Футбольная жизнь в зеркале СМИ
Интернет − нейтральные оценки
Польща хоче проводити Євро лише з Україною
Champion.com.ua
12.02.09
Речник спілки «PL 2012» Катажина Меллер спростувала інформацію про можливу заміну України як партнера Польщі в організації чемпіонату Європи 2012 року. На днях таку інформацію подало одне із німецьких радіо, вказуючи на нібито можливу участь Берліна у організації Євро-2012.
Катажина Меллер підкреслила, що немає жодного офіційного комюніке про те, що польська сторона шукає собі нового партнера, так як «працюємо разом із Україною над організацією турніру».
Водночас Меллер пригадала, що минулого тижня делегація УЄФА на чолі із генеральним секретарем Девідом Тейлором перебувала в Україні і що «за повідомленнями місцевих газет інспектори залишилися задоволені перебігом підготовки до Євро-2012 в Україні».
Також після візиту УЄФА президент федерації футболу України Григорій Суркіс заявив, що чемпіонат пройде у чотирьох містах в кожній із країн-організаторів, повідомляє Департамент з організації Євро-2012 львівської міської ради з посиланням TVN 24.
+++
Сборная Украины: «окончательная победа»
Игорь Чемерис
Sport.glavred.info
12.02.09
Украинская сборная в сильно «усеченном» составе все же добилась победы в финальном матче − с Сербией − и выиграла турнир на Кипре.
В финале «кипрского турнира» украинскую команду протестировала сборная Сербии. Хотя многие заранее отдавали нашей сборной второе место, несмотря на победное настроение после словаков. Ведь на поле в финале выходила уже качественно другая команда. Ну, очень сильно «усеченная». Без динамовцев.
После поединка со Словакией представители столичного «Динамо» отправились в испанскую Марбелью. По этому поводу дал пояснения наставник сборной Алексей Михайличенко: «Естественно, мы не могли не учитывать того, что нашим клубам на следующей неделе предстоит выступать в Кубке УЕФА. Безусловно, на это необходимо было сделать поправку. Чтобы максимально учитывать интересы клубов. Динамовцы улетели с Кипра на день раньше. Ведь у них 18-ого февраля матч еврокубка, а на следующий день − у «Шахтера». С другой стороны, чтобы сборники не тратили драгоценное время подготовительного периода и не тратили его на перелеты, наш чартер с Кипра направится сначала в Турцию , где находятся «Шахтер», «Металлист» и другие команды, а уже из Анталии вылетим в Киев.»
В общем, так или иначе, в отсутствие киевлян в поединке нашей сборной с сербами основную нагрузку на себя приняли игроки «Днепра».
Кипр. Никосия. Финальный матч турнира. Украина − Сербия
Составы
Украина: Худжамов, Мандзюк (Чигринский, 46), Тимощук, Русол, Воронин (Гоменюк, 46), Шевчук, Левченко, Назаренко, Калиниченко (Ротань, 91), Девич (Селезнев, 89), Пашаев.
Сербия: Дишленкович, Рукавина, Драгутинович, Коларов (Джурич, 75), Иванович, Лазович (Сулеймани, 46), Станкович, Милиаш (Кузманович, 46), Йованович, Красич (Янкович, 71), Мутавджич (Тошич, 59).
Матч обслуживала бригада арбитров во главе с Леонидосом Траттосом (Кипр)
Кто знает, может и выиграли потому, что отсутствовали динамовцы? Во всяком случае, для многих вышедших на поле это был шанс и хорошая мотивация − проявить себя. Вот и старались. Хотя не сказать, что игра поразила своей зрелищностью, красотой и т.д. Но старались. И те, и другие. Но украинцам повезло больше. К слову, сербы вышли на поле тоже в составе, который можно характеризовать как экспериментальный.
Первый тайм… Если воспользоваться словами Алексея Михайличенко, игра, по большому счету, заключалось в том, что нарабатывались связки, отрабатывались схемы взаимодействия и пр. Хотя, может быть, поначалу было некоторое преимущество у балканцев. По крайней мере, сначала у них была возможность открыть счет. Правда, эту возможность подарили им украинские игроки. В результате небольшого «ляпа», мяч «отпасовали» Красичу, а тот отправил его на Милиаша. Удар пришелся всего в нескольких сантиметрах от стойки. Зато вскоре, на 9-й минуте, отличились уже украинские футболисты, собственно, и решив этим исход всей игры. Марко Дэвич «расправился» с сербскими защитниками на втором этаже, чем великолепно воспользовался Сергей Назаренко. Издалека пробил мощно и точно в девятку. Счет 1:0.
До конца матча неплохие моменты были и у тех, и у других. Понятно, что после пропущенного мяча сербы больше уделяли внимания атаке. В одной из них вполне мог добиться успеха Йованович, совершивший сольный проход в штрафную украинцев. Мяч от ноги Худжамова угодил в штангу.
Вообще, чтобы вспомнить пару-тройку более-менее опасных ситуаций, стоит изрядно напрячь память. Собственно, таковых и не было. Атаки носили несколько сумбурный характер. Что-то творили, комбинировали, но до удара, как правило, дело не доходило. Это о наших. Хотя подстать были и сербы. Запомнился разве что удар Сулеймани.
Финальный свисток зафиксировал победу сборной Украины. В матче за третье место команда Кипра добилась победы над соперниками из Словакии − 3:2.
После игры…
Наставники сборных Украины и Сербии прокомментировали завершившиеся поединки.
Главный тренер сборной Сербии Радомир Антич:
− Украинские футболисты практически безукоризненно отыграли в защите, не дав нам продемонстрировать свои сильные стороны. Хотя не сказал бы, что соперники были лучше нас в атаке. А феноменальный удар Назаренко склонил чашу весов в вашу сторону. Когда встречаются равные по силам команды, именно такие моменты и определяют судьбу игры
Главный тренер сборной Украины Алексей Михайличенко:
− Этот поединок отличался, по своему рисунку, от игры со Словакией. Во-первых, сербы, все-таки выше классом, чем словаки. Во-вторых, мы практически полностью поменяли состав. Много связок опробовали едва ли не впервые. Поэтому в целом ряде моментов нам не хватало взаимопонимания. В то же время, должен сказать, что в целом к моим подопечным претензий нет. Они все стремились максимально точно выполнить поставленное задание.
+++
Владимир Кулеба: «Я влюблен в старый романтичный футбол, когда на рядовые матчи «Динамо» ходило по 70 тысяч болельщиков»
Ольга Гурина
Facts.kiev.ua
11.02.09
Известный украинский журналист готовит к выпуску книгу «Евро-1960-2012: как это было?»
