Футбольная жизнь в зеркале СМИ

12.05.2011 19:52

Интернет

ФУТБОЛ

Збірна України не гратиме з Іраном

2012ua.net

09.05.11

Національна збірна України в рамках підготовки до Євро-2012 не зіграє 2 вересня 2011 року з іранцями. Міжнародна федерація футболу (ФІФА) вилучила з календаря поєдинків збірної Олега Блохіна матч проти цієї азійської команди.

Нагадаємо, раніше планувалося, що зустріч пройде на стадіоні «Динамо» ім. В.В.Лобановського в Києві. Наразі Федерація футболу України підшукує іншого спаринг-партнера для національної команди. Найбільш вірогідний варіант − Уругвай.

Крім того, керівництво ФФУ намагається домовитися з чинними чемпіонами світу та Європи. Втім, останні висувають досить жорсткі фінансові умови.

++

Луческу: «Я очень доволен»

Pressing.net.ua

09.05.11

По материалам клубных сайтов

После дерби с донецким «Металлургом» (2:0) на «Донбас-Арене», результат которого позволил «Шахтеру» оформить чемпионство за два тура до конца, наставник горняков Мирча Луческу был в очень хорошем расположении духа, однако отметил, что еще рано говорить о чемпионате − он еще не закончился. Все пресс-конференции после матчей 28-го тура.

ШАХТЕР − МЕТАЛЛУРГ Д − 2:0

Главный тренер «Шахтера» Мирча Луческу:

− Очень рад, что за два тура до конца мы завоевали чемпионство. Но не хотелось бы говорить сейчас о чемпионате − он еще не закончился. На эту тему пообщаемся, наверное, после завершающей игры с «Днепром». Надеюсь, что будет полный стадион, а не так, как сегодня. В какой-то мере настроение болельщиков, которые долго между собой говорят о том, что чемпионство уже добыто, передалось и нашим игрокам. Наверное, и сами болельщики, думая о том, что мы уже чемпионы, не заполнили стадион должным образом. Такое настроение и у журналистов, которые после победы «Шахтера» в чемпионате, наверное, должны были заполнить этот зал. Это в какой-то мере знак, что мы пока не стали по-настоящему большой командой − для этого еще нужно много работать. Были игры, когда футболисты расслаблялись, и присутствовали мысли о том, что даже при неудачном исходе мы все равно выиграем чемпионат. Отсюда и несколько не очень успешных игр. Что касается соперника, то скажу, что «Металлург» был супермотивирован. Любая команда против будущего чемпиона хочет сыграть на максимуме, показать все свои лучшие стороны в сложнейшей игре. В некоторых моментах в плане агрессивности они даже превосходили нас. Но я очень доволен, что все закончилось нашей победой и мы стали чемпионами. Ждем следующих игр. Футбольный год еще не закончился.

− Мистер, будут ли сложности с настроем на полуфинальную игру Кубка против «Днепра»?

− Вы правильно заметили. Были моменты, когда мы что-то выигрывали, а в следующих матчах были расслабленными. Очень важно восстановить игроков перед средой − они отдали очень много сил, в особенности после травмы Эдуардо, что фактически заставило нас до конца сегодняшнего матча играть вдесятером. Будем стараться и сделаем все возможное, чтобы к «Днепру» все подошли в наилучших кондициях. Помимо полуфинала скажу, что присутствует большое желание встретиться в финале с киевским «Динамо».

Исполняющий обязанности главного тренера донецкого «Металлурга» Владимир Пятенко:

− Прежде всего, хочется поздравить «Шахтер» и его болельщиков с заслуженным чемпионством. По игре претензий к футболистам у меня нет. Выполнили все то, о чем мы с ними договаривались перед матчем.

− Каким вы видите будущее донецкого «Металлурга» в целом и свое в частности?

− Будущее команды мне видится хорошим. Будем идти вперед, стремиться туда, где уже есть «Шахтер». А насчет своего будущего − вопрос не ко мне.

− Я видел Морозюка на трибунах. Он травмирован или не в форме?

− На сегодняшний день те 18 человек, которые были в заявке, лучше готовы и физически, и психологически, и во всех остальных аспектах. Поэтому Морозюк просто не попал в это число.

− Какой психологический климат в команде после отставки Гордеева?

− Может быть, это некорректный вопрос в том смысле, что были, скажем так, настроения, приближенные к паническим. Не из-за тренера, а потому, что мы не демонстрировали ту игру и те результаты, которые от нас требуются.

СЕВАСТОПОЛЬ − ОБОЛОНЬ − 3:1

Сергей Ковалец, главный тренер «Оболони»:

− Во-первых, накануне Дня Победы хочу поздравить всех ветеранов с праздником Победы. Это была настоящая Победа, которая позволил нам жить и показывать хороший футбол сегодня. Во-вторых, было бы очень интересно, если бы Борис Баранец забил второй гол. Тогда и игра была бы совсем иная. В-третьих, мотивация «Севастополя» была большей, чем у «Оболони». А в-четвертых, поражение дает больше пищи для анализа, позволяет делать выводы и двигаться вперед.

− Дождливая погода внесла свои коррективы в матч. Помешало ли это вашей команде?

− Наоборот. Погода была классная, весна, шел хороший дождь. Поле также было в очень хорошем состоянии. Думаю, игра понравилась болельщикам, которые были на стадионе и около телевизоров.

− У вашей команды стоит задача попасть в еврокубки?

− Рядом сидит исполнительный директор команды Алексей Злотоябко, поэтому переадресуем вопрос ему.

− Две последние недели нам почему-то постоянно задают этот вопрос. Будет шестое место − будем играть в еврокубках, не будет − не будем. Мы играем для зрителей. Сегодня вы это видели. И никто не может нас упрекнуть в том, что с кем-то мы играем с меньшим вдохновением, а с кем-то − с большим. Сегодня «Севастополь» больше хотел победить, поэтому и победил.

− Финансово клуб готов представлять Украину в еврокубках?

− Когда будет шестое место, тогда и будем говорить.

− Насколько изменится состав «Оболони» в новом сезоне?

− До окончания чемпионата еще два тура, после чего мы будем общаться с президентом и строить дальнейшие планы.

Ангел Червенков, главный тренер «Севастополя»:

− Мы ожидали, что игра будет очень тяжелой, так и получилось. Противник у нас был очень хороший, но мы очень серьезно готовились. Хорошо, что сегодня ребята выполнили все тактические указания. Мы могли забить еще и в первом тайме, и во втором. Сегодня у нас был хороший командный баланс. Конечно, хотели использовать свои моменты и во втором тайме, когда соперник дал нам больше пространства на своей половине, но самое главное, что мы все-таки победили. Спасибо ребятам, потому что они играли прекрасно, с большой самоотдачей и показали характер. Они молодцы, как и наши болельщики, чья сумасшедшая поддержка нам очень помогла.

− Сегодня сработали ваши замены как до матча (Ибраими), так и по ходу (Кива).

− Мы детально анализировали соперника, поэтому я поставил вперед очень быстрого и агрессивного футболиста − Ибраими, который прекрасно справился со своей работой. Кива очень активно вошел в игру и забил очень важный гол.

− Погода сегодня не мешала играть?

− Погода как погода, хорошее время для футбола. Все выкладывались на 100 процентов и даже не думали о том, что идет дождь. Поле было в прекрасном состоянии.

ИЛЬИЧЕВЕЦ − ТАВРИЯ − 5:1

Валерий Яремченко, главный тренер «Ильичевца»:

− Команды вышла очень собранной на игру. Были слаженные действия. Почему мы проигрывали? В каждой линии нам не хватает одного-двух игроков. У нас не было Антонова. Он две игры сыграл, а потом выпал. Сегодня после болезни он вышел и сыграл очень собранно и активно. Вселил уверенность во все атакующие действия. А играющая молодежь чувствует неуверенность. Как получается − так играют. Если что-то не получается, то не играют. Нет устойчивого психологического настроя на игру и опыта нет. Когда получается, то получается хорошая комбинационная игра, которая нравится болельщикам, тренерам, футболистам. Отсюда такие перепады. Мы не отчаиваемся! Думаю, что в таких играх футболисты приобретают опыт. Этими играми нужно вселять уверенность в свои действия, и особенно молодым футболистам. Чтобы показывать содержательную игру, которая будет приносить успех!

− Сегодня в паре с Нывмывакой в центре защиты сыграл Яворский. И сыграл здорово. Возможно, что в следующих играх они будут играть в таком тандеме? А не Путивцев?

− Путивцев получил травму. Поэтому Яворский игра и сыграл на высоком уровне. Тем более он неуверенно сыграл в предыдущих играх. Сегодня он сыграл хорошо, жестко.

Сергей Шевченко, старший тренер «Таврии»:

− Мы поздравляем команду соперника с победой. Мы извиняемся перед нашими болельщиками, руководством за сегодняшний результат. Это, пожалуй, единственная игра в сезоне, когда мы не уступили, а проиграли! Мы проиграли по всем статьям.

− А не было недооценки?

− У нас есть своя политика. Мы ехали сюда только за тремя очками.

− В чем причина? Проиграла «Оболонь», «Арсенал» и ваша команда? Вы ведь могли вместе с «Ворсклой» подтянуться к шестому месту.

− Будем анализировать и разбираться. Это футбол. Мы проиграли по всем статьям. Нас команда полностью переиграла. Был настрой, установки руководства. Все это понимают. Сегодня был заметен спад по игре и самоотдаче.

− Не показалось, что у Идахора был спад!

− Дело в то, что если взять общую картину по движению команды по активности − это не худшая игра нашей команды. Но по концентрации внимания…. Много пропустили. И даже имея моменты, мы не смогли реализовать. Могли ведь на перерыв уйти при счете 1:2, но не смогли. Потеря концентрации.

− Впереди еще две игры, есть ли шансы на шестое место?

− Да, никто задачу с нас не снимает! Будем играть! Сегодня для вашей команды великолепный результат, но это не значит, что она уже решила свои задачи − впереди еще два серьезных тура. Сегодня так сложилось, что мы так проиграли. Два тура − мы будем бороться! Это однозначно!

− Насколько возможна ротация в команде на следующий матч?

− Это приоритет главного тренера. Я не думаю, что будет какая-то глобальная ротация. Потому что, если брать по игровой активности, это была не самая худшая игра. Есть провальные матчи. Сегодня был наш провальный матч. За весеннюю часть, которую мы проиграли. До этого «Карпатам» и «Шахтеру» мы уступали!

ВОЛЫНЬ − МЕТАЛЛИСТ − 1:4

Тренер ФК «Металлист» Александр Иванов:

− На нас давила большая ответственность, также переживали за результат. Это во многом повлияло на поспешные действия в атаке. В перерыве мы разобрали «Волынь» детально, по полочкам разложили, как и что. У нашей команды было хорошее движение. Очень много моментов создали. В результате показали хороший футбол. Но это только первый шаг к достижению поставленной цели.

− Не собираетесь ли вы возвращать Лысенко?

− Я не компетентен отвечать на вопросы, касающиеся селекционной работы.

− Контактировали ли вы с Мироном Маркевичем?

− Нет. Только в перерыве получил указания по Шарпару.

Виталий Кварцяный, главный тренер «Волыни»:

− Сегодня мы увидели разницу между техническими действиями одной команды, и перепуганными футболистами с другой. Концовку чемпионата мы постоянно играем на нервах. Конечно, не совсем это вина футболистов, а, скорее всего, обстоятельства и наша вина, что не смогли заставить их сыграть с должным настроем.

Мы начали играть лишь после четвертого пропущенного мяча. Разве нельзя было так играть раньше? Сегодня у нас была схема 4-3-3. Было три нападающих. А вы видели трех нападающих? Я, к примеру, нет. Задача у футболистов была одна − атаковать. Но, не получилось. Получил сегодня порцию критики от болельщиков. А ведь ребята уже три месяца не получают зарплаты, но это не причина.

Надо понимать, что в данный момент между «Волынью» и «Металлистом» есть большая разница, и оценивать нас как равных нельзя. Разве мы не можем проиграть «Металлисту», что тут странного? Можем, конечно, и выиграть − случайно...

АРСЕНАЛ − ВОРСКЛА − 0:1

Николай Павлов, главный тренер «Ворсклы»:

− «Вот мне повезло: на праздники останусь в Киеве, да еще после победы над «Арсеналом»! Я не шутил, когда говорил, что если Закарлюка играет, то эту команду я обыграть не могу. Я связываю это с нахождением Сережки на поле, он настоящий лидер. Удивляюсь, почему в «Арсенале» не воспользовались этой информацией! Мне кажется, что в середине поля «Арсеналу» как раз и не хватило такого лидера. Хотя после забитого гола соперник на нас оказал серьезное давление: за счет стандартов, навесов, хорошей игры головой Самодина, а затем и Ковпака. Давление было серьезным, но я рад, что мы выстояли и победили.

− В первом тайме ваши игроки допустили ряд необязательных обрезок − довлела ответственность за результат или сыграло роль качество поля?

− Конечно, погодные условия тоже повлияли, мяч был быстрым и скользким. Я уже говорил, что на стадионе Банникова такая обстановка, словно мы на сборах находимся. Рядышком болельщики, а от этого есть дополнительное волнение. Я правду говорю, руководство перед нами не ставит задач пробиться в еврокубки, но нас просят: вы же можете, если получится. Такая форма общения руководства с подчиненными нам нравится. Однажды сыграв в Европе, нам снова хочется туда. В оставшихся поединках у нас тяжелый календарь. В следующем туре мы принимаем «Шахтер», который, впрочем, уже стал чемпионом и, надеюсь, он уже не будет так мотивирован как «Арсенал». У «канониров» также есть шансы пробиться в еврокубки. «Динамо» играло с «Карпатами» и, наверняка, у команды будет ощущаться усталость.

− Что для Вас значит эта победа?

− В родном городе всегда приятно выигрывать. Вот приезжаю в Днепропетровск, а там меня постоянно обыгрывают. Но я согласен 10 раз проиграть, но один раз выиграть, так, как в финале Кубка в Днепропетровске, где мы обыграли «Шахтер». Если по итогам чемпионата мы займем место, позволяющее нам играть в еврокубках, то эта победа будет иметь очень весомое значение. Ведь по всем раскладам «Арсенал» имел лучшие шансы. Это касается и подбора игроков, и календаря. Это все понимали.

− Ваша команда очень активно начала второй тайм и добилась успеха. На что Вы обратили внимание игроков в перерыве?

− В перерыве мы просили Янузи продержаться еще минут 15, а он не только продержался, а еще и заработал 11-метровый. Плюс вышел Сачко и показал, как надо бороться, он здорово помог нам, чему я искренне рад.

− Сегодня у вас в центре обороны играла пара достаточно молодых защитников. Как Вам удается вселить уверенность в ребят?

− Когда нет особого выбора, хочется делать ставку на тех исполнителей, которыми ты располагаешь. Кстати, вчера «дубль» «Ворсклы» обыграл молодежь «Арсенала» со счетом 2:0. Так там у нас тоже есть хорошие защитники, которые восстанавливаются после травмы, это Матвеев и Вовкодав. Они вызываются в молодежную сборную, и с ними я также связываю определенные надежды.

− В авиации есть выражение: «Машина слушается руля». Складывается такое ощущение, что «Ворскла» слушается только Павлова. Ваша средняя линия действует очень четко и слаженно, без лишнего авантюризма.

− Наши полузащитники играют вместе года три и хорошо понимают друг друга. Даже в спаррингах я стараюсь выдерживать сочетание полузащитников, а сыгранность всегда приносит результат.

− Но Вы на них влияете?

− Поверьте мне, где бы я ни работал, я всегда влияю на футболистов. Когда влияют на футболистов в обход главного тренера − через руководителей или подчиненных − там, как правило, нет порядка. С меня спрашивают, а я стараюсь находить общий язык с ребятами.

− Можно только представить, что будет, когда Вы, образно говоря, пересядете из «Ту» на «Боинг»…

− Я бы сравнил «Запорожец» с «Мерседесом». Есть «Мерс» и остальные. До немецкой машины нам еще далеко.

