК «Олимпийский», то ужаснулся.

Кроме того он подверг критике подготовку предыдущей властью стадиона во Львове.

«Стадион во Львове представлял собой поле, ни одной сваи не было забито, − подчеркнул он. − И на это поле с завидной периодичностью выезжали бывший премьер-министр, бывший Президент. Несколько раз телевизионная картинка показывала, как они по этому полю ходят. Я тогда удивлялся, чего они туда ездят?».

Премьер отметил, что посетил стадион во Львове единственный раз, тогда, когда он уже был построен. По его словам, в свое время ни у кого не было сомнений, что если бы не были предприняты решительные действия, то ЧЕ-2012 по футболу в Украине не было бы.

Как сообщалось ранее, в августе 2011 года Кабинет Министров увеличил стоимость работ по строительству и оборудованию функциональных зон и схем планирования пешеходно-транспортных путей с размещением автостоянок и объектов обслуживания на территориях, примыкающих к Национальному спортивному комплексу «Олимпийский» в Киеве на 40,22 млн до 362,22 млн гривен.

+++

Страховщики не сумели заработать на Евро-2012

Delo.ua

13.02.12

На страховании строительно-монтажных рисков объектов Евро-2012 украинские компании заработали лишь сотую часть от того, что прогнозировалось ранее. За все время подготовки застраховано лишь два объекта Евро-2012, которые возводились за бюджетные средства

Украинские страховщики сумели заработать чуть более 11 миллионов из анонсируемого накануне Евро-2012 миллиарда гривен. Это составляет около 1% ожидаемых страховых премий.

«Рынок страхования думал, что он потенциально сможет освоить большое количество денег, которые гипотетически могли бы быть заложены в бюджеты строительства крупных объектов (строительство аэропортов и стадионов за госсредства. − «Дело»). Но государство не заложило в смету строительства деньги на страхование, и рынок столкнулся с тем, что осваивать практически нечего, − утверждает Галина Третьякова, генеральный директор Украинской федерации страхования. − Объектов, которые готовились под Евро-2012 и страховались, − единицы».

Львов показал пример

Среди наиболее привлекательных объектов были стадионы и аэропорты городов, принимающих чемпионат. «В рамках государственного бюджета страховался только Львов. Объекты в других городах, в том числе и НСК «Олимпийский», не страховались», − объясняет Валерий Жалдак, заместитель председателя Национального агентства по подготовке Евро-2012.

По подсчетам агентства, это около трети всех объектов, которые финансирует государство при подготовке к континентальному первенству.

При этом он отметил, что по украинскому законодательству страховать строительно-монтажные риски не обязательно. «Конкретные требования по страхованию каких-либо объектов Евро-2012 в Договоре о проведении Финального турнира чемпионата Европы УЕФА 2010/2012 по футболу отсутствуют, − говорит он. − УЕФА обязывает принимающую футбольную ассоциацию осуществить полное страхование рисков и объектов исключительно в соответствии с действующим украинским законодательством».

Хочешь застраховать объект − заплати посреднику

По словам Василия Дужака, директора департамента организации и развития продаж страховой компании «PZU Украина», на свободный рынок попадет только 20% всех страховых платежей, связанных с подготовкой и проведением европейского чемпионата. Причем это только те проекты, которые финансируют частные организации.

«Если речь идет о страховании объектов государственного значения, мы уже даже не принимаем участия в тендерах: выиграть их практически невозможно», − сетует Василий Дужак.

По словам операторов рынка, объясняется все довольно просто. «Без комиссионного вознаграждения «отдельным» лицам тендеры не обошлись», − говорит эксперт, пожелавший не называть своего имени. Он утверждает, что сумма «откатов» на тендерах по страхованию составляет от 10% до 95%. «Все зависит от наглости чиновника», − резюмирует специалист.

Высокую комиссию посредникам вынуждены платить и компании, которые создавались специально под крупные объекты. «Страховые компании зачастую создаются под какие-то утилитарные цели, − говорит Галина Третьякова. − Они не имеют договоров перестрахования, не имеют опыта принятия уникального объекта на риск. Это игра в рулетку». Участники рынка утверждают, что увидеть такие компании при проведении тендера на крупные объекты несложно.

