Резонанс
Ярославский «лижет башмаки». К деньгам или к «разрыву»?
Cripo.com.ua
21.05.10
Что-то неладное происходит с одним из богатейших людей Украины − гражданином Ярославским: он отчаянно заметался. Резкая смена политических ориентиров явно губительна для миллиардера из Харькова: он стал смешон. А шуты богатыми, как известно, не бывают.
Резко возросла публичная активность харьковского миллиардера (после кризиса − увы, в гривневом эквиваленте) Александра Ярославского. Он снова раздает интервью и комментарии, что с ним бывает крайне редко. К чему многословие денежного человека, когда − и это всем известно − деньги любят тишину?
Любопытство коллектива «УК» подогрело и то обстоятельство, что г-н Ярославский сегодня перечит себе самому вчерашнему, что для человека его положения вроде как не к лицу. Насторожило и то, что Ярославский стал корчить из себя простого парнягу. Тут два варианта: либо слетел с катушек окончательно, либо собрался заняться политической деятельностью. (Впрочем, первое не исключает второе; яркий пример − киевский придурок Черновецкий по кличке «Космос»).
Чтобы, выражаясь термином медицинским, «зафиксировать состояние пациента» и поставить наш диагноз, мы обратились к «избранному» г-на Ярославского − интервью, которые дал богатейший в Харькове человек коллегам из «Украинской правды». «До» и «после» президентских выборов, с разницей в каких-то полгода. И что мы видим?
Еще полгода назад Ярославский не позволял себе роскошь говорить о политике. Вообще. Теперь же вовсю раздает политические оценки. Еще полгода назад Ярославскому, по его же словам, было все равно, кто станет в Украине Президентом. Сегодня вдруг А.Ярославский прозрел: сейчас, де, в Украине к власти «пришла профессиональная команда». «Во-первых, профессиональный президент. Тот, который может поставить дело на надежные, деловые рельсы. Такая команда, с которой можно работать».
А что же Виктор Ющенко, перед которым так прогибался и заискивал «харьковский парень» Ярославский целую пятилетку, старательно «попадая в кадр» с прежним Президентом при всяком удобном случае? Есть ответ и на этот вопрос: Виктор Ющенко, оказывается, был… «не тем президентом». И точка.
Подхалимаж буквально прет из Ярославского в последние дни: «…В день инаугурации президента Виктора Федоровича Януковича меня поймали (?!) в парламенте. И хотя я никогда интервью не давал, даже в то время, когда был депутатом, но в этот раз я сказал, что ждал этого пять лет... и дождался». Досталось и Ахметову, чей образ Ярославский примеряет на себя из интервью в интервью: «…я как бы занялся «Металлистом», и автор этому − Ринат Леонидович Ахметов. Это сто процентов, я без всяких прикрас...» − все цитаты из одного интервью.
Но в то же время (и в ходе одного и того же интервью), буквально копируя того же Ахметова, г-н Ярославский вдруг образцово-показательно дистанцируется от большой политики: «А где я и где политика?», «У меня нет конфликтов ни с одним чиновником украинской власти», «Я не знаю, что такое вертикаль власти, потому что я ее никогда не строил…» (соврал, конечно, но об этом − ниже).
А вот − показательный фрагмент предвыборного интервью А.Ярославского:
«− Видите ли вы принципиальную разницу между развитием Украины при Тимошенко и Януковиче?
− Меня интересует только, как я смогу инсталлироваться в этот формат. Думаю только об этом. Вот я жду: объявят победителя, пройдет инаугурация, и я…
− С букетом к новому президенту?
− Да. (Смеется)» (УП)
Кто ж будет спорить, что это − позиция?..
Ярославский − уникальный для Украины бизнесмен: по его собственному признанию, на выборах-2010 он не потратил ни копейки на поддержку кандидатов в Президенты. Более того: «Да ко мне и за поддержкой никто не обращался…» (УП)
Зная Ярославского, в первое поверить − легко: денег не дал ни копейки. А вот во второе − «никто не обращался…» − зная предприимчивую команду Виктора Януковича, поверить очень трудно…
Если сказанное Ярославским насчет его финансового саботажа президентской избирательной кампании − правда, то нынешняя суетливость харьковского миллиардера легко объяснима: ему предстоит заплатить победителям «неустойку», разорительную для его бизнеса. Независимо от того − обращались к нему донецкие товарищи или не обращались.
