Резонанс
ОГНЕМ И МЯЧОМ
Корреспондент
08.07.11
Олег Блохин, легендарный советский футболист и главный тренер украинской сборной по футболу, − о шансах своих подопечных в Евро-2012 и о том, кого он считает лучшим футболистом. 58-летний спортсмен ответил на вопросы читателей сайта Корреспондент.net
− Очень рад, что Вы стали тренером сборной! Как Вы оцениваете шансы нашей сборной на Евро-2012? И назовите, пожалуйста, самых перспективных игроков.
Роман Воробей, пгт Нова Борова, Житомирская область
− Спасибо за поддержку. Оценивать шансы не в моих правилах. Я привык работать для того, чтобы добиваться результата. Перед сборной стоит задача − победить на Евро-2012. Я полностью отдаю себе отчет, насколько это сложное задание, поэтому ставлю перед командой первоочередную цель − выйти из группы. Достичь раунда плей-офф тоже будет непросто, ведь уровень соперников на чемпионате Европы выше общего уровня участников чемпионата мира. Но в любом случае мы стремимся к максимуму, а чтобы приблизиться к нему, будем двигаться поэтапно.
− Можете ли Вы в двух предложениях коротко и четко сформулировать, зачем Вам украинская сборная, почему Вы приняли предложение занять пост ее тренера?
Андрей Чурко, Львов
− Предложение возглавить главную команду страны − это, в первую очередь, высокое доверие и большая ответственность. Я принимаю эти две составляющие работы наставника сборной − вот и ответ на Ваш вопрос. Возглавлять сборную страны мечтает каждый тренер, но не каждый может выдержать напряжение, сопряженное с этой работой. Внимание общества к играм сборной страны всегда самое пристальное, чуть ли не каждый болельщик видит себя на месте тренера сборной и по себе оценивает тренерские решения. Мне все это хорошо знакомо, поэтому прекрасно понимаю ту степень ответственности, которая теперь лежит на моих плечах.
Осознаю также и то, что эта ответственность двойная, учитывая, что Евро-2012 будет проходить в Украине. Чем ближе чемпионат Европы, тем больше будет давление и на команду, и на главного тренера. Помогает опыт предыдущей работы в сборной, с которой мы добились права выступать на Чемпионате мира − 2006. Так что ситуация повышенного внимания вокруг национальной команды мне хорошо знакома.
− Чем Блохин-2011 отличается от Блохина-2006 и Блохи-на-1975? Спасибо за ответ.
Ваш преданный болельщик с 40-летним стажем Алексей Валентинович Барчук, Киев
− Конечно, это фактически два разных человека! (Смеется.) Ну, Вы сами посудите, разница − 31 год! Тот Блохин был игроком, этот − тренер. Столько лет прошло − как тут не измениться! Так что отличий очень много.
− Верите ли Вы, что Украине удастся на уровне провести Евро-2012? И как относитесь к идее проведения Олимпийских игр в Украине? Оксана Савченко, Херсон
− Украинцы − трудолюбивый и ответственный народ. Конечно, сейчас страна переживает не самый простой период в истории, особенно в экономическом плане. Но у меня лично не возникает сомнений, что Евро в Украине пройдет на должном уровне. В плане организации и подготовки спортивных объектов, думаю, вопросов не будет. А что касается инфраструктуры страны − она однозначно улучшится.
Не стоило надеяться, что за те несколько лет, что оставались до начала чемпионата, Украина могла построить «чудо-страну». Понятно, что много вопросов нужно решать не под Евро, а в принципе, для улучшения жизни своих граждан. Если обустраивать страну и развивать инфраструктуру будем и после Евро, тогда и об Олимпийских играх можно будет задуматься.
− Назовите, пожалуйста, пятерых украинских игроков, без которых успехи отечественной сборной невозможны и которых Вы считаете украинской золотой акцией во всех играх ближайших сезонов. Руслан Хромов, Одесса
− Трудно ответить на этот вопрос, потому что до Евро еще один год. Если мы будем планировать каких-то основных пятерых игроков, то за это время любой из них может травмироваться, потерять место в основном составе своего клуба или еще может случиться что-то, чего мы просто не можем предположить. Поэтому тренерский штаб надеется на круг кандидатов в сборную в количестве 23-25 человек, которые составляют ее обойму.
