Резонанс
Маркиян Лубкивский: «Самый ответственный год»
Леся Соловчук
Ukraine2012.gov.ua
23.06.11
Как УЕФА сегодня оценивает состояние подготовки Украины за год до старта Евро-2012 − об этом в эксклюзивном интервью журналу Ukraine2012 рассказал директор Евро-2012 в Украине Маркиян Лубкивский.
− Каким вопросом сегодня уделяется больше внимание?
− УЕФА отмечает, что за последний год темпы строительства стадионов в Киеве и Львове существенно ускорились. Ввод в эксплуатацию и тестирование арен запланировано на осень 2011 года. А среди вопросов, требующих решения − как раз завершения всех строительных работ.
Второй вопрос, которым мы занимаемся совместно с Правительством − операционное управление объектами. УЕФА получил гарантии, что все объекты будут не только завершены, но и введены в эксплуатацию. Важно, что сегодня работают эксплуатационные команды на НСК «Олимпийский» и Львовском стадионе. Готовятся к запуску терминалы в Донецке, Киеве и Львове. Операционное вопрос касается и управления общественным транспортом, что неотъемлемо связано с качеством дорог. Во всех принимающих городах разрабатывают операционные планы обслуживания больших потоков болельщиков в дни матчей. Это предполагает внедрение системы выделенных полос для общественного транспорта, обозначения, создания автоматизированного управления дорожным движением и налаживание сообщения аэропорта с основными объектами принимающего города: стадионом, центром города, фан-зоной.
Третий блок − вопросы безопасности и правопорядка, а также медицинское обеспечение для болельщиков и целевых групп УЕФА.
− Какие главные позиции концепции безопасности к чемпионату?
− 20 апреля УЕФА совместно с МОК Украины и Польши завершили разработку проекта Концепции безопасности и правопорядка на стадионах и в официальных местах Евро-2012. Этот документ определяет философию комплексного подхода в сфере безопасности во время турнира, пути ее воплощения, а также разграничивает зоны ответственности между организатором и правительственными учреждениями принимающих стран.
В зону ответственности местных организационных комитетов входит обеспечение безопасности в официальных местах турнира: принимающие стадионы, тренировочные центры команд-участниц и судей, трансферные гостиницы и тренировочные площадки, гостиницы, в которых будут размещаться временные штаб-квартиры УЕФА, пункты получения билетов, международный центр вещания в Варшаве, медиа-центры и центры аккредитации при стадионах. Работа ведется во взаимодействии с государственными органами, ведь Правительство несет ответственность за безопасность, общественный порядок во время Евро. Концепция была представлена председателю Нацагентства по подготовке к Евро-2012 и президенту Федерации футбола Украины. Сейчас концепция дорабатывается, учитывая комментарии всех заинтересованных сторон.
− Билетная кампания в разгаре. В УЕФА не считают сложной процедуру продажи?
Кампания проходит очень успешно. По количеству заявок на билеты Евро уже установлен рекорд за всю историю чемпионата. По статистике, кроме украинцев и поляков, которые заказали около 80% пропусков, активность проявили россияне, британцы, немцы, голландцы. Однако говорить, какие болельщики массово приедут в Украину, можно будет после результатов финальной жеребьевки. Тогда станет ясно, где именно будет играть та или иная сборная. А вслед за командами приедет больше всего болельщиков. Статистические расчеты по итогам кампании будут сделаны в конце этого года.
Были технические нюансы с оплатой этих заказов и в УЕФА вовремя отреагировали на эти трудности − срок оплаты банковским переводом был продлен, а для уплаты карточкой давалось четыре попытки. В целом убежден: процедура распространения билетов, предложенная УЕФА для Евро-2012 − оптимальная, поскольку закрывает путь для злоупотреблений и манипуляций билетами.
− Расскажите подробнее о календаре событий УЕФА до начала Евро-2012 ...
− До начала Евро УЕФА планирует провести еще несколько мероприятий. 14 июня стартовала регистрация волонтеров на сайте УЕФА. В течение следующих полгода набирать и обучать будущих волонтеров, которые будут помогать в официальных местах проведения турнира и работать с целевыми группами УЕФА.
В сентябре мы завершим объявления Друзей Евро, устроим специальное мероприятие по этому случаю. 2 декабря в Киеве состоится жеребьевка финальной части чемпионата. В тот же день УЕФА представит официальный мяч турнира, который будет использоваться на матчах Евро.
В марте-мае 2012-го пройдет воздушный промотур с трофеем Евро − большой надувной шар в виде кубка Анри Делоне, который будет странствовать над принимающими городами обеих стран, напоминая о приближении футбольного праздника. А весной состоится презентация официальной песни турнира.
− Какие тылы Евро будут прикрывать волонтеры УЕФА?
− Помощники турнира будут сосредоточены на стадионах и других официальных местах УЕФА. Они будут работать в команде организаторов турнира по 20 направлениям и более 50 должностям. И выполнять как информационные, так и организационные, технические функции. В течение года мы отберем около трех тысяч волонтеров. У нас есть немало специалистов, многие знают английский язык, причем, это люди не только молодого возраста. Убежден, что волонтеры будут считать честью работать над этим проектом. Важно, чтобы они осознавали всю ответственность.
− Когда в Украину приедет Мишель Платини?
