Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
В.Янукович пригрозив звільненням Д.Табачнику та Р.Сафіулліну
Unn.com.ua
03.06.11
Президент України Віктор Янукович попередив міністра освіти та науки, молоді та спорту Дмитра Табачника та голову Державної служби молоді та спорту України Равіля Сафіулліна, що вони будуть звільнені у разі, якщо не проводитимуть адекватну гуманітарну політику. Про це глава держави заявив під час засідання Ради регіонів, передає кореспондент УНН.
«Я хочу попередити пана Табачника разом з Сафіулліним, якщо ви будете проводити таку політику, яка сьогодні не єднає молодь, а змушує її виходити на вулиці з різними гаслами, ви закінчите тим, чим закінчили ваші попередники на минулому засіданні уряду. Це дуже швидко закінчиться», − наголосив Президент.
В.Янукович також розкритикував деяких керівників регіонів, які також, за його словами, не займаються гуманітарної політикою. «Ви сидите, склали руки, і дивитесь, чим це закінчиться, не займаєтесь взагалі гуманітарною політикою, виховання молоді і не робите просвітницьких програм», − додав В,Янукович.
Він також зауважив, що в цілому гуманітарна політика держави у сфері освіти, культури вкрай неефективна. «В цілому гуманітарний блок уряду заслуговує на дуже низьку оцінку. Я хочу окремо звернутись до міністра культури Кулиляка: будете сидіти, як зараз ви сидите, це закінчиться погано», − додав глава держави.
Як повідомляв УНН, 1 червня Президент України Віктор Янукович підписав укази: про звільнення В.Тихонова з посади віце-прем'єр-міністра − міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, а Юрія Хіврича − з посади першого заступника міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ.
Окрім В.Тихонова та Ю.Хіврича, Президент лишив посади також голову Севастопольської міськдержадміністрації Валерія Саратова, якого було назначено на цю посаду 6 квітня 2010 року.
+++
«Динамо» vs «Шахтер»: у кого «чернее» история?
Остап Хмара
Sport.tochka.net
03.06.11
Футбольный сезон, который завершился, большинство специалистов и болельщиков уже успели окрестить самым успешным в истории «Шахтера» и одновременно одним из самых провальных для «Динамо».
sport.tochka.net не будет присоединяться к этому хору и давать громких характеристик. Вместо этого мы решили вспомнить, какие самые большие неприятности пережили флагманы украинского футбола за время полноценного существования того же украинского футбола − то есть с начала 90-х и до сегодняшнего сезона.
Взрывоопасный «Шахтер»
Новейшее развитие «Шахтера» выглядит эдаким планомерным восхождением на вершину по ходу которого, «горняки» покоряют все новые и новые барьеры. Однако началось это спокойное и планомерное движение со взрыва. В прямом смысле этого слова.
То, что произошло 15 октября на донецком стадионе стало шоком не только для «Шахтера», Донецка и украинского футбола, но и вообще для футбольной Европы. Ведь настоящие взрывы бомбы, а не файеров или петард, на трибунах стадиона − это не что иное, как форс-мажор, Именно это и произошло в Донецке во время матча «Шахтера» и «Таврии». В результате взрыва погиб, в частности, тогдашний президент «горняков» Ахать Брагин. Понятно, что матч остановили, отложили и провели позже.
Глубокая психологическая яма
Однако с этим взрывом отложились и большие амбиции «Шахтера». Ведь кроме шока, который пережили футболисты, клуб оказался в растерянности, оставшись без президента.
Поэтому второй удар не заставил себя долго ждать, но, учитывая события, которые произошли, стал вполне прогнозируемым. Сезон «Шахтер» откровенно провалил, заняв лишь 10-е место в чемпионате Украины. До того в чемпионатах Украины худшей позицией дончан было 4 место, а после сезона 1995-1996 гг. «горняки» ниже второй строчки не опускались.