В этом году мы определимся с костяком команды (15-16 игроков), от которого уже можно будет отталкиваться, то есть формировать некий оптимальный состав. Если быть откровенным, выбор не особо большой, поэтому стараемся решить эту проблему.
− Кого Вы считаете лучшим футболистом мира? Гоняете ли Вы лично сейчас в футбол? Елена Вергун, Запорожье
− На мой взгляд, лучший футболист мира сейчас − Месси. Нет, уже не играю: опасаюсь получить травму.
− Какой отрезок своей жизни Вы считаете самым удачным и счастливым? Вы никогда не жалели о том, что стали футболистом? Если бы у Вас был сын, Вы желали бы ему футбольной судьбы? Олег Калашников, Мелитополь
− Вся жизнь − это моя жизнь, в ней есть удачные моменты, имели место и неудачи. Я никогда не жалел, что стал футболистом. Если бы у меня был сын, я, наверное, не хотел бы, чтобы он играл в футбол. Только разве что он сам выбрал бы этот спорт. А вообще дети известных футболистов редко становятся хорошими игроками.
+++
Резонанс − В.Веремеев − нац. сборная Украины-08.07.11 13-20
«ВОРОНІН − ЦІКАВИЙ ФУТБОЛІСТ. АЛЕ БІЛЬШЕ ГОВОРИТЬ, НІЖ РОБИТЬ»
Роман Шахрай
Країна
08.07.11
ВОЛОДИМИР ВЕРЕМЄЄВ ПРО ПЕРСПЕКТИВИ ЗБІРНОЇ УКРАЇНИ З ФУТБОЛУ
− 62-річний Володимир Веремєєв був начальником київського «Динамо» у радянські часи, при головному тренері клубу Валерії Лобановському. Потім працював із ним на Близькому Сході. Повернувшись на батьківщину, виконував обов'язки помічника Лобановського в збірній України. Коли національну команду очолювали Олег Блохін та Олексій Михайличенко, Веремєєв вивчав майбутніх суперників збірної. Зараз − безробітний 21 квітня головним тренером збірної України вдруге став Олег Блохін. Під його керівництвом команда провела два матчі − Узбекистан обіграли 2:0, Франції поступилися 1:4. Які враження залишили дії українців?
− Важко дати ґрунтовну оцінку. По-перше, Узбекистан − не того рівня суперник для чіткого визначення своїх можливостей. По-друге, через травми не зіграли ключові оборонці − Тарас Михалик та Дмитро Чигринський. По-третє, група футболістів у складі молодіжної збірної готувалася до чемпіонату Європи. Матч проти Франції був більш показовим. Він ще раз довів: навіть коли гранд виступає проти України не основним складом, він має перевагу в організації гри. Раніше, в березні, це показали італійці, які обіграли ще команду Калитвинцева. У нас усе гаразд із воротарями, зате в обороні проблем − купа. Як не було, так і немає крайніх захисників. Блохіну довелося повернути В'ячеслава Шевчука, якому вже 32 роки і якого не назвеш твердим гравцем основного складу «Шахтаря».
− А центр оборони?
− Там є шість виконавців, які можуть знадобитися Блохіну − Михалик, Чигринський, Ракицький, Кучер, Іщенко, Русол. На крайній випадок − Хачеріді.
− І яка зв'язка буде оптимальною?
− Хотілося б там бачити універсальних виконавців, які можуть і у відборі грати, крайніх захисників страхувати, і атаку першим пасом почати. На це спроможний Чигринський.
− Наскільки важливе вміння високо пресингувати суперника?
