Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Володимир Мунтян: «Нас забезпечували не гірше за міністрів»
Euro2012.ukrinform.ua
25.06.11
В історії радянського футболу є людина, рекорд якої ніколи не буде перевершений. Легендарний півзахисник київського «Динамо» Володимир Мунтян за 12 років кар’єри 11 разів вигравав медалі чемпіонату СРСР, сім з яких оздоблені золотом. Примітно, що найневдаліший сезон за результатами його «Динамо» припав на 1970 рік, коли провідні гравці клубу разом з наших героєм штурмували мексиканські вершини на чемпіонаті світу в Мексиці. Та збірна, на думку Володимира Федоровича, була найсильнішою за часи його виступів у ній. Якби не прикрі обставини в чвертьфінальному матчі проти Уругваю (0:1), то за потенціалом вона мала дійти до фіналу.
Володимир Мунтян зарано повісив бутси на цвях. Не за своїм бажанням, йому, як кажуть, «допомогли». Міг, звичайно, плюнути на все, змінити клуб, але, приїхавши за викликом по лінії МВС до Москви, знайшов аргументи відмовити високому начальству. В його житті є лише одне «Динамо», в якому працює й зараз, суміщуючи роботу селекціонера з посадою голови Асоціації ветеранів українського футболу.
− Володимире Федоровичу, національна збірна вже має повноцінного головного тренера. Чи є, на ваш погляд, кандидатура Олега Блохіна на сьогодні оптимальною?
− Вдало, на мій погляд, сформовано весь тренерський штаб. Олег має досвід, як життєвий, так і в досягненні певних результатів. 2006-го року дійшов до чвертьфіналу чемпіонату світу. Фігура, що важливо, дуже авторитетна. Юрій Калитвинцев працював з цією командою, постійно був з нею поруч. Плюс зв’язуючий ланцюжок Семен Альтман. Він працював і з Калитвинцевим, і з Блохіним.
− І збірна непогана вимальовується. Молодь вчасно підійшла, обіцяють вирости у вправних майстрів. Ви багато працювали з молоддю. Скажіть, чи можна, спостерігаючи за грою юнака, визначити, стане він у майбутньому зіркою чи ні?
− Так, це помітно. Можу на своєму досвіді розповісти. Ми народилися в дворах. Там шліфували техніку, ніхто не показував, як правильно бити по м’ячу. Згодом, коли грали в дитячо-юнацьких школах, всі спеціалісти відзначали нашу гру, пророкували добре майбутнє. Команда нашої вікової категорії взагалі нікому не програвала. Кожного року − чемпіонат Києва й кубок міста були наші. Аж до випускного класу.
Кожен з нас був талановитий. Це помітно по дрібних деталях − прийом м’яча, удар, передача. Важливий інший аспект. Не всі можуть безболісно перейти з юнацького футбольного віку у напівдорослий. У 16 років здається, що схопив Бога за бороду. Вважаєш, що немає сенсу кожного дня сотні разів повторювати на полі одне й те саме. Навіщо, якщо вже вмієш? А треба навпаки, ще більше працювати. Я ставився до роботи так, що вона мене захльостувала. Віктор Маслов, легендарний тренер «Динамо», навіть відстороняв від тренувань. Бо я вже дивитися не міг на м’яч.
− Як ви потрапили в футбол?
− Спочатку займався акробатикою, навіть чемпіоном Києва був. А одного разу спостерігав за тренуванням ДЮСШ за воротами. Там вже займалися Вітя Кащей, Сєня Альтман. Тренер, Михайло Борисович Корсунський, до речі, заслужений тренер СРСР, він із збірною України згодом виграв Спартакіаду народів СРСР, запропонував показати, що вмію. Жонглював обома ногами, чим його трохи здивував. Коли ж показав «бразильський» фінт − це коли на бігу перекидаєш ногами м’яч через спину і продовжуєш рух, він зупинив тренування й поставив всіх у напівколо подивитися на те, що я вмію. А в мене, як назло, цей фінт більше не вийшов. Від хвилювання, мабуть (посміхається).