Что застраховали

Всего из профинансированных государством объектов застрахованы только два: Львовский аэропорт и стадион «Арена-Львов». Ответственность за строительство аэровокзала разделили «Украинская страховая группа», которая находится на шестом месте по объему собранных чистых премий среди отечественных страховщиков (за 9 месяцев 2011 года), и «HDI страхование», занимающая 50-е место по тому же показателю.

Примечательно, что страхование строительно-монтажных работ на стадионе  «Арена-Львов» полностью взяла на себя «HDI страхование».

Владислав Волощук, заместитель председателя правления «HDI страхование», отмечает: несмотря на то что компания не входит в число крупнейших в стране, она является частью одного из мировых страховых гигантов − Talanx International АG.

«Мы перестраховываем большую часть наших крупных рисков в материнской компании», − говорит он. При этом стоит отметить, что все договоры страхования заключались осенью прошлого года, а договор на страхование строительства стадиона «Арена» почти на 4 млн. гривен − всего за 19 дней до его официального открытия. Однако детали договора компания отказалась комментировать, ссылаясь на конфиденциальность информации.

Кроме крупных объектов, страховщики активно сотрудничали с негосударственным сектором, однако его влияние на рынок практически невозможно подсчитать. «Некоторые объекты потенциально могут иметь связь с Евро-2012 (например, гостиницы), − объясняет Наталья Чернова, директор Департамента андеррайтинга и продукт-менеджмента СК «АХА Страхование». − Но точно сказать мы не можем, т.к. при согласовании условий клиент не заявлял о какой-либо связи объекта с чемпионатом».

Как сообщало «Дело», Евро-2012 принесет Украине $8 млрд. убытков.

Крупнейшие застрахованные объекты, которые готовились к Евро-2012

   «Реконструкция аэродрома ГП «Международный аэропорт «Львов» − страховщик ПАО «Страховая компания «Украинская страховая группа», стоимость 2,8 млн. грн.;

   «Реконструкция существующего пассажирского терминала и внешних сетей ГП «Международный аэропорт «Львов» в части «Строительство внешних инженерных сетей» − страховщик ПАО «HDI страхование», стоимость 3,6 млн. грн.;

   «Строительство нового аэровокзала ГП «Международный аэропорт «Львов» − страховщик ПАО «HDI страхование», стоимость 2 млн. грн.;

   «Строительство стадиона по ул. Стрыйской-кольцевой дороге в г. Львове» − страховщик ПАО «HDI страхование», стоимость 3,8 млн. грн.

+++

Львовский стадион Евро-2012 получил официальное название

Ukrinform.ua

13.02.12

Официальное название «Арена Львов» получил стадион, построенный в столице Галичины к Евро-2012.

Об этом УКРИНФОРМу сообщили в пресс-службе городского совета.

«Исполком Львовского городского совета 10 февраля согласовал название нового стадиона во Львове − «Арена Львов». Решение принято по обращению генерального директора ДП «Западинфрапроект» Владимира Шадрина», − отмечено в сообщении.

Как считает городской голова Львова Андрей Садовый, именно такое название имеет большую силу для города. «Слово «Львов» будет упоминаться многократно во многих странах», − отметил он.

+++

Перший футбольний матч на Національному стадіоні у Варшаві відбудеться 29 лютого − PZPN

УНІАН

10.02.12

Перший футбольний матч на Національному стадіоні у Варшаві відбудеться між Збірною Польщі та Збірною Португалії в середу, 29 лютого.

Про це УНІАН повідомила прес-служба польської федерації футболу PZPN.

Згідно з повідомленням, матч розпочнеться о 20.45 за місцевим часом.

«В день матчу у Варшаві буде протестована система управління міським транспортом, яка буде функціонувати під час Євро-2012», − відзначила прес-служба.

PZPN зауважив, що уболівальники, котрі мають квитки, зможуть потрапити на стадіон починаючи з 17.30.

Як повідомляв УНІАН, перший футбольний матч на Національному стадіоні мав відбутися 11 лютого, але організатор заходу, компанія Esktraklasa, 8 лютого відмінила його, пояснивши своє рішення «інфраструктурними недоліками» арени.

