Резонанс
Павленко и Чернявский решили приватизировать гостиницу Спорт
Noviny.narod.ru
29.04.09
Вчерашний инцидент с министром Павленко, который ударил в лицо финансового директора гостиницы Спорт Супрунюка, получил развитие.
По словам Супрунюка, суть конфликта состояла в том, что на протяжении длительного периода времени Юрий Павленко и его доверенное лицо Дмитрий Чернявский, пытались установить контроль над гостиницей, путем присоединения ее к НСК «Олимпийский», который возглавляет доверенное лицо Павленко − Дмитрий Чернявский. Так, еще с 2005 года министр Павленко пытался присоединить гостиницу Спорт к другим объектам Министерства молодежи и спорта. В 2006 году Павленко издал распоряжение о создании некой «Дирекции по управлению спортивными сооружениями», куда пытался переподчинить гостиницу. Указанные действия были явно незаконными, т.к. в текущем статусе гостиница не подлежит приватизации, что идет в разрез с планами Юрия Павленко и Дмитрия Чернявского .
Во вторник, в районе 10:30 Павленко с Чернявским и сопровождением прибыл в гостиницу «Спорт», где в ультимативной форме потребовал от Супрунюка все документы по гостинице. Супрунюк как раз держал в руках заявки от федераций и туроператоров на текущий месяц, которые и передал министру Павленко. После чего тот, вкратце глянув на них, ударил этими документами по лицу Супрунюку, заявив напоследок «Я тебе еще устрою».
Сам Павленко факт швыряния в лицо Супрунюку документов категорически отрицает, и утверждает что он лично против приватизации, но гостиницу хочет забрать под себя, так как она находится на балансе Министерства. И заявление о побоях, с которым обратился Супрунюк в Печерский райотдел милиции − это лишь попытка скрыть финансовые злоупотребления теперешнего менеджмента гостиницы.
+++
За що міністр довів директора готелю до «струсу мозку»
Тетяна Ніколаєнко
Pravda.com.ua
29.04.09
Після Євгена Червоненка та Юрія Луценка список урядових розбишак може поповнити міністр молоді й спорту Юрій Павленко. Комерційний директор готелю «Спорт» звинувачує міністра в побитті, яке довело його до струсу мозку. Щоправда, відео з місця подій демонструє, що побиттям це можна назвати лише ввімкнувши космічну фантазію.
Сюжет цього спортивного трилеру наступний − у вівторок, 28 квітня, о 10:30 Павленко разом з іншими працівниками міністерства прибув на державне підприємство готель «Спорт» з метою перевірки.
За свідченням очевидців, він вимагав документи на заповнення місць у готелі за травень. Після того, як йому видали стос ксерокопій, міністр погортав їх, поговорив з кимось по телефону і, як зафіксували камери внутрішнього спостереження, пожбурив їх в обличчя комерційного директора «Спорту» Юрія Супрунюка. (Все це видно на відео)
Після цього міністр пішов, а працівник готелю поїхав до клініки «Борис», звідки повернувся з заклеєним носом і.... діагнозом закрита черепно-мозкова травма і струс головного мозку.
Коли «Українська правда» ввечері зателефонувала Супрунюку, той поскаржився на «пригнічений стан».
«Усе-таки, не щодня міністр б'є по обличчю документами. З чим це зв'язано, я сказати не можу. Ніякого приводу для цього в міністра не було», − обурився комерційний директор готелю.
За його словами, міністр прибув зранку «із якоюсь перевіркою − перевірити, наскільки заселений готель, але ніяких підтверджуючих документів не надав».
Після цього Павленко піднявся на четвертий поверх і попросив в керівництва готелю документи про поселення.
«У мене в руках саме були документи, заявки від федерацій і туроператорів на травень місяць − я йому ці документи − цілий стос − передав. Він їх швидко подивився, і відразу роздався удар в обличчя. Це усе відбулося раптово, на сходовій клітці, у присутності клерків міністерства, працівників підприємства. Єдине, що я почув, коли він вдарив і побіг униз, це слова: «Я вам ще улаштую!» Що він улаштує, я не зрозумів, наздоганяти міністра я не став, тому що мені стало недобре. Я змушений був звернутися в «Борис», − розповів Супрунюк.
