Футбольная жизнь в зеркале СМИ

Печатные СМИ − нейтральные оценки

 

EURO-2012 − ВЫБОР УКРАИНЫ. СТРОИТЕЛЬСТВО В ТРИ СМЕНЫ

 

Андрей Варчак

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

Вчера во Львове начался второй этап строительства стадиона к Euro-2012 − закладка фундамента, которая займет около четырех месяцев. Перед началом работ мэр города Андрей Садовой и губернатор области Николай Кмить заложили в фундамент капсулу с символическим посланием потомкам. И вот ведь что любопытно: активные работы по сооружению и реконструкции арен в нашей стране начинаются лишь накануне визита инспекторов УЕФА. Так же внезапно начался демонтаж «Троицкого» − аккурат к прилету в Киев Мишеля Платини.

 

Что же собой представляет этот «второй этап»? В принципе, пока что это те же подготовительные работы, но в несколько большем масштабе − копание котлована для фундамента, установка строительных кранов… Но, пожалуй, главный аспект, особенно в нынешнее время, − предоставление рабочих мест львовянам. Пусть их сейчас и не так много, но набор квалифицированных специалистов будет проводиться и в дальнейшем.

 

Официальной датой начала работ можно считать 12 ноября 2008 года, когда был подписан договор между львовским горсоветом и новым генподрядчиком − мариупольской компанией «Азовинтекс». Уже на следующий день на пересечение улицы Стрыйской и Кольцевой дороги прибыли 60 единиц техники и 100 рабочих», началась установка ограждения и строительного городка, а также снятие плодородного слоя земли, который в будущем будет использован для парковой зоны вокруг стадиона. Это дало возможность УЕФА уже через две недели снизить степень риска строительства стадиона с «высокого» (оранжевый цвет) до «умеренного» (желтый). Любопытно, что на месте, где будет возведена новая арена, специальное пиротехническое подразделение МЧС обнаружило целый арсенал боеприпасов времен Второй мировой войны − 17 минометных мин, 14 артиллерийских снарядов разного диаметра и 29 подрывных устройств!

 

Несмотря на то, что строительство стадиона началось почти на полгода позже, чем планировалось, срок его сдачи остается неизменным − конец 2010 года. В связи с этим на стройплощадке были установлены осветительные приборы, что даст возможность вести работы в три смены. А вот стоимость будущей арены, к сожалению, постоянно меняется, причем преимущественно в сторону увеличения. Поскольку изначально была заложена цена в долларах, ее гривневый эквивалент неуклонно растет. Тем не менее, половину расходов по-прежнему берет на себя город, давший гарантии УЕФА, а вторую часть, предположительно, разделят между собой два львовских клуба − «Карпаты» и «Львов», а также частные инвесторы.

 

Еще одной весьма серьезной проблемой является отдаленность стадиона от основных транспортных путей. На данный момент добраться до места строительства без автомобиля очень непросто, однако в будущем во Львове планируется запуск новых маршрутов общественного транспорта, который значительно облегчит доступ болельщиков на новую арену.

 

+++

 

Комиссии УЕФА подсунули капсулу

 

Александра Бурд

«24»

21.01.09

 

Вчера во Львове начали возводить фундамент стадиона на ул. Стрыйской, который через три года должен принять Евро-2012. Очередной этап строительства многострадального стадиона, для которого сначала не могли найти подрядчика, а сейчас судорожно ищут инвестора, ознаменовали жестом вполне в духе грандиозных строек − закладкой капсулы с посланием будущим поколениям. Символическую акцию подгадали к приезду комиссии УЕФА, которая завтра прибудет во Львов изучать готовность проектной документации.

 

Главным вопросом для Львова остается финансирование масштабного строительства. Оценочная стоимость стадиона уже превышает 100 млн. евро. В городском бюджете таких денег нет. Последняя идея мэра Садового − взять кредит. И уже есть предварительная договоренность с Европейским банком реконструкции и развития о кредитной линии под 6% годовых.

