Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
«Ахметов, Суркис − холуи Москвы!». Тягнибок им судья?
Константин Николаев
Bagnet.org
08.09.10
Марш футбольных несогласных в Киеве: смешно и грустно
Как известно, вчера в центре Киева прошел марш футбольных якобы болельщиков, выступающих против объединения чемпионатов России и Украины, натурализации иностранцев с целью их дальнейшего привлечения под знамена сборной. Почему «якобы болельщиков»?
Да потому что, во-первых, акция была организована «Свободой» Олега Тягнибока. А там болельщики те еще. Сам Олег Ярославович недавно признался, что с детства болеет за «Карпаты». Так начали б с малого, устроили обструкцию бразильцу Батисте, выступающему в этой команде. Нет же, это опасно, могут и расизм приписать, да и не интересно, − в лучшем случае на местных «кнопках» это покажут. А тут размах побольше.
Во-вторых, многие центральные телеканалы обошел сюжет с 14-летней девочкой, которая шла в колонне демонстрантов. Кто-то может реально представить, что восьмиклассница не просто так сильна в проблемах нашего футбола, но и некоторые из них так ее достали, что она решила прогулять школу где-то в Тернополе и приехать в Киев (по умолчанию, как бы за свои деньги), чтобы выразить соответствующий протест?
В-третьих, по большому счету ничего крамольного демонстранты не требовали, так чего ради многим из них взбрело в голову скрывать свои лица за шарфами и повязками? Антураж. Или понты, если угодно…
Возле стадиона «Динамо» им удалось, как они сами насчитали, собрать больше 2 тыс. людей под лозунгами нашей акции: «Ахметов, Суркис − холуи Москвы!», «Фанаты − не зеки!», «Спортклуб − не концлагерь!», «Украинцев − в «Днепр», «Шахтер», «Динамо!», «Легионеры забирают украинскую перспективу!», «Федерация футбола Украины − москальский шабаш!».
На этом, собственно, можно было бы и поставить точку, ибо обсуждать подобную фигню просто не имеет смысла. Но фишка в другом. Футбол, к сожалению, стал очередной разменной монеткой в борьбе за кусочек власти в нашей стране. И это, по-настоящему, грустно.
«Мы требуем остановить информационные провокации, которые направлены на объединение футбольных чемпионатов. Мы также требуем от игроков не высказываться против украинского языка, не оценивать в пророссийских тонах качество украинского футбола. Мы платили им деньги, а эти козлы, извините, пытаются всячески обидеть украинский футбол и наших болельщиков», − говорит Юрий Ноевый, заместитель Киевской городской организации «Свободы». «Мы против натурализации легионеров, то есть, инорасовых элементов, которые хотят получить украинское гражданство. Мы требуем, чтобы украинский футбол стал народной игрой, который будет воспитывать национальную гордость, чтобы футболисты не играли за бабло и свои «Мазераттти», на которых они ездят по Киеву с проститутками, а чтобы все играли за честь футболки, за украинскую сборную и Украину!» − добавил он.
Ну, в общем, посыл понятен. Удивляюсь, как они еще угрозу национальной безопасности нашей страны не приплели в связи с этим.
Я бы еще понял, если бы эти «орлы», протестовали против возможного слияния украинского «Нафтогаза» и российского «Газпрома», о реальности которого уже сказали и наш вице-премьер Бойко и их Миллер. Но, нет, − нашим «свободолюбам» «кортит» о футболе поговорить. Ладно бы об этом щебетала восьмиклассница (которой хотелось Киев посмотреть на шару да еще и пару сотен гривен на помаду заработать), но тут нарисовался Игорь Мирошниченко.
Нацбольность на всю голову этого спортивного телеведущего известна уже давно. Свои тезисы он регулярно толкает на «Шустере» и в других передачах. Расскажу об одном случае. Пару лет назад на «Канале чесных новын», как-то в прайм-тайм решили обсудить тему взаимовлияния политики и спорта в России… (Вообще, забавная была передачка − договорились они до того, что российский патриотизм на самом деле подразумевает совсем не любовь к родине со всякими там ее березками, а преданность Путину). Лихо…
Но вернемся к Мирошниченко. Честно говоря, я даже сначала не понял, что тогда так «вскипятило» его и без того «возмущенный разум». Оказалось, − огромный портрет Петра І, который российские болельщики развернули на трибунах в матче чемпионата Европы со шведами. Мирошниченко увидел в этом следующую связь: Полтавская битва — Мазепа — «если вам это нравится, то порвите все свои 10-гривневые купюры, на которой изображен гетман»). В общем, фигню какаю-то сказал, которую раз послушав и похохотав, можно забыть.
Но Мирошниченко затем вполне серьезно заявил, что не понимает украинцев, которые болеют за сборную России. Мол, после всего того, что Москва сделала и делает с Украиной, это «приниження нашої національної гідності». И привел пример, как ему кажется, здорового украинского духа из собственной жизни. Во время финального матча чемпионата мира по хоккею между россиянами и канадцами, когда весь спортбар, в котором Игорь смотрел игру, кричал «Россия! Россия!», он встал и начал гордо скандировать «Украина! Украина!». По его словам, многие в этот момент поняли его порыв, а некоторые даже присоединились.
