Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ФУТБОЛ
Российское гражданство для Алиева − не помеха
Анатолий Заяев
Wek.com.ua
16.03.10
Футболист может принести пользу сборной Украины
Новость о том, что полузащитник сборной Украины Александр Алиев вот-вот получит российское гражданство, я воспринял спокойно. Все же, этот футболист − русский по национальности, родился в Хабаровске, так что если этот факт не мешал ему раньше выступать за главную команду Украины, то почему что-то должно измениться сейчас?
Я пристально слежу за ним и после его перехода из «Динамо» в «Локомотив». В своих интервью и комментариях, в том числе и российским СМИ, он неоднократно подчеркивал, что любит Киев, Украину, и собирается и в будущем защищать цвета национальной команды.
Давайте оставим в стороне юридические тонкости: да, украинское законодательство запрещает иметь двойное гражданство, но разве Александр Алиев − белая ворона, вопиющее исключение из правил? Нет, конечно.
Поэтому, давайте не будем драматизировать ситуацию.
Куда опаснее для нас политика российского футбольного руководства, при котором украинских молодых футболистов (они на хорошем счету у наших соседей) покупают клубы второй-первой лиг, а потом, пока они еще не заиграны за сборные Украины, делают им российские паспорта, готовя себе кадровый резерв.
Однако это совершенно другая история и проблема, а Александр Алиев − был и будет игроком сборной Украины.
Я смотрел первый матч «Локомотива» в новом сезоне, который «железнодорожники» проиграли в гостях «Рубину»: откровенно говоря, новая команда Александра Алиева не заслуживала поражения, моментов у нее было больше, но…
Да, сам футболист не блеснул, однако этому есть объяснение: матч проходил на плохом поле, так что украинец лишь дважды приложился к мячу, пробивая штрафные удары − безрезультатно.
Александр Алиев − футбольный «малыш». Он работает не за счет «физики», а блещет благодаря технике. Ему нужно «ласковое» поле, на котором он может показать все, на что способен, а не такой «огород», как в игре с «Рубином».
Завершая тему Александра Алиева в сборной Украины, напомню, что пока что его заслуги в главной команде страны невелики. Своим мастерством пробивать штрафные удары (или же прикладываться с дальней дистанции) в отличие от «Динамо» он нас не баловал.
Нужен ли этот футболист национальной сборной? На этот вопрос ответит только главный тренер − Мирон Маркевич, и он будет в последнюю очередь смотреть на российский паспорт футболиста.
+++
«Львов» могут наказать за отмену матча с «Севастополем»
Turnir.com.ua
16.03.10
ПФЛ поручила Дисциплинарному комитету изучить ситуацию с отменой матча «Львов» − «Севастополь». Львовянам могут быть вынесены штрафные санкции вплоть до лишения очков.
Постановление о передаче в ДК материалов по спорному решению арбитра Сергея Березки об отмене игры из-за погодных условий было принято сегодня на заседании Центрального Совета ПФЛ. ДК должен четко установить − можно ли объяснить случившееся в Добромыле форс-мажором или львовский клуб не обеспечил надлежащую подготовку газона к проведению матча и создает опасный прецедент, который может привести к волне подобных решений арбитров в марте-апреле.
Если на основании изучения материалов Гидрометцентра, фото и видео львовской стороны, рапорта арбитра и инспектора матча будет доказано, что в этот день экстремальных условий в Добромыле не было, а клуб не провел качественную подготовку поля, то «Львов» могут лишить трех очков. Впрочем, это самая радикальная мера.
В разговоре с turnir.com.ua вице-президент ПФЛ Сергей Челноков (президент ФК «Рось») дал прогноз, что львовяне останутся при своих очках и игра с «Севастополем» состоится: «ДК не примет решение о снятии очков. Это слишком радикально, надо понимать, что лучше решать судьбу очков на футбольном поле, а не в кабинетах. Мы же видели, что «Львов» проводил работы по подготовке поля. Скорее всего, их обяжут компенсировать «Севастополю» расходы на выезд. Это реальный и объективный вариант».
В тоже время «Львов» обратился с просьбой перенести этот матч на конец первенства (1 июня). Что вызвало на заседании Совета сегодня немало критики. В частности, первый-вице президент ПФЛ Николай Лавренко (глава «Александрии») намекнул, что таким образом львовяне специально переносят дележ важнейший очков среди лидеров.
В итоге ПФЛ рекомендовала провести эту игры в первый резервный день, то есть, 29 апреля. А вот «Львов» уже хочет перенести на эту дату игру 20 марта против тернопольской «Нивы», мотивируя это тем, что и на этих выходных поле в Добромыле из-за погодных условий не будет готово. В целом ПФЛ, чтобы не допускать волны переносов и закулисных игр, приняло принципиальное решения проводить следующие туры согласно графику и обязать все команды вести качественную подготовку газонов. Хотя, две команды с Луганщины − «Сталь» Алчевск и «Шахтер» Свердловск уже заявили о том, что из-за, погодных условий поля подготовить не смогут. А «Еднисть» из Плисок считает, что их газон не будет готов и к 3 апреля.
+++
«Атмосфера в роздягальні − як після поразки»
Fckarpaty.lviv.ua
16.03.10
Незважаючи на забитий уже в компенсований час гол, який дозволив врятувати нічию, гравці «Карпат» поле стадіону «Україна» в суботу залишали далеко не в найкращому настрої − нічия в домашній зустрічі з «Арсеналом» аж ніяк не входила у їхні плани. Проте, один з лідерів «зелено-білих» − Ігор Худоб’як − знайшов у собі моральні сили поспілкуватися з кореспондентом Інформаційного центру ФК «Карпати».
− Коли Андрій Ткачук забив третій гол і зрівняв рахунок, ми раділи, − розповідає 16-й номер «Карпат». − Але вже одразу з фінальним свистком я та, зрештою, думаю, й всі мої партнери відчули розчарування. Адже ми виходили на поле виключно з думкою про перемогу. Тому по завершенні матчу в роздягальні атмосфера була, немов після програшу. Ми не мали права втрачати очки.
− Але ж «Карпати» зрівняли рахунок на останніх секундах. І ти все одно вважаєш, що команда не придбала очко, а навпаки, втратила два?
− Я маю на увазі, що ми з огляду на завдання, які стоять перед нами, і на наше турнірне становище, повині були в «Арсенала» обов’язково вигравати. Але коли говорити про гру, то, швидше за все, саме нічия є справедливим підсумком матчу. Треба бути об’єктивним − суперник грав дуже добре і моментами навіть нас перегравав.
− Що завадило «Карпатам» перемогти?
− Думаю, нам не вдалося зіграти у свою гру. Маю на увазі той футбол, який ми показали в іграх з «Металістом» та «Зорею». В першу чергу нам треба було сьогодні опустити м’яч на землю. А так, ми не мали переваги у контролі над м’ячем, а тому провели мало хороших комбінацій. До певної міри на заваді стали й погодні умови. Щоправда, не можу сказати, що було слизько − шипи ми підібрали відповідно до газону, тому на ногах стояли твердо. А от з м’ячем, маю на увазі червоним, виникли деякі проблеми.
