Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Интернет − нейтральные оценки

 

У конкурсі на будівництво стадіону у Варшаві візьмуть участь 6 фірм

  

Юрій Банахевич 

Укрінформ

10.02.09

Шість міжнародних консорціумів візьмуть участь у тендері щодо виконання другого етапу робіт з будівництва Національного стадіону у Варшаві до Євро-2012. До кінця тижня фірми отримають конкурсну документацію і матимуть 40 днів на те, щоб скласти особисті кінцеві пропозиції, передає власний кореспондент УКРІНФОРМу.

  

У конкурсі візьмуть участь: німецько-польський консорціум спілок Max Boegl Polska, Max Boegl Buunternehmung GmbH&Co.KG та Budimex Dromex; німецько-польський консорціум фірм Eiffage Budownictwo Mitex SA та Bauglsellschaft Walter Hellmich GmbH; німецько-польсько-австрійський консорціум фірм Alpine Bau Deutschland AG, Alpine Construction Polska та Hydrobudowa Polska SA i PBG SA. Крім того, участь у тендері братимуть польсько-грецький консорціум фірм Przedsiebiorstwo Robot Inzynieryjnych Pol-Aqua SA (нині виконує перший етап робіт на Варшавському стадіоні − УКРІНФОРМ), J7P Avax та Mostostal Warszawa SA; ірландсько-польський консорціум фірм John Sisk&Son Ltd і Henpol; консорціум португальських фірм та їхніх польських спілок − MSF Moniz da Maia, Serra & Fortunato Empreiteiros SA, MSF-Polska, Sociedade de Construcao Soares da Costa SA, FDO Construcoes, Alexandre Barbosa Borges SA, ABB-FDO Polska Martifer.

  

Нині на місці Національного стадіону у Варшаві триває перший етап робіт з будівництва спортивної арени, де має відбутися матч-відкриття ЧЄ-2012. Фірма Pol-Aqua SA працює з випередженням графіку на 20 відсотків. З огляду на це, керівництво Національного центру спорту (NCS) РП, яке контролює будівництво спортивної арени, розглядає можливість дозволити нинішньому підрядникові виконати частину робіт другого етапу спорудження. Йдеться про 5 відсотків обсягів робіт, що оцінюється у 125,4 млн злотих (понад 40 млн дол США). Остаточне рішення з цього питання прийматиметься спеціально створеною конкурсною комісією, яка розглядає юридичні та технічні аспекти будівництва.

  

Директор NCS Рафал Каплер позитивно оцінив будівництво Національного стадіону до футбольного єврофоруму. “Сьогоднішня інформація дійсно хороша. Найважливіше, що ми дотримуємося графіка, і все вказує на те, що немає загроз для початку виконання другого етапу робіт із спорудження стадіону у визначені терміни − у травні”, − відзначив він.

 

Другий етап робіт, згідно з графіком, повинен завершитися у червні 2011 року. Всього Національний стадіон у Варшаві вміщуватиме 55 тис. глядачів. Під ним розміщуватиметься підземний паркінг на 1,8 тис. автомобілів. Ціла конструкція стадіону передбачає багаторівневу структуру, де розташовуватимуться, зокрема: фітнес-клуб (2,4 тис кв. м), конферец-зали (3,4 тис. кв. м), офіси (3,2 тис. кв. м), ресторани (900 кв. м). Магазини та кіоски займатимуть 4 тис. кв. м, музей спорту − 2 тис. кв. м, 1,8 тис. кв. м виділено для клубу вболівальників.

+++

Міністерство охорони здоров'я наполягає на запровадженні в Україні до 2012 року обов’язкового медичного страхування

УНІАН

10.02.09

У Міністерстві охорони здоров'я України наполягають на тому, щоб в Україні до 2012 року було запроваджено обов’язкове медичне страхування.

Як передає кореспондент УНІАН, про це сьогодні на брифінгу заявив заступник міністра охорони здоров’я Володимир ЮРЧЕНКО.

Пояснюючи позицію міністерства, він, зокрема, звернув увагу на можливі ускладнення оплати іноземцями медичних послуг, що надаватимуться їм в Україні в період проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року. В.ЮРЧЕНКО також наголосив на необхідності запровадження в Україні та Польщі єдиного стандарту надання медпослуг під час Євро-2012.

“Ніхто (з іноземців − УНІАН) не матиме обмежень в отриманні медичних послуг, але як вони будуть оплачуватися − ще не визначено”, − сказав В.ЮРЧЕНКО. Він додав, що перед поляками питання оплати за медичні послуги не стоїть, бо там медичне страхування вже давно введено.

За його словами, на сьогодні діє постанова уряду від 1990 року щодо надання медичних послуг іноземцям, проте вона вже застаріла, і її потрібно або змінити, або прийняти новий закон. До того ж, повідомив заступник міністра, вже є чотири варіанти проекту закону про обов’язкове медичне страхування в Україні.

В.ЮРЧЕНКО зазначив, що для МОЗ не принципово, який саме законопроект буде прийнято, а головне його ухвалення.

“Позиція Міністерства охорони здоров'я у тому, щоб цей закон був прийнятий”, − підкреслив він.

+++

U-21: турки не встояли проти команди Яковенка

Ffu.org.ua

10.02.09

Матч №1

Туреччина (U-21) − Україна (U-21) − 2:2.

Голи: 0:1 Фурта (5), 1:1 Тевсіт Косе (19), 1:2 Касьян (59), 2:2 Тевсіт Косе (62, з пенальті).