− В этом году Президент УЕФА планирует осуществить в Украину минимум один визит − на Жеребьевка, которая состоится 2 декабря в Киеве. Но, очевидно, визитов высокопоставленных чиновников Европейского футбольного союза будет несколько, учитывая и мероприятия к Евро, и решение важных организационных вопросов.
+++
Резонанс − М.Бальчос − Украинский футбол − 23.06.11 12-30
МІЛЕТІЙ БАЛЬЧОС: УБОЛІВАЛЬНИКУ ТРЕБА ЗАПРОПОНУВАТИ ПРОДУКТ, НА ЯКИЙ НЕ ШКОДА БУДЕ ВИТРАТИТИ НЕ УМОВНИХ 20-30 ГРИВЕНЬ ЗА КВИТОК, А ДВІ ГОДИНИ ВІЛЬНОГО ЧАСУ
Ростислав Буняк
Український футбол
23.06.11
Насправді футбол в Україні — справа одіозна. Займаються нею часто одіозні особистості. І одна з таких — президент Професіональної футбольної ліги України Мілетій Бальчос. Він, логічно, в епіцентрі усіх футбольних та навколофутбольних подій нижчих за рангом ліг. Йому й годиться давати на все відповіді — про конфлікти інтересів керівників клубів, про рівень турнірів, про гроші, про суддівство і про вболівальників.
Та перед початком нашої розмови Мілетій Володимирович здивував. Попросив: «Дай-но, погляну на запитання». Такого не практикую, але таки пішов назустріч. Президент ознайомився із запропонованим журналістом предметом діалогу і сказав: «Інтерв’ю вийде «жорстким»…»
Були гроші, то й співпраця з «Першим національним» вдавалася
— Мілетію Володимировичу, чи багато разів упродовж сезону ви бували на стадіонах?
— Складно ось так відразу порахувати, але разів зо тридцять — це точно. Куди їжджу? За період діяльності на посаді президента ПФЛ побував у всіх куточках країни, а цього сезону відвідував матчі першої, другої ліг і навіть аматорського чемпіонату України. Я — не кабінетний чиновник. І навіть попри те, що на нашому офіційному інтернет-сайті наживо ведуться трансляції матчів, їх мені все одно не вистачає, аби відчути футбол.
— На мій погляд, про рівень турніру варто судити не лише за гучними іменами на полі, а й за кількістю вболівальників на трибунах. У цьому в ПФЛ є певні недопрацювання…
— Це — комплексна проблема, яка свідчить про ставлення вболівальників до футболу взагалі. І збільшення відвідуваності повинно бути пріоритетом для всіх. Як це зробити? Треба себе «влити» в маси, запропонувати найперше продукт, на який не шкода буде витратити радше не умовних 20-30 гривень за квиток, а дві години вільного часу.
— А взагалі-то, це проблема лише клубів чи й організаторів змагань?
— Обопільна: бо як клуб може просувати свій бренд на ринку, якщо будуть суттєві упущення вже з нашого боку? Скажімо, ПФЛ започаткувала інтернет-трансляції, разом з прем’єр-лігою щомісячно видаємо глянцевий журнал «Профі футбол», ще на початку минулого сезону стартував унікальний для першої ліги проект — прямі трансляції поєдинків на «Першому національному». Ці всі кроки спрямовані саме задля популяризації ліг.
— Здається, таких прямих трансляцій було три чи чотири. Якось замало…
— Трохи поправлю вас — відбулося сім прямих трансляцій першої ліги. Це небагато. Камінь спотикання — їхнє фінансування. Бо наразі ПФЛ не може дозволити собі заплатити за ефірний час. Тому всі видатки лягають на плечі клубів.
— І яка ціна питання?
— Від 15 до 30 тисяч гривень за показ одного матчу. Це залежить від кількості камер, що працюють на онлайн. У цьому проекті спробували свої сили усього шість колективів. Їхніх потуг явно замало, аби транслювати першу лігу на постійній основі. Тому згодом ми переорієнтувалися і працювали з телетижневиком «Першого» — «Футбольним кодом».
— А чому саме працювали, а не працюєте?
— Поки у нас були гроші, щоб оплачувати свою присутність «на картинці», то співробітництво вдавалося. Як тільки їх стало не вистачати, ми призупинили співпрацю. Просили їх про рекламу наших спонсорів, але домовленості з «Першим» не знайшли. Наразі розпочинаємо нові перемовини не тільки з «Першим національним», а й з іншими каналами. Сподіваємося на хорошу перспективу.
— То це, перепрошую, не співпраця, а якесь напіврабство…
— …Шкодую, що «Футбольний код» більше без ПФЛ.
— До слова, де можна придбати ваш журнал і скільки він коштує?
— Найперше ми розподіляємо тритисячний наклад по клубах, а вже ті безплатно роздають видання. У газетних кіосках — правда, далеко не в усіх — його ціна 20 гривень.
— Явно недешево. А інтернет-трансляції на офіційному сайті виправдовують свою появу? Бо з власного досвіду знаю, що клуб, якщо захоче, то спокійно може й не провести такої…
— Ну як це не провести? Тож будеш оштрафований. А стосовно їхньої доцільності, то вона на поверхні: пам’ятаю, в один з ігрових днів на сайті зафіксували 12 тисяч відвідувачів! Цифра дуже пристойна.
— Мілетію Володимировичу, повернімося таки до теми вболівальників на трибунах. Футбол, зокрема, без «ультрас» — не футбол. Чи знаходите спільну мову із фан-рухами?