Владимира Кулебу знают не просто как талантливого украинского журналиста, но и как автора двух книг, посвященных футболу, − «Футбол на Бессарабские ворота» и «60 новел київського футболу». Любовь к футболу у Владимира Юрьевича с детства. Совсем скоро свет увидит новое издание, подготовленное Кулебой, «Евро-1960-2012: как это было?».
− Я влюблен в тот старый добрый романтичный и самобытный футбол, когда на рядовые матчи с участием «Динамо» собиралось 60-70 тысяч болельщиков, а на игры с московскими клубами, тбилисским «Динамо» − и сто тысяч, − рассказывает Владимир Кулеба. − Поэтому сейчас, когда вижу, как через электронные турникеты на стадионе «Динамо» проходят редкие болельщики, сердце обливается кровью.
− Как возникла идея написания новой книги?
− Девять лет назад я написал и издал две книги − «Футбол на Бессарабские ворота» и «60 новел київського футболу» − от Идзковского до Шевченко. Футбол тех лет для людей моего поколения был единственной отдушиной. Захотелось хоть как-то отдать долг людям, которые устраивали нам праздник.
Когда писал свои первые книги, собрал коллекцию фото, календарей-справочников, мемуаров. Начал все это систематизировать. Постепенно оформился замысел: воссоздать историю чемпионатов Европы − всех 13-ти. Как раз в Укринформе создавался информационный центр «Евро-2012 − Украина». Договорились, что я буду насыщать сайт историко-статистическими материалами, из которых в перспективе может получиться книга. Так оно и вышло.
Моя новая книга − история чемпионатов Европы, сдобренная солидной порцией статистики: составы команд, все матчи, голы, пенальти, судьи, количество зрителей. Но главное, конечно, не только результаты и технические протоколы, а дух, атмосфера каждого турнира: от первого, состоявшегося во Франции 49 лет назад, когда не было ни телерепортажей, ни цветных слайдов, до прошлогоднего, когда нынешнее поколение болельщиков имело возможность наблюдать матчи по интернету в режиме он-лайн. Отдельный раздел посвящен подготовке Украины и Польши: впервые в истории принято решение провести второй по значимости футбольный турнир на планете в странах Восточной Европы.
По мере продвижения работы стали откладываться сюжеты, которые не очень вписывались в формат. Это своеобразное переплетение судеб и характеров, неожиданные повороты, действия и поступки известных футболистов и тех, чьи имена не вошли в историю. Постепенно количество таких эпизодов накапливалось, возникла журналистская потребность поделиться. Пересказал главному редактору «ФАКТОВ» Александру Швецу несколько сюжетов. Он болельщик со стажем, неравнодушный, творческий человек, понял с полуслова, дал несколько профессиональных советов.
Все эти истории объединены одной идеей: футбол больше, чем игра, и справедливее, чем жизнь. Надеюсь, они будут интересны не только любителям футбола, но и всем читателям газеты.
− Судьба кого из футболистов вас больше всего поразила?
− Наверное, полузащитника сборной Дании Кима Вильфорта, маленькая дочь которого страдала от лейкемии, а он после каждого матча совершал перелеты из расположения сборной и обратно. Вообще, удивительная история: Дания, в последний момент включенная вместо Югославии на Евро-1992, неожиданно выиграла турнир, победив Германию в финале. И, кстати, именно Вильфорт забил второй, снявший все вопросы, гол. В его честь назван стадион в Брондбю. Но дочка, к сожалению, вскоре после финального матча умерла...
+++
Уболівайте, не хворіючи
Наталя Ротай
Umoloda.kiev.ua
12.02.09
До Євро−2012 українські медики облаштують притрасові медичні пункти і введуть єдиний телефон екстреної допомоги —112
Потужні мобільні госпіталі й майданчики для медичних гелікоптерів, лікарняні приймальні у найкращих європейських традиціях і до зубів озброєна санепідслужба, сучасні «швидкі» та лікарі−поліглоти — усе це з’явиться в Україні завдяки чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. Європейські експерти з медицини не вимагають від нас кардинальної перебудови галузі охорони здоров’я, але рекомендують змінити деякі моменти. Зокрема, «облагородити» лікарні, щоб не налякати, бува, пацієнтів із-за кордону. Як саме українські медики дбатимуть про здоров’я гостей Євро−2012? З огляду на фінансову кризу, чи вистачить у бюджеті коштів на втілення всіх проектів? І чи не згорнуть лікарі дорогі «красивості», чи не сховають у шафах «корисності» відразу після від’їзду туристів?
65 мільйонів гривень для санепідслужби
Досвід проведення аналогічних заходів у Європі доводить: уболівальники, які «окупують» трибуни й пристадіонні території, можуть не лише травмуватися в бійці або потрапити до лікарні з серцевим нападом. Футбольні фанати іноді «чіпляють» грип та ГРВІ, страждають від раптового загострення хронічної виразки чи сечокам’яної хвороби, скаржаться на біль у спині та «ячмінні» очі. Сторона, яка приймає гостей, мусить подбати про те, щоб усім стражденним була надана кваліфікована допомога. Оскільки передбачити точну кількість майбутніх пацієнтів не в змозі жоден аналітик, лікарі традиційно готуються до зустрічі хворих по всіх назологіях (хворобах).
Уже сьогодні МОЗ обіцяє, що будь-яке звернення до медиків не залишиться без уваги. Подряпини будуть мастити антисептиком і заклеювати пластирем на місці, а в серйозних випадках бригада «швидкої» відвезе хворого до лікарні. Необхідні ліки знайдуться завжди — медики не відправлять в аптеку іноземця, який два слова по-українськи зв’язати не може. «А щодо оплати ми ще визначаємося, — розповів журналістам під час брифінгу в Києві заступник міністра охорони здоров’я України Володимир Юрченко. — Звісно, було б набагато простіше, якби на той час у нас уже працював закон про медичне страхування. Майже всі іноземні гості мають страховий поліс, отож не було б жодних проблем. Сьогодні в Україні існують чотири варіанти закону про медичне страхування, і ми сподіваємося, що до 2012 року якийсь варіант нарешті приймуть».
За словами заступника міністра охорони здоров’я, безпосередньо на кожному стадіоні будуть працювати медичні пункти — взірцем може слугувати стадіон у Дніпропетровську, який відповідає вимогам УЄФА. Там запроектовано й побудовано чотири медпункти, рівномірно розміщені по території. Крім того, на самих трибунах сидітимуть (і до певного моменту насолоджуватимуться переглядом матчу) медичні працівники і волонтери. Їх буде стільки, щоб мало не здалося.
