Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Ярославский: Продавать никого не будем
Turnir.ua
09.06.11
Президент харьковского «Металлиста» Александр Ярославский, в эксклюзивном интервью Turnir.ua, рассказал о трансферных планах «Металлиста».
− Александр Владиленович, самый актуальные вопросы, пока нет футбола, касаются возможных трасферов. Можете ли уже конкретно сказать, кем пополнится «Металлист» в нынешнее межсезонье?
− Я точно могу сказать, какие позиции мы будем усиливать. А кто придет, я пока сказать не могу, потому что еще нет подписанных контрактов. Будут усиливаться линия защиты и средняя линия.
− Касательно усиления защитной линии, много разговоров о том, что вернется в «Металлист» из Аргентины Джонатан Майдана. Насколько эти разговоры имеют под собой реальную почву?
− Это не исключено, но на Майдане мы не зациклившемся. Возможны иные приобретения.
− А как вы прокомментируете слухи об интересе «Металлиста» к полузащитнику львовских «Карпат» Олегу Голодюку?
− Голодюк, кажется, уже куда-то перешел... А, нет, еще никуда не перешел. Но мы, в любом случае, не заинтересованы в его приобретении.
− Собирается ли «Металлист» продавать кого-то из футболистов основного состава?
− Предложения есть, но мы никого продавать не будем. Много сейчас разговоров о Кристальдо. О том, что он отыграл все 90 минут за сборную Аргентины в товарищеском матче против Польши. Знаю, что Кристальдо произвел впечатление на футбольную Европу в этом матче. Для нас же очень приятно, что «Металлист», благодаря этому, пропагандируется на весь мир.
+++
Пинколини: приглашение в сборную Украины получилось неожиданным
Championat.com
09.06.11
Тренер сборной Украины по физической подготовке, итальянец Винченцо Пинколини, рассказал корреспонденту «ЧЕМПИОНАТ.com» Артему Журавскому, как получил приглашение работать в украинской национальной команде.
«Для меня приглашение стало сюрпризом, — признался Пинколини. — Я уже собирался в отпуск, когда администратор киевского «Динамо» Виктор Кашпур, который работает и со сборной, сообщили мне эту новость. Он сказал, что мой отпуск, скорее всего, сократится, так как меня хочет видеть в главной команде Олег Блохин. Я встретился с тренерским штабом украинской команды и, получив предложение работать, сразу согласился. Для меня это большая честь и хороший шанс, используя свой опыт, помочь украинской сборной. Во время первой недели работы я ощутил прекрасную атмосферу в команде, все тренеры очень дружелюбны. В таком окружении работается в удовольствие: мы хорошо понимаем друг друга. Евро-2012 − первый большой турнир в такой молодой стране, как Украина. Это грандиозное событие, и я действительно счастлив предоставленной возможности поработать в этой команде».
За свою карьеру Пинколини успел поработать с 35 наставниками, трижды был на больших футбольных форумах в составе тренерского штаба сборной Италии: на чемпионате мира 1994 года и Евро-1996, когда итальянскую команду возглавлял Арриго Сакки, на мундиале-1998, когда у руля сборной стоял Чезаре Мальдини. «Кроме того, я работал с тренерами разных национальностей, — добавляет Пинколини. − С уругвайцем Табаресом, сербом Античем, турком Теримом, продолжаю работать с россиянином Семиным».
В Донецке, на недавнем матче сборных Украины и Франции, Пинколини встретился с Лораном Бланом: «Мы работали вместе, когда Лоран играл в миланском «Интере», — вспоминает Пинколини. — Мы потом еще часто контактировали, когда француз играл в «Барселоне» и начинал тренерскую карьеру в «Бордо». Он спросил меня, будет ли играть Шевченко, и признался, что не очень хорошо знает игроков украинской команды, за исключением Воронина и Тимощука».
+++
Adidas одел болельщиков в футболки сборной Украины
Propr.com.ua
09.06.11
На последнем матче сборной Украины adidas вручил футболки болельщикам сектора № 103. «Шанс-сектор» − это одна из инициатив компании adidas, которая намерена повысить культуру поддержки наших футболистов. Федерация Футбола Украины и adidas призывают всех болельщиков стать участниками этой кампании и посещать игры национальной сборной Украины по футболу.
Шанс-сектором» может стать любой сектор на стадионе, номер которого будет определяться
заранее путем жеребьевки. В этот раз победитель стал известен 1 июня − его назвала независимая комиссия в составе представителей adidas (ДП «Адидас Украина») и его партнеров.
Узнать номер «Шанс-сектора» во время самого матча можно было тремя путями. Во-первых, номер выбранного сектора появился на табло стадиона перед началом игры. Во-вторых, обладателей футболок поздравил ведущий. И наконец, на входах в сектор-победитель находились промоутеры adidas, которые раздавали футболки и ставили отметки на билетах.
«Европейские болельщики выражают симпатии футболистам, надевая футболку своей сборной на каждый матч. Это выглядит красиво и патриотично, а также вызывает положительные эмоции. К сожалению, в нашей стране пока так поступают единицы. С помощью таких акций как «Шанс-сектор» мы даем понять фанатам, что футболка − это не только символ единения всех болельщиков в преддверии Евро-2012, но и возможность показать гостям, что такое настоящая поддержка футболистов», − отметила руководитель отдела маркетинга ДП «Адидас Украина» Вера Евдокимова.
Акция «Шанс-сектор» будет проводиться во время ключевых домашних матчей сборной Украины. Встретимся на стадионе! Кто знает, быть может именно ваш сектор станет выигрышным.
+++
ЕВРО-2012
Успеет ли Украина подготовиться к Евро-2012?
Дарья Тарадай
Bbc.co.uk
09.06.11
Представители украинской власти не допускают и капли сомнений в том, что страна успеет подготовиться к проведению чемпионата Европы по футболу, до начала которого остается меньше года. Операционный директор Евро-2012, который пройдет на Украине и в Польше, Мартин Каллен оценивает готовность Украины к проведению чемпионата в 70%-80%, тогда как оценки украинских чиновников еще более оптимистичны.
Так, говоря про достижения Украины, власти страны традиционно обращают внимание на то, что два из четырех стадионов, где будут проходит матчи чемпионата − «Металлист» в Харькове и «Донбасс-Арена» в Донецке, − не просто готовы, но и уже принимают поединки украинского чемпионата и еврокубков.
Однако стадионы в Киеве и Львове еще находятся в стадии строительства. И даже в УЕФА, хоть и отмечают «значительный прогресс» Украины, обращают внимание на многочисленные задержки и отставание от графика подготовительных работ.
Стадион в Киеве, на котором должен проходить финальный матч, планировали сдать ко Дню независимости Украины в конце августа, однако сейчас говорят о конце октября, тогда как строительство львовского стадиона хотели закончить в середине 2011 года, но перенесли дату на ноябрь. Даже несмотря на это, украинские чиновники в один голос говорят: «Все идет по плану».
Польский журналист Михал Поль, посетивший стройку львовского стадиона, написал у себя в блоге, что объект находится даже не «в сыром виде»...
Когда будут готовы украинские дороги?
Подготовка к чемпионату во Львове частично переместилась в суд: там решают судьбу трех земельных участков, через которые должна пройти дорога к стадиону.
Их собственники, жители села Зубра, не хотят продавать свои земельные паи, поскольку считают предложенную государством цену 625 гривен (чуть менее 80 долларов) за сотку слишком низкой.
Львовская областная госадминистрация обратилась в суд, апеллируя к «общественной необходимости» изъятия земли. Однако, как рассказала адвокат трех жителей села Зубра Валентина Рудык, женщины готовы отказаться от своих участков, однако не за деньги, а в обмен на другую землю.
Власти признают, что ситуация во Львове, по сравнению с тремя другими городами-хозяевами Евро, наиболее сложная.
Директор украинского оргкомитета Евро-2012 Маркиян Лубкивский подверг резкой критике подготовку чемпионата в западной части страны. И если проблема использования стадиона по завершению чемпионата, про которую он говорил, выглядит для города отдаленной перспективой, то налаживать инфраструктуру необходимо уже сегодня.
При этом речь идет не только о подъездах к стадиону, а о транспортном сообщении вообще: в частности, городских и пригородных автобусах, которых либо нет, либо не хватает.
По словам Мартина Калена, Украине понадобится еще 30-40 лет, чтобы решить проблему дорог. Однако чиновник признает, что Украина далеко не первая страна, которая сталкивается с подобными трудностями: «В Португалии в 2004 году тоже далеко не все было идеально, но была праздничная атмосфера».
Однако украинский спортивный обозреватель Андрей Шахов говорит, что созданию атмосферы может помешать тот факт, что в стране не так много людей говорят на иностранных языках: «В большинстве стран, которые ранее принимали чемпионаты Европы, гораздо больше людей говорили по-английски».
По словам журналиста существует и проблема «украинского менталитета», которая заключается «в нашей неготовности общаться с иностранцами активно и так, чтобы им было все понятно».
Однако, по результатам социологического исследования компании Gfk-Ukraine, несмотря на все страхи, связанные с разворовыванием государственных средств или неспособностью подготовиться к турниру, абсолютное большинство украинцев − 89% − поддерживают проведение чемпионата Европы у себя в стране.
Горячая пора
Если проанализировать срок сдачи в эксплуатацию объектов, которые строят под Евро-2012, то Украина входит в горячую пору: едва ли не каждый месяц в стране открывают новую взлетно-посадочную полосу, построенный или отремонтированный терминал аэропорта, новую дорогу.
Однако даже сейчас, за год до чемпионата, сроки сдачи некоторых объектов слишком приближены к старту турнира. В УЕФА отмечают и существование бюрократических проблем.
«Необходимо заполнять огромное количество бумаг, сертификатов и лицензий. Если не начать сейчас, времени останется слишком мало», − сказал Мартин Келлер в интервью Ассошийэетд пресс.
Среди наиболее широко разрекламированных преимуществ Евро-2012 года для Украины наиболее часто называлось привлечение инвестиций. Однако выяснилось, что для инвестиционного бума одного лишь масштабного проекта мало − необходимы также политическая стабильность и благоприятный инвестиционный климат.
Украина этим похвастаться не может, а потому масштабных капиталовложений в украинскую экономику со стороны иностранных инвесторов не случилось, и чемпионат приходится готовить практически полностью за счет государственных средств (за исключением отелей, и двух стадионов − в Донецке и Харькове).
Недавно Украина отказалась от тендеров на закупки к Евро-2012, пояснив это отсутствием времени на выполнение всех необходимых процедур.
Цена вопроса
Отдельная история − увеличение смет на строительство объектов чемпионата. Так, только цена строительства киевского стадиона увеличилась более чем в три раза за три года: со 150 млн до 500 млн долларов.
Государственную политику в этой области резко критикует оппозиция, в частности, министр теневого правительства по вопросам Евро-2012 Остап Семерак.
«Когда эксперты сравнивают стоимость строительства одного километра дороги на Украине с Европой и США, то выясняется, что украинские дороги − дороже. То же самое относится и к стадионам», − сказал Остап Семерак в одном из недавних интервью.
При этом приблизительная стоимость чемпионата Европы для Украины также менялась: во времена Виктора Ющенко речь шла о 2,5 млрд евро, а сейчас вице-премьер Украины Борис Колесников говорит о 5,5 млрд евро.
Евро-2012 станет «дорогим» для украинцев, похоже, во всех смыслах.
+++
Остался всего год
Анатолий Янголь
Championat.com
09.06.11
За год до старта Евро-2012 руководители Украины оценили готовность страны на 80%. «ЧЕМПИОНАТ.com» дал свою оценку инфраструктуре городов, в которых пройдут матчи чемпионата Европы.
Ровно через год — 8 июня 2012 года — в Варшаве будет дан старт очередному чемпионату Европы по футболу. На Украину Евро-2012 официально придет на следующий день, когда в Харькове и Львове свои матчи сыграют команды группы В. Сейчас работы на объектах Евро-2012 идут круглосуточно, но стране предстоит еще немало потрудиться, чтобы на надлежащем уровне провести первенство континента. Оценивая готовность украинских городов, мы руководствовались требованиями УЕФА и цифрами, озвученными в отчетах украинскими чиновниками. Мы сознательно не включали в оценку состояние местных дорог. Они хоть и реконструируются, но, по меткому выражению операционного директора УЕФА Мартина Каллена, Украине надо лет 40, чтобы привести их в норму. Тут уже никакой футбольный чемпионат не поможет. Также мы не оценивали тренировочные базы — пока неизвестно, какие из них выберут команды.
КИЕВ
Стадион — готовность 70%
Строится. Поскольку Киев будет принимать финальный матч чемпионата Европы, требования к стадиону особенные. В частности это касается качества газона, безопасности арены, инфраструктуры. На стадионе осталось накрыть крышу, завершить отделочные работы, установить сиденья, постелить газон и подключить необходимые коммуникации. Первый контрольный матч на киевском стадионе планируется провести 11 ноября. Соперником украинцев должна стать сборная Германии.
Гостиницы — готовность 60%
По требованиям УЕФА, Киев должен предоставить 7 300 мест в 5-ти, 4-х и 3-звездочных гостиницах. Пока столице Украины не хватает около 20 отелей. Не хватает и номеров повышенной комфортности.
Аэропорт — готовность 80%
Строится. Согласно требованиям УЕФА, пропускная способность киевского аэропорта в пиковое время должна составлять 4 150 пассажиров в час. Сейчас этот показатель равен 1 840 пассажиров, с учетом открывшегося терминала F. В планах открытие еще одного терминала — D и реконструкция терминала В. Ожидаемая пропускная способность всех терминалов «Борисполя» в 2012 году составит 6050 пассажиров в час.