«…Даже моя семья очень долго привыкала, что у нас появились деньги. И большие деньги. Моя мама долгое время плакала, и все ждала, когда меня или посадят, или расстреляют. Вдруг вернутся коммунисты и советские времена − и будут у меня большие проблемы. Поэтому, ну, потихонечку все привыкли. К хорошему все быстро привыкают». (УП) Остается пожалеть бедную семью господина Ярославского, которая так тяжело, но все же быстро привыкала к богатству... И которой ой как не хочется в одночасье лишиться всего нажитого непосильным трудом…
… Возможно, именно уязвимость нынешней позиции Ярославского толкает его публичную конфронтацию с былыми союзниками − конкурентами нынешних победителей: с теми же братьями Суркис. Сегодня г-н Ярославский явно не склонен вспоминать, сколько сделано тем же Григорием Суркисом для того, чтобы чемпионат Европы по футболу состоялся в Харькове и чтобы сам Ярославский на подготовке к нему неплохо заработал. Зато сегодня Ярославский уверен: «Суркис должен покинуть пост президента Федерации футбола Украины». Это вы узнаете, если забьете фамилии «Суркис» и «Ярославский» в любой интернет-поисковик.
А еще совсем недавно тот же Ярославский вовсю клеймил позором другого «фигуранта» хроники «Украины криминальной» − руководителя футбольной Премьер-Лиги Виталия Данилова (уголовная кличка «Данила»). Напомним читателям и это интервью Ярославского: «− Почему вы как президент «Металлиста» выступаете против Данилова как руководителя Премьер-Лиги?»
− «Я не против Данилова как гражданина. Я против Данилова как президента Премьер-Лиги. Я не хочу, чтобы клубами, в том числе «Металлистом», занимался лузер, неудачник. Поэтому на выборах президента премьер-лиги я был категорически против Данилова − как, впрочем, и против Рабиновича. Я считаю, что это люди не способны организовать такой серьезный бизнес-проект как Премьер-Лига. Они − непрофессионалы». Сегодня же Ярославский, «забыв» былое, вовсю якшается с «лузером» и «неудачником» Даниловым, депутатом от БЮТа, оперативно «свалившего» в парламентскую фракцию Партии регионов. И уже никакой критики. Данилов в Премьер-Лиге − на своем месте!
И чего не сотворишь, чтобы выжить!... Раньше вовсю «окучивал» Президента В.Ющенко, а теперь публично гадит ему на голову. Еще полгода тому пел дифирамбы премьер-министру Ю.Тимошенко, а теперь и ее «рассупонивает». Каких-то пару месяцев назад беспощадно «козлил» В.Данилова, а теперь боится даже его (!), и вместе с ним наотмашь «мочит» братьев Суркисов, перед которыми до этого «шестерил», чтобы получить подряды и государственные инвестиции на ЕВРО-2012 в Харькове. Поговаривают, что Ярославский теперь и сам не против возглавить ФФУ...
При этом ситуация в «хозяйстве» г-на Ярославского − безрадостная. Стройки Ярославского в Харькове и Киеве стоят (кроме аэропорта и стадиона в «первой столице», где государство выделяет деньги, а город − дает льготы). «Укрсиббанк» (куплен BNP Paribas), где у Ярославского осталось 20% акций, показал солидный убыток по результатам прошлого года. В кадровой сфере − полный бедлам и упадок: не удалось ни назначить своих людей на новые посты, ни сохранить на старых. Степана Масельского кроме того, что не назначили губернатором, еще и уволили с поста главы райгосадминистрации, а Сергея Стороженко уволили с должности замгубернатора Харьковской области. «Хозяйство» явно затрещало по швам...
Остается дефилировать на различных тусовках «для посвященных» и заниматься частным олигархическим извозом (эта фишка тоже явно из репертуара Ахметова-Колесникова), напоминая о себе придурковатыми интервью и телекомментариями.
…Все − плохо, и все − не к деньгам.. Не от хороших перспектив и новая личина Ярославского − эдакого «буржуина» с периферии, которому нет дела до большой политики: «Я не олигарх. Я фермер. Просто территориально фермер», − заявил Ярославский в эфире программы «Черное и белое» на телеканале ТВі.
