Олег БЛОХІН: «Чим більше лідерів на полі, тим сильніша команда»
Через три з половиною роки після завершення своєї першої кампанії в збірній України Олег Блохін повернувся на посаду головного тренера синьо-жовтих. Фахівцеві, котрий досяг із національною командою найвищого успіху в її історії, дійшовши до чвертьфіналу світової першості, належить готувати українську дружину до виступу на домашньому ЄВРО-2012. Напередодні товариського матчу нашої національної команди з Узбекистаном наставник дав інтерв'ю для офіційної програми зустрічі.
− Олеже Володимировичу, довірена вам посада водночас і почесна, й дуже відповідальна...
− Я чудово розумію всю відповідальність, яка лягає на мої плечі, а також на плечі тренерського штабу. Із наближенням до Євро тиск на команду, природно, посилюватиметься. Звичайно, допомагає досвід попередньої роботи в збірній − ситуація підвищеної уваги до національної команди мені добре знайома. Тому тренерський штаб працює спокійно, у своєму ритмі. Хоча завжди є місце і для чогось нового: свого часу я не виступив на Євро як гравець. Тим цікавіше буде зануритися в атмосферу чемпіонату Європи в ролі тренера.
− А чим, на вашу думку − на думку посла ЄВРО-2012, стане форум найкращих збірних Старого Світу для нашої держави? Зокрема, як вплине на розвиток футболу в Україні?
− Вже зараз очевидно, що проведення чемпіонату Європи позитивно позначиться і на розвитку українського футболу, і на розвитку інфраструктури взагалі: завершується або перебуває в розпалі будівництво нових стадіонів, аеропортів, готелів і доріг. У той же час Євро − це своєрідний виклик для країни: ми вперше проводимо змагання такого рівня, здаючи своєрідний тест на здатність не просто організовувати масштабні події, а й бути надійними партнерами, чиї гарантії − не порожній звук... Наскільки я бачу та відчуваю, українці з нетерпінням чекають футбольного свята, прагнучи продемонструвати світові свою традиційну гостинність.
− Роботу в збірній ви розпочинаєте з двох контрольних матчів, у яких, на жаль, не вдасться перевірити всіх кандидатів до збірної...
− Так, у товариських поєдинках із Узбекистаном і Францією не зможемо задіяти всіх, кого хотіли б, через підготовку «молодіжки» до фіналу європейської першості. У складі команди 21-річних − принаймні четверо-п’ятеро кандидатів у національну команду. Поспілкувавшись із Павлом Яковенком, я вирішив не відривати його підопічних від тренувального процесу. Хлопці заслужили на свій шанс, і мають пройти до кінця цикл, що поки складався для них напрочуд вдало. Отже, склад, близький до оптимального, готуватиметься вже до запланованого на 10 серпня спарингу проти Швеції. Насичена в нас і осіння програма: вже досягнуто домовленостей про виїзні матчі з Чехією та Болгарією, 11 листопада маємо зіграти зі збірною Німеччини на реконструйованому «Олімпійському» в Києві. Ведуться переговори щодо зустрічі з чемпіонами світу та Європи іспанцями.
− На який результат може розраховувати українська команда на домашньому ЄВРО-2012? Які головні завдання ви ставите перед збірною?
− Програма-максимум − стати чемпіонами Європи. Але реалізовувати її треба поетапно. Тож першим на порядку денному стоїть завдання подолати груповий бар’єр і вийти до плей-офф...
− Кого вважаєте фаворитами турніру?
− На перемогу традиційно претендуватимуть Франція, Англія, Італія, Іспанія, Німеччина, Голландія. Гадаю, в цю суперечку може втрутитися й Португалія.
− Чим буде бити фаворитів збірна України? Які козирі в нашої команди? Які слабкі сторони?
− Я тільки-но очолив збірну, тож об’єктивно відповісти на це запитання мені поки складно. Пропоную повернутися до цієї теми хоча б після двох найближчих ігор. З приводу того, що бачив у грі команди раніше, можу сказати, що треба буде попрацювати з обороною. Середня ж лінія і атака турбують менше − там уже щось вимальовується.
− Чи залишається Андрій Шевченко ключовим гравцем збірної? Хто ще може претендувати на звання лідера колективу?
− Чому лише Шевченко? Так, він − один із ветеранів, на чий досвід ми розраховуємо, один із виконавців, які, очевидно, відіграватимуть важливу роль у створенні колективного малюнку. Я б дуже хотів, щоб до фінального турніру чемпіонату Європи Андрій підійшов у найкращій формі. Але поруч із ним вистачає талановитих молодих хлопців, котрі, сподіваюся, перейматимуть у Шевченка та інших старожилів не тільки тактичні хитрощі, а й лідерські якості. Чим більше лідерів буде на полі, тим сильнішою буде команда.
− Як далеко ви зазираєте в перспективу роботи зі збірною України? Чи хочете залишитися головним тренером після ЄВРО-2012?
− Поки у мене контракт на рік, а там видно буде. Поживемо − побачимо. З керівництвом Федерації футболу України ми вирішили: якщо все складеться вдало, обов’язково знайдемо шляхи для продовження співпраці.
− З кінця 2008 року, залишивши ФК «Москва», ви не працювали тренером. Чому присвятили цей період?
− Футбол − у мене в крові, тому залишити його я ніяк не міг. Переглядав ігри, аналізував їх навіть у цей період «творчої відпустки», яку провів у колі сім’ї − з дружиною та доньками, насолоджуючись можливістю хоч якось надолужити те, чого був позбавлений протягом активної кар’єри. Тепер малі розуміють, що їхній тато знову ходить на роботу. Образно кажучи, в мене з’явилася ще одна велика дитина − національна збірна, і їй також потрібні ретельний догляд і турбота.