− Невже настільки незвично грати м’ячем червоного кольору?
− Це не головне − до кольору ми адаптувалися швидко. Справа в іншому − в мене склалося враження, що червоні м’ячі були покриті якоюсь спеціальною плівкою. І вона на снігу додавала м’ячу додаткове прискорення. Приймати, обробляти і взагалі працювати з м’ячем було якось незвично. Не знаю, що з цього приводу скажуть решта гравців, але мені було якось некомфортно, коли поміняли м’ячі.
− А помилки арбітра на дії команди не вплинули?
− Про те, що Кожанов забив «чистий» гол, ми дізналися вже по завершенні матчу − на полі ж повтор не побачиш. Тому той епізод у процесі самого матчу ми сприйняли, як звичайний робочий момент: суддя гол відмінив − граємо далі. А от коли арбітр призначив штрафний, з якого Шацьких забив третій гол, то мене особисто той епізод добряче рознервував і я був дуже злий на суддю. Адже я чудово бачив, що Туба (Неманья Тубіч − Авт.) правила не порушував. Тому коли Шацьких забив, було дуже образливо.
− Коли стало 2:3, вірив у перемогу?
− Щойно Шацьких забив, я подивився на табло і подумав, що час, принаймні відігратися, у нас ще є. Знаєте, дуже не хотілося програвати на своєму полі, а значить, треба грати до кінця. Тому добре, що встигли таки зрівняти рахунок. Так, по завершенні матчу настрій був, немов після поразки. Але це на суто емоційному рівні. А з точки зору здорового глузду і з позиції місця у турнірній таблиці − нічия, хто б що не казав, значно краще поразки.
+++
Любош Михел: «18 лет разговариваю с чемоданом»
Shakhtar.com
16.03.10
Бывший футбольный арбитр, а ныне директор департамента международных соревнований ФК «Шахтер» Любош Михел в течение целого часа обстоятельно отвечал на вопросы посетителей сайта донецкой команды.
− Любош, за те полтора года, которые вы работаете в «Шахтере», представление о клубе как-то изменились?
− Я бы сказал, что ничего не изменилось. Работа в клубе хорошо отлажена и устроена. Я ничем не удивлен, в «Шахтере» структура выстроена по примеру западноевропейских клубов.
− Вы арбитр с многолетним опытом. Какое из футбольных правил вы совсем отменили бы или хотели бы изменить?
− Не скажу, что мне что-то не нравится. Я хочу, чтобы в футболе было поменьше грубости, и чтобы арбитры, если хотите, ограждали футболистов такого уровня, как Зидан, Месси, от травм. Ведь такие игроки привлекают болельщиков на стадионы. А что поменять? Мне уже много раз задавали такой вопрос, и я отвечал, что немного бы увеличил ворота. Хотя я разговаривал с Андреем Пятовым по этому поводу, и ему моя идея не понравилась. Размеры ворот остаются неизменными больше ста лет. За это время вратари очень сильно выросли, их рост подбирается к двум метрам. Притом что лет 40-50 назад рост голкиперов был около 170 сантиметров. А для футбола было бы лучше, если бы матч закончился со счетом 4:2, это очень нравится болельщикам. Каждый гол для них − отдельная эмоция: для одного радость, для другого наоборот.
− Вы ворота увеличили бы в высоту или в ширину?
− В обоих направлениях: 5-7 см вверх, и 20-30 см в ширину.
− Поделитесь вашим мнением по поводу эпизода с пенальти в матче 20 тура чемпионата Украины «Закарпатье» − «Заря»?
− Да, ситуация сложная. Как раз бы в этот момент пригодилась помощь пятого или шестого арбитра. Он бы все увидел. Ведь камера показала эпизод из-за ворот, а судья на поле все видит иначе. Чайковский сыграл в мяч, и потом был физический контакт, но момент, повторяю, сложный. Я понимаю решение арбитра с его позиции на поле. Телевизионная трансляция с ее повторами с разных ракурсов и то, что видит судья, − разные вещи. Даже болельщики, которые были на стадионе, почти все посчитали, что пенальти был чистым. И потом, пересматривая матч в записи, говорят: «Это совсем другое дело, на стадионе мне этого не было видно».
− Вы все еще внутренне порываетесь выйти на поле вместо рефери?
− Нет, я уже об этом забыл. Если честно, я сам хочу немного отстраниться от судейства и по-другому посмотреть на футбол. Рефери видит игру с одной точки зрения, со своей позиции. Теперь моя работа требует того, чтобы я смотрел на него иначе. Хотя на сборах я отсудил три игры. Для меня это была дополнительная тренировка, интересное упражнение, выполняя которое еще можно и пошутить с футболистами.
− Вы шутите с игроками на поле?
− В спаррингах, думаю, это допустимо. Если я знаю игроков из обеих команд, почему бы не пошутить: «Был фол», «Не было фола», «Любош, дай пенальти!»…
− А вам приходилось когда-нибудь смеяться на поле, когда вы были арбитром?
− Да, такие моменты случались. Даже в тех играх, когда все ясно еще до финального свистка. Помню четвертьфинал Лиги чемпионов между «Манчестер Юнайтед» и «Ромой». Счет был 7:1, до перерыва англичане выигрывали 4:0. Футболистам «Ромы» на второй тайм уже не хотелось выходить. Помню, Тотти минут за 20 до финального свистка подошел ко мне и шутя предложил: «Заканчивайте уже игру, чего тянуть!».
− Случается, чтобы арбитры сейчас обращались к вам за консультацией?
− Да, бывает. Чаще всего это молодые арбитры, которые спрашивают, как добиться успеха в судейской карьере. Иногда обсуждаем, что нужно сделать, чтобы стать топ-судьей в Европе.
− Как вы думаете, почему украинских судей нечасто вызывают на европейские матчи? В связи с этим не хотели бы вы открыть судейскую школу? И если вы заметите в Украине достойного арбитра, сможете его порекомендовать судейскому корпусу УЕФА?
− Довольно непростые вопросы. Я считаю, что уровень судейства не так плох, как об этом говорится. У некоторых арбитров есть данные, чтобы выйти на международную арену. Но добиться вершин в этом деле можно только при наличии определенных профессиональных качеств. Одно из них − знание английского языка. Думаю, это самая главная их проблема. Мне ассистировали судьи и из Украины, и из Грузии. Но они владели английским. Надеюсь, молодое поколение арбитров, которое приходит, будет смотреть на мир другими глазами. У них есть мотивация учить иностранные языки. Уверен, из этой новой генерации в течение пяти лет найдется рефери, который попадет хотя бы на важные матчи лиги Европы УЕФА.
− Как вы относитесь к эксперименту УЕФА с шестью арбитрами?
− Я уже делился своим мнением об этом. Я отношусь к этому позитивно. Хотя есть и негативная сторона: на самом деле, это довольно дорогостоящий эксперимент. Нужно оплачивать перелеты бригады арбитров и т.д.. Думаю, в будущем от этого откажутся. Хотя вспомните тот же матч «Закарпатье» − «Заря». Там была ситуация для пятого арбитра.
