Резонанс
Більше уваги приділяємо Україні − Мішель Платіні
Euro2012.ukrinform.ua
11.01.10
Президент Європейського футбольного Союзу (УЄФА) Мішель Платіні заявив, що в підготовці до Євро-2012 експерти УЄФА приділяють більше уваги Україні аніж Польщі.
Про це він повідомив в інтерв'ю польському телеканалу nSport.
«Ми не забуваємо, що обидві країни не мають досвіду в організації подібних заходів. Тому для нас всіх це визначна подія. Футбольна подія. Певно, досить ризикована, але це лише надає нам крила. Я не приховую також того, що більшої уваги ми приділяємо Україні. Не повинні нічого упустити. Цей чемпіонат буде великою і гарною подією, але наразі ми маємо бути дуже сконцентровані», − наводить слова шефа УЄФА Przegląd Sportowy.
+++
З розумінням ставимося до проблем, пов'язаних із підготовкою інфраструктури − Платіні
Euro2012.ukrinform.ua
11.01.10
Найбільшою проблемою в підготовці України та Польщі до Євро-2012 президент УЄФА Мішель Платіні називає відсутність належної інфраструктури в країнах.
«Найбільші проблеми, звичайно ж, з інфраструктурою. Є клопоти з аеропортом в Гданську та стадіоном у Вроцлаві. Але є й конкретні шляхи для подолання цих перешкод та успішного завершення підготовки. Польща та Україна це не рівень Німеччини, яка може організувати великий спортивний захід в будь-який момент. Ми розуміємо це, тому толерантно ставимося до всіх проблем, пов'язаних з інфраструктурою», − заявив Платіні в ефірі польського телеканалу nSport.
+++
Платіні не збирається забирати Євро-2012 у Вроцлава
Euro2012.ukrinform.ua
11.01.10
В УЄФА не розглядають можливості переносу матчів Євро-2012 з Вроцлава до Кракова або Хожува.
Про це заявив очільник УЄФА Мішель Платіні в ефірі польського каналу nSport, пише 2012ua.net.
«Ми не передбачаємо такого сценарію, бо згідно інформації, яку ми отримуємо з Вроцлава, це лише питання зміни підрядника нового стадіону.
Так, змінилися терміни здачі стадіону в експлуатацію, але це не буде небезпечним зміщенням. Стадіон мав бути готовий наприкінці 2010 року, а буде − на декілька місяців пізніше», − сказав Платіні.
+++
Павленко: НСК «Олімпійський» буде кращим за «Донбас-Арену»
Микола Васильков
Champion.com.ua
10.01.10
Міністр спорту Юрій Павленко розповів про те, що за будівництвом НСК Олімпійського стежать цілодобово і в наживо, що у Києві є багато неофіційних спостерігачів-шпигунів УЄФА, і про те, що спостереження за головним футбольним об'єктом ЄВРО-2012 ведуть навіть із космосу, а він сам слідкує за будівництвом по своєму iPhone і мріє зробити стадіон кращий, ніж у Ахметова.
− Чи входить готель «Спорт» в загальну програму реконструкції НСК «Олімпійського»?
− Готель «Спорт» входить в перелік об'єктів, які готуються до Євро 2012 в переліку готелів, проте він не є складовою комплексу НСК «Олімпійський», кошти не передбачено в державному бюджеті на його реконструкцію, разом із тим ми сьогодні запланували реконструкцію, підготовку готелю «Спорт» до Євро-2012, виходячи з власних ресурсів, виходячи з прибутку і можливих інвестицій в дане державне підприємство, але найголовніше, незалежно від дій, які будуть вчинені, готель «Спорт» був, є і залишиться в державній власності, і я переконаний в 2012 році це буде золоте місце для туристів, які приїдуть на Євро 2012.
− Була ж конфліктна ситуація щодо приватизації цього готелю?