Я смотрел эту программу с двумя друзьями (один из Черновцов, второй из Коломны). Россиянин, бедолага, видимо, мало что понял и спросил у черновчанина: «Слушай, Димка, а что такое «гиднисть»?». Тот подумал и ответил: «Якщо відверто, я вже й не знаю. Власне, як і те, за кого мені вболівати в півфіналі між турками та німцями. Особливо після того, що вони з нами зробили…».
Вчера же Мирошниченко орал в мегафон о том, что в сборной Украины не должно быть места «всяким там Марко Девичам и Папам Гуйе». Орал он это днем, а вечером Девич стал лучшим игроком поединка нашей сборной с поляками. О Гуйе вообще вопрос не стоит в плане привлечения его в сборную. Может, и стоял когда-то при Маркевиче, а сейчас нет.
Есть и другая сторона медали «національної свідомості» пана Мирошниченко. Почему то он не подал демонстративно в отставку с должности пресс-секретаря нашей футбольной сборной в тот момент, когда ею руководил Олег Блохин в знак протеста против того, что тот (бывший коммунист, кстати) говорит исключительно на русском языке и особо нацией (в мирошниченковском понимании) не заморачивается. Нет, Мирошниченко исправно пресс-секретарил, зарабатывал деньги (и подозреваю совсем не 10-гривенными купюрами с его любимым Мазепой с ним расплачивался Григорий Суркис), и чувствовал себя при этом вполне сухо и комфортно. Что же случилось потом?
...Ладно, чего я прицепился к нему? В парламент, видать, человеку хочется. А восьмикласснице − пару сотен на помаду. Тягнибок им судья…
+++
Periculum in mora
Роман Яворський
24tv.com.ua
08.09.10
Безголова збірна України
Ну от, як я й прогнозував − усе стало ще складніше. Що тепер робити з нашою національною збірною? Я особисто не маю найменшого поняття. Якби Україна із тріском програла два матчі − все зрозуміло. Копали би, перепрошую, під зад Калитвинцева і кликали якогось поважного тренера із солідною зарплатнею. Якби «синьо-жовті» розтрощили суперників, мов шведи Сан-Марино − теж жодних проблем. Даємо карт-бланш молодому тренеру та крутимо дулю тим іншим, що хочуть багато нуликів у відомості. Але українці зіграли як завше − незрозуміло. І тепер важко збагнути як виглядатиме команда через місяць/півроку/на Євро-2012, а відтак і сформувати думку щодо майбутнього тренерського містка «синьо-жовтих».
Зрозуміло лише одне − затягувати з рішенням не можна. Відбірковий цикл вже розпочався. Дарма, що ми в ньому участі не беремо! Процес підготовки до Євро − довгий та складний. І його не може виконувати людина, яка сидить на діжці з порохом. А, схоже, саме відсутність остаточного рішення − вибір президента ФФУ Григорія Суркіса:
«Давайте трохи зачекаємо. Навіщо за двома матчами виносити якісь вердикти? Потрібно рухатися вперед…»
Блабла. Блаблабла. Блабла. Блаблаблабла. Куда чекати? Скільки? Місяць? Потім ще місяць? Збірна України раптово не заграє так як Аргентина чи Іспанія. Вона так ніколи не грала і найближчим часом не заграє. До жовтня нічого не поміняється. Тож наберіться відваги та ухваліть остаточне рішення. Якщо Калитвинцев − нехай. Додайте впевненості молодому тренерові, забравши приставку «в.о.», сідайте та чекайте результатів. Якщо не Калитвинцев − то тим паче потрібно поспішати. Бо, затягуючи час, ФФУ краде час у нового наставника. Тим паче, що на якому рішенні федерація не зупинилась би, правильним воно було чи ні ми все одно дізнаємося хіба що влітку 2012 року… Наразі ж залишається любуватись голами «синьо-жовтих» в «товарняках». І так ще майже 2 роки… (позіхає)
+++
Петр Чилиби: Сборной Украины по футболу не нужен иностранный тренер
Reporter.com.ua
08.09.10
ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА
Самый титулованный украинский футболист-ветеран, старший тренер отечественной сборной ветеранов, главный тренер футбольной команды ветеранов «Ришелье» Петр Чилиби поделился с «Репортером» своими воспоминаниями о советском футболе и о вялых перспективах его наследия.
«Репортер»: Каковы, по вашему мнению, перспективы сборной Украины на Евро-2012?
Петр Чилиби: Сейчас еще рано говорить. Но они должны выйти как минимум из группы, ведь еще будет групповой турнир. И я думаю, что минимальная задача сборной Украины − выйти из группового турнира в финальной части. А потом уже − как карта ляжет. Вообще сегодня команда не очень хорошая и перспективы очень вялые, но это пока, у них еще много времени. Игра многих не дотягивает до необходимого уровня, но это не значит, что через два года они будут играть так же.
Сейчас идет становление новой команды, и я думаю, к Чемпионату Европы из опытных игроков доберутся лишь Шевченко, Тимощук и, наверное, Воронин. Они будут готовиться, потому что это будет их последний шанс. Ну а молодежь у нас хорошая, просто нужно поставить игру, а это целая история. Нужно, чтобы люди понимали друг друга с полуслова.
Кроме того, у наших футболистов, кроме игроков киевского «Динамо», очень мало практики, поэтому сложно держать их в тонусе. Но будем надеяться, что футболисты сборной, играя дома, почувствуют патриотизм, поймут, какое это счастье − играть за свою страну, и будут бороться за медали. А если не ставить себе цель стать чемпионом Европы, то вообще нет смысла играть.
