Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Интернет − нейтральные оценки


Віце-прем'єр Іван Васюник запросив представників УЄФА на парламентське засідання по Євро-2012

      

Kmu.gov.ua

29.01.09

Віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник, виступаючи на засіданні Наглядової ради УЄФА в Ніоні, поінформував керівництво футбольної Асоціації про реальний стан економіки України.

За словами Віце-прем’єра, українська влада усвідомлює, що 2009 рік буде достатньо складний. Але керівництво країни докладе максимальних зусиль, щоб фінансові труднощі не позначилися на темпі підготовки об’єктів до ЄВРО-2012. Тим більше, для цього вже є необхідний набутий досвід, завдяки якому Україні вдалося виконати всі взяті на себе фінансові зобов’язання минулого року.

Іван Васюник нагадав, що для України підготовка до футбольного чемпіонату є одним з антикризових заходів.

«Будівництво та ремонт об‘єктів до ЄВРО-2012 змушують працювати українську економіку, створюють нові робочі місця», − підкреслив Іван Васюник.

При цьому урядовець запевнив, українська сторона усвідомлює, що реалізувати все заплановане програмою підготовки до ЄВРО-2012 без допомоги приватних інвесторів буде неможливо.

Україна вже має хороший досвід співпраці з Європейським інвестиційним банком і Європейським банком реконструкції і розвитку. Ці установи надали Україні кредит на загальну суму 400 млн. євро для ремонту автомагістралі, яка з’єднує Київ із західним кордоном країни, повідомив Віце-прем’єр.

Кілька днів тому з ними був підписаний договір про відкриття кредитної лінії на суму до 50 млн. євро муніципальній владі міста Львова для ремонту комунальних доріг. Зараз тривають переговори про можливе фінансування за рахунок кредитів міжнародних фінансових організацій будівництва великої кільцевої дороги навколо Києва і модернізації дороги, яка з’єднає Київ зі східними регіонами країни.

«Ми активно шукаємо шляхи залучення прямих іноземних інвестицій і кредитів міжнародних фінансових установ. В першу чергу вони будуть скеровані на підготовку готельної і дорожньо-транспортної інфраструктур», − сказав Іван Васюник.

А тому вже найближчим часом Уряд очікує за сприяння парламенту пом’якшити податковий та кредитний клімат для інвесторів. Віце-прем’єр ще раз нагадав, що всі політичні сили об‘єднані навколо ідеї успішного проведення в Україні Чемпіонату.

Вже на початку березня український парламент проведе відкриті слухання з питання підготовки країни до Чемпіонату. А тому Віце-прем’єр заявив про доцільність участі у них представників УЄФА.

+++

«ПФЛ и ФФУ обязаны находить общие точки и решать вопросы»

Владимир Коцур

Kv.com.ua

29.01.09

Так считает новоизбранный президент Профессиональной футбольной лиги Святослав Сирота

Почти полтора месяца прошло с момента избрания нового президента Профессиональной футбольной Лиги Украины. Святослав Сирота, сменивший в руководящем кресле Равиля Сафиуллина, за этот период уже успел ощутить на себе «прелести» финансового кризиса, больно ударившего по украинскому футболу. Но не кризисом единым живет сегодня ПФЛ и ее президент.

Святослав Сирота родился 1 октября 1970 года в Киеве.

В 1994 году закончил Украинский государственный университет физического воспитания и спорта.

С 1987 по 1998 год выступал за команды: «Динамо» (Киев), «Верес» (Ровно), «Днепр» (Днепропетровск), «Газовик» (Ижевск, Россия), «Дустлик» (Ташкент, Узбекистан).

Мастер спорта Украины по футболу.

Бронзовый призер чемпионата Украины 1995 и 1996 годов.

Финалист Кубка Украины 1995 года.

С 2002 по 2004-й − технический секретарь Федерации футбола Киева.

С 2004 года − ответственный секретарь ПФЛ Украины.

С июля 2008-го − исполняющий обязанности исполнительного директора ПФЛ.

16 декабря 2008 года избран президентом ПФЛ Украины.

− Обживаюсь потихоньку, − берет слово Святослав Анатольевич, месяц назад въехавший в новый кабинет. − Хотя, не скрою, проблем хватает. Для меня большая честь продолжать дело, начатое моими предшественниками. Кардинально решили пока ничего не менять. Единственное − необходимо сделать поправку на финансовый кризис, охвативший всю страну.

