Кіровоградський рекорд британських дербі
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Кіровоградську область.
Уродженець Кіровограда Андрій Канчельскіс став першим з українців, кому скорилися вершини англійської Прем’єр-ліги. На початку 1990-х років без нього неможливо було уявити «Манчестер Юнайтед» Алекса Фергюсона, а Канчельскіса вважав одним із своїх кумирів сам Девід Бекхем.
Єдиний у світі
Вихованець кіровоградського футболу перебрався на Туманний Альбіон, пройшовши школу «Зірки», київського «Динамо» Валерія Лобановського та донецького «Шахтаря», а потім успішно пограв не лише в Англії, але й Італії та Шотландії. Про здобутки сина українки та литовця Канчельскіса, котрий прийняв російське громадянство та після збірних СРСР/СНГ захищав честь тамтешньої національної команди, написано і сказано достатньо. Але не так багато вболівальників знає, що кіровоградець є поки єдиним в світі футболістом, котрий забивав голи у трьох знаменитих британських дербі − Манчестера, Ліверпуля та Глазго.
Кіровоград − Манчестер
Ази футбольної освіти Андрій здобував у школі кіровоградської «Зірки», де й дебютував, повернувшись із харківського спорт інтернату в 17-річному віці, в другій лізі чемпіонату СРСР. Через два роки був покликаний до лав армії та опинився в київському «Динамо», звідки перебрався до донецького «Шахтаря» в 1990-му. У тому ж році новобранець гірників дебютував у збірній СРСР, а незадовго до розраду Радянського Союзу його за 650 тисяч фунтів стерлінгів придбав «Манчестер Юнайтед». Наставник манкуніанців Алекс Фергюсон особисто переглядав талановитого правого півзахисника, вперше звернувши на нього увагу 6 лютого 1991 року в матчі збірних Шотландії та СРСР.
Найкращий в «Манчестер Юнайтед»
Моторний, технічний, витривалий та фізично міцний правий вінгер швидко став своїм у «МЮ». У 1993-му Канчельскіс допоміг клубу вперше з 1967 року стати чемпіоном Англії. В наступному сезоні манкуніанці повторили успіх, а в розіграші 1994/95 поступилися першим місцем «Блекберну». Однак саме в тому чемпіонаті кіровоградець зробив перший крок до свого унікального досягнення. У домашньому дербі з «Манчестер Сіті» 10 листопада 1994 року він забив три м’ячі та віддав гольову передачу, а його команда перемогла 5:0. Три місяці потому він відзначився і у виїзному матчі, виграному з рахунком 3:0. Можливо, саме розправа над ворогами-сусідами спонукала вболівальників «Юнайтед» визнати його найкращим гравцем сезону.
Взірець для Бекхема
Утім, думки офіційно зареєстрованих фанів клубу та наставника команди різнились: під кінець сезону-1994/95 Канчельскіс нерідко залишався у запасі, що не могло сподобатися запальному півзахиснику. Непоступливий та імпульсивний шотландець Фергюсон зрештою побив горщики із одним із лідерів «МЮ» і погодився продати його до «Евертона» за п’ять мільйонів фунтів. Це рішення спочатку викликало велику критику з боку вболівальників та преси. Однак потім виявилося, що трансфер Канчельскіса відкрив дорогу в основний склад «МЮ» не кому-небудь, а Девіду Бекхему. Згодом і Фергюсон, і Бекхем визнали, що якби Андрій залишився на «Олд Траффорд» видатна кар’єра Девіда могла скластися зовсім по-іншому.
Трансферний рекорд «Евертона»
«Я дуже хвилювався, адже мені належало замінити Канчельскіса, чиєю грою я надзвичайно захоплювався. Я зовсім не був упевнений, що мені вдасться демонструвати хоча б такий же рівень», - згадував про ті часи в одному із своїх інтерв’ю Бекхем. А тим часом Канчельскіс, котрий у 162 матчах за «МЮ» забив 36 голів, сходу став лідером «Евертона». І перші свої два голи в складі нового колективу він забив у мерсісайдському дербі 18 листопада 1995 року: «Евертон» на виїзді переміг «Ліверпуль» з рахунком 2:1. Ще один м’яч у ворота «червоних» кіровоградець забив 16 квітня 1996-го, принісши своїй команді нічию − 1:1. А загалом він провів у ліверпульському клубі 60 матчів, відзначившись у них 22 рази.
Від Флоренції до Глазго
У січні 1997-го «Евертон» через складну фінансову ситуацію продав свого провідного півзахисника до італійської «Фіорентини» за вісім мільйонів фунтів. У Флоренції підібралася дуже солідна компанія − Габріель Батістута, Руй Кошта, Франческо Тольдо, Едмундо тощо. Однак труднощі з адаптацією та травми не дозволили Канчельскісу демонструвати свою найкращу гру, і через півтора року за п’ять з половиною мільйонів фунтів він повернувся до Британії − у шотландський «Рейнджерс», ставши його найдорожчим придбанням у історії (до слова, і для «Евертона» трансфер Андрія був рекордним на той момент).
Довершення хет-трику
У першому ж сезоні кіровоградець разом із «Рейнджерс» став чемпіоном країни та завоював національний кубок і кубок ліги. Однак загалом чотири роки, проведені у Глазго (з невеликою перервою на оренду в «Манчестер Сіті»), не стали видатними для Канчельскіса. Непорозуміння з головним тренером Діком Адвокатом, нездорова атмосфера в роздягальні та деякі інші фактори завадили йому нагадати про того самого Канчельскіса, котрого вболівальники «Манчестер Юнайтед» у 2000 році поставили на 26-е місце у списку найкращих гравців клубу всіх часів. Зате 26 березня 2000 року він довершив свій унікальний хет-трик, забивши і в третьому з найзнаменитіших британських дербі (все ж таки численні лондонські розбірки історично поступаються дербі Манчестера, Ліверпуля та Глазго).
Футбол та віра
Канчельскіс забив другий гол рейнджерів у домашньому розгромі «Селтика» з рахунком 4:0. «Я щасливий, що мені вдалося не просто взяти участь у таких неймовірних матчах, але й відзначитися у трьох справді особливих дербі. Вони були дуже важливими для вболівальників, − згадував він. − Найжорсткішим із них, звісно, є дербі у Глазго. Фани та гравці обох команд цілий рік чекають на ці поєдинки. Те, що відбувається на трибунах, словами не передати. Це треба бачити! Адже справа тут не лише в футболі, а й релігійному протистоянні протестантів та католиків». Зазначимо, що після Глазго уродженець Кіровограда спробував себе в «Саутгемптоні», аравійському «Аль-Хілалі» та кількох російських клубах, оголосивши про завершення кар’єри футболіста 11 лютого 2007 року.