«Якщо на стадіоні на 20 тисяч уболівальників сидітиме один медик і один волонтер, пуття не буде, — каже Володимир Юрченко. — Треба правильно розрахувати кількість волонтерів у секторах, і ми над цим працюємо. Медики будуть у спеціальній формі, щоб їх усі бачили і могли впізнати. У нас таке вже було — у 1980 році, коли СРСР приймав Олімпіаду. Я, тоді лікар−реаніматолог, сидів на стадіоні з портфелем напоготові. Правда, лікувати глядачів не було потреби — під час змагань не сталося жодної травматичної події».
Під час матчу біля стадіону одночасно чергуватимуть не менше шести карет «швидкої», біля фан−зон перебуватимуть медики. Також біля стадіонів будуть розгорнуті мобільні госпіталі — на випадок масового надходження хворих при можливих надзвичайних ситуаціях. Теракти для нашої країни не притаманні, але медики мусять бути готові й до цього. Щоправда, самі лікарі найбільше побоюються не терактів. Літня спека завжди вносить корективи у статистику харчових отруєнь, а довірливі туристи, не знайомі з деякими нюансами нашого життя, цілком можуть отруїтися хот-догом чи шаурмою. Тому МОЗ наполягає на виконанні директиви ЄС щодо санітарно-епідемічної безпеки. А ще — передбачає в державній програмі 65 мільйонів гривень на придбання обладнання для діагностики і моніторингу для санепідслужб тих міст, які будуть задіяні в проведенні Євро−2012.
Шість крапельниць напоготові...
Неабияка «медична» проблема підготовки до Євро−2012 полягає в тому, що МОЗ має обладнати для прийому додаткових пацієнтів не одну лікарню в одному місті, а по дві-чотири лікарні в шести містах (йдеться про Київ, Донецьк, Дніпропетровськ, Одесу, Харків і Львів). А це значить — закупити обладнання, якого не вистачає, розширити відділення (особливо травматологічне й кардіологічне), привести вигляд приміщень до європейського стандарту і, зрештою, навчити деяких ескулапів англійської мови, щоб вони могли порозумітися з «не нашими» пацієнтами — на ці курси вже є гроші в держбюджеті.
«Торік українські спеціалісти вивчали досвід університетської клініки медичного центру Шаріте (Берлін), яка приймала пацієнтів під час проведення Світового чемпіонату з футболу 2006 року, — розповів пан Юрченко. — І зрозуміли, що наші лікарні, куди будуть відвозити пацієнтів зі стадіонів, повинні побудувати приймальні відділення (у майбутньому — відділення невідкладної допомоги). Ви самі знаєте, що в Україні практично немає «звичайних» лікарень, які б уміли по-європейськи, по-американськи прийняти пацієнта. Які в нас приймальні відділення? Багато кутів, тісні коридори, вузькі двері. Та ще й немає приміщень, у яких повинна надаватися невідкладна допомога. Коли ми були в Берліні, то побачили — у приймальному відділенні світло, просторо, завжди стоять напоготові шість крапельниць, заздалегідь заряджених відповідними розчинами, щоб не змарнувати ані хвилини. Це зовсім інша філософія!»
Отож для того, щоб не лякати іноземців загальними чергами в темному коридорі, вузькими дверима та іншими «нецивілізованостями», українські лікарні, розташовані неподалік стадіонів у шести містах (а це близько двох десятків медичних закладів), мають змінитися. Грошей на це вистачає, переконаний Володимир Юрченко — на саме тільки обладнання для лікарень кожне з шести «футбольних» міст отримає з держбюджету близько 50 мільйонів гривень. Сучасні приймальні відділення десь добудують до основного корпусу, десь — реконструюють на існуючих площах. Пацієнтів розділять на три потоки. Один вхід — для хворих, які приходять в лікарню самі (ніс заклало, у попереку «стріляє») чи за направленням лікаря. Інший вхід — для карет швидкої допомоги, щоб вони могли безперешкодно доправити пацієнта, а хворий — без жодної, навіть хвилинної затримки міг би одержати екстрену допомогу. І третій вхід — для інфекційних хворих і людей, заражених радіоактивними чи іншими речовинами, які потребують окремого прийому, обробки й лікування. Також у новому відділенні кожної модернізованої лікарні буде своя пересувна діагностика: апарат ультразвукового дослідження, рентген, кардіограф тощо. Бо ж ганяти людину з переломом ноги на третій поверх «робити знімок» — це якось не по-європейськи...
А ще до початку Євро−2012 у приймальному відділенні обов’язково працюватиме лікар невідкладної медичної допомоги. Фахівець, який добре знається на «екстрених» хворим, отримає пацієнта з рук такого же лікаря «швидкої» і чудово знатиме, що і як треба робити.
«Швидка» — через кожні 60 км траси
Загалом лікування уболівальників на стадіоні та у фан-зонах — це лише верхівка айсбергу. Інша важлива частина цієї роботи — медична допомога вболівальникам від перетину кордону до стадіону. Спільно з Державною службою автомобільних доріг МОЗ уже розробив нову концепцію і закріпив за міжнародними трасами лікувальні заклади, які вже відповідають або будуть відповідати за охоплення відтинків автостради в 60−70 кілометрів. Йдеться про притрасові пункти швидкої допомоги, якими треба «закрити» головні автоартерії країни. Це не «будочка» з фельдшером, який за потреби зможе помастити подряпину йодом, а повноцінний пункт чергування бригади швидкої допомоги. За словами пана Юрченка, цей проект уже реалізується у Львівській області. Євросоюз надав грант для України, Польщі та Білорусі. Львівська ОДА за свої кошти купує засоби зв’язку, а ЄС дає автомобілі «швидкої» та всю необхідну технологію. Цього року мережа в Львівській області вже буде працювати.
«Я наведу такий приклад, — каже пан Юрченко. — Дорога М06 Київ−Чоп має відстань 821 кілометр і проходить територією п’яти областей. Якщо трасу розділити на відтинки по 60 кілометрів, нам треба буде створити всього 14 притрасових медпунктів. Це не так уже й багато, зате дасть медикам можливість за 15 хвилин доїхати до будь-якої НП на дорозі. За останні півроку ми спільно з ДАІ вивчили кількість ДТП, які сталися на дорозі Київ−Чоп. І тепер знаємо, що і коли трапилося на кожному кілометрі траси. Заповнили на кожну травмовану особу формуляр: коли, що робили, чи своєчасно приїхала «швидка», яку допомогу надавали, який наслідок лікування (здоровий, інвалід тощо). Зараз наш інститут опрацьовує дані, щоб визначити, в яких місцях найдоцільніше буде створювати такі пункти».
Найприємніше, що такі пункти (як, власне, і решта новинок до Євро) залишаться працювати і після футбольного свята.