− Один бізнесмен з Молдови намагався привласнити цю будівлю, проте Мінестерство Спорту вчасно втрутилося у ситуацію, і тепер готель «Спорт», котрий готували ще до Московської Олімпіади, а відкрили, нажаль, значно пізніше, належатиме державі, Києву, киянам та гостям столиці.
− Яка дата відкриття стадіону НСК «Олімпійського»?
− Сьогодні всі роботи на НСК «Олімпійському» ідуть згідно затвердженого графіку, у нас немає відставань по жодній із складових проекту, згідно графіку будівельно-монтажні роботи мають бути завершені через рік, в грудні 2010 року, а перший офіційний матч має відбутися в червні-липні 2011 року вже після відповідного акту здачі прийому робіт.
− Як розшифрувати «будівельно-монтажні роботи»?
− Після завершення будівельно-монтажних робіт необхідно буде підключити, адаптувати, налаштувати велику кількість обладнання, яке передбачене на стадіоні, бо це стадіон класу еліт, необхідно буде все перевірити, необхідно буде пройти систему державної атестації, а також атестації з боку УЄФА у відповідності до вимог класу еліт і місця проведення фінального матчу, згідно графіку на це передбачено півроку і це повністю відповідає вимогам УЄФА.
Станом на сьогоднішній день я впевнений, що ми впораємося з цією роботою. Я задоволений від гарної, позитивної оцінки роботи всієї команди НСК «Олімпійський» з боку УЄФА, яка в постійному режимі моніторить, моніторила все, що відбувається на будівельному майданчику і поза ним. І вони справді відзначили величезний прогрес, величезні досягнення, які зроблені і більше того вони підтвердили довіру до українських будівельних компаній, які сьогодні працюють на будівництві цього об'єкту.
− Як вони моніторять?
− Є декілька способів моніторинга. Щотижня приїжджає офіційна група експертів УЄФА по напрямках, наприклад, напрямок безпеки, напрямок будівництва, напрямок окремих складових проекту, напрямок зон гостинності і так далі, тобто щотижня 2-3 дні тут перебуває офіційна група експертів.
Крім того є, без сумніву, неофіційні експерти, які спостерігають за тим, що відбувається на стадіоні і навколо стадіону. Їх можна назвати шпигунами, в хорошому смислі слова. Крім того, є пряма трансляція веб-камер, яка так само виведена в постійному режимі, в комп'ютері головного експерта по стадіонам УЄФА. І крім того, за нашою інформацією, навіть УЄФА замовлено супутникове спостереження за ходом будівництва на НСК «Олімпійському».
За головним об'єктом країни стежать із космосу! Тому, як бачите, є мінімум 4 рівня моніторингу і перевірки усіх слів, які ми говоримо, всіх наших запевнень, тому УЄФА вірить нам на слово, але при цьому дуже серйозно і детально перевіряє кожне наше слово підтвердженням реально зроблених робіт!
− Де стоять ті камери невідомо?
− Можете зайти в інтернет і подивитися. Є пряма онлайн-трансляція, можна за нею спостерігати з будь-якого комп'ютера, навіть зараз, у мене просто не айфон, якби був айфон я включив би, з айфона можна перевірятися легко, він підтримує необхідну мінімальну швидкість передачі сигналу.
Я, наприклад, слідкую дуже часто за тим, що відбувається на стадіоні, якщо я, наприклад, не в Києві і не на робочому місці, бо мої вікна виходять на реконструкцію − слідкую через айфон або через «лоптоп», тобто в постійному контролі і більше того, коли приймалося рішення, наскільки мені відомо, то перед і під час засідання заходили спеціально на сайт і перевіряли − йде робота чи ні. При чом в зв'язку з тим, що у нас робота йде в майже цілодобовому режимі на НСК «Олімпійському», тому цей контроль відбувається постійно, більше того, часто ми отримуємо такі побажання, виходячи з оперативної фотозйомки і оперативного відео -спостереження.
