В Луцьку не встояла б і «Барселона»
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Волинську область.
Влітку 2002-го луцька «Волинь» довела сама собі та багатьом іншим клубам, що в футболі непереможних не буває. В колекції команди є чимало знаменитих «скальпів», проте її повернення до еліти вітчизняного футболу в 12-му чемпіонаті сезону-2002/03 співпало з кількома досягненнями, перевершити які багатьом вітчизняним клубам не вдається й досі.
Ніщо не передвіщало перемоги
Проте матч 6-го туру між «Волинню» і «Шахтарем», який відбувся 4 серпня на луцькому «Авангарді» − особливий. Ніколи раніше господарі не перемагали гірників! Більше того, міжсезоння після тріумфального фінішу в турнірі першої ліги виявилося надто коротким, щоб не тільки підсилити склад команди, а й налагодити взаєморозуміння між виконавцями. Водночас на чолі «Шахтаря», який лише за два місяці до того оформив перше «незалежне» чемпіонство, перебував один із найкращих тренерів європейського футболу − італійський маестро Невіо Скала. Не варто й нагадувати, що у складі гірників було чимало футболістів національних збірних (українці Анатолій Тимощук, Сергій Попов, Михайло Старостяк, Андрій Воробей, Олексій Гай, нігерієць Джуліус Агахова, поляки Войцех Ковалевський і Маріуш Левандовський). А якщо вже зовсім точно відтворювати атмосферу довкола цього поєдинку, то як не загадати сенсаційний результат гри 3-го туру між столичним «Арсеналом» і «Волинню», який закінчився з рахунком 8:1 на користь підопічних В’ячеслава Грозного! Словом, все складалося того вечора не на користь господарів…
Обмін уколами
Дванадцять тисяч глядачів, які вщент заповнили трибуни «Авангарду» і виглядали справжніми щасливчиками в очах тих, кому не дістався заповітний квиток, нарешті дочекалися: прозвучав стартовий свисток полтавського арбітра Анатолія Горностаєва. Вже на 3-й хвилині Тимощук подав кутовий із лівого флангу, голкіпер Юрій Нікітенко помилився на «другому поверсі», і Попов спрямував м’яч у порожній кут воріт… Проте півзахисник Любомир Гальчук опинився у потрібному місці в потрібний момент і врятував свою команду. А вже за 10 хвилин він потужним ударом зі штрафного загрожував гірникам великими неприємностями: трошки вище…
Гольовий кутовий
Як виявилося згодом, за тактико-технічними показниками «Шахтар» повністю переграв «Волинь». Так, гірники вдвічі частіше влучали в площину воріт, подали 11 кутових! Але що з того, що лучани заробили право тільки на один-єдиний «корнер» зусиллями Сергія Гончаренка, коли ця спроба виявилася вдалою?! Досвідчений Юрій Дуднік подав у штрафний майданчик, мало не двометровий Василь Сачко вистрибнув вище за всіх і головою відпасував м’яча на Сергія Кривого. Навіть перебуваючи в оточенні трьох захисників, останній спромігся вразити праву від себе «дев’ятку»! Скала, розуміючи, що назрівають крупні неприємності, випустив на поле свіжих Геннадія Зубова, Олега Пестрякова та Олексія Бахарєва. Гірники перехопили ініціативу, проте вона так і не матеріалізувалася в результат. Треба визнати − донеччанам на заваді стало в тому числі й фатальне невезіння. Наприклад, Воробей на 73 хвилині не влучив у порожні ворота «Волині» фактично з двох метрів!
Привіт із Нідерландів
А ость наставник господарів із заміною вгадав: на 83-й хвилині замість Кривого на поле вийшов Олександр Гребеножко. Цей вихованець столичного футболу чимало років провів в Нідерландах, проте слави там не здобув. Запрошення гравця в провінційний Луцьк було доволі несподіваним, а адаптація на новому місці відбувалася складно. Що цікаво, до гри з «Шахтарем» нападник жодного разу не вражав воріт суперників лучан. Але коли Стростяк на своєму фланзі оборони завалив на газон Сачка, а досвідчений Роман Толочко зі штрафного навісив у карний майданчик, Гребеножко все зробив як слід. Після повітряної атаки Олександра м’яч слухняно полетів у нижній кут − 2:0! Тільки в цей момент стало зрозуміло, що в Луцьку народжується сенсація: на очах у розвідників бельгійського «Брюгге», які приїхали подивитися свого майбутнього суперника по Лізі чемпіонів, дебютант елітного дивізіону перемагав лідера!