Тренировочные базы
Для команд «киевской» группы оптимальными будут следующие места для подготовки — стадион «Оболонь Арена» (вместе с пятизвездочной гостиницей «Опера»), база киевского «Динамо» в Конче-Заспе, тренировочная база «Оболони» в пригороде Киева — Буче, и стадион Государственного университета налоговой службы в Ирпене. Единственная проблема — достаточно большое расстояние заявленных гостиниц от «Оболонь Арены» и стадиона в Ирпене. При желании команда, которая матчи группового турнира будет проводить в Киеве, местом своей дислокации может выбрать и Одессу. Дорога даже на автобусе займет не более шести часов.
ДОНЕЦК
Стадион — готовность 100%
Готов. Один из лучших стадионов в Европе, и первая арена в Восточной Европе, получившая от УЕФА статус «Элит».
Гостиницы — готовность 70%
Проблема города — недостаток гостиничных номеров. В целом Донецку необходимо больше 5000 номеров. Сейчас к приему гостей Евро готовы около 3000 номеров, ведется строительство 19 гостиниц более чем на 1700 номеров. Частично решить проблему поможет специальный «Кемпинг-парк 2012», в котором смогут разместиться болельщики во время чемпионата Европы.
Аэропорт — готовность 80 %
Реконструируется. Донецкий аэропорт реконструируется и расширяется. Сейчас пропускная способность «воздушных ворот» города — 300 пассажиров в час. Пиковая пропускная способность во время Евро-2012 — 3100 пассажиров в час. Добиться этого власти города намерены с помощью нового терминала (пропускная способность 2000 пассажиров в час), отреставрированного старого — (250 пассажиров в час), а также временного — 1000 пассажиров в час.
Тренировочные базы
Две тренировочные базы на время Евро-2012 предоставлены двумя клубами премьер-лиги — «Шахтером» («Кирша») и «Металлургом» («Металлург»). База «горняков» одна из лучших, если не лучшая в Восточной Европе. В общей сложности в распоряжении команды будет 9 полей, 8 — с натуральным газоном и одно — с искусственным. Есть все необходимое для тренировочного процесса и на базе «Металлурга», а также на стадионе «Славутич-Арена» в соседнем Запорожье, спорткомплексе «Скиф» в Крыму или же на базе в Севастополе.
ЛЬВОВ
Стадион — готовность 70%
Строится. Сейчас на стадионе готовят дренаж поля, обустраивают западную VIP-трибуну, монтируют крышу, осуществляют благоустройство территории. Крыша стадиона будет готова до конца августа, поле − до 15 сентября. Стадион планируют сдать в эксплуатацию в октябре. На 15 ноября на новом стадионе запланирована и контрольная игра сборной Украины против команды Австрии.
Гостиницы — готовность 100 %
Один из туристических центров Украины проблем с гостиницами не испытывал никогда. А после того как УЕФА снизил для города количество необходимых номеров 4− и 5-звездочной категории почти в два раза, вопрос отпал сам собой.
Аэропорт — готовность 80%
Реконструируется. Еще год назад объект был в зоне риска. Сейчас аэропорт уже близок к сдаче. После реконструкции пропускная способность аэропорта будет увеличена с 300 до 900 пассажиров в час (во время Евро-2012 — 1900 пассажиров в час). Основное внимание уделяется реконструкции взлетно-посадочной полосы. В терминале уже идут внутренние отделочные работы.
Тренировочные базы
В качестве резиденций сборных, которые отдадут предпочтение экологически чистому региону, утверждены следующие стадионы с прилегающими гостиницами — львовский «Сокол», городские стадионы Тернополя и Дрогобыча, а также ужгородский «Авангард».
ХАРЬКОВ
Стадион — готовность 98%
Готов. Стадион «Металлист» сдали в эксплуатацию еще в 2009 году, позднее его подогнали к стандарту УЕФА: «наполняется за час — эвакуируется за 8 минут». Перед новым чемпионатом на арене меняют газон, который, по словам президента «Металлиста» Александра Ярославского, станет одним из лучших в Европе.
Гостиницы — готовность 70%
Согласно требованиям УЕФА, Харьков должен предоставить на Евро-2012 3 765 номеров в 5-, 4− и 3-звездочных гостиницах. В рамках подготовки к Евро-2012 в городе будут введены в эксплуатацию 11 новых отелей. Еще четыре — реконструируют. Для размещения болельщиков запланирована и реконструкция ряда студенческих общежитий. Пока Харькову не хватает 876 гостиничных номеров.
Аэропорт — готовность 80%
Реконструируется. До 20 июля будет сдан временный терминал, а к 20 сентября завершат реконструкцию существующего. Уже построен новый терминал. До зимы должна появиться новая взлетно-посадочная полоса.
Тренировочные базы
База «Металлиста» полностью соответствует требованиям УЕФА. Начнется реконструкция харьковского стадиона «Динамо», также командам будут предоставлены домашний стадион полтавской «Ворсклы» и бывший стадион «Днепра» — «Метеор».
+++
Познань закриє питання щодо стадіону до кінця року
Ukraine2012.gov.ua
09.06.11
До кінця 2011 року на познанському міському стадіоні будуть вирішені всі питання, необхідні до проведення Євро-2012. Про це в коментарі Інформаційному центру «Україна-2012» заявила речник спілки «Poznan.2012» Іванна Яновіч.
Нагадаємо, мова йде про претензії УЄФА щодо підтримки газону та швидкості евакуації на стадіоні − нормативи, які не витримані на арені в Познані на момент відкриття.
Наразі міський стадіон добудовує променаду на третій трибуні, вирішує питання додаткового освітлювання газону та провітрювання закритого приміщення. «Це проблема закритих стадіонів − таких як «Уемблі» чи «Сан-Сіро» − мало сонця і мало повітря для живого газону. А враховуючи, що на полі тренується два місцеві футбольні клуби, нам доведеться а майбутньому міняти газон приблизно тричі на рік», − пояснила пані Яновіч.
За її словами, окрім газону та зовнішньої галереї, яка має полегшити евакуацію людей під час євроматчів, стадіон до кінця року добудує тренувальні і рекреаційні поля на території арени.
+++
ДМСУ облаштує митні коридори для російських фанатів Євро-2012
Unn.com.ua
09.06.11
Голова Державної митної служби України Ігор Калєтнік зазначив, що Держмитслужба готова впровадити для російських вболівальників Євро-2012 коридори для полегшеного перетину кордону. Про це УНН повідомили в прес-службі ДМСУ.
Плани Держмитслужби щодо спрощення прикордонних формальностей з Російською Федерацією І.Калєтнік обговорив сьогодні з керівником Федеральної митної служби Росії Андрієм Бельяніновим на 53 засіданні союзу керівників митних органів країн-членів СНД.
«ДМСУ готова реалізувати з Росією такі ж проекти, що і з польськими колегами − коридори Євро-2012 для вболівальників, реверсні смуги руху. Ми також розглядаємо варіант впровадження моніторингової системи пунктів пропуску для надання можливості он-лайн дізнаватись про їх поточну загрузку та обирати найоптимальніший маршрут», − сказав голова ДМСУ.
Крім цього, в найближчі два тижні ДМСУ запропонує робочій групи, до складу якої входять представники Держмитслужби, місцевої влади та зацікавлені міністерства на місці вивчити можливості максимального прискорення митного оформлення на паромній переправі «Крим-Кубань». Зокрема, розглядається варіант пілотного проекту про спільне визнання результатів контролю, впровадження якого ще більше прискорить проходження прикордонних формальностей і суттєво знизить час очікування.
Раніше УНН повідомляв, що голова Державної митної служби України Ігор Калєтнік запропонував керівникові Федеральної митної служби Росії Андрію Бельянінову спростити митний контроль на всіх поїздах сполучення «Київ-Москва».
+++
Вокзал Донецька готовий на 70%
Ukraine2012.gov.ua
09.06.11
Реконструкцію залізничної станції «Донецьк» виконано на 70%. Усі роботи ведуться відповідно до затверджених графіків. Про це Інформаційному центру «Україна-2012» стало відомо в ході інспекційного туру Віце-прем’єра-міністра − Міністра інфраструктури України Бориса Колеснікова до Донецька.
Концепція розвитку залізничної станції «Донецьк» передбачає будівництво приміського вокзалу, малого конкорсу для переходу пасажирів на високі платформи для посадки-висадки в приміські поїзди, спорудження транзитного вокзалу, конкорсу для обслуговування пасажирів дальнього прямування, реконструкцію існуючого вокзалу і колійного господарства.
+++
Польща: євроарени і єврофонтани
Леся Соловчук
Ukraine2012.gov.ua
09.06.11
Варшавські завдання: сходи і псевдофани
В перший святковий день у Польщі після 4 українських міст міжнародний медіа-тур від УЄФА відвідав Варшаву та Вроцлав. Загальна готовність Польщі до Євро-2012, як і України, становить 80%. З рештою 20% завдань обом країнам-господарям впоратись під силу. На цьому наголосив генеральний секретар УЄФА Джанні Інфантіно під час святкової презентації у Варшаві, присвяченої річниці до старту чемпіонату.
Як і на днях в Україні, пан Інфантіно сказав Польщі чимало слів підтримки. Чиновник УЄФА навіть пожартував з приводу перенесення матчу відкриття арени в Гданську, затримок робіт на інших аренах. «Я не проти, щоб гданська арена відкривалась у Варшаві, а варшавська − у Гданську. Те, що на стадіонах можуть бути затримки на кілька тижнів за графіками, не заважає загальній справі. Найважливіше, що арени майже готові, і вони витримують всі нормативи щодо безпеки та комфорту для вболівальників», − пояснив він.
Чиновник УЄФА також нагадав, що ще три роки тому, як і в Україні, у Польщі перші звіти з підготовки були майже повністю «червоними». Натомість тепер ми говоримо про останні штрихи підготовки. «Завдяки Адаму Гершу, Гжегожу Лято, важкій праці представників команди, відповідальної за підготовку до турніру, сьогодні справи йдуть дуже добре, червоних плям майже нема».
У Польщі Інфантіно навіть заступився за київський НСК «Олімпійський». У відповідь на заяву чиновника національного центру спорту про те, що стадіон народовий у Варшаві готовий прийняти фінальний матч, у випадку неготовності Києва, Інфантіно в коментарі Інформаційному центру заявив: «Ніякого плану B, С і D в УЄФА не існує. Чемпіонат стартує у Варшаві, фінал − у Києві. Це крапка. Ми переконані, що всі міста будуть готовими до прийняття матчів Євро. Якщо звучать подібні цитати − це приватна думка конкретних посадовців».
За словами Міністра спорту і туризму Польщі Адама Герша, у Польщі поволі згортається великий будівельний майданчик. Євро дав країні потужні інвестиції, які передують модернізації краю. Найбільша їх частка припала на транспортні проекти. «На чемпіонат ми будуємо нові аеропорти, вокзали, оновлюємо рухомий склад транспорту. Ми очікуємо після чемпіонату великі зміни у туристичних потоках, що до 2020 року може дати щорічний ріст ВВП на 2%», − пояснив Герш.
Наразі ж на державному рівні ключовим питанням є вирішення питань безпеки та усунення хуліганських проявів на аренах під час турніру. За словами Міністра, після внесення поправок до польського законодавства, які викорінюють футбольне хуліганство як таке, вболівальники почуватимуть себе на стадіонах безпечно і комфортно.
Загалом же варшавська арена, незважаючи на останні непорозуміння з підрядником і перегляд термінів відкриття об’єкту, виглядає чудово. Стильний проект, патріотичні мотиви. Щодня монтують 5 тисяч крісел, тож трибуни вже покриті сріблясто-червоною мозаїкою. Тут майже завершений дах, що на 70% покритий мембраною.
Водночас у Варшаві поки не готові називати нову дату відкриття у зв’язку з виявленими вадами зовнішніх сходів. Наразі тривають переговори з генпідрядником − австрійською компанією Альпіною Бауер. У Національному центрі спорту зазначили у коментарі Інфоцентру, що підрядник виправить некоректності за місяць-півтора. Проте визнають, що дістатись до проблемного місця при майже завершеній арені будівельникам буде дуже важко.
Щодо інших складових підготовки, аеропорт імені Шопена ще в 2008-му запустив другий термінал. Тож сьогодні оптимізується сполучення між аеровокзалами, враховуючи потреби Євро. На додачу, за останні роки було покращено сполучення між аеровокзалами та центром Варшави. Модернізуються всі вокзали польської столиці. На завершальній стадії − будівництво Центру безпеки. Медична складова: у 39 модернізованих лікарнях підготовлено 14 тисяч ліжок. Місто за 200 млн злотих оновило 5 найважливіших для обслуговування родини УЄФА міських лікарень.
Незважаючи на обмеження, пов’язані з кризою, у Варшаві реалізовали проекти на 17 млрд злотих через центральні інституції, міські та регіональні. З них близько 40 місцевих інвестицій пов’язаних з приготуваннями до Євро на 6 млрд злотих.
Вроцлав: свято фонтанів
Вроцлав − четверте за величиною місто Польщі − вже тричі виграв від Євро. Тут, по-перше, збудували новий потужний термінал, що забезпечить пасажиропотік у понад 2 тисячі людей на годину. По-друге, новий стадіон. Третє, що місцеві мешканці називають найбільшою перевагою, поява надсучасної об’їзної дороги, яка полегшить пересування містом − відомим туристичним центром країни. Сучасна траса, що дозволить замість 1-2 годин за 15 хвилин оминати місто, по дорозі з Німеччини до Варшави, а далі до України, Білорусії, − виглядає модерново. Вона захищена ізоляційними стінами з обох боків, а з часом буде підсвітлюватись на ділянці біля стадіону.