− Как больно он ударил по ПФЛ и по клубам?

− С сегодняшними неутешительными реалиями столкнулись, пожалуй, все. Но, несмотря на это, руководимая мной организация «не сидит» на месте. В частности, как вы уже знаете, мы решили пересчитать взносы команд. В результате сумма будет значительно урезана.

− Значительно, это на сколько?

− На сегодняшний день о точных цифрах говорить сложно, ибо для каждого клуба они разные. Кто-то участвовал в Кубке, кто-то − нет. Команды провели разное количество игр дома и на выезде, и т. д и т. п. К примеру, клубы первой лиги рассчитывали, что за весеннюю часть чемпионата они должны будут заплатить по курсу порядка 20 тысяч долларов США. После наших перерасчетов необходимые выплаты составят от 35 до 46 тысяч гривен. Причем эту сумму мы разбили на две части.

− Но и этот факт, судя по имеющейся информации, не является панацеей от банкротства. Можете сказать, кто на сегодня уже изъявил желание прекратить борьбу в турнире хотя бы первой лиги? В прессе появлялась информация о таких клубах, как «Княжа» (Счастливое), «Феникс-Ильичевец» (Калинино) и даже лидере первенства − киевской «Оболони».

− Заявляю официально: на сегодняшний день еще никто не прислал в ПФЛ письмо о снятии с чемпионата. Тем не менее мы проводим соответствующую работу. Каждый день общаемся с представителями клубов. В силу своих возможностей оказываем содействие в решении их проблем. Создан совет, который постоянно мониторит ситуацию. Мы принимаем всевозможные меры для того, чтобы сохранить на плаву как можно больше клубов. И все же, на сегодня не могу обещать, что никто не снимется с соревнований. Возможно, кто-то все таки не сможет решить свои проблемы. Но будем бороться до последнего и надеяться на лучшее.

− ПФЛ занимается коммерческой деятельностью?

− Общественная организация не имеет права этого делать. Но есть у нас дочернее предприятие. В ближайшем будущем планируем активизировать его работу. В условиях кризиса это будет ощутимым подспорьем.

− Спонсоров как таковых лига пока не имеет.

− Вы правы. Мы продолжаем поиск партнеров. Но сами видите, какова финансовая ситуация в стране. Те люди, которые были готовы с нами сотрудничать еще в августе, сейчас пока выжидают. Тем не менее верю, что к началу следующего сезона мы сумеем найти спонсоров для чемпионата.

− Структура ПФЛ претерпела изменения?

− Сама структура организации не изменилась. А если говорить об администрации, то здесь, конечно, мы не могли не считаться с реалиями. На время финансового кризиса решили отказаться от некоторых направлений деятельности. Сократили штат сотрудников, а тем, кто остался, урезали заработные платы.

− В прошлые времена между ПФЛ и ФФУ имелись существенные разногласия. Как будет построена работа сейчас?

− Не хотелось бы сегодня ворошить прошлое. Но, считаю, что если существуют какие-то негативные моменты, то о них надо говорить. Другой вопрос, как говорить и с кем. Но в вопросах профессионального футбола в Украине наши две структуры просто обязаны находить общие точки соприкосновения и решать все вопросы. Уверен, что в этом плане с президентом ФФУ Григорием Суркисом мы найдем взаимопонимание.

− Где будут проходить сборы арбитров?

− Нам была предложена смета для проведения сборов в Турции. Было много консультаций по этому поводу. Пришли к тому, что в связи со скачками курсов валют сборы, скорее всего, пройдут в Крыму.

− В отличие от многих нынешних функционеров, вы в прошлом профессиональный футболист...

− В детстве занимался в футбольной школе киевского «Динамо». Учиться было у кого. Имена Онищенко, Терлецкого, Бышовца, Черникова, Кащея комментариев не требуют. Позже довелось поработать и с Виктором Колотовым.

− В середине 90-х вам пришлось оставить родной клуб.

− С приходом на пост главного тренера Михаила Фоменко мне не нашлось места в команде − все вратарские вакансии оказались заняты. В результате оказался в Ровно. Хорошее было время. Но, как часто бывает, и этой сказке тоже пришел конец − у «Вереса» закончились деньги. К счастью, без работы не остался. С подачи Николая Павлова оказался в днепропетровском «Днепре» О пребывании в этой команде тоже есть, что вспомнить. Один финал Кубка Украины с донецким «Шахтером» уже при Бернде Штанге чего стоит. Или поездка в Бразилию... Но из-за проблем со здоровьем пришлось уйти. Да и с приходом Вячеслава Грозного уже не видел смысла оставаться в Днепропетровске.

