Так гартувалася «Сталь»
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», продовжуємо презентувати Луганську область.
На жаль, у нашому футболі так повелося: чим давніші традиції − тим важче історикам і статистикам. Адже не всюди є свої Костянтини Єсеніни та Акселі Вартаняни, які, збираючи по крихтах, відновлювали хроніку того, як, де і з чиєю допомогою шкіряний м’яч завойовував простір і серця. Луганщина − не виключення, хоча зусиллями місцевих архіваріусів удалося встановити не тільки більш-менш повний список переможців обласних першостей та кубкових розіграшів, але й статистику турнірів, їх подробиці.
Столиця починає та виграє
Першість Луганської області з футболу розігрується з 1924 року. Тоді за титул найсильнішої сперечалися вісім команд з Луганська, Сніжного, Алчевська, Криворіжжя, Брянки та Кадіївки. Змагання проходили за кубковою схемою. Фінальну пару склали представники обласного центру та міста Сніжне. Луганчани святкували успіх завдяки єдиному голу, проведеному в додатковий час.
Що в імені тобі моєму?..
Найбільше перемог у обласних змаганнях мають команди Алчевська. Спочатку в турнірах домінувала збірна міста, яка передала естафету заснованій у 1935-му «Сталі». Клуб кілька разів змінював назву − був «Металургом», «Комунарцем», «Будівельником». Та й саме місто перейменовували − на Ворошиловськ, Комунарськ, аж поки не повернули йому історичну назву. Успіху 1988 року досяг якраз комунарський «Будівельник», головним тренером якого був Анатолій Волобуєв. Кілька років потому кістяк цієї команди не без успіху виступав під його керівництвом у змаганнях майстрів − у першості України.
Кузня першокласних кадрів
У 1960-і роки «Сталь» відігравала помітні ролі в Класі «Б» − третьому ешелоні радянського футболу, а після реформування всесоюзних змагань повернулася в коло аматорів. Школу алчевського клубу пройшли, окрім Волобуєва, також Володимир Малигін, Ігор Гамула та Віктор Безрук, нинішній голова Луганської обласної федерації футболу. З горнила обласної першості вийшли також загартовані бійці Олександр Ткаченко (Кадіївка) та Юрій Єлисеєв (Свердловськ), чемпіони Радянського Союзу у складі «Зорі».
Контури невідкладних завдань
«Розіграш першості Луганської області − це не лише підсумкові змагання, в яких перевіряється рівень майстерності спортсменів колективів фізкультури, це своєрідна прикидка на майбутнє, важлива ланка в учбово-виробничому процесі масового футболу, − цитує одну з місцевих газет тих часів Юліан Шкіров у своїй книзі «Вік луганського футболу». − Тут, на обласних змаганнях, особливо проявляються плюси та мінуси роботи, яка проводиться на місцях. Тут проступають контури тих невідкладних завдань, які потрібно вирішувати футбольній громадськості в співдружності з радами Союзу спортивних товариств і організацій».
Ветеранам енергії не займати
За часів Незалежності обласні змагання привертали активну увагу різного роду меценатів. І хоча часто-густо «спонсорські» зіркові команди існували лічені роки чи навіть місяці, деякі з них залишили яскравий слід і навіть − у реєстрі переможців. Скажімо, у складі команди «Еллада-Енергія», що вигравала першість Луганщини у 1999 і 2000 роках, виступали такі зірки регіонального рівня, як Олександр Малишенко, Володимир Зінченко, Костянтин Пінчук, Юрій Малигін, Сергій Ярмолич! У першому успішному сезоні ця компанія здобула 27 перемог у 30 матчах, забивши 120 мячів, пропустивши всього 17 і обійшовши найближчого переслідувача на 20 очок.
Чемпіони Луганщини (1924-2010)
9 разів
«Сталь» Алчевськ: 1935, 1939, 1944, 1946, 1947, 1948, 1962, 1984, 1988.
«Шахтар» Свердловськ: 1955, 1956, 1961, 1971, 1982, 1998, 2002, 2005, 2006.
3 рази
«Хімік» Северодонецьк: 1958, 1978, 1987.
«Авангард» Ровеньки: 1964, 1966, 1967.
«Шахтар» Лисичанськ: 1965, 1969, 1970.
2 рази
м. Алчевськ: 1928, 1929.
«Авангард» Луганськ: 1957, 1960.
«Сокіл» Ровеньки: 1983, 1989.
«Металург» Лутугине: 1986, 1992/93.
«Золоте-Алмаз» Первомайськ: 1997, 2008.
«Еллада-Енергія» Луганськ: 1999, 2000.
«Агата» Луганськ: 2004, 2007.
1 раз
м. Луганськ: 1924.
«Шахтар» Горськ: 1925.
м. Брянка: 1926.
«Шахтар» Стаханов: 1953.
«Донсода» Лисичанськ: 1959.
«Зоря» Луганськ: 1963.
«Шахтар» Кіровськ: 1968.
«Хімік» Рубіжне: 1980.
«Нива» Сватове: 1985.
«Вагонобудівник»-2 Стаханов: 1993.
«Антрацит» Антрацит: 1990.
«Динамо» Луганськ: 1991, 1992 (в).
«Урожай» Троїцьке: 1992 (о).
«Гірник» Брянка: 1994.
«Шахтар» Ровеньки: 1995.
«Шахтар» Червоний Луч: 1996.
«Шахтар» Луганськ: 2001.
«Блискавка» Северодонецьк: 2003.
«Лисичанськ-Пролетар»: 2009.
ФК «Попасна»: 2010.