Неподалік від аеропорту (за 2 км) розміщена на околиці міста і євроарена. Стадіон відомий архітектурними оптичними прийомами, запровадженням нових технологій для комфорту вболівальників. Наприклад, у Вроцлаві покращений кут зору на поле, фанам не заважатимуть вболівати навіть перегородки від хуліганів. Їх можна буде встановити в разі потреби окремо.
Загалом же арена активно готується до здачі наприкінці цього літа. Сьогодні розпочали монтаж сидінь. Кілька днів тому на будівництво завезли більшість крісел англійського виробництва і змонтували перші пробні 40 сидінь, повідомив журналістам медіа-туру керівник спілки Wroclaw 2012 Славомір Войтась.
Тож незабаром інтер’єр арени разом з газоном буде повністю в зеленій тональності.
Після довгих дискусій у Вроцлаві було обрано темно-зелений колір, близький до фірмових тонів місцевого футбольного клубу «Шльонськ», так і кольору регіону Нижньосілезького воєводства.
Сьогодні завершуються роботи на даху та монтаж зовнішнього тефлонового покриття на фасаді.
На арені, яку планують завершити до кінця літа, щодобово працює 1500 людей.
На початку вересня тут відбудеться бій українського чемпіону світу з боксу Віталія Кличка та польського боксера Томаша Адамека.
Стадіон будується коштом міста, третину платить ще держава.
Керівник Wroclaw 2012 підкреслив, що на стадіоні проводять і тести з освітлення. При цьому до уваги беруться дві концепції: внутрішнє і зовнішнє розташування ламп. За його словами, якщо буде обраний варіант із зовнішнім освітленням спортивної арени, необхідно буде внести зміни в проект будівництва об’єкту.
Загалом же Вроцлав сьогодні лідирує за обсягами інвестицій. Тут живе багато молоді і завдяки очікуваному збільшенню туристів після 2012 року місцева влада планує збільшити на 100 тисяч кількість робочих місць.
Завершилось свято 8 червня фантастичним шоу фонтанів, присвяченим Євро, на Площі Століття. Масштабне видовище танцювально-музичних номерів у поєднанні з історією міста, історією Єврочемпіонату та демонстрації підготовки міста до турніру. Вся церемонія супроводжувалась лазерним шоу та танцюючими фонтанами у різних кольорах.
Після завершення робіт місто отримає три майданчики для проведення шоу − історична площа Ринок, Площа Століття та новий Міський стадіон.
+++
Подешевеют ли услуги таксистов к Евро − 2012?
Ubr.ua
09.06.11
К проведению Евро-2012 реально снизить цену на услуги такси в полтора раза. Главное, чтобы в Правительстве этого захотели.Об этом эксклюзивно для UBR.UA рассказал глава Профсоюза таксистов Украины, Василий Попик.
«Если Минтранс согласует с нами проект закона Украины «О такси», который готовят до Евро-2012, мы уверены, что тарифы станут меньше. К примеру, в Борисполе к вам прибегает куча народа, берет за руки и предлагают подвезти. Вы не представляете, какие Вы там цены платите. Если таксист привез клиента в аэропорт Борисполь, и не убегает оттуда, потому-что бандиты стоят, а станет в общую очередь, и будут ждать людей, которые прилетели, то тариф можно уменьшить в полтора раза», − сказал Василий Попик.
Он также отметил, что таксисты готовы за свой счет оборудовать автомобили всеми необходимыми техническими средствами, к которым так привыкли европейцы.
«Мы согласны исполнить все условия по классу автомобилей, цвета, терминалами-таксометрами. Это мы сделаем абсолютно бесплатно для бюджета. Лучше бы они послали эти деньги на увеличения пенсий железнодорожникам, откуда они собираются это взять», − сказал профсоюзный работник.
Также он отметил, что пятьсот автомобилей такси, которые правительство намерено закупить к Евро -2012, не выдержат конкуренции и себя не окупят.
«Они не будут конкурентоспособными. Это просто сразу же приведет к банкротству! Они поездят максимум полгода. Потому-что все автотранспортные предприятия , которые покупали на себя автомобили − обанкротились», − отметил Василий Попик.
Как уже сообщалось ранее, «Укрзализныця» и аэропорт «Борисполь» намерены до конца года закупить 500 автомобилей для предоставления услуг такси. По словам вице-премьер министра Украины Бориса Колесникова, намерение правительства связано с тем, что, во многих нынешних таксомоторах отсутствует кондиционер и счетчик, что в свою очередь мешает пассажирам комфортно передвигаться. Автомобили должны начать свою работу уже зимой этого года
+++
А. Шишацкий о подготовке к Евро-2012
Sovet.donbass.com
09.06.11
Сегодня, в ходе пресс-конференции председатель Донецкого областного совета Андрей Шишацкий, отвечая на вопросы журналистов о впечатлениях инспекции УЕФА о подготовке Донецка к Евро-2012, сказал: «У представителей УЕФА, которые посетили вчера Донецк, сложилось впечатление, что за год до турнира именно наш город лучше всего готов к Евро-2012. Хотя вопросов очень много. В ведении областного совета находятся в том числе вопросы приведения в порядок фасадов зданий учреждений областной коммунальной собственности, расположенных в центре города. Часть этих работ мы проводим в этом году, а часть будет реконструирована позже. К примеру, к чемпионату будет реконструирован фасад библиотеки им. Н.К. Крупской, на что будут потрачены, в том числе и средства из областного бюджета. Также ведется подготовка различных строительных объектов».
Напомним, вчера А.Шишацкий сопровождал Вице-премьер-министра Украины − Министра инфраструктуры Украины Бориса Колесникова, инспекторов и журналистов, которые в рамках медиа-тура посетили Донецк за год до начала Евро-2012.
+++
250 харківських прикордонників вивчають англійську мову у рамках підготовки до Євро-2012
УНІАН
09.06.11
У рамках підготовки до Євро-2012 250 прикордонників Харківського прикордонного загону вивчають англійську мову.
Як передає кореспондент УНІАН, про це журналістам в ході офіційного тестування пропускної спроможності нового пасажирського терміналу міжнародного аеропорту «Харків» сказав перший заступник начальника Харківського прикордонного загону − начальник штабу Леонід ХОМА.
«Близько 250 осіб у нас проходять навчання у навчальних закладах Харківської області. Це військовослужбовці, які проходять курс навчання з англійської мови», − сказав він.
Крім цього, за словами Л.ХОМИ, група прикордонників Харківського прикордонного загону вивчають технічну англійську мову на базі Національної академії оборони України.
Л.ХОМА висловив сподівання, що працівники Харківського прикордонного загону вчасно підготуються до прийняття великої кількості іноземних гостей чемпіонату Євро-2012.
+++
Розв’язку біля львівського стадіону не збудують: люди відмовились продавати землю
Galinfo.com.ua
09.06.11
Земельні ділянки, які підлягали викупу для будівництва під’їзних доріг, дорожньої розв’язки та об’єктів інженерної інфраструктури, необхідних для будівництва стадіону по вул. Стрийській-кільцевій дорозі у Львові викуповуватись не будуть. Про це повідомила прес-служба Львівської ОДА.
«Громадяни, яким належать земельні ділянки, поставили свої власні інтереси вище загальнонаціонального проекту і не бажають поступитись частинами своїх земельних ділянок загальною площею 1,5645га. Відповідно до цього було прийнято безпрецедентне рішення відмовитись від будівництва дорожньої розв’язки, необхідної для безпечного транспортного сполучення навколо стадіону та виїзду на кільцеву дорогу», − йдеться в повідомленні.
Відтак, транспортну розв’язку на вул.Стрийській-кільцевій дорозі з виїздом на міжнародну трасу М-06, у яку держава планувала вкласти близько 200 млн. грн., не збудують.
В даний час відкореговано транспортну схему заїзду-виїзду на стадіон. Виїзд на кільцеву дорогу буде здійснено з проектованої дороги №8 через існуючий виїзд в районі мотелю «Катерина», як вимушений варіант.
Довідка:
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року №195-р «Про викуп земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності» на Львівську обласну держадміністрацію покладається обов’язок викупити з мотиву суспільної необхідності земельні ділянки згідно з додатком, які відводяться для будівництва під’їзних доріг, дорожньої розв’язки та об’єктів інженерної інфраструктури, необхідних для будівництва стадіону по вул. Стрийській − Кільцевій дорозі в м. Львові.
На виконання замовлення ДП «Дирекція з будівництва об’єктів до «Євро 2012 у м.Львові» та відповідних нормативних актів ДП «Львівським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою» проведено експертну грошову оцінку земельних ділянок, які знаходяться у власності громадян і підлягають викупу з мотивів суспільної необхідності. Звіт про зазначену грошову оцінку пройшов експертизу в установленому порядку. Згідно з даною оцінкою вартість 1 м. кв. земельної ділянки становить 6,25 грн..
В свою чергу, окремі громадяни уклали договір емфітевзису із
гр. Петришином А.М.:
Дудік (Керод) Н.Й. − орендна плата за квартал 250,00грн.; Бобенчик В.М. − орендна плата за квартал 150,00грн.; Петрів О.В. − орендна плата за квартал 255,10грн.
Вартість орендної плати відповідно до зазначених договорів емфітевзису із розрахунку на 49 років становить близько 50 тис.грн. кожному.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року №195-р вартість викупу земельних ділянок запропонована державою громадянам становить:
Дудік (Керод) Н.Й − 117 тис 962,50 грн.,
Бобенчик В.М. -118 тис 162,50 грн.,
Петрів О.В. − 120 тис 812,50 грн., що в два рази перевищує вартість, яку зазначені громадяни отримають протягом 49 років від гр. Петришина А.М.
Зазначеними договорами емфітевзису індексація не передбачена.
Згадані громадяни не погоджуються на викуп земельних ділянок за вказаною вартістю і вимагають надання їм взамін інших рівноцінних земельних ділянок на території Зубрянської сільської ради Пустомитівського району.
Для врегулювання питання щодо виділення землі в с.Зубра, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 15 березня 2011 року №187/0/5-11 створена комісія з питань інвентаризації земель запасу, резервного фонду та інших вільних земельних ділянок Зубрянської сільської ради Пустомитівського району, до якої увійшли фахівці з земельних питань та правоохоронних органів.
Вищезгадана комісія провела інвентаризацію земель запасу, резервного фонду та інших вільних земельних ділянок Зубрянської сільської ради Пустомитівського району та встановила, що на території Зубрянської сільської ради відсутні земельні ділянки, які можна було б надати взамін вилучених.
Обласна державна адміністрація неодноразово скеровувала громадянам землі, яких підлягають викупу пропозиції з розташуванням рівноцінних земельних ділянок для сільськогосподарського призначення на території інших сільських рад Пустомитівського району, зокрема в Жирівській, Вовківській, Миколаївській, Солонківській, Пасіки-Зубрицькій сільських радах.
Остаточного рішення і відповіді на запропоновані пропозиції щодо заміни земельних ділянок, які вилучаються з мотивів суспільної необхідності від громадян Дудік (Керод) Н.Й., Бобенчик В.М., Петрів О.В. обласна державна адміністрація не отримала.
Більшість власників землі, яких передбачені до викупу до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року №195-р здійснили викуп (36 земельних ділянок), решта в стадії оформлення.
17 травня 2011 року обласна державна адміністрація подала позов про викуп земельних ділянок у гр. Дудік (Керод) Н.Й., Бобенчик В.М., Петрів О.В. до Львівського апеляційного адміністративного суду.
+++
Региональные печатные СМИ
ФУТБОЛ
Потужний «вибух» в італійському футболі
Мишко Жванко
Київська правда (Київська область)
08.06.11
«Цунамі в італійському футболі» − в ці дні статті з подібними заголовками читають навіть ті, хто не вважає себе футбольним фанатом. Італію лихоманить: чи пов’язаний італійський футбол з мафією?
Прокуратури Кремони та Неаполя ведуть слідство щодо 18 матчів минулого сезону, результати яких були, як підозрюється, підтасовані з метою отримання виграшу через букмекерські контори. Йдеться про ігри серії В та Ліги Про, а також кілька матчів серії А.
Як зазначають представники юстиції, зловмисники мали кілька способів досягнення мети. Так, у випадку «Кремонезе», ймовірно, гравцям було підсипане сильне заспокійливе, щоб вони втратили форму. В інших були корумповані безпосередньо футболісти, які потім і мали забезпечити «потрібний» результат. Або ж домовленість досягалася безпосередньо з клубом.
Під підозрою зірки
На сьогодні за підозрою в організації «договірних» матчів заарештовані 15 осіб, серед яких − колишня зірка, гравець національної збірної Джузеппе Синьйорі, а також керівники футбольних клубів та букмекери. До речі, у четвер Синьйорі має дати свідчення.
Великим ударом для вболівальників стало те, що під підозрою опинились навіть такі всесвітньо відомі команди, як «Рома» та «Фьорентіна». Їх керівники щоправда категорично заперечують будь-яку причетність своїх клубів. Водночас прихильники «Роми» побоюються, що команда втратить право грати в Європейській Лізі.
Рука мафії?