Кварцяного підвела інтуїція
Можна було зрозуміти Старостяка, який уже після фінального свистка спересердя запустив м’яча в бік ложі для почесних гостей і побачив перед собою другу жовту картку. Зрозумілі й емоції Невіо Скали, який заявив: «Сподіваюся, що ця поразка допоможе моїм підопічним повернутися на землю. Сьогодні наша команда була доволі самовпевненою. Вона не грала в футбол, вона так і не усвідомила, що задля перемоги треба на полі битися так, як наш суперник». А от Кварцяний почував себе істинним тріумфатором: «Хлопці боролися, проявили бійцівський характер, і мені сьогодні не соромно за колектив, хоча, звичайно, шок розгрому від «Арсеналу» ще дається взнаки. «Шахтар» багато матчів не програвав, але я був упевнений, що сьогодні ми візьмемо гору − 1:0. Що ж, моя інтуїція мене підвела: команда вперше перевиконала план!» Перемога над чемпіоном багато що змінила не тільки для «Волині», але й для інших команд вищої ліги. Навіть ті з них, що не ставили перед собою завдань завоювати місце в трійці призерів, побачили, що з грандами можна не тільки сперечатися на рівних − їх можна обігравати.
Докази від волинян
Між тим, волиняни у 12-му чемпіонаті однією перемогою над «Шахтарем» не обмежилися і в другому колі в Донецьку знову поклали гірників на лопатки − 3:1. Більше того, на рівних змагаючись із київським «Динамо» і поступившись їм у столиці з рахунком 1:3 в матчі 7-го туру (як писав оглядач газети «Команда» Євген Гресь, «у другому таймі гості повністю переграли господарів, наприклад, удвічі частіше били по воротах», а «третій гол динамівців був із розряду курйозних»), луцький клуб на рідному «Авангарді» взяв реванш, обігравши підопічних Олексія Михайличенка − 1:0. Тоді на 47-й хвилині Олександр Гуменюк відбив пенальті, що його виконував капітан біло-синіх Валентин Белькевич, а на 82-й досвідчений Валерій Кривенцов завдав вирішального удару.
Фініш на 6-й позиції
А ще в збірку футбольних афоризмів того сезону увійшла фраза, яку промовив наставник столичної «Оболоні» Петро Слободян після програшу своєї команди лучанам: «Взагалі, враховуючи низку тутешніх невдач фаворитів, гадаю, в Луцьку програє навіть «Барселона…» Через те, що сенсаційні перемоги над лідерами чергувалися з дошкульними невдачами в матчах із аутсайдерами, за підсумками чемпіонату-2002/2003 підопічні Кварцяного до зони єврокубків не потрапили, фінішувавши на 6-му місці. Проте славетний рядок в літопис клубу записали золотими буквами.
«Волинь» − «Шахтар» − 2:0 (0:0). Чемпіонат України-2002/03. 4 серпня 2002 р. Луцьк. Стадіон «Авангард». 12 000 глядачів.
Голи : 1:0 Кривий (47), 2:0 Гребеножко (87).
«Волинь»: Нікітенко, Гальчук, Розгон, Федюков, Зуб (Луценко, 23), Сіанкам (Толочко, 46), Сачко, Гащин, Дуднік, Гончаренко, Кривий (Гребеножко, 83). Тренер − Кварцяний.
«Шахтар»: Ковалевський, Старостяк, Гай, Тимощук, Попов (Пестряков, 60), Родрігес (Бахарєв, 77), Флоря, Левандовський, Агахова (Зубов, 64), Брандао, Воробей. Тренер − Скала.
Арбітр − Горностаєв (Полтава).
Попередження:, Гальчук, Сіанкам − Левандовський, Старостяк, Флоря.
Вилучення: Старостяк (90+2, друге попередження).
Фото: 2002 рік. Півзахисник «Шахтаря» Анатолій Тимощук проти нападючого «Волині» Ернеста Сіанкама
Джерело: fc.volyn.net