− Пом’ятаєте перший день в «Динамо»?
− Таке не забувається. На «Динамо» збірна Києва грала проти збірної Москви. Бишовець, я, Кащей, Альтман… Виграли, як завжди. Після матчу тренер дубля Михайло Коман підійшов і сказав завтра-післязавтра прийти на тренування. Я в дев’ятому класі був. В школу, звичайно, не пішов, а з папкою для зошитів побіг одразу на Петровську алею. Прийшов за годину, став за деревом, чекаю. Тут починають сходитися − Сабо, Біба, Лобановський, Базилевич… Медвідь і Сосніхін з дубля. Посідали в автобус, а я не знаю, як вийти. Вони почекали 15 хвилин і поїхали… Іду вниз до Хрещатика, сльози капають. Забули про мене.
− Надовго?
− За кілька тижнів зустрів Толю Бишовця. Питає: «Чому на тренування не ходиш, мене постійно питають, де той малий?» Наступного дня я знову на «Динамо», основного складу не було, тільки дубль. Заходжу в автобус, навіть привітатися забув. Повернув до тями Левченко фразою «Що це за дитячий садок!».
...У цьому віці важливий підхід до молодого гравця. Адже знаходишся в середовищі, де є зовсім дорослі, середнього за футбольними мірками й молодь. Можна, звичайно, кинути в котел і випливай, якщо зможеш. До нас був інший підхід, нас не квапилися кидати на передову. Тренери внутрішньо відчували, коли приходив час підпускати до основного складу молодь. У дублі ж ми всі вправи намагалися довести до автоматизму. Ну й, звичайно, важлива довіра тренера. Візьміть, наприклад, Ярмоленка. Згадайте, скільки він не забивав з вигідних позицій. Усі чортихалися. Але ж у нього були моменти! А скільки він передач робив? Газзаєв йому довіряв. Потім з’явилася впевненість, зникла боязкість того, що завтра розкритикують у газетах.
− Вам таке почуття знайоме?
− У нас дещо по-іншому вийшло. Група гравців поїхала на чемпіонат світу до Лондона. Чемпіонат країни не зупиняли. І Маслов нас п’ятьох запустив до основного складу. І пішло, почали дива творити. Доля надала шанс, ми його використали.
− Коли ви вперше отримали виклик у збірну СРСР?
− 1966-го я вже ходив у кандидатах. Для 20-річного хлопця це було щось неймовірне. Уперше зіграв у Швеції в товариському матчі. У тій команді запам’яталася атмосфера всередині колективу. На Яшина як на ідола дивився. Лев Іванович прекраснішою людиною був.
− Володимире Федоровичу, ви брали участь у відборах до трьох чемпіонатів Європи. Яка з тих збірних була найближче до золотих нагород?
− Важко сказати. 1972-го дійшли до фіналу, але там німці спиною вперед пересувалися швидше, ніж ми звичайним бігом. За чотири роки в чвертьфіналі поступилися майбутньому чемпіону − Чехословаччині. В першій грі через травму меніска не грав, а в Києві два м’ячі відіграти не змогли. Відзначив би збірну 1970 року, яка виступала на чемпіонаті світу в Мексиці. Вважаю, на тому турнірі ми могли дістатися фіналу.
− Ви грали в збірній, коли вона складалася з футболістів різних команд. Був час, коли її формували на базі київського «Динамо». Який підхід, на ваш погляд, кращий?
− Обидва. Тоді, 1975-го, і пізніше, 1986-го і 1988-го, київське «Динамо» виграло все, що можна в СРСР. З інших клубів запрошували лише на деякі позиції, але не факт, що на ній врешті не грав динамівець, бо він тренувався за одною методикою з іншими.