«Тут зав’язані кримінальні організації та злочинність, − говорить президент Олімпійського комітету Італії Джанні Петруччі, − футбол потрапляє до поля зору злочинців, тому що «продукує» прибутки». На його думку, італійський спорт сам не впорається з цією ситуацією. «Саме тому ми попросили допомоги в уряду», − зазначив представник спортивної влади.
Слідчі ж у Неаполі зараз намагаються з'ясувати, чи пов’язані «куплені» матчі конкретно з діяльністю місцевої мафії. Повернути довіру до італійського футболу після цього скандалу буде непросто, зазначають представники футбольної влади, але все-таки можливо.
+++
Системний збій
Валерій Валерко
Київська правда (Київська область)
08.06.11
Українці затіяли неаргументовані експерименти і оконфузилися в контрольному матчі з французами.
Обертати програний спаринг на трагедію можуть хіба що лютоненависники. Однак і легковажити такими поразками не варто. Тим паче, коли до старту головного турніру всього життя залишився лише рік і час, відпущений на підготовчі експерименти, розтанув як торішній сніг у березні.
Національна команда України в матчі з французами зазнала найбільшої в історії поразки на своєму полі. Це — факт. А коментарем до нього можуть служити категоричні слова наставника збірної про те, що грали в Донецьку найкращі на сьогодні вітчизняні футболісти, а кадровий вибір у нього взагалі бідний як ніколи.
Сперечатися з узагальненнями безглуздо, бо вони, як правило, суб`єктивні. Реакція на подібні заяви має бути одна: хіба ви, шановний тренере, не знали про це раніше і зголосилися на працю, не відаючи, що насправді робите?..
Як на мене, справа в звичайнісіньких емоціях ошелешеної та приголомшеної провалом людини. Однак справжній фахівець, отямившись від удару і глибоко проаналізувавши ситуацію, продовжить цілеспрямовану роботу, обов`язково врахувавши допущені помилки.
Тому саме на помилках і варто зосередитися після конфузу.
Якщо Блохін переконаний, що протистояли французам найкращі наші гравці, то й справді стає сумно. Бо ігровий рівень Іщенка та нинішній стан Кучера взагалі не тотожні з відповідниками національної команди, а Кобин у ролі правого захисника принаймні не кращий за Федецького. Подібне стосується й вибору між П`ятовим і Шовковським, який відіграв останні кілька місяців так, як у свої найкращі роки.
Отже, тренер експериментував і, враховуючи фактор свого поля, ставив на гравців одного клубу. Воістину рідкісний випадок: усі захисники, доповнені ще й воротарем, представляли «Шахтар»! (Цікаво, якби матч проходив у Харкові чи Дніпропетровську, тренерський вибір був би подібним?!).
Це й здивувало найбільше, бо, по-перше, експериментувати й справді пізно, а по-друге, не в такому матчі взагалі. Адже за кільканадцять місяців до старту домашнього Євро значно важливіше награвати склад у протистоянні гранду, а не переглядати дублерів! Французи під проводом Блана, до речі, виставили на календарний матч у Мінську проти принаймні не кращої за нашу білоруської команди всіх найсильніших, а в українському Донецьку надали їм перепочинок, свідомо й беззастережно визначившись з об`єктивними пріоритетами. Натомість українці задіяли склад, більшою мірою наближений до оптимального, проти узбецької збірної, викроївши час для необов`язкових експериментів у насправді тестовому поєдинку з екс-чемпіонами світу.
Тому розчарувала не стільки поразка, скільки неаргументований збій у системі підготовчих пріоритетів, і саме це дошкуляє найбільше після провалу на «Донбас Арені».
Україна — Франція — 1:4 (Тимощук, 53 — Гамейро, 58, Мартен, 87, 90+1, Кабул, 89). Україна: П`ятов, Кобин, Кучер (Хачериді, 33), Іщенко, Шевчук, Тимощук, Ротань, Назаренко (Кожанов, 62), Гусєв (Худоб`як, 74), Девич (Селезньов, 69), Воронін (Мілевський, 60).
+++
Противоядие от немощи
Позиция (Запорожская область)
09.06.11
«Наша задача − выиграть домашний чемпионат Европы», − эти слова наставника украинской сборной Олега Блохина издевательским молотом звучали в ушах болельщиков после товарищеской игры нашей «националки» с французами. Как показал сам матч, нам вполне по силам сражаться с грандами европейского футбола − с одной только серьезной оговоркой: они должны быть представлены максимум вторым составом.
Ясное дело, что Франция − это не Узбекистан, достаточно легкую победу над которым (2:0) украинские футболисты праздновали 1 июня. И если Блохин выставил на поединок весь, можно сказать, цвет «игры миллионов» в нашей стране, то его коллега Лоран Блан в стартовом составе предпочел просмотреть ближайший резерв своей сборной. В общем, этим и объяснялось то обстоятельство, что в первом тайме на поле были более-менее равные команды, имевшие одинаковые шансы на успех. А вот во втором...
Не знаю, стал бы наставник французов выпускать на поле футболистов «основы», если бы не несколько курьезный гол в исполнении Анатолия Тимощука. К тому времени гости, правда, уже успели отыграться, но именно мяч нашего «баварца» стал толчком к тому, чтобы Лоран Блан постепенно, по ходу второго тайма заменил резервистов на маститых игроков − Рибери, Абидаля, Бензема, Малуда и Диаби. Эта группа футболистов сразу же осложнила жизнь нашей обороне до такой степени, что стало очевидно: если уж на что и рассчитывать Украине, так это на сохранение ничейного результата.
Беда пришла в заключительные минуты второго тайма. За каких-то четыре минуты французы «отгрузили» в ворота Андрея Пятова три (!) безответных мяча − 4:1. «Донбасс-Арена» буквально потеряла дар речи, в то время как немногочисленная группа поддержки гостей была вне себя от радости. Оно и понятно: хозяева предстоящего Евро-2012 показали себя не с лучшей стороны. А ведь уже через год матчи будут носить не разминочный характер, а самый что ни на есть боевой. И, боюсь, что если в соперники Украине на групповом этапе попадутся сборные классом даже чуть ниже Франции, все мечты о домашнем триумфе на чемпионате Европы сойдут на нет. Если, конечно, к тому времени тренерский стратег Олега Блохина не найдет противоядия от кадровой немощи в украинской «националке».
Олег БЛОХИН, главный тренер сборной Украины:
− Если бы я ушел за пять минут до конца матча, то не поверил бы, что мы проиграли со счетом 1:4. Не особо мы сегодня впереди блистали, но то же самое можно сказать и про сборную Франции. Игра катилась к ничейному результату. В этой ситуации проиграть матч со счетом 1:4 за три минуты− это что-то с чем-то... Но таков футбол, никуда тут не денешься. Этот результат − мой результат, а футболисты должны отвечать за свою игру.
Сегодня сказалось то, о чем я говорил до матча − нам не хватило ресурса: наши замены усиления как такового практически не дали, а сборная Франции за счет примерно такого же количества замен ощутимо прибавила. Но проиграть матч с разгромным счетом за три минуты − это потеря концентрации и ответственности на футбольном поле. После игры я сказал ребятам: «Хорошего вам отпуска, но если кого-то из вас не вызову на следующий сбор, не обессудьте». Выигрывает и проигрывает команда. Поэтому неправильно будет говорить о том, какие позиции хуже, а какие − лучше. Раз проиграли, значит, проиграли все. Но игра в целом мне понравилась. Нельзя сказать, что французы нас задавили, а мы только и делали, что сидели в своей штрафной и отбивались. Может, последние минуты надо как-то наигрывать на будущее, не знаю...
+++
Победа футболистов «ДЮСШ»
Иван Иванов
Про Бердянск (Запорожская область)
09.06.11
Юношеское первенство Украины по футболу завершилось для «ДЮСШ-Бердянск» матчами против «Игросервиса». В прошедшее воскресенье в Симферополе оба состава нашей команды одержали крупные победы над своими соперниками.
Несмотря на то, что прошедший сезон оказался непростым для воспитанников городской ДЮСШ, заключительные игры бердянцы провели отлично.
Старшая команда юношей 94−95 годов рождения, тренером которой является Константин Красногоров, свой матч завершила победой 3:1 и по итогам чемпионата заняла седьмое место в своей группе.
С еще большим преимуществом над соперником завершили свой матч наши младшие юноши 96−97 года рождения. Воспитанники Александра Пидуса оказались намного сильнее своих соперников и, завершив игру победой со счетом 7:0, тоже заняли седьмое место.
+++
Поболеть удастся не всем
Влад Хоменко
Вести приднепровья (Днепропетровская область)
09.06.11
К Евро-2012 готовятся не только футболисты, но и милиция. Правоохранители решили окультуривать наших футбольных хулиганов. Тех же, кому культура чужда, собираются и вовсе не пускать на стадионы. Для этого даже создали специальную базу данных
Без драк и фаеров
Этот информационный ресурс имеет незамысловатое название «Проблемний вболівальник», он объединен с подобной европейской системой. В число «проблемных» уже попали 1620 украинских фанов, 200 из них − из нашей области. Правоохранители говорят, что за мелкое единичное нарушение туда еще никого не вписали.
Милиция считает, что законодательное давление на болельщиков нужно усиливать, чтобы футбольное зрелище не омрачали драки, фаера или летящие на поле подручные предметы.
«Поведение наших фанатов − не примерное, и мы все это видели на матче со сборной Англии. К слову, на родине футбола, которая знаменита своим фанатским движением, можно попасть за решетку за зажженный на стадионе фаер», − говорит старший инспектор сектора общественных мероприятий управления общественной безопасности ГУМВД области Артем Лисогор.
Правоохранители хотят не пускать на матчи Евро тех, кто засветился в «черном списке», но как это делать − пока не знают, ведь билеты можно передать кому угодно, а законодательная процедура еще не выписана.
Вид людей в форме
Сами болельщики скептически воспринимают милицейские инициативы. «Милиция просто создает видимость борьбы. Например, в Донецке в список занесли 66 местных футбольных хулиганов. По своему опыту могу сказать, что там столько не наберется», − утверждает президент ассоциации футбольных болельщиков Михаил Маслов.
Единственное, в чем сходятся и фанаты, и правоохранители, так это в том, что охранять порядок на стадионах должны стюарды, а милиция будет приходить лишь в случае беспорядков, ведь спровоцировать толпу хулиганов может один только вид людей в форме.
Околофутбол
Организации футбольных хулиганов как армии. Они любят сражаться между собой. Еще несколько лет назад во дворах школ собирались десятки, а иногда и сотни болельщиков для того, чтобы подраться. И пусть сейчас эти бои начали происходить в полях, подальше от глаз прохожих, но радости от того мало, ведь УЕФА очень внимательно относится к «околофутболу».
+++
«НАВІТЬ НЕ ЗНАЮ — ПЛАКАТИ ЧИ СМІЯТИСЯ»
Петро Пас
Волинь (Волиньська область)
09.06.11
− заявив після розгромної поразки від команди Франції головний тренер збірної України Олег Блохін
Товариський контрольний матч. Україна − Франція − 1:4 (1:0 − Тимощук, 53; 1:1 − Гамейро, 58; 1:2 − Мартен, 87; 1:3 − Кабуль, 89; 1:4 − Мартен, 90+2). 6 червня. Донецьк. «Донбас-Арена», 15 тисяч глядачів.
Збірна України: П'ятов, Іщенко, Кучер (Хачеріді, 33), Шевчук, Кобін, Ротань, Тимощук, Назаренко (Кожанов, 62), Гусєв (Худоб'як, 74), Девіч (Селезньов, 68), Воронін (Мілевський, 60).
− Якби я пішов за 5 хвилин до кінця матчу, то не повірив би, що ми програли поєдинок з рахунком 1:4, − зізнався Олег Володимирович. − Не тому, що ми якось особливо грали у нападі, а тому, що й французи нічого блискучого не демонстрували. Гра котилася до нічийного результату. Але за три хвилини пропустити тричі − це щось із чимось... Я навіть не знаю − плакати зараз чи сміятися, адже за свою тренерську кар'єру я жодного разу не програвав матч за три хвилини з рахунком 1:4. Це ж не в баскетбол грали чи в хокей. Відбулася цілковита розконцентрація. Коли Шевчуку кажеш грати вперед, а він віддає на Хачеріді, або не зрозуміло, хто кого прикриває при кутових ударах...
Сьогодні позначилося те, про що я говорив до матчу: нам не вистачило ресурсу. Наші заміни посилення не дали, а збірна Франції за рахунок приблизно такої ж кількості замін відчутно додала (цікаво, а який рахунок був би у матчі, якби Бензема з «Реалу», Рібері з «Баварії», Абідаль з «Барселони», Діабі з «Арсенала», Малуда з «Челсі» вийшли на поле з перших секунд гри? Це при тому, що головний «гвинтик» «триколірних» Самір Насрі з лондонського «Арсенала» взагалі не грав! − авт.). Звичайно, за результат матчу відповідаю тільки я, а ось за саму гру − футболісти, тому й сказав хлопцям на прощання: «Гарної вам відпустки, але якщо когось із вас більше не викличу до збірної, − не ображайтесь».
Ясно, що в такому складі, особливо в захисній ланці, наша національна збірна більше не зіграє. І це чи не єдиний позитивний урок матчу з французами. Слава Богу, вибір у Блохіна, судячи з прізвищ футболістів, які не грали при напівпорожніх трибунах донецької «Донбас-Арени», є ще на одну збірну: Ракіцький, Коноплянка, Ярмоленко, Степаненко, Федецький, Михалик, Чигринський, Ротань, Шевченко та й, зрештою, Алієв...