— Розвиток співпраці з фан-клубом і взагалі фан-рухом — один з напрямів моєї програми діяльності на посаді президента. Упевнений, їхня підтримка, мабуть, одна з прикрас кожного матчу. А нещодавно ми зробили перший серйозний крок: провели семінар із фан-клубами першої та другої ліг. На нього зібралися 22 представники.
— Яким був його формат?
— Ми вивчили невдалий досвід Федерації футболу України, яка вже пробувала робити щось подібне, але замість фанів на зібрання з’явилися офіцери безпеки команд. А хто на ньому й був з реальних сподвижників фанатських секторів, то залишилися незадоволеними, мовляв, вручили регламент, а про реальний стан справ так і не поговорили. Тож ПФЛ провела семінар із фанами, як кажуть, у форматі «без краваток».
— Про які проблеми довелось почути?
— Головні тези: недостатня співпраця клубів із власними фан-рухами та дії правоохоронних органів. Якщо деякі клуби можуть собі дозволити й узагалі не звертати увагу на фанатів, то правоохоронці подеколи й перегинають палицю.
— Перегинають палицю, мабуть, об плечі фанів…
— І таке доводиться бачити. Зрозуміло, що серед «ультрас» є неадеквати, але ж не всі!
— А пан Бальчос бував бодай раз на фан-секторі?
— (Усміхається) Одного разу довелося. Це був матч «Севастополь» — «Кримтеплиця». Відчуття? Просто фантастичні!
— «Заряджали» кричалки?
— (Сміється) Ні-ні! Із севастопольськими хлопцями обговорював їхню культуру вболівання та фанатські негаразди.
— Скажіть відверто, чи є у вашій організації бодай одна команда, яка зможе зібрати аншлаг уже так званих «кузьмичів» на стадіоні?
— (Тривала пауза) «Буковина», «Кримтеплиця», «Олександрія», «Закарпаття»…
— «Закарпаття» — точно навряд чи, як і «Кримтеплиця»…
— Чому? Я так не вважаю. Загалом — не менше десяти команд.
— О, якщо воно так, як кажете, то за цим показником сміло можете конкурувати з прем’єр-лігою…
Чому частку боржників повинні виплачувати інші клуби!?
— Знаю, що вас пов’язують тісні взаємини із президентом ПФК «Олександрія» паном Лавренком. Складно було прощатися з товаришем, який нині вже в елітному дивізіоні?
— Авжеж. Найперше через наші людські взаємини. А далі: Лавренко — це не тільки президент «Олександрії», а ще й моя права рука — віце-президент ПФЛ. Тепер ось доводиться його заміняти. За Миколою Миколайовичем шкодую, звісно, в доброму сенсі: побажав йому, його команді, аби більше ніколи не поверталися в нашу структуру.
— То, певно, ви й уболівали за «Олександрію»?
— А як я можу за когось уболівати на своїй посаді?
— Але ж ви — людина, а не робот…
— У першій та другій лігах, з мого боку, рівне ставлення до кожного клубу. Так, маю певні симпатії як будь-який громадянин, але до кого — це моє особисте.
— Бодай натякніть: ваші симпатії — на Заході, Сході, Півночі, Півдні, у Центрі чи в Криму? Я нікому не скажу…
— (Сміється) Ні-ні! Це надто особисте.
— Добре. Поговорімо про вашу начебто заангажованість. Посеред сезону багато точилося розмов, мовляв, ПФЛ, певною мірою, імпонує одній з команд. Зокрема, згадаймо багатьом незрозуміле перенесся матчу «Чорноморець» — «Геліос». Проти такого розвитку подій жорстко виступив генеральний директор ФК «Закарпаття» Іван Шіц. Скажіть, чи є реальне підґрунтя для продовження дискусії?
— Дискусія давно себе вичерпала, до винуватців вжито відповідні санкції.
— Зачекайте, але ж яблуко розбрату — Паст — й справді не був у молодіжній збірній!
— Не був. Але не з вини «Чорноморця». А перенесення матчу відбулося за всіма вимогами регламенту.
— Ну бодай зараз ви знайшли спільну мову із Іваном Тіберійовичем, який критикував ПФЛ?
— На початку конфлікту довелося мені поспілкуватися із керівництвом «Закарпаття». Тоді їм сказав: не шукайте бліх на стороні, а краще погляньте збоку на свої дії. Склад — чи не найсильніший у лізі, а команда не грала. На мій погляд, слова Шіца були не більше як затуманені невдачами емоції.
— До речі, колегу тоді підтримав президент ФК «Львів» Юрій Кіндзерський. І додав: ПФЛ здирає «третю шкіру» з клубів — наповнення бюджету структурі вистачало для безбідного існування, а зрештою ви ще й «вибили» залишкові суми по внесках…
— Читав його інтерв’ю і відверто хотілося запитати у пана Кіндзерського: «А що ти зробив сам?» …Він має повноваження для цього? Достатні, зокрема є членом Центральної Ради ПФЛ. Гроші з нього стягали, бо треба було платити за суддівство. Якби безслідно не зникли три мільйони гривень за президентства у ПФЛ Святослава Сироти, то ми би почувалися тепер впевненіше й, можливо, пішли би назустріч тому ж «Львову», іншим колективам із фінансовими труднощами. Але ситуація складалася іншим чином. І чому це частку Юрія Івановича та інших клубів-боржників повинні додавати інші клуби!? ПФЛ і так зменшила заявковий внесок для усіх загалом майже на 2 мільйона гривень у сезоні-2009/2010. А це — допомога також.