− То есть эксперимент себя оправдывает?
− Можно сказать − да. Не в каждой игре, но все же случаются эпизоды, когда такие судьи нужны.
− Поделитесь своим мнением о видеоповторах. Не считаете ли вы, что хотя бы в принципиальных моментах, может быть, стоит обратиться за помощью к технике?
− Да, такие эксперименты уже проводили. В чемпионате Дании резервный арбитр матча мог просматривать повторы на экране. Но руководство ФИФА и УЕФА считает, что это может мешать игре. Они убеждены, что из-за этого будет много задержек в матче, для болельщиков это не будет интересно. Вообще это довольно сложный момент, особенно в эпизодах, происходящих в штрафной площади. Думаю, в топ-играх − финалах чемпионата мира или Европы, Лиги чемпионов и Лиги Европы − можно было бы этим пользоваться. Ведь техника помогает уменьшить ошибки судьи, а это всегда в пользу футбола.
− На сборах в Испании, когда вы судили товарищеские матчи «Шахтера», вы говорили, что у вас не оказалось свистка, и пришлось его позаимствовать у Александра Спиридона, ассистента Мирчи Луческу. Теперь вы всегда при себе имеете свисток? И скажите, существует ли у арбитров мода на свистки?
− Когда я начинал судейство, купить хороший свисток было большой проблемой. Очень мало компаний занималось их производством. Теперь 80-90% арбитров используют свистки одной канадской фирмы. Они в этом деле являются самыми лучшими. Сначала свистки были металлическими, потом черными − под цвет судейской формы. А сейчас готовят свистки разных цветов, под любую форму: желтую, голубую, зеленую. Я всегда пользовался черным свистком, классическим. Что же касается нынешнего времени, то после этого случая я бросил в сумку, с которой езжу на сборы с командой, пару свистков. Если пригодятся, воспользуюсь ими.
− А вы без свистка умеете свистеть?
− Да, каждый арбитр должен уметь свистеть при помощи пальцев, например. Но мне этого делать не приходилось. Нужно быть готовым ко всему: вдруг свисток уронишь или еще что-то. Это обязательное условие для арбитра − быть готовым ко всему.
− Любош, назовите, пожалуйста, тройку лучших судей Украины?
− Есть старшее поколение судей, которые даже в Европе добились неплохих результатов. Это Орехов и Ищенко. А из молодого поколения можно выделить пять-шесть арбитров, талантливых и способных. Мне нравится, допустим, Можаровский. В целом, 10-12 украинских рефери способны работать на очень высоком уровне. Надеюсь, вскоре появится такой арбитр, которого будет уважать вся Украина.
− Любош, есть ли какие-нибудь национальные отличительные черты поведения футболистов на поле? Или все одинаковы?
− Очень интересный вопрос. Нередко бывает такое, что тренеры говорят: футбол определенной страны − отражение культуры этой страны. .Это связано и с климатом − допустим, скандинавы более спокойные. Чем южнее происхождение футболиста, например, Греция, Турция, тем они эмоциональнее. То же самое касается Латинской Америки. Футболисты из Аргентины, Колумбии, Парагвая, Уругвая − очень веселые. Посмотрите на игры их чемпионатов или сборных, их судьям очень сложно работать. По поводу отношения к арбитрам, думаю, лучшего всего к рефери относятся в Англии, Шотландии. Там игроки и тренеры воспринимают судью как часть игры. Так что претензий к их работе там нет. Существует такое понятие, как кодекс футболиста. Одним из его пунктов значится уважение к арбитру и сопернику.
− А что можете сказать об украинских футболистах?
− Они как все славяне. Бывает, что в решающих играх сложно найти футболиста, который хочет взять на себя ответственность. В том же матче Украина − Греция не было игрока, который взялся бы решить судьбу путевки в Африку, забить гол и все. Это, я бы сказал, черта славянского менталитета.
− Арбитрам предлагают выбирать цвет формы?
− Каждый год у судей топ-уровня проводятся сборы: зимой и летом. На них всегда приезжает представитель технического спонсора и предлагает варианты. Арбитры высказывают свое мнение, свои пожелания. Форма меняется каждые два года: к чемпионату мира и чемпионату Европы. Это уже коммерческий вопрос.
− В период работы арбитром вы болели за какую-нибудь команду? Если да, то за какую? Приходилось ли судить матч с ее участием?
− Я всегда говорил, что болею за команды, которые показывают зрелищный и атакующий футбол. Но фанатом какого-либо клуба я никогда не был. Арбитр должен быть нейтральным и независимым от своих эмоций, пристрастий. На уровне сборных переживал за Словакию. А вообще я всегда поддерживал красивый футбол.
− Возвращаясь к разговору о менталитетах футболистов. Вы видели много форм проявления радости или разочарования. Какие-то особенно необычные наблюдали?
− Очень эмоциональны футболисты арабских странах. Когда-то я судил в Катаре, в Ливане, видел, как после проигранного финала вся команда плакала. На поле вышел их шейх, хозяин команды, и они вместе переживали поражение. У них все это происходит как-то непосредственно, они не скрывают своих чувств. А радость проявляют по-разному. Некоторые футболисты даже готовят некие хореографические номера. Но что-то одно выделить сложно. Больше всего мне нравится, когда радуется вся команда. Так, например, было в Стамбуле, когда «Шахтер» выиграл Кубок УЕФА: футболисты вместе с детьми на руках, сияющие от счастья…
− Вы не жалеете о том, что завершили судейскую карьеру и перешли работать в «Шахтер»?
− Честно говоря, нет. Знаете, судейство я не назвал бы работой. Это больше хобби, увлечение. У арбитров нет контрактов, как у футболистов. Поэтому такое хобби с негативными эмоциями я бы назвал очень сложным. На судей «грузят» все: масс-медиа, тренеры, игроки, болельщики… После сложной игры трудно открывать газету и читать то, что пишут о тебе. Чаще всего там все плохое. Поэтому нынешняя моя работа легче в том плане, что нет такого количества негатива. Я очень рад тому, что появился в «Шахтере». Нахожусь в команде, которая постоянно играет в Лиге чемпионов, Лиге Европы.
− Вы как-то поддерживаете физическую форму?
− Мои друзья-арбитры пугали меня тем, что я, когда брошу судейство, сразу же поправлюсь на 10-15 килограммов. Я стараюсь поддерживать себя в тонусе. Но все-таки 5-6 кг набрал, хотя считаю это нормальным. Больше я не хочу. Тем более, я же преподаватель физкультуры и всегда был тесно связан со спортом. Поэтому после работы иду или в тренажерный зал, или на базе занимаюсь.
− Украинскую кухню распробовали? Что-то нравится?
− Да, конечно. Пробовал ее еще до своего перехода в «Шахтер» и переезда в Донецк, так как приходилось судить игры с участием украинских команд. Самое известное украинское блюдо − это, конечно же, борщ. Мне кажется, нет человека, которому бы он не нравился. Я жил в восточной Словакии, где до границы Украины − примерно 70-80 километров, и у нас много похожих блюд, например, голубцы, вареники, пельмени. Поэтому, у меня нет проблем с украинской кухней.