«Пощечина» Ахметову от беглеца
Еще один скандал, связанный с «Шахтером», существенно ударил по амбициям уже нового президента клуба Рината Ахметова. А вместе с ним и по болельщиках, «горняков», которые уже привыкли, что их команда − лучшая и отказаться от нее (будучи болельщиком или футболистом) можно разве, будучи не в своем уме. А тем более, никто не ожидал от легионера «Шахтера», который сумел завоевать любовь болельщиков, доверие тренера, и стал действительно символом команды, измены.
А именно это сделал бразилец Матузалем, который в июле 2007 года покинул тренировочный сбор «горняков» и больше в команду не вернулся. Стоит добавить, что совсем незадолго до этого Матузалем получил награду лучшего футболиста чемпионата Украины, и это при том, что борьбу за чемпионство «Шахтер» «уверенно» проиграл «Динамо».
Меховая история Суркисов
Собственно, о «Динамо». Самый громкий скандал связан с этой комнадою, также непосредственно касается ее президента. Но если в случае с «Шахтером» и Брагиным президент «горняков» стал жертвой трагедии, то братья Суркисы были его непосредственными участниками.
В 1995 г. испанский судья обвинил руководство «Динамо» в попытке подкупа бригады арбитров, мол судьям за правильный арбитраж матча Лиги чемпионов с «Панатинаикосом» предложили $30 тыс. и норковые шубы. Конечно, в «Динамо» говорили, что это все не так, но в УЕФА поверили арбитру и дисквалифицировали команду.
Несмотря на громкий скандал европейского уровня, братья Суркисы остались в футболе и, как известно, не на последних позициях.
Буряк даже не покраснел
Впрочем «Динамо» далеко не всегда радовало своих «боссов» приличными результатами.
В своеобразную «черную» полосу, которая, по мнению, части болельщиков продолжается и до сих пор, «Динамо» вошло после смерти Валерия Лобановского. Однако апогеем стало выступление динамовцев на старте Лиги чемпионов в 2005 году.
Тогда впервые в своей истории киевляне не смогли пройти в групповой раунд турнира, проиграв по сумме двух матчей швейцарской команде «Тюн», о которой до этого в Европе никто не слышал. Это пятно в истории киевского клуба тесно связано с именем Леонида Буряка, хотя он и тренировал киевлян тогда всего три месяца (с июня по август), но успел стать «злым гением» для «Динамо».
Пощечины от экс-соседей
После того сезона в «Динамо» также не все складывалось гладко, однако следущим «буряком» для киевской команды стал, безусловно, Валерий Газзаев. На этого специалиста возлагались огромные надежды, но сначала он не нашел общего языка с киевскими журналистами и болельщиками, потом ситуация стала напряженной внутри коллектива, и в конце это вылилось в позорные результаты киевского клуба.
И хотя Газзаев продержался в «Динамо» значительно дольше Буряка − свыше года (с июня 2009 по октябрь 2010), однако и позорных результатов «насобирал» больше.
Газзаев сначала занял с командой последнее место в групповом этапе Лиги чемпионов, потом проиграл чемпионство «Шахтеру», в следующем сезоне не смог вывести «Динамо» в групповой раунд Лиги чемпионов и опозорился с командой в групповом этапе Лиги Европы. Ведь под руководством Газзаева «Динамо» не смогло обыграть белорусский БАТЭ и уступило молдавскому «Шерифу», занимая последнее место в группе.
И только приход Лужного, а впоследствии и Семина, позволили «динамовцам» хотя бы частично реабилитироваться в этом сезоне.
Вам решать, какой из этих команд судьба (а, возможно, собственная недальновидность, непрофессионализм или еще какие-то факторы) нанесли болем ощутимые пощечины. Своими «мыслями относительно» призываем делиться в комментариях под этим материалом.
+++
ЕВРО-2012
Кнопкодави задавили Колеснікова
Nashigroshi.org
02.06.11
Борис Колесніков настільки захопився освоєнням мільярдних бюджетів на об’єктах Євро-2012 і встановленням донецького орднунгу, що не помітив важливу річ. З наближенням виборів зазвичай ручні нардепи почали виявляти ознаки апетиту. І ось трапився перший провал.