 

«Нельзя строить стадион за кредитные деньги. Нужно искать инвестора, еще в октябре было 5 желающих профинансировать строительство, − рассказал «24» депутат Львовского горсовета Владимир Горняк. − Был инвестиционный конкурс, но чиновники его блокировали. Кредит властям выгоден, потому что брать деньги и распоряжаться ими будут они, а отдавать придется уже другим. А следующему городскому голове, кто бы им не стал, нужно приглашать Садового начальником отдела промоушена − все эти капсулы и прочие пиар-акции довольно удачны, вот только денег как не было, так и нет».

 

+++

 

У Львові розпочали спорудження нового стадіону

 

День

21.01.09

 

Вчора на будівельному майданчику на вулиці Стрийській відбулося урочисте закладання пам’ятної символічної капсули. Таким чином у місті відзначили другий етап будівництва стадіону — початок встановлення фундаменту. Керівник області Микола Кміть, міський голова Андрій Садовий, представник маріупольської будівельної компанії «Азовінтекс» (керівник львівської філії Ігор Сємьонов) повідомили керівництву УЕФА, що будівництво йде строго за графіком і фундамент завершать встановлення до кінця травня 2009.

 

Другий етап робіт на стадіоні до Євро-2012 розпочався із викопування котловану розміром 60х40 метрів для встановлення фундаменту на північній частині. Мер Львова повідомив, що коли завершать встановити крани, будівельний майданчик облаштують веб-камерами для спостереження за будівництвом стадіону в режимі он-лайн.

 

+++

 

УЕФА надеется получить 800 млн. евро за права на трансляцию Евро-2012

 

Дело

21.01.09

 

УЕФА уверена, что несмотря на экономический кризис, ей удастся получить за продажу прав на трансляцию Евро-2012 цену не меньшую, чем на прошлом чемпионате в Австрии и Швейцарии. За продажу прав трансляции тогда на счета УЕФА было перечислено около 800 млн. евро.

 

Заплатила за эти права фирма Sportfive, которая позже перепродала их конкретным каналам. Такая система дистрибуции впервые показала, что права на трансляцию могли купить частные станции, хотя определенное число матчей должны были быть показаны по «открытым» каналам. Например, в Польше тогда чемпионат транслировал Polsat.

 

20 января закончился термин подачи заявок всех заинтересованных трансляцией Евро-2012. Среди польских каналов зарегистрировались Польское Телевидение (TVP) и Polsat.

 

«В определенный термин зарегистрировались как желающие получить права на чемпионат Европы в 2012 году», − проинформировал директор TVP Sport Роберт Коженевски.

 

Регистрацию подтвердил также пресс-секретарь группы Polsat Томаш Матвейчук. «УЕФА ожидает сейчас предварительной заинтересованности этими правами и Polsat такую уже предоставил. В ближайшее время желающие должны получить больше детальной информации о конкурсе», − сообщил Матвейчук.

 

Трансляцией Евро-2012 совсем не заинтересован польский канал TVN. «Это решение соответствует принятой много лет назад политикой канала. Спорт не является элементом, на котором базируется наша программа», − сообщил пресс-секретарь канала Карол Смолаг.

 

«Уверены, что после удачного чемпионата в 2008 году, очередной принесет по крайней мере такой же доход», − сказал пресс-секретарь УЕФА Роб Фолкнер.

 

Во время Евро-2004 в Португалии УЕФА подписала договор с Европейским вещательным союзом (EBU), в который входили 75 общественных канала из 56 стран. 31 матч этого турнира увидело по телевизору около 8 млрд. зрителей.

 

По подсчетам экспертов, цена прав трансляции Евро-2012 может превысить 1 млрд. евро.

 

«Несмотря на кризис достижение такой суммы возможно. Обращая внимание на то сколько стоили права на Евро-2008 и факт, что их цена систематически растет, миллиард евро может быть достигнут», − сообщил начальник польского отделения Sportfive Анджей Плачински.

 

С целью получения максимальной выгоды, УЕФА планирует продажу прав на ЧЕ-2012 отдельно на рынки с большим потенциалом (английский, французский, немецкий или итальянский).

 

Футбольный чемпионат Европы является третьим по количеству зрителей спортивным мероприятием − после чемпионата мира и летних олимпийских игр.