Тут все від тренера залежить, наскільки він розуміє, за що взявся і як просувається до наміченої цілі. Головне − результат. Він визначає, наскільки правильно підібрані футболісти.
− У вас є найпам’ятніший гол?
− Так, їх два і вони в якійсь мірі доленосні. Юнаками грали в Чернігові фінал України. Я збірну Києва виводив на поле. Грав інсайда. В одному моменті з напівльоту лівою «шведкою» впіймав флангову передачу на куту штрафного, і м’яч по неймовірній дузі влетів у дальню «дев´ятку». Аж за голову взявся. Другий вийшов не менш ефектним. З-за спини перед штрафною прийняв на груди м’яч і з льоту відправив у дальній кут. Наступного дня в «Спортивці» виходить стаття з заголовком «Придивіться до Мунтяна».
− Що вам дав футбол, Володимире Федоровичу?
− Усе, що маю.
− А як воно виходити на поле проти мільйонерів?
− Про це не думали. Навіть не обговорювали. Одного разу, 1974-го, коли «Айнтрахт» на чолі з чемпіонами Європи Грабовскі і Хельценбайном на виїзді обіграли, на званій вечері нас запитали, скільки отримали за перемогу. Німці не могли зрозуміти, що нам видали лише по 12 марок, бо їм обіцяли по 70 тисяч…
У нас все було. Квартири давали, машини купували без черги, на базу привозили модний одяг, дефіциту продуктів не відчували. Та й зарплата була як слід. Спочатку, як молоді, отримували з Бишовцем одну на двох − по 55 карбованців. В «основі» оклади були 180-250, плюс преміальні по 65 ре за перемогу. Інженер, для порівняння, тоді отримував 120 крб. Наш труд оцінювався на рівні міністра.
− Ви рано завершили кар’єру гравця. З київським «Динамо» після відомої скандальної історії вам було не по дорозі. Але ж були інші клуби.
− Не уявляв себе в іншій команді. Була пропозиція. Працював тренером у ДЮСШ, паралельно навчався в аспірантурі факультету міжнародних відносин. Хотів кандидатську захистити до Олімпіади-80. Працював над правовим регулюванням міжнародних спортивних зв’язків. Тут телеграма з Москви по лінії ЦС «Динамо». Діватися нікуди, треба їхати. Там зустріли, повезли до генерала, потім на базу в Новогорськ. Але не являв, як можна одягти іншу форму. Хоча, можливо, якби погодився, все пішло б іншим руслом.
− Важко переживали через ту страшну аварію, в яку потрапили через кілька днів після повернення з Москви?
− Не знаю навіть, як вижив. З Москви пішли телеграми від міністерств Чурбанова, Щолокова. Партквиток − відібрати, розжалувати в званні. Не розбираючись, хто правий, а хто винен. А я сам весь у гіпсі. Такого не побажаєш самому злому ворогу. Щоправда, тоді дізнався, хто з якого тіста ліплений. Друзів залишилися одиниці. До тями потихенько сім’я повернула.
− У вас вона велика?
− Син Андрій відкрив благодійний фонд, допомагає людям, які збилися в житті з правильного шляху. Дочка Ірина навчалася в Римі, там вийшла заміж і залишилася. Онуків у нас з дружиною шестеро. На жаль, зустрічаємося нечасто. У мене дача є, шість соток. Є де дітлахам пограти.
− …І фінт якийсь показати.
− Це вже без мене. Праву ногу, дякуючи Андрію Шевченку і Резо Чохонелідзе, в Бельгії мені зробили, замінивши суглоб у коліні на штучний. А ліва «тягне», хоч пройшло вже 25 років, як порвав зв’язки. Краще − в шахи. Рекомендую. Добре розвиває футбольний інтелект.
Володимир МУНТЯН
Півзахисник. Заслужений майстер спорту. Заслужений тренер України.
Народився 14 вересня 1946 року в Котовську, Одеської області
Вихованець київської ДЮСШ №1.