Юрий Бакалов, главный тренер «Арсенала»:

− Такие матчи, как правило, играются до одной ошибки, до одного забитого мяча. К сожалению, эту ошибки допустили мы.

− Сэр Алекс Фергюсон перед ответным матчем против «Шальке» признался, что целую ночь не спал. А как у вас было со сном, учитывая кадровые проблемы и значимость результата?

− Я в последнее время вообще плохо сплю, есть о чем думать.

− И все же, насколько сказались кадровые проблемы? Ведь отсутствовали Мазилу, Полевой, Старгородский?

− Вы все прекрасно видели, насколько эффективен в последних матчах был Мазилу. Отменное голевое чутье, хорошая физическая форма… Сегодня команда создала много моментов, но, к сожалению, завершающего удара не было. Конечно, Йонуца нам не хватило. К Самодину претензий нет, но, как вы понимаете, без постоянной игровой практики очень тяжело входить в игру.

− В среду вас ожидает кубковая игра с «Динамо», как будете готовиться?

− Завтра соберемся на базе, пообщаемся, тогда и будем думать о кубковой игре.

− Есть ли у вас претензии по поводу назначения пенальти?

− С тренерской лавочки сложно было увидеть, что там произошло. Да и не комментирую я работу арбитров, мое дело готовить команду.

− Гусев и Шацких постоянно подгоняли партнеров: «Давай быстрее». Но мяч постоянно гулял в тылу.

− После пропущенного гола пошла остроатакующая игра. С выходом на поле Саши Ковпака мы стали владеть преимуществом вверху, но где-то передерживали мяч. Сейчас сложно сказать, насколько оправданной оказалась наша тактика.

− Было заметно, что Шоавэ постоянно старался сделать передачу на Гусева, который был плотно закрыт…

− Где-то соглашусь с вами, но мы просили ребят играть широко флангами, а при необходимости и комбинировать с защитниками.

КАРПАТЫ − ДИНАМО − 1:2

Юрий СЕМИН, главный тренер «Динамо»:

− Футбол был показан очень хорошего уровня  и футбол был интересен для всех болельщиков, на мой взгляд. Атмосфера на поле была великолепная. Было и великолепное поле, и поэтому игроки играли с  большим удовольствием, и мы очень рады, что выиграли, ведь увезти очки из Львова очень тяжело. Мы это сделали и очень благодарен ребятам.

− Много эмоций вызвал второй гол «Динамо», который якобы был забит с офсайда. Прокомментируйте это?

− Линия обороны «Карпат» играет далеко от вратаря. И в какой-то момент они остановились. Шевченко приостановился и профессионально принял решение.

− Довольны выступлением команды в этом сезоне?

− Одно из главных событий сезона − чтобы команда попала в Лигу чемпионов. Мы ее выполнили, а дальше наша задача − бороться за Кубок.

− Ни в ком не ошиблись при выборе игроков?

− У нас сегодня была ограниченная обойма  игроков. Мы ни в ком не ошиблись. Все в меру своих сил и возможностей приложили силы к победе. Во Львове выиграть очень сложно.

Олег КОНОНОВ, главный тренер «Карпат»:

− Сегодня праздник − День города, и мы очень хотели тоже сделать подарок и победить. Упрекнуть сегодня кого-то из игроков не имею права. Самое главное, что мы играли в  футбол и показали, что мы не слабее «Динамо». Но индивидуальные  ошибки не позволили нам сделать результат. Но это футбол: есть хорошие моменты и есть, когда игрок ошибается. Главное, что на качество игры эти ошибки не повлияли. Думаю, что во втором тайме мы полностью переиграли соперника.

− Ваше мнение о втором голе «Динамо»?

− Думаю, что этот гол можно полностью занести в актив Шевченко. Он очень грамотно сыграл  и выключился, когда мяч был уже возле его ног. А Вукоевич доиграл этот момент и реализовал его. Этот гол можно занести на Шевченко, который ввел в заблуждение судейский корпус. После этой игры мы еще раз убедились, что в последних играх, которые мы играли, судейство, к сожалению, влияет на наши результаты. Работа Коллиной ведется, но думаю, что тут есть какие-то проблемы, особенно в концовке чемпионата.

− О чем говорили с Шевченко, когда его меняли?

− Андрей сказал, что это чистый гол, и он не играл в этом эпизоде.

− Прокомментируйте акцию с вышиванками, плакат с вашим изображением?

− У нас очень замечательные фанаты, и пусть не обижаются другие, но они лучшие в Украине. Самые креативные, самые конструктивные и до этого подарили мне вышиванку и попросили, чтобы я ее одел. Но это работа и после матча мы все вместе одели вышиванки и поблагодарили фанатов. Что касается плаката, то, наверное, что я самый счастливый человек и самый счастливый тренер. Думаю, что нигде такого не будет.

ЗАРЯ − ДНЕПР − 0:1

Хуанде РАМОС (главный тренер «Днепра»):

− Сегодня было очень важно победить и заработать три очка для продолжения борьбы в верхней части турнирной таблицы. Был нелегкий матч, особенно в свете того, что мы очень рано остались вдесятером. К тому же «Заря» прессинговала в течение всего поединка. Но всегда самое главное в итоге − три очка.

− Замена Коноплянки была вызвана опасением получения четвертой карточки перед игрой с «Шахтером» или другими причинами?

− Действительно, названная причина была основной. Но при этом мы остались в меньшинстве, и нужно было перераспределить работу в середине поля. А физически он не совсем был готов. Поэтому замена была обусловлена как риском получения карточки, так и необходимостью перестраиваться из-за удаления.

− Мандзюка вы заменили из-за повреждения?

− Да, я предпочел снять его, потому что у него были определенные физические проблемы к концу матча. Он не выдерживал всего поединка. Поэтому я предпочел заменить его, чтобы избежать серьезного повреждения.

− Не тревожно ехать в Донецк с такой игрой в обороне?

− Мы профессиональная команда, и должны ехать играть с «Шахтером» в любом состоянии. Мы возлагаем большие надежды на этот матч, понимая, что он будет трудным.

Анатолий ЧАНЦЕВ (главный тренер «Зари»):

− Дали фору на первых секундах «Днепру», загнав себя в критическую ситуацию. Но ребята не опустили рук, работали, создавали моменты. Пенальти, удаление, штанги − моменты были в первом тайме. Сыграли остро. Второй тайм получился хуже в плане остроты, и нам не удалось забить хотя бы один гол.

− Не слишком ли эмоциональной была замена Полянского?

− Это не эмоциональная замена. Эта ошибка повторяется у него неоднократно. Если бы я об этом не говорил, можно было бы не то, что закрыть на это глаза, но как-то пропустить. А когда говоришь человеку об одном и том же, а он игнорирует, я не мог оставить это без внимания. Хорошо вышел Езерский − он успокоил команду сзади и сыграл надежно. Очень жаль, что его опять нога беспокоит − вот это проблема.

− Наверное, лучше было бы обоих использовать со старта…

− (вздохнув) Может быть, так и лучше.

− Не запоздал ли переход на игру с двумя нападающими?

− Может, и надо было раньше. По крайней мере, сегодня команда контролировала мяч, играла более созидательно, разумнее, чем в двух-трех последних играх. И я все-таки надеялся, что у нас получится впереди. В перерыве мы просили чаще менять направления атак. В первом тайме это было − и была острота. Во втором тайме было похуже. Надеялись до последнего, что забьем.

− Когда у «Зари» появится штатный пенальтист?

− Я вам скажу по поводу 11-метровых. У Силюка есть его угол, в который он на тренировке кладет 10 из 10-ти. И вчера мы отрабатывали, и позавчера. А сегодня он взял и поменял угол. Пробил на удобной высоте для вратаря. Ну что тут скажешь?!

− Незабивная серия уже не тревожит, а режет душу болельщика. Но забить можно, только когда бьешь по воротам…

− Я с вами согласен: если не угрожать воротам, не забьешь. Мы об этом говорим постоянно, и сами игроки очень хотят забить. Не хочется глубоко вдаваться в психологию, но вопрос серьезный, и ребят нужно как-то разгрузить в этом плане.

− В прошлом году как-то беременели и рожали, посвящали голы…

− Хорошо вы сказали: «беременели и рожали».

МЕТАЛЛУРГ З − КРИВБАСС − 1:2

Старший тренер «Металлурга» Григорий НЕГИРЕВ:

− Наверное, все видели, что сегодня команда играла. Было много моментов, но мы не забили. Хотели быстро забить мяч, на установке было сказано, что нужно забивать, нам надо только выигрывать. Все это понимали. Но, к сожалению, в футболе бывает такое, что вот такие голы забиваются, когда вроде мяч в руках, а он в сетке у вратаря. Курьезные голы, неожиданные. Поэтому, второй тайм при такой форе − 2:0, конечно, команде нашей было собраться тяжело. Но забили мы гол! И забили такой гол, который мы тренируем на тренировках. У нас проходили сегодня комбинации. Где-то не хватает, наверное, мастерства у молодых ребят. Сегодня Глушко дебютировал в составе, так же и Цуриков, и Сидорчук. Некоторые моменты радовали, честно говоря. По самоотдаче какие претензии? Все старались до последней минуты. На последней минуте забили мяч. Времени не хватило, к сожалению. И хочется поблагодарить болельщиков, очень важно и приятно, что они поддерживают команду до конца.

Главный тренер «Кривбасса» Юрий МАКСИМОВ:

− Мы ехали сюда, честно скажу, за ничьей. Мы знали, просмотрев игру Запорожья с «Днепром», что они хорошо играют на контратаках, хорошо выбегают футболисты крайние и Писоцкий, и Сидорчук. Сказали от обороны играть. Получилось и держать мяч, и потом через центр отдавать длинные передачи. Думаю, что сегодня все получилось. Конечно, по первым минутам Запорожье не забило много, я считаю. Получилось наоборот.

− Насколько велик ваш кредит доверия вратарю Штанько. Многие после его ошибки ожидали увидеть в составе Боровика. И рассчитываете ли Вы на него?

− На Боровика мы рассчитываем. У нас два главных вратаря. Мы выиграли 3:1 − состав победный не меняется.

− Прокомментируйте игру своей команды в обороне и конкретно центральных защитников?

− Вы понимаете, когда два наших центральных защитника Лисицкий и Петров не играли, ведь мы получили шесть желтых карточек с Севастополем, и три игрока пропускали эту игру, надо было других ставить… Выиграли, значит нормально сыграли!

+++

Прем’єр-Ліга. «КАРПАТИ» − «ДИНАМО» − 1:2

Fckarpaty.lviv.ua

10.05.11

Михайло Кополовець зміг відквитати один м’яч

У футболі, як і в спорті загалом, на першому місці звичайно стоїть результат. Тим не менше сьогодні навіть незважаючи на прикру поразку «Карпат», вболівальники «зелено-білих» залишали стадіон, можливо, і в не найкращому настрої, але стовідсотково можна стверджувати, що він у них був насправді оптимістичний. Чому? Все дуже просто. По-перше, підопічні Олега Кононова у грі з одним із грандів українського футболу вкотре довели, що вони не лише прогресують у грі, а й хорошими темпами наближаються до лідерів Прем’єр-ліги. А по-друге, майже заповнені трибуни «України» стали не тільки свідками, а й учасниками справжнього свята футболу, яке сміливо можна назвати родзинкою Дня Львова.

28-ий тур. 07.05.2011, 16:00. «Україна», Львів. Аншлаг.

Похмуро. +7°С

Арбітр − Дмитро Жуков (Донецьк).

Асистенти арбітра: Едуард Карапетян (Тернопіль), Анатолій Свистун (Чернігів).

Резервний арбітр − Ярослав Козик (Мукачеве).

Делегат ФФУ − Олександр Тюрін (Харків).

Інспектор ФФУ − Василь Мельничук (Сімферополь).

«КАРПАТИ»: Богатінов, Ощипко, Балажіц, Б. Гомез, Петрівський, Голодюк, Ткачук, Кожанов (Кополовець, 72), Худоб’як, Батіста (Лукас, 57), Кочіш (Ґурулі, 86).

Запасні: Тлумак, Гірський, Ґодвін, Озарків.

Головний тренер − Олег Кононов.

«ДИНАМО»: Шовковський, Даніло, Бетао, Вукоєвіч, Попов, Шевченко (Кравець, 62), Мілевський, Гусєв, Єременко, Аїла, Зозуля (Гармаш, 71).

Запасні: Коваль, Алієв, Ель Каддурі.

Головний тренер − Юрій Сьомін.

Голи: Кополовець, 75 − Гусєв, 32, Вукоєвіч, 53.

Попередження: Кочіш, 41, Батіста, 54, Ткачук, 90 − Аїла, 45, Кравець, 77, Вукоєвіч, 87, Єременко, 90+4.

Поєдинок «Карпати» − «Динамо» розпочався о 16:00. Але заходи, які запланували спільно провести львівські та київські фанати, взяли старт ще о 12:00. Незважаючи на осінню погоду (схоже, організатори забули узгодити деякі питання з небесною канцелярією), кілька тисяч людей взяли участь у пішій ході від пам’ятника Шевченка на проспекті Свободи до місця проведення футбольного матчу, стадіону «Україна». Між іншим, спеціально для того, аби взяти участь у цьому заході, до львів’ян та гостей зі столиці долучилися їхні колеги по фанатському цеху з різних куточків України. Зокрема, серед учасників пішої ходи були фани з практично усіх областей Західної України, Дніпропетровська, Кіровограда, Одеси, Кривого Рогу і навіть Севастополя. Окрім піших фанів відвідати суперматч львів’ян та гостей столиці Галичини традиційно закликали і автофани, до яких цього разу приєднався на своїй автівці травмований центрфорвард «Карпат» Сергій Кузнецов.

Усі довколаігрові заходи − це звичайно цікаво і про них можна говорити багато. Але все ж таки головною подією залишається власне сам матч. Тим більше, що ні в кого не було жодних сумнівів, що зустріч буде цікавою, безкомпромісною і видовищною. Адже команди свої основні завдання в чемпіонаті вже практично виконали, а тому в особистому принциповому протистоянні і карпатівці, і динамівці при заповнених трибунах гратимуть розкуто і всім серцем. Так зрештою воно й вийшло. Але давайте про все за порядком.

Перед поєдинком у «Карпат» були серйозні кадрові проблеми. Через дискваліфікацію не могли взяти участь у грі Мілошевіч, Федецький і Зеньов. Тож цього разу «зелено-білі» з перших хвилин вийшли на поле в такому складі: у воротах Богатінов; в обороні Петровський, як і тиждень тому, замінив Федецького на правому фланзі, зліва − Ощипко, а в центрі Борха і Балажіц, який Замінив Мілошевіча. Пару опорників склали Ткачук та Голодюк, а трійку креативних хавбеків − Худоб’як, Кожанов і Кочіш. Вдруге поспіль на вістрі атаки грав Батіста.

Натомість у киян з причини перебору «гірчичників» не міг допомогти своїм партнерам кращий снайпер команди Ярмоленко. А через травми у Юрія Сьоміна були певні проблеми ще й у лінії захисту. Тож цього разу пару центральних захисників склали Бетао та Юссуф, по краях розташувалися Попов та Сілва − відповідно зліва і справа. Єременко з Вукоєвічем грали у центрі півзахисту, а по краях − Гусєв (зправа) і Зозуля (зліва). Попереду дует форвардів − Шевченко та Мілевський. А місце у воротах зайняв капітан команди Шовковський.

«Карпати» почали гру дуже активно і одразу дали зрозуміти, що шукатимуть щастя виключно біля воріт гостей. Щоправда у діях «зелено-білих» неозброєним оком на початку була помітною певна нервозність, яка призводила до необов’язкових помилок перш за все технічного характеру. Напевно, це було наслідком величезного бажання зробити подарунок львів’янам до Дня міста. Та як би там не було, але вже на перших хвилинах карпатівці подали два кутових, а Кожанов пробив по воротах Шовковського − м’яч рикошетом від Кочіша пішов за межі поля.

