Арена з мотоциклетним корінням
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Волинську область
Головна спортивна арена регіону − луцький стадіон «Авангард» − незабаром відзначатиме 80 років зо дня відкриття. Причому історія його народження вельми цікава.
Від треку − до стадіону
Із ініціативою побудувати в Луцьку сучасну спортивну споруду виступило Волинське товариство велосипедистів та мотоциклістів. Наприкінці 20-х років його представники звернулися до міської влади з проханням надати місце для побудови треку з місцями для глядачів. Міська управа в процесі вивчення питання вирішила розширити проект до повноцінного стадіону. Будувати спільними зусиллями розпочали в 1930 році. Певні кошти були виділені з міського бюджету, фінансова допомога надійшла навіть з державного бюджету Речі Посполитої. Допомагали і приватні структури. Хто матеріально − цеглою, цементом, деревиною тощо, хто − фінансово. Врешті-решт будівництво було завершено.
Маршальське ім’я
Офіційне відкриття луцького стадіону, який на той час відповідав усім міжнародним вимогам, відбулося у вересні 1933 року в Дні фізичної культури та військового виховання. Це був цілий спортивний комплекс, який складався з футбольного поля, веломототореку, ігрового майданчика для волейболу, баскетболу та гандболу. Навколо футбольного поля були облаштовані бігові доріжки, навколо яких побудовані глядацькі трибуни. Назвали стадіон іменем польського маршала Юзефа Пілсудського.
Післявоєнна відбудова
Коли Луцьк був визволений від німецьких військ, нова радянська влада поставила завдання відбудувати зруйнований під час війни стадіон. У першу чергу було облаштовано поле, на якому вже в 1944 році відбулися перші футбольні баталії. Повністю ж споруду було відновлено в 1947-му − з’явилися бігові гареві доріжки й дерев’яні трибуни, які могли вмістити 5 тисяч глядачів. Територія стадіону була обнесена дерев’яним парканом. В основному тут проводило свої матчі луцьке «Динамо», тому відповідну назву отримала й арена. А після розформування команди перейменували і спортивну споруду, котра перетворилася на міський стадіон.
Рекорд 1992-го
Із створенням в Луцьку команди майстрів постала необхідність розширити глядацьку аудиторію. Тому дерев’яні сектори стадіону (який тоді вже називався «Авангардом») замінили кам’яні трибуни із вмурованими лавочками, на яких могли одночасно розміститися 15 тисяч глядачів. Саме стільки 2 травня 1960 року зібрав перший, історичний домашній матч луцької «Волині». А рекорд відвідуваності тут був установлений в 1992-му, коли на матч дебютного чемпіонату України між господарями та київським «Динамо» зібралося 20 тисяч уболівальників.
Електричне сяйво
В 1980-81 роках навколо стадіону були зведені чотири башти освітлення. Через це домашні матчі сезону-1980 луцьке «Торпедо» проводило в Ковелі, а у 1981-му, на прохання волинського спортивного керівництва, команда на початку сезону грала виключно на виїзді. Перша зустріч на освітленому стадіоні відбулася 4 травня 1981 року, тоді ж було встановлене перше електричне табло, виготовлене Луцьким електроапаратним заводом. У 1994 році освітлення дісталося солідної позначки у 1200 люкс, на полі був встановлений підігрів, постелені нові бігові доріжки.
У ногу з часом
В сезоні-2000/2001 «Волинь» боролася за повернення до вищої ліги. Виконуючи вимоги щодо облаштування стадіону для матчів відповідного рівня, президент ФК «Волинь» Василь Столяр розпочав масштабну реконструкцію. Дерев’яні лавочки були замінені на зручні індивідуальні сидіння (щоправда, кількість доступних місць зменшилася до 11 тисяч), з’явилася VIP-ложа, в якій розмістилася і ложа для преси. Були реконструйовані та добудовані адміністративні приміщення, встановлене сучасне табло (яке, на жаль, нині працює не на повну потужність).
Футбольні острівки
Щодо інших арен Волині, то на найкращих із них виступають місцеві колективи, що беруть участь в обласних змаганнях. Добрих слів заслуговує ковельський стадіон «Верес», що вміщує 4500 глядачів, і де проводить домашні матчі МФК «Ковель-Волинь». У 2008-му в селищі Любешів відкрили розрахований на 1500 уболівальників «Колос», що є домівкою для «Прип’яті». Тамтешнє футбольне поле місцеві діти й тренери облаштували власними силами − вивозили землю тачками, рівняли ґрунт, висівали траву, і все це фактично на піску та цементі. Варто відзначити також невеличкий нововолинський «Шахтар», де грає однойменний колектив, та затишний «Олімп» у Володимир-Волинському.
На фото: стадіон «Авангард»
Джерело: fcvolyn.net