Перший тренер − Михайло Борисович Корсунський.
Виступав за «Динамо» (Київ) (1965 − 1977). У вищій лізі СРСР провів 302 матчі, забив 57 м’ячів.
За збірну СРСР провів 49 ігор (7 голів).
7-разовий чемпіон СРСР (1966, 1967, 1968, 1971, 1974, 1975, 1977). Дворазовий володар Кубка СРСР.
Володар Кубка кубків (1975), Суперкубка УЄФА (1975).
Кращий футболіст СРСР 1969 року.
Нагороджений орденом Мадагаскара «За досягнення», орденом «За заслуги» III ступеня (2004) та II ступеня (2007).
+++
ЕВРО-2012
«Донбас Палац» став міні-штаб-квартирою УЄФА
Euro2012.ukrinform.ua
25.06.11
Місцевий організаційний комітет «Євро-2012 Україна» підписав угоду з «Донбас Палацом» на використання готелю як міні-штаб-квартири УЄФА на період єврочемпіонату. Про це повідомив Директор Турніру в Україні Маркіян Лубківський.
Як зазначив керівник МОКу, для того, щоб отримати статус міні-штаб-квартири, готелю необхідно відповідати низці вимог, таких як зручність розташування та рівень сервісу. Готель «Донбас Палац» задовольняє всі критерії, завдяки чому УЄФА зупинив на ньому свій вибір.
«Донбас Палац» розташований у самому центрі Донецька, відповідно задовольняє вимоги до відстані від аеропорту, вокзалу та стадіону, і, найголовніше − має достатню кількість номерів (угодою передбачено надання на потреби організаторів турніру 80 номерів та 4 офісних приміщень), кращі стандарти оснащення кімнат та обслуговування гостей, славиться кваліфікацією персоналу готелю та доброю матеріально-технічною базою.
«Готелі, що визначені як штаб-квартири та міні-штаб-квартири відіграють значну роль у проведенні турніру. Саме вони будуть забезпечувати операційну підтримку цільових груп УЄФА протягом фінальної частини турніру», − наголосив пан Лубківський.
Нагадаємо, що раніше були підписані угоди з іншими міні-штаб-квартирами УЄФА. Так, у Харкові нею став готель «Харків Палац», а у Львові − готель «Леополіс».
Передбачається, що головна штаб-квартира УЄФА на час проведення європейської першості розміститься у Києві, в готелях «Хаят» та «Інтерконтиненталь».
+++
К Евро 2012 на Харьковщине обезвредят 280 тонн опасных веществ
Comments.ua
25.06.11
В течение года в Харьковской области будут утилизированы все пестициды, непригодные для использования.
Как сообщили корреспонденту «Харьков. Комментарии» в пресс-службе Харьковского облсовета, об этом заявил председатель Харьковского областного совета Сергей Чернов.
По словам Чернова, Харьковский областной совет в феврале 2011 года принял решение выделить средства областного фонда охраны окружающей среды на обезвреживание непригодных к использованию пестицидов в Харьковской области в сумме 6 миллионов гривен.
«У нас цель, за год полностью обезвредить все пестициды, которые много лет хранились на территории Харьковщины. Обезвреживания пестицидов, объем которых составляет около 280 тонн, будет проходить в 18 районах области. Мы хотим, чтобы к Евро-2012 у нас не осталось ни одного килограмма этих опасных веществ. Объявлен тендер, победитель которого получит право на участие в выполнении этих работ. Кроме того, на это выделены средства из государственного бюджета. Концентрация средств и усилий позволит выполнить поставленную задачу в полном объеме в текущем году «, − подчеркнул Чернов.
Также он сообщил, что из военной части в Шевченковском районе продолжается вывоз компонентов ракетного топлива, утилизация которого может быть завершена также в этом году.
