Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ЕВРО-2009
В атмосфері хаосу та хамства?
Олена Бестужева
Telekritika.ua
29.07.09
Донецька журналістка вважає, що на «Євро-2009» з пресою поводилися по-хамськи. В оргкомітеті переконують, що жодних скарг на роботу прес-центру від представників медіа не надходило.…
У дискусіях про етику відносин прес-служб та журналістів, як правило, багато дрібних особистих образ та взаємних необґрунтованих претензій, а подекуди й шантажу на кшталт «якщо ви такі, то я про вас та-а-а-ке напишу...», на що у відповідь лунає: «Якщо ви такі, то можете про нас взагалі не писати».
ТК публікує допис донецької журналістки, яка воліла підписатися псевдонімом, про ті проблеми, які здалися їй неподобством і порушенням прав преси, що працювала на «Євро-2009», і просить професійну спільноту не тільки відгукнутися на цю ситуацію, а й висловити своє бачення проблем комунікації «прес-служби − ЗМІ».
Груповий етап «Євро-2009», змагань для європейських молодіжних збірних з футболу, закінчився. Можна підбити підсумки − звісно, ще не відомо, хто стане чемпіоном, але мова піде не про спорт. Точніше, не зовсім про спорт. А про організацію турніру, що відбувся в Донецьку та Маріуполі. Донецька влада як на обласному, так і на міському рівнях неодноразово наголошувала, що це своєрідна репетиція того, як відбудеться «Євро-2012», і УЄФА дуже прискіпливо оцінюватиме якість організації чемпіонату Європи для юнаків молодше 19 років.
З ким спала ваша прабабуся під час Першої світової війни?
Складно казати про оцінку УЄФА, адже «Євро-2009» ще триває, але можна сміливо розмірковувати про оцінку найприскіпливіших відвідувачів турніру − журналістів. Бо саме ці люди приїдуть в Україну на «Євро-2012», а потім формуватимуть громадську думку про нашу Батьківщину у себе вдома.
Почалося все з проколу. Акредитуватися на турнір потрібно було на сайті Федерації футболу України. Для того, щоб потрапити на матчі «Євро-2009», потрібно було заповнити анкету, в якій не було хіба що питання: «З ким спала ваша прабабуся під час Першої світової війни?». Обов'язковим для заповнення полем був навіть номер домашнього телефону.
Організатори обіцяли акредитувати журналістів на прес-конференції, що передувала змаганням. Акредитацію − папірець, на якому нижче логотипу УЄФА маркером написано назву видання, прізвище журналіста та слово PRESS/ TV/ RADIO/ PHOTO, − половина присутніх журналістів не отримали. Тоді вони вручну знову заповнили вже набагато меншу контактну форму. По акредитацію всім, хто її не отримав, потрібно було прийти ввечері в прес-центр «Євро-2009». Людям довелося витрачати час через прорахунки організаторів.
Серйозніші проблеми почалися вже на футбольному полі. Фотографують гру, зазвичай, стоячи прямо за воротами. Щоб потрапити за огорожу, яка відділяє трибуни РСК «Олімпійський» від бігових доріжок ігрового поля, потрібно не лише показати акредитацію, а й перевдягнутися. В прес-центрі всі фотографи обміняли свої редакційні посвідчення на манішку (футболку) з написом UEFA PHOTO та порядковим номером.
Але для проходу за огорожу потрібно було показати й акредитаційний аркуш, який висів в усіх журналістів на шиї. Фотокореспонденту Ngo.Donetsk.Ua посвідчення виписували в прес-центрі − нашвидкуруч у день перед змаганнями, і замість слова PHOTO написали PRESS. Варто зауважити, що на його футболці величезними літерами значилося PHOTO. Проте це не стало аргументом для контролюючого представника організаторів, який відкривав огорожу для фотографів. «У вас на акредитаційному аркуші має бути такий надпис», − він тицьнув у папірець, який тримав у руках. Там було написано PHOTO.
«Але у мене на всю футболку це слово написано. Тут просто помилилися організатори», − спробував апелювати до розуму фотограф, але цей номер не пройшов. «Я нічого не знаю, повертайтеся та міняйте акредитацію». «Давайте я краще ручкою виправлю це слово, мені ж потрібно обійти півстадіону, щоб у прес-центр повернутися», − сказав, втрачаючи надію, журналіст. Але повертатися таки довелося, бо футболка з великим надписом UEFA PHOTO і фотоапарат не переконали контролера, що перед ним фотограф, а не репортер.