− Якій наразі бюджет реконструкції НСК «Олімпійського»?
− Ну станом на сьогоднішній день НСК «Олімпійський» є найдешевшим з поміж стадіонів класу еліт. Станом на сьогодні затверджено кошторис в розмірі 2 млрд. 114 млн. Разом із тим в рішенні з урядом є обмовка, що корегування можливе, бо є нестабільний курс, є нестабільні ціни на будматеріали, вартість трудодня і вартість роботи працівників заробітна плата теж коливається.
Крім того, до сьогодні ми ще визначаємося з тим обладнанням, яке буде закуповуватися, бо хочеться купити найновіше на момент його монтажу, а не яке уже 2, там 3 роки.. уже застаріло.. тому остаточне рішення будуть прийматися в другій половині 2010 року, наприклад, яке буде табло, так?.. Чи який буде трав'яний газон? Щоб він був найкращий на той момент, тому без сумніву ціна буде корегуватися..
Той проект який затверджений він станом на червень місяць цього року складав в межах 3 млрд. гривень, але знову ж таки і ця ціна є найменшою і це не є удорожченням. Я скажу, що Варшавський стадіон на 50 тис. місць (проти 69 (тис.) на НСК «Олімпійському») вартує сьогодні 500 млн. євро, що близько 6 млрд. грн. , навіть більше 6 млрд. грн.. Більше того, Польща, уряд і парламент, внесли зміни і цю ціну підняли з 350 млн. євро до 500.
Донецький стадіон, ви знаєте, близько 400 млн. дол., хоча перша ціна була млрд. 300 млн. грн., і можем говорити так про кожний стадіон, але знову ж таки, ціна одного місця, по чому можна говорити перебільшений бюджет чи ні, так от, ціна одного посадкового місця по таких критеріях оцінки, які є в світі, Європі для класу еліт повинна не перевищувати 6 тис. євро! Тобто 6 тис. євро за одне місце, тому в даному випадку ми говоримо, що будівництво НСК «Олімпійського» йде сьогодні по найшвидших термінах з максимальним використанням будівельних українських матеріалів і будівельних кампаній, більше того − це підтверджено всіма перевірками, які проходили на НСК «Олімпійський».
− Чи є у нас суперечка з Донецьком: зробити краще, ніж у них?
− Кожен стадіон унікальний, стадіони не можна порівнювати. Якщо ми говоримо про донецький стадіон, він збудований на відкритій площі, на новому місці, яке було нічим не переобтяжене. Якщо ми говоримо про НСК «Олімпійський», то він будується в центрі густонаселеного міста, підпертий горою з достатньо непростою логістикою навколо, тому, більше того з величезною кількістю міських комунікацій, інженерних мереж, які проходять під ним.
Це особливості, крім того НСК «Олімпійський» матиме і зберігатиме легкоатлетичну складову, тому я вірю в те, що стадіон НСК «Олімпійськогий» буде мати вигляд кращий, ефектніший, ніж «Донбас-Арена». Таке амбітне завдання ми перед собою ставимо, як мінімум тому, що він буде вводитися в експлуатацію на 2 роки пізніше.
+++
Будівельно-монтажні роботи на НСК «Олімпійський» мають бути завершені до кінця 2010 року − Юрій Павленко
Укрінформ
06.01.10
Здійснення будівельно-монтажних робіт на НСК «Олімпійський» протягом 2009 року підтвердило, що Україна здатна збудувати національний стадіон класу «Еліт» із залученням саме українських будівельних компаній та використанням українських будівельних матеріалів.
«Темпи, якими проводиться реконструкція головної спортивної арени, система погодження, контролю, звітності та інших дій є унікальними для України з точки зору оперативності прийняття рішень. Команда, яка реалізовує проект, довела свою ефективність та результативність». На цьому наголосив міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко під час проведення першого в 2010 році дня відкритих дверей на НСК «Олімпійський».