Потім, за словами комерційного директора, йому викликали швидку, яка «відразу визначила, що це невралгія».
«Відвезли мене в клініку на Бажана, там зробили комплексне обстеження і дали висновок, що в мене закрита черепно-мозкова травма, струс мозку», − повідомив Супрунюк.
Чи може бути струс мозку від стосу в від сили 50 аркушів паперу − питання риторичне. Як відомо, люди і від курячого яйця в колаптоїдний стан падали.
Тепер Павленку доведеться доводити правоохоронцям, що він не бив працівника держпідприємства. Адже Супрунюк написав заяву до Печерського РУВС.
Щоправда, в коментарі УП міністр заперечив навіть сам факт жбурляння.
«Нічого я йому не жбурляв і ніяких дій щодо нього не чинив, незважаючи на провокації, які чинились проти мене протягом всього часу перебування», − заявив Павленко.
«На жаль, тривалий час державне підприємство не виконує наказів міністерства і неодноразово не допускало до перевірки відповідні органи міністерства. Після звернення до мене відповідних працівників я особисто вирішив ознайомитися з роботою готелю «Спорт», і разом із групою працівників міністерства прибув для перевірки стану роботи ДП «Спорт». На жаль, ні мене, ні працівників міністерства не допустили до службових приміщень, не надали жодної службової інформації і власне після того, як протягом 30 хвилин ми не добилися нічого, ми залишили приміщення...А через якийсь час з'явилась інформація про начебто якісь вжиті мною дії», − запевнив Павленко.
Чому міністр вирішив не визнавати навіть сам факт жбурляння − питання теж риторичне. Це не найдостойніший вчинок, проте зовсім не тяжко визнати, що не стримався й погарячкував. Щоправда, здається, українські політики в принципі не здатні визнавати свої помилки.
Тепер рефері в цьому паперовому побитті доведеться виступати Генпрокуратурі, адже саме вона веде справи проти урядовців. Хоча навряд чи дії міністра потягнуть на хуліганство. Хіба що на особисту неприязнь.
А те, що неприязнь є, ні міністр, ні «спортовці» не приховують.
Якщо вірити представникам готелю, то міністр ще з 2005 року намагається поставити в готелі своїх людей.
«Міністр увесь час хоче цей готель до чогось приєднати. То він приєднує готель до одного об'єкта, то до іншого, цілком ігноруючи закон про об'єкти, що не підлягають приватизації», − скаржиться Супрунюк.
«Ще на початку 2006 року було створене підприємство «Дирекція з управління спортивними спорудами», під яке хотіли забрати тенісні корти, готель «Спорт» інші споруди... Ми подали в суд, і виграли», − розповідає комерційний директор готелю.
За його словами, дії проти готелю були постійно. «18 червня 2008 року за розпорядженням міністра його заступник Драпушко разом із приватними особами (як пізніше з'ясувалося, це були охоронці готелю «Дніпро») виламували двері, намагалися проникнути в службові приміщення, вилучити статут підприємства. Тільки завдяки втручанню групи народних депутатів вдалося це зупинили», − додає він.
Нещодавно ж, як стверджують «спортовці», в міністерстві придумали нову комбінацію − ліквідувати готель і приєднати його до НСК «Олімпійський».
За словами Супрунюка, усі дії міністра спрямовані на те, щоб вивести готель зі списку об'єктів, що не підлягають приватизації.
«Павленко зараз очолює Євро-2012, курує як міністр. Можливо, під Євро-2012 буде знайдена лазівка, щоб вирішити це питання. Нас хочуть злити в одне підприємство з НСК «Олімпійський», код ЄДРПОУ змінитися, і на нас не буде поширюватися закон про неприватизацію», − передчуває загрозу комерційний директор.
Сам міністр цих планів не підтверджує. Хоча і наголошує − він може вдатися і до таких дій, бо готель підпорядкований міністерству.
Натомість Павленко звинувачує керівництво готелю в тому, що вони заблокували доступ до документації і тривалий час не надавали інформацію про свою діяльність.