31 травня лідер комуністів Петро Симоненко дозволив собі абсолютно несподівану як за нинішніми часами витівку. Він особисто з парламентської трибуни натякнув, що під соусом Євро-2012 протягується законопроект №8062 «Щодо звільнення від сплати мита товарів для будівництва і оснащення аеропортів, які є об’єктами чемпіонату», від якого на версту тхне нестачею аргументів. І що характерно − його вголос підтримав Володимир Литвин, не самої великої відваги мужчина. Ось стенограма:
Симоненко П.М.
И по проекту 8062. Тот, который имеет отношение к подготовке Украины к Евро-2012. Позиция нашей фракции определяется тем, что мы требуем, чтобы в данном случае были названы конкретно группы товаров или продукции, которая нужна для этих объектов. Чтобы не было никаких спекуляций… Фракция проголосует. Но мы уже имеем опыт, когда несколько лет назад на стадион украинский предлагали тоже снять все эти, определенные льготы ввести и потом завозили…
Головуючий. Дякую. Шановні народні депутати! Відносно законопроекту 8062, це про Єдиний митний тариф (щодо звільнення від сплати мита товарів для будівництва і оснащення аеропортів, які є об’єктами чемпіонату). Ми попереднього разу говорили і ще раз звертаюсь до Кабінету Міністрів України, дайте розшифрування, про що конкретно йдеться, які товари, предмети, обладнання необхідно ввозити для Євро-2012.
Після такого несподіваного пасажу Партія регіонів змушена була голосувати за законопроект Олександра Заца, одного з найближчих клевретів Бориса Вікторовича, у гордій самотності. Не підтримали навіть позафракційні «тушкани».
У першому наближенні соратники Колеснікова по партії відмітили, що цей провал у Раді − це зовсім не провал. Мовляв, Борис Вікторович забув попрацювати з парламентарями, які починають підготовку до наступних виборів, а тому формують партійні каси за рахунок саме таких − лобістських − проектів, по яких немає рознарядки на голосування від самого Віктора Федоровича.
А те що Колесніков міг банально забути − не дивно. Після перенесеного інфаркту віце-прем’єру знову до всього є діло.
Саме в ці дні ввійшло в активну фазу передахування київського Палацу спорту. Державній установі, чиї керівники не розуміють навіщо в ціну тендерів вганяти 30 додаткових відсотків від вартості робіт, вирішили змінити підвідомчість. Самостійна госпрозрахунковість під крилом Мінспорту змінюється на дах ДП «НСК «Олімпійський», який повністю контролюється Нацагентством з питань Євро-2012.
І це лише невеличка складова в розпорядку дня віце-прем’єра. Минулого тижня Колесніков повернувся з-за кордону з прекрасною звісткою для свого улюбленого «Львівського автобусного заводу», продукцію якого на сотні мільйонів він минулого безальтернативно нав’язав містам Євро-2012. Цього разу Борис Вікторович привіз домовленість із французькою компанією «Рено» щодо випуску автомобілів швидкої допомоги на майданчиках ЛАЗу. Ціна питання: випуск до півтори тисячі штук на рік, вартість однієї швидкої − 60-100 тис. євро. Тобто близько 100 мільйонів євро на рік, або кругленький такий мільярд гривень. Якщо французам сподобається, то вони розглянуть можливість випуску мікроавтобусів у Львові. І тоді обсяги мільярдів стануть ще цікавішими.
Щоправда є одна заковика. Це в Україні Колесніков може розповідати, що завод братів Чуркіних він обрав винятково з метою підтримки вітчизняного виробника. А ось публічній компанії «Renault», вартість акцій якої залежить від багатьох нюансів, ще доведеться дізнатись з ким вони вплутуються у спільний бізнес.
Ну, і нова улюблена іграшка Колеснікова теж вимагає часу, уваги і коштів. Минулого літа він вирішив стати хокейним олігархом і створив клуб «Донбас», який з нового сезону стартує у Всеросійській хокейній лізі. Але системність є системність. ХК «Донбас» став власником ТОВ «Тотвельд», яке 1 червня отримало від Нацтелерадіо ліцензію на супутниковий телеканал «Хокей». Безпосередньо опікується телеканалом Орест Сохар, багаторічний медіа-соратник Михайла Бродського.