− Любош, где вы проживаете в Донецке? Семья живет вместе с вами?
− В Донецке у меня есть квартира. Семья приезжает ко мне на некоторое время, затем мы вместе уезжаем на несколько дней домой.
− В каком классе ваша дочка?
− В третьем.
− А где учится сын?
− Сын оканчивает среднюю школу и в следующем году поступит в университет в Словакии.
− Как-то вы сказали, что держать автомойку − наверное, очень прибыльный бизнес в Донецке из-за нашей угольной пыли. А вы не думали открыть здесь свое дело?
− Нет, мне хватает бизнеса в Словакии, которым занимается моя жена. Я пришел работать в футбольный клуб, и других интересов здесь у меня нет.
− В вашем баре в Словакии есть множество вещей, связанных с футболом. Какая из них вам более памятна и дорога?
− Наверное, моя футболка, в которой я отсудил финал Лиги чемпионов. И футболки игроков, подписанные самими футболистами.
− Как вы общаетесь с бразильскими новичками «Шахтера», которые не говорят ни на русском, ни на английском?
− Футбольный язык очень эмоциональный, и всегда можно объясниться руками, ногами или улыбкой (улыбается).
− Любош, сложно ходить по Донецку, будучи настолько популярным?
− Я расцениваю внимание к себе как результат того, что я чего-то добился в футбольном мире, а потому это всегда приятно.
− В какие развлекательные места вы ходите, кроме «Донбасс Арены»? Может, в кино, дельфинарий?
− В кино пока не хожу, потому что дома у меня есть словацкое телевидение, а в дельфинарий хочу пойти с дочкой, когда она приедет.
− Любош, в футбольной прессе проскочила информация о возможности отмены офсайда. Как вы на это смотрите?
− Думаю, медиа что-то накрутили. Я понимаю, что у президента ФИФА бывает много пресс-конференций, и, может, что-то, сказанное в шутку, раскрутили именно так. Футбол без офсайдов был бы уже не футбол.
− Как вы вообще относитесь к изменению правил и не связано ли это с телевизионной картинкой?
− Да, все правила, которые менялись в последние десять лет, шли на ускорение игры, чтобы был более атакующий футбол. Вспомните, как раньше можно было отдать пас назад вратарю, чтобы, выигрывая 1:0, команда могла держать время. Сейчас это отменено. Люди приходят на стадион посмотреть на зрелищную игру, с интересными моментами и комбинациями, поэтому ФИФА это только поддерживает.
− С какими из европейских чемпионатов сопоставим чемпионат Украины?
− Может быть, можно сравнить чемпионат Украины с чемпионатами Голландии, Бельгии, Шотландии. Где есть две-три команды, которые борются за чемпионство. А что касается соперников в розыгрыше Кубка УЕФА... «Тоттенхэм», ЦСКА, «Марсель». ЦСКА до сих пор сейчас играет в Лиге чемпионов. Я думаю, после того, как Шахтер обыграл ЦСКА в Москве, ребята поняли, что могут дойти до финала. «Шахтер» показал свой уровень. Ребята к техническим качествам добавили сердце, и пришел командный дух.
− Вы живете на Украине уже 1,5 года. Помнится, поначалу вы говорили, что кое-какие наши реалии вас удивляли, например 8 Марта. По прошествии этого времени, еще осталось что-то, что вас может удивить?
− Я считаю, что если человек едет в другую страну, то он должен принять ее обычаи и культуру и уважать традиции этого народа, поэтому меня уже ничего не удивляет. Никогда не знаешь, где окажешься завтра, поэтому нужно быть готовым ко всему, учить языки.
− Вас психологически не утомляет постоянное изменение местонахождения? Не бывает такого, что просто хочется от всех закрыться?
− Иногда бывает, но я к этому привык. Будучи международным судьей ФИФА с 25 лет, уже лет 18 я разговариваю с чемоданами и меняю местонахождение.
− Сложно было судить финальный матч Лиги чемпионов?
− Да, сложно. Играли два гранда английского футбола. До этого был конфликт на матче чемпионата между стюардами «Стэмфорд Бридж», которые что-то сказали игрокам «Манчестер Юнайтед»… Я всегда завидовал тем арбитрам, которые судили матч финала без дополнительного времени.
− Как вы считаете, украинский судья может обслуживать матч такого уровня?
− Любой судья может отсудить такую игру, как финал Лиги чемпионов. Но для этого ему нужно пройти путь в топ-группу судей УЕФА.
− Какое наибольшее количество желтых и красных карточек вам приходилось показывать в одном матче?
− Я никогда не был любителем статистики. В 1994 году, после Чемпионата мира в Америке, было принято решение: если подкат со спины, это красная карточка. Помню, в четверг у нас прошла учеба по этому поводу, а в субботу вышел на игру − в голове еще теория. Результат − 12 желтых и две красные. Через 2 тура у нас были новые сборы и нам сказали: «Ребята, успокойтесь!» Это говорит о том, что теория − это одно дело, а практика на поле − совсем другое.
− У футболистов есть свои приметы перед выходом на поле, а у судей?
− Да, кто-то ступает на поле с левой ноги, кто-то не меняет футболку, кто-то пользуется теми же карточками, у кого-то свои талисманы… У меня были с собой подарки детей − они как бы меня охраняли.
− Любош, в чем сейчас заключается ваша работа?
—Наш отдел занимается контактами, которые касаются УЕФА, ФИФА, организацией сборов, виз для игроков, принятием гостей, которые приезжают в Донецк, презентациями клуба на различных мероприятиях. Работа в футболе − это не работа с понедельника по пятницу, как на заводе, каждый день нужно быть готовым к изменениям.
− Если бы вам предложили провести мастер-класс украинским судьям, согласились бы?
− Смог бы прочитать лекцию и рассказать о своем опыте на этом пути. Думаю, это больше бы пошло на пользу молодым арбитрам, у которых серьезные планы стать международными судьями.
− От чего вам пришлось отказаться ради судейской карьеры?
− Работа арбитра занимает очень много времени, постоянные разъезды…Самое сложное − это совмещать ее с семьей.
− Хотелось бы узнать, как происходит назначение судьи на финальный матч Лиги чемпионов? Это слепая жеребьевка среди топ-арбитров, или как-то иначе?
− Я думаю, что каждый год выделяется группа топ-судей, среди которых выбирают судей на финалы Лиги чемпионов и Лиги Европы.
+++
В Днепропетровской области появится ассоциация дворового футбола
Ирина Малоок
New-most.info
16.03.10
В ближайшее время в Днепропетровской области будет создана ассоциация дворового футбола. Решение о ее создании 16 марта принял исполком Федерации футбола Днепропетровской области.
Об этом ИА «НОВЫЙ МОСТ» стало известно на заседании исполкома.
«Мы приняли решение о создании ассоциации. Есть инициативная группа, которой мы окажем юридическую помощь в создании ассоциации, ее регистрации. После исполкома они проведут установочную конференцию, после чего она будет создана. Затем мы примем ее коллективным членом Федерации футбола области», − сказал председатель ФФДО Андрей Павелко.