«До них є достатньо претензій. По фінплану ми бачимо неспівпадіння по реальному розміщенню й оплаті до держбюджету. Оскільки такі підозри виникли, ми звернулись і до прокуратури, і до інших правоохоронних органів провести перевірку», − каже міністр.
За його словами, дискусія з готелем «Спорт» щодо управління триває вже рік.
«Це не приватна лавочка, і за його стан міністерство несе відповідальність. На жаль, дехто вирішив, що це його приватна власність», − вважає Павленко.
На думку міністра, заяви про те, що «він там когось побив» − лише спроба прикрити власні злочини керівництвом готелю.
Як відомо, істина знаходиться десь посередині. І скоріше за все, міністерство, як і керівництво готелю, намагається отримати від «Спорту» щонайбільший зиск на свою користь. А оскільки своя кишеня ближча, історія з паперовим струсом мозку обіцяє мати продовження.
+++
Выпадет ли счастливый билет Евро-2012 Южной Пальмире?
Виталий Малецкий
Dozor.kharkov.ua
29.04.09
Шансы Одессы за две недели до принятия исторического решения исполкомом УЕФА в Бухаресте.
17 апреля в Одессе произошла драка между активистами ультраправого общественного объединения «Сич» и местными антифашистами. Лидер «Сичи», студент Максим Чайка был зарезан ножом во время потасовки. В совершении преступления национал-патриоты подозревают члена одесской «Антифа» Андрея Довганя, 1985 г.р. И есть основания предполагать, что имело место убийство на национальной либо идеологической почве. Чего стоит один лишь список 200 гостей на похоронах Чайки 23.04. 2009 г. Помимо соратников покойного по «Сичи», здесь были его единомышленники из УНА-УНСО, футбольные хулиганы «Черноморца», представители скандально известной радикальной провластной организации «Свободная Одесса».
Одесские расисты
В условиях разворачивающейся президентской выборной кампании, некоторые СМИ попытались политизировать убийство Чайки. Сообщалось о якобы имевшем месте финансирования «Антифа» российскими спецслужбами, а «Сичи», соответственно, СБУ. Но главный акцент трагедии остался за скобками сообщений информагентств. Нетерпимость одесских молодежных группировок достигла критического уровня, нивелирующего ценность человеческой жизни. При этом число нападений неизвестных на иностранных граждан за последние два года резко возросло. Так, 10 июня 2008 г. в Одессе в результате нападения пострадал гражданин Израиля Ави Хазан. Израильтянин возвращался из паломнической поездки в Умань (где находится могила одного из наиболее почитаемых хасидских учителей − ребе Нахмана из Брацлава). Будучи одет в характерную для религиозного еврея одежду, поздно вечером он «поймал» частную машину, в которую вскоре подсело два молодых человека. А. Хазана вывезли за город и избили. Израильтянин не был ограблен, его личные вещи не пострадали − за исключением цепочки с маген-давидом, которую с него сорвали. На следующее утро после инцидента израильтянин покинул Украину, не подав заявление в милицию.
Вышеизложенные факты вряд ли пройдут мимо внимания Европейской федерации футбола. Отношение руководства УЕФА к расизму и ксенофобии однозначно отрицательное. Уже девять лет подряд, УЕФА совместно с организацией FARE («Футбол против расизма в Европе»), проводит антирасистские общественные мероприятия. И конечно же, важнейший фактор при выборе места проведения матчей − безопасность болельщиков. Не будем забывать: УЕФА предпочла Украину и Польшу Италии не потому, что у нас лучше итальянских дороги, гостиницы, аэропорты, спортивная инфраструктура. Наоборот, все это у нас гораздо хуже. Но функционеры УЕФА посчитали, что итальянские болельщики чересчур агрессивны. И отдали право проведения чемпионата в 2012 году нам и полякам.
Одесские дураки на одесских же дорогах
Впрочем, дорогами и аэропортами Одесса также не блещет. Транспортная ситуация здесь напряженная. Общественный транспорт приморского города перевозит порядка 300 млн пассажиров в год. Эта цифра вполне сопоставима с объемами пассажироперевозок Харьковского метрополитена. Разница состоит в том, что в Одессе нет подземного транспорта. Проект строительства «легкого», т.е. наземного метро, запланирован в генеральном плане развития города лишь на 2015 г.