Україна (U-21): Загладько (Шеліхов, 46), Матвєєв, Голодюк (Фартушняк, 46), Вовкодав, Яворський, Сахневич, Федорчук, Поступаленко (Білий, 46), Ярмоленко (Бідловський, 46), Касьян, Фурта.

Матч №2

Туреччина (U-21) − Україна (U-21) − 1:2

Голи: 0:1 Коноплянка (25), 1:1 Їлдирім Іркан (29), 1:2 Васін (69).

Україна (U-21): Каніболоцький, Селін, Родина, Ракицький, Григорик (Фартушняк, 60), Степаненко, Чеснаков, Морозюк, Зозуля, Васін, Коноплянка.

У вівторок, 10 лютого, молодіжна збірна України, котру очолює Павло Яковенко, провела в турецькому місті Ізмір два контрольні матчі проти місцевих однолітків. У першому матчі українці здобули нічию, а другий − виступаючи умовно основним складом − виграли з мінімальним рахунком.

Вдалий дебют львів’янина

Зазначимо, що перший матч розпочався із хвилини мовчання в пам'ять про Максима Пашаєва, котрий нещодавно загинув в автокатастрофі... Як і очікувалось, у цьому спарингу наставник «синьо-жовтих» задіяв дуже експериментальний склад. Зокрема, на полі з’явились одразу шість дебютантів молодіжної команди України − Яворський, Сахневич, Матвєєв, Касьян, Шеліхов та Фурта. Саме останній уже на п’ятій хвилині матчу відзначив свій дебют забитим голом. Зауважимо, що нападник львівських «Карпат» зробив це не без допомоги турецького воротаря, котрий помилився при перехопленні, − забивав Юрій уже в порожні ворота.

Турецька відповідь

Після результативної атаки українці очікувано віддали ініціативу суперникам, намагаючись шукати свого щастя у контратаках. Одначе довго втримувати свої ворота на замку «синьо-жовті» не змогли. За чверть години господарі зрівняли рахунок: найактивніший у їх складі Тевсіт Косе увірвався до карного майданчику, обігравши Сергія Яворського, та поцілив у дальній нижній кут воріт. Українці одразу ж перехопили ініціативу, і до перерви організували з десяток непоганих атак на ворота суперників, та реалізувати бодай одну з них не судилось.

Касьян продовжує почин Фурти

Утім, по перерві наші хлопці надолужили втрачене. Ще один дебютант − нападник донецького «Шахтаря» Олександр Касьян − відправив м’яча до сітки воріт після скидки Володимира Бідловського. І знову ж турецькі футболісти не забарилися з відповіддю. За кілька хвилин арбітр призначив пенальті в наші ворота, котрий вдало реалізував все той же Тевсіт Косе. Після цього обидві команди вели досить рівну гру, котра логічно завершилася унічию.

Історія повторюється

У другому товариському матчі, котрий відбувся ввечері того ж дня, турецька та українська «молодіжки» зустрічались у складах, які, за великим рахунком, можна називати наближеними до основних. З-поміж дебютантів нашої збірної у звітному поєдинку з’явився лише динамівець Вадим Родина. Початковий відтинок гри залишився за гостями, котрі досить активно тиснули на редути суперників. На 25-й хвилині потуги українців утілилися в перший гол зустрічі: це дніпропетровець Євген Коноплянка блискуче виконав штрафний удар метрів з двадцяти п’яти! Утім, як і в першій зустрічі сьогодні вранці, «синьо-жовті» не довго тішились перевагою. Вже за чотири хвилини Їлдирім Іркан поцілив у сітку воріт Антона Каніболоцького з далекої відстані.

Переможний фініш Васіна

Надалі українці загалом мали невеличку перевагу, однак атаки турків видавалися трохи гострішими. У одному з епізодів лише неабияка реакція Каніболоцього завадила нашим суперникам забити. Утім, в середині другого тайму українці знову вийшли вперед − і знову у нагоді став стандарт у виконанні Коноплянки. Після його потужного удару воротар спочатку невдало відбив м’яча, потім, намагаючись вибити його, ненароком відпасував на Дениса Васіна, котрий відправив м’яча у сітку. До фінального свистка підопічні Павла Яковенка, звісно, більше уваги приділяли захисту власних воріт. Хоча наприкінці матчу, здалось, їм не впоратись із цим завданням. Одного разу Андрій Фартушняк навіть мусив вибивати м’яча з порожніх воріт. Урешті-решт, «синьо-жовті» довели справу до переможного кінця.

+++

Не «зимові» аргументи України

Юрій Малишев

Ffu.org.ua

10.02.09

Український вболівальник від поєдинків у лютому, в міжсезоння, зазвичай не очікує від вітчизняних команд видовищної гри. Тому перемога «синьо-жовтих» з рахунком 3:2 в прем’єрному для них у 2009 році матчі над Словаччиною, яка лідирує у своїй відбірній групі ЧС-2010 і випереджає фаворита − Францію, тим приємніша, що досягнута на фоні продемонстрованого далеко не «зимового» футболу.

Достойна гра, нормальний результат

Колишній гравець української збірної Дмитро Михайленко, який виступає нині у чемпіонаті Кіпру, після завершення зустрічі зізнався, що не очікував таких швидкостей і такої якісної гри у виконанні своїх співвітчизників, тим більше, йому є з чим порівнювати. Адже Дмитро бачив майже всі поєдинки національної команди з того часу, як її очолив Олексій Михайличенко. Певною мірою таку думку поділяє і сам головний тренер, який в інтерв’ю офіційному сайту ФФУ так прокоментував перемогу над словаками: «Гра, на мій погляд, з нашого боку була досить непоганою. Спостерігалося непогане взаєморозуміння, були показані пристойні швидкості, грамотні дії з тактичної точки зору. Звичайно, з огляду на те, що ми пропустили два м’ячі, можна констатувати, що без помилок не обійшлося. Проте якщо проаналізувати хід самої гри, то в нас було достатньо можливостей, аби задовго до фінального свистка забезпечити переможний рахунок».