Журналіст чи трава?
Що було далі, знає фотокореспондент Ngo.Donetsk.Ua Дмитро Поволяєв. Він розповідає: «Я стою, фотографую собі спокійно. А там на стадіоні в деяких місцях росте трава, шматочки газону є прямо там, де бігові доріжки, тобто де можуть ходити фотографии. Я фотографував і однією ногою став на цю траву. Тут до мене підбігає якийсь дядя і починає волати: «Що ти робиш? Прибери свої брудні ноги. Тут не можна стояти». Я зовсім не очікував такого тону й розмови. Можна ж було спокійно сказати, що тут стояти не можна». Втім, чи варто дивуватися: саме на цьому стадіоні сталася резонансна бійка − фотографа Ігоря Ткаченка побив особисто директор РСК «Олімпійський» Геннадій Каліщук. Директор намагався не дати зробити фото VIP-сектору. Тепер на нього заведено кримінальну справу, але він і досі обіймає свою посаду і спокійно собі працює, заперечуючи факт побиття.
Всього вищеперерахованого вистачило б для того, щоб зіпсувати настрій та відбити бажання працювати в іноземного журналіста. Організувати все на належному рівні в Донецьку поки що не спромоглися. Хочеться вірити, що ситуація зміниться на краще під час «Євро-2012», бо дуже не хочеться, щоб європейські спортивні журналісти поїхали звідси після першого ж матчу.
Прокоментувати критику на адресу прес-центру юнацького чемпіонату Європи 2009 року з футболу серед юнаків віком до 19 років («Євро-2009» U19) «Телекритика» попросила медіакоординатора турніру Тетяну Горобченко:
− На цьому турнірі в нас зареєстровано рекордну кількість акредитованих журналістів − понад 130 представників мас-медіа.
Річ у тім, що ми працюємо з новою електронною системою акредитації, розробленою з прицілом на «Євро-2012». Анкета зовсім не складна порівняно з системою Fame УЄФА − там лише декілька запитань. Журналісти, які постійно працюють на чемпіонатах Європи, на Лізі чемпіонів, на кубку УЄФА, знають, яка складна система УЄФА, як довго потрібно чекати на відповідь, на підтвердження.
У нас вийшла деяка плутанина у зв'язку з тим, що не всі журналісти акредитувалися. Вони зареєструвалися, але забули поставити галочку про акредитацію.
Оскільки розписувати акредитаційні картки нам допомагали волонтери, тому що було багато журналістів, можливо, виникли помилки фото− це чи прес-бейдж. Адже у волонтерів не було достатньо досвіду, а контролювати все не було можливості. Ми виправляли все якомога швидше й оперативніше. Усі, хто хотів, потрапили в ті зони, в які їм було потрібно.
Умов для преси на юнацькому «Євро-2009» більш ніж достатньо. Організатори постійно йдуть назустріч журналістам. Ані до мене, ані до медіаофіцера УЄФА жодних скарг на роботу прес-центру від представників медіа не надходило.
+++
ЕВРО-2012
Донецкая городская служба занятости активно участвует в подготовке Евро-2012
Lukyanchenko.donetsk.ua
30.07.09
Донецкая городская служба занятости является активным участником подготовки Евро-2012. Городской центр занятости проводит работу по формированию банка данных предприятий, учреждений и организаций, которые будут принимать участие в организации и проведении Чемпионата. Служба занятости налаживает связи с работодателями по организации общегосударственных общественных работ, для проведения которых в первую очередь будут привлекаться безработные.
В профинформационном секторе городского центра занятости размещена информация о потребности в кадрах для подготовки и проведения финальной части Чемпионата. Профконсультанты службы занятости во время индивидуальных консультаций и проведения семинаров ориентируют незанятое население на соответствующие профессии.
В марте 2009 года специалистами городского центра занятости начата активная информационно-разъяснительная работа с учащимися общеобразовательных школ и их родителями по вопросам выбора профессий, в т.ч. и тех, которые будут актуальны во время подготовки Чемпионата.