И еще: «Это вы в Киеве привыкли в Верховной Раде мерить такими глобальными масштабами. А мне по душе вопросы попроще: например, сколько цемент стоит…» Или: «Политики нет у нас. Нет, и не было. Может, была когда-то в Советском Союзе… Я люблю вещи конкретные, которые осязаемы, и после которых есть реальный результат. А что такое политика в Украине? Та же работа в парламенте: депутат ходит, ходит, потом уехал на Мальдивы или Сейшелы, вернулся − и опять ходит, ходит. Это вечный процесс, как река. Лодка по ней плывет и плывет. Вытащил ее на берег, она постояла, потом опять бросил, и она опять плывет…»
Когда же речь заходит о больших деньгах, Ярославский вдруг забывается, и его «несет» наперекор «генеральной линии» нынешних правителей Украины. Например:
«− Чтобы поставить точку на инсинуациях вокруг ОПЗ (Одесского припортового завода − Ред.), я считаю, что он должен принадлежать пулу украинских заводов. Только украинских. Стирол, Черкассыазот (собственность Ярославского − Ред.), Днепроазот, Северодонецкий Азот и Ровноазот. Вот это называется стратегический национальный интерес.
− Да, но ОПЗ больше обслуживает российский бизнес!
− А украинцы много участвуют в российских бизнес−проектах? В нефти, в газе?
− Но это уже проблема слабости украинского государства.
− Вы же спросили меня, я ведь не украинское государство. Я простой украинский парень из Харькова…»
«Съехал»…
…Ярославский явно заметался. Причем смена политических (что бы там ни говорил о своей аполитичности сам миллиардер) ориентиров происходит столь стремительно и показательно-публично, что врядли способно вызвать чувство уважения со стороны равных ему по капиталу. Отчаянным «биением хвоста» Ярославский демонстрирует свою слабость, слабость и еще раз слабость.
Используемый им образ эдакого рубахи-парня, раздающего интервью в рваных джинсах (но на пошлых диванах из крокодиловой кожи), да и сами интервью, в которых «харьковский парень» противоречит сам себе, играют против г-на Ярославского. Помимо воли имиджмейкеров (или наоборот − благодаря их непрофессиональным «стараниям»?) − в сознании масс крепнет иной образ миллиардера-»фермера»: провинциального «комерса», который не способен эффективно развивать активы, потому что все нажито благодаря замашкам ОБХЭСника и серии удачных браков на дочерях высокопоставленных чиновников; а еще человека, который не может определиться с позицией, потому что никогда не имел ни настоящего стержня, ни характера, ни убеждений. Отсюда − дешевая рисовка на публике, пиар «на сто» рублей там, где сделано «на рубль», и показное − до слез! − умиление нынешними постояльцами украинского политического Олимпа. Авось «лизание башмаков» кто-нибудь да отметит…
Смешны попытки Ярославского «закосить под Ахметова», который по-жизни реально стоит прямо и жестко. Не дотягивает «Ярик» до харизмы Г.Суркиса − не только в футбольных достижениях, но и в умении держать удар. Канать под «харьковского Платини», делая туповатые заявления вообще бессмысленно: не тот «калибр» человеческий.
Эх, Санек-фермер, никогда не быть тебе Сильвио Берлускони!..
Так и напрашивается мысль, что «закосы под Рината», «простота», менжовка и ситуативная аполитичность, это не столько акт доброй воли и крутизны, а вынужденная мера, по причине посредственных личных способностей и отсутствия содержания. Сам того не желая, сегодня Александр Владленович Ярославский стремительно приближается к образу Евгения Червоненко. Которого давно никто не величает Евгением Альфредовичем, а только − «Женя-балабол».
И беда стране, где «решают вопросы» государственного масштаба счетоводы-пчеловоды, «фермеры» и недобитая рэкетня.
+++
«Уроки і висновки маленьких трагедій великого футболу»
Ua-football.com
21.05.10
Блог Сергея Михайловича Стороженко
На підставі доручень та рекомендації УЄФА фахівцями Федерації футболу України ще в 2006 році розроблено Положення «Про атестацію футбольних клубів України» (версія 2.0), яке є базовим робочим документом для всіх хто працює в професійному футболі в України.
