«Ян» - футбольний першопроходець Буковини
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», починаємо презентувати Чернівецьку область.
Австрійські коріння
Перша письмова згадка про футбол на Буковині датована початком ХХ століття. Гру в регіоні, що тоді входив до складу Австро-Угорщини, почали розповсюджувати австрійці німецького походження. Перший футбольний клуб, заснований на базі Чернівецького університету у 1901 році, називався «Ян» або ДФК (Дойчен Фотбален Клаб). Команда попервах вивчала правила і проводила тренування біля річки Прут, де нині стадіон «Мальва». Кістяк «Яна» складали воротар О.Онуфрійчук, польові гравці А.Кльоц, В.Тома, А.Цьопа, Ю.Цьопа, В.Штерн, В.Кобилянський, Т.Якубович, Т.Співак, Л.Михайлов, Ф.Мауер (капітан), Й.Мауер, П.Анисим, Сидор. Переважна більшість футболістів були студентами університету та вихідцями із заможних сімей.
Урок від студентів
Уже 12 травня 1901 року на Буковині відбувся перший футбольний матч, в якому «Ян» зустрівся з клубом «Січ». Студентська команда володіла перевагою протягом усього поєдинку й довела гру до перемоги з рахунком 7:0 (голи забили Ю.Цьопа − 3, Співак − 2, Михайлов і Штерн). Тренерами команди «Ян» були брати Франц і Йосип Мауери, а її керівником − В.Проферст (декан університету).
Вихід на міжнародну арену
У 1902 році «Ян» розпочав виступи у міжнародних турнірах. Зокрема, чернівецька команда взяла участь у першому турі розіграшу Кубку «Злата Прага». Крім «Яна», у змаганнях грали празькі «Спарта», «Відзев», BNF, також «Слован» (місто невідоме) і чернівецька команда «Астра», яка складалася з австрійських заможних селян. Це були показові турніри, адже тоді футбол робив лише перші кроки по Центральній та Східній Європі. У підсумку на першому місці фінішувала команда «Слован», друге та третє посіли відповідно «Спарта» і «Ян». Того ж року в Чернівцях відбувся другий тур «Златої Праги», у якому взяли участь ті самі колективи. Тепер вже на першому місці фінішував «Ян», на другому − BNF, на третьому − «Спарта».
Футбольна лихоманка
Протягом наступних років буковинський футбол швидко набував популярності. На початку ХХ століття тут уже були добре відомі австрійські клуби «Ян», «Чернфейхшклуб», «Ягуклуб», «Буковінер», «Айслайферферайн», «Венсклуб», «Вікторія» та «Полонія», румунські «Спортул» і «Мунчиторул», єврейські «Гакоах» і «Маккабі», польські «Сокіл» і «Литва», а також українські «Січ», «Довбуш», «Мазепа», «Кармелюк» і «Воля». У 1908 році почали проводитися змагання-чемпіонати Буковинської ліги, про що викладач Чернівецького університету Адам Бодель написав у своїй книзі «Фізкультурно-масова робота в Чернівцях».
Наша людина в Уругваї
Футбольне життя краю у 1914 році перервала Перша світова війна. У 1918-му, коли більша частина теперішньої Чернівецкої області увійшла до складу Румунії, спортивний рух відновився. Зростаюча масовість футболу, звісно, супроводжувалась і підвищенням рівня майстерності гравців. Не забарилася і поява місцевих футбольних зірок, серед яких відзначався Альфред Айзенбайсер-Ферару. Уже в 15 він розпочав виступи за «Ян», де грав з 1923 по 1929 роки. Два наступні сезони Альфред провів у складі іншої чернівецької команди «Драгош Воде», там отримав запрошення до збірної Румунії, з якою у 1930-му вирушив на перший чемпіонат світу в Уругвай.
Бухарестські успіхи Альфреда
На ЧС-1930 чернівчанин зіграв два матчі − проти господарів турніру (0:4) та проти Перу (3:1). Загалом Айзенбайсер-Ферару 9 разів одягав майку національної збірної. З 1932 по 1944 рік (із дворічною перервою, викликаною війною), він захищав кольори команди «Венус» (Бухарест), з якою тричі ставав чемпіоном країни. Цікаво, що Альфред домагався серйозних успіхів і у фігурному катанні, зокрема, посівши 13 місце у парному розряді на зимовій Олімпіаді-1936.
Чернівецький квартет
У 1934 році команда «Ян» увійшла до румунської Дивізії «Б». За рік до неї приєднався і «Драгош Воде», який згодом прийняли до розширеної Дивізії «А», а в 1936-му до Дивізії «С» увійшов чернівецький «Довбуш». У сезоні-1937/38 Дивізію «Б» розділили на дві підгрупи, і в «північній» на перших чотирьох позиціях фінішували представники Чернівців − «Робітники», «Довбуш», «Маккабі» і «Залізничники».
Політичний віраж
Нова епоха розвитку місцевого футболу розпочалася у 1940 році після приєднання Північної Буковини до УРСР. Тоді ж відбувся перший розіграш Кубку області, у фіналі якого чернівецьке «Динамо» здолало земляків з «Харчовика» − 3:1. До початку Другої світової війни встигли провести і один чемпіонат регіону, призову трійку якого утворили «Спартак», «Гвардієць» та «Локомотив». Після війни ці змагання відновилися й проводяться досі.
Під головуванням «Динамо»
Наприкінці 40-х і у 50-х найсильнішою футбольною командою в Чернівцях вважалося «Динамо». У 1950-му воно завоювало Кубок відповідного Українського спортивного товариства, у домашньому фіналі здолавши дніпропетровських колег з рахунком 1:0 (єдиний гол на 58-й хвилині забив Євген Жуков). Чернівецьке «Динамо» виступало в українській першості серед колективів фізкультури у 1950-1955 і 1958 роках, виборовши у 1951-му друге місце. Але за сім років − майже на чотири десятиліття − воно припинило своє існування.
Народження «Авангарду»
Натомість саме у 1958-му був утворений «Авангард», якому судилося стати головною командою краю. Того ж року новий клуб дебютував у чемпіонаті УРСР, посів друге місце у п’ятій зоні та пробився до чвертьфіналу Кубку республіки. У 1959-му «Авангард» став третім у 9-тій зоні і в наступному році дебютував у класі «Б» першості СРСР.
Крокуючи вперед
У 1965 році «Авангард» був перейменований на «Буковину». Остання, досі виступаючи у національних змаганнях серед команд майстрів, неодноразово становилася призером турнірів у різних дивізіонах. Серед досягнень «Буковини» − друге місце в першості України серед команд першої ліги (1996 р.), перемога в першості УРСР (друга ліга СРСР, 1982, 1988 рр.), срібло першості УРСР (друга ліга СРСР, 1968, 1980, 1989 рр.), перемога в першості СРСР серед команд другої ліги (західна буферна зона, 1990 р.), перемога в першості України серед команд другої ліги (2000 та 2010 рр.).
Лужанські корні Шелепницького
Говорячи про новітню історію буковинського футболу, не можна не згадати і футбольний клуб «Лужани» з однойменного селища Кіцманського району, який у 2000-му виборов аматорський Кубок України, у 2007-му став бронзовим призером, а через рік − переможцем першості країни серед аматорів. До речі, саме в цьому селищі народився і Юрій Шелепницький, який 29 квітня 1992 року в Ужгороді вивів у ролі капітана збірну незалежної України на її перший офіційний матч проти Угорщини.