Максимальні оберти луцького «Підшипника»
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Волинську область.
Вперше звання чемпіона області волинські команди розіграли в 1946 році. До 1955-го схема проведення турніру була багатоетапною. Найкращий колектив регіону − луцьке «Динамо», також брав участь у змаганнях (зазвичай відбувався вирішальний поєдинок з переможцем фінального турніру), але не кожного року. На жаль, документальна інформація про підсумки перших чемпіонатів не збереглася, проте відомо, що у 1949-му титул здобув «Локомотив» з Ківерців, а у 1953-му − «Динамо». Коли у 1956-му динамівський колектив був розформований, головний трофей розіграли збірні міст області в рамках Спартакіади фізкультурників Волині. Тоді перемогла збірна Володимир-Волинського.
Армійські ресурси
У 1957 році формується футбольна команда при Гарнізонному будинку офіцерів. За армійців обласного центру грають переважно солдати строкової служби різних куточків України, що дозволяє цій дружині без особливої конкуренції вигравати обласні змагання та на гідному рівні виступати в першості УРСР. У 1959-му ГБО став переможцем зонального турніру, але до фінальної пульки пробитися так і не зміг. Наступного року провідні гравці армійської команди склали кістяк новоствореної команди майстрів «Волинь».
Команда-ветеран
У тому таки 1957-му, тоді ще в селищі Нововолинськ, де були розвідані запаси вугілля, завдяки запрошенню футболістів із інших регіонів створили команду «Шахтар», яка потім тричі вигравала регіональне золото. Однак поступово в його складі стали грати доморощені вихованці. «Шахтар» − єдина команда-ветеран Волині, яка ще й до цього часу виступає в обласних змаганнях.
Вербування призовників
Армійці княжого міста Володимир-Волинський ще в 1952 році сенсаційно переграли луцьке «Динамо» у фіналі Кубку області. Але справжнє лідерство вони захопили на початку 60-х. Комплектувалася команда традиційно − солдатами строкової служби. Селекція була організована належним чином − майбутніх гравців вербували ще на місцях їх призову. Володимир-Волинська дружина впевнено ставала чемпіоном області та тричі поспіль вигравала обласний кубок. У 1963 році вона навіть перемогла луцьку «Волинь» у перехідних матчах до класу «Б» − 1:0 та 3:3, але у 1965-му була розформована.
Слово Ковеля
На якійсь період лідерами волинського аматорського футболу стали ковельчани. Ще в 1964 році регіональним чемпіоном мав стати «Локомотив», але після першого кола він був відряджений представляти область у першості України серед КФК. Своє залізничники надолужили в 1966-му та 1971 роках. Окрім того, переможцями обласних турнірів ставали інші представник Ковеля − «Рубін» і «Спартак».
Не одними комбайнами…
На початку 70-х футбольну команду було створено й на заводі «Ковельсільмаш». До новоствореного колективу були запрошені досвідчені гравці інших представників Ковеля − «Спартака» та «Локомотива». Тож перше місце в обласній першості вже у дебютному році несподіванкою не стало. Загалом «Сільмаш» вісім разів ставав чемпіоном регіону і п’ять разів здобував Кубок Волині. Вдало комбайнобудівники виступали і в першості України серед КФК, посідаючи друге (1982) та треті (1981, 1983) місця у своїх зонах.
Кварцяний і його «Прилад»
Успіхи до футбольної дружини приладобудівного заводу прийшли тоді, коли команду очолив молодий граючий тренер Віталій Кварцяний. Його підопічні в ці роки незмінно ставали чемпіонами та володарями Кубка Волині. Ще раз про себе вони нагадали в 1983-1984 роках, двічі ставши переможцями республіканських турнірів ДСТ «Авангард», здобуваючи призи «Спортивної газети» та «Робітничої газети».
