Від Конькова – до Сачка
У рамках загальнонаціонального проекту «Футбольна країна», в циклі «Від Сяну − до Дону», завершуємо презентувати Донецьку область.
Беззаперечною командою номер один донецького регіону завжди був і залишається «Шахтар». Причому увага до виступів помаранчево-чорних з боку місцевих ЗМІ настільки велика, що висвітлення змагань серед аматорів ними зазвичай ігнорується.
Білі плями
Відтак, у жодного з відомих у Донецьку архіваріусів, статистиків та журналістів не вдалося розжитися повним списком переможців першостей та кубкових розіграшів Донеччини, а в обласній федерації футболу результати зберігаються лише з 1998 року, коли в її офісі з’явився перший комп’ютер. Можливо, поява цього матеріалу підштовхне літописців місцевого футболу до того, аби спільними зусиллями усунути історичні білі плями.
Легенди Донецька
Тим більше, що обласний чемпіонат став трампліном для багатьох гравців − справжніх зірок Радянського Союзу. Зокрема, в Краматорську починав свою кар’єру Анатолій Коньков − майбутній віце-чемпіон Європи, володар Кубка володарів кубків та Суперкубка УЄФА. Перші серйозні кроки у своїй футбольній кар’єрі Михайло Соколовський, який і досі володіє клубним рекордом «Шахтаря» за кількістю матчів у національному чемпіонаті (400, загалом − 567), робив у слов’янському «Хіміку» та краматорському «Авангарді». За «Авангард», але макіївський, виступав Геннадій Снєгирьов − один із кращих захисників Радянського Союзу 1960-х. Віктор Грачов − лідер атак гірників 80-х − теж починав з обласної першості.
З аматорів − до збірної
Утім, і за нинішніх часів у аматорських змаганнях на обласному рівні виступає чимало талановитих футболістів, стверджує виконавчий директор Федерації футболу Донецької області Віктор Гайворонський: «Достатньо сказати, що до лав національної збірної Україні з гравців, що пройшли нашу аматорську школу і виступають нині у вітчизняній прем’єр-лізі, залучалися Олександр Зотов, Сергій Валяєв і Сергій Кравченко. Нині все гучніше заявляє про себе Ігор Ощипко. Одним із лідерів полтавської «Ворскли» є Василь Сачко, котрий тривалий час суміщав роботу в міліції з виступами за команду рідного села, допоки Віктор Грачов не вмовив його зосередитися виключно на футболі».
Підтримка меценатів
Нині змагання в області проводяться у двох лігах. Причому, за словами Віктора Гайворонського, у провідному дивізіоні команди в основному роблять ставку на молодих перспективних виконавців. Звісно, не всі вони можуть похвалитися належними умовами − на відміну від радянських часів, коли ледь не кожна команда була закріплена за якоюсь шахтою, нині фінансування здійснюється, як правило, за рахунок меценатів. Проте деякі колективи за рівнем інфраструктури та мотивації не поступаються учасникам змагань другої ліги.
Чемпіони Донеччини (з 1998 р.)
8 разів
«Славхліб» Слов’янськ: 2001, 2002, 2003, 2004, 2005, 2007, 2008, 2009
По 1 разу
«Коксохімік» Авдіївка: 1998
«Фортуна» Шахтарськ: 1999
«Угольок» Димитров: 2000
«Портовик» Маріуполь: 2006