Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Нам остается только верить…
Turnir.ua
16.06.11
Одно очко, последнее место в группе, а на носу − матч с записным фаворитом турнира − сборной Испании.
Вот и весь актив подопечных Павла Яковенко после двух стартовых туров Евро-2011. Явно не то, на что рассчитывала вся футбольная Украина.
Матч с англичанами должен был наглядно доказать, что 1:2 от чехов − ничто иное, как досадная оплошность дружины Яковенко. Что это «всего лишь» недооценка соперника, нефарт у чужих ворот и несчастные случаи у своих − и не более того. Однако Павел Яковенко решился на перетряску состава. Евгений Селин занял место на левом фланге обороны, Артем Кравец − на острие атаки, Евгений Коноплянка играл эдакого «джокера», действуя по всей ширине поля, на правом фланге разместился Максим Белый, травмировавшегося Степаненко заменил львовянин Олег Голодюк, а центральную зону укрепил Денис Гармаш. Ярмоленко и Зозуля были оставлены в резерве.
В принципе, схема вполне работоспособная − как раз для матча с боевитыми англичанами. И план Яковенко был вполне понятен: перебороть, «перерубить» соперника в центральной зоне; большее владение мячом, по идее, должно было трансформироваться в опасные атаки на ворота Филдинга. Скорость Кравца, дриблинг Белого, нестандартность Коноплянки и Гармаша − вот что должно было стать залогом успеха украинцев.
И надо признать, первая треть матча действительно прошла с преимуществом нашей сборной. Дружина Яковенко действительно больше владела мячом, парни пытались обострять игру, не стесняясь при первой удобной возможности (Гармаш и Коноплянка) угрожать воротам соперника. Вопрос в другом: а куда это все подевалось потом?
Конечно, англичане − не аматорские коллективы, которые на сборах подопечные Яковенко «щелкали» как орешки − добрая половина «львят» уже понюхала пороху Английской Премьер-Лиги. А простенькая «двоечка» Мэнсьенн-Старридж − продольный пас Майкла, рывок Даниэля, прием мяча, подработка и удар влет, после которого мяч заставил перекладину зазвенеть − стал тем самым «первым звоночком», заставившим задуматься: а мы вообще на Евро-2011 будем нормально отрабатывать в обороне? Будем цементировать опорную зону, будем играть на опережение, будем ставить корпус и навязывать жесткую борьбу сопернику? Пока, если честно, совсем-совсем непонятно.
Второй «звоночек» − уже в начале второго тайма: Старридж закинул длиннющую «зависуху» на выход Данни Уэльбеку, форвард «МЮ» просочился сквозь двух наших центрдефов и откровенно «простил» отчего-то вжавшегося в собственную «рамку» Каниболоцкого. Кстати, почему кипер «Днепра» не пошел на перехват − тоже вопрос из серии риторических. А ведь если Антон − капитан этой «молодежки» (после травмы и отъезда Степаненко) − не уверен в себе, то что тогда об остальных говорить?
В целом во втором тайме англичане выглядели поинтереснее. А после двойной замены Пирса, усилившего атаку выходом Лэнсберри и Синклейра − и подавно. Конечно, к чести Яковенко, ответившего тут же анонсированным выходом Ярмоленко и Зозули, теперь уже мы игру выровняли. Но опасных моментов по-прежнему было больше у ворот Каниболоцкого − капитан потянул выстрел Старриджа, удар головой Уэльбека с линии вратарской, и, что порадовало, почувствовал себя куда увереннее при навесах и игре на выходах.
С другой стороны, что приятно удивило, «функционалки» у наших ребят хватило на весь матч − допустим, в концовке матча у нас был замечательный шанс склонить чашу весов в свою пользу. Зозуля едва не подловил талантливого Джонса на единственной ошибке − только вот нефартовость Романа, начавшаяся в матче с чехами, увы, продолжилась − Филдинг (далеко не идеал вратаря!) ногами отразил мяч.
Что неприятно удивило − почему-то сник Коноплянка, отбегав, по-хорошему, минут сорок. Почему-то не взял на себя бремя лидера Ракицкий, да и Ярмоленко с Кравцом могли бы выглядеть посолиднее. А «горчичники» наших парней − отдельная тема. Голодюк получил предупреждение за симуляцию (!) в центральной зоне (!!), Белый − за осуждение арбитража (!!!), Коноплянка − за фол после собственной ошибки в атаке. Ребята, это что вообще такое? Это та самая «звездность»? Может, от нее не помешало бы избавиться побыстрее, а? А вместо нее − приобрести хладнокровность и концентрацию. Как в обороне, так и в завершающей стадии атаки.
Как это не парадоксально, но последние двадцать минут матча убеждают в том, что сборной Яковенко (только не смейтесь!) вполне по силам потягаться с испанцами. «Всего лишь» победа со скромными 1:0 − непременно, с голом Зозули − и путь в полуфинал, казавшийся несбыточной мечтой после дубля чеха Дочкала, вполне может стать реальностью. Только надо в это поверить. А чудеса − они ведь, действительно, иногда случаются. В том числе и на чемпионатах Европы.
+++
ФИФА проведет расследование в отношении Чака Блэйзера
Sport-express.ua
16.06.11
ФИФА инициировало открытие расследования в отношении представителя США Чака Блэйзера.
Именно он на встрече исполкома организации 31 мая в Цюрихе обвинил претендента в президенты ФИФА Мохаммеда Бин Хаммама в коррупции. В результате глава Азиатской конфедерации снял свою кандидатуру и был отстранен от футбола, информирует Спорт-Экспресс со ссылкой на Goal.com.
Как заявил представитель Ямайской федерации, Блэйзер заявил, что все члены федераций стран Карибского бассейна находятся под расследованием.
+++
ЕВРО-2012
Збігнев Бонєк: Платіні більше хвилює Україна, ніж Польща
2012ua.net
16.06.11
Президента УЄФА Мішеля Платіні хвилює підготовка України до Євро-2012, натомість функціонер спокійний за іншого організатора чемпіонату − Польщу. Про це розповів посол Євро-2012 та колишній партнер Платіні по туринському «Ювентусу» Збігнев Бонєк.
«Мішеля більше хвилює Україна, а за Польщу він спокійний. Якщо ж вести мову про псевдовболівальників, як їх називають, то, на мій погляд, це не буде проблемою. Я переконаний, що вони не зіпсують цієї події і під час чемпіонату ми будемо однією великою сім'єю», − наголосив Збігнев Бонєк.
Він також висловив впевненість у тому, що Євро-2012 буде хорошим турніром. «Вважаю, що чемпіонат в Україні та Польщі не буде таким, яким міг бути в Німеччині, Франції або Італії. Він буде іншим, але теж хорошим. Люди. які приїдуть розважитися, підтримати свою команду, випити хорошого пива, відчують польську відкритість та гостинність. Запевняю вас, що в порівнянні з іншими народами у нас є свої переваги, яких не має в інших», − зазначив Бонєк.
+++
УЕФА окончательно утвердила за Украиной и Польшей статус «хозяев Евро − 2012»
Dumskaya.net
16.06.11
В УЕФА дали зеленый свет Евро-2012. Там окончательно подтвердили, что Украина и Польша точно останутся хозяевами чемпионата.
Об этом говорилось на заседании наблюдательного совета. В организации заявляют − осталось около 50-ти вопросов, требующих решения.