Також до Євро−2012 міністерства охорони здоров’я та надзвичайних ситуацій запровадять єдиний телефонний номер служби порятунку — не американський 911, а номер 112, який давно працює в європейських країнах. Людина зателефонує «112», а диспетчерська служба прийме виклик і сама розбереться, кому — лікарям, пожежникам, міліції тощо — дати команду їхати. Тривалий час номер буде працювати паралельно із 01, 02, 03 — доки народ не звикне до новинки. Планується, що єдиний номер почне діяти ще наприкінці 2010 — на початку 2011 року.
ПОЛІТАЄМО?
Європейські експерти вимагають, щоб під час проведення Євро−2012 в Україні були медичні гелікоптери. Тож МОЗ буде змушений проектувати спеціальні майданчики для гвинтокрилів біля відділень невідкладної допомоги. Задоволення це не з дешевих. Російський гелікоптер коштує 26 мільйонів гривень, європейський — 50 мільйонів.
ДО РЕЧІ
На вимогу експертів з охорони здоров’я УЄФА медичні заклади, які надаватимуть допомогу «футбольним» пацієнтам, мають бути розміщені не далі, як за 15 хвилин їзди від стадіону.
+++
Квадратних метрів побільшає після Євро-2012
Тетяна Хомич
Ukurier.gov.ua
12.02.09
Будівництво об'єктів соціальної інфраструктури та місць проживання до Євро-2012 обіцяє дуже вагомо вплинути на розв'язання низки проблем, актуальних сьогодні й для пересічних українців. Зокрема, як вважають фахівці, полегшає ситуація і з квадратними метрами житлової площі та ймовірністю винаймання більш дешевого житла чи оренди приміщень. Адже все побудоване нікуди після Євро не «поїде».
Про це говорять і у зв'язку з планами будівництва на Дніпропетровщині так званих хостелів, невеликих готелів, які передбачається збудувати вздовж основних автотрас. Протяжність таких доріг досягне лише по території області близько 900 кілометрів. Обіч них і мають бути споруджені понад п'ятдесят подібних готелів.
За словами начальника управління з підготовки Євро-2012 Дніпропетровської ОДА Вадима Шебанова, потреба у хостелах велика: й нині Україна у цьому питанні значно відстає від європейців. Окрім того, на чемпіонат приїде багато вболівальників, що не є заможними людьми.
Найбільше таких закладів буде споруджено вздовж уже існуючих автотрас, що ведуть від Дніпропетровська до Запоріжжя, Кривого Рогу, Одеси тощо. Ряд шляхів поки що лише у проекті, зокрема й інтерконтинентальна траса Лісабон − Шанхай, яка на Дніпропетровщині буде завдовжки 168 кілометрів. У майбутню розбудову цього шляху включена ціла інфраструктура, в тому числі й хостели, будівництво яких буде здійснене також до Євро-2012 та доручене для спорудження українським будівельникам.
+++
У новий рік з перемогою
Golos.com.ua
12.02.09
Футбол. ХІІ міжнародний турнір національних збірних на призи федерації футболу Кіпру. 10 лютого.
Нікозія. Кіпр—Сербія. 0:2. (Йованович, 25, Лазарович, 42).
Лімасол. Україна—Словаччина. 3:2. Голи: Валяєв, 10, Віттек, 44, Селезньов, 47. Гамшик, 69, Мілевський, 83 (п).
Україна: Шовковський, Мандзюк (Пашаєв, 46), Михалик, Чигринський, Несмачний, Алієв, Валяєв (Тимощук, 77), Ротань, Кравченко (Калиниченко, 77), Мілевський, Селезньов (Гоменюк, 67). Тренер — Олексій Михайличенко.
Словаччина: Сенецький, Шкртел, Чех, Штрба (Гамшик, 57), Козак (Петраш, 80), Шестак, Віттек, Дуріца, Печалка (Куцка, 57), Пекарік (Штівар, 84), Обжера (Сток, 70). Тренер — Владімір Вайсс.
Збірна України почала новий рік з перемоги. Вона переграла досить неслабкого суперника. І отримала чудовий тренінг, котрий для нашої головної команди, мов та ложка до обіду. Адже до чергового офіційного відбірного матчу до ЧС-2010 проти збірної Англії в Лондоні залишилося не так уже й багато часу — трохи більш як півтора місяця (1 квітня).
Якщо коротко оцінити виступ української збірної проти словаків, то можна сказати: наші футболісти діяли з величезним бажанням і завзяттям, демонструючи непогані швидкості і самовіддачу. Відзначимо дебют у дорослій збірній дніпропетровця Павла Пашаєва, повернення до основного складу Олександра Шовковського, корисну гру Руслана Ротаня, котрий також уже давно не грав за збірну. Ну, а загалом українські футболісти зіграли на тверду четвірку за п’ятибальної системи оцінювання.
— Гра з нашого боку, як на мене, була досить непогана. Спостерігалося пристойне взаєморозуміння, рухливість, грамотна тактика, — прокоментував дії підопічних Олексій Михайличенко. — Щоправда, не обійшлося й без помилок, адже пропустили два м’ячі. Втім, ми мали достатньо можливостей, щоб задовго до фінального свистка забезпечити переможний рахунок. І це — правда...
Тренери збірної і «Динамо» домовилися про те, що динамівці Мілевський, Алієв, Кравченко, Несмачний, Шовковський і Михалик зіграють тільки зі Словаччиною. Вони одразу після матчу повернулися до Іспанії, де їхня команда в Марбельї проводить тренувальний збір. Отже, вчора у фінальному матчі проти сербів українська команда грала без них. А про ту зустріч ми розповімо вже в наступному числі нашої газети.
І «молодіжка» порадувала
Контрольний матч молодіжних збірних (U-21). Ізмір. 10 лютого. Туреччина—Україна. 1:2. Голи: Їлдирін Іркан, 29 — Коноплянка, 25, Васін, 69.
Україна: Каніболоцький, Григорик (Фартушняк, 60), Селін, Ракицький, Васін, Степаненко, Морозюк, Зозуля, Коноплянка (Поступаленко, 82), Родіна, Чеснаков.
Це був другий того дня матч цих суперників. Перший почався о 12.00 і завершився внічию — 2:2 (про це ми встигли повідомити оперативно). Щоправда, Павло Яковенко на вечірній поєдинок випустив на поле зовсім інший склад. І він здобув перемогу.
+++
Малому бизнесу выписали документы на смерть
Олег Шинкаренко
Delo.ua
12.02.09
Власти Киева в несколько раз подняли планку поборов для владельцев коммерческих киосков или малых архитектурных форм (мафов), одновременно требуя от них отказаться от собственности.