— Тепер вам доводиться економити?
— Не те, щоб економимо, радше оптимізували процес. Зокрема скоротили й зарплатну відомість чиновникам з апарату ПФЛ.
— Перепрошую за надто особисте — і собі також «врізали»?
— Аякже, як тільки-но зайняв крісло президента.
— Вам бодай на життя вистачає?
— (Сміється) Не шикую, але й не бідую.
Ніколи не кричав: «Суддю на мило!»
— Мілетію Володимировичу, у ПФЛ є одна величезна проблема: бідність клубів. Зокрема, в інтерв’ю нашій газеті голкіпер івано-франківського «Прикарпаття» Всеволод Романенко зізнався: обіцяних керівництвом ФК грошей не бачив давно. Вам відомо, що футболістам-професіоналам не виплачують зароблене?
— Такі процеси системно відслідковуються, і про всі складнощі знаю одним з перших. Справа в тому, що подеколи власники клубів банально не можуть адекватно оцінити власні фінансові можливості. Так, проходять атестацію, роблять перший обов’язковий внесок, а посеред сезону гроші можуть просто закінчитися. І платити футболістам нічим. Ситуація складна, бо ПФЛ, зрозуміло, не віддаватиме гравцям борги за клуби. Єдина допомога — це розгляд спірних питань на засіданні Дисциплінарного комітету. На мій погляд, в Україні явно назріло створення Палати трудових суперечок при ФФУ, впровадження в життя якої рекомендують ФІФА та УЄФА.
— Чи багато таких справ було впродовж сезону?
— Понад десять. До речі, зверталися не тільки футболісти, а й тренери.
— Назви команд-боржників повідаєте?
— Цього не скажу: організація внутрішнього процесу не дозволяє.
— Ви згадували про свою «не кабінетську» долю, то, до слова, коли перебуваєте у регіонах, певно, обговорюєте навколофутбольні процеси із найвищими владними чинами…
— Ну звісно: громадська організація обов’язково повинна співпрацювати з органами місцевого управління. Особисто я знайомий ледь не з усіма губернаторами областей. І скажу так: там, де голова ОДА приділяє увагу спорту, футбол не пропаде, а якщо він його не любить, то бувають й критичні моменти. Приміром, збирався якось на матч тернопільської «Нива» й рівненського «Вереса» у компанії Михайла Цимбалюка, який того часу очолював Тернопільську облдержадміністрацію. Він телефонує своєму приятелю — губернатору Рівненщини і запрошує його в Тернопіль на футбол. У відповідь чує: «А що, в мене така команда є?» …І це після того, як я побував у тому краї і досить довго дискутував з футбольного приводу ледь не зі всіма чинами! А виявилося, що губернатор все одно не зрозумів, що таке футбольна команда і чим вона живе. Зрештою, «Верес» зник з футбольної мапи країни.
— То якої допомоги варто чекати клубам від владних очільників?
— Про фінансову поміч з обласного бюджету й мови бути не може. І я зрозумів головний аспект: не цього треба просити, а найперше — сприяння. Комусь з орендою муніципального стадіону, комусь з допомогою іншого калібру. Той же очільник Сумщини Юрій Чмирь якщо захотів допомогти «Сумам», то й зробив це. І за підсумками сезону команда була однією ногою у першій лізі.
— Гроші, гроші, ось що, на жаль, передусім цікавить людей у нашому суспільстві. Мабуть, недарма ж на понеділковому зібранні Центральної Ради ПФЛ і ви публічно оголосили бюджет структури. То як, 11 мільйонів — це багато чи мало?
— Це — мінімум, якщо врахувати, що 8 з них ми перераховуємо за арбітраж. Могли віддавати на ці потреби й більше, зокрема Федерація футболу України порушила питання зібрати ще по 205 тисяч з кожного клубу на медичні обстеження суддів. Але ця ініціатива поки у стадії допрацювання. Аж надтим буде навантаження на клубні бюджети.
— Зрозуміло. Пане президенте, далі — саме про арбітраж. Біч нашої системи, м’яко кажучи, подеколи заангажоване суддівство. У вас тривалий досвід у футболі, то скажіть — сидячи на стадіоні, помічаєте, коли арбітр «заганяє» команду?
— (Пауза) Декілька разів таке траплялося.
— І як реагували?
— Брав відеозапис гри і спрямовував у відповідні органи. Зокрема вже зараз, коли куратором вітчизняного суддівського корпусу став П’єрлуїджі Колліна, реакція на такі випадки стала миттєвою. І це не може позитивно не впливати на ситуацію. Огріхів поменшало, це факт.
— На початку нашої розмови ви сказали, що тільки за сезон, що минув, наживо бачили матчів зо тридцять. Бодай на одному з них Мілетій Бальчос кричав у типовій українській манері: «Суддю на мило!»?
— (Усміхається) Я? Ні, такого не було. Знаєш, свого часу 11 років пропрацював тренером бердичівської «Зірки» і навіть якщо нас «заганяли» судді, ніколи їм не дорікав. Тиснув руки і йшов без слів. Пам’ятаю випадок, коли один з таких рефері, прізвища не називатиму, згодом підійшов до мене та вибачився.