Втім, динамівці доволі впевнено відбили стартовий натиск господарів, після чого вже самі перейшли до активних атакувальних дій. Спочатку, як і «зелено-білі», «біло-блакитні» подали два корнери поспіль, а на 13-й хвилині створили супергольовий момент. Єрьоменко пасом врозріз вивів Шевченка сам-на-сам з Богатіновим, але форвард влучив у каркас воріт. М’яч відлетів знову до Андрія, але його другу спробу вразити ворота заблокував Балажіц.

Підопічні Олега Кононова на це відповіли хитрим розіграшем штрафного удару на 16-й хвилині. Кожанов підступно закрутив м’яча на Батісту і бразилець головою розстрілював ворота з кількох метрів. Однак лайнсмен зафіксував доволі сумнівний офсайд. А ще за три хвилини партнери у контратаці вивели на ударну позицію Гусєва. Олег справа увірвався в карний майданчик «Карпат» і потужно пробив. Але удар у нього не вийшов − в останній момент кругли по-зрадницьки «звалився» з ноги і полетів, висловлюючись термінологією стрілків, у молоко.

Кияни й надалі грали другим номером, розраховуючи на швидкі контратаки. А от «Карпати» намагалися прорвати оборону суперника за рахунок контролю м’яча і розіграшу багатоходових комбінацій. Однак гості в захисті грали досить щільно і господарям важко було вивести когось з партнерів на забійну позицію. Тому по-більшості «зелено-білі» створювали напівмоменти. Втім, нічого небезпечного не несли в собі і контратаки динамівців. Але їм на 32-й хвилині таки вдалося забити гол. Причому нічого оригінального для цього їм придумувати не знадобилося. Даніло Сілва виконав елементарну передачу верхом з правого флангу в центр штрафного майданчика. Першим на м’ячі стовідсотково мав бути наш центральний захисник Балажіц. Мав, але не був... Чому? Після гри Грегор у розмові з автором цих рядків розповів, що вони з Богатіновим не порозумілися в тому епізоді. Він почув команду від Богатінова, що той грає на виході, а тому й не вступав у боротьбу за м’яч на другому поверсі. А виявилося, кіпер кричав, що перший м’яч його, тобто Грегора. Тож Гусєву, якому ніхто не перешкоджав, залишалося лише підставити голову і м’яч залетів у праву «шістку» воріт, а Богатінов у відчаї впав на газон − 0:1.

Пропущений гол, напевне, не підняв настрою «Карпатам», але й психологічно їх також не зламав. Гравці вже традиційно для подібних ситуацій повелися як справжні професіонали і продовжували гнути у грі свою лінію. Вже на 34-й хвилині Шовковський лише ціною ушкодження у ближньому бою з Батістою врятував свою команду від неприємностей. А ще за дві хвилини після прострілу низом від лицьової лінії з лівого флангу Ощипка Кочіш пролетів повз м’яча. А найкращий момент відновити рівновагу в рахунку ще до перерви підопічні Олега Кононова мали на 45-й хвилині. Худоб’як з правого флангу подав у карний, а Батісти зміг по діагоналі переправити м’яча у вільну зону, куди набігав Ощипко. Киян від голу врятував досвід Шовковського. СаШо миттєво кинувся на перехоплення і хоча не встиг першим до м’яча, зрізав кут обстрілу і Ощипко з лівої пробив вище поперечки.

У перерві всі присутні на стадіоні стали свідками чергового подарунка «Карпатам» від фанатів, які вивісили солідних розмірів полотнище на сітці перед фан-сектором. На ньому з однієї сторони було зображено опозиційний герб Білорусії, якого не визнає президент країни Лукашенко та його прибічники і напис «Кононов Олег Георгійович», а з іншої − герб «Карпат» та напис «Почесний громадянин Львова». А посередині − портрет самого Олега Кононова у вишиванці.

Схоже, полотнище надихнуло гравців «Карпат» і вони з перших хвилин другого тайму закрили «Динамо» на його половині поля. Господарі дуже добре контролювали м’яч і багато комбінували, намагаючись наблизитися до воріт Шовковського. Однак оборона гостей діяла дуже щільно і дисципліновано, а карпатівцям бракувало гострого останнього пасу. Щоправда «зелено-білі» заробили кілька досить перспективних штрафних ударів, але ними скористатися як слід також ніяк не виходило.

За такої гри другий гол киян був абсолютно не логічним, але він таки стався. Причому знову, вже п’яту гру поспіль, у «Карпат» є далеко не безпідставні претензії до суддів. Цього разу «зелено-білі» постраждали через неузгодженість дій лайнсмена і арбітра в полі на 53-й хвилині. Відбивши чергову атаку господарів, гості перевели м’яч на правий фланг своєї атаки, де ним заволодів Гусєв. Автор першого голу в матчі довгою діагоналлю перевів круглого на Шевченка, який був у п’ятиметровому офсайді, що чітко підняттям прапорця й зафіксував асистент арбітра. Шева виключився з гри, а разом з ним зупинилися практично й усі карпатівці. Продовжували гру лише двоє гравців − воротар «Карпат» Богатінов і опорник «Динамо» Вукоєвіч. Вони обоє майже одночасно зрозумівши, що арбітр в полі не відреагував на сигнал лайнсмена, кинулися до круглого, якого так і не торкнувся Шевченко. Першим у цьому спринті був Богатінов, але він припустився елементарної технічної помилки − не влучив по м’ячу. І Вукоєвічу залишалося лише перекинути круглого через захисника «Карпат» у пусті ворота. З завданням для гравця будь-якої дитячої команди футболіст збірної Хорватії впорався без проблем − 0:2.

Так, гол забив Вукоєвіч, але на 99 відсотків − цей м’яч є заслугою Шевченка, який зумів «розвести» в такий спосіб не лише арбітрів, а й майже всіх карпатівців. А окрім того, ми ще раз побачили, як по різному нову трактовку так званого пасивного офсайду розуміють судді. До речі, Юрій Сьомін після матчу розповідав, що подібні комбінації його команда спеціально готує на тренуваннях. Напевно, тепер цей варіант розвитку атаки візьмуть на озброєння й інші команди...

Що приємно вразило, це той факт, що за рахунку 0:2 жоден з вболівальників, як це майже завжди було раніше, не піднявся з свого місця і не пішов додому. Навпаки, трибуни ще більш активно почали гнати «Карпати» вперед. За такої підтримки «зелено-білі», які і так вирізняються своїми бійцівськими якостями, аж ніяк не могли зламатися психологічно.

Почав вносити корективи у гру і Олег Кононов. Спочатку він замінив на Лукаса Батісту, який дуже вже завівся з суддями через другий гол і отримав за це «гірчичник». А на 72-й хвилині на поле замість Кожанова вийшов Кополовець. І вже за якихось три хвилини господарі відіграли один м’яч, а його автором став саме 18-й номер нашої команди. Михайло, отримавши м’яча на підступах до карного від Кочіша, першим дотиком прокинув собі його під удар і метрів з 18-ти смачно приклався з лівої − круглий з невеликим рикошетом від торсу Ощипка приземлився за спиною Шовковського у сітці воріт «Динамо». 1:2 і 15 хвилин до фінального свистка − більш ніж достатньо для того, аби принаймні зрівняти рахунок.

Треба віддати належне нашим хлопцям − вони робили все можливе, щоб потішити трибуни ще одним голом. Звісно, коли ти відчайдушно йдеш вперед, то десь оголюються тили і суперник отримує гарні шанси для проведення швидких контратак. Подібне відбувалося і в заключній частині нинішнього матчу. Динамівці не раз вискакували двоє проти одного, або троє проти двох. Однак кожен раз карпатівці, незважаючи на чисельну меншість при захисті своїх воріт, не дозволяли гостям розіграти зайвого гравця в атаці. Показовим у цьому плані був момент, коли після подачі кутового «Карпатами» кияни перехопили м’яча і двоє динамівців вибігли у контратаку, а проти них залишився лише Кополовець. Але Михайло наочно довів, що вміє не лише забивати і грамотно обрав момент, аби відібрати круглого у суперника і тим самим ліквідувати потенційно небезпечну атаку.

Тиск і то дуже серйозний, як зізнався після матчу Шовковський, тривав на ворота гостей до самого фінального свистка. Але динамівці таки втримали переможний рахунок і тим самим юридично оформили друге місце в чемпіонаті і путівку в кваліфікацію Ліги чемпіонів.

До речі, арбітр до основного часу гри компенсував лише чотири хвилини, хоча було проведено п’ять замін, довго тривали дебати по голу Вукоєвіча і кілька разів на полі надавали медичну допомогу футболістам.

Втім, рахунок 1:2 не вплинув на реакцію вболівальників на гру «Карпат». Щойно Дмитро Жуков дав свисток про закінчення матчу, трибуни стоячи дякували своїй команді за гру. Але й карпатівці не поспішали йти у роздягальню. Разом з тренерами та всім персоналом команди гравці одягнули вишиванки і відправилися до фан-сектора подякувати за підтримку та разом з усіма вболівальниками кілька хвилин посвяткувати. І як правильно зауважив після гри Олег Кононов, команда, незважаючи на величезне бажання і віддані всі сили, хоча й не змогла подарувати львів’янам перемогу над «Динамо» в День міста, але свято футболу вона своєю грою аж ніяк не зіпсувала. За це «зелено-білі» й отримали оплески від трибун після закінчення матчу.

+++

«Карпати» − «Динамо». Ваше слово

Fckarpaty.lviv.ua

06.05.11

Напередодні матчу між «Карпатами» та «Динамо» тижневик вирішив поцікавитися, що думають і чого очікують від нього футбольні експерти.

Андрій БАЛЬ,

тренер національної збірної України

− Матчі між київським «Динамо» та львівськими «Карпатами» завжди були принциповими. Я приїду на гру в суботу. Від цього поєдинку очікую насамперед цікавої гри, а якою вона вийде, побачимо. Звісно, головною метою для мене буде переглянути кандидатів у національну збірну. Як у «Карпатах», так і в «Динамо» їх є достатньо, однак прізвища я називати не збираюсь.

Іван ГЕЦКО,

колишній гравець «Карпат»

− Якщо згадати старі добрі часи, то відзначу кінець 90-их. Ми протягом двох сезонів не програвали динамівцям. Більше того, тричі ми в них виграли і одного разу зіграли внічию. Зараз «Карпати» теж на підйомі, а головне − їх люблять уболівальники, які вимагають від футболістів гри в атакувальний футбол, а це дуже важливо. Ми всі в очікуванні видовища, адже більшого подразника для «Карпат», ніж «Динамо», важко знайти. На матчі проти них не потрібно особливо налаштовуватись. Це закладено десь в глибині душі кожного футболіста. У цій грі потрібна самовіддача і концентрація. Добре, що у Львові є хороший тренер, який знає, що робити в таких матчах. Звісно, відсутність чотирьох основних гравців − важливо, але навряд чи це суттєво вплине на якість гри. Три-чотири футболісти погоду не роблять, тут головне командний дух. Якщо гравці, які вийдуть на поле, повірять у свої сили, то це принесе результат в будь-якому випадку.

Олександр ЧИЖЕВСЬКИЙ,

екс-захисник «Карпат»

− Київське «Динамо» завжди було принциповим суперником для «Карпат». Особливо, в 90-их роках. Тоді кияни вважалися беззаперечним фаворитом чемпіонату і коли вони приїжджали до Львова, на стадіоні не було де яблуку впасти. Він тоді вміщував близько 42 тисячі місць і весь був забитим. Саме тоді ми зрозуміли, що таких уболівальників, як у Львові, ніде більше в Україні немає. За такої підтримки завжди легше грати. Аура на стадіоні була неймовірна − це як якась додаткова сила. За такої кількості вболівальників аж всередині все переверталося і нам хотілося тільки перемогти. В Києві тоді була дуже сильна команда. Краща, ніж зараз. Там грали Ребров, Шевченко, Леоненко... У них майже не було легіонерів. Це зараз така тенденція в українському чемпіонаті − купувати іноземців. Як бачимо, вона себе не зовсім виправдовує. Динамівці вже багато років не можуть добитися чогось серйозного в єврокубках. Якщо в Україні можуть десь судді допомогти, то в Європі таке не проходить. Хоча, як бачимо, і в Україні вони останнім часом теж не такі грізні. Але це все відносно. Тоді футбол був трішки іншим. Щодо «Карпат», то вони зараз показують дуже хорошу гру, а зважаючи на те, що матч відбуватиметься у Львові, повинні перемагати.

Ігор ГАМУЛА,

екс-тренер ФК «Закарпаття»

− «Карпати» дуже сильно грають вдома. У Львові важко взяти очки як динамівцям, так і «Шахтарю», «Дніпру» чи «Металісту». «Зелено-білі» вже вирішили своє турнірне завдання − вийшли в Лігу Європи, тож у них не буде ніякого психологічного тиску. Однак матч все одно обіцяє бути принциповим − як, власне, і матчі проти будь-якого суперника. Обидві команди повинні показати хорошу гру, але вважаю, що «Карпати» мають брати очки в цьому матчі. Я деякою мірою навіть упевнений в цьому. Нічия це буде чи перемога − покаже сам матч. У будь-якому випадку, підопічні Кононова своїх вболівальників не підведуть.

Ігор КУЛЬЧИЦЬКИЙ,

ветеран «Карпат»

− Згадую, як в 71-му році ми грали проти «Динамо», яке до матчу у Львові не мало жодної поразки протягом сезону. Це була остання гра першого кола. Ажіотаж був неймовірним. Квитки на матч розібрали ще за два тижні до гри. Попри те, що стадіон вміщував 42 тисячі місць, уболівальників прийшло цілих 60 тисяч. Перед матчем я підійшов до Мунтяна і кажу: «Нам би в нічию з вами зіграти, натомість ми будь-що будемо намагатися відбирати очки у ваших конкурентів − московських команд». Мунтян категорично нам відмовив. Сказав, що максимум, що вони можуть зробити, то це забити всього два голи, не більше, аби не громити нас. До перерви ми вже вели в рахунку 3:1. Мунтян підійшов до мене і каже: «Може, таки внічию?». На це я відповів, що за такого рахунку ми не збираємось пропускати голи. Не хотіли раніше домовлятись, то тепер уже пізно. Я ж попереджав, що нас буде підтримувати переповнений стадіон і їм не буде легко. В підсумку, ми так і перемогли 3:1. Динамівці були шоковані. Теперішній поєдинок обіцяє бути не менш цікавим. Правда, судді «постаралися», і «Карпати» змушені будуть обходитись без чотирьох гравців. Але в якому б складі не грали «Карпати», «Динамо» їх боїться. Я впевнений, що перед поїздкою до Львова у них буде страх. Я не прогнозист, але сказати, що киянам буде дуже важко, можу.

Сергій МОРОЗОВ,

футбольний експерт

− Однозначно цей поєдинок буде матчем туру. Ігри між цими командами надпринципові, іноді навіть більше, ніж матчі «Динамо» проти «Дніпра» чи «Металіста». Оскільки обидві команди вже майже все вирішили в цьому чемпіонаті: «Карпати» достроково забезпечили собі путівку в Лігу Європи, а кияни йдуть другими, то це буде матч престижу, в якому важливу роль відіграє психологія. Я впевнений, що у Львові буде переповнений стадіон, тому «Карпатам» буде психологічно легше. Незважаючи на те, що львів’яни йдуть на п’ятому місці, а «Динамо» на другому, рівень цих двох команд приблизно однаковий. Звісно, козир киян − це їхній досвід. У них грає і Шовковський, і Шевченко, і Гусєв, але в «Карпатах» теж чимало хороших футболістів, які показують якісну гру і зможуть гідно протистояти цьому досвіду.

+++

Андрій Покладок: У Львові динамівцям завжди було нелегко

Олесь Білий

Football24.ua

07.05.11

Цей форвард − культова постать в історії львівських “Карпат”. Окрім того, що Покладок став одним з найкращих голеадорів клубу, він ще й добре знає, як забивати київському “Динамо”. Упродовж пам'ятного літа 2000 року Андрій у двох поспіль матчах змушував киян виймати м'яч із власної сітки. Другий його гол узагалі став історичним для українського незалежного футболу, адже “Карпати” першими з вітчизняних команд зуміли завдати суперклубові поразки з різницею у два м'ячі.