+++
Мотоциклетные бригады скорой помощи и вертолет будут работать в Харькове во время Евро-2012
Sq.com.ua
25.06.11
Две мотоциклетные бригады скорой помощи будут работать в Харькове во время Чемпионата Европы 2012 г. по футболу. Об этом 25 июня во время презентации новых автомобилей скорой помощи для Евро-2012 сообщил журналистам директор Департамента здравоохранения Харьковского горсовета Юрий Сороколат.
По его словам, мотоциклетные бригады предоставит клиника «Борис», которая выбрана УЕФА как клиника для оказания медицинской помощи «семье УЕФА», VIP-гостям, футболистам и тренерам. «Мотоцикл скорой помощи оснащен всем необходимым для оказания реанимационных действий в течение часа. Врач на мотоцикле способен очень быстро добраться на место вызова, несмотря на пробки на дорогах. В бригадах будут работать врачи, которые имеют навыки езды на мотоцикле», − отметил президент клиники «Борис» Михаил Радуцкий.
Он также сообщил, что в городе в дни проведения матчей Евро-2012 в случае экстренной необходимости будет использоваться вертолет. «Однако для этого необходимо отменить норму о том, что вертолеты не должны летать над крупными населенными пунктами. Но мы ожидаем снятия этого запрета, поскольку могут возникнуть разные экстренные ситуации. В случае необходимости вертолет будет готов отправить пациента даже за пределы Украины», − подчеркнул президент клиники «Борис».
Вертолет санавиации во время матчей Евро-2012 будет базироваться в районе стадиона «Металлист».
+++
Харьковской милиции решили не доверять охрану болельщиков
Gosprom.info
25.06.11
На период проведения Чемпионата по футболу болельщиков будут охранять особенно тщательно. Вместо милиционеров фан-зону доверят оберегать представителям охранного агентства.
Об этом сообщила директор Департамента по подготовке к проведению Евро-2012 Наталья Мирошниченко.
Название агентства пока не известно, вскоре среди субъектов этого бизнеса планируется проведение тендера на оказание услуг во время евроматчей.
Оплачивать услуги профессиональных охранников будут на деньги города, − отметила Наталья Мирошниченко.
Также она рассказала, что для большего комфорта болельщиков их покой станут охранять люди в штатском.
+++
Львів − перлина Євро
Euro2012.ukrinform.ua
25.06.11
Культурна столиця до Євро також масштабно модернізується. Поява нового стадіону та терміналу створює нову вісь розвитку міста. Оновлення аеропорту у 6 разів збільшує його пропускну спроможність. А довкола стадіону планують створити новий діловий район.
За останній рік підготовки до чемпіонату тутешні об’єкти не впізнати. Для того, щоб здати їх вчасно, будівельники нарощують темпи і кількість робочих рук. Місто модернізують, активно розбудовують дороги і готелі. Тож невипадково, іноземні журналісти, відвідавши місто і єврооб’єкти, назвали Львів «перлиною Євро-2012».
Стадіон: масштабне будівництво
На відміну від інших міст-господарів, львівська арена винесена на околицю міста. Тут є, де розвернутись − і масштаби будівництва сьогодні справді вражають. Якщо дивитись зовні − здається, що основні зусилля кинуті на завершення конструкції покрівлі. З 41 блоку у травні зібрано 70% металевих елементів. Кожен з них подається потужним краном і прикріпляється до основи. Після завершення монтажу решітчастий дах покриють металевим профнастилом прозорим пластиком − макролоном. Окрім даху, який, без сумніву, є родзинкою проекту, стадіон відрізняється від інших променадою, та західною трибуною з консолем, де буде влаштовано медіа-центр.
Всередині арена схожа на мурашник. Тут паралельно відбувається встановлення 80 технологічних систем − звук, оповіщення, трансляційні інженерні технології, повним ходом комплектують обладнання. Минулого місяця на західній трибуні зведена 5-поверхова споруда, де будуть розміщені кімнати для команди, тренерів і суддів, конференц-зали, ресторани, місця для журналістів і VIP-гостей, технічні приміщення. У корпусі встановлюють перегородки, системи кондиціонування, тепло− і водопостачання.