— Не повірю, якщо відповісте, що не володієте інформацією про підкуп арбітрів…
— (Тривала пауза) Питання на мою адресу явно некоректне… Я із задоволенням передам таку справу, якщо вона буде, у відповідні органи, але потрібні докази. В письмовому вигляді на кшталт: той і той дали тому й тому, підпис, свідки, головне — факти, які можна перевірити… А поки можна багато про що говорити. А балачки й далі залишаться балачками.
Якщо клуб хоче розвиватися, обов’язково маєнабувати профі-статусу
— У понеділок до своїх лав ПФЛ прийняла нових членів. Так зрозумів, що вже з нового сезону в другій лізі виступатимуть «Реал-Фарм», «Макіїввугілля», «Славутич», «УкраАгроКом»?
— Так, вони вже виконали всі умови атестації і чекають старту в другій лізі. Іще кілька претендентів на професіональний статус під питанням. Щоправда, у них залишився час для усунення своїх огріхів.
— За яким критерієм оцінюється рівень їхньої підготовки?
— Головне — виконати дві складові: відповідність установленим вимогам спортивної інфраструктури, зокрема, стадіону. По-друге — наявність гарантованого фінансування. Якщо це виконано, то ласкаво просимо!
— А чи ставляться перед власниками клубів якість фінансові зобов’язання, аби колектив не виявився «мильною бульбашкою» за якийсь рік-два?
— Від фінансового краху не застрахований ніхто і прослідкувати усі внутрішньоклубні процеси насправді дуже складно. Однак ці аспекти обов’язково обговорюються із власниками. Та зараз узагалі цікава ситуація: якщо раніше закон про професіональні клуби був на п’яти сторінках, то у теперішній редакції у ньому всього абзац. Лаконічно: профі-клуб обов’язково має бути ліквідним. І якщо надто формально сприйняти закон, то у нас можезникнути добра половина прем’єр-лігівських колективів, і майже всі у першій та другій лігах.
— До речі, на цьому ж засіданні обговорювалося питання розширення першої ліги до двадцяти команд. Вісім голосів — «за», інші не підтримали ініціативу колег. А яка позиція президента об’єднання?
— Проти.
— Чому так?
— А який тоді рівень матимемо? Нам слід звертати увагу на те, як би втримати на плаву спочатку 18 теперішніх учасників першої ліги, а не штучно її»роздувати». Дивізіон все одно матиме нове обличчя — віднині це не першість України, а чемпіонат, і ще започаткований «золотий» матч» у разі рівної кількості очок лідерів.
— Щоправда, на другий дивізіон таки чекають зміни: матимемо єдиного чемпіона двох ліг! Плюс остання команда вилітатиме в аматорську лігу.
— Це назріло давно, і добре, що нарешті з наступного сезону-2011/2012 реалізуємо проект на практиці. Вважаю, така зміна загострить боротьбу і не тільки за перше місце, а й за друге-третє, які також будуть єдиними. А стосовно вильоту, то це явний крок вперед — започатковано спортивний принцип боротьби, а він змусить колективи розвиватися.
— Пане Мілетію, цьогоріч доводилося неодноразово спілкуватися із президентами аматорських колективів країни. Й ось вони говорять, що їхнім командам простіше виступати саме в непрофі-чемпіонаті, оскільки той явно не слабкіший за другу лігу. А аби втрапити до когорти професіоналів, то ще й треба платити щорічний внесок — 80 тисяч гривень. Словом, за що такі гроші?
— Ти гадаєш, що аматорський чемпіонат України кращий за другу лігу?
— Мова найперше про футбольну складову.
— Не погоджуся. Приміром, інспектував у Головківці «УкраАгроКом», то коли поглянув на рівень команди в одному з матчів аматорського чемпіонату, відверто порадив керівництву: «Із цими футболістами вам буде дуже складно у другій лізі». Для аматорів — це далеко не той турнір, що був за часів Радянського Союзу.
— Але й перша та друга ліги й близько не того рівня, що були раніше…
— Погоджуся. Та, на мій погляд, якщо клуб й справді хоче бути професіональним, то обов’язково повинен розвиватися.
Знайшли потрібні слова у спілкуванні з ФФУ
— Ми часто любимо порівнювати своє суспільство із західноєвропейськими прототипами. І проблема нашого футболу, на відміну від Старого світу, у його збитковості для власників клубів. Бачимо приклад ваших старших колег із прем’єр-ліги у площині роботи зі спонсорами. А ось ПФЛ й похвалитися, на перший погляд, нічим…
— Це проблема складна і не вирішується за декілька днів. Найперше треба бути відкритими, привабливими для спонсорів. Ось наразі проводимо перемовини із декількома великими компаніями, зокрема закордонними, які бажають бачити свою марку титульним спонсором ПФЛ. Можливо, й не до старту нового сезону, але таки підпишемо угоду вже цьогоріч. У майбутньому ми зароблятимемо більше, це точно. А наразі технічним спонсором ПФЛ є відомий спортивний бренд, тож перший крок зроблено успішно.
— На ваш погляд, вкладати гроші у футбол — це сила доброї волі, чи все ж якась політична зацікавленість?
— (Пауза) Поки що політика допомагає розвиватися футболу. Без неї наразі нікуди.
