Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет
ЕВРО-2012
Головне − забити
Алєксандр Бєляєв, Русский Newsweek (Росія)
Inozmi.glavred.info
28.04.09
Стадіонів, готелів та доріг ще немає, зате книжка вже написана! Підготовка до Євро-2012 в Україні за два роки не надто просунулася. При цьому місцева влада проявляє дива винахідливості у справі вибивання державних коштів «під Євро», − пише Алєксандр Бєляєв у тижневику «Русский Newsweek».
Стадіони, дороги й аеропорти в Україні до Чемпіонату Європи з футболу не готові. Зате вже є книжка про Котим’ячика.
Любов Панчишин зі Львова 15 років писала у стіл, але вирішила нарешті видати книжку. Книга вийшла декілька днів тому: натхненна перемогою заявки на проведення футбольного Євро-2012, вона створила казку про Котим’ячика. Цей маленький хлопчик найбільше за все у світі любив грати у футбол та зрештою організував у Криму міжнародний міні-турнір. У фіналі Україна перемогла Росію з рахунком 6:5, але Котим’ячика «зламали» російські футболісти. Тепер Панчишин пише продовження: одужалий Котим’ячик проведе чемпіонат Європи серед добрих героїв із різних народних казок. І знову переможе. Справжній футбольний євротурнір в Україні та в Польщі також здавався казкою. Перша в історії спільна «східна заявка» від самого початку розвалювалася на очах. Україна тонула в політичних конфліктах, у Польщі відбувався переділ футбольної влади. Але відступати УЄФА було нікуди − в інших претендентів справи йшли не краще: в Угорщини та Хорватії не було грошей, а в Італії вищі футбольні кола засвітилися в договірних матчах. Довелося дати українсько-польській заявці шанс: тут в усякому разі обіцяли зробити все вчасно та якнайкраще. Не зрослося. Два роки пішли на справи паперові та затвердження різних кошторисів, а справжнє будівництво почалося лише наприкінці минулого року. Тепер, коли до чемпіонату Європи трохи більше трьох років, Україні з її переддефолтною економікою для проведення турніру, як і раніше, не вистачає готелів, доріг, стадіонів та аеропортів.
Домашнє завдання
Наступного тижня у Бухаресті УЄФА визначить, у яких містах відбудеться фінальна частина ЧЄ-2012. Планували, що обидві країни-хазяйки представлять по чотири міста. Від України як основні йшли Київ, Донецьк, Дніпропетровськ та Львів, запасними були Одеса та Харків. Тепер, не виключено, в УЄФА можуть і передумати. В усякому разі, після останнього візиту в Україну президент УЄФА Мішель Платіні натякнув, що чемпіонат зовсім не обов’язково відбудеться на паритетних засадах. У Києві все звели на жарт: значить, мовляв, Польщу уріжуть. «Але найімовірніше, якщо хто й постраждає, так це Україна», − говорить Павло Цируль, директор Комітету громадського контролю ЧЄ-12. Він не виключає, що Україні можуть залишити один Київ − тільки там сьогодні є нормальні дороги й аеропорт.
Але й у столиці не все слава Богу. Через внутрішні розборки між державою та приватними забудовниками на два роки зупинилися роботи на спортивному комплексі «Олімпійський», де планують грати фінал. Реконструкція почалася, лише коли в УЄФА всерйоз налякали, що відберуть чемпіонат. Держава ухвалила план реконструкції на 400 млн. дол. У Донецьку, приміром, місцевий «Шахтар» витратив на свій стадіон удвічі менше. І тут теж пройдуть ігри Євро.
Реконструювати «Олімпійський» заходилися таким поспіхом, що навіть забули провести належний у такому разі матч закриття стадіону. Зазвичай це урочистий захід. Добре, що газон поки цілий − у міністерстві спорту Newsweek запевнили, що виправлять прорахунок на травневих святах. Попередню згоду зіграти матч-прощання на «Олімпійському» вже дали зайняті на будівництві робітники. У суперниках − команда місцевої адміністрації та журналісти.