«Попередній рік роботи був напрочуд успішним і спростував чимало застережень стосовно того, що Україна не має досвіду будівництва великих спортивних об'єктів. Він підтвердив, що українські будівельники здатні виконувати найскладніші завдання. Своєю ефективною та якісною роботою вони змогли переконати в цьому експертів УЄФА», − зазначив міністр.
Він нагадав, що оцінку роботі команди поставив виконком УЄФА, офіційно затвердивши у 2009 році чотири приймаючі міста чемпіонату від України − Київ, Донецьк, Львів та Харків. Юрій Павленко при цьому наголосив, що виконане і ключове завдання − здобуто право проведення фінального поєдинку турніру у Києві, тож вирішальний матч футбольного Євро-2012 відбудеться на стадіоні Національного спортивного комплексу «Олімпійський».
Міністр зазначив, що протягом 2009 року виконано комплекс важливих робіт з реконструкції НСК «Олімпійський». Зокрема, повністю збудований нижній ярус трибун, підсилено та відновлено верхній ярус, завершено перекладку інженерних мереж. Нинішнього року продовжаться розпочаті роботи з влаштування підпірних стін, каркасу естакади та об’їзної дороги, роботи зі спорудження VIP-зони та зони вболівальників, а також монтаж основної частини несучих конструкцій покрівлі.
Станом на кінець 2009 року в ході реконструкції НСК «Олімпійський» виконано близько 40 відсотків від загального обсягу будівельно-монтажних робіт. Підготовка усієї спортивної інфраструктури відбувається чітко за графіком, узгодженим з УЄФА.
Будівництво на стадіоні перебуває в найпотужнішій фазі − роботи ведуться у дві-три зміни, безперебійно, на кількох ділянках одночасно. До виконання робіт з реконструкції стадіону залучено 38 будівельних організацій, 1018 робітників, близько 400 інженерно-технічних працівників, 122 одиниці будівельної техніки. Міністр зазначив, що кількість спеціалістів, будівельників та техніки зросте.
Ю.Павленко нагадав, що Уряд ухвалив рішення про передоплату робіт із реконструкції та будівництва НСК «Олімпійський» на січень-березень у розмірі 135,7 млн.грн. «Попри усі фінансові складнощі, будівельні роботи не припинялися навіть у період новорічних та різдвяних свят. Разом з тим, ми вимагаємо вчасного отримання авансування, адже це можливість забезпечити безперервну роботу на будівельному майданчику НСК «Олімпійський», − зазначив Юрій Павленко.
+++
Підготовка до Євро-2012 йде за графіком УЄФА
Tymoshenko.ua
08.01.10
2009 рік спростував звинувачення на адресу уряду Юлії Тимошенко щодо недостатнього обсягу робіт з реконструкції НСК «Олімпійський».
«Попередній рік роботи був напрочуд успішним і спростував чимало застережень стосовно того, що Україна не має досвіду будівництва великих спортивних об'єктів. Він підтвердив − українські будівельники здатні виконувати найскладніші завдання. Своєю ефективною та якісною роботою вони змогли переконати в цьому експертів УЄФА», − заявив Міністр України у справах сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко.
За його словами, влада оперативно приймала рішення, необхідні для здійснення всіх робіт на «Олімпійському». «Темпи, якими проводиться реконструкція головної спортивної арени, система погодження, контролю, звітності і інших дій є унікальними для України з точки зору оперативності прийняття рішень. Команда, яка реалізовує проект, довела свою ефективність та результативність», − підкреслив Юрій Павленко.
Він зазначив, що станом на кінець 2009 року в ході реконструкції НСК «Олімпійський» виконано близько 40% від загального обсягу будівельно-монтажних робіт. Підготовка усієї спортивної інфраструктури відбувається чітко за графіком, узгодженим з УЄФА.