Тож сподіваємось, що народні депутати вибачать Борису Вікторовичу його необачну неуважність. Людина вся в потоках, в драйві, в проектах. На все потрібен час і гроші. Хто ж знав, що безвідмовні кнопкодави дістануть дулю з кишені саме в той час, як почали укладатись перші стомільйонні контракти на імпорт обладнання для аеропортів?
+++
Євро-арени України: Що? Де? Коли? І яким коштом?
Погорєлова Ксенія
Jkg-portal.com.ua
03.06.11
До чемпіонату Європи з футболу, який відбудеться на стадіонах України та Польщі, залишився рівно рік. Здавалося б, нарешті нашій країні посміхнулася фортуна, адже спортивний захід такого рівня − це можливість і підзаробити, і показати себе усьому світу, і заохотити туристів, і таки довести всім, що ми − Європа.
Одночасно зі щастям, яке «впало нам на голову», звалилася і купа проблем, адже до ладу потрібно привести і дороги, і транспорт, і аеропорти, і готелів набудувати, а найголовніше − підготувати, так би мовити, обличчя країни − стадіони, які прийматимуть гостей.
Усього їх чотири. Це «Донбас Арена» у Донецьку, НСК «Олімпійський» у Києві, «Металіст» у Харкові та «Львів Арена» (робоча назва) у Львові. Звичайно, головна ставка робиться на столицю України, «нашестя» футбольних фанів у яку буде найбільшим.
Білети на чемпіонат вже давним-давно у продажу, а готовність України викликає побоювання, що приймаючій стороні таки доведеться червоніти.
На сьогодні у повній «бойовій» готовності лише два стадіони − у Донецьку та Харкові. Безперечно, можна пишатися донецькою літаючою тарілкою − стадіоном «Донбас Арена», на будівництво якого пішло три роки і 1,5 млрд. грн. Його, зокрема, визнали «Кращим проектом Mobotix 2009 року у світі» та «Найкращою будівлею 2009 року в Україні». А інспектори УЄФА назвали «Донбас Арену» Колізеєм 21 сторіччя. Стадіон вміщує 51 504 місця для вболівальників. Його також називають містом у центрі міста. Крім переглядів футбольних матчів, тут можна відпочити з розмахом: завітати у ресторан чи бар, відсвяткувати корпоратив, весілля або день народження, побувати у клубному музеї, підкачати м'язи у тренажерному залі , «відірватись» у нічному клубі і т.д. Дифірамби йому можна продовжувати і продовжувати.
Набагато скромніше виглядає стадіон «Металіст», проте і він у списку лідерів щодо готовності. На його реконструкцію витратили два роки і 60 млн. грн. Відкрили стадіон, який вміщує 42 тисячі вболівальників, також у 2009 році. Як зазначав тоді віце-президент Федерації футболу України Сергій Стороженко, «Металіст» перетворився на найсучаснішу і «складну агротехнічну споруду». Він також хвалився тим, що під час реконструкції стадіону було перевершено деякі європейські стандарти, зокрема, щодо освітлення футбольного поля.
Поки що пасе задніх, але обіцяє вчасно виправитись стадіон у Львові. Як запевняє Львівський міський голова Андрій Садовий, офіційне відкриття заплановане на осінь цього року. А поки що його готовність складає 55%. Проте на об'єкті люди працюють вдень і вночі. Згідно з проектом, буде споруджено 33 тисячі місць для футбольних вболівальників. «Львів Арена» матиме три поверхи. На першому буде паркінг, а два інші − для двоярусних трибун, VIP-сектору та решти допоміжних приміщень. Крім того, стадіон вміщуватиме конференц-зали, VIP-клуби, галереї, ресторани, різноманітні навчальні центри і т.д. Відповідно до кошторису, на все це піде 875 млн. грн.