Тож кореспондент сайту “Футбол 24” поцікавився думкою Андрія Покладка щодо шансів “Карпат” і “Динамо” на перемогу у сьогоднішньому поєдинку.

− Андрію Ярославовичу, насамперед, у який спосіб переглянете цей матч? Завітаєте на стадіон чи віддасте перевагу телетрансляції?

− Обов'язково піду на стадіон, бо люблю стежити за футболом “вживу”. Улюбленого сектора немає. Де доведеться, там і розташовуюся. Під ВІП-ложею, зокрема...

− Хто з суперників матиме кращу фізичну і психологічну форму?

− Шанси обох суперників на перемогу розцінюю як абсолютно рівні. “Динамо” зараз на піднесенні, адже здолало “Шахтар”. Навіть не пригадую, коли востаннє кияни забивали “гірникам” так багато голів. “Карпати” також мають непоганий настрій, адже їм вдалося вдесятьох втримати нічию у Харкові. Це важливий фактор, що засвідчує − у колективі сильний командний дух. Гра нас очікує дуже бойова, адже у Львові динамівцям ніколи не було легко. “Карпати” увійшли в історію незалежного футболу як команда, якій вдалося вперше перемогти “Динамо” з різницею у два м'ячі. Це, якщо не помиляюся, сталось влітку 2000 року.

− Чому “Динамо”, на ваш погляд, таке розбалансоване? Якщо відкинути перемогу над “Шахтарем”, результати киян, м'яко кажучи, не вражають...

− Є такі види запитань, на які можуть відповісти лише президент клубу чи головний тренер. Телефонуйте Сьоміну, Суркісу... Я про їх проблеми не в курсі.

− Гаразд, тоді поговорімо про “Карпати”. Роша Батіста вже тричі забивав динамівцям, зокрема − минулого року, коли львів'яни відсвяткували перемогу. Як можете оцінити форму цього бразильця?

− Батіста поступово додає у кондиціях, про що свідчить його гол у ворота “Металіста”. Дай Боже, щоб Роша вийшов проти “Динамо” у стартовому складі і знову забив. Ото була б радість для львівських вболівальників!

− А що думаєте про потенціал карпатівських форвардів?

− Кожен по-своєму небезпечний для суперника. Батіста − форвард таранного типу, Кожанов − прудконогий спец контратак, Кочиш − технічний і досвідчений гравець, діє з головою. Тож із карпатівською атакою усе гаразд.

− Якщо порівнювати сучасну лінію львівського нападу із тією, що була у 90-х роках, на чию користь піде таке порівняння? Які форварди найбільш “зубаті”?

− По-моєму, найрезультативнішою атакою “Карпат” була зв'язка Гецко-Паляниця. Упродовж сезону-1998/99 вони забили понад 30 м'ячів. Прикро, що цей тандем у Львові швидко розпався...

− Ми всі уже звикли, що “Карпати” часто опиняються в епіцентрі скандалів. Кому це може бути вигідно?

− А чому ви не говорите про “Динамо” і “Шахтар”? Хіба там не трапляються скандали? Ось випадок із вилученням Луческу, наприклад. А вилучення Моуріньо − не скандал? Такого ніхто заздалегідь не планує. Скандал виникає раптово.

− Чимало дискусій виникло після вилучення Зеньова у Харкові. Чи адекватно до “Карпат” ставляться арбітри?

− У футбольних правилах є такий пункт, де за поштовх суперника варто давати червону картку. Сильно штовхнув чи ні − неважливо. Ця дія відбулася, тож вилучення є логічним. Я б не брався стверджувати, що арбітри настільки принципові лише щодо “Карпат”. Таке часто трапляється у поєдинках інших клубів прем'єр-ліги. Напевно, з приходом Колліни наші арбітри стали значно відповідальніше підходити до своєї роботи. Якщо раніше щось і пробачали гравцям, то тепер ні.

− Упродовж кар'єри вас також неодноразово проганяли з поля. Хуліганили?

Та-а-ак, і жовті отримував, і червоні (Сміється). Суперники мене часто провокували, а я за характером − вибуховий, нестриманий. Вони копнули і втекли. Або плюнули у тебе, або наступили на п'яту. Тож я боровся за справедливість. А ще − ніколи не прибирав ніг, коли доводилося вступати у жорстку чоловічу боротьбу.

− Який із голів у ворота “Динамо” є для вас найпам'ятнішим?

− Обидва голи пам'ятаю, наче забив їх вчора. Але, напевно, ціннішим є той, який допоміг “Карпатам” здобути історичну перемогу − 2:0 під рясним львівським дощем. Тоді честь “зелено-білих” захищали, переважно, місцеві виконавці, зібрані з довколишніх районів.

− Звідки у вас такий непересічний бомбардирський талант?

− Навіть не знаю. Професійно почав займатися футболом лише в інституті фізкультури. Перед тим була проста ДЮСШ. Своєю кар'єрою завдячую Мирону Маркевичу, який у молодості тренував команду з Новояворівська, що виступала серед колективів фізкультури. Тут він досконало вивчив мої можливості, і коли очолив “Карпати”, запросив мене до Львова.

− А хто був кумиром для молодого Андрія Покладка?

− У ті часи, а це був кінець 80-х, усі захоплювалися грою Марадони, Платіні. Але я прийшов у футбол достатньо зрілою особистістю, тож ліпити собі ідола не було потреби. Кумири − це так, для школяра п'ятого класу.

− Що то за історія про штраф за спізнення на установку і хет-трик у ворота “Дніпра”?

− Було таке. Я не те що спізнився на установку. Я узагалі не прийшов, бо мене забули розбудити. Прибігаю в зал, а мене не впускають − тримають за двері зісередини. Пройшов який час − впустили. Запитують: “Де? Що? Як?” Відповідаю: “Проспав”. “Оштрафований!” Однак у календарній грі ми перемогли, я забив, тож Мирон Богданович штраф скасував.

− Якими тоді були зарплати і штрафи у “Карпатах”?

− Я не пам'ятаю, скажімо так (Сміється). Як на той час, штрафи у “Карпатах” були дуже пристойними. Та усі свої карточки я проплатив із власної кишені.

− Після чого залишився найприємніший футбольний спогад?

− Пригадую 1992 рік, коли ми приймали “Чорноморець”, поступалися з рахунком 1:3, але у підсумку здобули перемогу − 4:3. Одесити, на той час, були досить потужним колективом. Тут грали Нікіфоров, Цимбалар та багато інших відомих виконавців. Мені вдалося забити у їх ворота два м'ячі і віддати одну результативну передачу. Це стало переломним моментом у моїй кар'єрі.

− Що поробляєте зараз?

− Виховую трьох синів. Двоє з них навчаються в інституті, а третьому лише два рочки. Якраз його дзвінкий голосочок ви й маєте можливість чути у телефоні (Сміється).

− А у тренери податися не прагнете?

− Знаєте, як в нас кажуть: футболістів багато, а команд − мало. Звичайно, можна спробувати когось потренувати. Але якогось особливого стремління до цієї справи не відчуваю. Хоча продовжую жити футболом. Є інтернет, є телебачення, тож регулярно стежу за виступами своїх колишніх команд. Не лише “Карпат”, але й “Прикарпаття”, “Олександрії”, донецького “Металурга”. Інформації − море. Це вам не 90-ті, коли навіть про рахунок, з яким зіграли команди, важко було дізнатися.

+++

Сергей Куницын: «Содержание клуба − это прежде всего колоссальные затраты»

Sctavriya.com

10.05.11

2-я часть Интернет-конференции почетного президента «Таврии» (состоялась в пятницу, 6 мая).

− Оказывают ли клубу какую-то помощь крымские власти?

− К великому сожалению, никакой помощи нет. Последние шесть лет «Таврию» тянут лишь два человека − Дмитрий Фирташ и Сергей Куницын. Тем болельщикам, которые советуют нам продать клуб более достойным хозяевам, я скажу так: приводите своих кандидатов − мы поторгуемся. Их просто нет. Потому что содержание клуба − это прежде всего колоссальные затраты, а единственные «дивиденды» − стрессы, которые получаешь после неудачных игр команды. Местным властям «Таврия» не интересна. Более того, даже спорткомбинату «Локомотив, который, напомню, находится в сфере управления Совета Министров АРК, не уделяется должного внимания. В прошлом году в рамках программы развития футбола в бюджете автономии были заложены 5 миллионов гривен на текущий ремонт стадиона и строительство на его территории поля с искусственным покрытием. Так вот, ни единой копейки руководство стадиона на заранее оговоренные цели так и не получило. Крым − благодатнейший регион для развития спорта в целом и футбола в частности. Во время недавнего элит-раунда футбольного чемпионата Европы среди девушек, проходившего в Молодежном, удалось пообщался с представителями УЕФА. Они были поражены, что Крым − жемчужина страны, по сути, остался в стороне от Евро-2012. До сих пор не могу понять, почему власти автономии даже не подали заявку на проведение у нас матчей чемпионата. У Крыма были все шансы стать полноправным участником футбольного праздника, получить миллиардные инвестиции (в том числе и государственные) на развитие инфраструктуры региона − строительство дорог, стадиона, гостиниц, модернизацию аэропорта и т. д. Кстати, многие сборные во время Евро-2012 хотели бы дислоцироваться именно в Крыму. В частности, португальцы уже облюбовали спорткомплекс «Скиф» в Новопавловке. Не исключено, что в канун старта чемпионата Европы «Таврия» проведет с ними товарищеский матч.

− Что вы скажите о микроклимате в команде? Насколько вы доступный для игроков президент клуба?

− Микроклимат в команде хороший − собственно, таким он у нас был всегда. Мне до сих пор звонят наши бывшие капитаны − Эдмар, Гоменюк, Ковпак. Они не перестают подчеркивать, что таких по-настоящему открытых человеческих отношений, как в «Таврии», никогда не встречали − ни до прихода в нашу команду, ни после ухода из нее. «Таврия» − одна большая семья. Мне приятно отметить, что у нас в команде много верующих людей, каждую неделю мы ходим в церковь, митрополит Симферопольский и Крымский Лазарь является нашим духовным наставником. Не случайно клуб участвует в воссоздании кафедрального собора Александра Невского. Как президент, я достаточно доступный человек. В частности, присутствовал на последних трех тренировках команды. Любой футболист в любое время может обратиться ко мне по любому вопросу. И мы, кстати, всегда стараемся помочь. Накануне игры с «Карпатами» серьезно заболел ребенок у Марковича − среди ночи подняли на ноги лучших медиков Крыма, которые оказали ему квалифицированную помощь. Так было и, надеюсь, так будет в «Таврии» всегда.

− Тем не менее, многие болельщики до сих пор убеждены, что Александр Ковпак и Денис Голайдо этой зимой покинули команду именно из-за ссоры с вами…

− Это неправда. Если бы мы были в ссоре, то сейчас бы, наверное, не общались вовсе. У нас с ними по-прежнему замечательные человеческие отношения, мы периодически созваниваемся. И Ковпак, и Голайдо не один год своей карьеры отдали «Таврии», чтобы ни говорили некоторые болельщики − много пользы принесли нашей команде. Они могли покинуть Симферополь еще полтора года назад, когда стали приглашаться в сборную Украины − по обоим были реальные предложения из Германии, Турции, Греции и даже Бразилии. Но «Таврия», как вы знаете, вышла в полуфинал Кубка Украины, получила реальный шанс побороться за почетный трофей, и мы уговорили ребят остаться (собственно, это было и в их интересах тоже). В том, что Кубок в итоге получил крымскую прописку, и их заслуга в том числе. Летом Голайдо на хороших условиях мог перебраться в Луганск, но «Заря», буду откровенен, в последний момент повела себя не совсем красиво, разорвав, по сути, подписанное соглашение. К сожалению, после триумфального финального матча за Кубок страны игра у обоих ребят разладилась, они перестали попадать в основной состав. Подчеркну, что из «Таврии» их никто не выгонял, наоборот, учитывая их прежние заслуги, в какой-то степени в ущерб нашим интересам позволили обоим свободными агентами перейти в другие клубы − на более выгодные в финансовом отношении условия.

− Среди болельщиков ходят слухи, что клуб до сих пор не рассчитался с командой за победу в финале Кубка Украины…

− Все контрактные обязательства выполнены полностью, премиальные за победу в финале Кубка страны игроки получили, что называется, не отходя от кассы − прямо в Харькове. Учитывая все околофутбольные коллизии (говорить о них я просто не имею права, замечу лишь, что все делалось для того, чтобы «Таврия» не выиграла Кубок), учредители устно (подчеркиваю это слово) пообещали команде в случае успеха дополнительные премиальные. Получить их игроки должны были после матча за Суперкубок, но премировать команду после запорожского позора было бы неправильно. Кстати, никто об обещанной премии не забыл: ее команда получит, если сумеет реабилитироваться, завоевав по итогам сезона путевку в Лигу Европы.

− Какие позиции в «Таврии», на ваш взгляд, нуждаются в усилении?

− Считаю, что у нас нет проблем с вратарями и нападающими. Необходимо укрепить оборону и среднюю линию. Если смотреть глубже, проблем в средней линии у нас даже больше, чем в обороне. Я читаю отзывы болельщиков и категорически не согласен с ними в том, что зимой мы даже не пытались эти позиции укрепить. Исходя из наших финансовых возможностей, Валерий Петров пригласил в команду очень хороших исполнителей − Графа, Шпичича, Причиненко, Опарина, Каблаша… Другое дело, что они еще достаточно молоды и им необходимо набраться опыта. Летом обновление команды будет продолжено: мы уже отправили приглашения на просмотр порядка десяти футболистам. Не буду называть фамилий и клубы, за которые они выступают. Скажу лишь, что большая часть из них − украинцы.

− Можете ли вы озвучить бюджет клуба?

− Не имею права этого делать. Отмечу лишь, что в случае, если команда выполнит поставленную перед ней задачу − завоюет путевку в Лигу Европы, наш бюджет возрастет в разы.

− В целом ряде вопросов болельщики, по сути, жалуются на неправомерные действия сотрудников правоохранительных органов, обеспечивающих порядок во время домашних матчей «Таврии».

− Признаюсь, для меня это стало неприятным открытием. Как президент клуба, депутат Верховного Совета Крыма, я обязательно обобщу все претензии болельщиков и передам их руководителям милицейского главка автономии и Крымского территориального командования Внутренних воск МВД Украины. Надеюсь, они тщательно разберутся в ситуации, проведут среди своих подчиненных (большая часть которых − совсем молодые ребята, находящиеся на срочной службе) соответствующую воспитательную работу, и напряженность во взаимоотношениях между болельщиками и правоохранителями в итоге будет снята.

− С чем связано, что на «Локомотиве» запрещена продажа пива (в том числе в пластиковых стаканах), да и вообще как такой общепит практически отсутствует?

− Этот вопрос следовало бы адресовать дирекции стадиона, ведь мы, повторюсь, лишь арендуем на время своих матчей поле и соответствующие помещения. Организовать собственную торговлю на территории государственного объекта (за исключением небольшого магазинчика с атрибутикой) нам пока никто не разрешает. Если удастся выкупить стадион, то в проект реконструкции, естественно, будут заложены и многочисленные «точки» общепита, и большой клубный магазин (в котором болельщики смогут купить все что угодно − от небольшой сувенирной продукции до фирменных костюмов «Таврии»), и современные туалеты. Обязательно появится и клубный музей. Сейчас все наши трофеи хранятся на территории базы в Почтовом. Хочу сказать, что мы уже заказали копию Кубка Украины. Будет также изготовлена копия чемпионского Кубка 1992 года (оригинал, по нашей информации, хранится дома у Анатолия Заяева и возвращать нам его он не собирается). Согласен с болельщиками, что «Таврия» − это бренд, который пока практически не используется. Но мы уже делаем шаги в этом направлении. В частности, могу сказать, что недавно мы заключили соглашение с Дружковской пищевкусовой фабрикой по выпуску целого ряда наименований продукции (семечки, орешки и т. д.) под брендом «Таврии» − она будет продаваться по всему Крыму, причем клубу будут идти отчисления. Работа в этом направлении будет продолжена.