Досягнення цього року − готова чаша стадіону. У травні поклали останні залізобетонні конструкції, на які кріпляться стільці. Це дозволяє перейти до монтажу крісел і працювати над газоном. Замість вишиванки, як хотіли раніше, зі стільців викладуть мозаїку з жовто-синіх кольорів.
Натуральний рулонний газон проектує донецька фірма «Міленіум ФЛО», яку консультують німецькі експерти. Головний принцип львівського газону − наближення до природи: після того, як він буде постелений, трава проросте в ґрунтовий шар під полем. Сам рулон протягом двох років вирощують з натуральних трав вівсяниці червоної і м’ятника лугового, які забезпечують довгу придатність поля. Згідно проекту, пиріг газону буде товщиною 70 см, враховуючи кілометри труб та ґрунти. Щодо підігріву, поливу, дренажу − все буде пристосовано до конкретної ґрунтової ділянки. Влітку на арені вкладуть газон, встановлять два світлодіодні екрани, впорядкують навколишню територію.
У жовтні будуть завершені роботи над автопаркінгом. Стоянка, площею 31 032 кв. м, вміщатиме 86 автобусів та 864 легкових автомобілі. Загальна готовність стадіону на кінець травня оцінюється в 64%.
Завершення будівництва Львівського стадіону − жовтень 2011-го.
«Карпатський» термінал
Ще здалеку, на підході до об’єкту, добре видно архітектурний акцент − елегантну хвилю, яка натякає на недалеку присутність Карпат. Цей елемент дизайну може стати туристичною візитівкою аеропорту і міста. Незважаючи на те, що ще рік тому об’єкт вважався критичним, сьогодні його загальна готовність оцінюється в 51%.
Корпус нового аеровокзалу МА «Львів» будівельники звели ще минулого року. На початку 2011-го повністю засклили дах. У травні змонтували керамогранітні фасади, завершили бетонні роботи основної будівлі та галереї. Кипить робота всередині аеровокзалу. Тут почалось внутрішнє оздоблення, роботи в приміщенні для системи прийому багажу, монтують численні інженерні комунікації, встановлюють системи димовидалення та протипожежних трубопроводів, електрощитові.
Термінал запроектований світлим і прозорим, що символізує відкритість України до світу. Окрім скляних фасадів з трьох сторін, тут будуть прозорі перегородки та панорамні ліфти для пасажирів, ескалатори зі скляними поручнями. На відміну від сталевого екстер’єру, який вночі матиме оливково-блакитний відблиск, всередині усі стіни пофарбують в білий колір. А щоб створити домашній затишок, на першому поверсі частково оздоблять стіни під дерево теплого кольору вишні.
Рік тому проект терміналу суттєво змінили − вдвічі збільшили його пропускну здатність. Тож з одного боку необхідно було створити новий проект, з іншого − відпала потреба в реконструкції старого і будівництві тимчасового терміналу. Добудували ще один поверх, оптимізували потоки людей, додалось кілька стійок реєстрації, зросла кількість ліфтів. Завдяки цьому аеровокзал в майбутньому буде обслуговувати і внутрішні, і міжнародні рейси.
Реконструкція злітно-посадкової відбувається в робочому режимі, без зупинки роботи міжнародного аеропорту. Модернізація аеродромної частини пройде у два етапи. Спочатку будують нову ділянку штучної ЗПС (795 м), при цьому поріг смуги переносять на 900 метрів. На другому етапі планують оновити частину штучної старої смуги (1610 м). Сумарна довжина нової ЗПС − понад 3300 м.