Хоча часу залишилось уже менше року. І прихильників твердження, що якби не Григорій Суркіс, то не бачити нашій збірній Євро-2012, як своїх вух, з кожним днем стає все більше...
ЗА ВОРОТАМИ
Євген ХАЧЕРІДІ, захисник збірної України:
− Погано зіграли, особливо я. Припустився просто дитячих помилок. Сам винен − треба було просто вибивати м'яч, а я намагався його зберегти. Почав його зупиняти, після чого Рібері швидким рухом вирвав м'яч, віддав передачу на Мартена, який холоднокровно забив...
Марко ДЕВІЧ, форвард збірної України:
− Можливо, це навіть добре, що програли французам зараз, а не на Євро-2012, адже ще маємо час для виправлення помилок. Хоча такої великої поразки ми не заслуговували. Але це зайвий раз засвідчує, що в будь-якому випадку треба грати до кінця, до останньої секунди матчу. Тим паче, що такі суперники, як Франція, карають за кожну помилку.
Лоран БЛАН, головний тренер збірної Франції:
− Напівпорожні трибуни розчарували. Якби публіки було більше, то більшою була б і підтримка господарів, а значить, − значно жвавішою і гра... Незважаючи на такий рахунок, вважаю, що на Євро-2012 збірна України матиме зовсім інший вигляд.
+++
Если бы играли до финального свистка...
А. Зеликов
Крымские известия (АР Крым)
09.06.11
Все ближе и ближе главное событие 2012 года — предстоящий чемпионат Европы по футболу. Все активнее ведутся строительные работы на стадионах Киева и Львова.
Все чаще будет наезжать в эти города комплексная комиссия УЕФА. Кстати, в поле ее зрения — не только стадионы, но и аэропорты, железнодорожные вокзалы, гостиницы, дороги. А для футболистов главное — подготовка сборной Украины.
1 июня основная команда страны дебютировала в подготовительном периоде в Киеве со сборной Узбекистана. Дебют оказался удачным для Олега Блохина — новый состав убедительно сыграл и победил (2:0). Голы забили Анатолий Тимощук и Андрей Воронин. Ворота защищал Андрей Дикань. Счет, однако, не соответствовал истинной ситуации на поле — вышедший на замену в конце матча Евгений Селезнев мог забить по крайней мере еще три мяча, но, похоже, это был не его день.
6 июня на суперстадионе страны — «Донбасс-арене» состоялась игра с неоднократным призером чемпионатов Европы и мира — сборной Франции. Любопытный момент — наш главный тренер Олег Блохин и главный тренер соперников Лоран Блан в свое время были ведущими игроками своих сборных.
К сожалению, «Донбасс-арена» была заполнена едва ли наполовину, хотя в составе сборной Украины выступало пять игроков «Шахтера» и один бывший — капитан команды, любимец публики Анатолий Тимощук, играющий ныне за германский клуб «Бавария». Забегая вперед, скажу, что именно он на 53-й минуте матча открыл счет. В отсутствие Андрея Шевченко Анатолий взял на себя роль диспетчера, мощно прострелил метров с 33-х, и на его удар не смог среагировать голкипер французов. Этот гол вселил надежду в души болельщиков, которые стали ждать, что наши игроки разовьют атаки и увеличат счет.
Но спустя четыре минуты один из самых активных игроков сборной Франции Гамейро, получив неожиданный «подарок» от Николая Ищенко, сравнял счет. Было заметно, особенно по ходу второго тайма, что наши игроки подустали и бить по воротам французской сборной некому. О. Блохин начал экспериментировать, выпустив на поле в защиту Хачериди, а в линию нападения — Кожанова, Худобяка, Милевского и Селезнева. Однако это мало что изменило. Почувствовав растерянность в рядах сборной Украины, французы в оставшиеся пять-семь минут буквально растерзали защитную линию сборной Украины, доведя итоговый результат до разгромного — 4:1.
Что ж, надо помнить, что матч длится не 80 минут, а 90, и необходимо, как это делают те же французы, испанцы, итальянцы, португальцы, немцы, англичане, — играть до финального свистка. А наша сборная нередко забьет гол-два и начинает «туристическое передвижение» по полю, успокаиваясь на достигнутом.
С таким подходом в лучшем случае можно рассчитывать на выход в одну восьмую финала, не более. Учитывая, что у нас впереди еще год и около десяти товарищеских и контрольных матчей, руководство сборной обязано не просто экспериментировать, а «наигрывать» костяк команды.
Матч со сборной Франции показал, что состав сборной следует пересмотреть, укрепить линии обороны и нападения.
Пока в Премьер-лиге чемпионата Украины перерыв, в Первой украинской осталось провести завершающий тур. Уже известны две команды, которые в будущем году будут выступать в Премьер-лиге. Это ПФК «Александрия» из Кировоградской области и одесский «Черноморец». А вот борьбу за бронзовые медали продолжат пять команд.
Молодежненская «Крымтеплица» имела вполне реальные возможности «примерить» малые бронзовые медали за два тура до финиша, но неожиданно для всех уступила одному из явных аутсайдеров — харьковскому «Гелиосу» (0:1) и растеряла шансы для получения «бронзы».
В последнем туре «Крымтеплица» на своем поле встречается с белоцерковским «Арсеналом». Алчевская «Сталь», опережающая «тепличников» на одно очко, будет играть с лидером чемпионата. В спину нашим землякам также дышат ФК «Львов», «Закарпатье» и ужгородская «Буковина».
И последняя новость для поклонников симферопольской «Таврии»: согласие работать в качестве главного тренера команды дал бывший голкипер одесского «Черноморца», один из теперь уже бывших тренеров сборной Украины Семен Альтман.
+++
Евро-2012: Год до старта
Моє місто (Київська область)
09.06.11
Торжественное открытие следующего футбольного первенства Европы запланировано на 8 июня 2012-го. До долгожданного Евро остался всего год. Готовность Украины к чемпионату бесспорной назвать сложно. Но чиновники уверяют: все будет хорошо.
Финансовым вопросом Евро не испортить?
Замаячивший на украинско-польском горизонте еще в 2007 году чемпионат Европы по футболу, наконец, выходит на финишную прямую подготовительных работ. Восьмого июня УЕФА планирует не без размаха отметить «Год до…» во всех городах, принимающих первенство. Работа кипит: распродаются билеты, вербуются волонтеры, украинские милиционеры со скрипом осваивают английский язык... Но сам масштаб оставшихся приготовлений в случае нашей страны не так уж и легко позволяет оптимистично назвать их «итоговыми».
За годы, прошедшие с момента оглашения «хозяев» Евро-2012, бурное ликование принимающей стороны несколько поутихло. Поначалу обе страны ставили перед собой задачи, которые трудно было не назвать амбициозными. Польша считала, что необходимые ей «еврообъекты» обойдутся до 100 миллиардов злотых (больше 35 миллиардов долларов). Небогатая Украина изначально оперировала суммами поменьше − до 120, а потом и почти 150 миллиардов гривен, зато мечтала привлечь солидные инвестсредства на возрождение отечественной инфраструктуры, которой было далеко даже до уровня соседнего государства, не говоря уже о странах «Старой Европы». Но кризисная действительность серьезно скорректировала эти планы.
Каждая из стран-хозяек не может похвалиться тем, что укладывается в заранее установленные календарные планы (так, у Польши возникли проблемы с подрядчиком, достраивающим центральный стадион в Варшаве). Кроме того, и в финансовом отношении двум государствам пришлось быть скромнее: поляки к весне 2011-го остановились на цифре в 80 миллиардов злотых (на сегодня − почти 30 миллиардов долларов), а украинцы в ходе очередного пересмотра целевой программы пришли к выводу, что Евро затянет на 109 миллиардов гривен (менее 14 миллиардов долларов по нынешнему курсу), из которых бюджеты (как центральный, так и местные) обязались взять на себя тяготы 61 миллиарда, а на долю инвесторов приходится около 48 миллиардов.
При этом следует учитывать, что только часть из этих средств уже была выделена или найдена. Так, только в 2011 году украинское государство надеется ограничить свои траты на Евро 29 миллиардами государственных средств или привлеченных под госгарантии (хотя раньше предполагалось, что больше 15 или 18 миллиардов из центрального бюджета не уйдет). И если прямые выплаты из госбюджета под знаменами «Очень надо!» еще могут сделать обязательными, то уговорить не слишком заинтересованные лица, к примеру, покупать «тематические» облигации внутреннего государственного займа уже будет потруднее. Да и ситуация с инвесторами, которые, за исключением двух богатых украинцев (из Донецка и Харькова соответственно) не слишком торопятся вкладываться в чемпионат Европы по-украински, тоже выглядит не слишком обнадеживающе. Пока в 2011 году Киев рассчитывает получить из «других источников» 20,6 миллиарда гривен. Осталось только разыскать спонсоров, которые за предыдущие три года «евро»-благополучием нашей страны так и не заинтересовались.
Боевая полуготовность
На проволочки в строительстве важнейших еврообъектов может пожаловаться не только Польше. Вернее, на фоне Украины положение соседских дел выглядит не так уж и трагично. На протяжении нескольких лет «материальная» подготовка к чемпионату велась с такими задержками, что не раз и не два зарождались слухи о том, что УЕФА потерпит еще немного и право на проведение первенства у Украины отберет. Худшего не случилось, и к лету 2011-го уже закаленные ожиданием европейцы похвально оценивают даже не слишком выдающиеся украинские успехи. «Украине сейчас надо держаться темпов, которые она набрала. И подготовка будет завершена успешно», − с оптимизмом смотрит в будущее исполнительный директор УЕФА Дэвид Тейлор. Но работы еще − край, початый лишь местами.
Если глянуть издалека, то положение украинских дел за год до чемпионата можно без труда назвать близким к плачевному. Из стадионов в боевой готовности находится разве что «Донбасс Арена». В Харькове, Киеве и Львове работы все еще ведутся − с переменным успехом. Схожая ситуация и с аэропортами − «Борисполь» доводят до ума менеджеры, приглашенные из-за рубежа, Львов, Харьков, Донецк появляются в новостях с характеристиками «Почти готов» и «Уже достраивают» − но торжественно резать красные ленточки пока рановато. И хотя времени осталось не так уж и много, чиновники уверяют, что все работы будут окончены в срок. «В УЕФА очень надеются, что все объекты, включая и аэропорт «Борисполь», по которым правительство давало гарантии, будут построены и введены в эксплуатацию до конца этого года. Для стадионов во Львове и Киеве — это 15 и 30 октября, а для аэропортов — конец декабря», − очертил календарные нормативы директор Евро-2012 в Украине Маркиян Лубкивский.
Считается, что не стадионами и аэропортами едиными «жив» чемпионат. Руководство страны обещает, что в ближайшее время будут решены и другие проблемы. «В этом году мы достроим инфраструктуру для Евро-2012, которая будет потом служить будущим поколениям, работать на имидж нашей страны», − пообещал Виктор Янукович. С президентом солидарен и «инфраструктурный» вице-премьер. Но тут стоит учитывать, что за прошедшие годы еврооптимистам пришлось поужаться в амбициях.
Судя по всему, стопроцентной готовности Украина постарается достичь лишь по критически необходимым объектам, без которых и чемпионату не бывать. С инфраструктурными перспективами дело обстоит куда печальнее. Так, об обещанном чуть ли не повсеместном ремонте дорог власть предержащие уже не заговаривают. В исполнении Бориса Колесникова новая версия «дорожного» вопроса звучит как: «Не то чтобы меньше, а на сколько хватает денег, потому что скупой платит дважды». Денег, очевидно, хватает не на многое… По-прежнему регулярным нареканиям подвергается транспортное сообщение между четырьмя ключевыми городами и их географическим окружением. И снова-таки − по поводу, к примеру, того же скоростного железнодорожного сообщения чиновники высказываются довольно аккуратно − «Если успеем…». Далеко от идеала и положение дел с гостиницами, на обустройство которых, как гордо констатировал вице-премьер, бюджетные деньги не тратились. Легче всего в нормы УЕФА вписывается Львов − если посчитать с окружающими городами, вроде Трускавца. Близки к успеху, но пока не достигли его − Харьков и Киев. А вот Донецк, по подсчетам Маркияна Лубкивского, серьезно отстает: «Требова¬ние УЕФА по полуфиналу — это чуть больше 5,5 тысяч гостиничных номеров. Пока имеется где-то 1600. При лучших сценариях мы можем добавить еще порядка 1000 номеров. Хотя городские власти давали гарантии, что все недостроенные объекты будут сданы. И это я говорю только о семье УЕФА». Забота о нормативах УЕФА не снимает и беспокойства о удобствах «рядовых» болельщиков. Впрочем, в том же Донецке местные власти собираются решить проблему максимально «сердито» − благодаря палаточным лагерям, но не сказать, что очень уж дешево − предполагается, что гостям города такое «удобство» может обойтись в 15-30 евро в сутки…
Нам бы год простоять…
Регулярно «притормаживающая» подготовка, организационные трудности, неспособность властей осилить изначально намеченную дорогу − число «европроблем» все еще велико. За оставшийся до запуска чемпионата срок Киеву предстоит так много сделать, что времени почивать на лаврах у ответственных не останется, даже если им удастся уложиться со всеми проектами в срок. Кроме того, не следует забывать, что за этот год Украина должна не только проявить себя как организатор, умеющий работать в цейтноте и безденежье, но и как заслуживающий доверия достойный партнер.