Вказане Положення гармонізоване з керівними документами УЄФА. Воно містить мінімальний набір вимог і необхідні рекомендації, а також додаткову корисну інформацію, наведену в додатках. Положення, як і будь який інший керівний документ з обов’язковою для всіх суб’єктів футболу дією набуває чинності після затвердження його Виконавчим комітетом ФФУ. Цей важливий документ пройшов перевірку в УЄФА і акредитований цією футбольною інституцією 27.11.2006 р. Вперше цей документ застосований через два роки, тобто з сезону 2008/2009 років. До 2008 р. діяло Положення ФФУ з атестування футбольних клубів, яке було ведена в дію ще в 2003 р. Таким чином, Система ФФУ з атестації футбольних клубів впроваджена в Україні вже більше 7 років.
Зазначене Положення «Про атестацію футбольних клубів України» розділене на два основних розділи. У першому розділі йдеться про національну федерацію як про ліцензіара тобто орган, якому довірено УЄФА і Виконкомом ФФУ здійснити відповідну процедуру з роз'ясненням її завдань. Дається визначення претендента на атестат й органів, що проводять атестування, а також порядку атестування, що впроваджується. Другий розділ адресований професіональним футбольним клубам. П'ять розділів присвячено опису п'яти категорій мінімальних критеріїв. Це такі критерії: спортивні, інфраструктурні, кадрово-адміністративні, юридичні та фінансові. Критерії мають три градації -»А», «В» і «С». У кожному розділі також наведено завдання, що стоять перед футбольними клубами, і переваги, які вони зможуть отримати. Працівники ФФУ і клубів ознайомлені із завданнями, які поставлені у зв'язку з кожною категорією критеріїв. Ми всі повинні усвідомити, що УЄФА передбачив низку так званих «обов'язкових» умов, покликаних забезпечити певний стандарт якості для всієї Європи як перший крок на шляху подальшого розвитку європейського футболу. В зв’язку з цим вимоги розряду «А» кожного критерію є обов’язковими і повинні бути виконаними кожним клубом точно, як це описано в Положенні. Розряд «В» надає можливість гнучко підходити до проблем клубів і надає можливість приймати рішення в межах передбачених альтернатив. Розряд «С» висуває вимоги, які є передовим досвідом. Невиконання розряду «А» тягне за собою відмову у видачі атестату на право участі у національних і європейських змаганнях або його відкликання. Невиконання вимог розряду «В» передбачає застосування дисциплінарних санкцій, які викладені в Дисциплінарних Правилах ФФУ.
Положення «Про атестацію футбольних клубів України»« націлено на досягнення таких незмінних цілей:
• Подальше стимулювання й безперервне вдосконалювання стандарту всіх аспектів українського футболу, а також незмінний пріоритет стосовно підготовки й виховання молодих футболістів у кожному клубі;
• Забезпечення адекватного рівня управління й організації на клубному рівні;
• Адаптація спортивної інфраструктури клубів з метою створення умов для того, щоб стадіони, на які приходять глядачі й представники засобів масової інформації, були добре обладнані й безпечні.
• Поліпшення економічних і фінансових можливостей клубів, підвищення рівня їхньої «прозорості» і зміцнення репутації, належна увага захисту інтересів кредиторів;
• Захист принципів безперервності міжнародних і національних змагань протягом одного сезону;
• Контроль дотримання принципів «фейр-плей» у фінансовій галузі при проведенні цих змагань;
• Стимулювання розвитку порівняльного аналізу для футбольних клубів за фінансовим, спортивним, юридичним, кадровим, адміністративним і інфраструктурним критеріям.
Для впровадження Системи атестування, ФФУ має правову основу в рамках свого Статуту у якому описано цілі системи і відповідні вповноважені органи та яке містить посилання на більш докладні положення про атестацію.
З 2003 р. ФФУ, професійні ліги і клуби пройшли нелегкий шлях підвищення власних уявлень про європейські стандарти якості. Ми прагнемо постійно покращувати спортивну інфраструктуру, кадрові, правові і, безперечно, фінансові критерії. Саме тому у нас постійно ведеться реконструкція спортивних споруд, з’являються нові футбольні арени, які становляться гордістю всієї України. Важко уявити собі але 8-10 років назад жодного стадіону який би відповідав мінімальним вимогам ліцензування в Україні не було. Постійно здійснюється моніторинг систем клубного управління, фінансової галузі тощо. І тому, щоб не казали критики, ФФУ зробила великий внесок в розбудову вітчизняного професійного футболу на всіх напрямах його існування.