Оператор стадіону державна компанія Narodowe centrum sportu заявила, що стадіон насправді готовий для проведення матчу, а поліція могла не дати своєї згоди на його проведення через те, що стурбована через можливі сутички між уболівальниками варшавської «Легії» та краківської «Вісли».

Довідка УНІАН. Урочисто відкритий наприкінці січня цього року Національний стадіон у Варшаві є найбільшою − може вмістити 48 тисяч глядачів − та найдорожчою − коштував польським платникам податків близько 500 мільйонів доларів − футбольною ареною у Польщі.

+++

Збірна Польщі отримає премію у 0,5 млн. євро, якщо вийде у чвертьфінал Євро-2012

УНІАН

11.02.12

Національна збірна Польщі отримає премію в сумі близько 0,5 млн. євро, якщо вийде у чвертьфінал, перемігши у груповій фазі матчів Євро-2012.

Про це польській газеті Przeglоd Sportowy повідомив голова Польської національної футбольної федерації Гжегож ЛЯТО.

«Ми отримаємо від УЄФА премію і хочемо цими грошима поділитися з футболістами, бо це завжди для них додаткова мотивація. Так роблять усі країни, хоча кожна ділить по своєму», − сказав він.

Г.ЛЯТО відзначив, що федерація планує віддати гравцям половину коштів, отриманих за результати на матчах Євро-2012.

Газета зазначає, що УЄФА кожну перемогу оцінює в 1 млн. євро, а нічию − у півмільйона євро.

Г.ЛЯТО не уточнив, скільки гравці можуть отримати за вихід у півфінал та фінал, але газета пише, що премія УЄФА за перемогу у Єврочемпіонаті становить 7,5 млн. євро.

+++

До початку Євро-2012 максимум потенційно небезпечних об'єктів буде обладнано системами раннього виявлення пожеж

Kharkivoda.gov.ua

13.02.12

Про це повідомив сьогодні під час брифінгу за підсумками засідання ГУ МНС України в Харківській області начальник Головного управління МНС в Харківській області Павло Одарюк.

 «Є затверджений перелік потенційно небезпечних об'єктів, які повинні бути обладнані системами раннього виявлення пожеж. В даний час обладнані не всі об'єкти Харківської області, тому що це трудомісткий, дорогий і тривалий процес. Але до початку матчів Чемпіонату Європи з футболу максимум об'єктів, які потрапляють в зону об'єктів Євро-2012, будуть обладнані системами раннього виявлення пожеж. Зокрема, це потенційно небезпечні об'єкти, що знаходяться поруч зі стадіоном «Металіст»«, − заявив він.

+++

Харків вибрав 1150 волонтерів приймаючого міста

Ukraine2012.gov.ua

13.02.12

До кінця лютого приймаючий Харків завершить набір волонтерів до Євро-2012. Про це повідомив заступник директора департаменту у справах сім’ї, молоді та спорту − начальник управління у справах сім’ї та молоді Харківської міськради Костянтин Підгорний. За його словами, на сьогодні Харків вибрав 1150 помічників турніру з необхідних 1250. «До кінця лютого ми виконаємо план, і вже в березні вони почнуть навчання. Крім того, улітку нам допомагатимуть близько ста іноземних волонтерів, які приїдуть з Чехії та інших країн», − зазначив заступник директора департаменту.

Він також розповів про те, що під час чемпіонату харківські волонтери користуватимуться раціями. «Волонтери Євро-2012 будуть задіяні на 11 об’єктах, у т.ч. на такому великому, як фан-зона. Тому потрібні засоби зв’язку, аби ними керувати й оперативно реагувати на ті чи інші ситуації. Адже мобільними телефонами для таких цілей користуватися неможливо», − підкреслив Костянтин Підгорний.

+++

«Єврохіт» зібрав вже 5 тисяч варіантів гімну ЧЄ

Ukraine2012.gov.ua

12.02.12

Близько 5 тисяч варіантів гімну до чемпіонату з різних куточків країни отримали організатори акції «Єврохіт». У гонитві за визнання і приз в $25 тис. вболівальники співають оди «Динамо», «Металісту» і «Шахтарю», демонструють знання польської та англійської.