Підтримка президентів та діаспори

Саме за те, що збірна, володіючи відчутною перевагою, забила вирішальний гол лише на 83-й хвилині, свої «претензії» Михайличенку, щоправда, у жартівливій формі, висловив президент ФФУ Григорій Суркіс, який переглядав поєдинок в компанії з президентами київського «Динамо» та харківського «Металіста» − Ігорем Суркісом та Олександром Ярославським на звичайній трибуні (як не дивно, однак з VIP-ложі місцевого стадіону, яка розташована доволі низько, поле видно не повністю − заважають лави для запасних). А вираз обличчя глави федерації не залишав сумнівів у тому, що грою, не кажучи вже про результат, він залишився задоволений. Задоволеними залишилися і близько сотні вболівальників «синьо-жовтих» з місцевої діаспори, які за своєю чисельністю десь вдвічі переважали прихильників словацької команди. Також на трибунах можна було побачити у повному складі і дублерів київського «Динамо», які неподалік Лімасолу, у Айанапі, проводять тренувальний збір.

Назустріч клубам

Продовжуючи тему «Динамо», слід зазначити, що одразу після гри збірної гравці основного складу киян вирушили до іспанської Марбельї у розташування своєї команди. Олексій Михайличенко пояснює це наступним чином: «Ми, звісно, не могли не враховувати той факт, що нашим клубам наступного тижня належить виступати в Кубку УЄФА, відтак спробували максимально врахувати їхні інтереси. Динамівці відбули з Кіпру на день раніше тому, що вони проводять матч єврокубку 18-го, а гірники − на день пізніше. З іншого боку, аби «збірники» не марнували дорогоцінний час підготовчого періоду, і не витрачали його на виснажливі перельоти, наш чартер з Кіпру попрямує спершу до Туреччини, де перебувають «Шахтар», «Металіст», а також «Дніпро», «Арсенал» та «Зеніт», а вже з Анталії ми вирушимо до Києва».

Повернення Ротаня

Одним з цікавих і вдалих ходів, до якого вдався у матчі зі словаками головний тренер, фахівці відзначають появу на місці одного з двох опорних півзахисників Руслана Ротаня, який, до речі, не грав у «синьо-жовтій» формі цілий рік. Після гри Руслан зізнався, що вже забув, коли діяв на цій позиції, проте Михайличенко у такому тактичному ході не вбачає нічого надзвичайного: «Я знаю Ротаня як універсального футболіста, який може зіграти в півзахисті і на краю, і опорним, і «під нападаючими». Коли Руслан в оптимальній формі, він може продуктивно діяти на будь-якій позиції. Щодо сьогоднішнього матчу, то, дійсно, він повинен був активно допомагати Сергію Валяєву в руйнуванні, створювати насиченість в центрі поля, не допускати там свого роду розрідженості, адже Кравченко і Алієв схильні більше працювати на атаку. Хоча повинен зауважити, що динамівці, у свою чергу, теж достатньо попрацювали на оборону. Вони чудово розуміють, що в сучасному футболі на «чистих м’ячах» грати не можна, і потрібно бути однаково корисним як в атаці, так і в захисті».

«Кожна гра − крок уперед»

Практично з перших і до останніх хвилин в діях українських футболістів впадали в очі самовідданість, зарядженість на боротьбу, бажання перемоги. У свою чергу Олексій Михайличенко не схильний надавати великого значення контрольним поєдинкам, стверджуючи, що вони, насамперед за своєю психологією, суттєво відрізняються від офіційних. Проте й недооцінювати товариські матчі тренер не збирається: «Кожна гра повинна бути кроком вперед. Як би ми чудово не діяли вчора, вже навіть сьогодні це не дає гарантії на успіх. Тож ми прагнемо працювати так, аби у футболістів постійно була присутня мотивація, не лише в іграх, а навіть під час виконання кожної вправи на тренуванні. Не буде в них цього − тоді сподіватися на прогрес практично неможливо».

+++

Металлисту» нужно 45 миллионов. Дадут ли депутаты горсовета?

News.mediaport.ua

10.02.09

Сорок пять миллионов гривен − столько просят чиновники у депутатов городского совета на «самую важную харьковскую стройку» этого года − стадион «Металлист». Главную спортивную арену города планируют открыть после реконструкции уже в декабре. По словам мэра Михаила Добкина, для первой столицы это очень большая сумма. Поэтому, чтобы убедить депутатов, совещание проводят непосредственно на месте.

Михаил Добкин, городской голова: «Я вам просто хочу сказать, какой суммой город может варьировать на год. Это порядка 300 млн. гривен. Это те деньги, которые не идут на делегирующие полномочия. Поэтому после совещаний со своими коллегами было принято решение, что мы проведем выездное заседание для руководителей постоянных комиссий харьковского горсовета, которые будут этот вопрос уже рассматривать с остальными депутатами. Для нас очень важно, чтобы это решение было единогласно поддержано в зале».