Як пояснюють в ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до Євро-2012 у м. Львів», новий проект дозволив в шість разів збільшити пропускну спроможність аеропорту. А головне − проектанти заклали можливість розбудови аеровокзалу. Сьогодні інженерні мережі прокладаються в такий спосіб, щоб можна було відразу влаштовувати фундамент і добудовувати споруду модулями. У плані розвитку аеропорту до 2020 передбачено розширення пропускної здатності. Проте перевірку на міцність новий термінал пройде вже за рік. Наразі МА «Львів» зобов’язався виконати вимогу УЄФА на Євро − прийняти до 18 тисяч пасажирів на добу в період матчів турніру.
Здача в експлуатацію − листопад 2011-го.
База «Скіф»: перезавантаження
Висока готовність і тренувальної бази «Скіф» при Львівському державному університеті фізичної культури − майже 40%. Здати об’єкт планують наприкінці цього літа. Останні місяці роботи зосереджені на корпусі загального призначення. Нещодавно розпочали монтаж металоконструкцій покрівлі. Львів’яни і тут відзначились архітектурною родзинкою − дах переходить у криті трибуни і своєю формою нагадує крило літака.
До того ж, будівельники облаштовують бетонні конструкції трибун, прокладають внутрішні мережі, водопостачання і системи каналізації. Розпочались роботи з влаштування дахової котельні, упорядкування території і зовнішніх мереж електропостачання. Для інтенсивнішої роботи збільшили кількість робітників на об’єкті: з 86 до 140 будівельників.
Завдяки Євро база «Скіф» стане потужним спорткомплексом, у якому готуватиметься нова олімпійська зміна, майбутні тренери та фахівці індустрії спорту. Після чемпіонату на цій території розташуються стадіон з легкоатлетичними доріжками, криті та відкриті трибуни, навчальний корпус − манеж, новий корпус загального призначення, автопаркінги, гараж, де розміститься дизель-генератор для резервної подачі електропостачання, трансформаторна підстанція, туалети для глядачів та 4 освітлювальні вежі.
На стадіоні влаштують поле розмірами 105х68м з природнім газоном та автоматичним поливом, але без системи підігріву. Наразі тут завершують роботи щодо підпірних стінок, які протидіятимуть зсувам ґрунту на спортивне ядро. На стадіоні будуть закриті та відкриті трибуни для 3833 глядачів, які забезпечують безперешкодну видимість усіх легкоатлетичних та ігрових зон стадіону.
Здача в експлуатацію − кінець літа 2011-го.
Готель «Nobilis»: останні штрихи
Готельна складова приймаючого міста Львів − його сильна сторона. Місто першим з-поміж інших перевиконало план підготовки готельного господарства, правда, не без участі курортного Трускавця. Між тим, у Львові до кінця року готуються до здачі вісім компактних готелів. Один з перших відкриється чотиризірковий «Nobilis» на вул. Фредра − його загальна готовність складає 95%. Згідно попередньої угоди з УЄФА, готель законтрактовано для сім’ї УЄФА.
49-кімнатний готель має переваги розташування − поряд з центральним проспектом Шевченка. Ще минулого місяця тут були повністю завершені загально-будівельні роботи. А сьогодні вся робота зосереджена на внутрішньому оздобленні.
Приміщення оздоблюють мармуром, шпалерами, декоративними штукатурками. Фасад готелю вручну розфарбовується професійними художниками. Монтують кухню і приміщення SPA, паралельно проводять і набір персоналу. Козирем готелю вважають вишуканий дизайн у стилі французького класицизму з поєднанням деяких елементів бароко та неокласики. Тож візитною карткою готелю стане поєднання королівських традицій, що нагадують про старі часи, з сучасними технологіями. У концепцію закладена ідея вибору найякісніших матеріалів, які відображають статус закладу та перетворюють його на ще одну архітектурну родзинку міста.
До відкриття готелю залишилось менше, ніж півроку, тож підтягують всі його складові − паркінг на 15 авто, озеленення, благоустрій.