Спільна акція «Єврохіт» від радіостанції «Хіт FM», телеканалу М1 та Фонду Бориса Колесникова виходить на фінішну пряму. Але у бажаючих стати автором народного гімну Україні до Євро-2012 є ще тиждень, щоб до 15 лютого надіслати своє творіння (текст пісні або готове музичний твір) на сайт eurohit.com.ua. До оцінки робіт вже приступили відомий російський композитор і продюсер Ігор Крутой, а також музикант і письменник Олександр Сидоренко, більше відомий в Україні під прізвиськом Фоззі.

У журі конкурсу сподіваються відшукати в нескінченному потоці заявок справжній діамант. Ігор Крутой чекає від конкурсантів нову «Катюшу», а Фоззі радить не налягати на національні мотиви і заспівати українцям краще, ніж Шакіра на чемпіонаті світу в Африці, пише видання «Аргументи і факти».

Нагадаємо, за підрахунками організаторів щодня на конкурс надходить близько 100 робіт з усіх регіонів країни. Пісні, які не відповідають умовам конкурсу, відсіваються. Переважна більшість робіт − українською та російською мовами, є дві заявки на польській і 50 − англійській.

+++

Харків видасть туристичний журнал

Ukraine2012.gov.ua

12.02.12

Приймаючий Харків до чемпіонату Європи з футболу 2012 року видасть спеціалізований випуск інформаційного видання «Що? Де? Коли?», з якого гості майбутнього турніру зможуть дізнатися про визначні місця Харкова, місця відпочинку та об’єкти Євро-2012.

Про це 9 лютого повідомив директор департаменту з питань підготовки до футбольної першості континенту Харківської міськради Олександр Нечипоренко. За його словами, номер розповсюджуватимуть безкоштовно в аеропортах, літаках, кав’ярнях і ресторанах.

«Випуск журналу розповсюджуватимуть там, де очікується найбільше скупчення приїжджих уболівальників. У виданні гості Харкова прочитають, де в нашому місті вони можуть розважитися, поїсти, відвідати місцеві пам’ятки», − уточнив Олександр Нечипоренко.

+++

ЄС нагадав Україні про зобов'язання запровадити службу «112» до Євро

Укрінформ

13.02.12

В Європейському Союзу нагадують про зобов'язання України запровадити єдину службу екстреної допомоги «112» у містах, які цьогоріч прийматимуть матчі чемпіонату Європи з футболу.

Про це йдеться у прес-релізі Єврокомісії з нагоди Європейського дня «112», що відзначатиметься у суботу, 11 лютого, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу в Брюсселі.

 «Україна також взяла на себе зобов'язання запровадити цей номер (112 для виклику екстрених служб. − Ред.) у містах, що прийматимуть футбольні матчі Євро-2012 (Донецьк, Харків, Київ та Львів), до початку спортивного заходу», − нагадали у Єврокомісії.

Водночас, як наголошується у прес-релізі, 74% європейців не обізнані щодо того, що на теренах ЄС діє єдина служба екстреної допомоги за телефонним номером 112. У цьому зв'язку Єврокомісія оголосила про проведення інформаційної кампанії з підвищення обізнаності громадян у цій сфері. Зокрема, пропонується включати до програмного забезпечення сматфонів доступ до служби «112» національними мовами користувачів.

+++

Посольства країн-учасниць турніру обговорили нюанси Євро

Ukraine2012.gov.ua

10.02.12

10 лютого в Місцевому організаційному комітеті «ЄВРО 2012 Україна» відбувся семінар для представників посольств та дипломатичних представництв країн-учасниць ЧЄ-2012.  Про це Інформаційний центр «Україна-2012» повідомили в прес-службі Місцевого оргкомітету.

Під час семінару учасники ознайомились з інформацією про турнір, про підготовку до Євро в Україні, порядок запрошення та прийому посадових осіб та іноземних представників країн-учасниць турніру, вимоги протоколу, забезпечення безпеки та правопорядку та медичне обслуговування гостей чемпіонату. Наприклад, під час Євро− 2008 на деяких матчах перебувало до 100 вищих представників держав − президентів, прем’єр-міністрів, голів уряду.