 

+++

 

в этом году из бюджета столицы обязательно выделят деньги на окончание строительства метро на теремки и сооружение объектов, необходимых для проведения Чемпионата Европы по футболу в 2012 году

 

Мария Черченко

Факты и комментарии

21.01.09

 

 

ФРАГМЕНТ МАТЕРИАЛА

А со строительством многих других объектов, запланированных пятилетней программой социально-экономического развития Киева, городские власти хотят подождать

 

В этому году столица должна была бы потратить семь миллиардов гривен на строительство транспортных развязок, Подольско-Воскресенского моста и метро. Однако таких денег в бюджете нет. Список объектов планируют сократить почти вдвое. Шансы быть достроенными остаются у Московской площади, трех станций метро на Теремки, скоростного трамвая на Борщаговке. Продолжится строительство моста и ряда объектов, необходимых для проведения Евро-2012. (…)

 

 

(…) − Мы пока еще работаем над списком первоочередных объектов, − поделился с «ФАКТАМИ» информацией Иван Шпилевой, первый заместитель начальника главного управления транспорта столичной горгосадминистрации. − По рейтингу важности высший балл получат те объекты, которые находятся на завершающей стадии: метро на Теремки, реконструкция Московской площади, Подольско-Воскресенский мост и строительство метро на Троещину. На них будут выделены деньги в этом году обязательно. Такое решение мы приняли на совещании у первого заместителя мэра Анатолия Голубченко. Он настоял, кроме того, чтобы в обязательном порядке выделялись средства на все объекты, необходимые для проведения Еврочемпионата по футболу 2012 года. (…).

 

+++

 

РЕКОНСТРУКЦИЯ ОСК «МЕТАЛЛИСТ» ИДЕТ ПО ПЛАНУ

 

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

Работы по реконструкции ОСК «Металлист» не останавливаются ни на секунду.

 

− Сейчас полностью смонтированы металлоконструкции над Восточной трибуной и начат монтаж металлоконструкций над Западной трибуной, − отметил в интервью официальному сайту генеральный директор ОАО «Стальконструкция» Сергей Евель. −  В марте, когда они будут смонтированы, подключим прожекторы. После этого будет производиться демонтаж старых осветительных мачт. Также будем монтировать металлоконструкции на Северной трибуне с одновременным демонтажем старых конструкций. Работы на этой трибуне завершатся в середине июля 2009-го года. Затем мы приступим к работам на Южной трибуне, и в ноябре полностью закончим монтаж металлоконструкций ОСК «Металлист» с пятиэтажной встроенной пристройкой со стороны Западной трибуны, на которой будут находиться VIP-ложы и раздевалки для игроков в подвальном помещении.

 

В целом же, монтаж крыши планируется завершить в конце осени этого года. Работы идут по графику, но, к сожалению, на матче 1/16 Кубка УЕФА против «Сампдории» зрители не смогут разместиться на Западной трибуне.

 

+++

 

Если не выиграть, то хотя бы провести

 

Михаил Шпенков

Известия в Украине

21.01.09

 

Россия претендует на чемпионат мира-2018

 

Вековая мечта всех российских поклонников футбола о проведении в нашей стране чемпионата мира может сбыться уже через 10 лет: министр спорта и глава РФС Виталий Мутко заявил о претензиях на мировое первенство 2018 года. Во вторник выяснилось, что соответствующее письмо будет отправлено в штаб-квартиру ФИФА уже в ближайшие дни.

 

До сих пор Россия претендовала на проведение большого турнира на уровне национальных сборных только однажды: шесть лет назад мы попали в пятерку стран, готовых стать организаторами Евро-2008. Но в финальном раунде спор тогда выиграла совместная заявка Австрии и Швейцарии. В позапрошлом году в борьбе за Евро-2012 победу вновь одержал «кооператив», на этот раз в лице Украины и Польши. Но учитывая нынешние трудности наших восточных соседей при организации чемпионата, УЕФА и ФИФА теперь заметно охладели в своем отношении к заявкам-тандемам.

 

− Ничего удивительного, ведь практика показала, что совместная заявка чревата дополнительными сложностями для организаторов, − прокомментировал «Известиям» ситуацию генеральный директор РФС Алексей Сорокин. − Проблемы могут заключаться в разных особенностях законодательной базы, налогообложения при финансировании и прочих нюансах. Так что ФИФА и УЕФА в ближайшее время скорее всего откажутся от совместных проектов чемпионатов мира и Европы.