− Не зайве. Проте, і низько сидіти в обороні можна з користю. Приклад − недавній півфінальний матч молодіжного Євро-2011 між Іспанією та Білоруссю. Білоруси реально оцінили свої можливості й окопалися біля власного карного майданчика. Так само кілька років тому проти «Барселони» успішно діяв російський «Рубін».
− Сім років тому Греція виграла чемпіонат Європи, діючи з ліберо вільним захисником. Піти зараз таким шляхом нереально?
− Чому? Треба виходити зі своїх можливостей, а не з того − модно це чи ні. Я бачу дві кандидатури на вільного захисника − Читинського й Русола. Обоє прекрасно читають гру, досвідчені, вміють віддати довгу передачу. Відсутність високої швидкості для ліберо − не така вже й проблема. А Михалик може грати персонально, один в один.
До речі, французи 1998 року начебто грали в лінію. Але страховка була настільки чіткою, що ліберо, за потреби, ставали й крайні захисники − Тюрам чи Лізаразю. Валерій Лобановський 1999-го грав навіть із двома ліберо. Але я сумніваюся, що зараз футболісти здатні ефективно реалізувати таку схему. Та й Валерій Васильович застосовував її тільки в домашніх матчах, де «Динамо» мало запас міцності перед суперником. У міжнародних не ризикував.
− У збірній є проблема правого захисника. Колишній московський спартаківець Борис Поздняков говорив, що простіше флангового нападаючого перевести у захисники й навчити його оборонятися, ніж навпаки. Можна закрити цю позицію Олегом Гусєвим?
− Це залежить від віку гравця. Вадим Сосніхін, захисник «Динамо» 1960-х, починав кар'єру в нападі. Німців − Беккенбауера та Заммера − на вільних оборонців перетворювали з півзахисників. І вони ставали більш ефективними. Річ у тім, що в атаці ти проводиш багато часу вхолосту. Доки команда відбере м'яч, доки доведе його до тебе... А на позиції вільного захисника й відбираєш Селезньов − головний кандидат на роль «форварда-стовпа». Швидкісних нападаючих у нас немає і навряд чи за рік з'являться м'яч, і починаєш атаку, і можеш завершити її. Як, наприклад, Владислав Ващук у виїзному матчі Ліги чемпіонів 1998/99 проти французького «Ланса». Гусєв був спроможний закривати всю бровку п'ять-шість років тому, коли був молодший, доки його оминали травми. А зараз − навряд. Можливо, слід використовувати зв'язку Гусєв-Кожанов. Перший кандидат на позицію правого захисника − Артем Федецький. Але йому треба суворіше грати при обороні. Із його флангу йде багато атак суперника.
Другий варіант − Богдан Бутко. Але наступний рік він проведе в «Іллічівці». У єврокубках маріупольці не гратимуть, щоб футболіст накопичив досвід матчів міжнародного рівня. А до Євро-2012 залишається тільки рік. Узагалі ж ідеалом правого захисника в «Динамо» був Олег Лужний, який відзначався надзвичайною працелюбністю. А серед нинішніх − бразилець Дані Алвеш із «Барселони». Він технічний, багато атакує, забиває. І знає, що його підстрахують.
− Олег Блохін під час першого приходу до збірної говорив: «Не думайте, що у нас проблема тільки з правим захисником. Із лівим-також. За Несмачним − нікого. Тепер він закінчив кар'єру».
− Свого часу за «Динамо» грав Віталій Федорів. Нагадував мені Віталія Косовського. Прекрасна ліва нога, чіткі флангові передачі. Але травма завадила йому розкритися.
У Блохіна два варіанта − Вячеслав Шевчук, перспективи якого залежать від наявності ігрової практики в клубі, та Ярослав Ракицький. Хоча Ярослава краще використовувати в центрі.
− Валерій Газзаєв у кількох передсезонних матчах «Динамо» ставив на лівий фланг захисту Андрія Ярмоленка.
− У нього немає оборонних навичок. Якщо суперник діятиме за схемою 1-4-3-3, як Англія чи Нідерланди, зі спеціалізованими крайніми форвардами, Ярмоленку буде важко впоратися.