Хотя вероятность того, что УЕФА рискнет менять коней на переправе, с каждым месяцем становится пониже, пессимисты продолжают настаивать: Украине никак нельзя огорчать Союз европейских футбольных ассоциаций. Помимо материальных проблем, поколебать уверенность Запада в Украине могут скандалы. Как профессиональные, так и околополитические.
Если не выходить за пределы футбольного мира, то ключевые затруднения при общении с УЕФА нашей стране может обеспечить стремление (в том числе − поддерживаемое Борисом Колесниковым) побыстрее сменить главу Федерации футбола Украины. В начале года УЕФА и ФИФА вступились за Григория Суркиса горой, требуя, чтобы Киев официально подтвердил отказ от посягательств на отставку главного футболиста страны. Как и можно было ожидать, гипотетический «переезд» Евро-2012 в другую страну оказался очень убедительным аргументом. Но еще в мае Борис Колесников не исключал, что следующий Конгресс ФФУ может попытаться-таки уволить Суркиса…
Если же отвлечься от футбола, то другим фактором риска для Украины традиционно считают политическую нестабильность. Так, одним из итогов скандального празднования Дня победы во Львове стало обещание КПУ пожаловаться в УЕФА − с тем, чтобы у Львова отобрали «европраво» (что, надо сказать, сразу же зарядило бодростью одесские власти). По словам Маркияна Лубкивского, до жалоб не на словах, но на бумаге, у коммунистов так дело и не дошло, но осадок все же остался. И главная тому причина − намеки участников массовых беспорядков на то, что 22 июня семидесятая годовщина начала Великой отечественной войны будет отмечена не менее бурно.
Даже если накал политических страстей и пройдет мимо внимания УЕФА (во что поверить нелегко), не стоит забывать о том, что дальнейшее обострение ситуации может сказаться на туристической привлекательности Украины. Оплатить инфраструктуру и не найти людей, готовых воспользоваться ее благами, − вариант не из приятных.
Рассказывая о предчемпионатных достижениях украинские власти обычно не забывают напомнить, что все построенное − останется в Украине. Правда, если сугубо инфраструктурные проекты и в самом деле будут финансированы по минимуму − объясняться с избирателями правящему лагерю будет сложнее. Напоминать о том, какие замечательные дороги построены или какие новые транспортные маршруты введены, − это одно. А пояснять, почему за счет государства оплачиваются не дороги для всех, а стадионы − уже несколько сложнее. Дополнительные сложности для подобных интерпретаций обеспечит и то, что следующий год в Украине − самый, что ни на есть предвыборный. Вполне возможно, что перспектива успешного проведения чемпионата некоторое время поможет рейтингу власти держаться на плаву даже с поправкой на возможный провал реформ − всегда можно объяснить возмущенному народу, что все усилия были направлены на то, чтобы не ударить лицом в грязь перед не слишком гостеприимной Европой. И если украинская часть первенства действительно пройдет хорошо − ПР не преминет поставить себе это в заслугу. Зато оппозиция сможет воспользоваться не только всеми возможными неудачами в стиле «Мы завоевали и сохранили право, а вы его не смогли реализовать», но и возможным раздражением из-за внимания, которое может уделяться чемпионату. С того момента, как следующие парламентские выборы были назначены на осень 2012 года стало ясно, что без политики футболу уже не обойтись.
+++
Ганьба на трибунах, неміч на полі
Андрій Воронич
Високий замок (Львівська область)
08.06.11
«Донбас Арена» − нещаслива для збірної України. Французи в Донецьку «відвантажили» чотири…
Із ким би не грала на «Вемблі» збірна Англії, хоч із Андоррою, стадіон буде заповнений вщерть. У Донецьк 6 червня приїхали не футбольні «карлики», а збірна Франції − гранд світового футболу, команда, що вигравала Євро і Мундіаль. Але трибуни розкішної «Донбас Арени» були майже порожніми… Ганьба! В унісон із донецькими вболівальниками спрацювали й українські футболісти. Наприкінці матчу вони за п’ять хвилин примудрилися пропустити аж три голи! Як наслідок − розгромна поразка 1:4. «Донбас Арена» залишається нещасливим для «синьо-жовтих» стадіоном. На ньому збірна України ще не вигравала. А на груповому етапі Євро-2012 Україна двічі зіграє саме в Донецьку…
У першому таймі на полі був фактично другий склад «триколірних», і збірна України (також не в найсильнішому складі) трималася. І навіть забила на початку другого тайму: Анатолій Тимощук приклався до м’яча метрів із 30, і «круглий» загадковою траєкторією прошмигнув у сітку повз ошелешеного Манданда. Але вели в рахунку ми недовго. Вже через п’ять хвилин провал по центру оборони, і Гамейро відновив рівновагу − 1:1. А далі були заміни. У нас вийшли Мілевський, Кожанов, Худоб’як і Селезньов. Гру вони, на жаль, не підсилили. Натомість у французів заміни спрацювали. Абідаль, Малуда, Бензема, Діабі й Рібері яскраво продемонстрували роль справжніх зірок у футбольній історії. Три голи, які пропустила наприкінці зустрічі збірна України, − не випадковість, а закономірність. Голи Мартена (два) й Кабула стали наслідком повної переваги французів на полі після того, як Лоран Блан випустив замість резервістів футболістів «основи».
«Гра котилася до нічийного результату. У цій ситуації програти матч за три хвилини − це щось з чимось... Не у баскетбол же граємо і не в хокей. Сталася втрата концентрації, − пояснював після матчу головний тренер збірної України Олег Блохін. − Гра в цілому мені сподобалася… Просто в кінці за три хвилини отримали незрозуміло що. Аналізуватиму. Можливо, останні хвилини якось награвати − я не знаю». Аналізувати Блохіну є що. До Євро-2012 залишився рік, а гри у збірної − жодної. Узбекистан іще можемо «замучити», а тільки-но виходимо проти справді сильної команди − усе, каюк. Згадайте, якими безпомічними хлопчиками для биття виглядали «синьо-жовті» проти бразильців. Щоправда, це ще до Блохіна було… Може, він усе-таки зможе щось зробити?
+++
Мундіаль-2014: Україна − в третьому кошику
Ганна Єрмак
Високий замок (Львівська область)
08.06.11
УЄФА оприлюднив «посів» національних футбольних збірних, який застосують 30 липня у жеребкуванні відбірного турніру до Мундіалю-2014. Збірна Україна потрапила в третій кошик команд Європи.
Кошик 1 − Іспанія, Нідерланди, Німеччина, Англія, Португалія, Італія, Хорватія, Норвегія, Греція
Кошик 2 − Росія, Сербія, Словенія, Франція, Чорногорія, Швейцарія, Словаччина, Данія, Швеція.
Кошик 3 − Туреччина, Чехія, Ізраїль, Ірландія, УКРАЇНА, Бельгія, Румунія, Боснія та Герцеговина, Болгарія.
Кошик 4 − Литва, Албанія, Угорщина, Білорусь, Грузія, Вірменія, Північна Ірландія, Шотландія, Польща.
Кошик 5 − Австрія, Естонія, Латвія, Фінляндія, Македонія, Молдова, Кіпр, Азербайджан, Уельс.
Кошик 6 − Ісландія, Люксембург, Фарерські острови, Казахстан, Ліхтенштейн, Мальта, Андорра, Сан-Марино.
Чи є шанси у «синьо-жовтих» поїхати в 2014 році на Мундіаль до Бразилії? Багато залежатиме від жеребкування. Найкращим варіантом відбірної групи був би хоча б такий: Норвегія, Словаччина, Україна, Литва, Молдова, Сан-Марино. З такої групи Україна напевно б вийшла, причому можна було б це зробити й прямо, відразу з першого місця… А ось склад відбірної «групи смерті»: Іспанія, Франція, Україна, Шотландія, Фінляндія, Ісландія. У такій групі «синьо-жовтим» ловити було б нічого…
+++
«Карпати» вийшли з відпустки
Юрій Назаркевич
Високий замок (Львівська область)
08.06.11
Сьогодні, 8 червня, після короткого відпочинку виходять з відпустки футболісти львівських «Карпат». У понеділок, 13 червня, на стадіоні «Україна» відбудеться перший у міжсезонні контрольний спаринг «зелено-білих». Суперником підопічних Олега Кононова стане стрийська «Скала», яка за підсумками минулого сезону посіла 7-е місце у групі А другої ліги. У неділю, 19 червня, «Карпати» вирушать на двотижневий тренувальний збір до Австрії.
Новий футбольний сезон в Україні стартує 5 липня у Полтаві, де в матчі за Суперкубок посперечаються «Динамо» та «Шахтар». 21-й чемпіонат у вищому дивізіоні орієнтовно стартуватиме 9 липня. А 15 липня після жеребкування стане відомий суперник «Карпат» у Лізі Європи.
Тим часом «Динамо» вирішило повернути Дениса Бойка в «Оболонь». Інший динамівський воротар, Станіслав Богуш, який через важку травму пропустив попередній чемпіонат, відтепер виступатиме в складі іншого столичного клубу − «Арсеналу».
Нападник «Зорі» Руслан Фомін, права на якого належать «Шахтарю», новий чемпіонат розпочне в «Іллічівці». Для 25-річного форварда азовський клуб стане вже 4-ю командою Прем’єр-ліги. Також до клубу з Маріуполя переїдуть луганські одноклубники Фоміна − захисник Максим Ковальов і півзахисник Олексій Полянський. Хавбек «Дніпра» Максим Калиниченко може продовжити свою кар’єру в сімферопольській «Таврії».
+++
«Ураганівський» смерч над львівською «Енергією-Таймом»
Мстислав Коцький-Боб’як
Ратуша (Львівська область)
09.06.11
Аби визначити володаря золотих нагород чемпіонату України у фінальній серії до трьох перемог між івано-франківським «Ураганом» та львівською «Енергією-Таймом», знадобилися всі п’ять ігор. Спочатку хлопці Сергія Гупаленка вдома двічі впевнено обіграли «Енергію-Тайм» і впевнено повели у серії. Права на осічку у керованих Станіславом Гончаренком футзалістів уже не було. І у двох домашніх іграх львівська команда двічі здолала гостей із Івано-Франківська (спочатку — 7:6, а потім — 10:3), тим самим зробивши паритет у фінальній серії.
Здалося, що після таких двох поспіль домашніх звитяг проблем у п’ятому «золотому» матчі у господарів майданчика «Енергії-Тайму» не повинно виникнути. Попервах так воно й складалося. Львівська команда першою відкрила рахунок вирішального матчу. Зробив це на 10-й хвилині Степан Струк. Та тішитися господарям довелося недовго — вже за 30 секунд бразильський черевань «Урагану» Сержао зрівнює рахунок, а у другому таймі, на 32-й хвилині, забиває «золотий» гол. Цей гол дозволив івано-франківській команді вперше у своїй історії святкувати перемогу у національному чемпіонаті. Ба більше, найкращим снайпером футзальної першості став, без сумніву, герой фінальної серії франківський бразилець Сержао.
Після гри головний тренер «Урагану» Сергій Гупаленко подякував усім уболівальникам «Урагану», а їх на три матчі приїхала чималенька кількість, а також керівництво та гравців команди. А от настрій у головного коуча господарів Станіслава Гончаренка був діаметрально протилежний. Щоправда, він привітав івано-франківську команду з перемогою, поскаржився на те, що окремі гравці його команди після перельоту в Бразилію на товариські матчі у складі національної збірної України прилетіли втомленими, і це вплинуло на свіжіть окремих футболістів у фінальній серії. Також пан Гончаренко виділив у складі «Урагану» Сержао та сказав, що проти нього його команда так і не зуміла знайти певних пігулок у захисті.
У підсумку цей матч поставив крапку у не зовсім однозначному футзальному сезоні. Сезоні, який побачив зникнення багатьох команд-легенд. Зокрема, чемпіона «Тайму» (злився з «Енергією» та багаторічного флагмана українського міні-футболу донецького «Шахтаря». А наприкінці ще й львівський «ТВД» припинив своє існування. Відтак Львів тишком-нишком із футзальної столиці України перетворився на рядове місто. А вектор міні-футбольного буму, принаймні після галицького фінального герцю, звернувся ще більше на захід — у сусідній Івано-Франківськ.
Як би там не було, а у повітрі почали витати чутки про можливе створення футзальної прем’єр-ліги, на зразок старшого брата, тобто футболу. Принаймні президент АМФУ (Асоціація Міні-футболу України) Геннадій Лисенчук в одному з інтерв’ю таку можливість не спростував. Тому попереду на нас, мабуть, чекають великі зміни… Та чи будуть вони на краще, покаже час.
+++
Гроші, гроші, куди вас подіти?
Мстислав Коцький-Боб’як
Ратуша (Львівська область)
09.06.11
Скільки існує людство, стільки, мабуть, тема фінансів або ж просто грошей буде актуальною. Спорт, а передусім футбол як гра мільйонів у прямому і переносному значеннях не виняток. Здавна тема грошей у спорті була за сімома замками. Ще б пак! В більшості країн — це один із видів діяльності, в якому можна не лише заробити грошенят на прожиття, а й «відмити» окремим нечесним на руку олігархам та й просто багатим людям свої фінансові статки.