Головна спортивна арена країни − НСК «Олімпійський» − одна із найпроблемніших. Навколо стадіону точиться купа розмов, на жаль, доволі неприємних. І не дарма. Стадіон для українців виявиться просто «золотим», адже на його реконструкцію спрямували захмарну суму грошей − 4,59 млрд. грн. Для прикладу, на «Донбас Арену», побудовану з «нуля», пішло майже утричі менше грошей!
Експерти УЄФА, які нещодавно інспектували хід робіт на стадіоні, залишились задоволеними побаченим.
Тим часом «Олімпійський», як інформує офіційний сайт стадіону, вже готовий на 87%. Роботи на головній спортивній арені ведуться у три зміни, в них задіяно майже дві тисячі осіб.
Передбачається, що новий стадіон буде відповідати «еліт-класу» і поєднає 80-літню спортивну історію України, європейський досвід та надсучасні технології. Крім того, з усіх спортивних арен, що готуються в Україні до Євро-2012, він буде найбільшим. На трибунах мають розміститися 69 004 глядачів.
«Сучасного обличчя стадіону надасть скляний фасад та покриття у вигляді підвісного навісу з напівпрозорої синтетичної мембрани, що накриватиме 100% глядацьких місць. Інфраструктура стадіону відповідатиме вимогам УЄФА до стадіонів класу «Еліт» − з новою системою безпеки, збільшенням кількості підходів до стадіону та шляхів евакуації, системи відеоспостереження з моніторами і відеокамерами, інформаційно-комп'ютерними технологіями», − повідомляється на офіційному сайті НСК «Олімпійський».
Головний стадіон майбутнього чемпіонату Європи, на якому відбудеться і фінал змагання, і церемонія закриття, має відкритися восени цього року. А нам залишається лише сподіватись, що кошторис робіт не зросте знову, а арену добудують вчасно і без ексцесів.
+++
Милиция предлагает к Евро-2012 принять закон о футбольных «хулсах»
Sport.comments.ua
03.06.11
В Донецкой области более 100 футбольных фанатов, ранее нарушавших закон, попадут под особый контроль правоохранителей во время Евро-2012
Об этом сегодня на пресс-конференции заявил глава Донецкого областного управления МВД Украины Николай Купянский, передает корреспондент «Донецк. Комментарии».
По мнению Купянского, в Украине по примеру других европейских государств необходимо принять закон «о спортивном хулиганстве», и одним из видов наказания, по его мнению, стоит ввести запрет на посещения футбольных матчей.
«Мы ведем учет болельщиков, которые нарушают правила и были привлечены к административной ответственности. Таких в Донецкой области зарегистрировано более 100 человек. Они войдут в базу. Тем, которые будут несколько раз попадать в базу, мы будем уделять больше внимания», − рассказал Купянский.
Он добавил, что донецкие правоохранители отслеживают информацию из других стран об агрессивных болельщиках, чтобы во время чемпионата принимать к ним соответствующие меры.
+++
«Металіст»: арена з п’ятьма зірками
Леся Соловчук
Ukraine2012.gov.ua
03.06.11
З усіх українських арен харківська − єдина, яку готувала українська команда проектувальників.
Як створити стадіон Євро? Чим відрізняються стандарти УЄФА? І які альтернативні варіанти розглядались, перш, ніж з’явився дах «павук»? Про це в ексклюзивному інтерв’ю Інформаційному центру «Україна-2012» розповів головний архітектор проекту стадіону Олександр Чуб.
− На скільки це складно − спроектувати стадіон?
− Я займаюсь стадіоном з 1983 року, задовго до Євро. І прийшов до висновку, що проектування стадіону можна порівняти лише з проектуванням великого медичного комплексу або крупного мікрорайону. Це високий рівень залучення технологій і великої кількості субпідрядних організацій. На стадіоні було залучено понад 10 субпідрядних проектних організацій. У проектуванні даху, наприклад, взяв участь Харківський філіал інституту імені Шимановського.
У генплані Харкова була зарезервована територія для будівництва нової спортивної арени, але коли Україна виграла право на проведення Євро-2012, було прийнято правильне рішення реконструювати існуючий стадіон «Металіст». Це дозволило Харкову зберегти час і отримати статус приймаючого міста.