Як відомо, Кабінет Міністрів ухвалив рішення про передоплату робіт із реконструкції та будівництва НСК «Олімпійський» на січень-березень у розмірі 135,7 млн.грн.
Виконком УЄФА офіційно затвердив в 2009 році чотири приймаючі міста чемпіонату Євро-2012 − усіх претендентів від України: Київ, Донецьк, Львів та Харків. Фінальний поєдинок турніру відбудеться в Києві, на стадіоні НСК «Олімпійський».
+++
30 січня розпочнуться роботи з монтажу даху над НСК «Олімпійський»
2012ua.net
06.01.10
«Київміськбуд» має намір 30 січня цього року почати монтаж металоконструкцій для будівництва навісу над чашею НСК «Олімпійський» у Києві. Про це повідомив голова правління − президент ХК «Київміськбуд» Василь Можар під час Дня відкритих дверей в спорткомплексі.
«Монтаж першої колони буде розпочато 30 січня», − сказав він.
Як повідомив засновник ТОВ «Завод Майстер-профі Україна» (виконавець робіт з будівництва навісу над трибунами) Дмитро Мішалов, на сьогоднішній день завод почав виробництво металоконструкцій «це 40-метрові конструкції, які працюють у формі лотоса. Це не статична, а рухома конструкція «.
Також він розповів, що опорний каркас із металоконструкцій, який буде утримувати вантово-мембранну конструкцію покриття над трибунами, буде складатися з 80 колон заввишки 40 метрів і загальною вагою понад 4 тис. тонн. Вага вантової конструкції складе більше 1 тис. тонн. Площа скляного напівпрозорого мембранного покриття складе 48,5 тис. кв.м.
У свою чергу, міністр з питань сім'ї, молоді та спорту Юрій Павленко зазначив, що виконання будівельно-монтажних робіт проводиться відповідно до графіка, узгодженого з УЄФА. «Те незначне відставання, яке було в частині будівництва навісу над трибунами, скорочується», − додав він.
За словами міністра, роботи на будівництві об'єктів не припиняються, за винятком 1 і 7 січня. «Усі роботи, які можна виконувати в даних погодних умовах, йдуть. Ті роботи, де є ризик погіршити якість виконання робіт, тимчасово припинені, але це було передбачено графіком виконання робіт «, − сказав Павленко.
За його словами, конструкція навісу над трибунами є унікальним проектом з особливою складністю виробництва, тому що такі проекти раніше не реалізовувалися на території України. У процесі виготовлення і монтажу конструкцій навісу будуть задіяні 32 українські та 10 іноземних компаній. Монтаж конструкції покриття буде здійснюватися під контролем генерального проектувальника − німецької компанії GMP і розробника проекту навісу − німецької компанії SBP.
Загальна вартість будівництва навісу становить 727,2 млн. грн.
+++
Анатолій Бищовець:»Принципових відмінностей між збірними Блохіна і Михайличенка не бачу»
Роман Шахрай
Газета по-українськи
11.01.10
У Шевченка не виходить дуету з Мілевським
На футбольному Кубку світу-2010 не буде збірних України та Росії. Обидві програли матчі плей-офф − Греції та Словенії відповідно. Анатолій Бишовець, 63 роки, колишній форвард київського «Динамо» і тренер збірних СРСР, Росії та донецького «Шахтаря», аналізує гру команд Олексія Михайличенка й Гуса Хіддінка.
Головними суперниками України у відбірній групі були Англія та Хорватія. Мало хто вірив, що Михайличенку вдасться стати другим, але це трапилося. Зате у плей-офф він програв досить посередній Греції. Як оцінювати результат команди?
− Як негативний. Якість гри України «буксувала» впродовж усього відбірного турніру. Мало стрибнути вище голови з грандом − це в конкретному матчі конкретного чемпіонату може зробити будь-який аутсайдер. Треба набирати свої очки. А Україні, скажімо, в Мінську цього не вдалося. Були проблеми і з Казахстаном. До домашньої перемоги над Англією я ставлюся критично. Гості приїхали до Дніпропетровська без мотивації.
