Титанова першість
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», завершуємо презентувати Автономну Республіку Крим.
Титул чемпіона Криму почали розігрувати в 1939 році. Тоді найсильнішою командою регіону вважалося сімферопольське «Динамо», яке й підтвердило свою перевагу над суперниками, двічі поспіль вигравши турнір. Змагання були поновлені відразу по завершенні Другої світової війни − у 1945 році. Відтоді кримське золото виборювали 27 колективів.
«Молот» проти «Металурга»
Природно, в повоєнні часи у більшості областей України домінували армійські команди. Зокрема, на півострові дуже високо котирувались футболісти Обласного (згодом − гарнізонного) будинку офіцерів, які в підсумку чотири рази здіймалися на вершину. У 1948-му головний приз вперше завоював клуб, який не представляв Сімферополь. Розширити чемпіонську географію вдалося євпаторійському «Молоту», потім щастя посміхнулося колективу Керченського металургійного комбінату. Саме ці дві команди були найуспішнішими учасниками першості протягом наступних двадцяти років, здобувши за цей період десять титулів на двох.
Серйозний підхід Армянська
На початку 1970-х у Криму не було рівних сімферопольському «Авангарду». Його серія з чотирьох тріумфальних сезонів була перервана армянським «Титаном», котрий у 1975-му долучився до обласних змагань. Хлопці, які відстоювали честь Кримського заводу пігментного двоокису титану, виступали на 5-тисячному стадіоні «Хімік», обладнаному трьома полями та плавальним басейном. Вони виборювали золото сім чемпіонатів поспіль, встигши до розпаду Радянського Союзу здобути рекордну кількість титулів − одинадцять.
Переможний поступ Молодіжного
Після отримання Україною незалежності певний час обласна першість на півострові розігрувалася за системою осінь-весна, проте з 2001 року організатори вирішили повернутися до старої схеми змагань. На стику століть у Криму домінувала «Даніка», яка представляла Сімферопольський електромашинобудівний завод СЕЛМА, а три останні чемпіонати завершилися перемогами «Спартака» з Молодіжного − фарм-клуба першолігової «Кримтеплиці».
Найстаріший трофей
Також з 1939 року розігрується і Кубок Криму, причому нинішні тріумфатори борються за той самий бронзовий трофей, який здіймали над головами переможці першого розіграшу − хлопці севастопольського «Суднобудівника». Наразі Кубок Криму є найстаршим призом українського футболу (його зображення можна відшукати в нашій фотогалереї). Частіше за інших легендарний трофей виборював «Титан» − шість разів.
Рецепт відродження футболу
«На жаль, кількість команд, які беруть участь у регіональних змаганнях, за останні роки значно зменшилася, − каже виконавчий директор Республіканської федерації футболу Криму Олександр Білозерський. − Наразі є ідея звернутися за допомогою до прем’єр-міністра країни і провести під його патронатом Кубок федерації. У цьому турнірі могли б брати переможці міських чемпіонатів Сімферополя, Севастополя, Алушти, Бахчисарая, Джанкоя, Євпаторії, Керчі, Сак, Ялти. Завдяки такому заходу ми могли б дійсно відродити кримський футбол».
Чемпіони Криму (1939 − 2009)
11 разів
«Титан» Армянськ: 1975, 1976, 1977, 1978, 1979, 1980, 1981, 1985, 1986, 1988, 1990
6 разів
«Металург» Керч: 1949, 1950, 1954, 1956, 1960, 1962
5 разів
«Авангард» Сімферополь: 1968, 1971, 1972, 1973, 1974
4 рази
ОБО/ГБО Сімферополь: 1945, 1946, 1952, 1958
«Молот» Євпаторія: 1948, 1951, 1955, 1967
«Даніка» Сімферополь: 1998, 1999, 2000, 2001
3 рази
«Динамо» Сімферополь: 1939, 1940, 1947
«Металіст» Севастополь: 1964, 1966, 1982
«Авангард» Джанкой: 1983, 1984, 1987
«Спартак» Молодіжне: 2007, 2008, 2009
2 рази
«Авангард» Керч: 1961, 1965
«Коктебель» Щебетівка: 1969, 1970
«Фрунзенець» Саки: 1989, 1993/94
1 раз
«Стріла» Євпаторія: 1953
«Буревісник» Сімферополь: 1957
«Спартак» Сімферополь: 1959
«Авангард» Севастополь: 1963
«Синтез» Армянськ: 1991
«Сурож» Судак: 1992
«Чорноморець» Севастополь: 1995
«Портовик» Керч: 1996
«Лідер» Саки: 2001
«Кримтеплиця» Молодіжне: 2002
«Таврія-ТНУ» Сімферополь: 2003
«Хімік» Красноперекопськ: 2004
«Фенікс-Іллічовець» Калініне: 2005
«Євпаторія-2500»: 2006