«Р.»: Нужен ли сборной иностранный тренер?
П.Ч.: Это Суркис (Глава Федерации футбола Украины Григорий Суркис, − ред.) что-то придумал. Я бы никогда в жизни не отдал команду иностранному тренеру, потому что он должен знать, что такое советский менталитет. И вообще − в Украине достаточно специалистов, которые могут заниматься сборной, − и Яковенко, и Павлов, и Маркевич.(…)
+++
Федецький хоче, щоб Калитвинцев залишився у збірній України
Gazeta.ua
08.09.10
Захисник «Карпат» Артем Федецький не потрапив у заявку збірної України на гру з Чилі. У Лодзі, під час останньої атаки нашої команди у матчі проти поляків (1:1), він відчув біль у нозі.
“Відбувся спазм м’язу стегна. Добре, що немає надриву, − сказав Федецький «Gazeta.ua» після матчу. − Я пройшов обстеження і лікарі сказали взяти на кілька днів паузу. Я тренувався за індивідуальною програмою − легкий біг без різних навантажень”.
Збірна України перемогла Чилі з п’ятьма учасниками ЧС-2010 у складі − 2:1. Артем слідкував за грою з лави запасних.
“Хлопці − молодці. Результат матчу закономірний − збірна України перемогла заслужено. Правда, кінцівка поєдинку вийшла нервовою, ми пропустити необов’язковий гол. Чилійцям було важко протидіяти. Це хороша, технічна команда”, − розповів він.
Ця перемога стала першою для Калитвинцева на посту наставника збірної України. Поки що Юрій Миколайович офіційно не затверджений на посаді головного тренера національної команди.
“Ми хочемо, щоб Калитвинцев залишився. Юрій Миколайович − хороший спеціаліст. У нього все має вийти”, − зазначив Федецький.
Теоретично Федецький може зіграти за “Карпати” у матчі 9-го туру проти “Іллічівця”. А от перший поєдинок групового етапу Ліги Європи проти дортмундської “Боруссії” Артем точно пропустить. У матчі з “Галатасараєм” захисник заробив два “гірчичника”.
+++
Анатолій Куцев: «Будемо грати по-іншому»
Костянтин Паткевич
Ffu.org.ua
08.09.10
У суботу, 11 вересня, національна жіноча збірна України проведе перший матч відбірного плей-офф ЧС-2011. Підопічні Анатолія Куцева прийматимуть норвезьку команду на прекрасно знайомому їм чернігівському стадіоні імені Юрія Гагаріна. Початок − о 18.00.
Зайвий «гірчичник» для Дятел
Синьо-жовті готуються до відповідального поєдинку в Києві. У середу на Олімпійській базі вони проведуть спаринг з «молодіжкою», а у п’ятницю вирушать до Чернігова. Куцев викликав 22 футболісток, проте не всі з них зможуть вийти на поле 11-го числа. Захисник Валентина Котик проходить курс реабілітації після травми, а атакуючий хавбек Віра Дятел пропустить гру через перебір жовтих карток. Зайвий «гірчичник» 26-річна виконавиця, здатна зіграти як в центрі поля, так і на фланзі, отримала у серпневому матчі проти польок. «Це дуже відчутна втрата для нашої команди», − зізнається український наставник.
Титуловані суперниці
Зайвий раз представляти норвезьку збірну потреби немає. Два континентальні та одне планетарне золото, завойовані з 1987 по 1995 рік, говорять самі за себе. Наразі скандинавки посідають 7-му сходинку в світовому, і 3-ю − в європейському рейтингу (українки − 20-ті й 13-ті відповідно). На попередньому етапі відбору ЧС-2011 підопічні 48-річної Елі Ландсем з легкістю виграли турнір у 2-й групі із загальною різницею м’ячів 39:2, втративши лише два очки у восьми матчах.
Без зірок і слабких місць
«Нам завжди було важко грати проти команд, які тяжіють до силового футболу. Норвегія належить саме до таких і тому не є для нас зручним суперником. Вона має дуже рівний, збалансований склад − без зірок, але й без слабких місць. У цьому я зайвий раз переконався рік тому, коли разом з дівчатами передивлявся зустріч Норвегії з Францією (1:1) на Євро-2009, − розповідає керманич української збірної. − Розумію, що у суботу, зважаючи на силу опонента, нам доведеться грати по-іншому − не так, як ми діяли упродовж групової стадії».
Нема чого втрачати
За словами Куцева, він не надає надважливого значення тому, що у першому матчі його підопічні гратимуть вдома. «Не думаю, що це істотним чином вплине на підсумковий результат суперечки, − каже 51-річний фахівець. − Головне, що дівчата перебувають у гарному фізичному та психологічному стані, і наше завдання − зберегти його. Розуміємо, що доведеться важко, але сподіваємося на краще. Нам нема чого втрачати, однак є за що боротися».
Додаткова путівка
Чотири переможці стикових матчів візьмуть участь у фінальній стадії чемпіонату світу, куди вже пробилися господарки і чинні володарки титулу − німкені. Чотири збірні, що у підсумку програють, у жовтні визначать найсильнішого в двоступінчатому плей-офф. Ця команда битиметься з третім представником зони КОНКАКАФ за останню путівку до фінальної стадії першості планети, яка проходитиме з 26 червня по 17 липня 2011 року.