− Потом на горизонте появилась Россия.

− В то время главным тренером в ижевском «Газовике» работал хорошо знавший меня Виталий Шевченко, который еще в этом сезоне тренировал одесский «Черноморец». Он пригласил меня на Урал. С благодарностью вспоминаю те времена. Мне нравилось там практически все. Да и с новыми друзьями познакомился. Поддерживаем отношения и по сегодняшний день. Потом оказался в бельгийском «Антверпене». Но из-за финансовых неурядиц в клубе контракт так и не удалось подписать. В итоге чуть не остался у разбитого корыта. Благо, подвернулось предложение из Узбекистана − клуба «Дустлик».

− Условиями были довольны?

− Пообещали много, но ничего практически не выполнили. Пришлось вернуться домой. Так и остался в Киеве с семьей. Как для вратаря, закончил довольно рано. Ведь тогда мне не было и тридцати.

− Привыкать к жизни на «гражданке» было тяжело?

− Не сказал бы. Ведь удалось остаться в футболе, пускай и в новой роли. По рекомендации, к сожалению, ныне покойного Анатолия Арановского попробовал себя в роли арбитра. Затем работал в юношеской сборной под началом Валентина Луценко. В той команде было немало хороших игроков.  Многие из них сейчас на виду в командах Премьер-лиги. А дальше транзитом через Киевскую городскую федерацию футбола оказался в ПФЛ. В этой организации поработал на разных должностях. Теперь буду осваивать новый пост.

+++

«Десне» нашли хозяина

Сергей Кириченко

Obyava.com.ua

28.01.09

Стало известно, что ситуация вокруг футбольного клуба сдвинулась с «мертвой точки». 27 января городской голова Чернигова Александр Соколов отправил официальное письмо заместителю Генерального директора ООО «ПФК «Десна-Партнер» Вячеславу Поде.

Ниже приводим часть текста письма: «...Чернігівська міська рада визначилася з організацією, яка готова прийняти запропоновані Вами права та обов'язки учасника змагань.

Просимо Вас підготувати та надати всі необхідні документи згідно умов регламенту Всеукраїнських змагань з футболу серед команд клубів Професійної футбольної ліги України сезону 2008-2009 (стаття 19) та підписати договір про правонаступництво з Приватним підприємством ФК «Десна». Та надати письмову заяву про виключення зі складу ПФЛ ТОВ «ПФК «Десна-Партнер» і включення Приватного підприємства ФК «Десна».

Копия письма также была отправлена президенту Профессиональной футбольной лиги Украины Святославу Сироте.

Кто именно стоит за названием ПП «ФК «Десна», можно лишь предполагать, однако официальная информация появится несколько позже. Пока же из достоверного источника нам удалось узнать, что после длительных переговоров «Десну» решил финансово поддерживать крупный инвестор.

Выходит, что футбольный клуб в Чернигове будет. Это уже хорошо. Другое дело, кто будет защищать его цвета − ведущие футболисты стали свободными агентами и сейчас активно пытаются трудоустроиться в клубах высшей и первой лиги.

Также следует дождаться ответа ООО «ПФК «Десна-Партнер». Кто знает, может, увидев, что от подарка город не отказался, руководство клуба передумает его дарить? Или захочет «подарить» за деньги? В любом случае, в данный момент инициатива в этой «шахматной партии» на стороне города. Теперь ход футбольного клуба.

+++

А. Аваков отозвал проект облбюджета-2009

Sq.com.ua

29.01.09

ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА

Председатель Харьковской облгосадминистрации Арсен Аваков отозвал проект областного бюджета на 2009 г. в связи с тем, что 29 января сессия облсовета не внесла в повестку дня три областные программы, касающиеся развития гуманитарной сферы и социальной защиты населения, а также программу «Здоровье Слобожанщины». По словам губернатора, без принятия этих программ проект бюджета не соответствует заложенным показателям. Тем не менее, депутаты приняли решение внести проект облбюджета в повестку дня сессии. Как передал корреспондент «SQ», в повестке дня − 45 вопросов, включая депутатские запросы и «разное».