«Строительство будет завершено в ближайшее время, до конца этого года. Сегодня уже важно планировать операционную деятельность. Нам нужно подготовить 4,5 тысячи стюардов и 3 тысячи волонтеров», − рассказал Маркиян Лубкивский, директор турнира Евро-2012 в Украине.
В свою очередь Борис Колесников, вице-премьер-министр Украины, отметил:
«Если у нас было шесть больших проблем час назад− два недостроенных стадиона и четыре аэропорта, то сегодня у нас осталось 50 маленьких проблем. Они все есть, но они небольшие. Из больших остались − проблемы с гостиничным фондом и таможней.
+++
У Польщі є проблеми з будівництвом ще однієї автомагістралі до Євро-2012
Укрінформ
16.06.11
У Польщі виникла проблема з будівництвом частини дороги на автомагістралі А1, яка вважається однією з ключових для проведення Євро-2012. Як інформує у сьогоднішньому номері газета “Rzeczpospolita”, через розбіжність поглядів на технологію будівництва автошляху між Генеральною дирекцією національних доріг і автомагістралей (GDDKiA) РП та виконавцем − польсько-ірландським консорціумом SRB Civil Engineering, вже три місяці не будується відрізок автошляху Чернєвіце-Бжезє.
Зазначається, що виконавець виграв тендер на будівництво чотирьох частин автомагістралі А1 між містами Торунь і Кутно загальною протяжністю 94 км у червні минулого року. Будівництво одного з них має бути завершене у квітні 2012 року, а решти − у вересні. До березня цього року роботи тривали нормально, а проблеми з'явилися на етапі зміцнення насипів і прокладення асфальту. GDDKiA не погодилася на запропоновану виконавцем технологію зміцнення насипів, наполягаючи на її невідповідності технічним вимогам. Після цього генпідрядник припинив роботу, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.
У GDDKiA запевняють, що дорогу в експлуатацію буде здано вчасно. Однак, як зазначає видання, цього може не відбутися, якщо справа потрапить до суду.
Як повідомляло агентство, нещодавно у Польщі виникла проблема з будівництвом ще однієї важливої для організації Євро-2012 автомагістралі − А2. Генеральна дирекція національних доріг і автомагістралей 13 червня розірвала угоду з китайським консорціумом COVEC, який припинив будівництво двох частин дороги протяжністю 50 км через відсутність коштів. Найближчим часом буде вирішено, хто продовжуватиме будівництво цього автошляху. У GDDKiA запевняють, що ці частини доріг автомагістралі А2 будуть готовими до ЧЄ-2012, однак більшість експертів досить скептично оцінюють це твердження.
+++
«Праздник спорта» со слезами на глазах…
Николай Гуляев
Obkom.net.ua
15.06.11
Даже земляков Януковича и Ахметова довели до просьб не пускать Чемпионат Европы по футболу в Донецк.
Инициативная группа донецких предпринимателей начала сбор подписей под открытым письмом, которое предполагается направить в Совет Европы, Исполком УЕФА и лично президенту УЕФА Мишелю Платини − с требованием отменить проведение чемпионата Евро-2012 в Донецке.
Поводом для такого требования стала реконструкция Привокзальной площади в Донецке, в ходе которой городские власти решили снести три торговых комплекса, построенных в 2002-2005 годах на личные средства частных предпринимателей.
«Маленькие футбольные гадости»
О том, что подготовка к Евро-2012 становится для Донецка далеко не только финансовой проблемой, заговорили еще три года назад, когда Постановлением Кабинета Министров Украины № 937 от 16 октября 2008 года была утверждена реконструкция железнодорожного вокзала и Привокзальной площади. Цинизм ситуации, спровоцированной «благим намерением» местных властей произвести тотальный евроремонт «ворот города», состоит в том, что незадолго до этого, в 2002-2005 годах, территория перед железнодорожным вокзалом уже подверглась масштабной перестройке. Причем − исключительно за счет личных средств предпринимателей, откликнувшихся на призыв горсовета привести ее в цивилизованный вид и очистить от компрометирующей шахтерскую столицу стихийной торговли.
Та, предыдущая реконструкция Привокзальной площади, проводилась под личным патронатом Донецкого городского головы Александра Лукьянченко и сопровождалась активным пиаром в местных СМИ. Мэр при любом удобном случае заверял общественность в том, что тесное сотрудничество власти с малым бизнесом − это всерьез и надолго. И не скупился на обещания всесторонней поддержки тем, кто откликнулся на призыв горсовета к сотрудничеству.
− В 2002 году там были «морально устаревшие» киоски «Счастливого пути!» от Донецкой железной дороги, − рассказывает Игорь Поберий, директор строительной компании «Альфа-спорт», выполнявшей роль подрядчика реконструкции 2002-2005 гг. − Они были очень старые, построенные еще в 70-х годах, а вокруг толпились бабушки, торговавшие прямо с земли. Мы поставили цивилизованные павильоны возле трамвайного кольца. За счет средств дольщиков − частных предпринимателей − выполнили целый комплекс работ: протянули все необходимые коммуникации, выложили плиткой тротуары, разбили газоны. 100 кв. м взяла себе железная дорога, 380 кв. м − разошлись по собственникам. Это была первая очередь проекта. Горсовет был очень доволен результатом и предложил продолжать начатое. За два следующих года мы привели в порядок всю территорию: построили еще два комплекса павильонов, 2-ю и 3-ю очередь, слева и справа от въезда на площадь. Работы по реконструкции были закончены нами в 2006 году.
…Все обещания мэра были благополучно аннулированы и забыты, как только перед Украиной замаячил призрак Евро-2012. В надежде на то, что в Донецке сработает «эффект Барселоны» (так принято называть экономический бум, начавшийся в испанском городке после Олимпиады-1992), местные власти задумали проект новой перестройки железнодорожного вокзала и прилегающих к нему территорий.
В адрес предпринимателей с Привокзальной площади, бизнес которых только начал окупать вложенные ними в реконструкцию средства, были разосланы решения горсовета о немедленном прекращении с ними договоров аренды земельных участков. В случае несогласия − через суд. Причем независимо от того, на какой срок эти договоры были подписаны, − у многих они истекают только в 2012, а то и в 2014 году.
− Официально заявляю: исключений не будет! − предупредил всех на собрании в горисполкоме в апреле текущего года заместитель мэра по вопросам торговли Геннадий Ткаченко, − Кто не захочет убираться − попадет под бульдозер! А как вам удалось подписать аренду на 10 лет до 2014 года, мы еще проведем служебное расследование…
− Но вы же обещали! Нам пришлось продать квартиру, машину, мы еще не вернули даже того, что было вложено, − пытались возражать некоторые.
Представитель власти был суров и непреклонен: «Что обещали? Где это написано? Ваша фамилия? Я дам указание соответствующим службам с Вами разобраться по уплате налогов!..» И т.д.
У «донецких» собственная подлость
− Поразительно, но речь не идет даже о каких-то символических компенсациях: наши павильоны объявлены временными строениями, и даже сносить их предполагается за наш счет, − рассказал нашему корреспонденту частный предприниматель Вадим Комендантов. − Хотя фактически, по существующим строительным нормам, это капитальные объекты, к ним подведены все необходимые коммуникации, обустроена прилегающая территория. Я сейчас пытаюсь добиться присвоения адреса своему павильону через суд, но мне дали понять, что это абсолютно бесполезно.