— Власне, нікуди вам дітися і не обійтися без Федерації футболу України. Знаю, що у вас, так би мовити, були складні відносини. Які справи зараз?
— Так, не найкращим чином ми співпрацювали. Певно, й довго придивлялися один до одного, не знаходили потрібних слів для порозуміння. Радію, що вирішення наболілого таки рушило з «мертвої» точки. І особисті стосунки президентів ПФЛ й ФФУ — справа другорядна. Головне — стосунки між нами як керівниками — обопільне розуміння шляхів вирішення проблем футболу. Тепер треба забути негативні дії з обох боків та рухатися вперед. Форма взаємодії? Найперше через Комітет професіонального футболу, у якому я, до речі, займаю посаду віце-президента. Врешті зрозуміли: треба йти одним шляхом задля розвитку українського футболу.
— І ви справді готові забути усі чвари, які неодноразово були між структурами?
— Не інакше — на носі Євро-2012, українцям потрібно не впасти лицем у багнюку. А для цього вже на часі об’єднувати зусилля всіх причетних до футбольного господарства. У ПФЛ — одна з головних ролей.
+++
Резонанс-Бальчос-23.06.11 13 00
Милетий Бальчос: «Конкуренция возросла, проходных матчей практически не было»
Pfl.ua
23.06.11
Завершился интересный и напряженный сезон для клубов Украинской профессиональной футбольной лиги. Краткие итоги соревнований мы попросили подвести президента ПФЛ Милетия Бальчоса, который, несмотря на свою занятость во время пребывания в Александрии, где он проводил семинар для представителей фан-движений и чествовании победителей ХХ первенства в первой лиге, нашел возможность ответить на вопросы журналиста «УЦ».
− Милетий Владимирович, какие положительные аспекты вы могли бы выделить в этом сезоне?
− Наверное, самым положительным моментом было то, что существенно возросла конкуренция, как в первой, так и во второй лигах. В первом дивизионе начиная уже с 3-4 тура мы поняли, что борьба за выход в премьер-лигу будет необычайно напряженной. И на протяжении всего первенства 7-8 команд реально претендовали на повышение в классе. Характерно, что даже новобранцы первой лиги − черновицкая «Буковина» и винницкая «Нива» − в определенный момент возглавляли турнирную таблицу. А какие сражения до последнего тура велись за выживание, где только в заключительных матчах выяснилось, кто останется, а кому играть в переходном матче? И здесь за место под солнцем бились команды, занимавшие места с 11-го по 16-е. Как следствие − проходных поединков практически не было, а расслабляться и чувствовать себя спокойно практически никто не мог.
− В этом плане насколько оправдало себя введение переходных матчей за право играть в первой лиге?
− Когда я впервые высказал такое предложение, многие сомневались, что такая затея себя оправдает. Но в результате все смогли убедиться, что задумка оказалась жизнеспособной, повысив мотивацию команд и интерес болельщиков.
− А как быть с проблемой, когда команды уже по ходу первенства оказываются у разбитого корыта и прекращают свое существование?
− Это наша самая большая головная боль. Но подобные негативные явления связаны с общей кризисной экономической ситуацией в Украине и изменениями в налоговом законодательстве. Много сегодня говорится о том, что органы местного самоуправления не должны вмешиваться в деятельность профессиональных футбольных клубов. Это правильно. Но, с другой стороны, без поддержки властных структур во многих регионах футбол просто умрет. Правда, и на одном бюджетном финансировании клубам существовать крайне сложно, и здесь нужно искать золотую середину. Иначе мы не будем двигаться в правильном направлении, а к таким клубам, как «Феникс-Ильичевец», ровенский «Верес», тернопольская «Нива», не дай Бог, присоединятся другие. К сожалению, в дальнейшем легче не будет. Ведь, исходя из законодательства, профессиональный футбольный клуб − это организация, которая должна сама себя обеспечивать, то есть находиться на самоокупаемости. И если вопрос будет поставлен ребром, то последствия предсказать крайне сложно.
− Если вернуться к итогам сражений в первой лиге, то, по вашему мнению, в элиту вышли действительно сильнейшие?
− Безусловно, ПФК «Александрия» и одесский «Черноморец» полностью заслужили свое право играть в премьер-лиге. Мне очень приятно, что малые золотые медали завоевали именно александрийцы. Ведь, если взять ту работу, которую проделали в александрийском клубе, − это просто фантастика. Такая инфраструктура, которая на сегодня есть в ПФК «Александрия», может служить примером даже для многих клубов элитного дивизиона. Ну а такой клуб, как «Черноморец», с его достижениями, традициями и перспективами, просто не может не играть в компании сильнейших.
− Кстати, с повышением александрийцев в классе перед вами встанет дилемма. Ведь президент ПФК «Александрия» одновременно был вашим первым заместителем в ПФЛ, а теперь Николай Лавренко должен сложить с себя полномочия?
− Исходя из требований Устава ПФЛ, Николай Николаевич должен оставить свой пост. Но, вы знаете, есть закон, а есть − справедливость. Я знаю, что эффективность работы Лавренко в ПФЛ была очень высока, и если он уйдет, то мы точно не выиграем. Если коллеги будут настаивать на неукоснительном выполнении регламента, то мне придется, с громадным сожалением, подчиниться. В его лице я ощущаю серьезную поддержку, хотя иногда мы спорим до хрипоты. Но, в конце концов, мы находим компромиссное решение. Считаю, что человек с таким опытом менеджера и футбольного руководителя, сотворивший в таком маленьком городке настоящее чудо, принесет еще огромную пользу нашему футболу.