− Возможно ли открытие клубом собственного Интернет-магазина?

− На данный момент ведутся подготовительные работы по модернизации нашего официального сайта, такая функция, как Интернет-магазин, обязательно появится. Как, кстати, предусмотрены и блоги футболистов − думаю, болельщикам они будут интересны.

− Поскольку посещаемость домашних матчей падает, болельщики предлагают распространять билеты бесплатно среди инвалидов, пенсионеров, школьников, которые не всегда могут позволить себе попасть на футбол за деньги.

− А они и так распространяются: на каждый матч раздается порядки полторы тысячи пригласительных инвалидам, ветеранам войны, нашим активным болельщикам из «5-го сектора». Пару лет назад вообще раздавали бесплатно до 4 тысяч билетов. К сожалению, нашлись недобросовестные люди, которые начали их продавать по ценам ниже, чем в кассах, поэтому выручка вообще исчезла. Сейчас выдача пригласительных приведена в порядок. Инвалиды, ветераны, малообеспеченные могут обратиться в клуб, мы всегда пойдем им навстречу. Но, конечно же, как коммерческая организация мы не можем сделать вход на стадион совершенно бесплатным для всех.

− Будет ли оказываться поддержка болельщикам в организации выездов на матчи «Таврии» в других городах?

− Вы знаете, что в прошлом году впервые в истории клуба за свой счет мы организовали массовый выезд болельщиков на полуфинал Кубка в Луцк, на финал в Харьков и на Суперкубок в Запорожье. Были потрачены огромные средства, но была цель, и под нее находились необходимые ресурсы. Сейчас клуб стоит на пороге грандиозных перемен, и, естественно, с увеличением бюджета мы непременно будем практиковать подобные выезды на самые значимые матчи нашей команды.

− За кого вы болеете в еврокубковых турнирах?

− Болел за все украинские клубы. Сейчас мне импонирует игра «Порту» (очень жалею, что эта команда не играет в Лиге чемпионов, думаю, что она выиграет Лигу Европы). Конечно же, с симпатией отношусь к «Барселоне», «МЮ»… Но, конечно, это просто симпатии, поскольку я прежде всего болельщик «Таврии» и (не удивляйтесь) московского «Динамо», за которое болею уже 41 год (как вратарю, мне с детства нравилась игра Льва Яшина). Надеюсь, что когда-нибудь две мои самые любимые команды встретятся между собой именно в еврокубковом турнире.

− На ваш взгляд, способен ли кто-нибудь из игроков «Таврии» в составе сборной Украины выступить на домашнем Евро-2012?

− Считаю, что в нашей команде два достойных кандидата − Антон Шиндер и Максим Фещук. При должном отношении к игре они могут оказаться в сборной.

− Знакомы ли вы лично с Олегом Блохиным? Ваше мнение о его недавнем назначении главным тренером сборной Украины?

− Знаком. Считаю его назначение главным тренером сборной единственно правильным. После Валерия Лобановского выше авторитета в нашей стране нет. Блохину будет очень сложно, ведь ситуация в сборной, будем откровенны, запущенная. За год нужно все перевернуть с ног на голову. Важно, что Олег Владимирович не только хорошо знаком с украинским футболом, но и человек полностью независимый, он не позволит кому бы то ни было собой управлять, а значит, что в сборной будут играть действительно сильнейшие футболисты. Их не так много, но их нужно искать. Надеюсь, что одним Киевом и взглядом из Киева Блохин и его штаб не ограничатся.

+++

ФІФА витратить 20 мільйонів євро на корупціонерів

Epravda.com.ua

09.05.11

Міжнародна федерація футболу (ФІФА) планує витратити 20 мільйонів євро на встановлення співробітництва з Інтерполом для боротьби з договірними матчами і букмекерськими махінаціями.

Про це повідомляє офіційний сайт ФІФА.

Договір між організаціями укладено на 10 років. Відповідно до нього Інтерпол отримає по 4 мільйони євро у найближчі два роки і ще 1,5 мільйона в кожний з наступних восьми.

Інтерпол має відіграти свою роль у вирішенні проблеми азіатських гральних синдикатів, які стоять за міжнародними договірними зустрічами.

«Спільна робота з такими організаціями, як Інтерпол, необхідна в сучасному спорті, щоб запобігти договірним матчам і маніпуляціям з букмекерськими ставками», − заявив президент ФІФА Зепп Блаттер.

Він також заявив, що ФІФА продовжить фінансування антикорупційних програм для гравців, суддів і співробітників команд.

+++

ФИФА грозит Индонезии исключением

Ua-football.com

10.05.11

Руководство ФИФА предупредило Федерацию футбола Индонезии, что в случае, если до выборов ее главы будут допущены четыре кандидата, дискевалифицированных международной организации, страну ждут суровые санкции вплоть до исключения из мировой футбольной семьи.

Стоит отметить, что индонезийский футбол на протяжении длительного времени сотрясают корруппционные скандалы. Это привело к тому, что ряд клубов, устав протестовать против действий руководства национальной федерации, вышел из ее рядов и организовал альтернативную лигу, не признанную ФИФА. В итоге международная организация была вынуждена создать специальную комиссию по «нормализации обстановки».

Решением ФИФА в предстоящих выборах в Индонезии запрещено участвовать нынешнему руководителю федерации Нурдину Халиду, который с 2007 года находится в тюрьме за растрату средств организации, основателю альтернативной лиги Арифину Панигоро, а также представителю вооруженных сил страны Джорджу Тоисутте и Нирвану Бакри.

+++

Ринат Ахметов: «Я еще не заслужил звезду со своим именем»

Shakhtar.com

08.05.11

Открыв Аллею славы ФК «Шахтер», Ринат Ахметов пообщался с журналистами.

− Ринат Леонидович, как дальше будет развиваться эта аллея?

− Наша задача − «Шахтер», его историю будут творить игроки, тренеры, болельщики. Поэтому я думаю, что на этом все не закончится. Вы знаете, мне больше всего не хотелось бы определять, чьей звезде здесь место. Я хотел бы, чтобы болельщики решали, кто прославляет «Шахтер», Донецк, Украину.

− Как часто будет происходить закладка звезд?

− У нас есть еще один подарок, который мы должны скоро сделать. Об этом скажем позже, а потом, наверное, это будет происходить раз в год. Мы пока точно не определились.

− Будет ли звезда болельщику?

− Давайте на эту тему мы поговорим позже. Я хочу сказать, что болельщики находятся в нашем сердце, мы играем и побеждаем для них, и если бы у нас их не было − не было бы ни чемпионств, ни Кубка УЕФА. И для болельщиков здесь будет самое достойное место.

− Из какого металла сделаны звезды?

− Достойный металл. (Улыбается.)

− Как вы отнесетесь к появлению звезды с вашим именем?

− Я этого еще не заслужил, постараюсь еще больше сделать для клуба. Вчера мне задали вопрос: «Что я чувствую, когда «Шахтер» выигрывает очередное чемпионство?» Я хочу сказать, что буду больше всего расстроен, если когда-нибудь мы будем вспоминать и считать, сколько мы выиграли чемпионатов… Наша цель − смотреть в будущее, идти вперед и завоевывать новые трофеи. И меня больше всего волнует, что будет с «Шахтером» в ближайшие пять, десять лет. У нас амбициозный клуб, амбициозные болельщики, игроки, и я убежден, что в будущем вместе с вами мы выстрадаем Лигу чемпионов!

− Возможно, стадион в Милане назовут в честь Берлускони. У вас не было такого чувства, что и ваше имя должно быть увековечено в Донецке?

− Мы этот стадион назвали в честь нашего края, в честь людей, которые здесь живут и работают. Имя это очень гордое − «Донбасс Арена». И для нас это очень достойное имя.

− Ринат Леонидович, а какие воспоминания у вас вызывают Дегтерев, Соколовский? Вы помните их игру?

− Конечно, помню, хотя и не так, как нынешние матчи… Ведь я тогда был совсем маленьким ребенком. Но они часть истории нашего клуба. Я благодарен им за то, что они сделали для «Шахтера», за то, что они были верны клубу, себя полностью ему отдали и прославляли его. «Шахтеру» 75 лет, из которых я работаю пятнадцать. То есть до моего прихода на работу еще 60 лет кто-то ковал славу донецкого клуба. И я хочу им всем низко поклониться и сказать огромное спасибо за труд, за то, что они сделали для «Шахтера» и для Донбасса.

− Вчера «Донбасс Арену» посетил Патриарх Кирилл. Это вы его пригласили, или же это было его личное желание?

− Мы пригласили, и мы очень довольны, что Патриарх нашел время и возможность приехать к нам. Это было двустороннее желание. Мы очень хорошо провели время и показали ему, что такое футбольный клуб «Шахтер», наша философия, что такое «Донбасс Арена», и, мне кажется, ему понравилось.

− Церковные служители говорили, что вы к ним отнеслись очень гостеприимно. Скажите, пожалуйста, Патриарх Кирилл останавливался в «Донбасс Паласе» бесплатно или все-таки платил за свои апартаменты?

− Это не играет никакой роли. Гостеприимство − это тогда, когда принимаешь сердцем. А вы говорите совсем о другом. Мы принимали гостей сердцем и душой, и мы благодарны за то, что они нашли время и возможность к нам приехать. Мы были очень тронуты их визитом.

− Ринат Леонидович, смотрели ли вы фильм «Иной Челси», и понравился ли он вам?

− Я видел фильм «Иной Челси», и мне приятно одно − что «Шахтер» объединяет наш край. С чем-то я согласен, с чем-то нет. Я, наверное, должен еще раз внимательно его посмотреть и сделать свои выводы.

− Борис Викторович уже высказал свое мнение относительно роли в этом фильме Николая Левченко. А как вы оцениваете моменты, которые там были показаны?

− Насколько я знаю, Николай Левченко занимался бизнесом и свой первый капитал заработал в бизнесе. То, что он показал свою квартиру… Мне кажется, у любого человека, который идет на государственную работу, есть задача − чтобы каждый гражданин города жил в такой квартире. Что я могу сказать в его адрес хорошего, так это то, что он был честным. Он такой, какой он есть. За обман всегда стыдно, а за честность − нет. А он был натуральным, откровенным, честным. Думаю, наверняка он где-то себя увидел с хорошей стороны, где-то сам себе не понравился. Об этом нужно у него спросить. Но, по крайней мере, я в жизни люблю честных людей и за честность я его уважаю.

− Как вы относитесь к тому, что в Донецке появится улица, названная в честь ФК «Шахтер»?

− Я где-то об этом читал. Считаю, что мы еще должны заслужить эту улицу. Меня больше всего волнует, чтобы «Шахтер» завоевывал новые трофеи. И если так будет, то и улицы будут появляться в нашу честь.

+++

Донецк стал столицей украинского футбола

Максим Максимов

Svobodanews.ru

08.05.11

«Шахтер» − шестикратный чемпион Украины! Гонка продолжается?..

События последних лет показывают, что киевские динамовцы звание всеукраинского футбольного лидера утратили. И все чаще среди специалистов возникают дискуссии: а не пора ли харьковскому «Металлисту» и днепропетровскому «Днепру» потеснить киевлян с пьедестала почета.

В свой первый приезд в Киев в 2009 году Юрий Семин сумел таки вернуть «Динамо» уверенность в свои силах, легко обойдя амбициозных «горняков» в чемпионской гонке. К сожалению для киевских болельщиков, форс-мажорная ситуация возникшая в московском «Локомотиве», позвала «Палыча» обратно, и ему на смену был призван еще более авторитетный тренер с европейским именем − Валерий Газзаев. Однако в очередной раз сработало извечное правило − «фамилии в футбол не играют»: «Динамо», вопреки ожиданиям, − «посыпалось»…

Семина позвали во второй раз − благо, «Локо» затеял реконструкцию своих структур. Однако «спасательные» работы начались с большим опозданием, и опередить лидирующий с большим отрывом «Шахтер» «разобранному» «Динамо» было не под силу!.. Даже домашняя победа с крупным счетом не смогла поколебать неоспоримого преимущества «горняков», а лишь отсрочила чемпионское чествование на несколько дней. Киевлянам же осталось «ждать понедельника» − то есть, отложив очередной штурм до следующего сезона, всерьез заняться реформами.

Киевское фиаско на фоне скандала…

«Шахтеру», чтобы досрочно стать чемпионом еще в Киеве, было достаточно сыграть с динамовцами вничью − наверное, отсюда и некоторая вальяжность, с которой «горняки» разыгрывали свои комбинации. Изображая из себя «Барселону донецкого разлива», подопечные Мирчи Луческу, заперев хозяев в их штрафной площадке, подолгу контролировали мяч, стараясь закатить его в ворота Шовковского. А так, как своего Месси у гостей не оказалось, то и острых моментов не появлялось. И тут − пенальти! Во время одной из редких контратак киевлян львовский арбитр Мажаровский в буквальном смысле слова «нарисовал» одиннадцатиметровый, посчитав, что Андрея Шевченко в борьбе за верховой мяч подтолкнули… Гусев «с точки» был точен.

Поведя в счете, динамовцы еще более внимательно заиграли в обороне, а гости, похоже, решили, что один-то гол они все-таки забьют. Не получилось: оказывается, без Пуйоля, Пике и Вальдеса в «барселонский» футбол играть тяжеловато. Донецкая защита на протяжении многих лет прибавляет руководству клуба седых волос, однако селекционеры упрямо везут «из-за бугра» лишь игроков «середины поля». О чем говорить, если «Шахтеру» не подошел даже прижившийся на «туманном Альбионе» Неманья Видич.

Вот и на этот раз оба центральных защитника чемпиона «начудили»: сначала Ищенко, неудачно обработав мяч, «подарил» его Милевскому и тот вывел к воротам Шевченко. А восходящая звезда украинской «молодежки» Ракицкий, вместо того, чтобы бороться с утратившим дистанционную скорость нападающим, позволил тому «поиздеваться» над голкипером. Красавец-гол стал поистине продуктом коллективного творчества донецкой обороны и пока еще не утратившим голевого мастерства Андрея Шевченко.

А в самом конце встречи Ракицкий отличился уже в одиночку: зачем-то взявшись потолкаться с тем же Шевченко на самой боковой линии, он утратил контроль над мячом, и расторопный Зозуля, «обокрав» самонадеянного защитника, прострелил во вратарскую, где Гусев, перехитрив вратаря, пяткой забил гол.

Матч был омрачен несколькими грубыми приемами в исполнении отдельных динамовцев и это вконец расстроило главного тренера «Шахтера»: его дискуссия с арбитром в поле закончилась красной карточкой. Кстати, второй в его украинской истории…

Шестикратные!

Таким образом, «дерби» 7 мая в Донецке между хозяевами «Донбасс-Арены» и местным «Металлургом» проходило без участия Мирчи Луческу. Однако, как водится, «хозяин − барин», и для тренера нашлось место на трибуне в непосредственной близости (метра полтора) от скамейки запасных. Не уверен, что такая рационализация соответствует международной практике, однако мы уже привыкли, что в Украине во всякого рода регламенты, словно «мины замедленного действия», закладывают хитрые юридические «крючки». Чтобы, при случае, можно было, дергая за них, запутать самую прозрачную ситуацию!

Собрать на «Донбасс-Арену» более полусотни тысяч зрителей не удалось: лишь 28 541 человек, отложив свои «огородные» дела, пришли поздравить нового старого чемпиона − что им станет «Шахтер», никто не сомневался.

С первых минут «Шахтер» пошел вперед в надежде поскорее открыть счет: как всегда были активны фланги, однако до опасных моментов дело так и не дошло. Опасным выглядел удар пяткой Виллиана, но вратаря Бандуру это не обескуражило. И лишь в компенсированное время после прострела Шевчука Луис Адриано открыл счет. Это был пятидесятый гол бразильца за время выступления в составе «горняков».