…Владельцев павильонов, назначенных под снос, поставили перед сомнительным выбором: либо выкупить торговые места в строящемся на Привокзальной площади торговом комплексе, один квадратный метр в котором, по предварительным оценкам, будет стоить порядка $ 3500, либо перенести свой бизнес на дальнюю окраину города, где строится новый автовокзал «Западный». Кстати, аврально начатое несколько недель назад строительство и этого «объекта инфраструктуры» тоже стало малоприятным сюрпризом для жителей Донецка и области: прежний автовокзал закрыли ввиду реконструкция аэропорта для нужд того же Евро-2012, а новый (заасфальтированная площадка, кассы и биотуалет) без предупреждения «открыли» в чистом поле, куда и «отфутболили» постфактум пассажиров и куда даже местные таксисты путь не сразу разведали…
Но вернемся к вокзалу железнодорожному.
− Лично мэр Лукьянченко заявлял, что мы помогли городу избавиться от позорной стихийной торговли и привести «лицо города» в цивилизованный вид, − вспоминают владельцы помещений торгового комплекса на пл. Привкозальная. − Сегодня все это идет под снос, несмотря на то, что только один из трех комплексов − тот, что расположен возле трамвайного кольца, действительно мешает реконструкции, намеченной Генпланом. Почему власть думает, что ей позволено так безнаказанно и безапелляционно распоряжаться имуществом своих граждан? Неужели за 5 лет люди успели окупить вложенные деньги? В Европе сегодня считается, что если удалось вернуть инвестиции за 4 года, то это очень высоколиквидный бизнес, большая редкость. И власти не только дают гарантии, но и выполняют обещанное. А у нас − люди не успели вернуть деньги, и им говорят: до свидания! Сотню человек выбросили − и все! И при этом они мечтают о каких-то иностранных инвестициях, и наш мэр так любит поговорить о европейском выборе, сидит каждые три месяца в Совете Европы − может, хоть там ему подскажут, в чем состоит главная задача власти?
Нигилизм властей, которые прикрываются «общественной необходимостью» выкинуть людей на улицу и лишить их средств к существованию, искренне возмущает предпринимателей. Они при этом прекрасно понимают, что такая «общественная необходимость» вполне может возникнуть, например, если на месте строения, намеченного под снос, планируется строительство транспортной развязки, моста или какого-либо другого общественно значимого объекта. Но это должно быть жестко привязано к генплану развития города − а по генплану развития площади Привокзальная, разработанным Днепропетровским институтом железнодорожного транспорта, попадает под снос только один торговый комплекс − первый, возле трамвайного кольца. Там действительно запроектирована стоянка для автобусов. Два других торговых комплекса находятся в стороне − и там ничего не планируется! Но власть настаивает − снесем все! В чем же заключается «общественная необходимость»? Тем более что предприниматели предлагают компромисс: они готовы снова за свой счет выполнить ремонт павильонов, чтобы не нарушать общего внешнего вида площади. Но их просто не хотят слушать.
«Намекают, что на этот счет есть устное распоряжение вице-премьера по вопросам проведения Евро-2012 Бориса Колесникова, − говорит один из опрошенных нами предпринимателей. − Но на самом деле, я думаю, дело в другом. Ответ − в новом строящемся торговом комплексе на площади Привокзальная. Это его хозяевам нужно убрать конкурентов − неважно, под каким предлогом. А именем Колесникова очень удобно прикрываться, тем более что «нигде это не записано», в случае чего − никто ничего не докажет.
Подлость заключается не только в том, что людей нагло «кинули» (а это порядка 100 самих собственников, у каждого − по 4-5 наемных работников, плюс семьи, − в общей сложности получается около 1000 человек). А еще и в том, что они с легкостью готовы «переводить стрелки», подставлять даже друг друга, пока уверены в своей безнаказанности. Это − как? По-европейски? Вопрос, конечно, риторический. То, что даже на общеукраинском фоне именно в Донецке созданы самые неблагоприятные условия для развития малого и среднего бизнеса − давно уже ни для кого не секрет. Вы пройдитесь по главным улицам Днепропетровска: там только на шестикилометровой улице им. Карла Маркса и параллельной ей им. Чкалова, − на первых этажах в каждом доме − малые предприятия. Это порядка 5 тысяч ЧП, колоссальная цифра! Или Сумская в Харькове. Бич Донецка − у нас нет мелкого бизнеса! А знаете, в чем секрет? По закону о землепользовании, именно городская власть решает, на какой срок дать землю в аренду предпринимателям: «вилка» от 2 до 49 лет. В Харькове договора заключаются, как правило, на 10-25 лет, в Днепропетровске − от 15 до 25, у нас − от 3 до 5. (Справедливости ради заметим, что бывают и исключения. Например, строительная компания МАКО, принадлежащая старшему сыну Президента Виктора Януковича, Александру, получила земельный участок 0,6132 га в центре города, из-за которого на прошлой неделе разгорелся резонансный скандал, в аренду на 49 лет. − «Обком»)».
− Но это невозможно, чтоб все работали на 3-5 семей! − продолжает один из предпринимателей после встречи в здании горсовета с упомянутым выше заместителем председателя горсовета Г. Ткаченко. − Попробуйте закрыть харьковский рынок «Барабашово» или «7-й километр» под Одессой. Представляете, что будет с мэром, который примет такое решение? Да если б я пришел в какой-нибудь муниципалитет в Германии и сказал, что создаю 80 рабочих мест − меня б под белы ручки − и на 10 лет освободили б от какого-то местного налога. А тут смотрят как на идиота: о чем это? Люди сегодня − никто! Власть что хочет, то и делает. Это не совок, не рынок, это даже не «по понятиям»: там хоть отвечают за свои слова. Это − беспредел. Об этом надо сегодня кричать! За свой бизнес надо сражаться.
− А у нас − какая-то неистребимо рабская ментальность. Где профсоюзы? Каждый трясется: а вдруг я лишусь работы? Да максимум, чего ты лишишься − это своего рабского состояния! − констатирует директор комплекса торговых павильонов...
Цена вопроса
Впрочем, возможно, с точки зрения государственной целесообразности, действительно стоит пожертвовать интересами нескольких сотен человек ради тех преимуществ, которые получит город в результате? Давайте посчитаем.
Предположим, что потери, понесенные предпринимателями, их семьями и наемными работниками, для города значения не имеют − это их личный коммерческий риск. Но имеет значение экономический эффект, который приносит их деятельность. В нашем случае речь идет о примерно 300 рабочих местах (100 собственников +200 работников). Пока они существуют, каждый месяц государство экономит на выплатах пособия по безработице -150 000 гривень. За год набегает без малого 2 миллиона.
Кроме того, бюджет получает еще и реальные дивиденды − в виде подоходного налога и налогов с зарплаты, которую платят предприниматели своим работникам. Пусть даже это минимальная зарплата, и налог не превышает 400 грн с человека. В месяц это выливается в 80 000 гривень. В год − почти миллион, по самым скромным подсчетам.
Таким образом, речь идет о сумме порядка 2-3 млн грн., которые ежегодно получает бюджет с этой площади автоматически, ничего не делая! Это сумма, на которую можно, к примеру, содержать в течение года более 200 пенсионеров с ежемесячной пенсией 1200 грн. Их горсовет, видимо, все с той же легкостью сбрасывает со счетов.