Пока чиновники совещаются − за окнами не останавливается работа. Сегодня все силы строителей брошены на крышу спортивной арены. Металлические опоры уже возведены над Западной и Восточной трибунами. На очереди − так называемая «фанатская трибуна» − Северная. Разбирать старую крышу и ставить опоры для новой, по словам строителей, здесь начнут уже на следующей неделе.

Сергей Стороженко, зам. председателя облгосадминистрации: «Вот это такой краб, который на своих лапках держит всю 3-х с лишним тысячетонную конструкцию. И за счет этого мы получили вот те самые «чистые» места. Поскольку ни одна «ферма» не упирается на внутреннюю часть трибуны, заграждая просмотр зрителю».

«Мы поддерживаем отечественного производителя!». В отличие от других украинских городов, в Харькове проектируют, конструируют и строят стадион только местные специалисты. Из зарубежного − только одна огромная труба − основа будущей крыши. Только потому, объясняет вице-губернатор Сергей Стороженко, что в Украине таких не производят. Эти трубы используются только для транспортировки газа.

Александр Чуб, главный проектировщик стадиона «Металлист»: «Это довольно мощное сооружение. По своей конструкции это больше трех тысяч тонн. Вес этой конструкции. Но в отношении всего комплекса, всей конструкции, вы видите, это достаточно ажурная конструкция, архитектурная».

После реконструкции «Металлист» станет третьим по вместимости стадионом в Украине. После столичного НСК «Олимпийский» и донецкой «Донбас-арены». Если еще полтора года назад харьковские чиновники осторожно надеялись только на один матч Евро-2012, то сегодня уверенно рассчитывают на две-три игры с участием сборных из Европы.

Получит ли главная спортивная арена Харькова необходимые 45 миллионов гривен из городской казны, депутаты решат в конце февраля.

А в апреле Харьков ждет еще одно важное футбольное событие − в первую столицу приедет глава Европейской футбольной ассоциации Мишель Платини.

+++

Правила футбола могут быть изменены

Podrobnosti.ua

11.02.09

Двадцать восьмого февраля Международный совет футбольных ассоциаций (IFAB) соберется в североирландском городе Ньюкасле в графстве Даун на 123-ю ежегодную генеральную встречу.

Повестка встречи уже утверждена. В частности будет обсуждаться ряд возможных изменений к правилам футбола и регламенту проведения матчей. Так, IFAB оценит целесообразность изменения Правила 3 (Количество игроков) в сторону увеличения максимального числа замен в случае назначения дополнительного времени. А также Правила 7 (Длительность матча) в сторону увеличения максимальной длительности перерыва между первым и вторым таймами.

В числе прочих тем обсуждения − недавний эксперимент, одобренный IFAB, по привлечению двух дополнительных арбитров к работе на матчах, а также введения института удаления игроков на время (на скамейку штрафников).

IFAB был основан в 1886 году футбольными ассоциациями Англии, Шотландии, Уэльса и Северной Ирландии. Исторически сложилось так, что этот орган стоял на страже правил футбола. При голосовании каждая британская федерация имеет по одному голосу, а ФИФА, представляющая остальные 204 ассоциации стран мира, обладает четырьмя. Для того, чтобы то или иное предложение было принято, требуется 75% голосов.

+++

Українсько-німецький та Німецько-український форуми домовились підтримувати бізнес в умовах економічної кризи  

Uspp.org.ua

10.02.09

ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА

Українсько-німецький та Німецько-український форуми на спільному засіданні у Берліні заявили про намір підтримувати бізнес в умовах економічної кризи. Про це повідомив Голова Українсько-німецького форуму, Президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.(…)

(…)У Берліні Голова УНФ провів зустріч із заступником Президента Німецької залізниці Отто Візгойєм, під час якої обговорювалась активізація співпраці у сфері логістики, транзитних можливостей України і тарифної політики. Сторони домовились провести у березні спільне засідання у Києві, на якому презентувати проекти у сфері розбудови транспортної інфраструктури, зокрема, в рамках підготовки до Євро-2012. (…)

+++

Товарищеский матч. Словакия − Украина 2:3. Задорно

Павел Булах

Ua-football.com

10.02.09

Международный турнир. Полуфинал

Кипр. Лимассол. «Цирион Атлетик Центр»

Словакия − Украина 2:3

Голы: Виттек 45, Хамшик 69 − Валяев 10, Селезнев 47, Милевский 83 (пен.)

Словакия: Сенецки, Шкртел, Марек Чех, Штрба (Хамшик 57), Козак (Мартин Петраш 79), Шестак, Виттек, Дурица, Печалка (Куцка 57), Пекарик (Штивар 84), Обжера (Стох 70)

Украина: Шовковский, Несмачный, Мандзюк (Пашаев 46), Чигринский, Валяев (Тимощук 77), Алиев, Селезнев (Гоменюк 67), Милевский, Кравченко (Калиниченко 77), Михалик, Ротань

Предупреждения: Кравченко 57, Чигринский 67

Первое впечатление от газона «Цирион Атлетик Центр», что в Лимассоле, осталось крайне позитивное. Это я к чему упомянул: озаботившись в день встречи поиском более-менее удобоваримого фото кипрского стадиона, отыскал лишь несколько снимков образца 2005 года и немного даже испугался − не переломают ли наши соколики ноги на таком огороде. Но нет, переложили киприоты газон. А вот записью гимна Украины − не озаботились. Словаков почествовали, а с украинцами − накладка вышла. Наши игроки постояли в тишине, усмехнулись и отправились словакам руки жать.