 

Шансы России на самостоятельное проведение чемпионата мира-2018 становятся более весомыми еще и потому, что два предыдущих турнира пройдут не в Старом Свете − в ЮАР и Бразилии соответственно. Возможно, конечно, проявление амбиций конкурентов из Азии и Австралии. Но в Японии и Корее чемпионат уже отгремел в 2002-м, а Китай сейчас еще переживает «послевкусие» Олимпиады.

 

Что же до Зеленого континента, то австралийское правительство не скрывает своих претензий на мировой чемпионат уже сейчас. Но как во вторник выяснили «Известия», руководство ФИФА воспринимает подобную затею довольно скептически. Слишком уж большое расстояние придется преодолеть футбольным болельщикам, путешествуя с одного океанского побережья Австралии на другое. А значит, конкурентов остается не так много. Скорее всего главными из них станут Англия и Голландия.

 

Что нужно предпринять России, чтобы чемпионат мира-2018 стал реальностью? Если коротко, начинать подготовку придется практически с нуля. По условиям ФИФА для проведения чемпионата мира требуется 12 стадионов, причем вместимость каждого должна быть не менее 40 тысяч (на Евро − 30 тысяч). Ну а для матчей открытия и закрытия нужна 80-тысячная арена. Это и есть пока «наше футбольное все» − «Лужники». Для проведения остальных 59 матчей турнира в России нужно построить 11 новых стадионов.

 

Впрочем, по мнению Алексея Сорокина, задача эта хотя и весьма сложная, но вполне выполнимая. «Не обязательно даже строить везде 40-тысячники, − убежден гендиректор РФС. − В той же Австрии перед Евро поступили проще − надстроили над аренами, рассчитанными на 15 тысяч зрителей, дополнительные металлические трибуны. А теперь их разобрали и сдали в утиль. Так что проблем с рентабельностью строительства стадионов в регионах России быть не должно».

 

Расстояния между городами для нашей страны, как ни странно, тоже не препятствие для проведения чемпионата. В Бразилии-2010 максимальный переезд составит 1600 километров. У нас же вполне можно уложиться в 2000 тысячи.

 

Конечно, сегодня сама идея проведения чемпионата мира в России выглядит фантастической. Но разве не так же воспринималась заявка на проведение в Москве финала Лиги чемпионов, который с блеском прошел прошлой весной в Лужниках? Как говорится, было бы желание. А государственный ресурс ему наверняка обеспечен. Недаром глава РФС Виталий Мутко возглавляет сейчас и все спортивное ведомство.

 

ЧТО НУЖНО ДЛЯ ПРОВЕДЕНИЯ  ЧМ ПО ФУТБОЛУ?

 

Ориентировочный бюджет    − 1,5 миллиарда долларов

Количество стадионов −      12

Минимальная вместимость трибун   − 40 тысяч зрителей

Максимальное расстояние между городами  − 2000 километров

 

+++

 

Ули ХЕНЕСС: «ОТВЕТА ТИМОЩУКА ЖДЕМ ДО 31 ЯНВАРЯ»

 

Альберт Шеваленко

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

Корреспондент «СЭ» попросил менеджера «Баварии» рассказать, на какой стадии находятся переговоры о переходе в мюнхенский клуб украинского полузащитника Анатолия Тимощука

 

Определение «товарищеский» не очень-то вписывается в рамки повествования, когда речь заходит о матчах «Кайзерслаутерна» с «Баварией». Вот и на этот раз переполненный (более 40 тысяч, что кажется невероятным на предсезонной игре), бурлящий котел арены на Бетценберге, яркое, зрелищное действо. Все как в добрые старые времена. И неважно, что местный клуб выступает сейчас во втором дивизионе − разница в классе практически не ощущалась. Мюнхенцам, вышедшим на поле в сильнейшем составе (первые замены были произведены только на 62-й минуте), пришлось попотеть, чтобы одержать победу. Кстати, не обошлось без судейской ошибки − показалось, что гол Тони был проведен из офсайда...