Стоит вспомнить и развернувшееся с подачи местных властей «движение» по закрытию школ − с целью «экономии и оптимизации». В апрельском решении Донецкого горсовета о закрытии 6 городских школ указывается, что это «позволит сэкономить 1,3 млн гривень бюджетных средств». Всего-навсего.
За год, оставшийся до Евро-2012, никаких чудес ни в стране в целом, ни в Донецке в частности, понятно, уже не произойдет. Те же контролеры от УЕФА признали, что в «шахтерской столице» лишь две вещи не вызывают у них нареканий − стадион и тренировочные базы. Но все это, напомним, создавалось и без привязки к предстоящему европейскому первенству. А что сделано «для людей уже сегодня»? И главное − что произойдет после финального свистка? Поскольку наряду с «эффектом Барселоны» существует еще и «урок Лиссабона», о котором многим в Украине сегодня думать, по понятным причинам, просто не хочется. И хотя расходы Португалии на проведение Евро-2004 были намного скромнее, чем та сумма, которую заплатим мы за Евро-2012, до сих в Португалии ощущается весьма неприятный «осадок» от чемпионата 7-летней давности: местные власти все еще выплачивают проценты по кредитам, взятым для строительства соответствующей инфраструктуры, а значительная часть построенных объектов превратилась в так называемых «белых слонов» − мало кому нужные постройки, содержание которых в надлежащем состоянии стоит намного больше, нежели эффект от их существования.
Но это еще только будет. И ради этого стоит лишать людей работы и надежд на будущее?
+++
ЄВРО-2012: не наш футбол
Тарас Стаднійчук
Glavnoe.ua
15.06.11
Коли Україна виборола право на проведення Євро-2012, з усіх кутків почали лунати фантастичні пророцтва про водоспад іноземних інвестицій, які докорінно змінять обличчя країни. Тепер же до Євро-2012 залишився рік, ніяких іноземних інвестицій чомусь не з’явилось, а підготовка іде тихеньким розпилом бюджетних грошей.
З цим вже, схоже, майже усі змирились і прийняли як даність, зате все ще лунає інша байка: про наплив туристів. Насправді, на Євро-2012 ніхто особливо не поспішає, 88% запитів на квитки, котрі були виставлені у продаж, надійшло з України і Польщі.
Спершу − статистика. Отже, чемпіонат Європи з футболу триватиме з 8 червня по 1 липня. За цей час всього має відбутися 31 матч, з них 16 − в українських містах, в тому числі і фінальний матч у Києві, на НСК «Олімпійський». З цих 16 матчів всього лише по 3 гри приймуть Львів та Харків, 5 − Донецьк і 5 − Київ. 3 матчі протягом місяця − це не більше, ніж протягом звичайних сезонних ігор, тож уже виникають сумніви щодо наповнення міста відвідувачами, тим більше, команди постійно ротуватимуться.
Тепер подивимось на місткість стадіонів:
Київ − 60 тисяч (до речі, це навіть менше, ніж «Олімпійський» міг приймати до реставрації); Донецьк − 50 тисяч; Львів та Харків − трохи більше 30 тисяч на стадіон. Тобто, максимальна кількість відвідувачів міст, за умови, що кожен з вболівальників відвідає лише одну гру, може сягнути 300 тисяч у Києві, 250 тисяч у Донецьку і по 90 тисяч у Львові та Харкові. Отже, всього 730 тисяч людей протягом чемпіонату.
Півмільйони футбольних фанатів за місяць − не так і погано, але це все ж таки не «мільйони іноземних туристів», про яких любить говорити влада. Питання в тому, хто саме придбає квитки на зазначені місця. І тут постає цікава картина.
Попередній продаж квитків на матчі вже розпочався; зокрема в березні цього року пройшла підписка на 45% усіх доступних квитків. Таким чином, якщо говорити про українські матчі, − це 328,5 тисяч квитків. При цьому, за словами речників УЄФА, попит перевищив пропозицію в 19 раз, через що квитки довелось розподіляти жеребом. Треба відзначити, що така ситуація не є чимось унікальним − перед чемпіонатом 2008 року теж відбувся «oversubscription», і квитки теж розподіляли тим самим методом.
Проте тут важливий інший факт: як повідомляє DW, під час Євро-2008 кількість запитів з країн-хостів сумарно склала 50% усіх підписок (29 з Швейцарії та 21 з Австрії). В нашому ж випадку кількість запитів на квитки з країн-учасниць склала аж 88%.
Щоправда, не повідомляється, скільки з якої країни. Але оскільки матчі національних збірних обачно заплановані лише на домашній території (за винятком лише того випадку, якщо Польща вийде у фінал), то цілком безпечно припустити, що розподіл між двома країнами є відносно рівномірним. Та все ж я навіть дещо занижу показник і уявлю, що кількість українців, які хочуть відвідати матчі в Україні, була нижчою і склала 80%.
Виходить приблизно 262,8 тисяч. Тобто уже сьогодні з потенційно можливих 730 тисяч місць на українських стадіонах іноземців потенційно може бути не більше 467 тисяч. Все ще непогано, хоч все далі від «мільйонів».
Який шанс, що пропорції продажів решти квитків зміняться? Точно сказати важко, але я думаю, що невеликі. Здебільшого решта квитків реалізовується безпосередньо напередодні матчів, відповідно основну роль грає територіальна ознака. Я думаю, що доводити, чому більше всього шансів купити в касах Києва чи Донецька квитки на матчі мають українці, − не потрібно. По-друге, за даними минулого Євро, для прихильників країн-учасниць відводилась квота 19% на матч. Це якраз і збігається з моїм попереднім припущенням про 80%.
Отже, на матчах за участю збірної України, цілком реальною є ситуація 80% українських вболівальників, 20% − команди суперника. Що таке 20%, скажімо, на стадіоні у Донецьку? Всього лише 10 тисяч.
Цифра, яка не надто вражає уяву і, в принципі, цілком співставна із матчами Ліги Чемпіонів чи фінальних етапів відбору світового та європейського чемпіонатів. Хай навіть це і більше за стандартне ядро фанатів, що приїжджає на виїзні матчі своєї команди, але погодьтесь, 10 тисяч в місті-мільйоннику − це мале число, яке легко розчиняється у масі місцевого населення.
Львів та Харків українську збірну не прийматимуть, відтак у них більші шанси побачити наплив іноземних туристів. Але, по-перше, самі вони майже в два рази менші за Донецький та Київський стадіони. По-друге, невже ви думаєте, що українці проігнорують повністю ці матчі тільки тому, що не грає збірна? Так якщо загальна статистика «20% для країн-учасниць на матч» буде дотриманою, це дасть всього 40%. Відповідно, ці міста тричі за місяць гарантовано матимуть наплив лише по 12 тисяч туристів.
Хтось скаже, що присутній явний дисбаланс, і будуть внесені відповідні корективи в розподіл квот і просто буде обрано менше представників з «оверсабкрайбд» країн на етапі жеребкування та збільшено частку інших країн. Але, на мій погляд, цього не станеться із наступних причин.
Першочерговим дилером квитків є УЄФА. Саме вона розподіляє квоти на продаж квитків, та й прибутки від всього івенту теж ідуть їй уже із наступним перерозподілом, відповідно до домовленостей. А, на відміну від українського уряду (чий інтерес в привабленні іноземних туристів насправді теж є сумнівним), їй, в цілому, байдуже, хто відвідуватиме матчі. УЄФА навряд чи буде змінювати умови жеребкування, щоб якось змінити розподіл країн-учасниць. По-перше, це дійсно буде трошки несправедливо з боку надірваних фанатів, які так сильно жадають потрапити на матчі, більше за колег з інших країн.