Стартовый состав сборной Украины, в принципе, ничем особо не удивил, а удивило, скорее, расположение отдельных игроков на поле. Место в воротах занял Александр Шовковский (на скамье запасных остался еще один «резервист» − Рустам Худжамов); в центре обороны привычно расположились Чигринский и Михалик, слева окопался Несмачный, справа − Мандзюк; опорными полузащитниками Михайличенко выпустил Сергея Валяева и, сюрприз, Руслана Ротаня, чуть левее играл Кравченко (оставляя при этом край бровки для подключений Несмачного), чуть правее − Алиев (опять же, оставляя бровку для подключений Мандзюка; на острие атаки действовал Евгений Селезнев, а под ним − Артем Милевский, частенько «подсаживаясь» куда глубже, чем положено форварду, и помогая хавбекам организовывать атаки.

Некоторых, наверняка, заинтересует: а с той ли сборной Словакии мы играли, которая в отборе к ЧМ-2010 в группе 3 шороху наводит, после четырех туров занимая первое место? С той самой. Из новых лиц − только защитник «Жилины» Марио Печалка в «основе», а также вышедшие на замену Юрай Куцка, Мирослав Стох и Петер Штивар. Остальные − все поиграли в отборочном турнире и приложили бутсу к промежуточному лидерству.

В дебюте поединка мячом чаще владели словацкие футболисты, правда, термин «владели» здесь можно применить с небольшой натяжкой. Комбинационные действия команды Владимира Вайсса оставляли желать лучшего, а весь креатив, по сути, сводился к верховым забросам в штрафную, причем частенько − не акцентированным, наобум. Украинцы, в свою очередь, старались мяч по полю катать меньше, а середину поля проходить быстрее, действуя, преимущественно, в «партере». Основной созидательной силой здесь выступал Алиев, которому по мере сил помогали Кравченко, Милевский и Валяев, а Ротань, что крайне занятно, все это время страховал партнеров в теплой компании украинских центрбеков.

Первый более-менее опасный момент в матче создал Алиев. Александр со штрафного, «поставленного» метрах в 25-ти от ворот, пробил над дальней крестовиной. Словаки ответили рейдом Станислава Шестака, который шустро так ввинтился в штрафную Шовковского по левому флангу − пришлось голкиперу сборной Украины отлавливать то ли удар, то ли прострел с острого угла. Тут же, номинальным хозяевам удалась самая, пожалуй опасная комбинация в первой половине встречи − Ян Козак, после розыгрыша штрафного, как рукой забросил мяч на линию вратарской, где Шкртел преиграл в воздухе опекуна и головой пробил над перекладиной. А украинцы − взяли да забили.

Дело было так: Александр Алиев выдал передачу с полукружья штрафной вправо, на забытого защитниками Валяева, а тот, положив корпус, ювелирно загнал мяч от штанги в дальний угол − 0:1. Молодчина, Сергей, хладнокровно и весьма своевременно.

После этого на поле наступило некое затишье, перемежаемое редкими передачами словацких полузащитников на ход форвардам, которые более-менее благополучно отлавливал на опережении Александр Шовковский. Украинцы, в принципе, тоже не скучали, местами, неплохо комбинировали, однако дивидендов это особых не давало − с «последним пасом», сродни тому, который выдал Алиев на Валяева, никак не клеилось. Разок Милевский, стянув на себя двух защитников, сбросил под удар Кравченко, но удар Сергея пришелся прямо в перчатки Штефану Сенецки, а прострелы Несмачного и Милевского на Селезнева вычитал голкипер словаков. В эпизоде с прострелом Артема хотелось бы отметить, как лихо форвард «Динамо», не опуская мяч на землю, прошел двух защитников. Если бы еще передача на дончанина прошла − эпизод этот стал бы одним из украшений матча.

Время шло, Козак и Кравченко поочередно проверили на прочность стенку, Марио Печалка грохнул издали в дальний угол − Шовковский без особых проблем забрал, на 41-й минуте кипрский рефери Кайлис Паникос прозевал нарушение Мандзюка на Шестаке (а ведь тот на Шовковского «вываливался», чем не фол последней надежды?), а затем… затем подопечные Вайсса сравняли счет в матче.

Виттек, спиной к воротам, принял в штрафной передачу с левого фланга, не обратил ни малейшего внимания ни на Ротаня перед собой, ни на Михалика за плечами, спокойно развернулся и с левой ноги загнал мяч в ближнюю девятку. Шовковский, как тяжелый, до отказа загруженный снарядами бомбардировщик, с трудом оторвался от газона, но прыжком я бы это не назвал. В общем, не дотянулся Александр − 1:1.

Так первую половину встречи и закончили. Что хотелось бы отметить − так это частые и не всегда оправданные фолы украинцев в опасной близости от своей штрафной. Ладно, у словаков не нашлось «спецов по стандартам», а у тех же англичан − тоже не найдется?

В перерыве Алексей Михайличенко сменил Мандзюка на Пашаева (замена, скорее всего, запланированная, ибо Виталий каким-то особым браком в сравнении с остальными защитниками не выделялся) и поменял Кравченко с Алиевым местами. Сергей сместился вправо, Александр − влево. Что ж − не зря. Ибо первая же атака украинцев по левому флангу завершилась взятием ворот Штефана Сенецкого.

Комбинацию, пободавшись на бровке, начал Милевский. Артем отдал на Алиева и рванул вдоль боковой линии. Александр протащил метров двадцать, катнул в штрафную на Милевского, Артем ушел от опекуна и шикарно, мимо двух словацких центрбеков, подсек мяч на дальнюю штангу точнехонько на голову Селезневу. Евгению оставалось лишь не промахнуться мимо пустого угла ворот, и форвард «Шахтера» не подвел − 1:2.