Создан и постоянно пополняется банк данных граждан, желающих работать на вновь-созданных рабочих местах на предприятиях, привлеченных к подготовке и проведению Чемпионата Евро-2012.
+++
Харківський міський голова направив до УЄФА необхідні гарантії щодо реконструкції аеропорту «Харків»
Віта Дубовик
Укрінформ
30.07.09
Харківський міський голова Михайло Добкін направив до УЄФА необхідні гарантії щодо реконструкції аеропорту «Харків», повідомили кореспондентові УКРІНФОРМу з прес-служби міськвиконкому.
Лист на адресу Президента УЄФА Мішеля Платіні є відповіддю на зауваження та рекомендації керівника Союзу європейських футбольних асоціацій від 14 травня 2009 року. У листі зазначено, що Харківською міською радою із залученням генерального інвестора основних об’єктів інфраструктури «УЄФА Євро-2012» компанією DCH з випередженням графіка проводяться роботи щодо будівництва нового пасажирського терміналу Харківського аеропорту загальною площею 20 тис. кв. м, кошторисна вартість об'єкта становить майже 493 мільйони гривень. На цей час уже проведено будівельно-монтажні роботи з монтажу металевого каркасу терміналу.
Генеральним планом підготовки Міжнародного аеропорту «Харків» передбачено також реконструкцію існуючого аеровокзалу, яка розпочнеться після здачі в експлуатацію нового пасажирського терміналу в 2010 році. З метою забезпечення необхідної пропускної спроможності аеропорту згідно з вимогами УЄФА планується придбання та установка тимчасового терміналу на час проведення матчів Євро-2012 з пропускною спроможністю 1 000 пасажирів на годину, кошторисна вартість якого − понад 15 мільйонів гривень. За рахунок Державного бюджету України забезпечується фінансування реконструкції аеродромного комплексу в сумі 727 млн грн, з них у цьому році буде освоєно − 187,5.
Проведення комплексу заходів гарантує досягнення необхідної пропускної спроможності інфраструктури та споруд Міжнародного аеропорту «Харків» і його можливості обслуговувати повну прогнозовану кількість, а саме 25 тис. 500 пасажирів за 10 годин, на приліт та відліт у дні проведення матчів.
УЄФА також надано копії гарантій Полтавської міської ради стосовно спроможності використання як допоміжного аеропорту Полтави в якості складової частини при обчисленні пропускної спроможності та додаткових місць для стоянки літаків аеропорту у Харкові.
+++
К Евро-2012 готовы еще 3 харьковские гостиницы
Polemika.com.ua
30.07.09
Вчера прошли сертификацию на категорию «4 звезды» харьковские гостиницы «Мир» (200 номеров) и «Баден-Баден» (38 номеров), на «3 звезды» − гостиница «Теремок» (22 номера), где ведется достройка с последующим переходом в категорию «4 звезды».
Об этом корреспонденту «Полемики» сообщили в Департаменте по вопросам подготовки и проведения финального турнира чемпионата Европы по футболу 2012 года.
Продолжается поиск возможностей строительства новых гостиниц. Согласие на участие в проекте по размещению «семьи УЕФА» дал ресторанно-гостиничный комплекс «Урарту» (ул. Клочковская, 259-Б), который имеет все условия для организации приема гостей. Сейчас ведется строительство нового корпуса гостиницы. Этот объект в ближайшее время подпишет соглашение с официальным туроператором Евро-2012 компанией «TUI Travel Plc» на предоставление услуг по временному размещению.
+++
«Укрзализныця» разрабатывает Концепцию внедрения скоростного движения поездов до 160 км/ч на период до 2020 г. − И.Бреус
Tbu.com.ua
30.07.09
«Укрзализныця» сейчас разрабатывает Концепцию внедрения скоростного движения поездов до 160 км/ч на период до 2020 г. Об этом, как сообщает пресс-служба УЗ, заявил первый зам. начальника Главного пассажирского управления УЗ Игорь Бреус.
По мнению специалистов, такая скорость является оптимальной для внедрения дневного железнодорожного движения между столицей Украины и большими областными центрами.