 

Как бы то ни было, баварское созвездие выглядело очень солидно. После того как решился вопрос с продажей Подольски и приходом Олича, делается лишь одна оговорка: возможно, еще придет Тимощук...

 

Фамилия украинского полузащитника фигурирует на страницах немецких изданий уже в течение полугода − первую попытку заполучить капитана «Зенита» баварцы предприняли еще в конце августа. Постепенно слухи приобрели реальные очертания − похоже, все должно решиться до конца января.

 

Узнать о переговорах «Баварии» и Тимощука из первоисточника − с этой целью корреспондент «СЭ» отправился в этот морозный январский вечер в Кайзерслаутерн. Было ясно, что исчерпывающий ответ может дать лишь один человек − Ули Хенесс. Несколько вопросов мне удалось задать легендарному менеджеру мюнхенцев (уму непостижимо − 30 лет на ответственнейшей должности!) в микст-зоне «Фритц-Вальтер-Штадиона». Хенесс, довольный результатом, находился в прекрасном расположении духа. Правда, хоть и сиял, на контакт с журналистами шел со скрипом − гости спешили в аэропорт.

 

Наскоро отработав блитц-интервью с телевизионщиками, Хенесс собрался было отчалить, но услышав пароль «Тимощук!», остановился. Беседуя со мной, он лукаво улыбался. Давал понять, что ведь знает, черт, все знает, но не признается...

 

− Герр Хенесс, в последние дни произошли какие-то сдвиги в «деле Тимощука»?

 

− Тимощук? А вот вы ему самому позвоните и спросите.

 

− Верно ли описана ситуация в прессе? Якобы запросы, выдвинутые футболистом (среди прочих − оговорка, делающая возможным досрочное расторжение контракта), неприемлемы, «Бавария» сделала встречное предложение, и теперь дело за украинцем...

 

− Да, все правильно. Мы действительно сделали предложение Тимощуку, теперь все зависит от того, примет ли он наши условия. Ожидаем ответ до 31 января.

 

− Как полагаете, является ли Тимощук тем самым «правильным» футболистом, который так нужен «Баварии»?

 

− Вот когда он к нам придет, тогда и увидим!

 

И торжествующий старина Ули растворился в недрах стадиона…

 

Впрочем, полезная информация из уст Хенесса все же прозвучала − газетную версию событий менеджер «Баварии» подтвердил. Что ж, многократные чемпионы Германии на самом деле серьезно заинтересованы в услугах футболиста сборной Украины.

 

Баварский суперклуб всегда славился политикой разумного вложения средств (хотя нужды, поверьте на слово, отнюдь не испытывает), разительно отличаясь от именитых оппонентов из Англии, Испании, Италии, не жалеющих валюты на приобретение новых звезд. Покупка дорогостоящих Рибери и Тони позапрошлым летом стала исключением из правил − давление на провалившего сезон (4-е место в чемпионате) многолетнего лидера германского футбола было слишком велико, и пришлось пойти на попятную.

 

Привлечением высококвалифицированных «свободных агентов» мюнхенцы отнюдь не брезгуют, вот и Олич достанется им бесплатно. Но если Ули Хенесс и Ко все же решились расстаться с десятком-другим миллионов (дешевле им Тимощук обойдется навряд ли) − они знают, что делают. По меньшей мере, думают, что знают...

 

Что касается Тимощука − как-то странно, что он до сих пор раздумывает. Такие предложения бывают действительно лишь раз в короткой футбольной жизни. Насчет финансовой стороны вопроса, конечно Мюнхен − не Питер, немцы деньги считать умеют. Что ж, ради достижения цели можно чем-то и поступиться. Карьера Анатолия до сих пор шла по восходящей, и переезд в ведущий клуб Германии, один из лучших клубов Европы стал бы логичным следующим шагом в направлении пьедестала. Отказываться от этой возможности, мне кажется, было бы непростительно…

 

+++

 

КРУШЕНИЕ «ЛЕТУЧЕГО ГОЛЛАНДЦА»

 

Михаил Спиваковский

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

На завтрашнем плановом заседании контрольно-дисциплинарного комитета Федерации футбола Украины состоится повторное рассмотрение жалобы, поданной на свой клуб 27-летним игроком «Черноморца» Русланом Валеевым. Специальный корреспондент «СЭ» попытался разобраться во всех тонкостях этого противостояния, собрав всю необходимую информацию, пообщавшись с главными участниками и очевидцами конфликта, а также экспертами в области спортивной юриспруденции.