− Основний кандидат на позицію першого номера − Шовковський?
− Так. А ще мені дуже подобається Андрій Дикань − зріст, досвід, прекрасне ставлення до роботи. Чітко грає на виходах. У кількох матчах просто витягнув московський «Спартак».
− Чи є необхідність задіювати в центрі оборони Анатолія Тимощука?
− Він був найкращий у грі проти Франції − «вичистив» середину поля. Але Тимощук не настільки креативний, як іспанці Хабі Алонсо чи Бускетс. Тому з ним треба ставити гравця більш атакувального. Наприклад, Дениса Гармаша, Він намагається встигати всюди − так як у «Динамо» 1970-х це робив Віктор Колотов.
− Чи здатний Євген Коноплянка за рік стати лідером збірної?
− Його багато хвалили. Після молодіжного чемпіонату Європи почали критикувати. Отже, немає стабільності. Хороші якості − техніка, дриблінг, бачення поля. Таких гравців, як Євген, не варто обмежувати тактичними завданнями чи позицією на полі. Тренер «Дніпра» Хуанде Рамос назвав його ринкову ціну − 50 мільйонів євро. Як на мене Коноплянка і двох не коштує поки.
− Чи можна використати в центрі півзахисту Олександра Алієва?
− Усі знають, що він прекрасно б'є по м'ячу і добре взаємодіє з Мілевським. Але грає тільки на обмежених ділянках поля, не керує процесом, як це належить диспетчеру і як це колись робив наш Заваров, а тепер − іспанець Хаві.
− Є альтернатива Олегу Гусєву на позиції правого півзахисника?
− Можна спробувати Дениса Кожанова з «Карпат», хоча він не показав себе в матчах проти Узбекистану та Франції.
− Коли збірну очолював Олексій Михайличенко, він задіяв зліва у півзахисті тодішнього гравця «Таврії» Дениса Голайда. Чому його зараз не викликають до національної команди?
− Через внутрішній конфлікт у кримській команді Голайдо опинився в донецькому «Металурзі» й адаптуватися там не зміг. Звична ситуація: навіть Платіні не одразу заграв у «Ювентусі». Це вже потім він тричі поспіль вигравав приз найкращого футболіста Європи.
− Євген Селезньов повернувся до «Шахтаря» із «Дніпра». Як це позначиться на його перспективах у збірній?
− Селезньов − дещо неврівноважена людина. У ключових епізодах піддається емоціям замість того, щоб діяти спокійно. Але прекрасно підігрує партнерам, здатний зіграти агресивно в карному майданчику суперника. А клубні перспективи залежатимуть від того, чи сприймуть Євгена за рівного бразильські легіонери «Шахтаря», чи постачатимуть передачами. Селезньов − головний кандидат на роль «форварда-стовпа». Швидкісних нападаючих у нас немає і навряд чи за рік з'являться. Тож треба максимально насичувати півзахист, домогтися того, щоб активно працювали фланги.
− Марко Девіч хіба не швидкісний форвард?
− Дистанційна швидкість у нього чудова. Тому йому краще діяти з глибини, набираючи темп.
− Андрія Вороніна називають найкращим футболістом чемпіонату Росії.
− У московському «Динамо» він справді один із кращих. Але в збірній Воронін не грає на такому високому рівні. І проблема тільки в Андрієві. Цікавий футболіст, але їжакувата людина. Більше говорить, ніж робить.
− Якою може бути роль Андрія Шевченка на Євро-2012?
− Усе залежатиме від стану здоров'я. Нині Андрій лікує спину після кожного матчу, а значить, випадає з тренувального процесу. Потягне − добре, ні − треба шукати варіанти гри без Шевченка. Уже в найближчому товариському матчі збірної маємо побачити кістяк хоча б із шести-семи футболістів. Поки що командного «скелета» не видно.