В частности, депутаты планируют  внести изменения в программу подготовки Харьковской области к Евро-2012. Облсовет также намерен принять ряд обращений, в частности, к Верховной Раде, Кабмину, Совету нацбезопасности и обороны, а также  президенту Украины по поводу недопущения чрезвычайной ситуации на 65-м артиллерийском арсенале в Балаклее, решения актуальных вопросов развития Харьковской области, принятия госпрограммы социальной защиты бывших участников боевых действий на территории других стран, недопущения углубления кризисных явлений в аграрном секторе экономики, а также обеспечения ребенка К.Малий лекарственными средствами для лечения болезни Гоше.(…)

+++

И снова о бюджете...

Misto.odessa.ua

29.01.09

ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА

Областной бюджет Одесщины 28 января наконец-то был утвержден депутатами облсовета на сессионном заседании 73-мя голосами. Две недели, прошедшие после предыдущей сессии, заполнили напряженные дискуссии на заседаниях постоянных комиссий, Согласительного совета и Президиума. Новый проект был подан Главным финансовым управлением области 20 января, но правки в него вносились до последнего момента.(…)

(…)»Я знаю, что некоторые депутаты сейчас будут критиковать бюджет, − говорил в начале своего доклада Алексей Зотов. − Критиковать включение в бюджет развития таких объектов как стадион «Черноморец», предложения по поддержке пенсионной программы. Но, по мнению «бюджетной» комиссии, это максимально сбалансированный подход между удовлетворением социальных проблем и проблем сферы развития».

Дискуссий по поводу внесения областным советом 20 млн. в Уставной фонд «Черноморца» действительно хватало. Аргументы «против» достаточно очевидны − можно было бы потратить деньги на все ту же «социалку». Аргументы «за»?

Николай Сердюк, губернатор Одесщины: «Я отстаивал эти 20 млн. для «Черноморца» на согласительном совете. Если не будет динамики, вместо шести «принимающих» городов могут остаться два: Киев и Донецк. А чем Одесса хуже перед лицом Европы и всего мира?»

Олег Марус, и.о. президента ФК «Черноморец»: «Мы должны понимать важность этого проекта для страны в целом. Это рабочие места, это украинское производство, это долгосрочные инвестиции».

Алексей Зотов, председатель бюджетной комиссии: «Это взнос в уставной фонд. Облсовет становится одним из собственников ФК «Черноморец» и сможет в какой-то степени влиять на его политику. В будущем акции могут быть проданы точно так же, как и какое-нибудь имущество. Речь не идет о безвозмездной и безвозвратной помощи».

В конечном итоге, «Черноморец» поддержали. Учитывая, что 3 февраля в наш город приедет инспекция УЕФА, это будет еще одним плюсом в пользу Одессы. А ЕВРО-2012 − это не только общеевропейский престиж, но и шаг к развитию экономики нашего города.

Увлекшись бюджетной тематикой, мы пока не упомянули, что еще перед принятием бюджета депутаты утвердили областную целевую программу подготовки и проведения финала чемпионата Европы по футболу. Утверждение нового варианта было необходимо в связи с изменениями в соответствующей Государственной программе. Наибольшие расходы из областного бюджета предполагаются на реконструкцию памятников архитектуры, являющихся собственностью областной территориальной громады (Музей Западного и Восточного искусства, ТЮЗ, филармония и др.) Программа пока принята в целом, что касается конкретных цифр финансирования, то их будут обсуждать на следующей сессии.(…)

+++

У «Металіста» дах росте за графіком

Анатолій Низовий

Slk.kh.ua

29.01.09

Реконструкція харківського футбольного стадіону «Металіст» ведеться швидкими темпами, робітники працюють навіть у вихідні дні. У свою чергу, віце-президент Федерації футболу України заступник голови облдержадміністрації Сергій Стороженко повідомив журналістам, що підтримує оптимізм міської влади, яка гарантує здачу цього важливого для Євро−2012 об’єкта в грудні цього року.

«Стадіон є центром, звідки починається відлік можливостей проведення в конкретному місті матчів фінальної частини європейської фієсти. Є стадіон − значить, буде і Євро. Тому всі наші зусилля поєднані, скоординовані з точки зору організації робіт та фінансування», − зазначив Сергій Стороженко.