 

СТАРЫЕ ПЕСНИ О ГЛАВНОМ

 

Не исключено, что уже в четверг в этой затянувшейся тяжбе будет поставлена точка, но с большей вероятностью стоит ожидать того, что этот знак препинания встанет в ряд своих «сестер», образуя громоздкое и туманное многоточие. А само дело, в свою очередь, отправится выше − в еще более авторитетные международные инстанции.

 

По сути дела, ситуация, в которую попал Валеев-старший, совершенно не оригинальна, и прецедентов, когда в отношениях «футболист − клуб» той или иной стороне (чаще, разумеется, игроку) приходится прибегать к третейским судьям из органов футбольного права, хватает с лихвой. Не только в Украине, но и в других цивилизованных странах, где в виде грамотно оформленного контракта профессиональный спортсмен получает надежную защиту, а не составленную исключительно ради проформы «филькину грамоту». Помнится, несколько лет назад один из самых авторитетных украинских тренеров пожаловался автору этих строк на то, что его клуб вынужден платить за игрока, чье соглашение с предыдущими работодателями уже истекло. «А как же положение о свободных агентах и соответствующий пункт в контракте?» − изумился я. − «Да поймите, в нашем клубном футболе не так просто разобраться в правах свободных агентов и реально действующих контрактах!»− в сердцах заметил тренер.

 

Не хочется сгущать краски, но, судя по всему, за прошедшее с момента того разговора время, изменилось немногое. «Сор из нашей избы» продолжает время от времени выноситься на всеобщее обозрение в палату разрешения споров ФИФА или высшую из всех возможных инстанций − Спортивный арбитражный суд Лозанны, лишь потому, что внутренние органы правосудия с этим справляются не всегда. Почему же футболисты, их агенты и адвокаты то и дело наступают на «те самые грабли»? Только ли потому, что не имеют точной информации, о том, где именно их прячут руководители «профессиональных» клубов?   

 

− Таких прецедентов действительно хватает, − подчеркнул председатель всеукраинского профсоюза «Футбол Украины» Игорь Гатауллин. − Некоторое время назад наша организация защищала в палате разрешения споров ФИФА и Спортивном арбитражном суде Лозанны интересы двух футболистов «Зари» Дмитрия Семчука и Андрея Головко и убедительно выиграла это дело. В России громкий резонанс имели схожие случаи с железнодорожником Малхазом Асатиани (по данным «СЭ», это дело только набирает обороты. − Прим. М.С.) и выступавшим в свое время в московском «Динамо» Сергеем Овчинниковым.

 

А БЫЛ ЛИ МАЛЬЧИК?

 

В каждом из вышеперечисленных случаев речь шла о крупных (в случае Асатиани − даже гигантских) задолженностях клубов перед футболистами по зарплате, предусмотренной личным контрактом. И, тем не менее, даже на этом фоне «дело Руслана Валеева» по целому ряду обстоятельств выглядит, с моей точки зрения, весьма нетривиально. Футболист перебрался из голландского «Эммена» в «Черноморец» летом 2007 года. Вернулся на родину после десяти лет выступлений в клубах Голландии и Германии. Но в чемпионате Украины, ни до, ни после своей западноевропейской эпопеи не провел ни единого матча! Скажем больше, за полтора года пребывания в команде «моряков» атакующий полузащитник ни разу (!) не попал в протокол календарной встречи элитного дивизиона. Почему же воспитанника одесского футбола и вице-чемпиона Европы среди юниоров-2000 лишили игровой практики в родном клубе? Не сомневаюсь, что существуют не только субъективные, но и объективные причины того, что игрок, вынужден поддерживать форму буквально на улице. Несколько раз в неделю Валеев в компании чемпиона мира по кик-боксингу Александра Липового совершает кроссовые пробежки и упражнения на опоясывающей черноморское побережье Трассе здоровья. Общение с мячом проходит на грунтово-земляной площадке, расположенной прямо под домом братьев Валеевых. Здесь более десяти лет назад воспитанник ДЮСШ «Черноморец» Руслан Валеев давал уроки футбола младшему брату Ринару. Нынешней зимой братья снова выходят «постучать» мячиком на ту же огороженную сеткой старую поляну.