На данный момент ассоциация дворового футбола существует только в Киеве. Также в Днепропетровской области первой в Украине была создана ассоциация болельщиков, которая остается единственной в стране.
+++
Платіні підтримав ідею додаткових рефері
Champion.com.ua
16.03.10
Президент УЄФА Мішель Платіні підтримав ідею впровадження додаткових рефері на футбольному полі.
«На жаль, судді не бачать лише на полі», − прокоментував Платіні запитання про гру рукою Анрі, що дозволила французам вийти на Чемпіонат світу.
«Можна додати арбітрів або використовувати повтори. Я за людський фактор. Ми маємо спробувати додати арбітрів, щоб вони могли бачити все поле. Припускають вони помилки чи ні − це вже інша розмова», − наводить слова Плітін AP.
Керівник УЄФА також зауважив, що на тенісному матчі працює десять лайнсменів, а на баскетбольному майданчику − три.
+++
Сергій Ковалець: «Вболівальник може вибачити все, крім байдужості»
В`ячеслав Лашук
Ua-football.com
16.03.10
З приходом Сергія Ковальця на тренерській місток «Оболоні» в команді багато чого помінялося. Як зазначає сам наставник пивоварів, все це спрямоване на створення особливого, сімейного мікроклімату в команді. Тож зміни стосуються не тільки тренувального процесу, а й того, як гравці проводять свій вільний час. Сергій Ковалець розповів про те, що багато чого він ще не втілив в життя лише по тій причині, що на це не було часу, але по ходу сезону ці зміни відчують не тільки футболісти, але і вболівальники.
В «Оболоні» є перспектива
− В матчі з «Дніпром» після першого тайму у вболівальників «Оболоні» була надія, що їх команда може привезти додому не тільки нічию, але і перемогу. Чого в підсумку не вистачило?
− Не вистачило досвіду гри на рівні Прем’єр-ліги. В команди було велике бажання. Це було добре видно в компонентах боротьби та контролі м’яча, де ми не поступалися. Але у виконавчій майстерності ми слабкіше зіграли в кінцівці. Це стосувалося останнього пасу та завершення атак. В «Дніпра» ці моменти виходили краще, проте я задоволений грою. Звісно мене не влаштовує результат, але питань до самовіддачі немає, адже всі гравці постійно намагалися грати в свій футбол.
− Наскільки буде принциповою гра з «Карпатами»?
− Якщо б давали шість, сім або вісім очок… А так за перемогу будуть нараховувати три очки, як і за перемогу над будь-яким іншим суперником. Звичайно хочеться показати видовищну гру, яка сподобається вболівальникам я якій футболісти будуть віддаватися повністю. Вболівальник може вибачити все крім байдужості. Головне, щоб всі гравці це розуміли. Адже грають в першу чергу саме для вболівальників.
− Наскільки команда зараз готова до сезону?
− Всі команди, думаю, зараз однаково готові. Це стосується і наших грандів, які здобувають у весняній частині чемпіонату результат в більшій мірі за рахунок виконавчої майстерності. А наша команда, як я вже говорив, набирає досвіду гри на рівні Прем’єр-ліги. Це нормально, що футболісти переживають, що ми не переграли «Дніпро». Значить є перспектива.
− «Дніпро» одна з тих команд, від якої завжди чекають більшого, ніж вона досягає в кінці сезону. Чого їм, на ваш погляд, не вистачає для того, щоб посісти хоча б другу сходинку в турнірній таблиці?
− Це хороша команда, в них хороший стадіон і вболівальники. Працює хороший тренер. В них є все, щоб досягати визначних результатів. Команда постійно бореться за високі місця. Думаю, в перспективі вони досягнуть своєї мети. Але зараз, як показують останні роки, сильніші «Динамо», «Металіст» та «Шахтар». Не можуть п’ять команд займати третє місце. «Дніпро» прогресує, тож вболівальникам треба лише запастися терпінням та вірити в команду.
− За часів виступу «Оболоні» у вищому дивізіоні з 2002 по 2005 рік найкращим нападником був В’ячеслав Терещенко. Але він вже завершив кар’єру та працює дитячим тренером в «Чорноморці». Наразі основні форварди в команді Олександр Іващенко та Павло Онисько, які в матчах першої ліги довели, що достойні захищати кольори «Оболоні» і в Прем’єр-лізі. Тим не менш чи плануєте ви підсилювати лінію атаки?
− Звичайно. І не тільки лінію атаки. Думаю, жодна команда не відмовилася б підсилитися кваліфікованим футболістом. Але зараз ми маємо тих гравців, які на даний момент сильніші за тих, кого ми переглядали. Тож немає сенсу брати людину, яка поступається рівнем нашим виконавцям. Тому ми все ще шукаємо футболістів, які могли б підсилити нашу гру.
В Кубку України буду вболівати за «Волинь»
− Чи є в «Оболоні» перспективна молодь?
− Так. Є хороші молоді футболісти, яких ми підключаємо до тренувального процесу з першою командою. Також ті хто не грав в останньому матчі, тренувалися з молодіжним складом. Думаю, в команді хороша кадрова перспектива. Є гравці, які в майбутньому зможуть заявити про себе в першій команді. Але їм треба багато працювати і думати на футбольному полі.
− Скільки є таких кандидатів?
− Чоловік п’ять-шість. Це ті, хто може конкурувати з гравцями основного складу.
− До речі, де зараз ваш син?
− Він тренується в «Металісті».
− Слідкували за матчем «Волинь» − «Олександрія»?
− Так, я знаю результат. Вчора я телефонував Миколаю Лавренко та привітав його з перемогою. Він сказав, що в команді також переживають за мене. Я радий, що «Олександрія» в гостях обіграла таку сильну команду як «Волинь».
− «Волинь» для вас також не чужа команда і найближчим часом її очікує непростий матч з «Таврією» у півфіналі Кубку України. Можете зробити прогноз на гру?
− Думаю, тут рівні шанси в обох команд. «Волинь» грає вдома і в Луцьку дуже хороші вболівальники. У «Таврії» є кваліфіковані футболісти і вона грає в Прем’єр-лізі. Тож обидві команди цілком можуть вийти у фінал.
− Але ви будете вболівати за «Волинь»?
− Звичайно. Тим більше, що я там провів дуже хороші півроку. Мені добре запам’яталися луцькі вболівальники і робота з Віталієм Кварцяним. Я отримував задоволення від співпраці з ним. Ми і на останніх тренувальних зборах в Туреччині багато спілкувалися.
− Як тренер ви щось взяли від співпраці з Віталієм Володимировичем?
− Так. Я намагався взяти щось від кожного наставника з яким працював. Він дуже сильний тренер. В нас була дуже хороша команда і стосунки будувалися як в родині. Після кожної гри ми ходили, наприклад, в боулінг, спілкувалися між собою, їздили на природу… Я з приємністю згадую ті часи. До того ж Луцьк − це класне західноукраїнське містечко з приємною атмосферою.