+++
Болельщики хотят вернуть ЦСКА
Football.sport.ua
08.09.10
В Киеве прошла демонстрация болельщиков «Верните нам ЦСКА»
7 сентября 2010 года в Киеве, в преддверии товарищеского мачта сборных команд Украины и Чили по футболу, состоялась демонстрация болельщиков расформированного в прошлом году армейского спортивного клуба ЦСКА. Марш, конечной остановкой которого стал стадион «Динамо» имени Валерия Лобановского, проходил сразу по двум маршрутам − от станции метро «Арсенальная» и по бульвару Тараса Шевченко.
В демонстрации приняли участие несколько сотен болельщиков киевского клуба. После матча активисты направили открытое письмо на имя бывшего руководства клуба, Профессиональной футбольной лиги Украины, Федерации футбола Украины, всем не безразличным футбольным деятелям и меценатам, общественности.
Текст открытого письма болельщиков ЦСКА (г.Киев)
Уважаемые функционеры отечественного спорта, Министерство по делам семьи, молодежи и спорта, Федерация футбола Украины, Профессиональная футбольная лига Украины, футбольная общественность!
К Вам обращаются болельщики, одного из старейший спортивных клубов Украины − Центрального спортивного клуба армии. Наш Клуб − гордость и слава отечественного спорта, основанный в 1934 году, пятикратный Чемпион УССР, финалист кубка Украины, многолетний участник чемпионатов в Высшей лиге Украины по футболу, участник розыгрышей Кубка УЕФА. Клуб, вырастивший таких звезд украинского футбола, как Владимир Мунтян, Виктор Леоненко, Юрий Калитвинцев, Виктор Леоненко, Сергей Беженар, Тимерлан Гусейнов, Эдуард Цихмейструк, Александр Шовковский, Виталий Рева.
Долгие годы покровителем команды выступал известный предприниматель Григорович Сергей Николаевич. В 2009 году, в разгар чемпионата Украины по футболу среди команд второй лиги, руководство нашего клуба неожиданно прекратило финансирование и уведомило о роспуске футбольной команды. Прошел ровно год, как исчезла одна из известнейших футбольных команд Украины. К сожалению, в угоду собственным амбициям и бюрократическим интересам безропотно забыто про социальную ответственность перед тысячами людей, программу развития футбола, бережное и уважительное отношение к истории Украины. Уничтожена, одна из сильнейших в стране, футбольная школа ЦСКА.
Возмутительное отношение к нашему Клубу идет в разрез с государственной программой по поддержке и развитию спорта, программой развития футбола ФФУ.
Обращаемся к Вам, уважаемые Господа! Призываем всех, кто имеет возможность, спасти наш Клуб от полного уничтожения. Просим всех неравнодушных любителей футбола − поддержать это обращение!
С искренним и глубоким уважением, болельщики ЦСКА.
В наших силах сделать так, чтобы ЦСКА воскрес и возродился для новых славных побед!
История украинского футбола и всего спорта немыслима без ЦСКА!
ЦСКА должен жить!
+++
ЕВРО-2012
Міхал Лісткевич: Питання про позбавлення Польщі або України права на організацію Євро-2012 не стоїть
2012ua.net
08.09.10
Колишній президент Польського футбольного Союзу (PZPN) Міхал Лісткевич − людина, яка була причетною до здобуття Україною та Польщею права на організацію Євро-2012, дав розгорнуте інтерв'ю провідному польському виданню Przegląd Sportowy.
− Ну що ж, стартувала кваліфікація Євро-2012, а до самого турніру залишилося неповних два роки. Це багато часу чи мало?
− Часу ніколи не буває багато і завжди можна щось прискорити. Але всі роботи йдуть згідно з графіком.
− Хіба? А як же рапорт Верховної контрольної палати, який вона представила кілька тижнів тому і в якому було розкритиковано підготовку до турніру?
− Це політичні сигнали, а ми від політики тримаємося якомога далі. Набагато важлівишим є те, що говорить УЄФА, а також те, що можна побачити хоча б на стадіонах. Я часто їжджу трамваєм по околицях Національного стадіону, і бачу що там все добре. Повертаючись до УЄФА, я прошу звернути вашу увагу на те, що нещодавно була нескінченна істерія, червоні, помаранчеві попередження. Наразі ж все проходить в тиші та спокої, хоча на нас чекає багато робіт у юридичному аспекті, питаннях безпеки.
− Чи не буде застережень з боку УЄФА знову?
− Час жовтих карток вже минув. Питання про позбавлення Польщі або України права на організацію Євро-2012 не стоїть. На даний момент мова йде лише про те, яким буде цей турнір. Процеси, які мали місце перед Євро в Австрії та Швейцарії, зараз відбуваються і у нас. Тобто ми знаходимося на тому ж етапі підготовки, що й вони тоді.
− Попередні застереження були серйозними, чи це були даремні хвилювання?
− Якщо вести мову про Україну, то вони були серйозними. Але після зміни влади у країні справи пішли у правильному руслі. І там все в порядку.
− Якщо все так добре, то звідки стільки скептиків і голосів про те, що це буде подією втрачених можливостей?