По словам И.Бреуса, соответствующая Концепция была разработана на период до 2015 г., но теперь необходимо учитывать изменения в экономике. «Внедрение скоростного движения Украина, РФ, Австрия и Словакия намерены создать СП для организации ширококолейного ж-д коридора Москва-Вена в мае предусматривает основательную модернизацию путевого хозяйства, энергоснабжение, связи и т.д., − поясняет он. − И вдобавок, УЗ проводит ряд мероприятий по разделению пассажирского и грузового движения на, преимущественно, пассажирские и смешанные (грузовые и пассажирские) направления».
И.Бреус также добавил, что для реализации Концепции внедрения скоростного движения необходим и подвижной состав высокого уровня. «Такие поезда должны отвечать мировым стандартам, быстро набирать скорость после остановки, быть изготовленными с применением современных технологий и высококачественных материалов, работать от постоянного и сменного электротока», − говорит И.Бреус.
«Наша главная цель − перевозка пассажиров в комфортных и современных условиях. Тем более мы готовимся к Евро-2012. «Укрзализныця» изучала возможных поставщиков подвижного состава, ориентируясь на три основных параметра: качество подвижного состава, температурный режим, комфорт подвески. В частности, были изучены образцы техники производства Украины, Польши, Чехии, Франции, Кореи и других. Второй показатель − стоимость поездов. Третий показатель − финансовый механизм, по которому будет закуплена техника… У нас уже есть хорошие наработки с поляками в приобретении рельсовых автобусов. Что касается отечественных производителей, то кроме намерений мы не имеем никаких конкретных предложений относительно производства такого подвижного состава», − сказал Игорь Бреус.
На сегодня в парке «Укрзализныци» есть около 7 тыс. пассажирских вагонов, из которых 80% используются. Состояние изношенности подвижного состава − от 75% до 80%, поэтому программой обновления подвижного состава предусмотрено ежегодно покупать около 200 вагонов. В этом году финансовым планом предусмотрено обновить парк 170 единицами.
«Следует учитывать, что на сегодня у нас есть вагоны, которые могут двигаться со скоростью 200 км/ч, но нет локомотивов, которые бы двигались со скоростью 160 км/ч. Поэтому концепцией прорабатывается вариант внедрения дневного пассажирского сообщения поездами с распределенной тягой скоростью 160 км/ч. А обычные поезда будут курсировать без изменений», − сообщил Игорь Бреус.
+++
Пакет акцій «Луцького авіапідприємства» продадуть через аукціон
Zaxid.net
30.07.09
На засіданні 31 сесії Волинської обласної ради було вирішено надати згоду на продаж пакету акцій ВАТ «Луцьке авіапідприємство» (50% плюс 1 акція) через аукціон для визначення переможця, − повідомили ZAXID.NET в прес-службі Волинської обласної ради.
Умови продажу передбачені Порядком проведення аукціону, який розробило головне управління економіки ОДА. В першу чергу покупець повинен протягом трьох місяців після підписання договору купівлі-продажу погасити загальну заборгованість, підтверджену на день проведення аукціону відповідними інстанціями та правлінням ВАТ «Луцьке авіапідприємство». Іншою умовою є виконання покупцем всіх зобов’язань з підготовки Луцького аеропорту до проведення в Україні Євро-2012.
До проведення аукціону буде залучена філія «Волинського аукціонного центру» державної акціонерної компанії «Національна мережа аукціонних центрів». Отримані кошти будуть зараховані відповідно до положення про Порядок відчуження майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, затвердженого рішенням обласної ради.
+++
ФУТБОЛ
Іван Слюсар: Одному Богу відомо, коли нарешті завершиться будівництво «Рух»
Gk-press.if.ua
30.07.09
Восени 1986-го року в Івано-Франківську розпочалося зведення нового сучасного стадіону, який згодом гордо найменували «Рух». Багато років по тому ця назва дедалі більше стала відповідати невпинному стану зведення спортивної арени, адже її будівництво триває вже більш як чверть століття. І кінця цьому руху наразі не видно. Про нинішній стан справ та перспективи найбільшої спортивної споруди краю журналісту «ГК» розповів директор стадіону «Рух» Іван Слюсар.
− На якому етапі зараз перебуває зведення стадіону?