«Для нас Євро як домашнє завдання. Треба його просто виконати, і все», − з сумом говорить Тетяна Тимошенко, віце-президент комітету. Теперішній футбольний аврал вона порівнює з позаторішніми приготуваннями до конкурсу Євробачення. Тоді також збиралися влаштувати грандіозне свято, побудувати нову концертну залу та залучити туристів, а закінчилося все хаосом, рекламними роликами, які запустили за декілька днів до старту, та непокритими витратами.
У місті знайти якісь згадки про прийдешній чемпіонат неможливо. Емблема Євро-2012 потрапила на очі один раз − на плані реконструкції НСК «Олімпійський». У туристичних путівниках немає ані слова про майбутній чемпіонат, та й чиновники зайвий раз намагаються цієї теми не торкатися.
Євроключ від усіх дверей
У регіонах про чемпіонат Європи, навпаки, готові говорити постійно. Для міст-кандидатів головне було встигнути переконати державу дати їм грошей до того, як УЄФА вирішить, де відбудуться ігри. Встигли всі. Тепер щасливці переживають другу молодість: роблять капітальний ремонт за державний кошт. Наприклад, в адміністрації Львова Newsweek розповіли, що фраза «Це потрібно під Євро» діє безвідмовно. Тут «під Євро» відремонтують всі шляхи, подовжать злітно-посадкову смугу, збудуть новий термінал для аеропорту й новий стадіон. Ще «під Євро» переобладнають прикордонників та навчать європейських манер таксистів.
Містам, які Євро обійшов стороною, лишається тільки заздрити й намагатися також зробити хоч щось «під Євро». Наприклад, комуністи з Дніпродзержинська запропонували включити своє місто до туристичного маршруту чемпіонату: будуть розповідати іноземним уболівальникам про життя Леоніда Брежнєва, а за це отримають трохи грошей на встановлення меморіальних дощок та новий музей. Але генсека в Києві не купили, й відкриття музею довелося перенести на невизначений термін.
Приватним бізнесменам, задіяним у підготовці до чемпіонату, роблять солідні подарунки: тих, хто будує готелі, звільняють від податку на землю та допомагають вигідним кредитом. «Але якщо ви просто захочете зробити зі своєї квартири міні-готель, жодних знижок вам не дадуть», − попереджає Богдан Бачинський, співробітник відділу інформації з департаменту «Євро-2012» у Львові.
Для Львова чемпіонат Європи − шанс стати великим туристичним центром: за підрахунками Бачинського, під час чемпіонату більше, ніж у Львові, уболівальників буде тільки в Києві. За рахунок Євро Львів планує вирости. Місце для нового стадіону вибирали ретельно, щоб після Євро територію поряд із ним можна було забудувати новими будинками й магазинами. Але трошки прорахувалися: коли місце для забудови вже затвердили, з’ясувалося, що на цьому пустирі поряд із окружною дорогою закопані боєприпаси часів Другої світової війни − цілий склад. Снаряди викопали, і стадіон вирішили не переносити. Але тепер «мінна» тема − аргумент для тих, хто лобіює проти Львова.
Одні говорять, що не всі бомби викопані та рвонути може просто під час футбольного матчу. Інші додають, що тут же поряд дуже доречно проходить старий газопровід. У Львові відповідають справою: спеціально проведуть влітку в декількох метрах від будівництва рок-фестиваль, на який, наприклад, уже погодився приїхати гурт «Сплин». План такий, що фестиваль стане щорічним та потім буде проходити вже на самому стадіоні.
Богдан Бочинський гуляв по перекопаній землі майбутньої арени й розповідав про це кореспонденту Newsweek. Раптово на горизонті з’явився та неспішно поїхав за пагорб однієї з майбутніх трибун пісочного кольору танк. З’ясувалося, що поряд досі працює танкова майстерня, а неподалік відбуваються навчання. «Але до чемпіонату нічого цього не залишиться», − поспішив запевнити Бачинський.