+++
Резонанс-Евро-2012-Укр.тиждень-08.07.11 14-00
ТОВАР − ЄВРО − ТОВАР
Дмитро Вовняко
Український тиждень
08-14.07.11
Розслідування Тижня виявило, що на законодавчому рівні можуть про лобіювати сумнівну схему ввезення/вивезення товарів під Євро-2012
Організаційна підготовка до Євро-2012 триває − одними з її складових мають бути доопрацювання та прийняття законопроекту, який би регламентував особливий порядок ввезення та вивезення товарів у зв'язку з проведенням в Україні фінальної частини футбольного чемпіонату. Перший варіант такого документа в травні цього року не було включено до порядку денного Верховної Ради за вельми цікавих обставин, 10 травня народний депутат Сергій Терьохін оприлюднив резонансну статтю під назвою «Двадцять дванадцять» з нищівною критикою додатка до урядового законопроекту № 8443, назвавши типи товарів, перетин яких через кордон України здійснювався б без сплати мита та ПДВ (у разі його ухвалення). Приклади, наведені Терьохіним (його, до речі, колись вважали найуспішнішим лобістом), вражали: і килими, і вата, і чавун, і легована сталь, і золото, і хлисти, і навіть... сперма биків. 11 травня Головне науково-експертне управління ВР рекомендувало не вносити документ до порядку денного сесії, а 17 травня так і сталося. Було вирішено повернутися до цієї теми пізніше.
Зрозуміло, що саме по собі спрощення процедури перетину митного кордону України для структур УЄФА й учасників чемпіонату не може бути оцінене однозначно. Адже такий підхід, з одного боку, є нормальною практикою під час організації та проведення міжнародних змагань. З іншого − постає логічне питання межі відкриття митних кордонів. Бажання розібратися в причинах та обставинах цієї історії змусило детальніше дослідити і сам скандальний законопроект, і додані до нього товарні коди з Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД). Тиждень розшифрував неповні три сторінки цифр, які містилися в додатку до законопроекту № 8443) і результати дослідження − 43 (0 сторінки товарної номенклатури − були варті докладених зусиль.
ЗАКОДОВАНЕ ЄВРО
Перший висновок − «сперми биків» (код 0511 10 00 00), про яку згадав у публікації Сергій Терьохін, у додатку до законопроекту № 8443 виявити не вдалося. Депутат явно перегнув палицю. Але водночас відомий лобіст помітив, що в переліку товарів, необхідних для проведення Євро-2012, є комбайни (код 8433 _ «Машини та механізми для збирання й обмолоту і сільськогосподарських культур, включаючи преси для соломи або сіна; газонокосарки та сінокосарки; машини для очищення, сортування або вибраковування яєць, плодів або інших сільськогосподарських ' продуктів, крім зазначених у товарній позиції 8437: косарки для газонів, парків, спортивних майданчиків»).
Загалом перелік товарів із додатка до законопроекту № 8443 скидається на гумористичний роман, якщо пам'ятати, що йдеться не про будівництво військової бази на безлюдному острові, а про організацію футбольного чемпіонату. Наприклад, додаток містить шість аркушів переліку харчових товарів, а також природний графіт (код 2504), граніт, порфір, базальт, пісковик та інші камені для монументів чи будівництва (2516), вироби для влаштування феєрверків, сигнальні, дощові та протиградові ракети (3604), суміші, препарати та заряди для вогнегасників, готові вогнегасні гранати і бомби (3813 00 00 00), гальмівні гідравлічні рідини та інші готові рідкі суміші для гідравлічних трансмісій (3819 00 00), натуральне й штучне хутро та вироби з нього (група 43), музичні інструменти (група 92) J тощо. Не залишилися поза увагою ліки, мило, гігієнічні засоби та фотографічні товари, але їх використання під час проведення Євро-2012 принаймні має логічне пояснення.
А чим обґрунтувати намір звільнити від сплати мита при перетині державного кордону такі види товарів, як «сполуки ртуті, неорганічні або органічні, крім амальгам» (2852 00 00 00), «самохідні бульдозери з неповоротним та поворотним відвалом, грейдери, планувальники, скрепери, механічні лопати, екскаватори, одноківшові навантажувачі, машини трамбувальні та дорожні котки» (8429) тощо?