Володимир Циткін − командний хакер
− Чи можна порівняти той колектив з колективом, який був в «Оболоні»? Коли грали Циткін, Нівінський, Конюшенко, Крохмаль, Олійник, Кобзар, Каряка, Терещенко, Продан, Ястребинський…
− Саме так. Ми також збиралися сім’ями після гри і разом відпочивали. Футбол футболом, але атмосфера має бути сімейною. Таку атмосферу зробили в «Металісті», таку хочеться зробити і в «Оболоні». Щоб команда отримувала від праці задоволенням. Ми будемо проводити відкриті тренування для вболівальників, для преси… Зараз, нажаль, це не дозволяє робити погода. Хочеться, щоб на наші тренування на базі могли приходити дружини і діти футболістів. Але все це в перспективі.
− Пригадую, що свого часу Володимир Циткін зібрав комп’ютери ледь не всій команді…
− І я не був винятком. Зараз до нього також ходять по цим питанням всі футболісти. Так що він не лише тренер воротарів, а і командний хакер.
− Які у вас стосунки з Кутасом, Мазуренко і Товтом, тобто з гравцями з якими ви раніше грали за «Оболонь»?
− Всі розуміють, що в кожного є конкуренція. Щоб показати свій рівень треба виходити і грати в футбол. Я задоволений як всі виконують ті завдання, які перед ними ставляться не дивлячись на те грають вони за першу команду чи за молодіжний склад. З їх боку є самовіддача і розуміння.
− Ви дозволяєте гравцям пити пиво?
− Звичайно. Я хочу працювати на довірі, я так їм і сказав, що якщо за ними постійно дивитися, то немає сенсу так працювати. До того ж краще випиту пляшку пива, ніж коли.
− А ви якому пиву надаєте перевагу?
− Зараз піст, тому наразі я нічого спиртного не вживаю. І взагалі я п`ю дуже мало. Можу собі дозволити випити пиво лише в спекотну погоду. Мені подобається пиво «Оболонь», тим більше, що вона українське.
− Мирон Маркевич вас не запрошував працювати в збірній?
− Ми з ним спілкувалися після його призначення, але про співпрацю не говорили. Я радий, що він зараз головний тренер національної збірної. Він довів, що може давати результат. Мені здається, що для збірної зараз найголовніше поставити гру. Щоб не говорили, але в нас футболісти високого рівня, які грають в класних командах Прем’єр-ліги та за кордоном. Тож в першу чергу він хоче, щоб збірна демонструвала таку гру, яка б подобалося вболівальникам.
− Але вболівальникам не байдужий і результат.
− Звичайно. Буває, що є гра, але немає результату. Тоді вболівальник отримує хоч якесь задоволення. А може бути, що немає ні гри, ні результату. А це вже набагато гірше. Ми ж хочемо рухатися вперед і грати як найкращі команди. Це важко втілити в життя, але треба до цього йти. «Металіст» показав, що він може за рахунок гри досягати результату і не тільки в рамках національної першості, а і в єврокубках. Зараз ми бачимо, що є стадіон, база, вболівальники, своя футбольна школа. Президент клубу Олександр Ярославський вкладає кошти не просто в команду, а в розвиток. Все це вклад в майбутнє країни. Я взагалі поважаю людей, які щось роблять для України не на словах, а на ділі. Так само і у нас в «Оболоні». Є свій маленький затишний стадіон. Він залишиться, ніхто все це з собою не забере. Крім цього Олександр Слободян не оминає увагою і ДЮСШ «Зміна», де зараз займаються майбутні гравці «Оболоні».
Так просто стати суперклубом не можна
− Щодо шансів «Дніпра» поборотися мінімум за срібло ви сказали. А чи під силу зараз «Металісту» піднятися вище третього місця?
− Думаю, з часом так.
− А зараз чого не вистачає?
− «Динамо» і «Шахтар» це великі традиції. Скільки років динамівці вигравали чемпіонство та були в Україні всюди першими. «Металіст» вилітав в першу лігу, у вищій лізі займав місце десяте… Тобто ніколи серйозні задачі не ставилися. У «Дніпра» більше традицій ще з чемпіонату СРСР, де вони ставали чемпіонами. Але за часів незалежної України знову піднятися на п’єдестал їм поки що не вдавалося. І «Шахтар» також довго йшов до першого чемпіонства. Тому потрібен час, ресурси і футболісти. Так просто стати суперклубом не можна. Потрібен час, до цього треба йти.
− А який потенціал в «Оболоні»?
− Хороший. Є свій стадіон, це дуже важливо, адже відповідно і є свій вболівальник. Є все щоб рости і щоб команда закріпилася в Прем’єр-лізі та помаленьку рухалася до вершин.
− Яке місце під силу зайняти команді в цьому сезоні?
− Головне показувати хороший футбол. Результат прийде тоді, коли команда буде з азартом грати від душі і для вболівальників.
− Тієї гри, про яку ви говорите, поки що немає. Тож за рахунок чого треба зараз здобувати результат?
− Треба, щоб команда отримувала задоволення від братерства. Щоб ми з радістю приходили на роботу і з посмішкою поверталися додому до сім`ї та дітей. Тож результат будемо здобувати за рахунок атмосфери.
− Це можна назвати рецептом успіху від Сергія Ковальця?
− Свій рецепт я вже називав. Це трикутник: Президент і його команда, тренер і його команда та вболівальники. Якщо всі разом працюють і є взаємозв’язок, то буде хороший результат який є в «Металісті», «Шахтарі» та «Динамо». Там все спрацювало.
− Чого з цього не вистачає «Оболоні»?
− Зараз в «Оболоні» все це є. Команда помаленьку прогресує і її поважають. Звичайно хотілося б, щоб давалася гра і ми частіше досягали позитивного результату. Але я працюю лише два місяці. Тож потрібен ще деякий час.
− Футболісти, з якими ви раніше працювали, говорили, що ви можете за короткий час поставити гру команди. Наскільки значна доля психології у вашій методиці роботи?
− Психологію я вважаю самим основним компонентом гри. Ти можеш бути готовим тактично та фізично, але якщо будеш психологічно не в команді, а десь «літати», то результату не буде і футболіст не зможе на полі показати на що він спроможний. Повинна бути ідея, до якої всі будуть рухатися. Тому ми хочемо, щоб всі працювали на ідею. Філософія − щоб всі показували класний та результативний футбол, який подобається вболівальникам.
− Ви запланували багато змін для поліпшення мікроклімату команди?
− Звичайно. Хочеться, щоб на стадіоні було свято. Щоб люди йшли на стадіон сім’ями, до того ж ми представляємо великий район Києва. Хочеться, щоб всі оболонці нами гордилися. Тренерська робота така, що сьогодні ти тут, а завтра в іншому місці. Так само як і футболіст. Але всюди де я був, я вкладав душу. Без цього нічого не буде.
+++
ЕВРО-2012
Львівська влада за підготовку до Євро-2012 заслуговує на високу оцінку − Б.Колесніков
Георгій Маценко
Укрінформ
16.03.10
Попередній уряд не співставляв термінів і обсягів підготовки до Євро-2012, а тому зараз доведеться надолужувати згаяне «байконурівськими» темпами. Про це заявив на сьогоднішній прес-конференції за підсумками своєї робочої поїздки до Львова віце-прем’єр-міністр України Борис Колесніков.