 

Случайно ли, что в похожую ситуацию попал и младший брат? Будучи заигранным за «Черноморец» и отданным позже в аренду в «Сталь», Ринар был выставлен руководством одесского клуба на трансфер и, согласно «правилу двух клубов», в Украине может до окончания сезона играть лишь в Алчевске. В противном случае − останется без практики почти на полгода. Что же касается Руслана, то его фамилии вы не найдете ни на официальном сайте клуба, ни, как утверждает сам Руслан, в штатной ведомости ФК «Черноморец». И это притом, что личный контракт Валеева-старшего с одесской командой истекает 2 июля 2009 года. Создается впечатление, что под сомнение ставится сам факт существования футболиста. Ну чем не вариация риторического вопроса Максима Горького «А был ли мальчик?»

 

УРАВНЕНИЕ С ДВУМЯ НЕИЗВЕСТНЫМИ

 

Автор этих строк уверен в том, что сложившаяся ситуация стала следствием целой череды промахов и ошибок, часть из которых, безусловно, допустил и сам Валеев. Но большую ли их часть? Обратимся к фактам и комментариям.  

 

Летом 2007 года по окончанию сезона в Европе хавбек «Эммена» Руслан Валеев приезжает на «побывку» в родную Одессу и не исключает вероятности возвращения на родину. «По большому счету, вариантов продолжения карьеры у меня всего два, − констатирует в интервью «СЭ» футболист. − Первый − остаться в Голландии, второй − вернуться в Украину. Некоторые из клубов высших лиг этих стран вроде бы проявляют достаточно предметный интерес к моей персоне. Но принимать решение с бухты-барахты не хочется».

 

Валеев тогда отметил, что его интересуют не только достойные условия контракта, но главным образом − высокие цели: «В каждом из этих аспектов рвущийся в Кубок УЕФА «Черноморец» значительно превосходит «Эммен». Тем более, руководители одесского клуба дают понять, что собираются сделать активную ставку на доморощенных исполнителей. Руслан с энтузиазмом размышлял о перспективе создания в Одессе братской связки Валеевых: «Себя я бы отрядил на позицию плеймейкера − футболиста, через которого строится большинство атак. Брата поставил бы вторым нападающим при системе 4-4-2 или же фланговых форвардом при расстановке 4-4-3».

 

«Футбол, − философствовал футболист, − штука непредсказуемая, и в какой-то момент игроку нужна та самая толика удачи, которая поможет ему оказаться в нужное время в нужном месте». Но кто бы мог подумать, что приехав летом 2007-го в родную Одессу, оттянутый форвард Валеев оказался вовсе не в то время и не в том месте?..

 

− Впервые мысль об отъезде на Запад посетила меня в 15 лет, − вспоминает Валеев-старший. − Я был признан лучшим игроком юниорского чемпионата Украины и однажды на подоконнике в школе № 59, где я учился, увидел лежащую газету, где было интервью переехавшего в Германию молодого одессита Андрея Воронина. Прочитав его, решил попробовать свои силы за рубежом. А уже через два-три месяца на меня вышел менеджер Андрей Головаш. Так я оказался в западном клубе. Точно так же получилось в 2007-м: затаенное желание вернуться в родной клуб обросло реальной перспективой. Порой, я это заметил давно, затаенные мысли материализуются.

 

− О том, что со мной хочет встретиться главный тренер «Черноморца» Семен Альтман, я узнал от Ринара, − рассказывает Руслан. − В установленное время приехал на базу «моряков» в Совиньон, и Семен Иосифович предложил мне продолжить карьеру в Одессе, сообщив, что видит меня в своей команде.