Україні пощастило з календарем, бо на його фініші вона приймала вже немотивовану Британію. Але ж хорватам ми не програли жодного разу.
− Дивився обидва матчі Україна − Хорватія. Думаю, з погляду тактики це були найкращі поєдинки Михайличенка. У Харкові він не ризикував, бо це треба було робити гостям, які перед тим програли в Англії. У Загребі ж наприкінці поєдинку П'ятова підстрахували дві штанги. Але Україна грала розважливо й мала перевагу впродовж 60 хвилин. Взагалі в тому, що Хорватія не пробилася на Кубок світу, немає нічого дивного. Команда дуже привабливо виглядала на Євро-2008, а після підйому зазвичай настає спад.
Чому Україна програла Греції?
− У гостях Україна грала ви-нят-ково на результат. І це було правильно. У Донецьку ж команді Михайличенка не вистачило гострих нападаючих. Греки діяли з «чистильником». Щоб зламати таку оборону, потрібні індивідуально сильний форвард і максимально швидке переміщення м'яча у середній лінії. Якщо він там рухається швидко й вертикально, тобто гравці не катають його поперек поля, отже, команда спроможна подолати насичену оборону суперника. Цього не було. І це легко передбачалося, адже склад українців − це не склад Іспанії. І я думаю: а чи не варто було відмовитися від спроб агресивної гри в Донецьку взагалі? Так, як греки це зробили в Афінах. Український уболівальник міг цього не зрозуміти, але головне в таких матчах − результат.
Нападаючих Шевченка й Мілевського ви не вважаєте гострими?
− Тут проблема в іншому. Дуже легко було використовувати молодого Шевченка − швидкого та універсального. Складніше визначити місце на полі 33-річному Андрієві. У «Динамо» він часто діє з правого боку в півзахисті, у збірній − в нападі. Повноцінного дуету з Мілевським у них не складається. Принаймні його не було видно ні в матчі з Грецією, ні з «Інтером», де Шевченко гостро діяв сам по собі.
Чи вдавалося Михайличенку під час матчів із допомогою замін посилювати гру?
− Усі поєдинки відбірного циклу Україна проводила рівно. Сильно чи слабко -інша річ, але значних змін по ходу одного матчу не було.
У збірній з'явилося кілька молодих футболістів − Кобін, Ракицький, Хачеріді, Ярмоленко. Вони готові до гри на такому рівні?
− Я відділив би Ярмоленка від інших − він півзахисник, а на цю позицію є певний вибір. Фланги ж і центр оборони за відсутності травмованого Чигринського потребували надзвичайних кроків. їх і зробив Михайличенко, запросивши Хачеріді й Ракицького.
Чи варто було залишати Чигринського на лаві запасних у матчах із греками?
− Гадаю, пропущений у Донецьку гол − наслідок ризикованої як для України гри. З іншого боку, позиційно Чигринський сильніший за Кучера й Хачеріді, а гол пропустили саме внаслідок тактичної помилки захисників.
Хто може бути наступним тренером збірної України?
− Жодного фахівця-українця з досвідом роботи у збірній я не бачу. Тренери, що працювали раніше, не мали індивідуального почерку − вони діяли за системою Лобановського, на яку орієнтуються в Україні. Тому не знаходжу принципових відмінностей між збірними Блохіна й Михайличенка.
Іноземець? Не знаю, яким чином його підхід сприймуть футболісти зі слов'янським менталітетом. Коли я в «Шахтарі» організував бібліотеку, змусив гравців учити англійську, на мене більшість дивилася як на дивака.
Цілком можливий варіант − залишити Михайличенка. Він може капіталізувати досвід, набутий під час останнього відбірного турніру.
