Бригадир «Локомотива»
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Херсонську область.
Славетні імена
Із Херсонщини вийшло багато відомих футбольних постатей. У першу чергу це Євген Кучеревський, який починав свій шлях у великий футбол в місцевому «Спартаку», а потім на чолі дніпропетровського «Дніпра» вигравав чемпіонат і Кубок СРСР. Це колишні гравці збірної України та київського «Динамо» Юрій Максимов і Олександр Головко, Володимир Роговський, який багато років віддав донецькому «Шахтарю», Сергій Третяк, котрий виступав не тільки в одеському «Чорноморці», а й за кордоном, Олександр Чернявський, який захищав кольори запорізького «Металурга», та інші. Про усіх цих видатних особистостей свого часу дуже часу багато писали українські ЗМІ.
Кумир уболівальників
Утім, напевно, справжнім кумиром на Херсонщині протягом багатьох років був вихованець місцевого футболу, майстер спорту СРСР Микола Чернишенко − нападаючий команд майстрів «Спартак» і «Локомотив». Його добре пам'ятають уболівальники старшого покоління. Він був кумиром тутешніх шанувальників футболу в шістдесятих-сімдесятих роках, котрі спеціально ходили «на Чернишенка».
Капітанська відданість
Адже у ті часи капітан «Локомотива», котрого публіка нагородила прізвиськами «бригадир» і «бугор», не тільки радував своєю грою херсонців, але й завжди вів команду за собою, в якій би ситуації вона не опинялася. Чернишенка підтримували й поважали за відданість футболу та рідному місту. Миколі Миколайовичу у жовтні цього року виповниться 70, але він і нині працює у херсонській СДЮШОР «Кристал», допомагаючи юним футболістам удосконалювати свою майстерність.
Футбол − на все життя
Чернишенко родом з херсонської Воєнки. У дитинстві він частенько бігав на стадіон «Спартак» − дивитися на гру тодішніх улюбленців місцевої публіки Івана Воропаева, Віктора Чокаса, Віктора Пилипенка. Зізнається, що через любов до футболу іноді навіть пропускав заняття в школі. «Якось не зручно говорити про це моїм вихованцям, хоча я й не був злісним прогульником. В жодному разі не закликаю молодь брати з мене приклад, але футбол, якщо ви їм займаєтеся, треба любити обов'язково. Ця гра стала моїм життям», − каже Микола Миколайович.
Одеса, Москва, Донецьк
У дорослий футбол Чернишенко потрапив наприкінці 50-х, коли юнака запросили в херсонський «Спартак». А дебют в офіційних матчах у складі команди майстрів відбувся в 1960-му. В тому ж році форвард був призваний на службу в армію. Спочатку виступав у одеському СКА, з яким став чемпіоном України і отримав звання майстра спорту СРСР. Потім був переведений у московський ЦСКА, а по закінченні терміну служби прийняв запрошення донецького «Шахтаря», де грав протягом року. Коли ж нападаючому запропонували повернутися в рідне місто, він довго не вагався. З тих пір працює на благо херсонського футболу.
«Локомотив» союзного значення
Кар’єра Чернишенка була надзвичайно насиченою, а найбільше запам’яталися йому виступи у «Локомотиві». Ветерана й зараз охоплює тремтіння, коли він згадує переповнений − попри платній вхід − стадіон, що тоді вміщав двадцять п'ять тисяч уболівальників. «Тоді була фантастична атмосфера! − із захопленням говорить Чернишенко. − У нас була дуже дружня команда, яка показувала чудові результати. У 1966-му ми завоювали бронзові медалі чемпіонату України серед команд майстрів класу «Б», в 1969-му виграли турнір, присвячений 25-й річниці звільнення України від фашистських загарбників. А в 1968-му виступали у першій групі класу «А» СРСР. Це був другий ешелон, відразу за елітою радянського футболу. Фактично «Локомотив» уходив до числа шістдесяти найсильніших команд Союзу».
Авторитетні гості
Завдяки успіхам залізничників херсонські вболівальники змогли побачити такі команди, як «Шинник» з Ярославля, «Спартак» з Нальчика, «Труд» (попередник «Факела») з Вороніжа, що потім грали у російській Прем’єр-лізі. Звісно, приїжджали до Херсона й відомі українські колективи, більшість з яких зараз виступає в елітному національному дивізіоні. «Локомотив» тоді змушував усіх рахуватися з собою й посів місце в середині турнірної таблиці.
Перемога над киянами
Склад команди був укомплектований справжніми майстрами. Вболівальники захоплювалися грою півзахисників Сергія Веремєєва, Анатолія Дубиніна, Віталія Дровецького. У рамці воріт творив дива Золтан Мілес, якого потім запросили до московського «Локомотива». Разом із Чернишенком в нападі виблискував Анатолій Лебідь. Потужні форварди ніколи не ухилялися від боротьби, наводячи жах на захисників суперників. Найбільше Миколі Миколайовичу запам’ятався товариський матч із київським «Динамо» у 1965 році. Тоді біло-сині переживали насправді зоряні часи й до Херсона привезли свій найсильніший склад. Ажіотаж був величезний, і завдяки несамовитій підтримці уболівальників «Локомотив» не тільки дав бій киянам, але й здобув перемогу − 2:1! Причому перший м’яч у ворота гостей спрямував саме Чернишенко.
Місто без футбола
Звичайно, у 1960-ті не можливо було й уявити, що за 40 років великий футбол на тривалий час залишить Херсонщину. «Важко про це говорити. Дожилися до того, що з 2005-го по 2011-й в області не було команди майстрів. Просто соромно, − зітхає Микола Миколайович. − Я прожив тут усе життя, і такого не було, щоб херсонці не виступали в чемпіонаті СРСР, а потім − України. Доопрацювалися керівники клубу й міста… Куди піти місцевим уболівальникам, де подивитися якісний футбол? Добре, що нарешті справи пішли на краще».
Робота на перспективу
Уже понад тридцять п’ять років юні таланти зі СДЮШОР «Кристал» опановують чудову гру під наглядом Миколи Чернишенка. Ветеран каже, що з футболом поривати не збирається й працюватиме, скільки буде сил. Через руки визнаного майстра пройшло чимало хлопчаків, що потім стали відомими гравцями. Можна згадати Олександра Чернявського, Олега Богомола, Олексія Ананічева, Сергія Толкачова. Та й майбутній півфіналіст Ліги чемпіонів УЄФА Олександр Головко пару років виступав у юнацькій команді під приводом Миколи Миколайовича. Чернишенко запевняє, що і серед нинішніх його підопічних є дуже перспективні хлопці. «Однак щоб зміна по-справжньому прогресувала, їй треба опікуватися. Причому на державному рівні», − додає він.
На фото: у 1969-му в складі «Локомотива» Микола Чернишенко (сидить, перший ліворуч) став переможцем турніру, присвяченого 25-річчю визволення України від фашистських загарбників.
Фото з архіву Олександра Крупіци