− Можливо комусь здавалося, що завдяки чемпіонату та з огляду на дороги, аеропорти та готелі ми станемо другою Німеччиною. Так не буде, але попри те нам немає чого соромитися. Нарікання, ймовірно, також будуть, оскільки ми є нацією, що любить картати себе. Зрештою, це стосується не тільки нас. Скільки було негативних прогнозів перед чемпіонатом в ПАР. Саме за два роки до початку турніру. Але на місці можна було побачити, що це було перебільшенням. А те, що журналісти мали писати якісь сенсаційні матеріали про те, що у когось радіо викрали з автомобілю або гаманець з готелю… Це трапляється в кожній країні. В ПАР можна було нормально ходити вулицями та насолоджуватися атмосферою чемпіонату. У Польщі буде так само.
− Дехто побоюється, що інтерес до Євро-2012 в Польщі триватиме лише до третього поєдинку поляків. Потів він згасне.
− Спортивні результати, звичайно, вплинуть на те, як ми оцінюватимемо турнір. Але щоб не сталося, у нас залишаться стадіони, тренувальні центри. Все це ми не отримали б впродовж десяти років. Це вигідно відрізняє нас від австрійців та швейцарців, де все було готово.
− Чи не пустуватимуть стадіони?
− Через якийсь час, можливо, два, три роки, люди приходитимуть на нові об’єкти з інтересом, аби побачити, як вони виглядають. Як після будівництва Національної опери. Глядацька зала була б повною, навіть якщо б там грав оркестр пожежника. Бо всі хотіли сидіти в зручних кріслах, відчути акустику, побувати в буфеті і т.д. Але потім потрібне видовище високого класу, а це вже проблема власників клубів та збірної. Через це зараз в Португалії панує ейфорія після виходу до Ліги Чемпіонів «Браги».
Найгірше, це коли національна збірна сама напрошується на ці стадіони, які після Євро повинні «битися» за збірну навіть у випадку непривабливих з точки зору глядацького інтересу поєдинків. Ідеалом тут виглядає «Уемблі», який заповнюється незалежно від того, з ким грає Англія − Німеччиною чи Сан-Марино. Аби так було б і в Польщі, необхідні гарні результати збірної. Наведу приклад баскетболу фанатом якого я також є. У нас в країні проходив чемпіонат Європи, але збірна виступила не дуже і топчеться на місці.
− Які помилки мали місце при організації Євробаскету?
− Було замало галасу навколо чемпіонату. Як житель Варшави, я лише подекуди направляв на рекламу. Приїжджих вболівальників було більше, ніж місцевих. Щоправда, в промоції брав участь Марцін Гортат (баскетболіст «Орландо» − авт.), але одна людина не в змозі зробити все. Хоча, зрозуміло, що баскетболістам було важче. Футбол сам себе рекламує.
− Якщо спрогнозувати результат футболістів на Євро-2012 на підставі останніх матчів, чи маємо ми турбуватися, що вони повторять долю баскетболістів?
− Я розумію, що вболівальники починають нервувати, оскільки сподівання є великими. А інакше й бути не може, оскільки ми є господарями. Я не скажу, що мені тривожно, бо я пережив вже чимало поразок збірної. Але якщо при будівництві доріг, стадіонів чи готелів можна щось планувати, то при підготовці збірної навряд чи. Це живий організм і важко передбачити хто в якій формі перебуватиме і чи не отримає травми. Тому роль наставника є такою важливою, і я впевнений у Францішекові Смуді, і радий тому, що Гжегож Лято також.
− Але надія можна принести велике розчарування.
− Так, бо як я вже казав − ми є господарями. Але ми не належимо до сильних команд і з плином часу видно, що вихід на чемпіонат Європи та світу був успіхом. В 2012-му році все має бути інакше і ми повинні подолати черговий бар’єр, тобто вийти з групи. Тим більше, що ми матимемо перевагу власних вболівальників. Але це все вже залежить від Францішека Смуди та футболістів, аби публіка не була єдиним гравцем європейського рівня.
+++
Польщі у наступному році вистачить коштів на підготовку до Євро-2012 − міністр спорту і туризму
Юрій Банахевич
Укрінформ
08.09.10
Бюджет міністерства спорту і туризму Польщі (MSiT) у 2011 році буде на рівні цьогорічного, тому на підготовку країни до Євро-2012 виділених коштів не повинно бракувати. Про це заявив керівник MSiT Адам Гєрш, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.
На переконання А.Гєрша, 495 млн злотих (близько 160 млн доларів США), які держава виділила на підготовку до турніру, цілком достатньо. “Ця сума передбачена у багаторічному плані, згідно з яким держава повністю фінансує будівництво Національного стадіону і частково оплачує спорудження спортивних арен у Гданську, Познані, Вроцлаві, Кракові та Хожуві. Попри те, що УЄФА обмежила проведення турніру в Польщі до чотирьох міст, ми продовжуємо будувати усі шість арен”, − сказав міністр.
Він також повідомив, що у бюджеті РП на 2011 рік передбачено 250 млн злотих (понад 80 млн доларів США) на будівництво 2012 футбольних майданчиків для молоді до 2012 року.
+++
Директор департаменту УЄФА зі стадіонів та безпеки Марк Тіммер ознайомився зі станом будівництва львівського стадіону
Loda.gov.ua
08.09.10
Сьогодні, 8 вересня, у Львові з інспекційним візитом перебуває комісія УЄФА, котру очолює директор департаменту УЄФА зі стадіонів та безпеки Марк Тіммер.