Оптимістично налаштований і генеральний директор ВАТ «Стальконструкція» Сергій Михайлович Євель: «Уже повністю змонтовані металоконструкції над Східною трибуною і розпочався їхній монтаж над Західною. У березні, коли їх змонтуємо, підключимо також потужні прожектори над цими трибунами. А вже після цього приступимо до демонтажу старих освітлювальних веж. У цей же час будемо паралельно монтувати металоконструкції над Північною трибуною. Тут роботи плануємо завершити десь усередині липня цього року. А вже потім фронт робіт пересунемо на Південну трибуну і в листопаді повністю здамо ОСК «Металіст», як мовиться, під ключ. А ще до Західної трибуни буде прибудована п’ятиповерхова споруда, на якій обладнаємо VIP-ложі та роздягальні для гравців у підвальному приміщенні».

Усі будівельники націлені на те, що стадіон буде еліт-класу за європейськими мірками. Арена вміщуватиме 42 тисячі чоловік, тобто стане третьою за кількістю глядачів в Україні. Дах над «Металістом» забезпечить комфорт для уболівальників і дозволить проводити поєдинки за будь-яких погодних умов. А вже потім і прийдуть перемоги, в тому числі і до нашої улюбленої команди «Металіст», яка впевнено торує шлях до Європи.

+++

Єврошоу має тривати?

Наталя Горбань

Portal.lviv.ua

29.01.09

Грандіозний план будівничого Садового: без грошей, ресурсів і оплаченого проекту

Багатостраждальна історія із будівництвом стадіону до «Євро-2012» багато в чому нагадує славнозвісну Столітню війну, яка понад ціле сторіччя тривала в Європі, спустошуючи її простори. Зрештою, не виявилося ні переможців, ні переможених. Можновладці завели підневільні їм народи в боргове ярмо, квітучі простори перетворилися на суцільні згарища.

Такі невеселі асоціації виникли після 20 січня, коли львівській громаді (швидше, інспекторам УЄФА) нібито презентували початкову фазу будівельних робіт на вулиці Стрийській-Кільцевій. За помпезним театралізованим дійством проглядалася рука вправного режисера. Три дні потому (23 січня) Львів відвідав віце-прем’єр-міністр України Іван Васюник, який сказав невтішну для міського голови Львова п. Садового новину: “Згідно з Державною програмою, підготовку аеропорту у Львові здійснюватимуть цілком за рахунок держави, підготовка комунальних доріг − частка держави 50%, а 50% -− внесок міської громади, натомість за фінансування стадіону відповідає ВИКЛЮЧНО міська влада -− відповідно до гарантійних зобов’язань, які дала влада Львова УЄФА». Відтак, виникає цікаве запитання, за які такі фантасмагоричні кошти пан Садовий будуватиме проект Тисячоліття?! Хоча основне у цій абракадабрі інше -− хто ж розплачуватиметься за грандіозні проекти міського голови? Звісно,  багатостраждальна міська громада, яку вже понад два роки водять за ніс!

Коментують

Керівник фракції УНП у ЛМР Юрій Кужелюк, координатор Громадського форуму Львова Олег Мацех і депутат ЛМР, заступник голови комісії комунального майна та власності Роман Зафійовський.

− Чи розрахувалися з «Альпіною» за проект стадіону? Якщо так, то з яких грошей?

Юрій Кужелюк:

-− З «Альпіною» ніхто не розрахувався. По-перше, Тарута («Азовінтекс») мав вести переговори з «Альпіною» щодо модернізації проекту стадіону та його доробків. По суті це не був проект, бо не було робочих креслень. Тобто його ще треба доробляти. Очевидно, вартість проекту внесуть у загальну вартість стадіону.

Олег Мацех:

-− Цієї інформації я не маю. Коли я спілкувався з ними (тобто з «Альпіною») мені повідомили, що з ними не розрахувалися. Хоча вони свято переконані, що розрахуються, адже існує контракт між ними та Львівською міською радою.

Роман Зафійовський:

-− Загалом негарно вийшло з “Альпіною”. Рік морочили австріякам голову, вони якийсь там зробили проект, якого ніхто так і не бачив. Особисто я не бачив проекту стадіону. Продемонстрували лише ескізний проект -− гарну кольорову фотографію, гарні схеми… Щодо робочого проекту, то особисто я його не бачив. Щодо розрахунку з “Альпіною” -− її просто “кинули”.

-− На підставі чого тоді користуються проектом «Альпіни», за який не розрахувалися? Якщо «Альпіна» подасть до суду, які використовуватимуть аргументи?