В той же час ми спостерігали за тим, як невміння працювати в сучасних умовах, повне ігнорування правил і норм футбольного менеджменту приводили до зникнення з футбольної мапи України багатьох цікавих колективів. Перераховувати скільки футбольних клубів припинили свою професійну діяльність мабуть на цих сторінках й не треба. Але на превеликий жаль мало хто навіть сьогодні згадує ці уроки і робить вірні висновки з маленьких трагедій великого футболу.
18 травня цього року у штаб-квартирі ФФУ відбулося засідання Комітету ФФУ з атестування футбольних клубів. Це було фінальне засідання 2010 р. із підбиттям підсумків роботи, яка розпочалася ще в жовтні минулого року, коли клуби, які хотіли продовжувати свою професійну діяльність, мали подати заявку на проходження процедури атестації. Тоді, у жовтні 2009 р. ми були здивовані тим, що заявка була подана лише одним новим клубом. Це було наявне свідчення того, що серед аматорських колективів України поки ще не має клубів, які мають відповідну спортивну, правову і фінансову інфраструктуру, можуть витримати серйозний екзамен з атестації і увійти у сім’ю клубів із професійним статусом. Відразу повідомлю, що ФК «Енергія» з Нової Каховки на радість мешканців Херсонщини витримала такий екзамен і отримає атестат на право участі у 2-й лізі національних змагань першості України з футболу серед професійних клубів.
Хочу повідомити також, що нами − Комітетом з атестації футбольних клубів, навіть не розглядалися усні пропозиції окремих представників областей, міст і містечок про видачу атестату деяким аматорським клубам. Дуже характерний приклад з листом селищного голови з кримського містечка Форосу, який наполягає на наданні можливості ФК «Форос» отримати атестат і стати професійним клубом. Глибоко переконаний, що селищний голова не усвідомлює вимог Системи атестації і зрозуміло це не його функція. Але ж той, хто замість того, щоб виконувати регламентні норми підбурює посадову особу до таких листів мабуть це усвідомлює. Ми вимушені були повідомити автора листа, що клуб «Форос» не дотримався вимог п.1 статті 7 Регламенту Всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів Професіональної футбольної ліги сезону 2009/2010 років. Зокрема, клуб не вступив до процедури Атестації футбольних клубів України у встановлені терміни й, відповідно, не виконав вимог положення ФФУ «Про атестацію футбольних клубів». Щоб уникнути в подальшому відмови в допуску ФК «Форос» до участі в змаганнях під егідою ФФУ керівництво клубу повинне в жовтні поточного року вступити до процедури Атестації футбольних клубів України, яка триватиме до 31 березня наступного року. Водночас клубу слід брати участь у змаганнях під егідою Асоціації Аматорського Футболу України, у відповідності до п.6 ст.16 Регламенту: «Команди, що посіли у чемпіонаті України серед аматорських команд перше та друге місця, отримають право виступати у другій лізі».
На превеликий жаль деякі менеджери футболу не зрозуміли, що в Україні, як і у всій Європі діє Система ліцензування яка контролюється УЄФА і необхідно чітко виконувати всі її вимоги і кінцеві терміни. Не можу зрозуміти ані керівників органів місцевого самоврядування, ні місцевих органів державної влади, ні бізнесменів Чернігівщини, які просто кинули напризволяще ФК «Десна». Цей клуб у встановлені Положенням терміни не розпочав процедуру атестації на сезон 2010/2011 рр. і не сплатив адміністративний внесок. Документи, які мали підтвердити відповідність критеріям були надані до Адміністративного органу з питань атестування футбольних клубів ФФУ з великим запізненням і порушенням кінцевих термінів − лише 31 березня 2010 р. в день закінчення процедури. Це не давало можливості виконати всі нормативи процедури і як наслідок висновки експертів з правових, спортивних, кадрово-адміністративних, інфраструктурних та фінансових критеріїв були невтішні − надані документи не відповідають вимогам Положення «Про атестацію футбольних клубів України 1-ої та П-ої ліг». Подальше листування йшло в один бік. Керівництво ФФУ зверталося до клубу, керівників міста і області але жодної відповіді не отримано. Склалося враження, що футбол був іграшкою в руках окремих осіб, а спорт, спортивні досягнення, сподівання шанувальників чернігівського футболу нікого не цікавили. З урахуванням вивчення всіх документів, неодноразових виїздів до табору розташування команди, з’ясовано, що футбольного клубу «Десна» не існує. Є команда, футболісти, перспективний тренер, але клубу фактично не існує. Команда також на превеликий жаль нікому не потрібна. Тому прийняте рішення згідно з яким за невиконання процедури атестації і ненадання відповідних звітних фінансових документів, ФК «Десна» м. Чернігів відмовлено в отриманні атестату, який дає право приймати участь у національних змаганнях професійних клубів з футболу. Шкода.