Перегруженность одесских трасс вкупе с низкой культурой водителей приводит к многочисленным массовым ДТП. Последний пример: 21 апреля в Приморском районе Одессы пьяный водитель «Лексуса» спровоцировал тройное столкновение − с маршруткой и легковым автомобилем Dachia. В результате пострадали 16 человек. Это происшествие стало самым крупным со времени январской автокатастрофы, когда Феликс Петросян, сын замглавы Одесского облсовета, управляя в нетрезвом состоянии «Тойотой Прадо», стал виновником столкновения десятка машин, в котором погиб один человек и двое были тяжело травмированы. Вряд ли столь опасная ситуация на дорогах может поспособствовать позитивному решению комиссии УЕФА.
О степени неготовности Одессы к футбольному чемпионату рассказывает местное издание «Ревизор» в статье «Не забывайте молиться на цифры 2012! Может, будет вам евро…» от 25.04.2009 г. В частности, автор пишет: «До сих пор непонятна судьба аэропорта (горсовет показательно требует сам от себя гарантий); вызывает сомнение ситуация с 40 тысячами потенциальных фанов на Потемкинской лестнице и отсутствие вариантов в случае «случись что» (милиция добро дала, а вот у управления по охране памятников − никто даже и не спрашивал). Кто дает деньги, кто на этом и сколько зарабатывает, что перепадет одесситам, что продастся сразу после Самого Важного Матча? Ответов на эти и подобные им вопросы − не было, нет и пока не предвидится».
Воровство по-одесски
Существуют в Одессе и серьезные проблемы с коррупцией. 13 нынешних сотрудников одесского муниципалитета в 90-е годы привлекались к уголовной ответственности за совершение преступлений в экономической сфере. В том числе Анатолий Ворохаев, первый заместитель городского головы и Михаил Кучук, заместитель городского головы (оба были арестованы в 1998 г.).
Только за последние десять дней в Одессе было возбуждено два крупных уголовных дела, связанных со злоупотреблениями в жилищно-коммунальной сфере. В одном случае начальник участка ЖКХ Малиновского района подозревается в составлении фальшивых актов о выполнении ремонтных работ муниципальных зданий на сумму 25 тыс. грн. В другом − глава одного из райсоветов Одесской области обвинен в хищении части средств (732 тыс. грн из 1 млн 895 тыс. грн), направленных на реконструкцию инфекционного корпуса центральной райбольницы в рамках подготовки к Евро-2012.
Таким образом, нет ни капли уверенности в том, что из 82 миллионов евро, выделенных для реконструкции одесского стадиона «Черноморец», по назначению будет израсходована хотя бы половина суммы. Мнения УЕФА по этому поводу ждать осталось недолго.
+++
Суркис: если «Шахтер» не доверяет Суркису и ФФУ, пусть обращается в УЕФА. Там тоже Суркис
Obkom.net.ua
29.04.09
Президент киевского «Динамо» Игорь Суркис прокомментировал затянувшуюся историю об арбитре на мачт полуфинала Кубка Украины между «Шахтером» и «Динамо».
Комментарий И. Суркиса стоит того, чтобы привести его полностью (цитируем Football.ua):
«По поводу арбитра на Кубок Украины: если дончане не доверяют ФФУ, то могут напрямую обратиться в Европейский футбольный союз. Тем более, что у Шахтера в штате имеется опытный в таких делах специалист. УЕФА − не ЦРУ и не КГБ, они удовлетворят любопытство донецкого клуба. Мне кажется, что поднимать такой ажиотаж вокруг полуфинала внутреннего турнира резона нет» (конец цитаты).
Г-ну Суркису-младшему может казаться, что «поднимать ажиотаж резона нет». Но мало ли что кому кажется. Ни слова о том, что регламентом предусмотрено право «Шахтера» пригласить иностранного арбитра, ни о том, что и в ФФУ, и в УЕФА дончанам придется столкнуться с тем же Григорием Суркисом (членом исполкома организации), ни, тем более, о том, что проблема влияния президента ФФУ Г. Суркиса на украинских арбитров не только руководство донецкого клуба беспокоит.