За його словами, від Кабінету Міністрів найближчим часом буде призначено представника, котрий постійно консультуватиме міську владу і будівельну компанію на відповідність стадіону вимогам УЄФА. Це буде іноземний громадянин, який попередньо вів будівництво «Альянс Арени» в Німеччині.
Борис Колесніков ще раз наголосив, що стадіон у Львові постане за будь-яких обставин. Існує низка питань з проектно-кошторисною документацією, але представники підрядника − компанії «Азовінтекс» зобов’язалися вирішити їх до 30 березня. Якщо це не вдасться, йтиметься про іншого підрядника. Заважає, насамперед, те, що часто амбіції, на жаль, беруть гору над здоровим глуздом, підкреслив віце-прем'єр.
Щодо загальної підготовки міста на шляху до чемпіонату, то, на думку Б.Колеснікова, вона заслуговує на «п'ятірку» з мінусом. Львів має йти шляхом Санкт-Петербурга, тобто уряд підтримає місто, вклавши близько 4 млрд гривень у розвиток інфраструктури, реставрацію музеїв, пам`яток архітектури, історії та культури. А відтак місто стане самодостатнім у господарському плані. Якщо Донецьк і Харків − це ділові центри, то Львів − культурна столиця. І тут туризм має покрити всі витрати й приносити прибуток.
Віце-прем’єр-міністр запевнив, що держава виконуватиме свої зобов’язання щодо системного перерахування коштів з бюджету. «Варіантів немає і не може бути. Усі чотири міста − претенденти на проведення матчів Євро-2012 однозначно будуть повністю готові прийняти учасників і гостей престижного спортивного свята», − підсумував Борис Колесніков.
+++
Колесніков назвав найбільшою помилкою Львова у підготовці до Євро-2012 проектування стадіону
УНІАН
16.03.10
Найбільшою помилкою Львова у підготовці до Євро-2012 віце-прем‘єр-міністр України з питань підготовки України до чемпіонату Європи з футболу 2012 року Борис КОЛЕСНІКОВ вважає «непрофесійний підхід до проектування львівського стадіону».
Про це він заявив сьогодні під час прес-конференції у Львові.
До позитивних моментів поїздки до Львова, Б.КОЛЕСНІКОВ відніс «красивих, доброзичливих львів’ян» та зменшення проблем з «підходом підрядників в аеропорту».
«На жаль, це єдині позитивні моменти», − зазначив Б.КОЛЕСНІКОВ.
Щодо загальної оцінки підготовки Львова до Євро-2012, то Б.КОЛЕСНІКОВ поставив «5 з мінусом» міському керівництву.
«Щодо загальної оцінки підготовки Львова до Євро-2012, то я б поставив 5 з мінусом міському керівництву. Але це аванс, який треба підтверджувати», − зазначив віце-прем’єр-міністр.
Він також повідомив, що має намір приїхати знову до Львова 30 березня.
Нагадаємо, що сьогодні у Львові перебуває віце-прем’єр-міністр України з питань Євро-2012 Б.КОЛЕСНІКОВ. Разом з віце-прем’єром оглядали об’єкти до Євро-2012 в області міністр фінансів Федір ЯРОШЕНКО, міністр регіонального розвитку і будівництва Володимир ЯЦУБА, міністр транспорту та зв’язку Костянтин ЄФИМЕНКО, міністр економіки Василь ЦУШКО, міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Равіль САФІУЛЛІН, директор «МОК «Євро-2012» Україна» Маркіян ЛУБКІВСЬКИЙ.
+++
Усі чотири українських міста будуть готові до Євро-2012 − Колесніков
УНІАН
16.03.10
Усі чотири українських міста будуть готові до Євро-2012.
Як передає кореспондент УНІАН, про це заявив сьогодні під час прес-конференції у Львові віце-прем’єр-міністр України з питань Євро-2012 Борис КОЛЕСНІКОВ.
«Уряд і Адміністрація Президента взагалі не розглядає ніяких варіантів «три на п‘ять» чи «два на шість». Усі чотири українських міста будуть готові до Євро. Це однозначно», − сказав Б.КОЛЕСНІКОВ.
«Якщо вимагати від підрядників жорстких термінів виконання проектних робіт, Львів буде однозначно готовий до Євро-2012», − додав він.
При цьому віце-прем‘єр відзначив важливість вкладання державою коштів у проекти, пов’язані з підготовкою до Євро. «Якщо держава не вкладе коштів, то ні Львів, ні Донецьк не зможуть наблизити інвестора. У нас витрат суто по Євро − це київський і львівський стадіони. Це конкретні витрати. Все інше − дороги тощо − і так треба було побудувати. На щастя, ми отримали Євро − і це буде зроблено швидше», − зазначив Б. КОЛЕСНІКОВ.
Віце-прем‘єр наголосив, що два головних об’єкта Львівської області − стадіон у Львові і львівський аеропорт − мають бути готові до Євро-2012, а також підкреслив необхідність швидкого будівництва дороги від державного кордону. «Ми були на кордоні держави, подивилися, яку слід побудувати дорогу. Бо якщо залишити дорогу в такому стані, як вона є, то туди жоден інвестор не добереться − хіба що літаком», − сказав Б. КОЛЕСНІКОВ.
Як повідомляв УНІАН, Б.КОЛЕСНІКОВ сьогодні перебував на Львівщині, де оглянув об’єкти і ознайомився з ходом підготовки до Євро-2012.
+++
ЄВРО відкриває для України можливість літньої олімпіади 2024 року − Колесніков
Obk.lviv.ua
17.03.10
Успішне проведення в Україні чемпіонату з футболу ЄВРО-2012 дасть можливість претендувати на проведення ще й літньої олімпіади 2024 року. Про це вчора під час прес-конференції повідомив віце-прем’єр-міністр України з питань ЄВРО 2012 Борис Колесніков.
«ЄВРО − це дуже символічна річ. Успішно проведене ЄВРО 2012 перед майбутніми поколіннями відкриває нові можливості, наприклад і по літній олімпіаді 2024 року. Тому ЄВРО 2012 буде проведено однозначно. Нашим поколінням ми маємо передати лише успішний досвід», − зауважив Колесніков.
+++
Євроколії до Львова у межах підготовки до Євро-2012 не збудують
Zaxid.net
17.03.10
Реалізувати проект будівництва євроколії від українсько-польського кордону до Львова до Євро-2012 не вдасться, − повідомив 16 березня під час прес-конференції у Львові віце-прем’єр-міністр України з питань Євро-2012 Борис Колесніков.
Він зазначив, що тут немає політики, а лише економіка. «Зараз є важливіші об’єкти», − додав він.
Нагадаємо, Львівська міська рада, мер Львова Андрій Садовий відстоювали проект будівництва євроколії, як об’єкт, який дозволить значно збільшити потік туристів до нашого міста.