Фінансова криза болюче вдарила по всьому будівництву, пов'язаному з бюджетним фінансуванням. Торкнулася вона і стадіону «Рух», тож в цьому році, на превеликий жаль, нам не вдалося зробити навіть маленького кроку вперед у вирішенні цього питання. Відтак працюємо хіба над тим, щоб зберегти у нормальному стані те, що вже зроблено.
− Які витрати за рік на утримання стадіону?
У зв'язку з подорожчанням енергоносіїв, теплопостачання та й загалом комунпослуг річне утримання стадіону складає приблизно 650-700 тисяч гривень. Але наш стадіон, який є найбільшою спортивною спорудою області, функціонує виключно на умовах повного госпрозрахунку. Щоправда, певним чином нам допомагає міський голова коштами з бюджету, які спрямовані на погашення витрат на тепло. Справа в тому, що сьогодні своїми силами витягти тепло практично неможливо. Скажімо, якщо наприкінці 90-х років за тепло ми щомісячно платили до п'яти тисяч гривень, зараз ця сума становить біля сорока тисяч. Звісно ж, можна піти шляхом економії, але наслідки тоді будуть дуже негативними для внутрішніх приміщень.
− А як щодо електропідігріву футбольного поля, який було встановлене на «Русі» одним з перших в Україні...
Дійсно, наш стадіон є одним з небагатьох вітчизняних стадіонів, який має електропідігрів футбольного поля. Але використовувати його на сьогоднішній день − дуже дороге задоволення, адже вимагає він 350 кіловат на годину. А для того, щоб він дав бажаний ефект, його треба вмикати на два-три тижні. Мабуть, зрозуміло, що це собі дозволити можуть тільки заможні клуби, як-от «Шахтар», «Динамо» чи «Металіст» − команди рівня Єврокубків. В мене була така інформація, що коли «гірники» готувалися до одного з матчів Кубка УЄФА, на стадіоні вмикали електропідігрів, який загалом обійшовся донеччанам у 650 тисяч гривень. Для порівняння, ця сума − річний бюджет нашого стадіону, враховуючи усі витрати.
− Не секрет, що шляхи ФК «Прикарпаття» та стадіону «Рух» вже три роки міцно переплетені, адже обоє певною мірою залежні одне від одного. Які ж умови цієї співпраці?
Справді, для «Прикарпаття» наш союз досить вигідний в тому плані, що стадіон є муніципальним. Тому оренда «Руху» забирає у клубу відносно невеликі кошти. Для прикладу, свого часу столичному «Арсеналу» оренда НСК «Олімпійський» на один матч коштувала 165 тисяч гривень, а ще одному столичному клубу «Оболонь» проведення матчу на стадіоні ім. В.Лобановського потягнуло на 75 тисяч гривень. Натомість «Прикарпаття», відповідно до угоди, повинно сплачувати «Руху» щомісяця по 6 тисяч гривень. Але на сьогодні наш футбольний клуб ще жодного разу не заплатив − зрозуміло, через свій важкий фінансовий стан. В контексті цього питання, якщо знайдеться хороший інвестор для команди, звісно ж, він буде зацікавлений і в добудові стадіону. Оскільки стадіон і команда − це дві взаємозв'язані речі.
− За рахунок чого стадіону вже не один рік вдається балансувати на межі в сенсі жорстких вимог Професійної футбольної ліги до проведення змагань?
Без зайвої похвали скажу наступне: такі умови проведення змагань, які має місцеве «Прикарпаття», є далеко не у всіх клубах не тільки першолігової першості, ба − навіть Прем'єр-ліги! На «Русі» є досить відповідні вимогам роздягальні та суддівська кімната, медпункт та кімната допінг-контролю. Маємо відповідні умови та зручності для глядачів, зокрема 6,5 тисяч індивідуальних пластикових сидінь.
− Сьогодні на українських стадіонах існує цілком нормальна практика − платний вхід на футбольні матчі. Чому у Франківську вона не прижилася?
Я обома руками за те, щоби вхід на домашні матчі «Прикарпаття» був платний, тому що футбол − це великий спектакль. І, як правило, це велике дійство потребує багато затрат. Але зі свого досвіду скажу, що футбольний актив − це здебільшого пенсіонери, інваліди, діти і т.д. Водночас, якщо порахувати витрати касирам та контролерам, прибутки з продажу квитків вийдуть дуже мізерні. На превеликий жаль, рівень виступу команди «Прикарпаття» ще не дуже приваблює вболівальника.