Як повідомив заступник голови облдержадміністрації Володимир Губицький, експерти вже ознайомилися з ходом будівництва нового стадіону по вул. Стрийській-Кільцевій дорозі. «Зараз представники УЄФА вирушили на зустріч із командою проектантів, під час якої відбудеться презентація поточного стану будівництва стадіону», − розповів заступник керівника області.
У межах візиту в Україну експерти УЄФА крім Львова побували також у Києві, де теж ознайомилися з ходом робіт на стадіоні. «Звіт по двох стадіонах, який складатиметься з висновків експертів, розглядатиметься під час засідання наглядової ради УЄФА, що відбудеться 21 вересня в штаб-квартирі УЄФА в швейцарському Ніоні», − зазначив Володимир Губицький.
+++
Делегація ФРН ознайомиться з підготовкою Харкова до Євро-2012
City.kharkov.ua
08.09.10
Завтра, 9 вересня, у Харків прибуде делегація Федеративної Республіки Німеччина для ознайомлення з ходом підготовки міста до Євро-2012. Очолює делегацію директоро Департаменту європейського і багатостороннього співробітництва задля розвитку у Південно-Східній Європі та на Близькому Сході Федерального міністерства економічного співробітництва і розвитку пан Фрідель Еггельмайєр.
В ході візиту члени делегації відвідають фан-зони стадіону «Металіст», новий термінал Харківського аеропорту, а також ознайомляться з інфраструктурними інвестиційними проектами.
Також члени делегації планують зустрітися з представниками Харківської міської ради та Харківської обласної державної адміністрації.
+++
Региональные печатные СМИ
ФУТБОЛ
В сборной Украины сменился главный тренер
А.Зеликов
Крымские известия (АР Крым)
08.09.10
В чемпионате Премьер-лиги наступила вынужденная официальная пауза, связанная с проведением товарищеских матчей национальных сборных Украины, а также переносом ряда игр для команд, участвующих в ответных поединках отборочного раунда Лиги Европы.
Недавно произошло, можно сказать, сенсационное событие для поклонников футбола — по решению совета Федерации футбола страны удовлетворено заявление главного тренера сборной Украины Мирона Маркевича об увольнении его по собственному желанию с занимаемой должности. Исполнять обязанности главного тренера сборной поручено Юрию Калитвинцеву. Дебют его в новой должности выпал на выездной матч в Польше. Новоиспеченному тренеру пришлось нелегко по той причине, что в эти же сроки проводила отборочную игру с командой Франции молодежная сборная Украины под руководством Павла Яковенко.
Наши ребята лихо начали первый тайм, забив два гола (Бутко и Ракитский — с пенальти). Но радоваться было рано, так как к концу встречи французы, забив два мяча, сравняли счет — 2:2. После этой ничьей молодежная сборная Украины, как и Бельгии, набравшие по 15 очков, обеспечили себе выход в финальную часть чемпионата Европы-2011.
В Польше до самого финального свистка подопечные Юрия Калитвинцева проигрывали — 0:1. И не только в счете, а и во всех компонентах игры. Только случай спас украинскую сборную от поражения — на последней, дополнительной минуте матча игрок «Днепра» Евгений Селезнев забил гол престижа, принесший нам долгожданную и так необходимую ничью 1:1. Как бы там ни было, но украинская команда в пяти товарищеских матчах не имеет поражений. Необходимо отметить, что Ю. Калитвинцев смело начал вводить в состав молодых, разноплановых футболистов из разных команд. Ведь наигрывать состав можно лишь в серии товарищеских встреч.
В наступающие выходные все игроки сборных вернутся в родные команды и примут участие в девятом туре Премьер-лиги. Симферопольской «Таврии» на своем поле необходимо брать очки у набирающего темп киевского «Арсенала». Этого так хочется болельщикам после непредсказуемого матча с луганской «Зарей», где наша защита умудрилась пропустить пять мячей! В этом же туре «Ворскла», рвущаяся к бронзовым медалям, встретится дома с «Днепром», где и произойдет рокировка в турнирной таблице, но лишь в случае победы полтавчан.
Первая украинская лига напоминает велопелетон, в котором с каждым проведенным этапом меняется лидер. Что-то сломалось в механизме нашей молодежненской «Крымтеплицы», которая в восьмом и девятом турах потерпела непрогнозируемые поражения от алчевской «Стали» — 1:2 (в родных стенах) и от ПФК «Александрия» — 0:1. Но следует подчеркнуть, что оба победителя претендуют в итоге чемпионата на выход в Премьер-лигу.
После проведенных девяти туров в Первой украинской лиге лидирует алчевская «Сталь», набравшая 20 очков. По 18 очков сразу у трех команд — ПФК «Александрия», ФК «Львов» и армянского «Титана». Их преследуют с 16 очками «Закарпатье» и «Буковина». Есть реальный шанс у молодежненской «Крымтеплицы», имеющей в своем активе 15 очков, при благоприятных двух турах войти в число претендентов на призовое место. Но впереди — длинная дистанция. Будем надеяться и верить в успех тепличников.
+++
Цена трансфера — участие в Лиге чемпионов
Жизнь (Донецкая область)
08.09.10
В Европе уже вовсю разгораются страсти в национальных чемпионатах. Трансферные окна закрыты до очередного межсезонья, поток заявок и предложений постепенно иссяк. Казалось бы, что нас уже не ждут громкие или даже скандальные переходы. Но «Марсель» смог привлечь внимание. Да и вообще, многое можно вспомнить.