Хоча рішення щодо Львова ще не прийнято, навіть теоретична можливість отримати чемпіонат підхльоснула творчу активність. Студентам тут вже читають лекції про плюси проведення чемпіонату Європи. Провели тут і конкурс на найкращу емблему для ЧЄ-2012. Головний приз (близько 1000 євро) отримала місцева студентка, яка зобразила лева з футбольним м’ячем замість голови.
Але головна навколофутбольна арт-подія − казка про «позитивного хлопчика» Котим’ячика. Про неї написала мало не вся місцева преса. Щоправда, книжка Любові Панчишин вийшла накладом усього 1000 екземплярів, а продаж просувається дуже повільно. Письменниця переконана, що в усьому винен недостатній інтерес школярів до футболу. Тепер вона ходить по школах, читає свою казку на уроках літератури й паралельно пише книжку про нові пригоди свого героя. Письменницьку діяльність вона про всяк випадок суміщає з роботою фінансового директора на швейній фабриці: якщо у травні Львів раптом залишать без Євро, то історія Котим’ячика стане неактуальною. «Але Львів переможе, − впевнена Панчишин. − І Котим’ячик стане таким самим світовим трендом, як олімпійський Мішка чи Карлсон».
+++
Dziennik: українці знову нас випередили
2012ua.net
29.04.09
Коментуючи відкриття у Києві першої фан-зони Євро-2012, журналісти польського видання «Dziennik» зазначають, що «українці знову нас випередили»:
− Аж до самого початку Євро вболівальники матимуть можливість спостерігати за спортивними подіями на великому екрані. Містечко для фанів відкрито кілька днів тому у самому центрі міста.
«На «території вболівальників» в найближчий місяць заплановано трансляції матчів Кубку УЄФА донецьким «Шахтарем» та київським «Динамо», зустрічей української ліги, гонок Формули-1 та... фіналу конкурсу «Євробачення». Під час Євро-2012 такі фан-зони мають з'явитися у всіх містах, де будуть перебувати вболівальники», − передають повідомлення українських ЗМІ польські журналісти.
+++
Національний стадіон до Євро-2012 у Варшаві будуватиме німецько-австрійсько-польський консорціум
Юрій Банахевич
Укрінформ
28.04.09
Напередодні у Варшаві завершився термін подання протестів від компаній, які програли у тендері щодо будівництва Національного стадіону у Варшаві до Євро-2012. Жодна з фірм не опротестувала результати конкурсу, тому сьогодні офіційно підтверджено, що найголовнішу спортивну споруду Польщі до турніру збудує німецько-австрійсько-польський консорціум на чолі з фірмою Hydrobudowа Polska S.A., передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.
У Національному центрі спорту (NCS) Польщі відзначили, що угоду з переможцем підпишуть за кілька днів.
Як повідомляв УКРІНФОРМ, німецько-австрійсько-польський консорціум 15 квітня цього року переміг у тендері, зробивши найкращу цінову пропозицію − 1,252 млрд злотих (близько 380 млн дол. США).
Будівництво спортивної арени столиці Польщі, яка вміщуватиме 55 тис. глядачів, має завершитися у травні 2011 року. На стадіоні планується провести стартовий матч чемпіонату Європи, один чвертьфінал і один півфінал.
+++
ГФЛ обіцяє і надалі інформувати суспільство про проблеми безпеки підготовки Львова до «Євро-2012»
Zik.com.ua
28.04.09
У ситуації, коли на останньому засіданні (24.04.09) регіональної міжвідомчої групи з питань протидії корупції у Львівській області, у відповідь на неадекватну реакцію органів місцевого самоврядування було вирішено припинити публічне обговорення проблематики підготовки до ігор футбольного чемпіонату «Євро-2012» у Львові та ліквідувати підгрупу, що працювала над виявленням порушень та зловживань у цій сфері, ГФЛ повідомляє, що й надалі триматиме під пильним контролем громадськості ці питання, домагаючись у цьому якомога більшої прозорості. Про це сьогодні, 28 квітня, ЗІК повідомили у прес-службі ГФЛ.