Але чому Україні не запросити іноземного тренера? Росія під керівництвом голландця Хіддінка зіграла у півфіналі Євро. Крім того, іноземець буде незалежнішим у рішеннях від Федерації футболу за вітчизняного фахівця.
− Звичайно, тренерові потрібна свобода рішень. Кваліфікація Хіддінка поза сумнівом, а створені для нього умови надали можливість вистрілити над Євро. Але в останньому циклі Гус не зумів мотивувати гравців. Якщо Україні в матчах із Грецією завадила надмірна відповідальність за результат, то Росія, мабуть, не усвідомлювала до кінця ціну поєдинків зі Словенією.
Чому не проявив себе в матчах на виліт лідер росіян Андрій Аршавін?
− На Євро він був гравцем «Зеніту» і робив усе можливе, аби проявити себе. У матчах плей-офф ми побачили футболіста, який уже досяг мети, -поїхав грати на Захід. Але ймовірна й інша причина. Припускаю, що тепер Андрій просто не в формі − матч «Арсеналу» проти «Челсі» це підтвердив.
Наскільки різним є сьогодні потенціал збірних України та Росії?
− Збірна Росії потенційно сильніша за українську. У неї значно ширший вибір півзахисників і форвардів. Голкіпер Акінфєєв − один із найсильніших в Європі. Хіба що опорного півзахисника рівня Тимощука в Росії немає. Зате Михайличенко вводив молодих виконавців, а Хіддінк довіряв героям Євро-2008. Через кілька років ситуація може змінитися. Україна награє молодь із прицілом на домашній Євро, а Росія може її взагалі втратити, якщо не потрапить на наступну першість континенту.
Анатолій Бишовець народився 23 квітня 1946 року в Києві. Дебютував у «Динамо» 17-річним. Чотириразовий чемпіон СРСР, володар Кубка СРСР, учасник чемпіонату Європи-1968 та Кубка світу-1970. У чемпіонатах Радянського Союзу зіграв 139 матчів, забив 49 м'ячів. Закінчив спортивну кар'єру у 27 років через рецидив травми коліна. У 1984-го привів юнацьку збірну СРСР до срібних нагород чемпіонату Європи серед 17-річних. 1988-го − виграв Олімпійські ігри. 1990-го очолив національну команду Радянського Союзу та вийшов до фінального турніру чемпіонату Європи. 1998 року очолив збірну Росії, але після трьох поразок поспіль у відбірному турнірі Євро-2000 був звільнений із посади. У подальшому працював у «Зеніті» та 'Томі». Цього року консультував півтора місяця Краснодарську «Кубань», яка вилетіла з вищої ліги чемпіонату Росії.
+++
Перша сотня 2009
Главред
11.01.10
Упродовж 12 місяців тижневик «Главред» спільно з фондом «Демократичні ініціативи» здійснювали безпрецедентний для України проект − щомісячний експертний рейтинг «Перша сотня». Щочотири-тижні десятки авторитетних експертів − політологів, соціологів, журналістів і редакторів, а також популярних блогерів, які стежать за політичним процесом, заповнювали доволі великі анкети, розставляючи бали найвпливовішим людям країни.
Звісно, рейтингування політиків − річ неексклюзивна. Але тільки в «Главреді» протягом року можна було, по-перше, побачити динаміку злетів і падінь, залежності місця в топі від посад і політичної ситуації. Ну, і по друге, на відміну від інших часописів, ми завжди подавали прізвища тих експертів, які спільними зусиллями створювали цей рейтинг. Ми не продали й не подарували політикам та бізнесменам жодного місця, що, на жаль, іноді трапляється. І не тільки при розподілі місць у передвиборних списках...
Сьогодні презентуємо зведену сотню політичних лідерів року. Це був рік великих політичних пертурбацій, початку нової президентської кампанії. Інтерес до великої політики -надзвичайний, і, сподіваємось, ми змогли надати цікавим та небайдужим співгромадянам матеріал для думання і, врешті-решт, для рішень.