Харків єдине місто-господар Євро, де над стадіоном працювала виключно українська команда. Спочатку місто було на лаві запасних. Спільні зусилля проектантів і будівельників, скорочення часу будівництва показали, що Харків готовий вчасно побудувати арену для ігр міжнародного класу. Нам допомогла любов до країни і міста.
У числі команди, яка добре попрацювала, можу назвати Київський авіаційний університет, який робив аеродинамічні дослідження витривалості даху стадіону. Тепер ми можемо рекомендувати їх російським колегам проектувальникам у дослідженні моделей їх стадіонів. Хороший фронт робіт виконаний інженерами щодо розрахунків освітлення. Вони склали конкуренцію компанії «Філіпс» і перемогли в тендері. Тепер у нас чудовий освітлювальний комплекс, де ми отримали понад 2000 люкс і можемо розвити систему до 2400.
OSK_1.jpegВзагалі на стадіоні все крупно масштабне. Наприклад, вага даху − 3,5 тонн над головою.
«Металіст» − одна з найстарших арен країни. Вона була створена у 1925 році за ініціативи радянського наркому Анастаса Мікояна. У 1927-му постали головні споруди: 2 невеликі трибуни і бігова доріжка, а також футбольне поле. Перший проект арени виконав архітектор Зиновій Перміловський. Коли ми покопались в історії, то дізнались, що в ті часи він був ще студентом. Тим не менше об’єкт є дуже цікавим з точки зору стадіонної архітектури. Тепер, після реконструкції об’єкти, які вдалось зберегти, набули статусу культурної пам’ятки. Зокрема, ми зберегли фрагмент фасадної частини східної трибуни від З. Перміловського, вхідний павільйон-ротонду. Збережена і скульптура дискоболу. Я вважаю це досягненням в культурному сенсі. Історична складова цінується і в Європі.
− Арена працює вже півтора роки. Можете відзначити її сильні сторони?
− У нас, по-перше, оригінальний дах. Ми не могли спиратися на старі трибуни, тому придумали конструкцію, яка накриває їх як «павук» з опорами за межами чаші стадіону. По-друге, є власна спайдер-камера, яка літає над стадіоном у трьох вимірах. Такої нема на жодному стадіоні України, Та й в Європі це вважається дорогим задоволенням. По-третє, те, що нам вдалось зберегти і включити до складу комплексу все, що має статус пам’ятника архітектури, я також вважаю нашим досягненням. Аутентичний фрагмент східної трибуни разом із вхідним павільйоном став історичною візитівкою стадіону.
По-четверте, багатофункціональність − теж перевага арени. Особисто я не є прихильником будівництва арени виключно для футболу. На міському стадіоні мають бути представлені інші види спорту. Моє покоління пам’ятає на стадіонах тисячі глядачів, які вболівали не тільки на футболі, а й на легкоатлетичних змаганнях, інших видах спорту. Якщо вдало поєднати легкоатлетичну складову і футбольну − це тільки плюс. Ми можемо бути акредитовані на міжнародні змагання з легкої атлетики. Щодо планування і обслуговування − повністю витримано європейський рівень.
Загалом це арена, яка налаштована працювати не тільки на Євро, а й на майбутнє. Ми зробили оптимальний стадіон для нашого міста. У нас стабільно заповнені 40 тисяч місць.
− У кожному з чотирьох міст підкреслюють, що їх газон буде найкращим. Чим вирізнятиметься поле у Харкові?
− Вимога УЄФА − стадіон Євро має мати природне покриття. У нас газон буде цілий рік зеленим. Ігри Ліги Європи, які відбулись на «Донбас Арені» і «Металісті» − проводились вже на живому газоні необхідного рівня.
«Металіст» пережив кілька «газонних» епох. У 60-ті роки було звичайне трав’яне поле. Потім зробили дренажні труби під газони − довгий час це був найкращий газон в СРСР, та один з кращих в Європі. Сьогодні за цим параметром ми знову хочемо вирватись вперед.