Ми завжди підкреслюємо, що фахівці Комітету з атестування і його допоміжного органу завжди готові з порозумінням ставитися до труднощів, які інколи виникають у клубів, здійснювати практичну допомогу у подоланні перешкод на шляху до відповідності клубу мінімальним стандартам і вимогам. Але й клуби повинні усвідомлювати свою відповідальність перед власними працівниками, футболістами, уболівальниками і журналістами.
Не менш жахлива ситуація в іншому відомому клубі. Футбольний клуб «Суми» з міста Суми не виконав вимоги правового критерію розряду «А» Положення «Про атестацію футбольних клубів України 1-ої та П-ої ліг» і не представив до Адміністративного органу з питань атестування футбольних клубів ФФУ жодного документу з виконання фінансових критеріїв. Це безумовна відмова у видачі атестату на право участі у змаганнях з футболу. Наші прохання, листи, виїзди до клубу виявилися марними. Обов’язкових фінансових документів ніхто так і не надав.
Розглянуті були питання пов’язані з й клубами «Прем’єр-ліги». По-перше, представник ФК «Арсенал» м. Київ був попереджений про необхідність усунути недоліки, які виявили експерти ФФУ, а по-друге клуб був попереджений, що повинен проводити домашні матчі лише на «домашніх» стадіонах. Ані ФФУ, ані «Прем’єр-ліга» не дасть дозволу грати на інших стадіонах в інших містах, як це було, на превеликий жаль, в минулому сезоні.
Потім, у присутності представника ФК «Карпати», були розглянуті матеріали про систематичне порушення цим клубом вимог Регламентів УЄФА та ФФУ, Положення «По атестацію футбольних клубів». З тим, щоб уникнути непорозуміння вважаю за необхідне привести Рішення Комітету ФФУ в повному обсязі, щоб всі могли ознайомитися з ним. Комітет ФФУ з атестації футбольних клубів встановив, що на протязі тривалого часу не вирішується питання стосовно встановлення індивідуальних пластикових сидінь у 16 секторі стадіону «Україна» м. Львів, на якому футбольний клуб «Карпати» м. Львів проводить «домашні» матчі. Це є порушенням п. 4 ст. 24 Правил УЄФА з ліцензування футбольних клубів, видання 2008 р., де чітко сказано: «Стадіони повинні відповідати мінімальним вимогам, викладеним в Положеннях УЄФА про інфраструктуру стадіону…», критерію інфраструктури І.06 розряду «А» Положення «Про атестацію футбольних клубів України», Версія 2.0 , яке акредитовано УЄФА 27.11.2006 р., де чітко сказано: «…відповідно до вимог УЄФА, викладених в буклеті «Порядок та безпека на стадіонах стосовно всіх матчів змагань УЄФА», кожне глядацьке місце повинно бути: прикріпленим (наприклад, до підлоги);відділеним від інших місць;зручним (відповідати анатомії людини); пронумерованим; мати спинку висотою не менш 30 см. (рахуючи від сидіння) та ширину не менше 45 см…», п. 1 ст. 6 Регламенту Всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів ОПФКУ «Прем’єр − ліга» «…клуби зобов’язані протягом сезону виконувати Положення про атестацію футбольних клубів України».