Нападающий Лоик Реми стал причиной трансферного скандала, который произошел в Лиге чемпионов. «Марсель» давно присмотрел в рядах «Ниццы» способного Реми и готов был заплатить немалые деньги за его переход. После переговоров и оценки игрока оба клуба сошлись на цене в 5,5 млн. евро. Ударили по рукам, и Лоик отправился в «Марсель». Но тут начались неприятные сюрпризы. Медосмотр выявил у новичка проблемы со здоровьем. Такое положение дел не устроило клуб, и «Ницца» получила тревожное уведомление, что за продажу Реми в ближайшее время максимум, что может получить − это от жилетки рукава.
Исполнительный директор «Ниццы» Патрик Говернатори молчать не стал и пригрозил подать жалобу на «Марсель» за то, что клуб отказывается платить первый взнос за переход нападающего. Причем настроены в «Ницце» весьма решительно. Если все условия контракта не будут выполнены, они будут требовать от УЕФА исключения «Марселя» из Лиги чемпионов.
Много разговоров велось и о переходах «Баварии». Уже в конце трансферного сезона германский клуб активизировался, все чаще стал попадать в новостные хроники в связи с заявлениями о желании купить или продать кого-то из игроков. Особое внимание привлекли продажи клуба. Сначала руководство «Баварии» неоднозначно намекнуло о продаже Анатолия Тимощука, который вроде и на поле выходил, но чем-то не устроил команду. Многие клубы заинтересовались возможностью приобретения Тимощука. В большинстве своем это были команды из СНГ. Не один клуб уже представлял его в своем составе. Но вдруг немцы передумали порадовать Анатолия и пресекли таким образом все надежды и чаяния.
С нападающим Марио Гомес вышла несколько иная история. Игрок заявил, что хотел перебраться в «Ливерпуль» нынешним летом. Форвард рассматривал вариант с переездом в Англию из-за того, что так и не смог застолбить за собой постоянное место в составе мюнхенцев. По некоторым данным, он дал свое согласие на аренду в течение одного сезона, но клуб не согласился на такой переход. Гомес, видимо, даже был готов пойти на сокращение зарплаты, ранее его 125-тысячную зарплату называли главным препятствием на пути этого трансфера. «Ливерпулю» пока придется играть без Гомеса. Переходов этим летом хватало. Давайте вспомним наиболее громкие и интересные трансферы трех европейских чемпионатов.
Отдельно хочется сказать об Итальянской Серии А. Ее представители за количеством не гнались. Слухи и домыслы о том, какие же перемены будут происходить в составе итальянских клубов, не сбавляют оборотов на протяжении всего года. Можно очень долго перечислять все трансферы, произошедшие этим летом в итальянском футболе, но остановимся лишь на наиболее интригующих пополнениях в итальянских клубах.
1. Златан Ибрагимович (из «Барселоны» в «Милан» в аренду с правом выкупа за 24 млн. фунтов).
2. Робинью (из «Манчестер Сити» в «Милан», 16,2 млн. фунтов).
3. Леонардо Бонуччи (из «Бари» в «Ювентус», 13,950 млн. фунтов).
4. Милош Красич (из ЦСКА в «Ювентус», 13,5 млн. фунтов).
5. Эрнанес (из «Сан-Пауло» в «Лацио», 12,150 млн. фунтов).
6. Хорхе Мартинес (из «Катании» в «Ювентус», 10,8 млн. фунтов).
7. Мигель Велозу (из «Спортинга» в «Дженоа», 8,1 млн. фунтов).
8. Рафинья (из «Шальке» в «Дженоа», 8,1 млн. фунтов).
9. Гаэтано Д'Агостино (из «Удинезе» в «Фиорентину», 7,650 млн. фунтов).
10. Серджо Флоккари (из «Дженоа» в «Лацио», 7,650 млн. фунтов).
+++
Памяти великого тренера
Рабочая газета (Киевская область)
08.09.10
Среди многих прекрасных украинских тренеров лишь единицы увенчаны титулом «великий». Одним из них был Виталий Алексеевич Лонский, создавший уникальную школу прыгунов в высоту, из которой вышло немало известных спортсменов. Именно он заложил традицию проводить ежегодно в Бердичеве международные соревнования «высотников», ставшие после его смерти мемориалом.
ПОСЛЕ окончания в 1956 году Киевского института физкультуры Виталий Лонский выбрал местом своей работы скромный провинциальный городок на Житомирщине − Бердичев, хотя нормальных условий для занятий не было. Тренировки проходили в… костеле святой Варвары, где в свое время венчался Оноре де Бальзак. Места для разбега не хватало, никогда не было горячей воды. И тем не менее школа Лонского стала кузницей чемпионов.
− Отец хотел доказать, что и в маленьком городке можно воспитывать спортсменов высочайшего класса, − вспоминает его сын Игорь. − Своей специализацией он выбрал прыжки в высоту по той простой причине, что считал их самой честной дисциплиной в легкой атлетике. Тут судьи никоим образом не могут повлиять на результат спортсмена, все зависит только от него. Если тренер не мечтает о самом большом успехе, то он не имеет права называться тренером − таково было кредо отца, которого он всю свою жизнь придерживался.