В ночь со вторника на среду власти Киева предприняли попытку демонтировать киоски, расположенные у станции метро «Шулявская». Однако собственникам киосков удалось отбить атаку. Разузнав о намерении властей, предприниматели вовремя выставили вдоль киосков свои машины и грузовики, организовав таким образом затор.
«Однако мы не уверены, сможем ли отбить атаку во второй раз», — рассказывает частный предприниматель Виктор Бондарчук.
«Шулявские» предприниматели отнюдь не едины в своей беде. Предписание на демонтаж киосков получают сейчас тысячи столичных предпринимателей.
Скандальное решение Киеврады
Ситуация вокруг МАФов и временных сооружений (ВС) накалилась с начала этого года. Дело в том, что еще в ноябре прошлого года Киеврада приняла решение передать малозаметной структуре — КП «Киевское инвестиционное агентство» (КП «КИА») — дополнительные полномочия: контролировать деятельность киосков.
После этого руководство структуры поставило бизнес перед фактом: ранее выданные лицензии, разрешающие деятельность МАФов, недействительны. Всем до 31 марта нужно заново пройти перерегистрацию и оформить необходимые документы для дальнейшей работы МАФов.
До сих пор предприниматели либо платили аренду за землю, на которой стоял киоск, либо делали инвестиционный взнос в КП «Киевпастранс», с которым у них заключен договор, если МАФ расположен на остановке городского транспорта. Эта сумма составляла около 400 гривен в месяц.
Деньги на стол или сворачивайтесь
Пока предприниматели не торопятся получать разрешение на ведение бизнеса. «В КП «КИА» нам заявили: вместе с разрешением обязательно нужно заключить отдельный договор, а те, кто от этого отказываются, получат предписание на демонтаж киосков, причем без всякого решения суда», — рассказывает президент ассоциации «Союз инвесторов транспортной инфраструктуры Киева» Сергей Корниевский.
По словам Сергея Корниевского, все необходимые документы у владельцев киосков имеются и срок их действия еще не истек. Причина того, что предприниматели опасаются получать временное разрешение, в самом тексте договора, заключаемом с КП «КИА». Там говорится о том, что владельцам МАФов необходимо заплатить за оформление документов 10 тысяч гривен. Кроме того, устанавливаются новые поборы. Ежемесячно они должны уплачивать «за мониторинг эксплуатационного и санитарно-технического состояния» МАФа (главным образом за уборку) деньги, эквивалентные размеру арендной платы. Прейскурант с расценками прилагается к тексту договора, и из него следует, что в среднем за квадратный метр нужно заплатить 315 гривен или около 5000 гривен за весь остановочный комплекс.
Еще более интересные подробности обнаруживаются в «Положении о размещении временных сооружений (ВС) в Киеве». В главе «Порядок размещения ВС в Киеве» прямо говорится, что «ВС во время действия инвестиционного договора и после его окончания находятся в собственности территориальной общины Киева (Оператора)», то есть КП «КИА». Это значит, что, получая временное разрешение и заключая договор с КП «КИА», предприниматель автоматически лишается своей собственности, выплачивая лишь арендную плату. Что произойдет после окончания срока действия временного разрешения, можно предположить. «Деньги «за мониторинг» должны поступать не в КП «КИА», а как благотворительный взнос на счет некой общественной организации «Ассоциация защиты прав собственников временных сооружений», которая участвовала в инвентаризации МАФов, — сказал Сергей Корниевский. — При отказе от оплаты предприниматель лишается права на временное разрешение и остается на улице».
Иметь бы документы рад
Выяснилось, что у некоторых предпринимателей все же нет документов на киоски, встроенные в остановочные комплексы, но произошло это не по их вине. По словам владельца двух МАФов, предпринимателя Николая Ярославского, КП «Киевпастранс» всячески затягивало оформление документов на один из его киосков, а когда он в прошлом году взялся по доброй воле узаконить свою деятельность, то получал отказы. «Мне везде заявляли, что для оформления этих документов нужна специальная доверенность от КП «Киевпастранс», а когда я обратился за этой доверенностью на предприятие, там сделали круглые глаза и развели руками», — сказал Николай Ярославский.
Евро-2012 как прикрытие
Директор КП «КИА» Роман Гладуняк в разговоре с «ДЕЛОМ» не стал отрицать обвинения, выдвинутые против него столичными предпринимателями. Более того, он объяснил, что собственность отнимают у бизнеса из-за необходимости лучше подготовиться к Евро-2012. «Нам нужно заменить устаревшие остановочные комплексы в центре Киева на более современные. Поэтому нынешние инвесторы потеряют свою собственность, превратившись в арендаторов», — сказал Гладуняк.
Впрочем, бизнес, по словам Гладуняка, может и не идти под крышу «КИА», если сможет получить разрешительные документы в другом месте. Однако предприниматели в один голос заявляют: мэрия запретила районным властям выдавать документы на деятельность МАФов.
КП ««Киевское инвестиционное агентство» было организовано в 2001 году для помощи Киевской городской администрации в осуществлении инвестиционных проектов по строительству. В частности, «КИА» является заказчиком строительства домов для пострадавших от группы компаний «Элита-Центр».
+++
Дячук-Ставицький пояснив свою відставку
Prosport.lviv.ua
12.02.09
Юрій Дячук-Ставицький розповів нашому сайту, що із посади генерального директора «Карпат» він пішов через бажання відпочити. Ймовірно, за словами Юрія Михайловича, він за кілька місяців знову повернеться до львівського клубу. «У футболі я 45 років, трохи втомився, — каже Дячук-Ставицький. − Багато років в мене не було повноцінної відпустки. Кілька місяців займатимуся своїми особистими справами, проведу час із сім’єю. А згодом, якщо буде місце, повернуся в «Карпати». Нагадаємо, що новим генеральним директором «Карпат» став Юрій Коротиш.
+++
Польща до Євро-2012 отримає 30 млрд доларів інвестицій
Юрій Банахевич
Укрінформ
12.02.09
Загальна вартість проектів, пов'язаних з організацією фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року, становитиме 95 млрд злотих (близько 30 млрд доларів США). Про це свідчать останні дані аналізу міжнародної дослідницької фірми PMR, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.
У документі вказується, що половину інвестицій на Євро-2012 становитимуть проекти у сфері будівництва доріг, а близько третини проектів буде пов'язано з модернізацією чи закупівлею колісного транспорту. Найбільше тендерів на реалізацію програм, пов'язаних з Євро-2012, відбудеться у 2009 році.