Газон − це не просто багатошарове покриття. Він включає в себе багато інженерних систем: полив, підігрів, дренаж і систему аерації, усі інші напрямки, які підтримують газон в належному стані. Зараз ми зробили примусовий дренаж. І коли в місті буде злива, газон буде майже сухий, бо волога тут всмоктується «дренажною» губкою. По трубах буде подаватись повітря для аерації. Раніше газон мав підігрів електрокабелем, зараз міняємо на водний підігрів − це розчин води з етиленгліколем.
Ми знаємо, що донецький газон − дорогий і добротний. Але на «Металісті» буде не гірший. Зараз працюємо з командою спеціалістів, яка має світовий досвід і володіє найсучаснішими технологіями.
− Розкажіть, як з’явився славнозвісний дах-»павук»?
− Було кілька варіантів покриття арени. Один розглядався як дах-колесо, що мало опиратися на 4 вежі в розривах між трибунами. Це було кардинально інше архітектурне рішення. Та, оцінивши ризики, ми зрозуміли, що для такої конструкції у нас надто важкий дах − 3,5 тонн. Покрівля могла пошкодити фундаменти трибун. Тому ми відмовились від «колеса». Інший варіант − велетенської арки. Та оскільки арка вимагала великих відстаней, а з одного боку ми були обмежені вулицею Плеханівською, варіант відпав сам собою.
OSK.jpgУ нашій ситуації, коли є 4 різні трибуни, необхідно було знайти якусь об’єднуючу ідею, архітектурний акцент. Оскільки ми реконструювали арену, не перериваючи ігор, знайшли рішення − поставили опори і розтяжки. Конструкція усім сподобалось. Хтось побачив краба, хтось − павука. Головне − ми знайшли єдине рішення. «Павук» не опирається ні на одну з трибун і при цьому залишається супернадійним. Передбачена апаратура повного моніторингу конструкції, зокрема, покриття. В розрахунках ми розглядали можливість втрати стійкості опор і спроектували таким чином, що опора може вийти з ладу, а конструкція вистоїть. Тому дах-павук став оптимальним вибором. І на рівні безпеки, і на рівні архітектурного рішення − конструкція об’єднала всі трибуни і зробила єдиним образ стадіону.
− Як було працювати з УЄФА?
− Непросто. Адже стандарти УЄФА − поняття відносне. Їх документація постійно змінюється. Наприклад, спочатку передбачався блок кабінок для коментаторів. Це було складне завдання, але ми його виконали. Через рік змінились вимоги − усі місця коментаторів і журналістів перенесено на поверхню західної трибуни − так званої медіатрибуни.
Теж саме сталося і з санітарною зоною. Співвідношення чоловічих і жіночих туалетів нерівне ( 65% до 35%), але оскільки на жінок норматив вищий − виходить порівну. Стандарти УЄФА протягом реконструкції змінювались − в результаті вдвічі збільшилась кількість туалетів.
Взагалі стадіон є складною інженерною конструкцією. Він багатошаровий. Тут є власне футбольні технології, технологічні системи поля, роботу якої забезпечує багато машин. Третій рівень − весь комплекс обслуговування глядачів. Наш стадіон має місткість близько 40 тисяч. Вимоги УЄФА такі: він має наповнюватись протягом однієї години, а евакуйовуватись протягом 8 хвилин. Подібних нормативів для стадіонів до серпня минулого року не було в українських державних будівельних нормах.
Окрім цього, комплекс для глядача включає розміщення, пересування, місця для сидінь, які мають бути досить комфортними та вандалостійкими. Важко далось в проектуванні питання кута зору на поле в умовах реконструкції. З цією проблемою зіткнулись і на НСК «Олімпійський», але кожна арена знайшла рішення. Ще одна вимога УЄФА − сегрегація різних груп глядачів. Необхідно розділити фанів на трибунах, VIP-глядачів, журналістів, власне футболістів, представників УЄФА. В якихось точках вони мають зустрічатись, в якихось − ні.