Вагома частина семінару була присвячена плануванню візиту до України іноземними вболівальниками. Зокрема, представники МОК, Міністерства закордонних справ, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби розказали про візові питання, процедуру проходження прикордонного контролю, транспортні питання тощо.

За словами директора турніру Маркіяна Лубківського, посольства відіграють ключову роль в організації приїзду вищих посадових осіб та вболівальників, а також наданню підтримки своїм громадянам в країнах-господарках чемпіонату. «Ми зараз приділяємо багато уваги налагодженню ефективної комунікації та співпраці з представництвами країн-учасниць Євро-2012. Це важливо як з точки зору інформування вболівальників про практичні аспекти візиту в Україну на етапі планування їхньої подорожі, підтримки під час їхнього перебування в нашій країні безпосередньо під час турніру влітку цього року», − підкреслив директор турніру.

Приємною новиною для вболівальників стане новина про можливість використання квитка на матч для проїзду в громадському транспорті. «Власники квитків на матчі матимуть право на безкоштовний проїзд протягом 36 годин у ігровий день та до полудня наступного дня. Акредитовані гості та організатори турніру також матимуть право на безкоштовний проїзд у громадському транспорті», − повідомив Лубківський.

Наступний семінар відбудеться в середині березня цього року.

+++

Україна використає шанс, який дарує Євро-2012

Ukraine2012.gov.ua

10.02.12

Євро-2012 − шанс продемонструвати всьому світові, що Україна − це сучасна держава з великим потенціалом, а сам чемпіонат неодмінно стане справжнім футбольним святом. На цьому наголосив міністр іноземних справ України Костянтин Грищенко. За його словами, на першості континенту з футболу нашу країну виявляють бажання відвідати чимало гостей з різних куточків світу.

«Рік пройде під знаком Євро-2012, і знаєте що цікаво? Зросла, причому в колосальній прогресії, кількість пропозицій від наших партнерів провести переговори, здійснити зустрічі саме в цей період. Як об’єднати футбол і переговори − над цим ще потрібно серйозно подумати, але не використовувати шанс ми теж не можемо», − підкреслив міністр.

Він зазначив, що гості турніру переконаються в гостинності українців і насолоджуватимуться баталіями найкращих футбольних збірних Старого Світу.

+++

Усі дорожні проекти Україна завершить у квітні-травні

Ukraine2012.gov.ua

10.02.12

Усі дорожні проекти з програми підготовки до Євро-2012 будуть завершені наприкінці весни − у квітні-травні. Про це в коментарі Інформаційному центру «Україна-2012» заявив Віце-прем’єр-міністр − Міністр інфраструктури України Борис Колесніков.

«За останні два роки був зроблений велетенський об’єм роботи. Незважаючи на те, в якій борговій ямі Україна опинилась після економічного кризи, ми знайшли кошти на оновлення шляхів. Завершення усіх дорожніх робіт в містах і між містами ми плануємо навесні − у нас є квітень-травень», − зазначив Борис Колесніков. Він додав, що хоча УЄФА пріоритетним транспортним напрямком вважає авіацію, усе, що можна зробити для покращення сполучення в містах Євро − буде зроблено. А коментуючи фразу оперативного директора УЄФА Мартіна Каллена про те, що українські дороги треба будувати 30 років, Борис Колесніков додав: «Переконаний: якщо наша країна удостоїться честі приймати чемпіонат світу 2026 чи 30 року, можна в обмін на це пообіцяти абсолютно нові дороги по всій Україні».

Нагадаємо, у 2011 році було збудовано та відремонтовано понад 2000 км автодоріг, 101 км під’їзних контрольно-пропускних пунктів. В роботах було залучено більше 5 тисяч працівників, 2 тисяч одиниць техніки. Зокрема, завершений поточний ремонт автодороги М-10 Львів− Краковець та М-11 Львів-Шегині. Відкрито розв’язки М-06 Житомир − Рівне та Житомир, рух на 28 км автомобільної дороги М-20 Харків − Щербаківка. Введено в експлуатацію 27 км автомобільної дороги М-04 на ділянці I-VII черги об’їзду м. Луганськ.

У Києві за минулий рік відкрито повний двосторонній рух Дарницьким залізнично-автомобільним мостовим переходом, а також нову розв’язку біля моста Метро у напрямку до мосту Патона.