Юрій Кужелюк:

-− Якщо генпідрядник вирішив це питання юридично з «Альпіною», тоді він має право ним користуватися. Якщо ж ні -− виникає юридична проблема. Але це теж проблема генпідрядника. Він підрядився будувати за проектом „Альпіни” і зобов’язаний вирішувати всі проблеми з цією фірмою. А те, що гроші за це опосередковано заплатить місто через генпідрядника, чи навіть напряму -− факт. «Альпіна» не є благодійною організацією. Щодо суду, то «Альпіна» до нього не подасть. Генпідрядник є настільки досвідченим, що всі юридичні застереження він, напевно, зробив. Аби цей проект був власністю і ним можна було користуватися, треба щоб за нього заплатили. Слід підписати відповідний акт прийому-передачі робіт. Поки такого акту нема, це не власність міста чи генпідрядника”.

Олег Мацех:

-− Якщо контракт передали і була післяплата, то він перейшов у власність того, хто заплатив. Хоча, може статися так, що «Альпіна» подасть у суд на те, щоб з ними усе ж розрахувалися. Все залежить від умов контрактів. Якщо контрактом передбачена передача проекту після оплати -− це одне. Я думаю, що було підписано контракт, за яким проект передають, і ЛМР бере на себе зобов’язання оплатити. Тобто вони не можуть не очікувати, що мерія не розрахується.

Роман Зафійовський:

-− Можливий такий варіант, що “Азовінтекс”, як комерційна структура, сама домовилася з “Альпіною” як комерційною структурою. Можливо, підписали якісь акти прийому-передачі. Але ще раз повторюю, будучи на всіх сесіях міської ради реального проекту я не бачив. Може, він десь існує. Тоді в мене виникає запитання, за яким проектом “Азовінтекс” будує стадіон. На превеликий жаль, елементарного інформативного біг-борду щодо будівництві євростадіону нема.

-− Андрій Садовий заявив, що «Азовінтексу» вже заплачено 4 млн грн, а з яких коштів?

Юрій Кужелюк:

-− Я не можу сказати, по-перше, чи заплачено, по-друге, з яких грошей і коли це відбулося. Я чув цю інформацію, але точно не знаю, коли це відбулося: чи цього року, чи минулого.

Олег Мацех:

-− Наприкінці минулого року виділили 80 млн грн на будівництво стадіону. Зокрема, для проектних робіт. Тобто ці гроші виділили з міського бюджету. На мою думку, ці кошти не мають права витрачати у цьому році, оскільки бюджет, згідно з чинним законодавством, закривають тим роком, коли виділено кошти. Ті ж, яких не витратили -− повертають, тобто не переносять на наступний рік”.

Роман Зафійовський:

-− Міський голова публічно оголосив, що фірмі “Азовінтекс” переведено кошти за виконані роботи, проте в бюджеті грошей на це не непередбачено. З яких джерел − не відомо. Підозрюю, що на 90 % проплата, яка відбулася, -− незаконна. В бюджеті 2008 року, я не знаходив позиції, у якій би йшлося про кошти для оплати “Азовінтексу”. Вважатимемо, що це -− порушення. Хоча достовірної інформації з цього питання в мене нема. Мало того, тендер не проводили, а будь-які фінансові оплати слід робити на тендерній основі. Наприклад, ремонтуючи вулицю Наукову було проведено тендер, в школах міняли вікна -− оголошували тендер. У питанні стадіону не відомо, на якій підставі оплачено кошти. Відповідно до чинного законодавства, прокуратура зобов’язана наглядати за дотриманням законів. Вони постійно моніторять міську раду. На кожній сесії ЛМР сидить міський прокурор, який постійно дивиться, які ухвали приймають тощо. Сподіватимемося, що Прокуратура зробить перевірку цього дивного  питання”.

Мстислав КОЦЬКИЙ-БОБ’ЯК

P.S. Прес-секретар Керін Кеглевич відмовилася коментувати ситуацію, доки міська рада не виконає всіх вимог контракту. Відповідно, за логікою, грошей в «Альпіні» ще не бачили -− наразі міська рада свої зобов’язання не виконала. 