Дещо про футбол
Зараз в українському футболі, як і у провідних чемпіонатах Старого світу, настало міжсезоння. А це значить, що почалася гаряча пора для футбольних функціонерів робити нові покупки та здійснювати продажі. Не дрімають і футбольні агенти. Найвідоміші з-поміж українських агентів — це Шандор Варга та Олександр Кулішевич. Саме останній в одному зі своїх інтерв’ю привідкрив завісу загадковості щодо трансферного ринку України. Пан Олександр сказав, що найактивнішими трансферами ринку серед вітчизняних команд вже звично будуть ті клуби, які плекають надії вдалих виступів не лише на внутрішній арені, а й у єврокубкових баталіях. Це донецький «Шахтар», київське «Динамо» та харківський «Металіст». І треба сказати, як у воду дивився. «Кроти» вже націлилися на гравця бразильського «Сантоса» Алана Патріка. «Шахтар» пропонує бразильцю контракт на п’ять років із зарплатою приблизно півмільйона євро в рік плюс бонуси. Клуби ще дискутують навколо вартості футболіста (розходження складає 1 млн. євро — 5 проти 6), але найвірогідніше, клуби зійдуться на цифрі в 5, 5 млн.
Та не тільки футболісти укладають із клубами контракти. Роблять це й тренери. Учор,а як грім серед ясного неба, грянула чергова звісточка зі стану флагмана західноукраїнського футболу львівських «Карпат». Нову угоду з «зелено-білою» командою терміном на три роки уклав білоруський фахівець Олег Кононов, під керівництвом якого «леви» вибороли неабиякий поступ впродовж останніх років. Як бачимо, панове, на нас очікує спекотне трансферне літо.
Рейтинги, рейтинги…
Не футболом єдиним живе світ спорту. До прикладу, найбільш оплачуваними спортсменами є не футболісти, а гольфісти, баскетболісти та тенісисти. Щоправда, українців серед них катма. Журнал «Forbes» оприлюднив рейтинг ТОП-50 найбільш високооплачуваних спортсменів світу. Його вже який рік поспіль очолює американський гольфіст Тайгер Вудс. Його дохід становить 75 млн доларів. До слова, до першої десятки рейтингу потрапили лише три футболісти — англієць Девід Бекхем, португалець Кріштіано Роналдо та аргентинець Ліонель Мессі. Не оминув рейтинг-лист і прекрасної половини людства. Єдиною жінкою в ньому другий рік поспіль є «Сибірська сирена», тенісистка Марія Шарапова. Впродовж останніх 12 місяців Шарапова заробила 24 млн 200 тис. доларів, і такі доходи забезпечили їй 29 позицію в рейтингу. Основну частину грошей Марія Шарапова отримала від рекламних контрактів з фірмами Nike і Cole Haan. Українські спортсмени до рейтингу не потрапили.
Топ-10 найбільш високооплачуваних спортсменів:
1. Тайгер Вудс (США, гольф) — $ 75 млн
2. Кобі Брайант (США, баскетбол) — $ 53 млн
3. Леброн Джеймс (США, баскетбол) — $ 48 млн
4. Роджер Федерер (Швейцарія, теніс) — $ 47 млн
5. Філ Мікельсон (США, гольф) — $ 46,5 млн
6. Девід Бекхем (Англія, футбол) — $ 40 млн
7. Кріштіану Роналду (Португалія, футбол) — $ 38 млн
8. Алекс Родрігес (США, бейсбол) — $ 35 млн
9. Міхаель Шумахер (Німеччина, автоспорт) — $ 34 млн
10. Ліонель Мессі (Аргентина, футбол) — $ 32,3 млн
P.S. В наступному номері «Ратуші» читайте більш детальніше продовження футбольних трансферних новин України, Європи, світу.
Довідка «Ратуші»
Трансфер (від англійського to transfer — переносити, перемішувати) — використовується в туристичній, банківській, інноваційно-економічній, спортивній, швейній, психологічній та інших тематиках. Трансфер у розумінні спортивних команд репрезентує перехід гравців з однієї команди в іншу або одного спортивного клубу в інший. При цьому виплачується винагорода гравцеві або клубу за трансфер.
+++
Кубок області з футболу виборола Умань
Анна Остапчук
Прес-центр (Черкаська область)
09.06.11
Володарем Кубка Черкащини-2011 з футболу стала команда «Уманьферммаш». На домашньому полі лише після матчевих пенальті Умані вдалося перемогти тогорічного чемпіона «Зорю» із села Білозір'я Черкаського району.
Протягом основного часу команди зіграли з рахунком 1:1, забивши по черзі спочатку в першому, а потім і в другому таймі. Матч видався неспокійним, оскільки обидва суперники не нехтували порушеннями і багато падали.
Під час роздач пенальті білозірці двічі не змогли влучити у сітку, оскільки м'яч летів вище воріт. А от уманчани змогли завершити гру на свою користь із рахунком 4:3 і стати новим переможцем Черкащини.
+++
ЄВРО-2012
Німецька преса − похмура щодо Євро-2012
Олександр Кононенко
Київська правда (Київська область)
08.06.11
Німці вже марять поїздкою на майбутній чемпіонат Європи в Україні і Польщі. Але Німеччина лише у 2006 році приймала світову футбольну першість, і планка очікувань щодо України серед німців піднята досить високо
З нагоди символічної дати − 1 року до Євро-2012 − в українських містах висадився десант західних журналістів. А це мало наслідком серію статтей у німецькій пресі. Окремі з них − відверто нищівного характеру. Але це можна зрозуміти − німці самі недавно проводили великий футбольний турнір − ЧС-2006 − і тому ставлять планку вимог до країни господаря Євро-2012 дуже високо. Крім того, маси німецьких уболівальників збираються приїхати наступного року до України та Польщі.
Журналіст видання «Bild am Sonntag» Матіас Марбурґ дивується не лише умінню українських жінок ходити бруківкою на високих підборах. Він пише, що українські таксисти непривітні, а пересічні мешканці міст-господарів Євро-2012 не знають навіть елементарної англійської. «Аби купити квитки на вокзалі, наш фотограф був змушений згадувати шкільні уроки російської мови. Поєднавши це з мімікою, жестами руками і ногами, а також зі схематичними малюнками на папері, ми насилу купили квитки на поїзд до Харкова». Окрім того журналіста, звісно, дивує і те, що всі вказівники та оголошення на українських вокзалах − лише українською мовою.
Матіас Марбурґ також залишився невдоволеним «оновленим» аеропортом у Львові: «Термінал виглядає як стара ратуша у маленькому німецькому містечку. Ми безуспішно шукали електронні табло».
«І це тут Йоахим Лев святкуватиме перемогу своєї команди?»
Критичною є думка журналіста і щодо готовності українських стадіонів. «І це тут Йоахим Лев хоче святкувати перемогу своєї команди?» − описує журналіст свої враження від майбутньої роздягальні «Олімпійського». «Зі стелі звисає кабель, на підлозі лежать труби, про те, що це роздягальня, сповіщає лише табличка біля дверей».
«Дві тисячі працівників працюють у три зміни, аби завершити будівництво стадіону в потрібний термін. Наступна дата − 11 листопада. Саме тоді він має бути офіційно відкритий під час гри національних збірних України та Німеччини».
Директор футбольного турніру Маркіян Лубківський в інтерв’ю Марбурґу висловив надію, що до Євро всі роботи буде завершено. «Ми проводимо чемпіонат вперше. Звичайно, організувати його в таких країнах як Австрія та Швейцарія набагато легше. Але ми зможемо! Йдеться про імідж України в Європі».
Німецький журналіст вважає, що якби всі міста-господарі Євро були готовими настільки ж, як Донецьк, то Лубківському не було б за що хвилюватися. «Найсучасніший стадіон країни, «Донбас-Арена», обладнаний всім необхідним: роздягальні, газон, медіа центр. Все найновіше та найкраще. Його будівництво коштувало українському олігарху Рінату Ахмєтову 400 мільйонів доларів».
«Чим менші сподівання − тим менше розчарування»
Видання «Berliner Zeitung» порівнює підготовку до Євро-2012 у Львові та Гданську. Спортивний оглядач Мартін Генкель вважає, що Львів з усіх українських міст підготовлений до турніру найгірше. «Тут відбуваються спекуляції із землею, компанії-забудовники приходять і йдуть геть, і до сих пір не відома остаточна дата здачі стадіону в експлуатацію. Це має відбутися у 2011-му, але коли саме − не зрозуміло».
Тижневик «Wirtschaftswoche» пише, що польські стадіони будуть готові якраз до початку футбольного турніру: «Проблеми починаються поза межами спортивних арен. Ремонт доріг може затягнутися. Вболівальникам, які подорожуватимуть самотужки, без автомобілів, доведеться насолодитися соціалістичним шармом невеликих польських міст, вокзалів та аеропортів. Окрім того, поляків хвилює відсутність прогресу в їхніх східних партнерів, вони непокояться, чи не стане це причиною для позбавлення країн права проведення Євро».
Як вважає тижневик, українці сприймають ситуацію набагато простіше: мовляв, імідж країни і так поганий. Керівник представництва концерну «Adidas» у Києві Ніколас Штеґельман прокоментував це таким чином: «Якщо очікування не будуть занадто високими, то й розчарування буде меншим». Він особисто очікує, що гостинність українців у наступному році зросте. Так само, як і зростають продажі від атрибутів турніру в його магазинах.
Але будь-які сподівання зводяться нанівець, коли мова заходить про те, що в Києві, наприклад, недостатньо місць у готелях середнього класу, не кажучи вже і про інші міста-господарі, зазначає «Wirtschaftswoche». «Половина наших готелів поки що не готова, − розповів виданню український віце-прем’єр Борис Колесніков. − Але до Євро все буде зроблено!»
Геть від статусу «країни третього світу»
Це один із тих фактів, перекреслюють початкову мету Україну: заохотити приїздити в країну якомога більше туристів. У Польщі міста-господарі поєднані із туристичними цікавинками швидкісними автобанами. В Україні ж охочим відвідати Крим доведеться використовувати літаки. Щоправда, Львів чи Донецьк, за словами тижневика, також можуть запропонувати уболівальникам цікаву «не футбольну» програму.
«Україна хоче, аби Євро-2012 наблизило її до вступу в ЄС, − пише «Wirtschaftswoche». − Зараз ведуться переговори про асоційоване членство. Питання про це буде розглянуто у червні у Польщі, яка зараз головує в Євросоюзі. На час футбольних змагань прикордонний контроль між двома країнами буде скасовано. Можливо, це спростить процедуру перетину кордону з ЄС для українців і на майбутнє. Тому німці, в свою чергу, побоюються потоку нелегальних мігрантів».
Як би там не було, але у червні наступного року Європа побачить, наскільки ефективними були мільярдні інвестиції обох країн у підготовку до футбольного свята. Багато експертів одностайно заявляють, що для України участь у Євро-2012 − можливість позбутися статусу «країни третього світу».
+++
Спрытко и Гарнюня выпали из имиджевых кампаний Евро-2012
Крымская правда (АР Крым)
09.06.11
Министерство иностранных дел не будет использовать мультипликационные персонажи Спрытко и Гарнюня для имиджевых кампаний, сообщают СМИ со ссылкой на главу департамента информационной политики МИД Олег Волошин.
В ответе Волошина на запрос «Института массовой информации» говорится, что такое решение было принято после общественного обсуждения. «По итогам широкого общественного обсуждения стратегии, которое прошло по инициативе МИДа, Министерство не планирует использовать эти символы при реализации имиджевых проектов за бюджетные средства. В то же время, МИД не возражает против их использования во время мероприятий имиджевого характера, которые финансируются из других источников», − говорится в документе.
Кроме того, Волошин подчеркнул, что Спрытко и Гарнюня не являются официальными символами Украины, но могут использоваться в качестве сувенирной продукции. Он также обращает внимание, что эти мультипликационные персонажи не будут использоваться в контексте Чемпионата Европы по футболу 2012 года: «…. Эти персонажи не имеют никакого отношения к проведению Евро-2012».
+++
ЄВРО-2012: не наш футбол
Тарас Стаднійчук
Главное (Харківська область)
09.06.11
Коли Україна виборола право на проведення Євро-2012, з усіх кутків почали лунати фантастичні пророцтва про водоспад іноземних інвестицій, які докорінно змінять обличчя країни. Тепер же до Євро-2012 залишився рік, ніяких іноземних інвестицій чомусь не з’явилось, а підготовка іде тихеньким розпилом бюджетних грошей.
З цим вже, схоже, майже усі змирились і прийняли як даність, зате все ще лунає інша байка: про наплив туристів. Насправді, на Євро-2012 ніхто особливо не поспішає, 88% запитів на квитки, котрі були виставлені у продаж, надійшло з України і Польщі.
Спершу − статистика. Отже, чемпіонат Європи з футболу триватиме з 8 червня по 1 липня. За цей час всього має відбутися 31 матч, з них 16 − в українських містах, в тому числі і фінальний матч у Києві, на НСК «Олімпійський». З цих 16 матчів всього лише по 3 гри приймуть Львів та Харків, 5 − Донецьк і 5 − Київ. 3 матчі протягом місяця − це не більше, ніж протягом звичайних сезонних ігор, тож уже виникають сумніви щодо наповнення міста відвідувачами, тим більше, команди постійно ротуватимуться.
Тепер подивимось на місткість стадіонів:
Київ − 60 тисяч (до речі, це навіть менше, ніж «Олімпійський» міг приймати до реставрації); Донецьк − 50 тисяч; Львів та Харків − трохи більше 30 тисяч на стадіон. Тобто, максимальна кількість відвідувачів міст, за умови, що кожен з вболівальників відвідає лише одну гру, може сягнути 300 тисяч у Києві, 250 тисяч у Донецьку і по 90 тисяч у Львові та Харкові. Отже, всього 730 тисяч людей протягом чемпіонату.