После этого желто-синие отдали территориальную инициативу сопернику и принялись спокойно обороняться, выжидая шанса для толковой контратаки. При этом, с избранной тактикой не клеилось как у тех, так и у других − подопечные Вайсса никак не могли завершить свои многоходовки вразумительной последней передачей, постоянно сбиваясь на банальные фланговые (очень часто − неточные) навесы, а номинальные гости слишком долго и топорно выводили мяч со своей половины поля, что исключало всякую возможность для разящего контрвыпада.

По сути, единственным более-менее примечательным в этом плане эпизодом стала контратака на 65-й минуте встречи : Милевский подхватил мяч на правом фланге, притормозил, оценил ситуацию и набросил на ход Селезневу. Евгений поставил корпус, заставил защитника сфолить на себе, а после прострела Алиева со штрафного Михалик, ворвавшись на ближнюю штангу, не смог переправить мяч в ворота.

Словаки же − вновь сравняли счет. Козак подал от флажка, мяч скользнул под ногами Шестака и его опекуна на дальнюю штангу, где самым расторопным оказался вышедший на замену Марек Хамшик − 2:2.

Украинцы резко активизировались, и у ворот Сенецкого тут же стали возникать опасные моменты. Для начала, после подачи углового Алиевым Милевский пробил головой рядом с дальней штангой, затем Сенецкий вытащил удар в упор самого Алиева, а еще минут через пять словацкий голкипер парировал удар головой Ротаня. Вот, спрашивается, а что мешало так же играть, ведя в счете? Вопрос, пожалуй, риторический − «подсаживаться» назад после забитого мяча для нашей сборной стало уже доброй традицией. Как и позволять сопернику беспрепятственно пробивать с «разящей» дистанции, как это случилось на 75-й минуте, когда Шовковский вытащил из левого угла мощный прицельный удар Шестака.

Впрочем, это был не более, чем редкий эпизод, а основные события разворачивались на противоположной половине поля. На 82-й минуте в борьбе с Петером Пекариком на газоне оказывается Артем Милевский, Кайлис Паникос уверенно указывает на «точку», а повторы однозначного ответа не дают − ракурс не слишком удачный. Вроде, и был там контакт, но зная выдающиеся таланты Артема в подобных эпизодах… Так или иначе, а форвард «Динамо» спокойно реализовывает одиннадцатиметровый и в третий раз выводит сборной Украины вперед − 2:3.

На последней минуте основного времени матча снимать все вопросы имел возможность Владимир Гоменюк − Тимощук подключил по правому флангу Милевского, тот ювелирно разрезал оборону словаков, а новоиспеченный форвард «Днепра» метров с восьми шарахнул в метре от ближней штанги. Не дело. А в следующей атаке Милевскому просто-напросто не хватило скорости (ну не козырь это Артема, не козырь), чтобы достать передачу Алиева на линии штрафной. Финальный свисток, и украинцы выходят в финал, где встретятся со сборной Сербии, чей поединок в Никосии завершился победой (2:0) над хозяевами, киприотами. Голы забили Йованович и Лазович.

Ну что сказать. Милевский − супербизон, орел, мотор команды, светлая головушка и прочее, прочее, весь набор комплиментов, уместный в подобных случаях. Скорости бы еще… Алиев − привычно уже, «рваным темпом»: вынырнет, раздаст пару отличных передач и опять уйдет с аквалангом на глубину, коралловых рыбок рассматривать. Не стушевался на необычной для себя позиции опорного хавбека Руслан Ротань, и, хотя кто-нибудь более к этому делу привычный, в некоторых эпизодах мог сыграть поудачнее, в целом, игрой своей Руслан порцию добрых слов заслужил. Остальные… Шовковский − как-то тяжеловесно и неуверенно (не то, чтобы плохо, а именно тяжеловесно и неуверенно). Оборона, при том, что словаки каких-то неразрешимых задач не ставили − с серьезными позиционными ошибками. Кравченко пока теряется, Валяев − в «полупозиции» (независимо от того, какая задача на матч стояла − ни атаке толком не помогал, ни Ротаню порой помочь в обороне не поспевал). Селезнев − тяжеловат, частенько не чувствует партнеров, то ли открывает не туда, то ли просто отдают ему не туда, куда привык, что тоже вариант. Индивидуально − немного заигрывается, теряет, а «протаранить» (что при его габаритах было бы вполне естественно) отчего-то не выходит.

В целом же, игра выдалась довольно симпатичная, и в лучшую сторону отличающаяся от традиционной игры нашей сборной в феврале месяце. Тут, правда, следует учесть форсирование формы к матчам 1/16 Кубка УЕФА: кроме Мандзюка и четырех игроков «Днепра», все, появившиеся сегодня на поле в желто-синих футболках, ускоренными темпами готовятся к еврокубковым баталиям. Не исключаю, что именно по этой причине игра украинцев смотрелась несколько свежее и острее «стандартно-февральской». Хотя, конечно, сказать, что «работы еще непочатый край» − не сказать ничего.

Окончательные же выводы по этому сбору делать пока повременим, подождем завтрашнего финального поединка с новыми действующими лицами в стартовом составе команды Михайличенко. Для полноты картины.

+++

Україна здолала Словаччину у товариському матчі на Кіпрі

Ярослав Лис

Champion.com.ua

10.02.09

Національна збірна України перемогла Словаччину і вийшла у фінал дванадцятого Міжнародного турніру на призи Футбольної асоціації Кіпру, де зіграє із сербами.