По-друге, фінансово основна маса прибутків УЄФА надходить аж ніяк не від квитків, а банально від продажу прав трансляції. Лише почитайте консолідовану звітність за 2007 2008 роки. Диспропорція вражаюча. Тобто квитки як такі УЄФА погоди не роблять − головне, щоб стадіони були заповненими для гарної картинки. Тож якщо бідні українці готові платити за квитки більше за європейців із невідомо звідки отриманих доходів − чому б їм не дати це зробити!
З усім цим логічно не погодитись і сказати, що на Євро їдуть не лише безпосередньо на футбольні стадіони. Тисячі людей просто приїжджають «відчути дух футбольного свята», перейнятися атмосферою і тому подібне.
До того ж, саме про це і свідчить звітність УЄФА про Євро-2008. За даними УЄФА, з 7 по 28 червня 2008 року, Швейцарію відвідали 4,5 мільйонів туристів, а Австрію − 2,5 млн. Проте, якщо придивитись уважніше, мова йде не про іноземних туристів, а лише про відвідувачів (visitors). Скільки саме серед «відвідувачів» було іноземців − сказати точно складно. Але не будемо занадто скептичними − туристів таки дійсно було багато, хай і ми не можемо навести точні статистичні дані.
Проте, чи дійсно Україна в тих самих умовах, що й Австрія з Швейцарією?
Для того щоб відповісти на це питання, потрібно розуміти специфіку такого роду подорожей. У молодих європейців дещо інше бачення світу та організації відпочинку. Це бачення передбачає оренду авто і подорож до якогось з європейських міст. Той, хто був у Празі, Берліні чи Амстердамі, зрозуміє, про що мова − на вихідні ці міста наповнюються мешканцями з інших європейських країн, які приїжджають, просто щоб розважитись, потусуватись у клубах, попити пива і просто відпочити.
Власне, футбол їх і не особливо цікавить. Просто якщо вони знають, що в цей час в місті проходитимуть матчі, то напевне будуть не проти за пивом трошки повболівати в якомусь громадському місці. Але якщо раніше ніякого інтересу до країни у них не було − то вболіватимуть швидше з дому, з місцевого пабу, але не з країни-хоуста.
Чи відповідає цим критеріям Україна?
Візу скасували − безперечно це плюс. Але чомусь ця подія не заповнила ані Київ, ані інші українські міста (за винятком хіба що Львова, та й то вельми скромно там все насправді), іноземними туристами. В той час, як, наприклад, в сусідню Польщу іноземці масово приїздять потусувати на вихідні уже зараз, без усіляких Євро. Тут можна наводити безліч аргументів про місцевий сервіс, інтегрованість, про «ментів», які не знають англійської мови, імідж країни та міста, але якщо ці фактори важко обчислити, то є два інших, які, до того ж, є ключовими.
Мова йде про транспортну інтеграцію і акомодацію. Ці два фактори виконують роль такого собі «фладгейту». Тундра красива, і, мабуть, багато людей хотіли б її відвідати, але якщо туди важко добратися − то навряд чи вони це колись зроблять. А якщо там ще і нема де ночувати, то поїдуть туди тільки особливо відважні туристи-екстремали.
В Цюріх або Відень можна добратися поїздом, автобусом, літаком або авто (власним або орендованим). Всі ці варіанти легко вкладаються в бюджет 50-100 євро в обидва кінці на людину. Особливо спритні, озброєні лише інтернетом можуть знайти ще дешевші пропозиції.В Україні поїздка з Лондона до Києва навряд чи обійдеться дешевше 200 євро (із зворотнім квитком).
З готелями ситуація не краща. В прем’єр-палацах, може, й захочуть оселитись заможні фанати, але їх загальна кількість не буде великою. Звичайні ж туристи, які навіть місць на матч не роздобули, шукатимуть дешевих економічних пропозицій. Стандартною є практика, коли через сайт, типу booking.com, бронюється хостел або готель до 3-х зірок, вартістю до 50 євро за ніч. А тепер зайдіть і спробуйте зробити це на тому ж booking.com. На момент написання статті, там пропонувалось всього 54 пропозиції з Києва. Для порівняння, у Варшаві 188 готелів, у австрійському Клагенфурті, найменшому місті Євро-2008, їх 133.
Про інші українські міста я навіть не згадую. До того ж, з 54 варіантів, лише 10 знаходяться в найнижчому ціновому сегменті. Обізнані мандрівники вже давно знають, що у Києві та Львові набагато дешевше можна зняти апартаменти з добовою оплатою. За тиждень-два до Євро людина зайде на сайт, побачить, що вільних місць немає, або вони за скажено високою ціною, і просто спостерігатиме за футболом з дому чи з місцевого пабу.
Ну і, на завершення, ще один цікавий факт. На Євро-2008 другою за кількістю заявок на попередній продаж квитків була Німеччина. Зрозуміти, чому так − не складно: пряме географічне сусідство, відсутність мовних бар’єрів в обох країнах. Екстраполювати цей факт на Євро-2012 не складно. Росіянам до України і віз не потрібно, і країна в цілому знайома, і до дикого українського сервісу звикати не треба.
Можливо, варто нарешті опуститись на землю і сприймати Євро-2012 не через призму радянізованої пропаганди, а просто як звичайний масовий захід? Як мінімум, не виділяти політикам кредит довіри тільки тому, що вони, як тупуватий студент, скрізь тицяють заученим зворотом, в якому присутні слова Євро-2012.
+++
Експерти: Україна не отримає безвізового режиму з ЄС до початку Євро-2012
Олександр Савицький
Dw-world.de
16.06.11
Україні не варто сподіватися на отримання безвізового режиму з ЄС до 2012 року, вважають експерти. За їхніми прогнозами, доти Києву вдасться завершити лише виконання першої фази Плану дій з лібералізації візового режиму.
«Для того, щоби запровадити безвізовий режим, Україна має виконати набір критеріїв. До цього моменту ставити питання так просто некоректно», − зазначив начальник відділу юстиції, свободи та безпеки департаменту Євросоюзу у МЗС України Єгор Божко. За його словами, Україна на переговорах з ЄС про лібералізацію візового режиму виходить саме з цієї позиції. Регулярні пронози депутатів про запровадження безвізового режиму з ЄС вже за два-три роки формують в суспільстві неадекватні очікування і є нічим іншим, ніж популістськими заявами, сказав науковий директор Інституту Євро-Атлантичної співпраці Олександр Сушко. На його думку, такі прогнози дезорієнтують суспільство оскільки не вказують на проблеми, які ще слід подолати: «Питання безвізового режиму − це навіть не питання укладення двосторонньої угоди. Тому, що безвізовий режим надається рішенням Ради ЄС. А деякі наші депутати, навіть із багажем посольської роботи цього не знають», − зазначив Сушко.
Набір факторів
Він не виключив, що перший етап виконання Плану дій з лібералізації візового режиму, який передбачає врегулювання законодавчої бази країни, може бути завершений до кінця цього року. А в разі, як бюрократичні перепони та брак політичної волі в уряду уповільнять цей процес − цей етап завершиться в середині майбутнього року. По тому, Україні належить виконати «другу імплементаційну фазу, яка триватиме довше, ніж перша, законодавча», сказав експерт. Більш точний прогноз її завершення, за його словами, не дозволяє велика кількість факторів, які впливатимуть на її перебіг. На думку Сушка, частина цих факторів не залежить не лише від України.