Оцінюється, що у 2010 році більшість проектів буде у фазі реалізації, тому у 2010-2011 роках ситуація у польському будівництві стане набагато кращою, ніж цьогоріч. Швидкий розвиток інфраструктури країни, пов'язаний з підготовкою до ЧЄ-2012, фірма PMR вважає ключовим фактором для розвитку сфери будівництва у Польщі. Згідно з дослідженням, проведеним цією консалтинговою фірмою, серед 250 найбільших будівельних компаній на польському ринку 71 відсоток розраховують на власну участь у реалізації проектів, пов'язаних з підготовкою до Чемпіонату.
Експерти центру вважають, що організація турніру та значна фінансова допомога з фондів ЄС є рушійною силою, яка стимулюватиме розвиток будівництва в РП. Їхня вага, як переконують фахівці, зростатиме в умовах відпливу з економіки приватного капіталу та послаблення девелоперського сектору. «При 80 відсотках успішної реалізації проектів, пов'язаних з Євро-2012, вартість інвестицій склала б 75 млрд злотих (понад 25 млрд доларів США), тобто стільки ж, скільки становить вартість будівельно-монтажної продукції великих фірм у 2008 році», − оцінив переваги підготовки до Євро-2012 аналітик PMR Бартломей Сосна.
У дослідженні підкреслюється, що у зв'язку із запізненнями у фазі підготовки до Чемпіонату, не всі заплановані проекти завершаться до 2012 року. Найбільше побоювань викликають терміни реалізації програм, пов'язаних із будівництвом доріг.
Порівнюючи стан підготовки до футбольного Єврофоруму в Україні та Польщі, експерти PMR констатують, що в РП краще реалізовуються проекти, пов'язані з облаштуванням інфраструктури. Натомість, в Україні більш швидкими темпами реалізовується ключова інвестиція до Євро-2012 − будівництво стадіонів.
У дослідженні також висловлюється сподівання, що після оголошення у травні остаточного переліку міст, де проводитимуться матчі турніру, усі кошти, які нині спрямовуються на проекти у містах, що не потраплять до цього списку, будуть перерозподілені на ключові міста-організатори ЧЄ-2012.
PMR − це міжнародна дослідницька фірма, яка спеціалізується на аналізі ринку країн Центрально-Східної Європи, готує аналітичні публікації, надає консалтингові послуги.
+++
Сборная Украины: между прошлым и будущим
Николай Несенюк
Wek.com.ua
12.02.09
Проведя в рамках официального «окна» ФИФА два матча вместо одного в рамках мини-турнира на Кипре сборная Украины смогла смоделировать две возможные модели игры: атакующую и контратакующую
То ли так вышло случайно, в связи с необходимостью задействовать в первой игре против Словакии всех приглашенных в сборную игроков «Динамо», то ли так было задумано, но увидели мы два варианта игры нашей команды.
Для тех, кто не видел поединка со Словакией, финальный матч турнира между Украиной и Сербией был абсолютно предсказуем. Наша сборная сгрудилась в центре поля, стараясь отрезать возможные направления атаки соперников. Вперед же наши игроки шли в основном по флангам, что, как известно, уменьшает шансы на опасную «обрезку» по сравнению с атаками через центр. Поведя в счете после шального удара Назаренко в «девятку», сборная Украины изо всех сил оборонялась, что выходило очень даже неплохо, особенно после ухода с поля явно переволновавшегося Павла Пашаева, игравшего на правом фланге нашей обороны.
Взаимодействие атакующих полузащитников Назаренко и Калиниченко, постоянно «прижимавшихся» к боковой бровке особой опасности не несло, а нападающие Воронин и Девич откровенно «выпали» из игры. Зато надежно сыграли в центре Тимощук, Левченко, Русол и Чигринский, уверенно отстоял в воротах Худжамов, что дало возможность более-менее спокойно дождаться финального свистка, зафиксировавшего положительный для Украины результат.
Так или примерно так наша сборная играла на протяжении всей своей уже достаточно долгой истории. Плотная оборона плюс контратака − эта схема давала команде переменный успех без малейших шансов на вхождение в число лидеров хотя бы европейского футбола, не говоря уже о мировом. Чтобы быть лидерами − нужно играть в атакующий футбол, чего за нашей сборной не замечалось до сих пор никогда. Даже во времена молодых и задорных Шевченко и Реброва сборная постоянно мучилась в играх со слабыми командами, когда надо было атаковать, с трудом одолевая Андорру и теряя драгоценные очки в играх с Арменией. То же самое мы увидели и прошлой осенью, когда Украины натужно набирала первые очки в играх мирового отбора.
Но на турнире, прошедшем на Кипре, была еще и первая игра против Словакии. Еще никогда не приходилось видеть нашу сборную такой. Играющей по «бразильской» философии, гласящей, что «вы нам забьете сколько сможете, а мы вам − сколько захотим». Трижды по ходу игры украинцы выходили вперед в счете, причем забитые мячи не были случайными, а являлись логическим следствием атакующей игры и большого количества созданных моментов и ударов по воротам. С времен Калитвинцева и Кардаша не доводилось видеть нашу сборную стремящуюся не просто запускать мяч вперед, а осмысленно комбинировать, меняя темп, ритм и направление атаки. Сказать, что соперник был слабым, не получается. «Повозить» оборону во главе с таким монстром, как Шкртел, удастся далеко не каждой команде.
Можно сказать, что атакующий вариант игры с тремя думающими полузащитниками и непредсказуемым Милевским в атаке, был чреват ошибками в обороне. Но ведь в составе сборной в игре против Словакии не было Тимощука. Когда он вышел на последних минутах соперник окончательно растерялся и как принято было писать в футбольных отчетах лет пятьдесят назад «финальный свисток застал нашу команду в атаке».
Мне кажется, что именно сейчас заканчивается время «сборной Блохина» и его предшественников. Ни один из игроков, прошедших со сборной испытания последних лет, не впечатлил, не доказал, что без него команде будет хуже. Исключением является разве что Тимощук. Новички, пришедшие и приходящие в сборную в последние месяцы, пока что не выше на голову тех, кого призваны заменить. Но в их игре просматривается совсем иная, чем прежде, мысль. Особенно радует дуэт Кравченко и Алиева, соединенных с этого года в «Динамо». Отшлифовав взаимодействие, эти ребята вполне могут создать, наконец, для сборной игру, а на борьбу за очки, чем наша команда занималась все предыдущие годы. Да и не ребята они вовсе. Вполне взрослые футболисты, которым именно сейчас время показывать свою лучшую игру.
Еще раз уточню мысль: Алиеву и Кравченко, как мне кажется, просто интересно играть в футбол, а не выполнять задачу «получил-отдал-открылся». Они способны что-то придумать и не только сами способны, но и могут разбудить эту способность в своих партнерах, которые тоже не такие уж «ломовики» и умеют в лучших своих матчах показать комбинационный футбол.
