На «Україні» Україна завжди перемагає
Допоки у Львові не здадуть в експлуатацію нову арену, яка будується до Євро-2012, головною спортивною спорудою Галичини залишатиметься стадіон «Україна». На його полі наша національна збірна здобула п’ять перемог у п’яти матчах.
Боїска британського стилю
Львів − колиска вітчизняного футболу, саме тут з’являлися й перші майданчики та стадіони для гри в «копаний м’яч». Вікопомний матч львівської та краківської команд 14 липня 1894 року, який дав початок нашій футбольній історії, пройшов на збудованій у Стрийському парку арені «британського стилю», з трибунами, розрахованими на сім тисяч глядачів. Наприкінці ХІХ-початку ХХ століть своїми «боїсками», як тоді називали поля, обзавелися львівські клуби «Чарні», «Погонь», «Гасмонея» та інші.
Методом народного будівництва
За радянського періоду більшість стадіонів польської епохи були стерті з мапи Львова. Зате виросли нові споруди. Першою збудували арену СКА на Клепарові. Згодом з’явилися «Дружба» на Липовій алеї та «Юність» у парку культури ім. Б.Хмельницького. Відкриту в 1963 році «Дружбу», яка стала «домівкою» створених того ж сезону «Карпат», зводили протягом трьох років методом народного будівництва.
Стратегічний об’єкт
Кожне велике підприємство міста відповідало за свою ділянку «стратегічного об’єкту». Курирував будівництво третій секретар міськкому партії Василь Мазур, який часто-густо сам перевзувався у гумові чоботи й брався за різні роботи. Архітектори Я.Назаркевич, Л.Скорик, Я.Порохнавець та В.Блюсюк спромоглися органічно вписати споруду в міський ландшафт − на пагорбі, серед зеленого парку, та зробити її зручною і для спортсменів, і для глядачів.
Магічна аура «Дружби»
Футболістів «Карпат» немов підживлювала особлива аура майже 50-тисячних трибун «Дружби», звідки лунала пристрасна «Черемшина». А суперникам львів’ян за такого «гарячого» прийому ставало непереливки. Тут господарі обігравали динамівців Києва, Москви, Тбілісі та Мінська, московський «Спартак» і бразильський «Палмейрас». Тут «зелено-білі» здобули свою найбільшу перемогу − 8:0 над гродненським «Хіміком» у 1968 році. Тут навіть провела один матч олімпійська збірна СРСР, у жовтні 1971-го розгромивши австрійців − 4:0.
Передвісник незалежності
В останні роки існування Радянського Союзу для десятків тисяч львів’ян «Дружба» стала епіцентром політичних подій, які супроводжувалися мирними демонстраціями. Навесні 1990-го, за ініціативи тодішнього президента «Карпат», патріарха львівського футболу Карла Мікльоша, стадіон був перейменований в «Україну», і на флагштоку замайорів синьо-жовтий прапор, передвісник незалежності.
Шевченківські вечори
Саме на полі львівської арени 21 червня 1992 року визначився перший чемпіон України з футболу − сімферопольська «Таврія» перемогла київське «Динамо» завдяки єдиному голу Сергія Шевченка. Саме тут провела свій перший матч на рідній землі у рамках офіційного турніру українська збірна − команда юніорів, очолювана Анатолієм Коньковим, зіграла внічию 2:2 з голландськими однолітками, й один із голів провів інший Шевченко − Андрій, ще мало кому відомий гравець динамівського «дублю», майбутній володар «Золотого м’яча».
Стовідсотковий результат синьо-жовтих
Згодом «Україна» буде ще неодноразово аплодувати Шеві, котрий у п’яти львівських поєдинках національної збірної заб’є п’ять м’ячів. Усі ці матчі принесли синьо-жовтим перемоги − двічі над Вірменією (3:0 і 4:3), над Грузією (2:0), Польщею та Білоруссю (по 1:0). Як бачимо, лише в одній грі суперники спромоглися засмутити нашого голкіпера. Магія трибун галицької арени продовжує діяти.
Газон продавали з аукціону
Улітку 1999 року, напередодні чергового старту «Карпат» у єврокубковому турнірі, протягом усього лише 45 діб стадіон був реконструйований. Трибуни обладнали індивідуальними пластиковими сидіннями, що додало комфорту, але знизило місткість до 28 тисяч. А у міжсезоння 2007 року повністю замінили газон, оновили дренаж і змонтували підігрів. Кілька частин трав’яного покриття, яке пам’ятало ще 1960-і роки, продали на аукціоні, зокрема, центр поля, 11-метрові позначки та кутові сектори.
Львів − місто футбольне
Наразі у Місті Лева, окрім «України», є ще кілька арен, важливих не лише для учасників сучасних змагань, а й для істориків. Мова − про «Сокіл», СКА, «Сільмаш», «Юність», «Торпедо» та «Динамо». До речі, стадіон «Сокіл», що його реконструкцією зараз опікується президент ФК «Львів» Юрій Кіндзерський, має стати однією з тренувальних баз для учасників Євро-2012.
Червонограду червоніти не доводилося
На спортивній мапі Львівщини багато футбольних осередків із пристойною інфраструктурою. В Червонограді проводила свої матчі молодіжна збірна України, а Добромиль приймав поєдинки клубів елітного дивізіону. Залюбки відвідують трибуни місцевих стадіонів уболівальники Рави-Руської, Кам’янки-Бузької, Яворова, Жовкви, Дрогобича, Добросина та Куликова. Взагалі ж практично кожен районний центр області має доглянуту футбольну арену.