Півмільйони футбольних фанатів за місяць − не так і погано, але це все ж таки не «мільйони іноземних туристів», про яких любить говорити влада. Питання в тому, хто саме придбає квитки на зазначені місця. І тут постає цікава картина.
Попередній продаж квитків на матчі вже розпочався; зокрема в березні цього року пройшла підписка на 45% усіх доступних квитків. Таким чином, якщо говорити про українські матчі, − це 328,5 тисяч квитків. При цьому, за словами речників УЄФА, попит перевищив пропозицію в 19 раз, через що квитки довелось розподіляти жеребом. Треба відзначити, що така ситуація не є чимось унікальним − перед чемпіонатом 2008 року теж відбувся «oversubscription», і квитки теж розподіляли тим самим методом.
Проте тут важливий інший факт: як повідомляє DW, під час Євро-2008 кількість запитів з країн-хостів сумарно склала 50% усіх підписок (29 з Швейцарії та 21 з Австрії). В нашому ж випадку кількість запитів на квитки з країн-учасниць склала аж 88%.
Щоправда, не повідомляється, скільки з якої країни. Але оскільки матчі національних збірних обачно заплановані лише на домашній території (за винятком лише того випадку, якщо Польща вийде у фінал), то цілком безпечно припустити, що розподіл між двома країнами є відносно рівномірним. Та все ж я навіть дещо занижу показник і уявлю, що кількість українців, які хочуть відвідати матчі в Україні, була нижчою і склала 80%.
Виходить приблизно 262,8 тисяч. Тобто уже сьогодні з потенційно можливих 730 тисяч місць на українських стадіонах іноземців потенційно може бути не більше 467 тисяч. Все ще непогано, хоч все далі від «мільйонів».
Який шанс, що пропорції продажів решти квитків зміняться? Точно сказати важко, але я думаю, що невеликі. Здебільшого решта квитків реалізовується безпосередньо напередодні матчів, відповідно основну роль грає територіальна ознака. Я думаю, що доводити, чому більше всього шансів купити в касах Києва чи Донецька квитки на матчі мають українці, − не потрібно. По-друге, за даними минулого Євро, для прихильників країн-учасниць відводилась квота 19% на матч. Це якраз і збігається з моїм попереднім припущенням про 80%.
Отже, на матчах за участю збірної України, цілком реальною є ситуація 80% українських вболівальників, 20% − команди суперника. Що таке 20%, скажімо, на стадіоні у Донецьку? Всього лише 10 тисяч.
Цифра, яка не надто вражає уяву і, в принципі, цілком співставна із матчами Ліги Чемпіонів чи фінальних етапів відбору світового та європейського чемпіонатів. Хай навіть це і більше за стандартне ядро фанатів, що приїжджає на виїзні матчі своєї команди, але погодьтесь, 10 тисяч в місті-мільйоннику − це мале число, яке легко розчиняється у масі місцевого населення.
Львів та Харків українську збірну не прийматимуть, відтак у них більші шанси побачити наплив іноземних туристів. Але, по-перше, самі вони майже в два рази менші за Донецький та Київський стадіони. По-друге, невже ви думаєте, що українці проігнорують повністю ці матчі тільки тому, що не грає збірна? Так якщо загальна статистика «20% для країн-учасниць на матч» буде дотриманою, це дасть всього 40%. Відповідно, ці міста тричі за місяць гарантовано матимуть наплив лише по 12 тисяч туристів.
Хтось скаже, що присутній явний дисбаланс, і будуть внесені відповідні корективи в розподіл квот і просто буде обрано менше представників з «оверсабкрайбд» країн на етапі жеребкування та збільшено частку інших країн. Але, на мій погляд, цього не станеться із наступних причин.
Першочерговим дилером квитків є УЄФА. Саме вона розподіляє квоти на продаж квитків, та й прибутки від всього івенту теж ідуть їй уже із наступним перерозподілом, відповідно до домовленостей. А, на відміну від українського уряду (чий інтерес в привабленні іноземних туристів насправді теж є сумнівним), їй, в цілому, байдуже, хто відвідуватиме матчі. УЄФА навряд чи буде змінювати умови жеребкування, щоб якось змінити розподіл країн-учасниць. По-перше, це дійсно буде трошки несправедливо з боку надірваних фанатів, які так сильно жадають потрапити на матчі, більше за колег з інших країн.
По-друге, фінансово основна маса прибутків УЄФА надходить аж ніяк не від квитків, а банально від продажу прав трансляції. Лише почитайте консолідовану звітність за 2007 2008 роки. Диспропорція вражаюча. Тобто квитки як такі УЄФА погоди не роблять − головне, щоб стадіони були заповненими для гарної картинки. Тож якщо бідні українці готові платити за квитки більше за європейців із невідомо звідки отриманих доходів − чому б їм не дати це зробити!
З усім цим логічно не погодитись і сказати, що на Євро їдуть не лише безпосередньо на футбольні стадіони. Тисячі людей просто приїжджають «відчути дух футбольного свята», перейнятися атмосферою і тому подібне.
До того ж, саме про це і свідчить звітність УЄФА про Євро-2008. За даними УЄФА, з 7 по 28 червня 2008 року, Швейцарію відвідали 4,5 мільйонів туристів, а Австрію − 2,5 млн. Проте, якщо придивитись уважніше, мова йде не про іноземних туристів, а лише про відвідувачів (visitors). Скільки саме серед «відвідувачів» було іноземців − сказати точно складно. Але не будемо занадто скептичними − туристів таки дійсно було багато, хай і ми не можемо навести точні статистичні дані.
Проте, чи дійсно Україна в тих самих умовах, що й Австрія з Швейцарією?
Для того щоб відповісти на це питання, потрібно розуміти специфіку такого роду подорожей. У молодих європейців дещо інше бачення світу та організації відпочинку. Це бачення передбачає оренду авто і подорож до якогось з європейських міст. Той, хто був у Празі, Берліні чи Амстердамі, зрозуміє, про що мова − на вихідні ці міста наповнюються мешканцями з інших європейських країн, які приїжджають, просто щоб розважитись, потусуватись у клубах, попити пива і просто відпочити.
Власне, футбол їх і не особливо цікавить. Просто якщо вони знають, що в цей час в місті проходитимуть матчі, то напевне будуть не проти за пивом трошки повболівати в якомусь громадському місці. Але якщо раніше ніякого інтересу до країни у них не було − то вболіватимуть швидше з дому, з місцевого пабу, але не з країни-хоуста.
Чи відповідає цим критеріям Україна?
Візу скасували − безперечно це плюс. Але чомусь ця подія не заповнила ані Київ, ані інші українські міста (за винятком хіба що Львова, та й то вельми скромно там все насправді), іноземними туристами. В той час, як, наприклад, в сусідню Польщу іноземці масово приїздять потусувати на вихідні уже зараз, без усіляких Євро. Тут можна наводити безліч аргументів про місцевий сервіс, інтегрованість, про «ментів», які не знають англійської мови, імідж країни та міста, але якщо ці фактори важко обчислити, то є два інших, які, до того ж, є ключовими.
Мова йде про транспортну інтеграцію і акомодацію. Ці два фактори виконують роль такого собі «фладгейту». Тундра красива, і, мабуть, багато людей хотіли б її відвідати, але якщо туди важко добратися − то навряд чи вони це колись зроблять. А якщо там ще і нема де ночувати, то поїдуть туди тільки особливо відважні туристи-екстремали.
В Цюріх або Відень можна добратися поїздом, автобусом, літаком або авто (власним або орендованим). Всі ці варіанти легко вкладаються в бюджет 50-100 євро в обидва кінці на людину. Особливо спритні, озброєні лише інтернетом можуть знайти ще дешевші пропозиції.В Україні поїздка з Лондона до Києва навряд чи обійдеться дешевше 200 євро (із зворотнім квитком).
З готелями ситуація не краща. В прем’єр-палацах, може, й захочуть оселитись заможні фанати, але їх загальна кількість не буде великою. Звичайні ж туристи, які навіть місць на матч не роздобули, шукатимуть дешевих економічних пропозицій. Стандартною є практика, коли через сайт, типу booking.com, бронюється хостел або готель до 3-х зірок, вартістю до 50 євро за ніч. А тепер зайдіть і спробуйте зробити це на тому ж booking.com. На момент написання статті, там пропонувалось всього 54 пропозиції з Києва. Для порівняння, у Варшаві 188 готелів, у австрійському Клагенфурті, найменшому місті Євро-2008, їх 133.
Про інші українські міста я навіть не згадую. До того ж, з 54 варіантів, лише 10 знаходяться в найнижчому ціновому сегменті. Обізнані мандрівники вже давно знають, що у Києві та Львові набагато дешевше можна зняти апартаменти з добовою оплатою. За тиждень-два до Євро людина зайде на сайт, побачить, що вільних місць немає, або вони за скажено високою ціною, і просто спостерігатиме за футболом з дому чи з місцевого пабу.
Ну і, на завершення, ще один цікавий факт. На Євро-2008 другою за кількістю заявок на попередній продаж квитків була Німеччина. Зрозуміти, чому так − не складно: пряме географічне сусідство, відсутність мовних бар’єрів в обох країнах. Екстраполювати цей факт на Євро-2012 не складно. Росіянам до України і віз не потрібно, і країна в цілому знайома, і до дикого українського сервісу звикати не треба.
Можливо, варто нарешті опуститись на землю і сприймати Євро-2012 не через призму радянізованої пропаганди, а просто як звичайний масовий захід? Як мінімум, не виділяти політикам кредит довіри тільки тому, що вони, як тупуватий студент, скрізь тицяють заученим зворотом, в якому присутні слова Євро-2012.
+++
1,3 мільярда євро
Високий замок (Львівська область)
08.06.11
Стільки планує заробити УЄФА на чемпіонаті Європи з футболу 2012 року в Україні й Польщі.
Це трохи більше, ніж прибуток від Євро-2008 в Австрії і Швейцарії. Більшу частину прибутку від Євро-2012 принесе продаж медіаправ − 62%, або понад 840 млн. євро, а також комерційних прав (спонсорство, ліцензування) − 22%, або 290 млн. євро. За останні 20 років прибутковість чемпіонатів Європи з футболу зросла в понад 30 разів.
+++
До Євро-2012 − рівно рік! УЄФА не має сумнівів: Україна встигає
Аскольд Єрьомін
Високий замок (Львівська область)
08.06.11
До Євро-2012 залишився рівно один рік! 8 червня 2012-го фінальний турнір чемпіонату Європи з футболу стартує о 19 год. за київським часом матчем на Національному стадіоні у Варшаві. А 11 червня наступного року відбудеться перший матч Євро-2012 в Україні − на донецькій «Донбас Арені».
Пам’ятаєте, скільки було в нас скептиків, які не вірили у здатність України належно підготуватися до європейського футбольного свята? А скільки їх було за кордоном! Тільки й писали про те, що в Україні ані готелів немає, ані стадіонів, ані доріг… Звісно, не все у підготовці до Євро-2012 йшло в нас гладенько. УЄФА роздала Україні свого часу чимало «жовтих карток» − попереджень через зриви графіків підготовки. Був період, коли здавалося: ще трішечки, і Євро-2012 у нас відберуть… Однак протягом 2010 року Україна швидким ривком надолужила відставання (велика заслуга в тому, зокрема, віце-прем’єра, міністра інфраструктури Бориса Колесникова). І сьогодні, за рік до чемпіонату, УЄФА не має жодних сумнівів − Україна встигає.
«В Україні вже готові два стадіони, а ще два будуть готові в жовтні, готовність об’єктів − 70-80%, − відзначив напередодні операційний директор УЄФА Мартін Каллен. − Аеропорти готові на 60%. Складніше з дорогами. Роботи по них ще на 30-40 років». Це прикро. Але не все ж відразу… «Я впевнений, що люди, які приїдуть сюди, відкриють для себе Східну Європу, яку недостатньо знають, − з оптимізмом дивиться у майбутнє Мартін Каллен. − У Португалії в 2004 році теж не все було ідеально, проте була святкова атмосфера». Будемо сподіватися, що атмосфери свята українські дороги не зіпсують.
За даними опитування компанії GfK Ukraine, 89% жителів нашої держави схвалюють проведення Євро-2012 в Українi. 73% опитаних вірять: позитивний вплив Євро-2012 на розвиток України компенсує витрати на проведення чемпіонату. 61% респондентiв сподiваються на модернiзацiю iнфраструктури. Близько половини − на залучення iноземних iнвестицiй, поширення позитивної інформації про Україну в свiтi… Можливо, ці очікування трохи перебільшені. Але сьогодні в нашому житті чимало негативу, тож «ін’єкція» позитиву від Євро-2012 українцям не завадить.
Хвиля ейфорії торкнулася й суто спортивного аспекту Євро-2012. Майже третина українців, за даними опитування GfK Ukraine, очікують від національної збірної… виходу до фіналу! Практично стільки ж опитаних вірять у те, що «синьо-жовті» дійдуть до півфіналу… Ось ці очікування − вели-и-и-ке перебільшення. Мабуть, люди пригадують Мундіаль-2006 у Німеччині, де команда Блохіна дійшла до чвертьфіналу. Мовляв, якщо на першості світу дійшли до 1/4 фіналу, чому б на першості Європи не дійти до 1/2? У Німеччині було фантастичне везіння − в групі з Україною були слабенькі Туніс і Саудівська Аравія, плюс в 1/8 ми потрапили на одного з найслабших на тій стадії суперників − Швейцарію… На Євро слабеньких команд не буває, тож на везіння сподіватися не варто. Схоже, саме гра збірної − найбільша наша сьогодні проблема у підготовці до Євро-2012…