Свій перший матч на дванадцятому Міжнародному турнірі на призи Футбольної асоціації Кіпру збірна України виграла. Суперником «жовто-синіх» була команда Словаччини. Таким чином після цієї перемоги українці завтра у фіналі змагання зустрінуться із сербами, які перемогли господарів збірну Кіпру 2:0.

До того, як перейти безпосередньо до матчу, хотів би висловити своє незадоволення початком зустрічі. Перед поєдинком, як відомо, мають пролунати гімни обох країн, які беруть участь у протистоянні. Так от, гімн Словаччини пролунав, а «Ще не вмерла Україна...» вболівальники на трибунах і біля телеекранів так і не дочекалися. Цікаво послухати вибачення організаторів і причину, чому так трапилося. А то так якось негарно...

Сам матч розпочався неквапливо, хоча і зі швидкого голу. Довга позиційна атака українців завершилася точним ударом Валяєва з лінії штрафного майданчика у кут воріт словаків. Пас віддав Алієв. А до цього команди мали по одному небезпечному штрафному − в України Алієв пробив вище воріт, а у Словаччини Шкртел переправляв навіс партнера, щоправда також вище.

Хоча рахунок і був відкритий, та ні словаки не поспішали бігти відігруватися, ні українці не намагалися подвоїти рахунок. А потім у середині тайму у підопічних Михайличенка було відразу три шанси збільшити перевагу: Валяєв здалеку добре приклався до м'яча, але по воротах не влучив, потім Кравченко з лінії штрафного пробив у руки Сенецкі, і нарешті зліва небезпечно прострілював Несмачний, але Селезньов випередити голкіпера не зміг.

У Словаччини особливих шансів не було, але своїх єдиним більш-менш нормальним вони скористалися. За хвилину до перерви Віттек отримав м'яч у штрафному майданчику, перебуваючи спиною до воріт і під опікою Михалика, зміг розвернутися і точно пробити у ліву від Шовковського дев'ятку. Рахунок став нічийним і команди пішли на перерву.

Не пройшло й однієї хвилини у другому таймі, як Україна знову повела. Алієв віддав наліво на хід Мілевському, який дійшов до лицьової лінії і елегантно навісив точно на голову Селезньову, який і переправив м'яч у сітку.

Словаччина притисла українців до своїх воріт і у середині другого тайму знову зрівняла рахунок. Хамсік, який незадовго до того вийшов на поле, після кутового скористався помилками «жовто-синіх» і пробив Шовковського. До кінця матчу у словаків можна пригадати лише один момент. Тоді Шестак пробив з-за меж штрафної і майстерність довелося показувати Шовковському, який у чудовому стрибку відбив м'яч.

А от у українців було достатньо шансів для здобуття перемоги. Спочатку Мілевський пробивав після подачі кутового − не вистачило кількох сантиметрів. Згодом Алієв увірвався у штрафний майданчик і пробив у руки голкіперу. Після іще одного кутового пробивав Ротань − знову чудово зіграв Сінецкі.

І все-таки Україна здобула перемогу. Артема Мілевського штовхнули у штрафному майданчику Словаччини і арбітр показав на пенальті. Сам же Артем і забив, принісши перемогу своїй команді.

Фінальний матч відбудеться завтра, 11 лютого, о 19 годині за київським часом.

Україна − Словаччина 3:2 (1:1)

Голи: 1:0 − Валяєв (9), 1:1 − Віттек (44), 2:1 − Селезньов (46), 2:2 − Хамсік (69), 3:2 − Мілевський (83 пен)

Україна: Шовковський, Несмачний, Михалик, Чигринський, Мандзюк (Пашаєв, 46), Валяєв (Тимощук, 77), Ротань, Алієв, Кравченко (Калиниченко, 77), Мілевський, Селезньов (Гоменюк, 66)

Словаччина: Сенецкі, Шкртел, Пекарік (Штівар, 84), Дюріца, М. Чех, Штрба (Хамсік, 57), Пецалка (Куцка, 57), Козак (М. Петраш, 81), Обжера (Стох, 70), Шестак, Віттек

Попередження: Кравченко (56), Чигринський (68)

+++

Украина обыгрывает Словакию

Кирилл Макарчук

Football.ua

10.02.09

Подопечные Алексея Михайличенко с перевесом в один мяч обыграли словаков.

Алексей Михайличенко напрямую задействовал в поединке со словаками пятнадцать футболистов. С первых минут в атаке вышел донецко-киевский дуэт Милевский − Селезнев, в центре обороны прогнозированно появились Михалик и Чигринский. Дебютировал и единственный новичок сборной: Павел Пашаев провел полноценный тайм, сменив в перерыве Мандзюка. Появился в составе и Руслан Ротань, длительное время отсутствовавший в обойме национальной сборной.

Особо расписывать перипетии игры и телодвижения футболистов, дабы тут же делать какие-либо выводы, не имеет смысла. Игра носила товарищеский характер, на что вкупе с расслабленностью при желании можно списать оплошности в обороне или атаке.

Встреча началась с того, что киприоты попросту не сумели включить запись гимна Украины, а посему нашей команде и немногочисленным зрителям на трибунах пришлось ограничиться сухими аплодисментами. Со стартового свистка команды особо не разгонялись, проводя свои атаки размеренно и никуда не спеша. А на 11-й минуте наша сборная повела в счете. Алиев отдал чуть правее на Валяева, который нанес четкий удар в угол: мяч, слегка задев штангу, оказался в сетке.