До теми

Як розповів начальник піротехнічної групи першого аварійно-рятувального загону МНС України Ігор Чуваков, на території майбутнього стадіону до “Євро-2012” вилучили близько 50 мінометних мін калібру 82 міліметри та біля 10 снарядів здебільшого калібру 76 мм. Розривна здатність знайдених снарядів у середньому становила близько 25 метрів ураження. “Розмінування було ускладнене тим, що на території, де провадили роботи, була лісопосадка і ще до того, як нас викликали, вже проводили земельні роботи. Однак імовірність того, що на цій території залишилися снаряди, дуже мала. Роботи із розмінування проводили близько місяця: з 30 листопада по 26 грудня. За цей час перевірили 12 гектарів. Працювали 10 осіб. Снаряди знешкоджували в селі Давидів шляхом підриву. Наразі не перевірили близько трьох гектарів -− через сніг і погодні умови. З початку лютого, можливо, роботи відновляться”, -− розповів Ігор Чуваков. Снаряди, що знайшли на ділянці відведеній для зведення євростадіону, лежать тут із часів Другої світової. “Оскільки в 1941 році Радянські війська залишили Львів буквально за декілька днів -− боїв практично не було. Тому можна припустити, що снаряди лежать тут із 1944, коли Радянська армія брала Львів. Лише кілька снарядів із тих, що ми знайшли на території стадіону належить фашистському війську, здебільшого вони радянські. Міни не підривались, ймовірно через те, що ґрунт був м’який”, -− повідомив начальник піротехнічної групи. За статистикою, майже щороку через несанкціоновані вибухи снарядів часів війни  на Львівщині гинуть або травмуються  люди.

Чи є небезпека від карстів?

Містом ширяться чутки про те, що на території майбутнього євро-стадіону будівництво не можливе, через карстові порожнини. Аби з’ясувати, чи мають такі розповіді наукове підґрунтя, „Ратуша” звернулася до експерта -− доцента кафедри конструктивної географії і картографії Львівського національного університету імені Івана Франка Петра Волошина. «Порожнини в гіпсах на території майбутнього стадіону до „Євро” є, -− стверджує науковець. -− Однак вони не великі, і до того ж наповнені глинистим матеріалом. Але ця територія, за даними карстологічного районування, не належить до небезпечних. В таких самих умовах збудований весь південний район міста, зокрема, частково вул. Кульпарківська, Наукова та Стрийська. Надзвичайно важливим техногенним чинником, який сприяє активізації карсту, є відбір підземних вод. Якщо неподалік порожнини бурять свердловину, з якої відбирають воду, прискорюється процес обміну води, отже, і процес розчинення водорозчинних порід і зростає вірогідність утворення провалів. В нас до категорії небезпечних, відповідно до карстологічного районування, належить ділянка в районі села Рясна-Руська, де гіпси виходять практично на поверхню. На цій території зафіксували цілу низку карстових лійок -− вони невеликі за розмірами, але їх там дуже багато. Ця ділянка зарахована до першої категорії, за даними карстологічного районування, з рекомендаціями про недоцільність забудови. Та попри те, нині там триває активна приватна забудова. Чому людям дають дозвіл на забудову, я не знаю, адже це великі ризики. Але якщо це приватна забудова, то кожен відповідатиме за свої дії сам».

+++

Несмотря на кризис, строительство стадиона к Евро-2012 продолжается!

Chernomorets.odessa.ua

28.01.09

Одесса продолжает готовиться к ЕВРО-2012. О строительстве стадиона к европейскому первенству, о некорректных «привилегиях» Львова и о том, будет ли Южной Пальмире оказана материальная помощь со стороны государства − в специальном репортаже телекомпании «Медиа-Информ».

Виктор Лужанский (начальник участка реконструкции Центрального стадиона «Черноморец»):

− В первую очередь мы заканчиваем задавливание свай под фундаменты. Из 1260 свай на сегодня задавлено 1255. В эти тяжелые времена, которые у нас наступили, инвестор соблюдает перед нами все свои обязательства. И мы со своей стороны делаем все возможное, чтобы не подвести. Работаем во внеурочное время, в выходные, лишь бы оправдать те усилия, которые предпринимает инвестор, чтобы стройка функционировала, и в максимально сжатые сроки был возведен стадион.

Александр Семенюк (директор Центрального стадиона «Черноморец»):

− Конечно, мы не живем в безвоздушном пространстве. Естественно, все те тенденции, которые на сегодняшний день есть в экономике Украины, они каким-то образом отражаются и на нас. Но с другой стороны у футбольного клуба «Черноморец», у инвесторов есть обязательства и перед собой, и перед Одессой, и перед Украиной. Поэтому все обязательства, которые ФК «Черноморец» на себя брал, он выполнял, выполняет и будет выполнять впредь.