Главное сейчас − определиться с основным составом сборной. Не может быть боевой команда, в которой двадцать игроков в равной степени претендуют на место в «старте». Футболист должен знать, что он основной игрок национальной команды, верить в себя и расти, зная о своей ответственности. Ни в коем случае нельзя бояться того, что кто-то обидится, что его не поставили в основу, как это стало у нас с недавних пор принято.
Не мне подсказывать Алексею Михайличенко на кого ему сделать ставку. Он отвечает за результат и поэтому вряд ли рискнет сыграть на выезде с Англией другой вариант, кроме оборонительного. Хотя именно сейчас и стоило бы рискнуть. Во имя будущего нашей сборной, которая, как оказалось, очень даже может играть в футбол, а не мучить себя и своих болельщиков постоянной «борьбой за результат».
+++
Украина − Сербия − 1:0
Андрей Крикунов
Football.sport.com.ua
11.02.09
Два дня футбола, пожалуй, многовато для одной сборной. Хотя сегодня играл основательно другой состав, но все же, с учетом замен, все получили больше игрового времени, чем хотелось. По крайней мере, сегодня ничего особенно интересного из этого времени не выжала ни одна из команд. Матч получился скучноватым, ну а победа всегда остается победой, тем более, что она увенчала турнир в целом.
В стартовом составе «бездинамовской» версии сборной Украины оказалось целых 4 днепропетровца − именно этот клуб доминировал. Ну а что касается расстановки, то Алексей Михайличенко поручил созидание квартету Воронин-Девич-Назаренко-Калиниченко, двумя опорниками были Тимощук и Левченко, ну а в защите расположились все остальные (кроме, естественно, Худжамова), при этом Мандзюк действовал в центре, уступив правый фланг Пашаеву.
Нельзя сказать, что вышеуказанный квартет созидателей здорово справлялся со своими обязанностями в первом тайме, но гол был забит довольно быстро. Правда, он стал следствием, в основном, мастерства Назаренко. Сергей получил возможность для удара из-за штрафной и четко положил мяч в левый верхний угол.
У сербов и до этого был один неплохой момент (Мильяш сильно пробил из-за штрафной, но мяч прошел мимо дальнего нижнего угла), а после гола Назаренко наши соперники встрепенулись. В составе сербской дружины было немало классных исполнителей, потому в первом тайме нашей защите довелось потрудиться, в ряде эпизодов было тяжеловато. В особенности после прохода Йовановича по левому флангу, после которого мяч рикошетом попал в штангу наших ворот. Бывший «горняк» едва не забил мяч нынешнему футболисту «Шахтера».
Кроме этого момента были опасные прострелы, навесы, но голевых шансов больше не было. В свою очередь, сборная Украины впереди до перерыва действовала весьма пассивно. Не очень заметен был Воронин (судя по матчам Бундеслиги, находящийся в хорошей форме), как и игравший против своих Девич, не было и удачного взаимодействия между нашими атакующими футболистами, не хватало движения. В защите же, не считая момента Йовановича, обошлись без особых проблем.
По большому счету таким же получился и второй тайм. Вся острота у наших ворот свелась к нескольким дальним ударам, примерно так же опасно атаковали и украинцы. Игра протекала размеренно, смотреть ее было не слишком интересно.
Двумя дальними ударами отметился Шевчук − с первым справился вратарь, второй был неточным. Заменивший Воронина Гоменюк завершал, наверное, лучший момент тайма, но проникнув вслед за проникающей передачей Чигринского в штрафную форвард «Днепра» пробил во вратаря. В этом эпизоде вполне можно было забивать.
У сербов было активное начало. Красич мощно пробил из-за штрафной − Худжамов отбил мяч. Затем Рустам немного неуверенно сыграл на выходе, но сам же и исправился. Наконец, Тошич (новичок «МЮ») сильно пробил издали и вновь Худжамов был на месте. В целом, к вратарю претензий нет.
Если честно, то больше о втором тайме сказать нечего. Была, конечно, серия атак, которые, как говорил Глеб Жеглов, «могли бы», но та составляющая этих созидательных действий, которую нужно додумывать, превосходит реальную. В целом, к концу второго тайма финального матча футболистам обеих сборных этот кипрский турнир, сложилось впечатление, изрядно надоел. Мне все-таки кажется, что такое растянутое на два дня игровое бытие сборной хуже одной нормальной товарищеской игры боевым составом, а не с трудом собранными двумя (с выписанными игрокам трудоминутами, так что б, примерно поровну). Ну а по результату все вышло чудесно и год начался для сборной Украины с двух побед и выигранного турнира. Будем надеяться, что это не вся, почерпнутая на Кипре польза.
+++
Садовий має жаль на Кметя
Portal.lviv.ua
12.02.09
Депутат Львівської міської ради Андрій Чіпко обурений через те, що міських обранців фактично усувають від процесу підготовки Львова до Євро-2012. Висновок, що депутатів ігнорують, А.Чіпко зробив після того, як їх не запросили на зустріч із генеральним секретарем УЄФА Девідом Тейлором, який на початку місяця відвідав з оглядовим візитом Львів.
«Нас не попередили про приїзд Девіда Тейлора, щобільше, перенесли заплановану на той день сесію міськради. Однак депутатів навіть не попередили про те, що сесії не буде», − обурився депутат. Натомість міський голова Львова Андрій Садовий побідкався на таке недоопрацювання секретаріату міськради, а водночас нажалівся на керівництво області. «Приїзд Девіза Тейлора організовувала обласна адміністрація, і мене також не запрошували. Добре, що я був поінформований і прийшов», − зазначив мер Львова.
+++
До Євро-2012 Львову треба спростити дозвільну систему, − регіональна місія Агентства США з міжнародного розвитку
Zaxid.net
12.0.209
«Законодавство України має бути доступним для громадян, від цього залежить розвиток країни. У порівнянні із іншими країнами, в Україні дозвільна система є однією з найменш прозорих, найнесприятливішою, тому іноземні підприємці не хочуть сюди інвестувати. Навіть відомі люди затрачають неймовірну кількість часу на отримання дозволів», − зазначила 12 лютого під час прес-конференції за підсумками візиту до Львівського міського дозвільного офісу заступник директора регіональної місії Агентства США з міжнародного розвитку в Україні, Білорусії, Молдові Сара Вайнз.
Також львівській дозвільний офіс відвідали сьогодні заступник голови Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Галина Яцишин, директор компоненту вдосконалення нормативно-правового регулювання Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям USAID/TIBA Олександр Шабалков.