Одинадцять років на Олімпі
У 1979 році своєю командо обзавівся Луцький підшипниковий завод (ДПЗ-28), який тільки-но був зданий в експлуатацію. Колектив відразу здобув право грати в першій групі обласного чемпіонату, в якій дебютував у 1980-му, а в наступному впевнено посів перше місце. З 1985-го наступає 11-річна ера команди ДПЗ-28, яка до 1994-го під очільництвом спочатку Михайла Мельника, а потім Олексія Єщенка незмінно ставала обласним чемпіоном та володарем обласного кубка. У 1987 році «Підшипник» першим із представників Волині став переможцем зональних змагань чемпіонату КФК. У фінальному турнірі лучани тоді посіли 4-е місце. В 1993-му «Підшипник» стартував у Кубку України, а у 1994-му в рамках цього турніру навіть розправився із самобутнім ФК «Львів» − 2:0. На жаль, через фінансові негаразди в 1995 році команда припинила існування. У 1998-му, щоправда, за ініціативи Віталія Кварцяного колектив була відроджений, став чемпіоном, після чого… зник із футбольної мапи.
Успіхи «електриків»
При Луцькому електроапаратному заводі футбольна команда існувала давно. «Електрик» навіть став чемпіоном Волині у 1967-му. Але зазвичай цей колектив рідко посідав лідируючі позиції. Втім, Анатолій Войнаровський, новий власник заводу, що став називатися ЕНКО, створив боєздатний колектив, запросивши гравців з розформованого «Підшипника». Результат не примусив себе чекати − ЕНКО здобув два чемпіонські титули. На жаль, з часом припинила виступи і ця боєздатна футбольна одиниця.
Сила «лісового» футболу
Голова ДЛГО «Волиньліс» Борис Колісник був головним ініціатором створення власної команди. Тренер Анатолій Чиж зумів запросити до неї перспективних гравців, і «Явір» майже відразу, у 1994-му, зміг дістатися фіналу Кубку Волині, в якому поступився «Підшипнику» з мінімальним рахунком. А згодом футболісти лісового об’єднання чотири рази ставали найсильнішими в області. На жаль, і на цю команду чекала сумна доля розформування через фінансові негаразди.
Нове тисячоліття − нові лідери
Ще в сезоні-1994/95 ФК «Ковель» став чемпіоном Волині, але до МФК «Ковель», що був створений на початку тисячоліття як дочірня команда ФК «Волинь», він не мав жодного відношення. Муніципальному клубові вже власними силами вдалося повернути до міста залізничників статус лідерів обласного футболу, в новому тисячолітті 6 разів вигравши регіональну першість. Місцеві бізнесмени Юрій Волошин та Ігор Чорнуха у 2005 році створили свою команду − «Вотранс-ЛСТМ». Головний тренер Микола Кльоц отримав у своє розпорядження найкращих гравців-аматорів Луцька. Двічі вони ставали чемпіонами області, ще п’ять разів виборювали срібло. У 2011-му тріумфував саме «Вотранс-ЛСТМ», у вирішальному поєдинку чемпіонату здолавши МФК «Ковель» − 2:1.
Чемпіони Волині (1949-2011)*
1 раз
«Локомотив» Ківерці: 1949.
«Динамо» Луцьк: 1953.
«Колгоспник» Горохів: 1955.
м. Володимир-Волинський: 1956.
«Електрик» Луцьк: 1967.
«Рубін» Ковель: 1968.
«Спартак» Ковель: 1970.
2 рази
ЕНКО Луцьк: 1996, 1998.
3 рази
ГБО: 1957, 1958, 1959.
«Зеніт» Володимир-Волинський: 1961, 1962, 1963.
«Локомотив» Ковель: 1964, 1966, 1971.
«Прилад» Луцьк: 1977, 1978, 1979.
«Вотранс-ЛСТМ» Луцьк: 2006, 2007, 2011.
4 рази
«Явір-Волиньліс» Цумань: 1997, 1999, 2000, 2001.
6 разів
«Шахтар» Нововолинськ: 1960, 1964, 1965, 1969, 1974, 1976.
МФК «Ковель-Волинь»: 2003, 2004, 2005, 2008, 2009, 2010.
7 разів
«Сільмаш» Ковель: 1972, 1973, 1975, 1980, 1982, 1983, 1984.
12 разів
«Підшипник» Луцьк: 1981, 1985, 1986, 1987, 1988, 1989, 1990, 1991, 1992, 1993, 1994, 1999.
*Відомості про розіграші 1946-48, 1950-52, 1954 років не збереглися.
На фото: Луцьке «Динамо». 1946 рік
Із архіву Миколи Дзямулича