Беседовал Юрий Илючек, «Украина-Центр».
+++
Резонанс-Коллина-23.06.11 15 45
Коллина отклонил кандидатуру Швецова в качестве рефери Суперкубка
Dynamomania.com
23.06.11
Украинская Премьер-лига направила в Федерацию футбола Украины предложение назначить на матч Суперкубка Украины «Шахтер» − «Динамо» судейскую бригаду во главе с одесситом Виктором Швецовым, однако куратор судейского корпуса Пьерлуиджи Коллина отклонил это предложение, мотивируя это тем, что Швецов недавно уже обслуживал встречу горняков и киевлян в финале Кубка Украины. Состав судейской бригады на матч Суперкубка станет известен позднее.
+++
Резонанс-Палкин-23.06.11 16 30
Сергей Палкин: «Барселона» и «Арсенал» в самом деле интересуются Виллианом
Иван Вербицкий
Kontrakty.ua
23.06.11
Генеральный директор «Шахтера» в интервью kontrakty.ua раскритиковал выступление молодежной сборной на Евро-2011, высказал недоумение относительно ситуации с единым телевизионным пулом Премьер-лиги и расставил трансферные акценты донецкого клуба в период текущего межсезонья.
Сергей Анатольевич, самая актуальная футбольная тема сейчас − молодежный чемпионат Европы в Дании. Украина и игроки «Шахтера» в ее составе выступили там неудачно. Получается, люди и отдохнуть не успели, и негативных эмоций набрались…
Сергей Палкин: Для любого футболиста выступать в составе сборной − большая честь. Когда поступает предложение из национальной команды, то ни о каком отпуске никто и не думает. Как команда выступила − вопрос совершенно иного характера. Считаю, что тот состав, которым располагала молодежная сборная Украины, был обязан показывать другие результаты и, как минимум, решать задачу выхода из группы. Футбол в исполнении нашей команды не соответствовал уровню ее игроков. Который, подчеркиваю, был очень высоким. Уверен, эти игроки способны на большее. Я выступление украинской сборной воспринял с сожалением и удивлением.
В стартовом матче украинцев против чехов травмировался игрок «Шахтера» Тарас Степаненко. На поле он больше не появился…
Сергей Палкин: Сейчас Тарас уезжает в Германию. Там врачи должны определить его состояние. Предположительно Степаненко выпал из тренировочного процесса дней на одиннадцать. К слову, об отношении к сборной и сожалении о пропущенном отпуске. Когда Степаненко ехал в расположение сборной, клубные врачи предупреждали, что если он будет играть, то однозначно травмируется. Тем не менее, Тарас под свой страх и риск поехал, потому что хотел помочь сборной на чемпионате Европы.
Раз медики футболиста предупреждали, получается, теперь Степаненко может быть оштрафован за то, что ослушался специалистов?
Сергей Палкин: О чем вы говорите? Ни о каких санкциях речь не идет. Наоборот, желание Тараса помочь команде должно только радовать. Ведь речь идет об общем деле. Где все клубы должны быть едины. За этот поступок мы должны Степаненко лишь похвалить и поблагодарить. Человек сознательно рисковал своим здоровьем. Это мужество, а не лихачество.
Еще одна обсуждаемая тема − единый пул трансляций матчей Премьер-лиги. На собрании клубов, состоявшемся на прошлой неделе, консенсуса в этом вопросе достичь не удалось…
Сергей Палкин: Я бы даже сказал, что это был главный вопрос того собрания. Люди, представлявшие клубы и руководство Премьер-лиги договориться не смогли. Какой вывод? Мое мнение − нужно собрание владельцев клубов, чтобы они раз и навсегда решили вопрос с единым пулом и поставили под соответствующим решением свои подписи. Только президенты способны раз и навсегда покончить с тем бедламом, который сейчас происходит в нашем футболе. Наверное, в мире уже нет такой страны, где бы вокруг обычных вопросов творилось такое безумие.
Считаете, целесообразно в условиях единого пула требовать от одного телеканала транслировать все матчи тура без исключения?
Сергей Палкин: Единого ответа на этот вопрос нет, а вариантов и схем есть достаточно. Апробированы они в различных странах мира и нормально при этом используются. Не вижу ничего плохого, если в пул войдут три телеканала, которые разделят трансляции матчей поровну. Но во время рассмотрения данного вопроса во главе угла будет та схема, которая принесет клубам максимальные дивиденды. Кроме того, мы должны учитывать интересы болельщиков. Необходимо, чтобы каналы или канал, которые будут транслировать матчи, были доступны в каждом уголке страны.
Мы должны сделать все возможное, чтобы сделать продукт привлекательным, чтобы людям, посмотрев телетрансляцию, захотелось прийти на стадион. Это уже проблема не столько нашего клуба, сколько многих других. У «Шахтера», судя по количеству проданных на данный момент абонементов, проблем с посещаемостью быть не должно. Но другие стадионы заполняются не так часто. Считаю, что телевидение должно дать такую картинку, которая бы манила болельщика на стадион, картинку, смотря на которую можно почувствовать то, что там происходит. Сегодня, к сожалению, мало того что пула нет, так еще и картинка не всегда нормальная. Порой смотрю трансляции по отдельным каналам и не вижу лиц футболистов. О возможности разобраться в игровых тонкостях так и вовсе молчу.