Во втором тайме «горняки», поддерживаемые трибунами, продолжали атаковать. «Металлург» редко отвечал и, если дело доходило до удара по воротам, то Пятов к этому был готов…

Наконец на 85-й минуте арбитр назначил штрафной удар и капитан команды Дарио Срна «со своей точки» забил красивейший гол, обведя многочисленную стенку. Браво, Дарио! Браво, «Шахтер»! Браво, Луческу!

Немного истории

Первый раз «Шахтер» стал чемпионом, победив 11-го июня 2002 года ужгородское «Закарпатье». Единственный гол забил позабытый всеми Алексей Белик.

Лишь через три года «горнякам» удалось повторить свой успех: это случилось 12-го июня 2005 года в Одессе − «Черноморец» проиграл со счетом − 1:3.

Как говорится, «аппетит приходит во время еды» − на следующий год «Шахтер» повторил свой успех: в «золотом матче» перед «горняками» не устояло киевское «Динамо» − 2:1

«Взяв тайм-аут», «Шахтер» через год вернул себе звание чемпиона Украины, победив в Донецке земляков из «Металлурга» − 4:1. Фаны встретили команды баннером «Теперь нужны медали!». Дело в том, что за десять дней до этой игры «Шахтер» в принципиальном поединке в финале Кубка Украины обыграл «Динамо». Оставалось лишь приложить к нему золотые медали. И досрочная коронация состоялась!..

Ну, а потом пришел Семин и «успокоил» чемпионские амбиции «Шахтера»!.. Снова Луческу пришлось брать паузу…

В пятый раз «Шахтер» стал чемпионом, обыграв на своем поле киевское «Динамо». Этого поединка ожидала вся Украина. Долгожданное противостояние извечных соперников в предпоследнем туре чемпионата приобретало дополнительный оттенок − в случае победы «Шахтер» досрочно становился почетным обладателем золотых медалей и прямой путевки в Лигу чемпионов.

Особой разведки не было. Киевляне уповали на «быстрый» гол и дальнейшую победу, поскольку даже ничья ставила крест на завоевании чемпионских медалей. Подопечные Луческу, напротив, никуда не торопились − контролировали мяч и караулили подходящий момент, надеясь на ошибку динамовской обороны. И дождались! Фернандиньо «разрезающим» пасом нашел на фланге Срну, Дарио идеально прострелил, а Илсиньо − забил! «Шахтер» повел в счете и приблизился к досрочному чемпионству. Во втором тайме «Шахтер» планомерно добивался своей цели: два неплохих момента не использовал Илсиньо, Жадсон с 11-метрового не сумел переиграть Шовковского…

И вот они уже − шестикратные! Как признался когда-то президент ФФУ Григорий Суркис: столица украинского футбола перебралась в Донецк!..

+++

ЕВРО-2012

«Олімпійський» стає найдорожчим стадіоном Європи

Світлана Бакумовець

Kyiv.comments.ua

10.05.11

Одне місце на недобудованому «Олімпійському» вже коштує 6000$.

За гроші, які вже витратили на реконструкцію НСК «Олімпійський» можна було б збудувати півтори «Донбас-Арени» або два африканські стадіони.

Реконструкція Національного спортивного комплексу «Олімпійський» розпочалася 1 грудня 2008 року. Спочатку, тобто до початку реконструкції,  вартість робіт оцінювалась в 1,5 млрд. гривень, а вже напередодні реконструкції  −  у листопаді  − Кабінет міністрів України підвищив кошторис «Олімпійського» до 2,115 млрд. гривень. Протягом більш ніж двох з половиною років − доки триває реконструкція головного стадіону країни − його кошторис збільшився у 2,5 рази. В серпні 2010 року вартість робіт була збільшена  до 3,006 мільярдів гривень, у лютому поточного року «Олімпійський» подорожчав на 1,3 млн гривень, а на початку березня Кабмін збільшив вартість реконструкції на 872,5 млн. грн. або на 29%.  З урахуванням останніх змін в кошторисі будівництва, реконструкція стадіону, де буде проходити фінальний матч чемпіонату Європи з футболу, складає 4,6 мільярдів гривень, тобто трохи більше 400 мільйонів євро. Окрім того, на благоустрій Троїцького майданчику перед стадіоном витратять 104 млн. гривень, ще 402 млн. грн. на облаштування 1,5-кілометрової зони НСК та близько 110 мільйонів гривень  на ремонт фасадів 360 будинків, які знаходяться  біля НСК «Олімпійський». Слід зазначити, що вагоме зростання в ціні «Олімпійського» − майже на мільярд − у серпні 2010 року − співпало з появою на стадіоні ще двох генпідрядників. «Київміськбуд», який був до цього монополістом у виконанні робіт на стадіоні, потіснили «АК Інжінірінг» − компанія, яка працювала над реконструкцією «Донбас − палацу», будівництвом бази ФК «Шахтар» та «Донгорбанку» −  та компанія «Майстер-Профі» − компанія, що входить у зону інтересів компанії «Приват». Наступне збільшення реконструкції, як бачимо, відбувалося поступово.

Не зважаючи на неодноразові публікації в ЗМІ щодо завищеної суми на реконструкцію «Олімпійського», віце-прем`єр міністр − міністр інфраструктури Борис Колесніков неодноразово казав, що надалі збільшення вартості реконструкції вже неможливе, визнав, що новий стадіон було б побудувати дешевше, а також  заявляв, що вартість реконструкції стадіону є нормальною в порівнянні з закордонними аналогами та навіть нижчою світових. Щодо останніх заяв, то ще наприкінці минулого року  в ЗМІ з`явилась інформація, що реконструкція стадіону «Олімпійський» коштуватиме на 70 млн євро більше берлінської «Олімпії», (проект робіт обох стадіонів належить одній й тій же німецькій компанії GMP Architekten). Німцям реконструкція «Олімпії» обійшлась у 242 мільйони євро, причому 31 мільйон євро витратили на освітлення та мультимедійне устаткування. Більш того, український стадіон матиме 68 тисяч місць − тобто менше, ніж берлінська «Олімпія», яка розрахована на 74 тисячі глядачів.

Зараз кошторис робіт з реконструкції головного стадіону країни складає трохи більше 400 мільйонів євро. Вартість «Олімпійського», який розмістить близько 70 тисяч вболівальників,  у 1,5 рази перевищує вартість будівництва «Донбас-Арени» у Донецьку, вартість якої склала 3,2 млрд. гривень, та аналогічних спортивних арен в європейських країнах, де проходили міжнародні чемпіонати з футболу та в Південно-Африканській республіці, де в минулому році відбувся чемпіонат світу з футболу.

Так, ціна українського стадіону вже перевищила вартість найбільш сучасної та дизайнерські довершеної футбольної арени на континенті − мюнхенської «Альянс-Арени», збудованої з нуля в 2002-2005 роках і вартість якої  склала 340 мільйонів євро.

Інша сучасна футбольна арена − стадіон «Емірейтс» у Лондоні − відкрився у 2006 році. Він містить 60 тисяч вболівальників. Вартість будівництва склала 390 мільйонів фунтів  − це близько 450 мільйонів євро.

Познанський стадіон у Польщі, що відкрився 20 вересня минулого року до Євро-2012, розрахований майже на 50 тисяч вболівальників обійшовся в 713 мільйонів злотих − або ж в 236,4 млн доларів.

Стадіон FNB в Йоханессбурзі − найближчий аналог «Олімпійського» − найбільший стадіон в ПАР на 89 тисяч місць. Реконструкція цього стадіону обійшлася в півтора мільярди південноафриканських рандів  або ж в 211 мільйонів доларів.

Стадіон розрахований на 48 тисяч місць. Його будували з нуля. Вартість склала 270 мільйонів доларів.

Стадіон Пітера Макаби в місті Піттсбург  ( ПАР) розрахований  − на 46 тисяч місць. Будівництво обійшлося в 150 мільйонів доларів.

Олімпійський стадіон в Афінах, який було реставровано до Олімпійських ігор в 2004 році. Вартість робіт склала 265 мільйонів євро.

Паризький стадіон «Стад де Франс», який відкрився в 1998 році спеціально до чемпіонату світу з футболу обійшовся в 290 мільйонів євро.

Як бачимо, шляхом простих арифметичних дій можна побачити, що за ті гроші, які вже витрачені на реконструкцію головного стадіону України в Києві, можна було б збудувати два африканські стадіони або ж  півтора польських.  А от місце вболівальника на головній футбольній арені країни стало більш ніж золотим − його вартість вже перевищила 6 тисяч доларів.

+++

НСК «Олимпийский» − черная дыра

Сергей Забуранный

Football.sport.ua

08.05.11

Sport.ua в рамках талант-конкурса анализирует ситуацию вокруг главного стадиона Евро-2012

Главную украинскую арену Евро-2012, НСК «Олимпийский» в Киеве, откроют в день 20 годовщины независимости Украины. Об этом заявил вице-премьер по вопросам проведения чемпионата 2012 года Борис Колесников.

По его словам, стадион, который будет принимать решающий матч континентального первенства, планируют презентовать торжественной театрализованной церемонией 24 августа этого года. В то же время работы по реконструкции объекта проходят согласно утвержденному графику, и уже к 1 июля строительство киевской арены будет завершено.

Так что, если все пройдет по плану, то уже этой осенью главная арена Киева откроет свои двери для Лиги чемпионов. Все в этом плане позитивно и хорошо, смущает только один факт − какой ценой. Учитывая, что в отличие от того же Донецка, стадион в Киеве строится на бюджетные деньги, то вполне уместно вспомнить и о них.

А вот вопрос денег и стоимости запланированных работ, как оказалось, не менее интересный. Двумя словами и не описать, а потому начну сначала, в хронологическом порядке.

После выигрыша совместной заявки Украины и Польши на проведение Евро-2012 в этих странах была договоренность, что в Киеве пройдет финал европейского футбольного первенства. Готового  современного стадиона, отвечающего всем требованиям УЕФА, в Киеве не было, а потому была необходимость строить новый стадион или реконструировать НСК «Олимпийский». Последнему препятствовала скандальная стройка на площади, аккурат перед ареной − ТРЦ «Троицкий». Вопрос о переносе застройки торгового центра решался долго и скандально, а потому реконструкция НСК «Олимпийский» началась в декабре 2008 года. В ноябре 2008 года Кабинет министров оценил стоимость реконструкции стадиона  в 2,1 млрд. грн. Тогда оговаривалось, что сумма может измениться, как в большую, так и в меньшую сторону. Но когда у нас что-либо было в меньшую сторону, если дело касается бюджетных средств? Вопрос риторический.

И уже в прошлом году правительство своим постановлением выделило на сооружение главного стадиона страны 3 млрд. гривен.  В нынешнем году Кабинет министров увеличил стоимость реконструкции спорткомплекса «Олимпийский» на 29% или на 872,5 миллионов гривен. Таким образом, общая стоимость проекта составит 3 млрд. 878,43 млн. гривен.

Впечатляет, не правда ли?! Если сравнивать с новенькими стадионами в Донецке или Днепропетровске, то впечатляет еще больше.  Строительство «Донбасс Арены» потянуло на 1,5 млрд. грн., а «Днепр Арены» и вовсе на скромные 800 млн. грн. Не сложно прикинуть, что выделенных денег на реконструкцию НСК «Олимпийский» хватило бы с запасом на два донецких стадиона или четыре днепропетровских. Конечно, стоит упомянуть тот факт, что вместимость обоих украинских стадионов будет уступать киевскому, а потому можно пересчитать стоимость стадионов из расчета стоимости одного места. Исходя из  заявленных 3,8 млрд. гривен, ($475 миллионов).  Стоимость одного места на стадионе «Олимпийский», вместимость которого составляет  около 69 тысяч мест, обойдется государству в $6884. Стоимость одного места на  «Донбасс Арене» составила  $4000, а «Днепр Арены»− $3225.

Пойдем дальше и предложим сравнить с бюджетом стадиона в Познани страны партнера по проведению Евро-2012 Польше. Спортивная арена на 46676 крытых мест, отвечающая самым современным требованиям, обошлась в 713 миллиона злотых − то есть, $236,4 млн. Что составляет $5064 из расчета на одно место.

Занимательную арифметику можно продолжить, если взять во внимание аналогичный стадион по вместимости, чтоб избежать любых кривотолков, некорректности сравнения. Давайте обратимся за примером к прошлогодней хозяйке мундиаля − ЮАР. Соревнования проходили на десяти стадионах, пять из которых были построены с нуля, а остальные пять − реконструированы.

Ближайшим аналогом нашего «Олимпийского» является стадион «FNB» в Йоханнесбурге, известный также как «Соккер Сити». Это крупнейший стадион африканского континента (89 тысяч мест), он, также как и «Олимпийский», был реконструирован к чемпионату и на нем проходил финальный матч. Облик стадиона выполнен в национальном духе − стилизован под африканскую национальную посуду из тыквы. Инженерные решения и оборудование − на высшем мировом уровне. Обошлось все это в полтора миллиарда южноафриканских рандов ($211 миллионов). То есть, на 264 миллиона дешевле, чем затраты на «Олимпийский». То есть более чем в два раза. Стоимость же одно места потянула смешные $2370.

Еще один пример − стадион «Нельсона Манделы» в г. Порт-Элизабет (48 тысяч мест). Его не реконструировали, а возвели «с нуля». Интересно, что стоимость сооружения, как и в случае с «Олимпийским», тоже росла внушительными темпами: сначала 711 тысяч рандов, потом 895 тысяч рандов. Окончательная сумма оказалась в три раза больше первоначальной − 2,1 миллиарда рандов, или примерно $270 миллионов, ($5625 стоимости одного места), но это  все равно на $205 миллионов дешевле «Олимпийского».

Говорить лишний раз о завышенной стоимости НСК «Олимпийский» − бессмысленно, цифры красноречивее слов. Покуда будет прямой интерес чиновников к такого рода реконструкциям, «прыжков в высоту» стоимости работ, раздутых бюджетов не избежать. Евро-2012 − предмет престижа страны и национальной гордости граждан является отличной кормушкой для особо ретивых «власть имущих». Потому игра миллионов для болельщиков, в некоторых уголках земли совмещается с другой «игрой миллионов», которую «кабинетные отцы»  любят куда больше.

+++

В Нацагентстве по Евро-2012 рассказали, почему строительство стадионов и аэропортов подорожало в разы

News.zn.ua

07.05.11

Значительное увеличение расходов на строительство основных объектов для Евро-2012 − а именно, стадионов и аэропортов − вызвано объективной необходимостью, поскольку изначально заложенная их стоимость не учитывала многих нюансов и особенностей. И в дальнейшем, после недавней корректировки, сметная стоимость увеличиваться, скорее всего, уже не будет.

Об этом в эксклюзивном комментарии для ZN.UA рассказал Олег Лысюк, начальник управления развития инфраструктуры Национального агентства по вопросам подготовки и проведения в Украине финальной части Чемпионата Европы 2012 года по футболу и реализации инфраструктурных проектов.

В частности, отметил он, первоначальные варианты этих проектов курировались местными властями и были сделаны для того, чтобы быстрее запустить процесс строительства, поскольку на тот момент сроки «поджимали». Соответственно, проекты не учитывали все требования УЭФА (что касается стадионов), а также аэропортов (пропускная способность, перспективное строительство временных терминалов и пр.).

Поэтому, когда в марте прошлого года организовывалось Агентство, пришли люди «с опытом и пониманием процессов», и в результате анализа было принято решение централизовать эти вопросы и скорректировать все проекты.

«В частности, на стадионах не было учтено много систем, которые в основном касаются медиаконтента, связи и так далее. Предъявленные современные требования к стадионам класса элит − а это не просто телефон поднял − это зона вай-фай в любом месте для любого оператора. То же касается количества точек общепита и всего остального. В общем, проект претерпел кардинальные изменения. То же самое касается и львовского стадиона», — рассказывает О.Лысюк.