− Два роки тому Україна разом з Польщею виграла тендер на проведення чемпіонату Європи-2012. Чи була у вас надія на те, що це так чи інакше торкнеться і стадіону «Рух»?
Звісно ж, ми певною мірою мали надію на те, що Івано-Франківськ і, зокрема, стадіон «Рух» також будуть у сфері інтересів підготовки до Євро-2012 як відповідна база для розміщення однієї з національних континентальних збірних-учасниць. Але нам вкрай потрібен був інвестор для завершення будівництва стадіону та побудови біля нього відповідного готельного комплексу. Скажімо, під час чемпіонату світу-2006 в Німеччині наша національна збірна базувалася в Поцдамі, але їхала на матчі до Лейпцига (відстань 180 км), Гамбурга (450 км), не кажучи вже про дальній Кьольн. Тож практика розміщення національних збірних в сусідніх містах цілком нормальна.
− Як ви загалом оцінюєте підготовку українських міст до Євро-2012?
Мені не зовсім зрозуміло, чому зі списку міст-господарів виключили Дніпропетровськ. Щодо Львова, враховуючи темпи будівництва стадіону − зараз там залитий тільки нульовий цикл − виконком УЄФА в листопаді винесе дуже жорсткий вердикт. По інших містах також є проблеми, навіть у столичного «Олімпійського». Але будемо сподіватися, що наш уряд в цій складній ситуації буде відповідно вирішувати ці питання.
− Ви робите якийсь прогноз стосовно завершення будівництва стадіону, враховуючи ті сповільнені темпи, що спостерігаються останніх кілька років?
Сказати, що це знає директор стадіону чи мер міста, − нічого не сказати. Проте це знає тільки один Господь Бог. Звісно ж, теоретично можна припустити, що вдало складуться обставини і ми знайдемо шляхи прискорення цього процесу. Але ймовірність добудувати «Рух» з бюджетних коштів у нинішній кризовій ситуації − дуже мізерна. А якби знайшовся відповідний інвестор, завершити «Рух» ми могли би навіть за два роки. Адже сьогодні немає проблем ані з будівельними матеріалами, ні з робочою силою − потрібне тільки фінансування.
Коментар «ГК»: Віктор Анушкевичус, міський голова Івано-Франківська, голова ІФФФ
«На сьогоднішній день проектом розбудови стадіону «Рух» зацікавились два потенційні інвестори. Це фірма «Інора» та відома у футбольному світі фірма «Євроформат», яка на останньому чемпіонаті світу з пляжного футболу була спонсором збірної України. Так от, ці дві бізнес-структури зацікавились нашою інвестиційною пропозицією, яка передбачає будівництво готельного комплексу, добудову стадіону «Рух» і забудову навколо стадіонної території об'єктами, які будуть мати виключно цільове призначення для активного спортивного та оздоровчого напрямку. Крім того, ми мали розмову з головою НОКу Сергієм Бубкою і дійшли згоди, що, розбудувавши на стадіоні легкоатлетичне ядро, завершивши весь комплекс робіт, ми могли б говорити про те, що легкоатлетична збірна України мала би місто Івано-Франківськ як базове для олімпійської підготовки».
До теми...
Хроніки «Руху»
Івано-франківський стадіон є одним із найстаріших у країні, а може, й на всьому континенті. Адже майданчик майбутнього футбольного поля виник тут ще у другій половині 70-х років ХІХ століття і був невід'ємним продовженням міського парку відпочинку ім. Г. Сенкевича (нині − парк ім. Т.Шевченка). На той час там відбувалися змагання кіннотників та стрільців. Тоді ще не було радіо і кінематографа, а тому парк відігравав велику роль у житті мешканців . Згодом на Прикарпаття увірвалася нова гра − футбол. На початку минулого століття майданчик був власністю «Каси Ощадности», потім він отримав назву найсильнішого клубу Станіславова − польської «Ревери» (тут також грала найкраща українська команда міста − «Пролом»). За радянських часів стадіон називали «Спартаком» (1939-1980) та «Кристалом» (1981-1991), а із здобуттям незалежності − «Рухом».
+++