Громадський форум Львова вважає, що процес підготовки до «Євро-2012» має бути максимально публічним, так як поінформоване суспільство змушуватиме владу діяти в інтересах громади та її безпеки. Тому у своїх наступних діях, ГФЛ намагатиметься інформувати львів’ян про потенційні ризики виявлені у підготовці до «Євро-2012», отримуючи офіційну інформацію від компетентних державних органів шляхом депутатських та інформаційних запитів. Отримані відповіді та висновки ГФЛ буде оприлюднювати. Така тактика унеможливить подальше висунення безпідставних звинувачень міського голови та його оточення у веденні інформаційної війни проти Львова, а навпаки змусить владу реагувати на виявлені порушення і проблеми, усувати та вирішувати їх.
Якщо у визначений законом термін на депутатські та інформаційні запити чиновники компетентних органів влади не надаватимуть вичерпної відповіді, тоді ГФЛ на підставі пункту г. статті 5 ЗУ «Про боротьбу з корупцією» буде вимагати від правоохоронних органів реагувати на факти корупційних діянь посадовців, які «відмовляють в інформації, надання якої передбачено правовими актами, зумисне затримують її, надають недостовірну чи неповну інформацію».
ГФЛ наголошує, що висвітлення проблематики підготовки до «Євро-212» має на меті убезпечити громаду від потенційних ризиків та можливих зловживань, дати змогу владі швидко усувати виявлені помилки чи недоробки. Тільки прозорість процесу підготовки до «Євро-2012» може стати найвагомішою гарантією реальної безпеки у готовності міста достойно прийняти на своєму полі ігри фіналу європейської першості з футболу.
+++
ФУТБОЛ
Отдам футбольный клуб в хорошие руки. Бесплатно. − Марина Букаева, владелица ФК «Заря»
Cxid.info
29.04.09
Сложная финансовая ситуация, которая сложилась сейчас вокруг луганской «Зари» заставила, наверное, отодвинуть на второй план даже футбол. Уже пятого мая руководство клуба обязано рассчитаться cо всеми долгами игрокам по заработной плате. Иначе с «черно-белых» начнут попросту снимать очки. А украинские высшие футбольные инстанции, как правило, шутить на этот счет не любят. О том, будет ли выплачена задолженность по зарплате в срок, установленный Дисциплинарным комитетом Премьер-лиги, мы решили поинтересоваться лично у руководства луганского клуба: нынешней владелицы «Зари» Марины Букаевой и президента команды Александра Егорова:
До пятого мая остается всего лишь неделя и вы, опираясь на решение дисциплинарного комитета, должны рассчитаться с футболистами по заработной плате. Как продвигаются дела в этом направлении?
А.Е.: − Мы, конечно, понимаем, что до пятого мая остались считанные дни, и мы обязаны рассчитаться с футболистами по заработной плате. Мы действуем, проводим беседы, и я вам скажу, что до конца нынешнего сезона все долги по заработной плате игрокам будут выплачены.
− На ваш взгляд: реально ли рассчитаться с долгами до пятого мая?
А.Е: − Считаю, что это нереально.
М.Б.: − Абсолютно нереально. Здесь несколько причин. И большая сумма, и сложившаяся непростая экономическая ситуация. Я думаю, что ни для кого не секрет, что творится сейчас вокруг. Надо немножко оглянуться и опуститься с небес на землю.
− Кто лично курирует вопросы по погашению задолженности по зарплате?
М.Б.: − Мы курируем вопрос, где взять денег.
− Проявляет ли областная власть какую-либо заинтересованность по поводу «Зари»? Предлагает ли помощь?
М.Б.: − Есть всего лишь два человека, с которыми я общалась на эту тему. Это − глава Луганской областной государственной администрации Александр Антипов и народный депутат Украины Виктор Тихонов. Но они всего лишь люди. Они могут помочь советом, но те суммы, которые сейчас необходимы клубу, им просто не по силам. Поэтому никого из них в незаинтересованности обвинять нельзя. Команда, как вы знаете, у нас «народная», но, кроме того, как криками и упреками, нам больше никто ничем не помогает.