Важливою складовою стадіонів є комплекс телетрансляції: передавальні станції, енергетичний блок, забезпечення трансляції. Коли ми проектуємо арену, думаємо, що робимо її тільки для глядачів. Насправді вона створюється і для телеглядачів.
+++
Янукович вважає, що в 2012 році економічна ситуація в Україні поліпшиться
УНІАН
03.06.11
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ вважає, що в 2012 році економічна ситуація в Україні поліпшиться.
Як передає кореспондент УНІАН, про це він сказав на засіданні Ради регіонів у Криму.
Зокрема, за словами Президента, «2012-й рік проглядається трошки краще, ніж 2011-й, бо ми вже не будемо мати таких боргів».
В.ЯНУКОВИЧ зазначив, що в поточному році Україна має сплатити зовнішніх боргів на суму близько 90 млрд. грн. За його словами, на наступний рік сплата таких боргів складатиме вдвічі менше.
Також, сказав Президент, у 2012 році передбачаються надходження в бюджет України від проведення Євро-2012. «По нашим розрахункам, так як нам обіцяє віце-прем’єр-міністр КОЛЕСНІКОВ, ми трошки заробимо грошенят», − сказав В.ЯНУКОВИЧ. При цьому він додав, що зараз необхідно завершувати всі об’єкти, які готуються до Євро-2012.
В.ЯНУКОВИЧ підкреслив, що в нинішній ситуації «головне, щоб в країні була стабільність». «Успішна буде та політика, яку будуть розуміти і підтримувати люди», − наголосив В.ЯНУКОВИЧ.
+++
Реконструкція «Динамо» обійдеться в $500 тис
Ukraine2012.gov.ua
03.06.11
На реконструкцію харківського стадіону «Динамо» витратять близько півмільйона доларів США. Про це повідомили в прес-службі інвестора реконструкції − компанії DCH.
Перебудову стадіону розпочали ще в березні цього року, а мають закінчити в жовтні. На об’єкті замінили газон, відреставрували частину трибун, а також відремонтували підтрибунні приміщення. Наразі на «Динамо» проходить реконструкція північної трибуни.
Після завершення реконструкції стадіону, він зможе вміщати близько десяти тисяч глядачів. Як підтвердив під час нещодавнього візиту до «першого столиці» Маркіян Лубківський, цілком ймовірно, що після оновлення стадіон «Динамо» разом з готелем «Космополіт» зможе використовуватися командами-учасницями як одна з транзитних баз Євро-2012
+++
Україна та Польща мають намір ввести до Євро-2012 процедуру митного оформлення шляхом «єдиної зупинки»
УНІАН
03.06.11
Митні служби України та Польщі мають намір запровадити до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року процедуру митного оформлення шляхом «єдиної зупинки».
Як передає кореспондент УНІАН, про це повідомив голова Державної митної служби України Ігор КАЛЕТНІК під прес-конференції 2 червня у Могилів-Подільському Вінницької області.
«Ми передбачаємо, зокрема з поляками, можливість здійснення митного оформлення шляхом «єдиної зупинки». Фактично, громадянин, який буде рухатись для участі в Євро-2012 в якості уболівальника, буде проходити митний прикордонний контроль України і Польщі за один раз. Зупинившись на території Польщі, ми передбачаємо спільний контроль з поляками, і вони це підтвердили», − повідомив І.КАЛЕТНІК.
Він зазначив, що митні служби зараз перебувають на завершальній стадії підписання відповідних угод.
«Я думаю, що це можливість і на майбутнє після Євро-2012 продовжити цей пілотний проект», − сказав голова Держмитслужби України.
Крім того, він зазначив, що для перетину кордону до Євро-2012 будуть передбачені окремі смуги руху, синхронізація роботи пунктів пропуску, взаємне визнання результатів митного контролю. «І якщо його (взаємне визнання результатів митного контролю − УНІАН) проведуть поляки − ми будемо визнавати їх результати, а якщо проведемо ми − поляки визнаватимуть наші результати митного контролю та оформлення», − сказав І.КАЛЕТНІК.
Він запевнив, що митна служба забезпечить чітку роботу та швидкий перетин кордону вболівальниками на Євро-2012.