Буквально за десять днів нам доведеться віддати голоси за одного з політиків, якому довіримо кермо держави і представництво наших інтересів упродовж найближчих п'яти років. Диво демократії в тому, що нині ніхто не може назвати його прізвища. Це залежить тільки від нас.
Перефразовуючи великого Екзюпері − ми відповідальні за тих, за кого голосуємо.
Цікаво
Протягом року до рейтингу потрапили 157 українських політиків, чиновників, діячів церков, журналістів та телеведучих, громадських лідерів, спортсменів.
Першим, кому не пощастило потрапити до річної «Першої сотні», виявився лідер партії «Єдиний центр» Ігор Кріль, він 101-ий.
Дюжина жінок, причому «Вона» цей список і очолює.
Дев'ять кандидатів у президенти, з них п'ятеро − у першій десятці.
Тимошенко − 1, Ющенко − 2, Януко-вич − 3, Литвин − 5, Яценюк − 9, Тігіп-ко − 21, Симоненко − 40, Тягнибок -44, Гриценко − 50. Решта кандидатів розташувалися так: Богословська -103, Костенко − 147, Мороз -154. Інші кандидати за рік жодного разу не потрапляли до вищої ліги вітчизняної політики.
30 народних депутатів. Із них регіо-налів -11, БЮТівців − 9, «нашоукраїнців» − 8, комуністів та «литвинівців», власне, сам Литвин − по 1. Один політик (Тягнибок) має мандат обласної ради, один (Кличко) − міської.
Всі Президенти -
Кравчук, Кучма та Ющенко. Урядовців -23. У списку близько десяти «людей Президента», включно з двома главами його Секретаріату, дружиною та секретарем РНБОУ. Троє керівників судів і... Медведчук, в іпостасі члена Вищої ради юстиції. Троє людей із Нацбанку. По двоє − з СБУ Ген-прокуратури та НАК «Нафтогаз України». Керівники ЦВК та Рахункової палати. Один мер, та й той Черновецький.
Три ієрархи найбільших церков -
патріарх Філарет, митрополит Володимир і кардинал Любомир.
Два «спортсмени» − Кличко та Суркіс.
П'ятеро медій-ників − двоє з «Української правди» − Притула та Лещенко, Мостова із «Дзеркала тижня», «українець» Шустер та екс-генпродюсер «Інтера» Безлюдна.
Практично кожен четвертий, прямо чи опосередковано, має зв'язок з великим бізнесом.
Наймолодший фігурант − двад-цятидев'ятирічний Сергій Лещенко. Найстарший − владика Філарет, якому за кілька тижнів виповниться 81 рік.
69 учасників «Першої сотні» перебували в рейтингу упродовж усіх 12 місяців, ще четверо -упродовж 11 -ти.
Росіяни Новинський (№95) та Григори-шин (№78, він, щоправда, є уродженцем Запоріжжя), громадянин Італії та Канади Савік Шустер (№55).
1. Тимошенко Юлія, Прем’єр-міністр України, кандидат у президенти України − 1,68
2. Ющенко Віктор, Президент України, кандидат у президенти України − 2,37
3. Янукович Віктор, народний депутат України, кандидат у президенти України − 2,98
4. Ахметов Рінат, народний депутат України − 3,51 (…)
(…) 7. Коломойський Ігор, співвласник групи «Приват» − 4, 76 (…)
(…) 14. Колесніков Борис, народний депутат України − 5, 34 (…)
(…) 39. Васюник Іван, віце-прем’єр-міністр України − 6,73 (…)
(…) 42. Суркіс Григорій, президент Федерації футболу − 6,8 (…)
(…) 53. Ярославський Олександр, Власник групи компаній DCH − 7,12 (…)
(…) 87. Павленко Юрій, міністр України у справах сім’ї − 8,27 (…)