Зауважимо, що наявність в керівних документах вимоги щодо безпеки перегляду футбольних матчів глядачами свідчить про гармонізацію з цього питання позиції ФФУ з позицією УЄФА. Необхідно відмітити, що вимоги вищезазначених документів також відповідають вимогам ст. 16 р. 2 Регламенту УЄФА про інфраструктуру стадіонів, видання 2006 р. «Місця для глядачів повинні бути індивідуальними, закріпленими (напр. до підлоги), відділеними одне від одного, мати певну форму, бути пронумерованими, виготовленими з міцного вогнестійкого матеріалу і мати спинку висотою мінімум 30 см від рівня сидіння», п. 4.17 гл. Ш Регламенту інфраструктури стадіонів та заходів безпеки проведення змагань з футболу, затвердженого рішенням Виконкому ФФУ 01.02.2010 р., де міститься чітка вимога : «Для всіх глядачів трибуни обладнуються індивідуальними місцями для сидіння, які відповідно до вимог УЄФА, викладених в буклеті «Порядок та безпека на стадіонах стосовно всіх матчів змагань УЄФА», повинні бути: стаціонарно прикріпленими до поверхні сектора (наприклад, до підлоги); відокремленим одне від одного; зручним та комфортним (відповідати анатомії людини); пронумерованим ( з чіткою позначкою місця та ряду); мати спинку висотою не менше 30 см (якщо рахувати від задньої кромки сидіння) та ширину не менше 45 см.; виготовленим із міцного вогнестійкого матеріалу, який повинен мати сертифікат якості; мінімальна рекомендована відстань між сидіннями «від спинки сидіння до спинки сидіння» не менше 80 см.».
В процесі обговорення питання, заслуховування звітів та пояснень представника клубу, члени Комітету ФФУ з атестування футбольних клубів врахували також вимоги Циркуляру УЄФА №. 051 від 22.07.2009 р., де чітко сказано: «…стадіони, які використовуються для проведення змагань УЄФА, відповідно до… Регламенту УЄФА з інфраструктури стадіонів, мають право використовувати тільки ті трибуни, які обладнані сидіннями, які відповідають вимогам ст. 16, пар. 1Регламента…». Розряд «А» Положення про атестацію Футбольних клубів є таким, що підлягає безумовному й точному виконанню, а його невиконання призводить до відмови у видачі атестату. Комітет також враховує численні зауваження делегатів ФФУ, експертів та дисциплінарні санкції застосовані ДК УПЛ України до ФК «Карпати», а також навмисне на протязі тривалого часу злісне невиконання обов’язкового розряду критерію з інфраструктури стадіонів.
На підставі викладеного, та керуючись пунктом 3.2.4 Положення «Про атестацію футбольних клубів України, Комітет з атестації футбольних клубів -ВИРІШИВ :
1. Зобов’язати ФК «Карпати» в термін до 28 травня 2010р. обладнати всі трибуни і сектори індивідуальними місцями для глядачів та прийняти необхідні заходи щодо забезпечення безпеки перебування глядачів на стадіоні «Україна» під час перегляду товариського матчу з футболу між національними збірними командами України та Румунії. У разі неможливості обладнати індивідуальними пластиковими сидіннями всі місця у секторі №16 − запобігти перебуванню глядачів у цьому секторі.
2. Відповідно до вимог Положення «Про атестацію футбольних клубів України», Правил УЄФА з ліцензування футбольних клубів, Регламенту інфраструктури стадіонів та заходів безпеки проведення змагань з футболу, зобов’язати ФК «Карпати» в термін до 01 липня 2010р., обладнати всі місця трибун стадіону, в тому числі місця на секторі №16 стадіону «Україна» м. Львів індивідуальними пластиковими сидіннями.
3. Звернути увагу ТОВ КПФ «Карпати» Львів на неприпустимість порушення вимог Положення про атестацію футбольних клубів і попередити, що атестат, який дає право на участь у національних і європейських змаганнях, який виборов клуб «Карпати» буде відкликаний у разі невиконання рішення Комітету ФФУ з атестації футбольних клубів.
4. Рішення довести до відома ТОВ КПФ «Карпати» Львів. Прийняти до відома, що право та порядок оскарження рішення надані представникові ФК «Карпати» п. Т. Гордієнко.
Контроль за виконанням рішення покласти на Допоміжний орган Комітету ФФУ (Задірна С.М.) і Дирекцію ОПФКУ «Прем’єр-ліга».
Представники «Прем’єр-ліги» кажуть, що хочуть створити високоякісний футбольний продукт. Це дуже добра мета. Досягти її можливо тільки якщо об’єднати зусилля всіх небайдужих. Хочеться вірити, що так і буде.