− Общественность постоянно твердит о том, что ведутся переговоры с крупной корпорацией по поводу финансовой поддержки «Зари». Как обстоит ситуация в этом плане?
А.Е.: − Считаю, что эти переговоры уже прошли. Я уже говорил и напомню еще раз: ни один здравомыслящий человек не будет вкладывать миллионы в бренд. Сейчас это − очень дорогое удовольствие, которое, поверьте, многим не по карману. Эта деятельность будет убыточной еще, как минимум, три года. И я уверен, что никакого обратного финансового бонуса не будет. Если бы у клуба была развита инфраструктура, а я имею в виду сейчас стадион, тренировочную базу, запасные поля, транспорт и все прочее, то это был бы один разговор. У «Зари» кроме ООО «Заря» ничего больше нет.
М.Б.: − Неоднократно поднимались вопросы о том, чтобы передать стадион клубу. Но данные вопросы так и остались в нерешенном состоянии на данный момент.
А.Е.: − Буквально сегодня по письму болельщиков было собрано совещание у заместителя мэра города. И город принял справедливое решение, что в данной ситуации они ничем нам помочь не могут. Не потому, что не хотят нам помочь, а потому что им помочь попросту нечем. Теперь будет составляться коллективное письмо городских депутатов областным. Посмотрим, что из этого выйдет. Но, думаю, что на этом помощь закончится.
− Марина Владимировна, ходили слухи о том, что вам предложили за клуб десять миллионов евро, но вы были недовольны этой суммой и попросили больше…
М.Б.: − Я бы очень хотела познакомиться с человеком, который распространяет эти слухи. Может быть, он действительно знаком с человеком, который готов дать мне просто освобождение от этого клуба. Чтобы я просто могла передать «Зарю» в надежные руки. Мне не надо 10 миллионов евро. Пусть этот человек оставит их себе.
− Получается, вы готовы бесплатно отдать клуб?
М.Б.: − Зная то, что команда не умрет и тот человек, который придет, вложит всю свою душу в клуб, я готова передать ему «Зарю» безвозмездно.
− Какова была ваша первая реакция на ультиматум футболистов?
М.Б.: − Я сказала, что не зря мы называем себя командой. А подобные ситуации сейчас хорошо показывают истинное положение вещей в данный момент. В данном случае считаю, что проблема, прежде всего − в человеческих отношениях. Команда не вошла немного в положение. Но они молодые. Думаю, что со временем они все поймут.
А.Е.: − Я думаю, что ребята не понимают в полной мере той серьезности, которая сейчас над нами нависла. Не понимают того положения, в котором находится страна. Поэтому надо дать им время все понять. Сейчас − не лучшее время для ультиматумов. Тем более, мы от них никак не зависим. Ультиматум можно ставить человеку, который зависит от тебя кардинально. К тому же, контракт предполагает двойную ответственность. Я ведь молчу о том, что команда не так давно не выигрывала шесть туров подряд.
− Была информация о том, что футболисты в полном объеме получили премии после победы над ФК «Харьков»?
А.Е.: − Да, это правда. Как и полагается, команде выплатили премиальные за победу над харьковским клубом.
− Считаете ли вы требования футболистов справедливыми?
М.Б.: − Логика в их действиях, безусловно, есть. Этого отрицать не буду. Но мы сейчас поставлены в такие условия, что мы не можем прогнозировать даже завтрашний день, не говоря уже о том, чтобы прогнозировать наше будущее на месяц или два. К этой ситуации мы или приспособимся или просто погибнем. Считаю, что в данной ситуации надо затягивать пояса и что-то предпринимать. Я думаю, что футболисты − хозяева своей жизни и могут требовать то, с помощью чего их жизнь станет лучше. Но нас тоже нужно понять.
− Пока команда еще выходит на поле? Вам известна причина?