В это межсезонье «Шахтер» не проявляет большой трансферной активности. Самым громким приобретением горняков покамест является возвращение Евгения Селезнева из «Днепра». Судя по распространенной в среду информации, футболист уже подписал контракт с «Шахтером»…
Сергей Палкин: Контракт еще не подписан. Учитываются последние нюансы. Думаю. Сегодня-завтра соглашение должно быть подписано.
Стоимость Селезнева − 5 миллионов евро?
Сергей Палкин: О сумме говорить пока не хочу. Когда контракт будет подписан, когда оба клубы согласятся объявлять эту информацию, тогда и поговорим.
Совсем недавно «Шахтер» и «Динамо» почти в унисон заявляли о желании приобрести еще одного футболиста «Днепра» − Евгения Коноплянку. Тогда днепропетровская сторона заявляла, что этот футболист не продается. Сейчас генеральный директор «Днепра» Андрей Стеценко говорит, что Коноплянку могут продать − за 50 миллионов евро…
Сергей Палкин: Тут вопрос не в деньгах, а в том, насколько Коноплянка усилит нашу команду. Сегодня в «Шахтере» средняя линия укомплектована довольно хорошо, у нас там очень большая конкуренция. Несомненно, Коноплянка − футболист очень высокого класса, тем более, украинец. Думаю, он стоит много. Но не 50 миллионов. Я уважаю желание «Днепра», но стоимость игрока определяет рынок. Сколько предложат, столько игрок и стоит.
Бразилец Алан Патрик из «Сантоса» − уже игрок «Шахтера»?
Сергей Палкин: Пока контракт не подписан − нет.
Мирча Луческу в недавнем интервью сказал, что «все уже решено, но «Шахтеру» и «Сантосу», возможно, осталось соблюсти какие-то формальности»…
Сергей Палкин: Пока я могу уверенно говорить лишь о том, что Алан Патрик находится в первых списках на приобретение в наш клуб. Больше комментировать пока ничего не буду.
Получается, официальных новичков у «Шахтера» пока двое − бразильский нападающий Деньтиньо и вратарь Александр Рыбка из «Оболони». Последний − наверное, один из самых парадоксальных трансферов в украинском футболе последних лет…
Сергей Палкин: Процесс приобретения Рыбки инициирован тренером вратарей Дмитрием Шутковым. Он считает Сашу сильным и перспективным вратарем. Рустам Худжамов в дальнейшем не готов оставаться на вторых ролях. Он хочет играть в каждом матче. Из этой ситуации нам нужно как-то выходить. Потому Шутков взял ответственность за Рыбку на себя, высказал уверенность, что Александр готов подстраховать наши ворота. Относительно Худжамова вопрос остается открытым. Посмотрим после окончания тренировочного сбора в Австрии, кто будет заинтересован в услугах Рустама.
Иными словами, информации о том, что Худжамов может уйти в Казахстан, не стоит верить?
Сергей Палкин: С удивлением прочел эту новость в интернете. Мягко говоря, эта информация − неверная.
Вряд ли удовлетворены эпизодическими попаданиями в состав и другие кандидаты в сборную, к примеру, Василий Кобин и Вячеслав Шевчук…
Сергей Палкин: Эти ребята выполняли свою работу, то есть подстраховывали тех, кто попадал в основной состав чаще. Но не могут одиннадцать человек отыграть весь сезон от звонка до звонка. У каждого есть свои функции и каждому работы хватит. Конечно, каждому хочется быть на первых ролях. Но если сделать усилие, то ничего невозможного нет.
Рассматривает ли «Шахтер» возможность возвращения в команду арендованных «Карпатам» игроков сборной Дениса Кожанова и Артема Федецкого?
Сергей Палкин: С этим вопросом мы определимся после сборов. У Артема и Дениса − действующий контракт с «Карпатами». Когда он закончится, будем принимать решение.
Среди тех, кто может покинуть «Шахтер», основным ньюсмейкером является Виллиан. То им, якобы, интересуется «Барселона», то лондонский «Арсенал»…
Сергей Палкин: Дыма без огня не бывает. Виллиан в самом деле интересен этим клубам, но официальных бумаг к нам пока не поступало. То, что о Виллиане в Европе сейчас много говорят − уверяю. Наши скауты ездят по всему миру и встречаются со скаутами «Барселоны» и «Арсенала». Те хвалят многих наших футболистов, включая Виллиана. Но официального предложения ни по одному из наших игроков, повторюсь, не поступало.
Следующий сезон начинается необычайно рано. Уже 5 июля в матче за Суперкубок «Шахтеру» предстоит сразиться с «Динамо». Возможен ли вариант, что Луческу пожертвует этим трофеем ради более плодотворной подготовки к матчам чемпионата и Лиги чемпионов?
Сергей Палкин: Для нас каждый матч с «Динамо» − главный в сезоне. Если завтра поединок 5 июля назовут не поединком за Суперкубок, а товарищеским, наш настрой от этого не поменяется. Это будет бой и мы должны в нем выиграть. Возможно, раньше и были прецеденты, когда киевляне или мы играли экспериментальным составом. Но в последние годы ни о чем подобном речь не идет. Ни с нашей стороны, ни, уверен, с киевской.