«Для того, аби Львів став хорошим майданчиком для проведення Євро-2012, необхідно спрощувати дозвільну систему, необхідно знімати перешкоди для інвесторів», − додала С.Вайнз. Вона також зазначила, що у Львові спостерігаються позитивні тенденції у порівнянні із багатьма іншими регіонами України щодо вдосконалення дозвільної системи: «Ми очікуємо, що час на отримання дозволів буде скорочено на 200%, зменшення корупції на 5%-50%, вартість отримання дозволів на 20%-30%».
Своєю чергою перший заступник міського голови Львова Олег Синютка повідомив, що після того, як будуть внесені всі необхідні зміни до законодавства України, Львів перейде на новий шабель роботи у сфері видачі дозволів: «Людина здаватиме документи лише раз, одній людині, і приходитиме вже за готовим документом».
Представник Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям USAID/TIBA О.Шалбаков зазначив, що Львівському дозвільному офісу надано рекомендації з вдосконалення дозвільної системи на місцевому рівні, які були розроблені за участі та з врахуванням досвіду львівського дозвільного центру. Рекомендації призначені допомогти містам України покращити місцеву систему видачі дозволів.
Довiдка ZAXID.NET
Єдиний дозвільний офіс працює у Львові з 16 квітня 2007 року. Зраз він видає 117 різноманітних дозволів підприємцям. Щомісяця таких дозволів видається до 1300 одиниць. Минулого року було видано 14844 дозвільних документів. На 67% звернень є позитивна відповідь.» Єдиний дозвільний офіс Львова є одним з прикладів ефективного налагодження процесу видачі документів дозвільного характеру за принципом організаційної єдності та його робота і якість послуг постійно вдосконалюється, є надзвичайно важливим підвищувати поінформованість як місцевої громади про роботу центру, так і поширювати цей досвід та напрацьовані практики серед інших міст Львівської області та України Всього в Україні створено 681 дозвільний центр.
+++
Глава Шевченковской райадминистрации Киева просит президента предотвратить кризис в столице
Интерфакс-Украина
12.02.09
Глава Шевченковской районной администрации Киева Виктор Пилипишин обратился к президенту Украины Виктору Ющенко с просьбой предотвратить финансовый и техногенный кризис в столице.
«Как руководитель одного из столичных районов, которому местная община поручила защищать свои интересы, прошу Вас принять меры для предотвращения финансовый и техногенный кризис, признаки которого углубляются в Киеве, а также ликвидировать правовой нигилизм и манипулирование общественной мыслью, что уже стало нормой для столичной власти», − говорится в заявлении В.Пилипишина.
Глава райадминистрации отмечает, что столичные власти перетягивают на себя властные полномочия, пытаясь без согласования с районными общинами централизовать власть в столице, руководствуясь интересами отдельных политический партий, или даже настроениями своего руководителя.(…)
(…)Он также отмечает, что вследствие недовыполнения бюджета сворачиваются жизненно-необходимые для Киева социально-экономические программы, задерживается выплата заработной платы, есть риск несоблюдения сроков создания инфраструктуры для проведения финальной части чемпионата Европы по футболу «Евро-2012».
+++
800 млн грн запозичень на підготовку до «Євро» заведуть Львів у довговічну боргову яму, − депутат Стецьків
Zik.com.ua
12.02.09
Голова бюджетної комісії Львівської міськради Андрій Стецьків назвав проект бюджету розвитку Львова на 2009 рік проблемним у частині фінансування підготовки до «Євро-2012». На цьому він наголосив у коментарі журналістам сьогодні, 12 лютого. Про це повідомив кореспондент ЗІКу.
«Видатки на «Євро» є досить великі. Питання, як їх забезпечити. Якщо за рахунок запозичень, то важливо − під які відсотки, адже ми можемо зайти у довговічну боргову яму», − сказав Стецьків. Він пропонує передбачати на підготовку до «Євро» невеликі суми, які передбачені доходами, а також вимагати субвенцій з Державного бюджету на об’єкти «Євро» і будівництво стадіону.
За словами Стецьківа, бюджет розвитку передбачає дохідну частину − 240 млн грн та 800 млн грн запозичень, з яких 470 млн від ЄБРР та 300 млн − «просто запозичення − ми розуміємо, що це не реальні запозичення».
Стецьків розповів, що ЄБРР ставить серйозні вимоги − має бути проектно-кошторисна документація під всі об’єкти. «А її нема. Тому кредит від ЄБРР Львів зможе отримати лише вкінці 2009 року», − пояснив він.
Частину бюджету розвитку Стецьків назвав реалістичною до виконання. Йдеться про доходи у розмірі 240 млн грн, з яких 150 млн з продажу майна, решта − від продажу землі. Відповідно реалістичними є видатки, сплановані під ці статті доходів.
Нагадаємо, що у цей час триває сесія Львівської міської ради, на якій мав би бути затверджений остаточний обсяг бюджету розвитку − головної складової спеціального фонду бюджету Львова.
12 січня Львівська міська рада пізно ввечері, об 11.00, затвердила бюджет міста. Тоді ж депутати відмовилися голосувати за не реальний бюджет розвитку. При цьому пропозиції депутатів, зокрема, до загального фонду, окремо не голосувалися. Саме тому у коментарі ЗІКу того ж 12 січня голова фракції УНП Юрій Кужелюк зазначив, що кожен депутат думає, що врахували саме ті пропозиції, які декларувались, а як є насправді, − ніхто не знає.
Через деякий час депутати почали звинувачувати міського голову Львова Андрія Садового у тому, що він не підписує ухвалений бюджет. Вони зажадали, щоб він негайно це зробив і щоб оприлюднив бюджетну ухвалу на офіційному сайті Львівської міської ради. Отож, на сьогодні ухвала від 12.01.2009 № 2312 оприлюднена: Цитуємо:
«1. Установити загальний обсяг доходів міського бюджету м.Львова на 2009 рік в сумі 1 640 989,3 тис.грн. згідно з додатком 1.
Обсяг доходів загального фонду бюджету визначити в сумі 1 360 846,8 тис.грн., спеціального фонду бюджету − 280 142,5 тис.грн., у тому числі бюджету розвитку − 52 427,4 тис.грн».
Довідка ЗІКу.
Львів не виконав бюджет розвитку 2008 року у частині надходжень від продажу земельних ділянок. Про це 30 грудня під час прес-конференції повідомив начальник управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міськради Михайло Бокало.
З його слів, торік від продажу земельних ділянок було заплановано одержати 107 млн грн надходжень до бюджету розвитку, а надійшло 31,5 млн грн.
«Ми провели лише два аукціони. Більш як півроку проведення аукціонів було заборонено. У жовтні заборону зняли, почалася економічна криза і попит на землю впав», − пояснив Бокало.
Він зазначив, що ціни на землю у Львові впали на 20−30%.