Довiдка ZAXID.NET
Проект «Євроколія» передбачає будівництво вузької колії європейського стандарту шириною 1435 мм від кордону з Польщею до Львова. Загальна протяжність колії − близько 85 км. Вартість проекту − понад 500 млн євро.
Євроколія − це швидкий зв'язок мешканців Львова з Європою. Якщо місто забезпечить можливість комфортного доїзду туристів до міста, це значно пришвидшить розвиток туристичної інфраструктури в регіоні.
Проект будівництва вузької колії від кордону з Польщею до Львова підтримував попередній Кабінет Міністрів України під головуванням Юлії Тимошенко.
+++
Мер Львова спостерігатиме за роботою Львівського аеропорту зі свого кабінету
Zaxid.net
17.03.10
У ДП «Міжнародний аеропорт Львів» буде встановлено камери відеоспостереження, через які голова Львівської ОДА Микола Кміть та мер Львова Андрій Садовий зможуть спостерігати за роботою прикордонної та митної служб у Львівському аеропорту. Про це 16 березня повідомив віце-прем’єр-міністр України з питань Євро-2012 Борис Колесніков.
На нараді в ПП «Краківець» міський голова Львова Андрій Садовий порушив питання поганого обслуговування пасажирів в аеропорту «Львів»: «Люди летять в літаку декілька годин, а пізніше ще змушені годинами вистоювати в черзі на митний і прикордонний контроль».
Віце-прем’єр-міністр доручив працівникам Державної прикордонної служби України організувати в трьохтижневий термін роботу, як мінімум восьми кабінок прикордонного контролю. На нараді також прозвучала пропозиція встановити камери відеоспостереження за роботою прикордонників та митників в кабінетах губернатора та мера Львова.
+++
Мэр Львова: Стоимость строительства стадиона к Евро-2012 во Львове оценивается в 860 млн грн.
Rbc.ua
16.03.10
Стоимость строительства стадиона к Евро-2012 во Львове оценивается в 860 млн грн. Об этом на брифинге во Львове сообщил мэр Львова Андрей Садовый, передает корреспондент РБК-Украина.
По его словам, еще в 300 млн грн оцениваются работы по строительству инфраструктуры вокруг стадиона, в частности подвод воды и строительство дорог. По его словам, стоимость строительства увеличилась из-за изменения курса доллара по отношению к гривне.
Вице-премьер-министр Украины Борис Колесников сообщил, что стоимость стадиона «Донбасс-Арена» также росла по ходу строительства.
Напомним, ранее стоимость строительства стадиона во Львове оценивалась в 609,582 млн грн.
+++
Стоимость контракта с главным разработчиком проекта стадиона к Евро-2012 «Арена.Ком» составляет более 2 млн евро, − мэр Львова
Rbc.ua
16.03.10
Стоимость контракта с главным разработчиком проекта стадиона к Евро-2012 «Арена.Ком» составляет более 2 млн евро. Об этом на брифинге во Львове сообщил мэр Львова Андрей Садовый, передает корреспондент РБК-Украина. Львов выбрал компанию «Арена.Ком « главным разработчиком проекта стадиона к Евро-2012. Об этом был подписан трехсторонний договор межу горсоветом, генеральным подрядчиком компанией «Азовинтэкс» и «Ареной. Ком».
Вице-премьер-министр Украины Борис Колесников сообщил, что основной проблемой Львова при подготовке к Евро-2012 является непрофессиональный подход к проектированию стадиона. «Ошибка Львова − это непрофессиональный подход к проектированию евростадиона», − сказал он.
Напомним, ранее Львов купил проект строительства стадиона у компании Alpine Bau.
+++
Львов нужно выводить из зоны риска, − Лубкивский
Zik.com.ua
16.03.10
«УЕФА внимательно и с оптимизмом следит за действиями новой власти. Важно, что ответственная за «Евро-2012» правительственная команда во главе с вице-премьер-министром Борисом Колесниковым начала свою работу с критической точки, которой сейчас является Львов. Это − признак того, что вопрос «Евро-2012» является приоритетным для украинской власти. Впереди еще очень много работы. Сейчас крайне важно вывести отдельные проекты из зоны риска», − заявил сегодня во Львове директор турнира «Евро-2012» в Украине Маркиян Лубкивский. Об этом ЗИКу сообщили в Информационном центре «Украина-2012».
Обсуждая новый стадион во Львове, Лубкивский отметил, что первоочередным вопросом здесь остается восстановление строительства в тех объемах, которые разрешают ввести объект в эксплуатацию до середины следующего года.
Второй аспект − обеспечение бесперебойного финансирования строительства.
Третьим важным заданием является обеспечение управления этим проектом в сотрудничестве с международными консультантами и с привлечением проектной организации. Все эти вопросы требуют внимания со стороны нового правительства с целью восстановления доверия УЕФА по успешной реализации этого проекта.
+++
У Харкові для Євро-2012 залишилося знайти 29 «чотиризіркових» готельних номерів
Віта Дубовик
Укрінформ
17.03.10
У Харкові для Євро-2012 залишилося знайти 29 «чотиризіркових» готельних номерів. Про це журналістам повідомив директор департаменту Євро-2012 міськради Віктор Христоєв, передає кореспондент УКРІНФОРМу.
За інформацією чиновника, дефіцит готельних номерів майже усунено. «Якщо офіційний туроператор Євро-2012 − компанія TUI Travel − прийме ще два гуртожитки рівня ****, то Харків матиме на 110 номерів більше, ніж необхідно за вимогами УЄФА. Але ми не заспокоюватимемося, не зупинятимемося на досягнутому, − запевнив Віктор Христоєв. − Ми продовжуватимемо роботу в цьому напрямі».
У Харкові перебувають три представники Місцевого організаційного комітету Євро-2012, що відповідає за організацію турніру відповідно до вимог УЄФА. Зокрема, функціонери оглядають кілька об'єктів, у тому числі і готельного господарства.
+++
У Західному оперативному командуванні відпрацьовують антитерористичні заходи
Ігор Бачун
Укрінформ
16.03.10
Протидія диверсіям і терористичним актам на військових об`єктах та ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характерів − головна тема дводенних командно-штабних тренувань, які розпочались сьогодні у Західному оперативному командуванні Сухопутних військ ЗС України. Вони мають також на меті реалізацію певного розділу програми підготовки до фіналу чемпіонату Європи з футболу 2012 року.
Як повідомили кореспондентові УКРІНФОРМу в прес-центрі ЗОК, офіцери управління, командири військових частин та керівники обласних комісаріатів удосконалюватимуть практичні навички дій у зоні спільної відповідальності. Вони відпрацюють єдину методику та алгоритм роботи, перевірять ступінь готовності та злагодженості структурних підрозділів в екстремальних ситуаціях.
До тренування залучені оперативні групи частин, обласних військових комісаріатів, підрозділи регіональних органів міністерств внутрішніх справ, з питань надзвичайних ситуацій, а також Військової служби правопорядку ЗСУ, 1-го об`єднаного загону Державної спецслужби Міністерства транспорту і зв`язку України.
Навчання проходять під керівництвом тимчасово виконуючого обов`язки командувача Західного оперативного командування генерал-майора Віктора Ганущака.