Експерт не виключив, що під час ухвалення Євросоюзом політичного рішення про безвізовий режим для України, ситуація може ускладнитися через загострення міграційної ситуації в Європі та світі, або внаслідок інших політичних ризиків всередині окремих європейських держав. Представник МЗС України Божок заперечив наявність міграційної загрози з боку України для Євросоюзу. Він сказав, що в Брюсселі та європейських столицях «це також добре розуміють».
Потенційна міграція
Експерт Інституту соціології НАН України Ірина Прибиткова повідомила, що згідно зі статистикою, від 2005 року масова еміграція з України припинилася. Прибиткова застерегла від «демонізації» результатів соціологічних опитувань, за якими більше половини української молоді готова виїхати на постійне проживання за кордон. Експерт назвала цей показник «потенційною міграцією», яка не віддзеркалює справжніх міграційних процесі. На її думку, ці дані радше свідчать про соціальне самопочуття населення, ніж про серйозність намірів залишити батьківщину.
+++
Польща витратить $60 млн на модернізацію трьох прикордонних пунктів з Україною
Укрінформ
16.06.11
На будівництво нового прикордонного пункту Будомєж-Грушів, а також на модернізацію двох існуючих пунктів Медика-Шегині і Корчова-Краківець Польща до 2013 року витратить 180 млн злотих (понад 60 млн доларів США).
Як поінформувала РАР речниця воєводи Підкарпатського воєводства (межує з Львівською та Закарпатськими областями − ред.) Малгожата Очось, вже у червні цього року завершиться ремонт пункту пропуску “Медика” вартістю 13,5 млн злотих (близько 5 млн доларів). Вона уточнила, що там буде модернізовано північну і південну платформи в'їзду і виїзду з Польщі, а також збудовано приміщення для оформлення перетину кордону і для детальної перевірки легкових автомобілів і мікроавтобусів.
Водночас у прикордонному пункті “Корчова” буде розділено потік легкових і вантажних автомобілів. На реалізацію цього завдання виділено 20 млн злотих (понад 7 млн доларів). Завершення робіт на цьому пункті пропуску планується у першому півріччі 2012 року, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.
Будівництво нового прикордонного пункту “Будомєж”, яке має завершитися у 2013 році, коштуватиме 145 млн злотих (понад 50 млн доларів). Водночас планується його тимчасове використання під час Євро-2012. Як зазначила М.Очось, цей прикордонний пункт буде одним з найсучасніших в Європі. Його обладнають електронними системами контролю і управління рухом, а також зчитування номерів автомобілів. На пункті пропуску буде по 8 смуг руху на в'їзд та виїзд з Польщі.
+++
Польські спецслужби вилучили усі документи по реконструкції стадіону у Познані за підозрою у зловживаннях
Укрінформ
16.06.11
Функціонери Центрального антикорупційного бюро (CBA) Польщі сьогодні провели процедуру вилучення усіх документів, що стосуються реконструкції стадіону до Євро-2012 у Познані. Вилучення відбулося у межах розслідування, яке веде окружна прокуратура Познані щодо можливих зловживань під час модернізації спортивної арени у столиці Великопольського воєводства.
За інформацією речника CBA Яцека Добжинського, відповідні документи спецслужби вилучили у мерії міста, управлінні Великопольського воєводства, місцевому центрі спорту і відновлення, міському управлінні пожежної служби, а також спілці Євро-2012 Познань, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу.
CBA з лютого цього року веде перевірку інформації щодо зловживань з реконструкцією стадіону. На початку червня цього року спецслужба направила два доклади до окружної прокуратури, на основі яких розпочалось слідство у справах про можливі корупційні дії.
Перше розслідування стосується підозри у нецільовому використанні суми у розмірі 10 млн злотих (понад 3,6 млн доларів). Йдеться про непередбачену проектом заміну одного будматеріалу на інший − мінеральної вати на полістирол і невідповідне ведення з цього приводу технічної документації. Друге слідство стосуватиметься реалізації проекту облаштування приміщень всередині трибун арени, угода на здійснення якого була підписана не в результаті проведення тендеру, а прямим призначенням виконавця.
+++
У Донецьку УЄФА ночуватиме в 79 готелях
Ukraine2012.gov.ua
16.06.11
Компанія TUI Travel, офіційне агентство з розміщення цільових груп УЄФА, підписала у Донецьку договори з 55 існуючими готелями на 2071 номер, а також із 24 готелями, що будуються та реконструюються, на 1892 номери. Покриття дефіциту планується за рахунок об’єктів готельної інфраструктури інших обласних центрів з організацією послуг доставки.
В свою чергу, для розміщення простих вболівальників чемпіонату компанія TUI Travel та агентство з розміщення «Іліташ-Тур» підписали договори на поселення 12012 фанів під час турніру. Гостям запропонують розміститися в санаторіях, гуртожитках, профілакторіях, готелях, які не будуть задіяні для розміщення родини УЄФА, а також Кемпінг парку (6 тисяч місць), що розташується на в’їзді в Донецьк.
+++
Гданськ: арена-НЛО
Леся Соловчук
Ukraine2012.gov.ua
16.06.11
З-поміж усіх спортивних об’єктів у 8 приймаючих містах Євро, які перебувають на етапі завершення, готовність стадіону у Гданську найвища. Минулого тижня арена мала відкритись, проте «церемонія» − товариський матч Польща − Франція − була відкладена, або як жартують в Польщі, перенесена до Варшави. Причина відтермінування − отримання з другого поспіль негативного рішення поліції щодо безпеки проведення на об'єкті спортивних заходів. Речник гданської поліції Александра Сєвєрт повідомила, що за останні два тижні на стадіоні здійснено значний обсяг робіт, однак не виконано декількох умов, необхідних для гарантування безпеки людей. Щоб пришвидшити останні роботи, місцева влада пригрозила генпідряднику штраф у 200 тисяч злотих (понад 73 тис. доларів) за перевищення термінів будівництва. Не дала зелене світло щодо безпеки також і пожежна служба.
Та попри все це, те, що можна побачити живими очима на арені − просто вражає. Ще здалеку стадіон нагадує на НЛО. Побудована за містом, на колись болотистому місці, арена підтягнула до себе нові дорожні розв’язки. Викладені в бурштинових тонах зовнішні плити переливаються. Попри те, що довкола територія ще потребує не тільки благоустрою, а й елементарного прибирання, кілька днів тому тут з’явилась назва − PGE Arena Gdansk. Проте ця вивіска на Євро буде знята. Адже назви стадіонів, які будуть продані комерційним партнерам, під час чемпіонату будуть скасовані. Усі арени будуть носити ім’я за місцем прописки − Арена в Гданську, Арена в Києві та інші. У договорі з партнерами прописується, що назва буде скасована на час турніру. Водночас за продану назву Міський стадіон уже отримує 7 млн злотих на рік (1,75 млн євро). Поки це єдина євро арена, яка заробляє лише на своєму імені.
Усередині арени − гра тієї ж кольорової гами зелено-бурштинових відтінків, яка робить її легкою і навіть імпозантною. Усі стільці − на своїх місцях. Для журналістів демонструють роботу всіх відео табло, конференцзалів, добротну якість газону. Стадіон, вартістю 220 млн євро, має 7 ліфтів, 2 з них панорамні. На території комплексу − 1900 паркувальних місць.