Але й це ще не все!.. Після розгляду у Верховній Раді питання про внесення законопроекту № 8443 До порядку денного з'ясувалося: щонайменше дев'ять кодів у додатку не мали товарного наповнення − їх не вдалося відшукати в УКТЗЕД, зокрема 3817 00 і 3825 (ймовірно, належали до групи «Інші продукти хімічної промисловості»), 4114 і 4115 (група «Шкури та шкіра необроблені (крім натурального хутра) та шкіра») тощо. Згодом ці коди в УКТЗЕД заповнили.
Сам законопроект № 8443 пропонував звільнити від оподаткування не лише ввезення, а й вивезення означених товарів, причому не всіма суб'єктами, а УЄФА, особами, призначеними УЄФА, або учасниками чемпіонату (крім збірної України).
ПИТАННЯ ТА ПЕРЕДІСТОРІЯ
Чи могла б країна обійтися без такого законопроекту взагалі? Щоб відповісти на це запитання, доцільно згадати, що 29 червня 2010 року Верховна Рада ухвалила Закон № 2372-IV «Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з організацією та проведенням фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу...». Згідно з документом, «УЄФА, особа, призначена УЄФА, або учасник чемпіонату (крім збірної України) мають право ввозити предмети в митному режимі імпорту (реімпорту) без сплати ввізного мита та податку на додану вартість». Але самого переліку товарів не було, передбачалася конкретизація окремим законом.
Таким чином, без прийняття законопроекту № 8443 уже чинний закон № 2372-IV, по суті, втрачає сенс. Навіщо він узагалі був потрібний? Беручи участь у тендері на право проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу, Україна надала УЄФА гарантію «Митниця», яка передбачала, зокрема, впровадження спрощеної та безмитної процедури ввезення (вивезення) товарів, призначених для Євро-2012.
Після появи публікації Сергія Терьохіна Місцевий організаційний комітет «Євро-2012 Україна», який очолює Маркіян Лубківський, підготував заяву, яка мала зорієнтувати громадськість у ситуації. Так, з'ясувалося, що урядовий законопроект № 8443 був підготовлений з урахуванням думки УЄФА. Він не є остаточним і в ході доопрацювання у Верховній Раді може бути змінений. Також зі згаданої вище заяви випливало, що обсяги та порядок імпорту предметів (про які йдеться в документі), щоб уникнути можливих зловживань (зокрема, використання в роздрібній торгівлі), чітко контролюватимуться на наступних етапах виконання гарантій, даних Україною УЄФА. А сам розмах законопроекту отримав пояснення. З одного боку, досвід останнього з проведення масштабних спортивних заходів свідчить про те, що під час їх організації можуть виникати найнепередбачуваніші екстрені ситуації. З іншого боку, УКТЗЕД -»об'ємний документ (21 розділ, 97 груп, близько її тис. кодів товарів), відтак конкретизація позицій, об'єктивно необхідного переліку суто технічно ускладнена. Але чи є це вичерпною аргументацією на користь цього законопроекту?
«Я ВАМ ПИШУ...»
Щоб розібратися в ситуації, Тиждень звернувся до першоджерел − написав листа до УЄФА, аби з'ясувати, поміж іншого, чи взагалі потрібен такій поважній організації режим безмитного ввезення/вивезення товарів через український кордон, чи узгоджувала вона з урядом України перелік цих товарів? Відповідь не забарилася. Спочатку УЄФА дипломатично запропонував звернутися щодо цього до Місцевого організаційного комітету, а на уточнювальні запитання редакції європейські футбольні функціонери відповіли, що УЄФА і МОК мають різні сфери компетенції, а проблемами, які нас цікавлять, займається (!) українська сторона.