Сергей Михайлович Стороженко
+++
Олександр Ярославський: «Я будую найкращий готель в Україні»
Леся Соловчук, Сергій Ющишин
Ukraine2012.gov.ua
21.05.10
Харків − друге з восьми міст, приймаючих Євро-2012, яке здало стадіон. А після завершення робіт на оновленому міжнародному аеропорті місто вийде в лідери з підготовки до чемпіонату. Президент ФК «Металіст», координатор підготовки Харкова до Євро-2012 Олександр Ярославський переконаний, що Україна зможе до чемпіонату продемонструвати і європейську інфраструктуру, і високий спортивний результат. Про це він заявив в ексклюзивному інтерв’ю Інформаційному центру «Україна-2012».
− Нещодавно президенти України та Росії зустрічались з українськими бізнесменами. За вашими прогнозами, чи можуть збільшитися російські інвестиції в об’єкти, які будуються в рамках підготовки до Євро-2012?
− Переконаний, що російські інвестиції прийдуть в зону Євро-2012 і зростуть суттєво. Ми повернулись на свої старі позиції співробітництва. Зростанню інвестиційних вкладень в Україну також сприятимуть позитивні зміни в українській економіці, покращення інвестиційного клімату, відновлення роботи банківського сектору.
− Якщо конкретно щодо харківських об’єктів, куди передусім російський бізнес може вигідно вкласти кошти?
− Є чимало перспективних проектів − і в готельному бізнесі, і в сфері обслуговування. У Харкові всім вистачить місця. Інша справа: в останні роки була штучна політика стримування російських інвестицій.
− Щодо стадіону «Металіст»: з одного боку Ви заявляєте, що він готовий приймати міжнародні матчі. Водночас відомо, що в УЄФА ще були зауваження щодо питань безпеки, зокрема, евакуації?
− Всі нюанси щодо евакуації, пропускної здатності вже вирішені з УЄФА. Найближчий міжнародний матч − вже 25-го травня, грають збірні України і Литви.
− Харків до кінця не вирішив питання готельного забезпечення. Зокрема, не вистачає понад тисячі «п’ятизіркових» номерів. За рахунок яких ресурсів місто буде вирішувати це питання?
− Я будую готель, який проектується і зводиться силами українських компаній. Він буде готовий так само, як стадіон і термінал, за які я відповідаю перед містом, перед харків’янами. Це буде найкращий готель в Україні, розташований у центрі Харкова, на площі Свободи, яка є чи не найкрупнішою фан-зоною чемпіонату.
− Ще одне питання щодо стадіону: за якою схемою буде відбуватись управління після завершення Євро-2012?
− Стадіон «Металіст» − домашня арена ФК «Металіст». Тож ним управлятиме менеджмент футбольного клубу.
− Чи є конкретні підрахунки − коли окупиться стадіон?
− Коли я бачу радісні обличчя вболівальників − він вже окупається.
− Нещодавно ви висловили готовність фінансувати підготовку до Євро-2012 української збірної. Про які суми йдеться?
− Сьогодні ми готуємо фонд для посилення підготовки української збірної з футболу під патронатом Президента України Віктора Януковича. Я переконаний, що до цього питання долучаться всі багаті люди країни.
− На вашу думку, що, крім грошей, потрібно для ідеального результату − перемоги на чемпіонаті?
− Потрібні лише дві речі: мотивація футболістів і національна ідея Євро-2012, для того, щоби гравці відчували підтримку всієї України.
− 23-го серпня планувалось відкриття нового терміналу Харківського аеропорту. Ніякі корективи в дату не вносились?
− Дата залишається твердою − 23 серпня, коли у Харкові святкуватимуть День міста. Сьогодні роботи у терміналі на завершальній стадії. Що стосується злітно-посадкової смуги, фінансування з держбюджету надходить згідно плану. Ми з Борисом Колесніковим на зв’язку − вирішуємо оперативні питання. Під час реконструкції аеропорту злітно-посадкова смуга перебуває в управлінні, і після завершення будівництва буде передана в державну власність.
Все, що я пообіцяв харків’янам − і стадіон, і аеропорт, і готель − буде зроблено до Євро-2012.
− Ви самі граєте у футбол?
− Ні. Зате професійно вболіваю.