Тут, звісна річ, хваляться, що найсучасніші технології у Гданську випереджають навіть «Донбас Арену». Зокрема, для забезпечення безпеки встановлено понад 400 камер. 8 з них у випадках ексцесів виїжджають із землі і спрямовуються на потенційного хулігана. На високому рівні кабельна система Інтернету, передача сигналу, трансляції для телебачення. Завдяки новим технологіям, заплановано, що обслуговувати матч на 41-тисячній арені буде близько 200 людей.
Загалом у регіон на всі проекти до Євро було вкладено понад 1 мільярд злотих. Включаючи і нову дорогу, і екологічну трамвайну колію, і аж 7 з 21 тренувальних баз навколо міста. І звісно новий термінал на 6 мільйонів пасажирів на рік імені Леха Валенси, який народився у Гданську.
У міста є чимало принад. Адже його будували і німці, і голландці, і євреї, й поляки. Це порт з виходом в море і транспортними можливостями. Мер міста Павел Адамович під час міжнародного медіа-туру, присвячено святкуванню Року до старту Євро, заявив, що місто розраховує на зростання туристичних потоків під час і після ЧЄ. «Сьогодні важливе питання, яке вирішує місто − оптимізація транспортного сполучення між аеропортом, стадіоном та фан-зоною, які розташовані далеко один від одного», − зауважив мер. Загалом же місто, в якому відбудеться 3 матчі групової стадії та один чвертьфінал, очікує на приїзд 200 тисяч фанів під час чемпіонату.
+++
Стадіон «Металіст» до Євро-2012 практично готовий
City.kharkov.ua
16.06.11
Підготовка стадіону «Металіст» до Євро-2012 практично завершена. На даному етапі наближаються до закінчення роботи, пов'язані з енергетикою, інформаційними технологіями та футбольним полем.
Про це повідомила сьогодні на прес-конференції директор Департаменту з питань підготовки до Євро-2012 Наталія Мірошниченко.
У пров. Власовському, на території заводу ім. Фрунзе триває реконструкція медіацентру, який під час чемпіонату зможе прийняти 500 журналістів. Волонтерський центр УЄФА розмістять на території стадіону − в дитячій футбольній академії «Металіст». У приміщенні автосалону на вул. Плеханівській, 63 буде обладнаний акредитаційний центр.
«Що стосується капітального ремонту та благоустрою прилеглої до стадіону вулично-дорожньої мережі, то на сьогоднішній момент відремонтовано 5. Ще належить відремонтувати 18», − зазначила Наталія Мірошниченко.
Також, за її інформацією, в районі стадіону згідно з вимогами УЄФА доведеться обладнати 6 парковок, які повинні вмістити 1472 машини і 513 автобусів.
+++
Наталія Мірошниченко: Харків виконує всі вимоги УЄФА щодо підготовки до Євро-2012
City.kharkov.ua
16.06.11
Харківська міська рада виконує всі вимоги УЄФА в частині підготовки інфраструктури міста до Чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Про це повідомила директор Департаменту з питань підготовки до Євро-2012 Наталія Мірошниченко на прес-конференції, яка відбулася 16 червня в прес-центрі Харківської міської ради.
Головна увага приділяється питанням безпеки та охорони правопорядку, підготовки до турніру стадіону, аеропорту, тренувальних баз, готелів, фан-зони та інших основних об'єктів.
«Кожен такий об'єкт проходить тестування. Так, перевірено на предмет безпеки та медичного обслуговування стадіон «Металіст», у Міжнародному аеропорту «Харків» пройшло офіційне тестування пропускної спроможності нового пасажирського терміналу», − зазначила директор департаменту Наталія Мірошниченко.
+++
За болельщиками Евро-2012 пл. Свободы будет следить охранное агентство
Glavnoe.ua
16.06.11
Официальная и самая большая фан-зона Харькова на время проведения футбольного чемпионата Евро-2012 будет расположена на пл. Свободы. Ее площадь составит более 22 тыс. кв. м., которая сможет одновременно поместить около 45 тыс. болельщиков. Вся территория будет ограждена забором, а безопасность внутри фан-зоны будет обеспечивать частное охранное агентство. Об этом на пресс-конференции сообщила директор Департамента по вопросам подготовки к Евро-2012 Наталья Мирошниченко, передает корреспондент «Главного».
По ее словам, такое решение было принято для более комфортного пребывания болельщиков, чтобы они не чувствовали дискомфорта, находясь под контролем сотрудников милиции в форме. Правоохранители частной фирмы в рамках фан-зоны будут находится в штатском. Услугами какой именно фирмы воспользуется городская власть − определит конкурс. Необходимое количество сотрудников агентства на сегодня просчитывается и детализируется. Обеспечивать порядок на остальных харьковских объектах Евро-2012 будут все подразделения МВД и МЧС в Харьковской области.
+++
Киев готовится к ЧЕ-2012
Николай Долгополов,Павел Зарудный
Rg.ru
16.06.11
Об Олеге Блохине, принявшей сборную команду совсем недавно, говорят не иначе как о национальном спасителе.
Если добрался до четвертьфинала чемпионата мира-2006, то почему бы не выступить еще удачнее у себя дома на Национальном олимпийском стадионе. И даже не корят − пока − обидным домашним поражением от французов − 1:4, вспоминая первую его победу над Узбекистаном − 2:0.
Сейчас Олег просматривает игроков молодежной сборной на чемпионате в Дании, надеясь влить свежую кровь в несколько состарившуюся команду.
В Киеве знакомые журналисты с гордостью сообщили одному из нас: наше «Динамо», по последним подсчетам Международной федерации футбольных историков и статистиков, вошло в «десятку» лучших мировых клубов: были двенадцатыми, теперь − восьмые. И проходя мимо старенького, но какого близкого стадиона «Динамо», носящего имя Валерия Лобановского, подумалось, как бы порадовался этому Валерий Васильевич. Сколько было с ним разговоров, бесед, споров… А теперь вот в Киеве Евро − и без него.
Синие растяжки с эмблемой первенства, пусть пока скромные, неширокие, попадаются на всех центральных магистралях. И больше всего их на подступах к олимпийскому стадиону. Идет полная реконструкция. На днях свершилось: поставлены первые 50 зрительских кресел. Однако все подступы к стадиону строго охраняются. Сюда не пробраться, как говорят стражи порядка, до самого окончания работ. А работы эти, по подсчетам, обойдутся в 550 миллионов и не гривен, а долларов. По здешним меркам, сумма − грандиозная.
Впрочем, вице-премьера правительства Бориса Колесникова эта цифра не шокирует. Собрат Олимпийского в Варшаве вместит не 70 тысяч (точнее, 69 900) зрителей, как киевский гигант, а 55, но его возведение обойдется в 635 миллионов долларов. Нехитрые, или хитрые, подсчеты демонстрируют: создание одного посадочного места на Евро-2012 киевского разлива будет стоить 8000 тысяч, тогда как варшавское местечко − еще дороже.