По аэропортам, добавляет он, вообще «отдельная история». Например, проект Донецкого аэровокзала был сделан исключительно на здание терминала. В частности, туда не входили объекты инфраструктуры, которые включают в себя дорожные развязки, трехуровневый паркинг, эстакаду и т.д. По Львовскому аэропорту − то здесь в составе стоимости его строительства удельный вес оборудования изначально был заложен около 10-15% − нонсенс.

«То есть проект был сделан совершенно несовременным. И то, что сегодня произошло увеличение стоимости в целом титула, то большая часть пошла как раз именно за счет добавления этих объектов. При этом увеличение по самому терминалу произошло незначительное», — пояснил замглавы Нацагентства по Евро-2012.

Кроме того, добавил он, увеличение расходов также вызвано заложенными рисками при строительстве (в частности, возможным увеличением стоимости материалов и изменением курсов валют). Еще в новом проекте пришлось заложить не минимально рекомендованную зарплату, а среднюю − «чтобы можно было найти нормальных подрядчиков».

Что касается сроков изменения стоимости, то, по его словам, это связано с методологией: после создания агентства потребовалось какое-то время, чтоб разобраться с ситуацией, а также около полугода на экспертизу и корректировку проектов (например, по НСК ее до сих пор не прошли, поскольку там очень много нюансов).

«Мы предполагаем, что это окончательное увеличение стоимости. Если вдруг еще когда-то будет увеличение стоимости, то это все у нас на контроле. Основные показатели и объемы, я надеюсь, меняться уже не будут», — резюмировал О.Лысюк.

Напомним, что еще 21 марта Кабинет министров увеличил увеличение на 900 млн грн (или на 71,4% − до 2,161 млрд грн) стоимости строительства терминала, включая паркинг и ограждение, в международном аэропорту «Донецк» на за 2009-2011 годы.

Еще через месяц — 20 апреля − Кабмин утвердил представленный Министерством инфраструктуры скорректированный проект реконструкции Львовского аэродрома, которым общая сметная стоимость строительства увеличена в 2,24 раза − до 2 млрд 195,7 млн грн.

+++

Сім'я УЄФА буде розміщена в комфортабельному і висококласному готелі − М. Лубківський

Ukrinform.ua

06.05.11

Під час проведення матчів Євро-2012 в Харкові сім'я УЄФА буде розміщена у вельми комфортних умовах. Таку думку висловив директор турніру УЄФА Євро-2012 в Україні Маркіян Лубківський після відвідування будівельного майданчика готелю Kharkiv Palace.

«Чесно кажучи, я в черговий раз вражений тим, що побачив: темпами будівництва, якістю будівництва. Дуже приємно, що сім'я УЄФА, яка вже законтрактувала Kharkiv Palace, буде розміщена в такому комфортабельному і висококласному готелі. Це ще раз свідчить про те, що у УЄФА є високе довіра до власника цього готелю − пана Ярославського», − сказав Маркіян Лубківський.

Як розказали кореспонденту УКРІНФОРМу в прес-службі DCH, директор турніру УЄФА Євро-2012 в Україні прибув у Харків з робочим візитом. Він відвідав ряд важливих для УЄФА об'єктів, в тому числі і об'єкти, відповідальність за підготовку яких взяла на себе група компаній DCH.

М. Лубківський ознайомився з ходом будівництва і реконструкції тренувального центру «Сонячний», готелю «Superior Golf Hotel», стадіону «Динамо», готелю «Kharkiv Palace», Міжнародного аеропорту «Харків» і проспекту Гагаріна, відвідав тренувальну базу ФК «Металіст» і перевірив стан дорожньої інфраструктури навколо об'єктів Євро.

«Сподіваюся, що міська влада за допомогою центральних органів приведуть дороги в належний стан до початку турніру», − сказав Маркіян Лубківський, зазначивши, що дороги в Харкові вимагають особливої уваги. Він побував в ОСК «Металіст», де оглянув місця розміщення волонтерського центру, медіа-центру і аккредитаційного центру.

«Всі ті зміни, які були рекомендовані УЄФА і торкалися стадіону «Металіст», були враховані. Іншими словами, я упевнений, що на цьому стадіоні буде успішно проведено Євро-2012, всі будуть задоволені і зручностями, створеними на стадіоні, і виконанням всіх вимог, і, звичайно, тим ентузіазмом, з яким сьогодні працює команда стадіону «Металіст», − підкреслив М. Лубківський.

Він акцентував увагу на якісному виконанні робіт із заміни поля на харківському стадіоні. «Ми обговорили реконструкцію поля − це дуже складний процес. Але він проходить успішно, як мене поінформував представник компанії. По суті, поле буде унікальним, тому що це комплексна робота, яка передбачає не тільки заміну трав'яного покриття, але і заміну всієї «подушки»«, − зазначив директор турніру в Україні.

Насичена програма візиту дозволила Маркіяну Лубківському побувати і на реконструкції Міжнародного аеропорту «Харків». За станом на 5 травня, реалізовано 52% робіт з реконструкції аеродромного комплексу Міжнародного аеропорту «Харків». На будівництві нової злітної смуги без верхнього шару бетону М400 готово 1850 м. У роботах задіяно 155 робочих і 112 одиниць будівельної техніки.

Що ж до будівництва авіаційно-диспетчерської вежі, то наразі триває встановлення паль: обладнано 100 одиниць з 230. Обсяг виконаних робіт на будівництві тимчасового термінала, що фінансується за рахунок коштів Олександра Ярославського, оцінюють в 38% від загального обсягу. Робітники чекають прибуття на будмайданчик раніше замовлених ангарних воріт шведського виробника «Megadoor». Інвестиції надходять своєчасно. На 20 квітня вже виділено майже 32 млн грн із запланованих 41,7 млн грн.

+++

В троллейбусах, которые Харьков закупает к Евро-2012, установят камеры видеонаблюдения

Sq.com.ua

07.05.11

Новые троллейбусы, которые Харьков закупает к Евро-2012, будут оборудованы камерами видеонаблюдения. Как сообщила пресс-служба ООО «Львовский автобусный завод» (ЛАЗ), камеры видеонаблюдения уже установлены в нескольких евротроллейбусах ЛАЗ, которые недавно вышли на маршруты Харькова. После испытаний камер, системой видеонаблюдения будут оборудованы все троллейбусы к Евро-2012.

Как отметили в пресс-службе ЛАЗ, камеры видеонаблюдения позволят контролировать процесс перевозки пассажиров, их безопасность, вести учет пассажиров. В частности, отслеживать пассажиропоток в тех или иных направлениях, проводить анализ по количеству перевезенных людей и полученной оплаты. Установка камер наблюдения не включена в контракт по поставке городского транспорта к Евро-2012 − это отдельная инициатива руководства Харькова и «Львовского автобусного завода».

Справка «SQ». В ноябре 2010 г. в Харьков поступили 16 автобусов в рамках подготовки к Евро-2012. Как заявил тогда Г.Кернес, помимо них планируется закупить еще 10 автобусов и 97 троллейбусов. Стоимость заказа составит 100 млн.грн., эти средства будут выделены из госбюджета. 25 января в Харькове презентовали пять новых троллейбусов производства ООО «Львовский автобусный завод».

21 апреля на маршруты в Харькове вышли 30 новых троллейбусов и 16 автобусов производства Львовского автозавода. Как отметил Харьковский городской голова Геннадий Кернес, когда подвижной состав в Харькове  полностью обновится, в городе будут курсировать чуть менее тысячи автобусов. Все автобусы в Харькове будут украшены логотипом чемпионата Евро-2012.

Как подчеркнул губернатор Харьковской области Михаил Добкин, с обновлением подвижного состава ГАИ будет регистрировать только зеленые автобусы для пассажирских перевозок, чтобы вытеснить с рынка нелегальных перевозчиков.

+++

ЛЖД развеяла планы Кабмина ввести скоростное движение через Тернополь,

Ugmk.info

10.05.11

скоростного движения поездов из Львова в Киев через Тернополь, Хмельницкий и Винницу к чемпионату Европы по футболу 2012 года. Об этом сказано в сообщении ЛЖД.

«После проведения предпроектных наработок стало понятно, что в первом варианте (через Тернополь, Хмельницкий и Винницу) практически невозможно выполнить необходимый объем работ в установленные сроки, то есть к финальной части Евро-2012», − сказано в сообщении.

По мнению ЛЖД, значительно дешевле является вариант организации движения ускоренных поездов в существующем сообщении через Здолбунов (Ривненская область), Шепетовку (Хмельницкая область) и Коростень (Житомирская область), которое характеризуется умеренным рельефным ландшафтом и не требует больших капиталовложений в выпрямления путевой линии.

ЛЖД осознает, что направление с охватом 3 областных центров (Тернополь, Хмельницкий и Виннице) достаточно привлекательно с инвестиционной точки зрения развития этих регионов, однако нужно учитывать важность государственной задачи по ускоренному движению поездов и ограниченность во времени на его выполнение, а также необходимость финансирования из собственных средств железной дороги.

Учитывая это, ЛЖД придерживается мнения, что модернизацию направления «Львов − Тернополь − Хмельницкий − Винница − Киев» логично будет реализовать позднее, в рамках организации ускоренного железнодорожного движения поездов в треугольнике «Киев − Львов − Одесса» с географическим центром в Жмеринке (Винницкая область).

А вариант организации движения ускоренных поездов в существующем сочетании Львова с Киевом из Здолбунова, Шепетовки и Коростеня, по мнению ЛЖД, является оптимальным и его возможно реализовать к ЧЕ-2012 по футболу.

Ранее Кабинет Министров заявлял о намерении организовать скоростное движение на участке «Львов-Киев» через Тернополь, Хмельницкий и Винницу.

Кабмин намерен утвердить концепцию программы скоростного движения пассажирских поездов, которая предусматривает, что длительность поездки между Киевом и Донецком составит 5 часов 30 минут, Киевом и Львовом − 4 часа 30 минут, Киевом и Харьковом 3 часа 30 минут, Харьковом и Донецком − 1 час 50 минут.

+++

Харьковские объекты Евро-2012 учитывают потребности инвалидов

Ольга Анненкова

Invak.info

10.05.11

Харьковские объекты Евро-2012, ответственность за подготовку которых взяла на себя группа компаний DCH, сооружаются и реконструируются с учетом потребностей людей с ограниченными физическими возможностями. Об этом 5 мая, в Международный день борьбы за права инвалидов, сообщила пресс-служба холдинга.

В частности, на стадионе «Металлист» оборудовано более сотни специализированных мест для различных категорий людей с ограниченными физическими возможностями. В том числе предусмотрены и места для болельщиков, имеющих проблемы со зрением.

В настоящее время осуществляется планирование объемов закупки слухового оборудования (наушников), которое позволит таким посетителям матча следить за игрой по повествованию комментаторов. Кроме того, на территории ОСК «Металлист» предусмотрено более сотни парковочных мест для частных транспортных средств инвалидов и сопровождающих их лиц. Также для людей с ограниченными физическими возможностями на трибунах стадиона оборудовано 4 специализированных туалета, предусмотрены специализированные точки питания.

Потребности инвалидов брались во внимание и при проектировании нового терминала Международного аэропорта «Харьков». Здесь реализованы все необходимые условия для передвижения и обслуживания групп населения с ограниченными физическими возможностями в разных функциональных зонах: входные зоны, зоны технологического обслуживания (на всех этапах) и предоставления дополнительных услуг, санитарные помещения, пути эвакуации.

В новом пассажирском аэровокзале лифты, дверные отверстия и все эвакуационные выходы имеют параметры, которые позволяют использовать инвалидную коляску. В случае необходимости посадки инвалидов на борт воздушного судна будет использоваться специализированный автолифт, который уже запланирован к приобретению.

Каждая группа туалетов, предназначенных для обслуживания пассажиров, имеет в своем составе санитарный узел для пассажиров с ограниченными физическими возможностями.

На привокзальной площади на путях движения, в местах с перепадами уровней предусмотрены пандусы, поверхность всех покрытий ровная и не скользкая. На автостоянке выделенные места для личного автотранспорта инвалидов, которые имеют специальную разметку и ширину парковочного места 3,5 м.

Не менее тщательно продуманы опции для комфортного передвижения и обслуживания инвалидов при проектировании новой пятизвездочной гостиницы Kharkiv Palace, которая будет сдана в эксплуатацию в конце текущего года на центральной площади города. На первом этаже вход в здание выполнен с проектных отметок земли, а высота бордюра в местах пересечения с тротуаром не превышает 20мм. Кроме того, предусмотрен специализированный пандус для входа с проспекта Правды в торговую галерею, расположенную на территории будущего отеля.

Свой личный автотранспорт гости с ограниченными физическими возможностями смогут оставить на специальных местах паркинга, от которого предусмотрен пандус к лифтам гостиницы. На первом и втором этажах Kharkiv Palace будут оборудованы санузлы для инвалидов. На третьем этаже расположатся специализированные апартаменты для людей с ограниченными физическими возможностями в количестве 2 номера.

+++

Під час Євро-2012 на стадіонах планують продавати безалкогольне пиво

Zaxid.net

09.05.11

«Carlsberg має право на продаж пива під час Євро-2012 на стадіонах, у фан-пабах і спеціальних зонах. На стадіонах, скоріше за все, буде дозволено продаж безалкогольного пива. Ми працюємо над цим, і хочу запевнити, що всі поціновувачі пінного напою будуть задоволені», − повідомив 9 травня під час прес-конференції в. о. директора «Львівської пивоварні» Роман Головня.

Р.Головня додав: «Ми починаємо активно готуватися до чемпіонату Євро-2012, який буде наступного року і львів’ян, і усіх мешканців України у цьому зв’язку чекає багато активностей. Поки що не будемо розкривати ці секрети».

За його інформацією, Carlsberg з підсумками 2010 року займала 28,1% ринку пива в Україні, а це друге місце. Пр. цьому ТМ «Львівське» за підсумками 2010 року займало 12% українського ринку пива. Р.Головня зазначив, що торік на «Львівській пивоварні» було виготовлено 1,7 млн декалітрів пива, а цього року планується 1,8 млн. декалітрів.

В. о. директора «Львівської пивоварні» зазначив, що ТМ «Львівське в останні два роки успішно розвивається не лише як регіональний бренд, але й як національний, − зростають продажі в інших областях, крім західних.

За його словами, позиціонування «Львівського» як традиційного спрацьовує в Україні. Позиціонування «Львівського» почало працювати на східні, південні областей. «Ми намагалися колись працювати на національному рівні, але ТМ «Львівське» залишалося регіональним пивом. Позаминулого року вийшли на національний рівень і самі були приємно з пивоварні рівнем його споживання у Луганській, Харківській, Запорізькій областях. Торік це підтвердило і «Львівське живе», яке виявилося популярним брендом по всій Україні, у тому числі східних і південних областях», − зазначив він.

+++

Польща восени судитиме хуліганів на стадіоні

Euro2012.ukrinform.ua

07.05.11

На євроарені у Познані восени проведуть пробні судові засідання у спрощеному режимі, які планується застосовувати під час ЧЄ-2012. Про це повідомив міністр юстиції Польщі Кшиштоф Квятковський.

За словами міністра, дистанційні судові засідання проводитимуть лише для нескладних справ, наприклад, для реагування на дії футбольних хуліганів.

«Це ситуації, коли порушник затриманий поліцією на гарячому, дії якого зафіксовані камерами спостереження. Тут немає складної процедури формування доказової бази, її перевірки», − сказав він, додавши, що в ході цієї судової процедури буде дотримано усіх процесуальних стандартів.

Як наголошує Польське агентство преси, набутий досвід допоможе якнайкраще підготуватися до здійснення дистанційних судових засідань під час футбольного єврофоруму як у Познані, так і Гданську, Варшаві і Вроцлаві.

+++

Дискредитація і провокація

Euro2012.ukrinform.ua

07.05.11

Продовжуємо публікацію заміток журналіста Володимира Кулеби, присвячених підготовці до Євро-2012.