Олег Марус (и.о. президента ФК «Черноморец»):

− Вы знаете, что была сессия городского совета, на которой нас всячески поддержали, в ближайшие дни должна состояться сессия областного совета и я, как депутат, искренне надеюсь, что мои коллеги поддержат обращение ФК «Черноморец» и комиссии по спорту. Я знаю мнение многих депутатов, они солидарны и согласны, что областной бюджет также должен помочь объекту, который является приоритетным для нашего региона.

Украинская компания по украинскому проекту из украинских материалов строит украинский стадион для одесситов. И делает это не просто потому, что мы хотели построить арену для «Черноморца», а для той программы, которую Украина рассматривает для себя в качестве национальной. Коль мы рассматриваем ее как национальную задачу Украины, то, наверное, государство должно протянуть руку помощи.

Что касается радости и пожеланий Львову построить стадион, все-таки хочется сделать акцент на информации, которая муссируется многими СМИ, что именно из государственного бюджета городу Львов будет выделена громадная сумма денег конкретно под строительство стадиона. Мне кажется, что это не совсем корректно по отношению к другим городам Украины, получается обидная ситуация. В то время, когда все было хорошо, каждый из городов сделал многое, нашел в себе потенциал, а вы знаете, что Одесса не получила из государственного бюджета ни копейки на ЕВРО-2012. Одесса многое сделала за счет местного бюджета и нашла в себе ответственный социальный бизнес, который тоже вложил очень много денег. Точно также поступили в Харькове, Донецке, Днепропетровске. К сожалению, в это же время наши коллеги из Львова сделали гораздо меньше. И сегодня спасать одного из нас за счет государственного бюджета, по моему мнению, некорректно. Я бы хотел сделать акцент на том, что к распределению этих бюджетных средств нужно подойти очень взвешенно.

+++

Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика» провів опитування львів'ян щодо Євро-2012

  

Георгій Маценко

Укрінформ

29.01.09

«Чи загрожує економічна криза проведенню Євро-1012 у Львові?». Засідання прес-клубу на таку тему організував сьогодні Західноукраїнський медіа-центр «Нова журналістика», повідомляє кореспондент УКРІНФОРМу.

Під час зустрічі, зокрема, було презентовано результати щойно проведеного опитування мешканців міста за новою запатентованою технологією на спеціально виготовлених стендах. Львів'янам було задано запитання: «Чи раціонально в умовах економічної кризи використовувати бюджетні, а не інвестиційні кошти на будівництво нового стадіону до Євро-2012 ?». Протягом кількох годин у п'яти районах міста було опитано загалом 1800 осіб. З них 41 відсоток відповіли на поставлене запитання позитивно, 55 відсотків − негативно, решта ще не визначились. Про те, що чимало львів'ян ставляться до цієї проблеми з підвищеною чутливістю, засвідчили кілька конфліктних ситуацій, які виникли під час опитування між прихильниками та противниками будівництва стадіону.

На засіданні прес-клубу зазначалося, що реальні шанси Львова прийняти матчі чемпіонату зберігаються на належному рівні, про що, зокрема, йшлося під час кількох експертних візитів віце-прем'єр-міністра Івана Васюника. Знято фінансове питання щодо львівського стадіону − на місці майбутньої спортивної арени вже розташувалося кілька будівельних майданчиків. Триває будівництво готелів. Найближчим часом спільно з фахівцями з Нідерландів має бути зроблено остаточну експертизу щодо доцільності будівництва євроколії від польського кордону до Львова та реконструкції привокзальної площі.

Разом з тим, учасники засідання зазначили, що і на місцевому, і на центральному рівнях чимало питань вирішуються на основі персональних зв'язків та домовленостей, що створює сприятливий грунт для корупції. Проблеми всередині української влади та місцевого самоврядування призвели до того, що на сьогодні єдиним реальним координатором підготовки до Євро-2012 став УЄФА. А це означає − проведення чемпіонату в Україні не перетвориться на могутній стимул модернізації економіки і суспільства, як це було в Португалії та Греції. Просто відбувається традиційний для країн СНД сценарій «косметичного ремонту», в основі якого лежать непрозорі схеми розподілу проектів та коштів.

Медіа-центр також презентував DVD з документальним фільмом «Футбольні ворота в Європу», присвяченим підготовці до Євро-2012 у Львові, Києві, Донецьку, Дніпропетровську та Вроцлаві. Ця стрічка нещодавно вийшла в ефір на телеканалах 13-ти областей України.

+++

Підписатися на новини