Из его школы вышли участники трех Олимпиад, победители многих престижных соревнований. Чемпионами Европы становились Валерий Скворцов (дважды) и Анатолий Мороз. Ученики Лонского открывали новые высоты для советских прыгунов. Первым атлетом, который преодолел в СССР двухметровый рубеж, был Владимир Ситкин, а у юношей − Игорь Матвеев, первым взял высоту 220 сантиметров среди советских прыгунов Рустам Ахметов.
Но самой большой победой школы было воспитание многих настоящих парней. И воспитывал их своим примером тренер, который всегда был патриотом города и страны. Он давал ученикам не только уроки спорта, но и уроки жизни, учил быть честными, настойчивыми во всех делах. Недаром многие воспитанники Лонского стали известными тренерами, учеными, специалистами высочайшего класса во многих отраслях.
− Мне очень повезло, что я встретил на своем пути такого прекрасного человека, замечательного педагога, − говорит профессор Житомирского государственного университета Рустам Ахметов. − Лонский был необычайно талантливый человек. Если бы он не посвятил себя тренерской работе, мог стать прекрасным ученым, музыкантом, художником. Он, по мнению знатоков, делал изумительную чеканку. Виталий Алексеевич слепил меня как личность, много сил потратил на воспитание моего характера, прививал мне настойчивость, трудолюбие, упорство, умение держать удары и добиваться своей цели.
Седьмой Мемориал Лонского снова собрал многих его учеников, друзей и известных спортсменов. Среди них были олимпийская чемпионка Татьяна Самойленко, Рудольф Поварницын, первым в мире покоривший высоту 240 сантиметров, и многие другие. К сожалению, прохладная и ветреная погода не позволила участникам мемориала показать высокие результаты. Тем не менее соревновались азартно, поддерживаемые сотнями зрителей, на радость которым победителями среди юношей и девушек, а также у женщин стали их земляки. Кстати, в награду призеры получали не только традиционные кубки, но и весьма приятные подарки от Компартии и ЛКСМУ.
Больше всего аплодисментов досталось лучшей среди женщин − чемпионке Украины Наталии Гапчук. Второе место неожиданно для всех заняла одна из сильнейших многоборок мира Людмила Иосипенко, обошедшая остальных «высотниц». У мужчин за победу боролись гости − чемпион Европы среди молодежи белорус Андрей Чубса и чемпион Всемирной универсиады 2009 года Эдуард Мальченко. Сильнейшим оказался россиянин.
+++
Мілевський залишається в «Динамо»
Андрій Воронич
Високий Замок (Львівська область)
08.09.10
Пристрасті довкола ймовірного переходу форварда київського «Динамо» Артема Мілевського в якийсь європейський клуб (говорили навіть про англійський «Ліверпуль») нарешті вляглися.
Уже ніхто нікуди не йде − Мілевський залишається в «Динамо».
Артем Мілевський продовжив контракт із «Динамо» до 2013 року − про це повідомив президент клубу Ігор Суркіс. «Ми, звісно, підписали контракт на більш вигідних для футболіста умовах, − наголосив Суркіс. − Він це заслужив своєю грою, сподіваюся, Артем виправдає нашу довіру й надалі. Маю надію, він викине з голови все, що йому заважало, і стане тим Мілевським, якого ми знали раніше». Останнім часом, поки тривала «торгівля» за «більш вигідні умови», Суркіс тільки те й казав, що, мовляв, «Мілевський уже не той, що раніше». А як домовилися, кудись зникли всі претензії... Задоволений (принаймні на словах) і нападник збірної України: «Я радію, що продовжив контракт із клубом, з яким досягав і сподіваюся досягти надалі найяскравіших успіхів у своїй кар’єрі».
+++
Новинки від Колліни: більше «фізо» і прапорці з радіосигналами
Високий Замок (Львівська область)
08.09.10
Поки у Прем’єр-лізі пауза, П’єрлуїджі Колліна, італійський куратор системи суддівства в професійному футболі України, провів чергову зустріч із 24 арбітрами чемпіонату.
Новинки від Колліни: більше «фізо» і прапорці з радіосигналами
На думку Колліни, кожен суддя повинен чітко уявляти свій фізичний стан і з огляду на нього вибудовувати подальший тренувальний процес. Італієць переконаний: належним чином підготувавшись до гри і перебуваючи у хорошій формі, арбітри суттєво зменшать ймовірність помилок, які нерідко стають наслідками втоми. Тож кожному арбітрові надано персоналізовану програму підготовки, створену для нього на основі розробок фахівців Національного університету фізичного виховання і спорту України та індивідуальних характеристик, отриманих під час серпневих тестів. Якість та об’єм виконаних суддями завдань контролюватимуться спеціальним обладнанням − годинником та датчиком, що кріпиться до грудної клітки. Сучасні пристрої, які були роздані суддям, робитимуть кардіограму і навіть фіксуватимуть відстань, яку долатимуть рефері при виконанні необхідних вправ. Отримана інформація буде відіслана технічним експертам, а далі, після відповідної комп’ютерної обробки, потрапить до Колліни.
Друга новинка пов’язана із прапорцями для асистентів арбітра, які отримали служителі Феміди. Відтепер асистенти привертатимуть увагу арбітра не лише відмашками, а й радіосигналами, котрі надсилатимуть за допомогою кнопки на прапорці. Головному арбітру не треба буде весь час тримати у полі зору своїх помічників − про їхні сигнали йому миттєво сповіщатиме датчик, прикріплений на передпліччі.