Трохи порушимо хронологічний порядок огляду підготовки України до чемпіонату Європи, і в сьогоднішніх замітках спробуємо проаналізувати тему «дрібних капостей», які тривалий час супроводжували процес підготовки. Мова про регулярні інсинуації, викиди компромату, та й просто безглузді звинувачення на адресу України. Їх мета − зробити все, аби УЄФА відмінила рішення, прийняте в Кардіффі. Звичайно, з висоти сьогодення ці спроби виглядають незграбно і наївно. Але і недооцінювати їх не можна.

Інформаційна кампанія з дискредитації нашої країни проводилася скоординовано, із залученням солідних матеріальних ресурсів, використанням сучасних піар-технологій і засобів комунікації.

...Під кінець прес-конференції Президента УЄФА Мішеля Платіні, що проходила у Будинку футболу в квітні 2009 р., пролунало дивне, на перший погляд, питання з вуст екзальтовано-істеричного виду жінки, явно не з журналістського кола: «Пане Платіні! Як ви миритеся з тим, що в Україні винищують безпритульних собак? Чи у зв'язку з цим проводитиметься чемпіонат Європи-2012 в Україні»?

Колега, що сидів поруч, висловив припущення: «Напевно, не на ту конференцію прийшла. Тут говориться про проблеми футболу, а не про захист тварин». Маючи самобутнє почуття гумору, Мішель Платіні порадив звернутися з цього питання до «захисниці безпритульних тварин» Бриджіт Бардо. Тоді журналісти, які заповнили повністю Будинок футболу, не змикитували, що цим питанням практично даний старт однієї з новітніх технологій потужної пропагандистської кампанії, спрямованої на зрив чемпіонату Європи-2012 в Україні. Суть, якщо коротко, зводиться до наступного. УЄФА наполягає вирішувати це питання проведенням стерилізації усіх бродячих котів і собак. З подальшим їх поверненням на місця проживання або в притулки. В Україні ж до цієї проблеми підходять, на думку організаторів кампанії, простіше, позбавляючись безпритульних собак і котів.

За час, що пройшов після цієї прес-конференції, «заспокоїлися» численні критики історичного ірета.jpg сміливого рішення УЄФА − уперше провести третє за популярністю змагання на планеті (після Олімпійських ігор і чемпіонатів світу з футболу) в Східній Європі. Значно менше стало замовлених «викидів» в «паперовій» і електронній пресі. Зате постала тема захисту тварин, яку «позначила» екзальтована пані на прес-конференції, отримувала все нові імпульси. Яскраве тому підтвердження − пікет під готелем «Адлон» під час недавнього візиту Віктора Януковича в Німеччину, організований міжнародною організацією PETA.

На думку голови Громадського комітету чемпіонату Європи-2012 Андрія Капустіна, недооцінювати їх «діяльність» було б великою помилкою. Адже найбільш впливова міжнародна недержавна і некомерційна організація «Люди за етичне поводження з тваринами» − «РЕТА», створена в США 30 років тому, має представництва в Німеччині, Великобританії, Нідерландах, Індії і окремо в Тихоокеансько-азіатському регіоні. Членами і прибічниками РЕТА є більше двох мільйонів людей. Об'єм пожертвувань − більше 34 мільйонів доларів в рік.

− Між тим, хто їх активно підтримує − не є секретом, − вважає Андрій Капустін, − Пол Маккартні, Памела Андерсон, зірки Голлівуду, світового спорту, культури і мистецтва. Серед найбільш гучних досягнень РЕТА можна назвати заборону на використання тварин в креш-тестах компанії «Дженерел Моторз». Можна згадати і перемогу над світовими гігантами парфюмерної індустрії типу «Эсте Лаудер», коли вони добилися заборони використання тварин в лабораторних дослідженнях. Тож зараз РЕТА, схоже, серйозно взялася за Україну, про що свідчить плакат берлінських пікетників, одягнених в кольори нашого національного прапора: «Тобі не соромно, Україно?

На прикладі висвітлення підготовки до Євро-2012 − як у нас, так і за кордоном − легко простежити міграцію технологій, спрямованих на дискредитацію України як держави, не здатної провести престижний європейський турнір. Якби так дійсно сталося, це було б ганьбою усього нашого покоління, адже апріорі йдеться не про облаштування спортивного змагання. На коні − престиж держави Україна.

Хтось влучно зазначив: усі сучасні брудні технології виросли з рукава мундиру старини Геббельса. Коли аналізуєш «контрпропагандистські» матеріали в «паперових» і електронних ЗМІ − легко переконуєшся, а в основі їх − груба брехня. Причому, чим вона відвертіша, неправдоподібніша, тим голосніше про неї кричать. Звичайно, механізм поширення злоякісної інформації − на рівні сучасних технічних досягнень. Брехня, що виринає з електронно-комп'ютерних ретрансляторів, перетворюється на страшну руйнівну силу.

Спочатку − поява на маловідомих сайтах, звідки її підхоплюють «електронні колеги», поки пожежа неперевіреної інформації не охоплює пристойний масив Інтернету, щоб перебратися в «паперові» джерела інформації.

Відразу ж після оголошення рішення УЄФА про проведення чемпіонату Європи-2012 в Україні і Польщі ряд італійських сайтів розповсюдили повідомлення під гучним заголовком: «Італійці хочуть забрати в українців і поляків Євро-2012». Посилаючись на «думку деяких футбольних коментаторів» матеріал, розміщений в мережі, стверджував, що «Італія ще не втратила остаточно всі шанси прийняти у себе чемпіонат Європи і серйозно замислюється про можливість оспорити рішення Виконавчого комітету Союзу європейських футбольних асоціацій.

Такий висновок спортивні оглядачі зробили в радіоефірі в зв'язку із заявою президента Федерації футболу Італії Джанкарло Абете. Він стверджував, зокрема, що для України і Польщі керівництво УЄФА встановило випробувальний термін − від чотирьох до шести місяців. «Рішення 2007 року (про організацію турніру в Польщі і Україні) було політичним, чиновники УЄФА хотіли розвивати «східний напрям» в Європі, − сказав Абете.

Ці і подібні вигадки були розмножені не лише в Інтернеті, але і в низці європейських газет, в теленовинах. І не лише в зарубіжних. Досить часто, як правило, з посиланням на російські інформаційні джерела, провокаційні замітки передруковували українські сайти і «сайтики», що спеціалізуються на освітлені низькопробних скандалів і псевдосенсаційних розбратів. Виникало непросте запитання: як − і чи можна взагалі − поставити бар’єр брехливим помиям, які майже щодня виливаються на країну з подання тих, хто не шкодує ні матеріальних, ні будь-яких інших ресурсів для того, щоб відібрати в України право проведення чемпіонату Європи-2012? Чи є сенс спростовувати очевидне? Що УЄФА, наприклад, ніяких «випробувальних термінів» не встановлювала? Спростовувати − означає виправдовуватися, адже відомо − виправдовується той, хто не правий.

Впродовж 2007-2009 рр. подібні «сенсації» з'являлися чи не щотижня. Багато нервів вітчизняним функціонерам і всім, причетним до підготовки турніру коштувала замітка з посиланням на «видання Independent» про те, що «футбольна асоціація Шотландії має намір запропонувати свою кандидатуру:  УЄФА забирає це право у Польщі і України». Свої послуги в проведенні чемпіонату пропонували і низка інших країн, в т.ч. Німеччина, Англія, Угорщина і так далі…

Нарешті, до річниці ухвалення рішення в Кардіффі деяки сайти поквапилися повідомити, що «Виконком УЄФА на своєму закритому засіданні прийняв рішення провести чемпіонат Європи 2012 року в Італії, визнавши підготовку України й Польщі до Євро-2012 незадовільною». «Новина» миттєво пішла «гуляти» по сторінках періодичних видань ще й з відповідними коментарями типу: «Навряд чи таке рішення можна назвати несподіваним. Організаційні і фінансові проблеми України і Польщі давно турбували європейські футбольні органи, − писала, наприклад, італійська газета Corriere Della Sera. − Україні і Польщі зробили великий аванс. На жаль, вони його не виправдали».

Висновок напрошувався один: подавати і не лише читачам і членам Виконкому УЄФА, усім функціонерам європейського і світового футболу, правдиву, перевірену і об'єктивну інформацію з перших вуст тих, хто безпосередньо відповідає за Євро-2012 в Україні. Про проблеми і невирішені завдання, про допущене відставання говорити і писати відверто, чесно, без приховування. Причому, дивитися, передусім, на себе, а не заглядати в город сусіда.

Час показав, що така практика себе виправдала. Досить сказати, що в 2008-2010 роках Кабміном, Інформаційним центром «Украина-2012» було організовано більше 30 прес-конференцій з актуальних питань підготовки України, її міст до чемпіонату Європи. Як правило, ці заходи викликали великий інтерес українських і зарубіжних журналістів, адже під час зустрічей, як правило, подавалася ексклюзивна інформація з перших вуст, сміливо вимальовувалися проблемні питання, відзначалися недоліки, які мали місце. Але «критики» все одно не могли угамуватися. Наприкінці жовтня 2010 р. німецька газета Sueddeutsche Zeitung надрукувала матеріал, головним героєм якого став безвісний досі кіпрський футбольний функціонер Спірос Марангос − в недалекому минулому член ради директорів футбольної асоціації своєї країни. Він заявив, що п'ять високопоставлених офіційних осіб з УЄФА були підкуплені під час виборів країн-господарів Євро-2012. Марангос назвав і нібито сплачену суму − 11 мільйонів євро (потім, щоправда, в його викриттях фігурувала інша цифра − 9 млн.). Більше того, він стверджував, що у нього є декілька свідків, готових підтвердити цю інформацію під присягою. Це − співробітники однієї з кіпрських фірм. За словами адвоката Марангоса Неокліса Неоклеуса, він узяв свідчення в двох з них, після чого отриману інформацію заклеїли в конверті.

мфра.jpgЯк стверджував Марангос, він два роки безуспішно намагався передати зібрані дані президентові УЄФА Мішелю Платіні. Нібито навіть домовився про зустріч з главою дисциплінарного департаменту УЄФА Пітером Лімахером, яка мала відбутися 24 серпня цього року в Женеві. Проте за чотири дні до зустрічі Марангос, як запевняє усе в тому ж інтерв'ю Sueddeutsche Zeitung, отримав від Лімахера лист, в якому говорилося: «Я вимушений відмінити нашу зустріч. Ми були б вдячні, якби ви прислали нам звіт або документи з наявною у вас інформацією».

Буквально наступного дня на інтерв'ю оперативно зреагували в Італії: місцеві газети зарябіли повідомленнями про необхідність ретельного розслідування справи про можливий підкуп чиновників УЄФА з боку України і Польщі, а також висловити готовність провести турнір у себе в разі потреби. Представник італійського кабінету міністрів Рокко Кримі заявив, що судові органи повинні втрутитися в цю справу: «Якщо спливають злочини, вони мають бути розслідувані». Чиновник додав, що Італія буде готова прийняти Євро-2012, якщо це знадобиться. Ось вона ключова фраза! Нагадаю, в ході голосування про місце проведення Євро-2012 Україна і Польща отримали 8 голосів, а Італія − 4.

Тим часом Союз європейських футбольних асоціацій заявив, що ініціює розгляд судової справи по футбольному функціонерові з Кіпру, що звинуватив Україну і Польщу в підкупі членів Виконкому УЄФА на виборах господарів Євро-2012. Проте у встановлені терміни УЄФА так і не отримав доказів, що підтверджують слова Марангоса, а сам функціонер, «який відповідальний за всі звинувачення, через свого адвоката відмовився від зустрічі з офіційною делегацією УЄФА, яка була запланована на середу, 27 жовтня» − підкреслюється в офіційній заяві УЄФА.

Одночасно в УЄФА завірили, що «в інтересах захисту цілісності європейського футболу УЄФА готовий і бажає провести повне дисциплінарне розслідування на підставі будь-яких доказових елементів, але не на базі чуток або звинувачень, які також можуть бути наклепницькими».

Пан Марангос через італійські ЗМІ продовжував нагнітати обстановку: він, зокрема, заявив, що має документи, що підтверджують підкуп чиновників УЄФА представниками заявочного комітету України і Польщі на проведення Євро-2012. «Перед 18 квітня 2007 року, днем голосування, я помітив дивні рухи. Знав, що Суркіс (Григорій Суркіс − президент ФФУ − В. К.) має намір отримати Євро-2012 за будь-яку ціну. Я став збирати інформацію. Є три свідки.

Один спостерігав за діями людей, залученими в цю справу, інші можуть підтвердити факт передачі грошей після голосування в Кардіффі. Хабарі отримали чотири члени УЄФА. Один отримав 3,15 мільйона євро, троє інших − по 2 мільйони. Всього їм було сплачено 9,15 мільйона євро. Знав, що німці говорили про п'ятого чиновника, але у мене немає доказів. Можу лише сказати, що на Кіпрі були передані 3,15 мільйона євро у великому плюшевому ведмедику. У мене є три документи, які підтверджують мої слова. Але навіть одного буде досить, щоб почати розслідування. Я не боюся. Хочу піти до кінця. Але я боюся за дружину, дітей, друзів, свідків, адвокатів, а також за журналістів», − сказав Марангос в інтерв'ю La Gazzetta dello Sport.

Декілька слів про «героя скандалу». Спірос Марангос − неоднозначна персона в кіпрському футболі. І не лише у футболі. У травні 2004-го він був заарештований російською міліцією в Краснодарі за підозрою у викраденні Міхаліса Сукидідіса, тодішнього директора кіпрського Банку розвитку в Росії. Особою, негідною довіри, його представила і Кіпрська федерація, яка заявила у дні скандалу, що Марангос не засуджений відповідними дисциплінарними інстанціями лише тому, що вже не є членом футбольного співтовариства. Відзначимо, що з 2005 по 2007 рр. Марангос був членом виконкому і скарбником федерації. Тоді, по визнанню керівників ФФК, їм не вистачило послідовності, щоб довести «справу скарбника» до суду.

Як і слід було чекати, усе це виявилося чистої води провокацією. Незабаром прийшла нова заява від «скарбника». У ній пан Марангос, зокрема, відзначає: «Я категорично заявляю, що не називав імена тих, хто давав хабар, і точні суми, як повідомляють деякі іноземні сайти. Це стосується і Григорія Суркіса, про якого без мого відома написав журналіст Gazzetta Dello Sport». Я категорично заявляю, що це винятково вигадка італійського журналіста, я зв'язався з моїми адвокатами, і на журналістів чекає судове переслідування». Як тут не згадати «золоту» заповідь асенізаторів (на щастя, професія давно вимерла) : «Не занадто розмахуй відром, а то і сам будеш в лайні!».

Що ж до реакції УЄФА, то тут думка однозначна: Марангос «за базар» повинен відповісти в суді. Ось текст заяви на офіційному сайті УЄФА: «В п'ятницю, 29 жовтня, УЄФА офіційно почав судовий процес в кримінальному суді Швейцарії проти пана Спіроса Марангоса в зв'язку з тим, що його звинувачення, зроблені в пресі відносно голосування 2007 року з вибору місця проведення фінальної стадії Євро-2012, завдають шкоди і не є обгрунтованими».

Паралельно УЄФА почав судовий розгляд і на Кіпрі, на найвищому рівні, разом з міністром юстиції цієї країни. Європейський футбольний союз був змушений звернутися до суду з двох причин. По-перше, щоб визначити, чи є підстави під звинуваченнями, зробленими паном Марангосом, і в разі потреби вжити відповідні заходи. А по-друге, щоб захистити честь і добре ім'я УЄФА і європейського футболу в цілому, які серйозно постраждали в результаті зроблених заяв. Закінчення історії тривіальне: кіпріот, здається, досі публічно вибачається за посіяну ним брехню і наклеп.

А що стосується проблеми бродячих тварин, то і тут крига, схоже, скреснула. У Верховній Раді був зареєстрований відповідний законопроект, покликаний надати цій роботі не лише системний характер, але і направити її в джерело європейських стандартів. Тим більше, що незабаром Виконком УЄФА визначився з проведенням фінальної частини чемпіонату Європи-2012 на паритетних началах, про що ми детально писали в попередніх замітках.