Але на цьому процес отримання відповідей не завершився − несподівано Тиждень отримав листа від Місцевого організаційного комітету «Євро-2012 Україна». З'ясувалося, зокрема, що наразі початковий перелік кодів товарів переглянутий і суттєво скорочений. Наскільки це відповідає дійсності, стане зрозуміло згодом, під час розгляду документа (або його варіанта) в Верховній Раді. Від його змісту залежатиме, за великим рахунком, чи не стане Україна стоковою країною з митною територією, відкритою для окремих структур, і водночас чи не буде створено передумов для неконтрольованого імпорту й експорту, поки українці дивитимуться футбол? Чи не схоче хтось на Євро заробити багато не надто чистих євро? Ані журналісти, ані експерти відповісти на ці запитання нині не в змозі. Хоча б тому, що під час підготовки матеріалу до публікації деякі коди, які раніше містилися в УКТЗЕД і в додатку до урядового законопроекту, взагалі зникли з класифікатора (наприклад, 0511 99 31 00 − «Губки натуральні тваринного походження необроблені», 0511 99 39 00 − «Губки натуральні тваринного походження, інші» тощо).
«ТОВАРЯК» ЧИ ЄВРО-2012?
Що насправді потрібно під час футбольного чемпіонату такого формату, як Євро-2012? Фахівці з футболу розповідають, що зазвичай організатори намагаються створити умови, аби команди мали під рукою все необхідне, аж до серветок та голки з ниткою. Але тренери часто відмовляються від місцевої кухні та води, тож деякі збірні возять із собою повний набір харчових продуктів і власних кухарів. Тут ідеться не тільки про недовіру, просто останні добре знають свою кухню і впевнені в реакції спортсменів на звичні їм продукти. Також команди беруть із собою лікарів з цілими фармацевтичними складами, сувеніри, гігієнічні засоби, мило, парфумерію, фото та відеоапаратуру і ще багато справді потрібних під час змагань речей.
Крім того, для організації турніру, вочевидь, ввозяться товари комерційних партнерів УЄФА (спонсорів). Спонсори Євро-2012 − Adidas, Carlsberg, Castrol, Coca-Cola, Hyundai/KIA Motors, McDonalds тощо. Як правило, для таких турнірів УЄФА обирає ексклюзивних постачальників товарів чи послуг, необхідних для проведення чемпіонату. Це, зокрема, постачальники послуг кейтерингу, різноманітного обладнання для стадіонів (меблі, контейнери, огорожа, обладнання для гарантування безпеки стадіонів тощо), одягу та взуття (як для команд, так і для офіційного персоналу, в якому буде потреба для проведення турніру, волонтерів), сувенірної, подарункової, поліграфічної продукції, медичного обладнання для команд та інших виробів.
Однак при цьому збірні приїздять на все готове й нічого під себе не перебудовують. Підготовка готелів, тренувальних баз і полів відбувається на етапі забезпечення інфраструктури до чемпіонату. УЄФА, представники команд перевіряють ступінь готовності житла та тренувальних полів до їх приїзду на турнір. Тож поява в безмитному переліку бульдозерів-комбайнів видається більш ніж дивною.
+++
ГОЛ У СВОЇ ВОРОТА
Юрій Макаров
Український тиждень
08-14.07.11
Мєні подобається логотип Євро-2012. Креативно, ментально. Мені також подобається в цілому проект реконструкції Олімпійського стадіону в Києві. Це, може, не монреальський Stade Olympique і не йоганнесбурзький Soccer City, але, враховуючи загальний рівень архітектурної свідомості, а також кількість пустощів останнього часу на ниві цього високого мистецтва в країні, принаймні не соромно. І ось, власне, все, за що не соромно. Решта подій, пов'язаних із майбутнім чемпіонатом Європи з футболу, не викликає нічого, крім незручності й роздратування.