И инфраструктурой занялись всерьез. Даже на вид город становится, как пишется в сказках, все краше и краше. Один новенький грандиозный мост, который сейчас сдают в строй, чего строит. Видя такие чудеса архитектуры, ощущаешь себя будто в Сан-Франциско. Но есть, понятное дело, и недовольство. По некоторым весьма неоптимистичным подсчетам, на всю подготовку к чемпионату придется выложить не 15 миллиардов евро, а все 20. Не очень-то клюют на чемпионат иностранные инвесторы, так что расходы в основном государственные. И вряд ли они будут в значительной степени покрыты за счет ожидающихся 650 тысяч интуристов, которые с 8 июня по 1 июля посетят 16 матчей первенства. Если даже каждый болельщик оставит на Украине две, ну пусть три тысячи евро, всех трат не компенсируют. Хотя определенную сумму в виде компенсации миллионов на 300 евро выплатит стране богатенькая УЕФА.
В Донецке делают все, чтобы избежать дефицита. Арена на 52 тысячи зрителей там, в отличие от киевской, уже готова. И есть надежда, что каждый матч соберет полный аншлаг. Еще по 60, а может, и по 80 тысяч людей смогут наблюдать за игрой в фанатской зоне. Плюс в шахтерском крае проложат больше десятка познавательных маршрутов для болельщиков, превратив их на время в туристов. Недавно вспомнили в Донбассе даже о деревушке, в которой родился великий композитор Сергей Прокофьев. Симфонический концерт на его родине нежданно прошел с огромным успехом. Что, если Прокофьев поможет и в дни Евро?
А всего в стране около полутора сотен туристических достопримечательностей, находящихся под защитой государства. Только бы проложить к ним туристические тропы. Направить гостей на приносящие прибыль дорожки.
Ох уж эти вечные споры между высокой честью провести чемпионат, шикарной инфраструктурой, которые такие турниры после себя оставляют, и грандиозными расходами, падающими, ничего тут не поделать, на налогоплательщиков. Не все же они болельщики, поэтому и не все стерпят. Уже начались разговоры о разворовывании средств, о сметах, которые все завышаются и завышаются.
Но, помнится, в январе 2009-го руководители УЕФА даже говорили о том, что если Украина и Польша не успеют сделать все, как положено, есть варианты переноса Евро-2012. Сейчас об этом никто и не вспоминает. Евро быть. А, уж, какой ценой…
«Фальконы» тоже сыграют?
Если верить Агентству Франс Пресс, вооруженные силы США тоже сыграют свою роль на Евро-2012 в Польше. Боевые «F-16» вместе с польскими военными самолетами собираются обеспечивать безопасность во время чемпионата. Чью безопасность и зачем − не понятно, зато известно, что прилетят в неблизкую Польшу из далекой Калифорнии. К чему эти совсем не футбольные игры?
На безымянном стадионе
Арены, на которых будут проводиться поединки европейского чемпионата, на время турнира лишатся своих коммерческих названий и будут именоваться просто − «стадион в Киеве», или «стадион в Гданьске». Несмотря на то что организаторы активно продавали названия коммерческим партнерам, в договоре был предусмотрен соответствующий пункт, по которому на время Евро-2012 стадионы станут безымянными.
Скажем, в Польше соглашение на право названия было заключено с PGE Ареной в Гданьске. За это Городской стадион получает от спонсора 1,75 миллиона евро в год. По сообщениям информационных агентств, в Польше, несмотря на не очень привлекательный для бизнес-партнеров нюанс, намерены продать еще два названия − во Вроцлаве и Познани. Единственным исключением стал национальный стадион в Варшаве, который, по словам представителей Оргкомитета, продаваться не будет. Что касается Украины, то, скажем, во Львове название арены продадут после Евро-2012, а в Киеве о «Республиканском стадионе», на месте которого сейчас возводится НСК «Олимпийский», отныне не будет напоминать даже одноименная станция метро. Решением местного горсовета ее переименовали в «Олимпийскую». Это сделано для того, чтобы «не путать туристов».
Янукович обещание сдержит
За год до старта Евро-2012 актуальными вопросами для Украины являются подготовка персонала и организация работы общественного транспорта.
Об этом накануне заседания Наблюдательного совета УЕФА по вопросам континентального первенства-2012 заявил вице-премьер-министр − министр инфраструктуры Украины Борис Колесников. «Те обещания, которые президент Виктор Янукович давал Мишелю Платини, сегодня практически реализованы. Остался самый ответственный этап − подготовка менеджмента. Это очень большая задача, потому что наша страна не имеет такого опыта, но мы с оптимизмом смотрим на ее выполнение. К установленному сроку она будет решена», − цитирует вице-премьера информационный портал «Украина-2012».
Колесников также отметил, что решение вопроса организации транспортного сообщения между городами, а также движения общественного транспорта является предметом отдельного разговора. «Основное внимание было акцентировано на авиационном транспорте. Кроме того, мы предложим руководству УЕФА скоростной железнодорожный транспорт. Таким образом ситуацию вполне можно решить. Можно не сомневаться: то, что было обещано, будет выполнено», − резюмировал Борис Колесников.
Собеседование с Кличко
Виталий Кличко проведет несколько собеседований с кандидатами в волонтеры УЕФА, которые будут работать на Евро-2012. Об этом он, как лицо волонтерской программы турнира, сказал в видеообращении, посвященном старту набора добровольцев УЕФА.
«Некоторые интервью с кандидатами в волонтеры я проведу лично. Возможно, именно с тобой. Присоединяйся», − сказал Виталий.
Выдающийся боксер также призвал всех желающих уже сейчас пройти регистрацию на сайте uefa.com, присоединиться к организации турнира и получить уникальный жизненный опыт.
«Напомним, 14 июня стартовал набор волонтеров УЕФА. Чтобы присоединиться к волонтерской программе, необходимо до 30 сентября заполнить анкету на сайте uefa.com. Уже 3 сентября в принимающих городах начнутся собеседования. Дальше добровольцев группами направят на обучение.
В целом по 20 направлениям деятельности УЕФА необходимо 5,5 тысячи помощников турнира в обеих странах-хозяйках.
История
«Республиканский стадион» вместимостью 50 тысяч человек в Киеве начали строить в 1936 году по проекту архитектора М. Гречины.
Открытие стадиона было намечено на 22 июня 1941, но из-за войны состоялось только 22 июня 1946 года.
Арена поменяла немало названий − Сталинский Республиканский стадион, стадион им. Хрущева, Киевский Центральный стадион, Республиканский стадион. В 1996 году арену указом президента Украины переименовали в НСК «Олимпийский».
После реконструкции 1966-1968 годов вместимость увеличили до 100 тысяч человек. К Олимпиаде 1980 на арене установили четыре мачты освещения. В 1997-1999 годах количество зрительских мест сократили до 83 тысяч.
Через год во время Евро-2012 на «Республиканском стадионе» (как по привычке его называют даже в Федерации футбола Украины) запланировано провести три матча группового турнира, один из четвертьфиналов и финал чемпионата Европы по футболу 2012 года.
К слову, изначально планировалось построить новый главный стадион Евро на месте... киевского ипподрома. Затем появился проект разместить арену на месте танкоремонтного завода в Дарницком районе. Но, говорят, министерство обороны «заломило» за участок земли такие деньги, что от идеи решили отказаться. В апреле 2008 года был утвержден проект тайваньской компании по реконструкции спортивного комплекса «Олимпийский». Но за несколько месяцев ничего сделано не было, после чего в деле появились немцы, которые предложили старую конструкцию спортивной арены закрыть сплошным остекленным каркасом, на котором будет светиться логотип европейского футбольного форума. Этот проект и приняли в работу. После введения в эксплуатацию НСК «Олимпийский» получит статус «Элит».