Реально ответить словаки сумели лишь под конец тайма, когда и был восстановлен статус-кво. Виттек принял мяч спиной к воротам, развернулся, освободившись тем самым от опеки Михалика, и пробил − 1:1. Кто-то может винить Тараса, кто-то − Шовковского, но для обоснованного вывода нужно глубоко проанализировать эпизод, чем Михайличенко вместе со своими помощниками и займется. Собственно, для того такие матчи и проводятся − сделать выводы до того, как в официальных матчах случится непоправимое...

В самом начале второго тайма подопечные Михайличенко снова вышли вперед. Алиев отдал на Милевского, тот ворвался в штрафную и прострелил − мяч оказался у Селезнева, который головой отправил снаряд в сетку. Тут же посыпались замены, в частности Штрба уступил место на поле Мареку Хамшику. Хавбек Наполи отыграл на весьма и весьма пристойном уровне, классно контролировал мяч и... сравнял счет. На 69-й минуте Козак подавал, Виттек в суматохе подправил именно на Хамшика и тот отправил мяч в сетку − Шовковский выручить не сумел.

Однако Милевский явно был настроен на то, чтобы добавить к голевой передаче забитый мяч, и в результате осуществил задуманное. Если спустя две минуты после гола Хамшика его удару головой самую малость не хватило точности, то не реализовать пенальти на 83-й минуте Артем просто не мог. Классика жанра: кипер в одном углу, мяч в другом.

В итоге, 2:3 − дружина Михайличенко с разрывом в один мяч одолевает подопечных Владимира Вайсса.

+++

Украина − Словакия − 3:2. Проявили характер! Отчет о матче

Dynamomania.com

10.02.09

Отрадно, что закончив прошлый год победой над Норвегией, украинская сборная с победы начала и год нынешний. С учетом того, что футболисты еще только втягиваются в игровой ритм, команда показала достаточно добротный футбол и переиграла довольно крепкого соперника. Можно говорить, конечно, об ошибках в обороне, но можно говорить и о высокой результативности, что сборная показывает нечасто, и о проявленном характере.

В основном составе вышло шесть динамовцев, поскольку тренерский штаб сборной и «Динамо» достигли договоренности о том, что подопечные Семина сыграют в первом матче и вернутся в Испанию. Таким образом, на поле одновременно вышли Алиев и Кравченко.

Матч начался с удара Алиева со штрафного. Но затем словаки завладели инициативой и заставили поработать нашу оборону. Сначала удар Шестака пришелся прямо в Шовковского. Затем Шкртел неплохо пробил головой. А наши ответили голевым выпадом. Алиев, находясь на линии штрафной, увидел подключившегося справа Валяева, который бильярдным ударом от дальней штанги отправил мяч в ворота!

После гола игра перешла в позиционное русло. Команды снизили скорости и особой креативностью не отличались. Напомнил о себе активными действиями Сергей Кравченко. Сначала он едва не вывел Милевского один на один, а на 26-й минуте нанес дальний удар, но прямо в руки киперу. Наши же практически не давали развернуться словакам в атаке. Отметим, что достаточно грамотно действовал Шовковский.

Когда казалось, что первый тайм так и завершится, оборона украинцев дала слабинку. Центрфорвард словаков Виттек принял мяч в штрафной, развернулся и из-под опекавшего его Михалика мощно выстрелил под перекладину. А в самой концовке мы еще могли и пенальти привезти, но судья пропустил фол Мандзюка на Шестаке.

Как раз вместо «канонира» в перерыве на поле появился дебютант сборной Павел Пашаев. А начался второй тайм с гола украинской команды. Алиев отдал пас на ход Милевскому, который промчал почти до лицевой и набросил мяч в центр, где Селезнев, которого потеряли сразу несколько словаков, точно пробил головой!

После такого начала игра пошла в том же ключе, что и после первого гола «желто-синих». На 58-й минуте тренер Словакии выпустил на поле свою главную звезду − атакующего хавбека «Наполи» Марека Хамшика. Словаки начали поддавливать на нашу оборону. Она справлялась до 67-й минуты, когда после подачи углового Хамшик оказался в нужном месте на дальней штанге и сравнял счет.

Украина тут же могла восстановить статус-кво. После подачи Алиева с углового Милевский классно пробивал головой, но ему не хватило совсем чуть-чуть. Словаки вскоре ответили мощным выстрелом Шестака, но СаШо был на месте.

Михайличенко бросил в бой опытных Калиниченко и Тимощука вместо Кравченко и Валяева. На 77-й минуте у украинцев возник еще один момент, когда удар Ротаня головой после подачи углового отразил Сенецки.

И все-таки активность украинцев после пропущенного гола была вознаграждена. Пекарик свалил в штрафной рвавшегося к воротам Милевского и сам Артем четко реализовал пенальти. После этого наша команда уверенно довела игру до победы и больше шансов сопернику не предоставила. А Гоменюк после паса Милевского мог и еще один забивать.

Итак, новая форма сборной оказалась на фарт. Ждем продолжения завтра, только уже без игроков «Динамо».

Оценки игроков по версии «Динамомании»

Шовковский − 6,0.

Мандзюк − 6,0.

Чигринский − 6,5.

Михалик − 6,0.

Несмачный − 6,5.

Валяев − 6,5.

Ротань − 6,0.

Кравченко − 6,0.

Алиев − 6,5.

Селезнев − 6,5.

Милевский − 7,0.

Пашаев − 6,0.

Гоменюк − 6,0.

Тимощук − б/о.

Калиниченко − б/о.

Підписатися на новини