М.Б.: − Я думаю, что это − заслуга главного тренера. Надо отдать должное Анатолию Ивановичу Волобуеву. Он проводит работу с командой и умеет найти общий язык с футболистами, объясняя, что данный раскол никому не пойдет на пользу. От этого никто не выиграет. Тренер сохраняет дух команды, который, считаю, сейчас на высоком уровне.
− Вопрос по финансовой ситуации: закрыт лишь январь и выданы премии за победу над ФК «Харьков». Это все?
− Мы сократили зарплаты (напомним, что зарплаты были сокращены в пять раз. − прим. авт.) и заработная плата сейчас выплачивается по укороченному графику. Текущей задолженности сейчас не предвидится. Мы выдаем заработную плату, но в урезанном виде.
+++
ЕВРО-2009
Студенты-волонтеры на Евро-2009
Ирина Исаченко, Олег Подоприхин
Podrobnosti.ua
28.04.09
Жертвовать летними каникулами, сутками работать бесплатно − и при этом считать, что повезло. Ведь студенты даже участвуют в отборочном конкурсе, чтобы стать волонтерами на юниорском чемпионате по футболу Евро-2009-ть. Его финал состоится в Донецкой области − с 21 июля по второе августа. А волонтерский опыт пригодится ребятам и во время проведения матчей Евро-2012-ть. Репортаж Ирины Исаченко.
Ирина Исаченко, корреспондент:
− Здесь, на базе Мариупольского гуманитарного университета, уже начали проводить занятия по подготовке волонтеров Евро 2009 − восьмого юношеского чемпионата Европы по футболу.
«Знание иностранного обязательно!» − главное требование к волонтерам. Мариупольский гуманитарный университет, где готовят переводчиков с шести языков, получил заказ на 170 добровольцев. Анкет поступило в три раза больше, поэтому конкурс, по словам ректора, был жестким.
Константин Балабанов, ректор Мариупольского государственного гуманитарного университета:
− Отбирали прежде всего по деловым, моральным качествам и обращали внимание на то, чтобы студенты хорошо знали иностранные языки, и многие из них уже имели опыт работы волонтерами и с иностранными организациями. Мы рассматриваем работу волонтеров как поощрение.
По прогнозам УЕФА на юниорский Чемпионат в Донецкую область приедут от 5 до 15 тысяч болельщиков. Их нужно не только встретить, расселить, но и организовать экскурсии. Помимо этого, переводчики также будут дежурить в милиции, подразделениях МЧС, больницах. В городе установят информационные палатки, а во время матчей − на стадионах будут работать стюарды и активисты фан-клубов.
Мария Сердюк, координатор студенческого штаба МГГУ по подготовке волонтеров к Евро 2009:
− Волонтеры будут обучаться, они будут знать, как вести в случае экстренных ситуаций. Если экстренная ситуация возникает на стадионе они будут знать куда можно эвакуировать мирных ребят которые не участвуют в конфликте каком-то.
В бюджете Евро 2009 предусмотрены расходы на размещение болельщиков и команд, на аренду стадионов и транспорт. А вот волонтеры − помогают бесплатно. Это − мировая практика. Анну Косогову перспектива такой работы, да еще и в разгар лета − абсолютно не пугает.
Анна Косогова, студентка-волонтер:
− Для меня это просто великолепная возможность заняться практикой, показать какой я специалист гостям из зарубежных стран, проверить свои возможности, поучаствовать в организации достаточно высокого уровня, и возможно даже это как-то поможет моему будущему трудоустройству.
Преподаватели уверены − подготовительные курсы не повлияют на успеваемость студентов. В рядах волонтеров − в основном отличники.
Ирина Витмаер, председатель объединенного профкома сотрудников и студентов МГГУ:
− Занятия мы проводим в основном в свободное от учебы время, есть возможность предоставления ребятам свободного посещения занятий.
Опыт работы с зарубежными гостями у большинства мариупольских студентов уже есть. Только за последние три года гуманитарный университет посетили более 450 иностранных делегаций.