Почнімо з головного: для чого країни змагаються за право проводити в себе такі заходи? Мотивів чимало, й усі вони добре відомі, може мінятися лише черговість пріоритетів. Підняття міжнародного іміджу держави... Пожвавлення бізнесу, й не лише туристичного... Залучення іноземних інвестицій (за оцінками експертів, інвестором Євро-2012 на 90% є держава)... Поліпшення інфраструктури (не лише в окремо взятому Києві)... Жодного з цих завдань Україна не має шансів не те що виконати, а й І навіть наблизитися до виконання. Безперечно, не лише нинішня влада в цьому винна, а може, взагалі не вона передусім. Ідея проведення чемпіонату в парі з Польщею визріла за часів Кучми в керівництва національної федерації, яке тоді відчиняло двері президентської адміністрації ногою. Тоді ж і оформили попередню заявку, до якої не всі поставилися серйозно: ну справді, хто там знає, що станеться за вісім років?
Економіка була на підйомі, вертикаль міцнішала, спадкоємець готувався зайняти крісло, все під контролем... Знову-таки не варто скидати з рахунку й фактор марнославства, який зазвичай важко відокремити від матеріяцьних мотивів. Так, розповідають, що Міністерство туризму Республіки Чорногорія весь свій рекламний бюджет на 20о6 рік заплатило студії Metro-Goldwyn-Mayer тільки за те, щоби дія одного епізоду в черговому фільмі про Джеймса Бонда відбувалася саме в цій країні. Що робилося після того, як у квітні 2007-го мрія стала невблаганною реальністю, довго розповідати не треба. Нічого не робилося (за винятко. донецького стадіону, але то вже було б зовсім дивно), бідолаха Платіні щоразу під час інспекційних поїздок до України ніяковів, здається більше за господарів. До речі, навряд чи попередній адміністрації вдасться скинути відповідальність за цю нірвану на кризу: сусідній Польщі теж було не мед, але про такий пофігізм щось не чули. Аж ось прийшли ділові хлопці з біло-блакитної команди, швидко навели лад, спрямували потоки в потрібне річище, розгорнули фронт робіт, але це тільки змушує знову замислитися про ціну Євро-2012 для країни.
Скажу відверто: мені вже не цікаво, скільки вкрадено й буде вкрадено з тих державних мільярдів гривень, які, згідно з офіційними заявами, витратили на підготовку до чемпіонату. Марно сподіватися якось запобігти цьому або хоча б згодом покарати винних. Мені так само не дуже цікаво, що саме не встигнуть зробити з тих необхідних речей, які дадуть змогу не червоніти за свою країну, якщо вже йдеться про таку мету, як підвищення її престижу. Лише на бюджетних грошах та адмініструванні зразка перших п'ятирічок неможливо передбачити кожну дрібничку, ліквідувати кожну дірку в прямому й переносному сенсі. Для цього потрібна сучасна вільна економіка із залученням ініціативи приватного бізнесу включно з найдрібнішим, якому немає потреби для свого захисту виходити на податковий Майдан. Тож ніяк не уникнути якщо не 1 всесвітнього гучного скандалу, то як мінімум щоденної тихої ганьби, коли гості стикатимуться на кожному кроці з непрацюючими транспортерами і таксистами-»альтруїстами» в аеропорту, дірявими дорогами, студентськими гуртожитками замість готелів, ненав'язливим сервісом, маршрутками-камікадзе, небагатослівними міліціонерами, заторами, туалетами і, звісно, цінами, цінами! Що ж, вони побачать нас такими, якими ми насправді є. Ми цього хотіли? Щоб Європа остаточно переконалася, що нам у ній не місце? Коротше кажучи, змінити вже нічого неможливо. Можна лише уважно спостерігати за процесом і робити висновки на майбутнє. Перше: сучасний спорт − це гігантська відлагоджена бізнес-машина, яка діє за певними правилами. Долучитися до неї безкарно можна, якщо дотримуєшся цих правил, а не лізеш зі своїми уявленнями на рівні автобази. Друге: якщо дбаєш про майбутнє країни, треба добре подумати, як ефективно розпорядитися мільярдами гривень. Варто покінчити з цим дебільним самогіпнозом. Днями читаю в одного цілком симпатичного мені автора: «Той факт, що Україна... має честь приймати... викликає гордість за країну...» За що гордість? За мільярди чи за транспортер? Люди, так же не можна! Швиденько дорослішаймо! Просто-таки терміново!