 

Против был тогда менеджер, предпочитающий в своей профессии обходиться без «розовых очков» и, как подчеркивает сам, старающийся не продавать игроков, а частично управлять их карьерой. «Руслан очень ярко начал свою голландскую карьеру, но в какой-то момент, видимо, переоценил самого себя, а жизнь таких ошибок не прощает, − говорит Головаш. − Я предупреждал Валеева об этом достаточно давно и, нужно отдать ему должное, со временем он пересмотрел себя в футболе. В «Эммене» он смотрелся достаточно прилично и стабильно, но личный контракт с клубом первого дивизиона заканчивался и переезд в «Виллем II», на мой взгляд, был бы совершенно логичным шагом в его карьере. Но он выбрал… Одессу.

 

НЕ В ТО ВРЕМЯ, НЕ В ТОМ МЕСТЕ

 

Чем руководствовался сам Валеев, отдавая предпочтение украинскому клубу перед амбициозным середняком элитного голландского дивизиона? На этот вопрос я предложил ответить самому футболисту.

 

− Ностальгия взыграла, − ответил Руслан. − В Одессе я начинал свой путь в большом футболе. Размышлял так: здесь живут мои родители, в «Черноморце» играет родной брат. Коллектив не так давно завоевал бронзовые медали, ему предстоит старт в Кубке Интертото, руководство клуба ставит серьезные задачи на предстоящий сезон. У команды прекрасная база, приличная инфраструктура, амбициозные игроки. В общем, сумма этих факторов меня впечатлила. Свое желание видеть меня в своей команде выразил авторитетный наставник, который совмещал работу в клубе с должностью в национальной сборной, куда я, положа руку, на сердце, мечтал попасть с самого детства. 

 

Версию о повышенной заинтересованности Альтмана в Валеева частично опроверг Иван Гецко − ассистент Семена Иосифовича, а впоследствии помощник Виталия Шевченко.

 

− Утверждать, что Руслана приглашал Альтман − не совсем верно, − рассказывает автор первого гола в истории украинской сборной. − Это я предположил, что «голландец» может оказаться полезен клубу. Основывался главным образом, на  воспоминаниях о былых заслугах воспитанника одесского футбола. Я помнил, как он начинал свою карьеру. Другое дело, что в последние два сезона толком о Руслане мы ничего не слышали, и оценить его реальный уровень не могли. Клуб, за который он выступал, звезд с неба не хватал, а в сезоне-2006/07 Валеев, по моей информации, из-за травмы или проблем с видом на жительство толком не играл. К слову, Семен Иосифович после беседы с Валеевым дал мне понять, что в команде его, скорее всего, не будет. Но через некоторое время Руслан подписал личный контракт, когда уже состоялась отставка Альтмана. Насколько я знаю, на Руслана вышел вице-президент одесского клуба Олег Марус.

 

− Условия контракта мне были предложены достойные, и 2 июля 2007 года я его подписал, − вспоминает футболист. «Я очень рассчитываю на твой голландский менталитет, − сказал Шевченко. − Мне нужны игроки с опытом выступлений заграницей». Разумеется, я воодушевился, попросив лишь о небольшой отсрочке, чтобы навестить готовившуюся к родам жену и решить бумажные дела в Европе. «Все нормально, − успокоил меня тренер. − Поезжай, я тебя жду». Закрыв все дела, снова вылетел в Одессу. Возвращался с большим энтузиазмом, рвался набрать привычную форму и проявить себя в новом коллективе. Но, когда вернулся, тренера, будто подменили. Улыбку и радушие сменили придирки, зацепки и подколки.

 

− Меня, − вспоминает Валеев, − сразу же бросили под предельные нагрузки. Постоянно сдавал тесты и нормативы. А приобретенные в то же время клубом южноамериканцы закладывали функциональный фундамент, бегая по кругу. А у меня ноги буквально посинели и приобрели квадратную форму. Что в таком состоянии я мог показать на поле? В большинстве профессиональных клубов Европы подготовка к сезону начинается за три-четыре недели до старта чемпионата, и этого вполне хватает. Считаю, что попал под тренерский каток, и в итоге игровая практика в Одессе ограничилась матчами за вторую команду «Черноморца». В резервной команде провел 13 матчей, в которых забил два гола и сделал несколько голевых передач. «На данный момент ты не готов, у тебя есть техника, но ты делаешь не совсем то, что нам нужно. Впрочем, я готов взять тебя на зимние сборы в Турцию и посмотреть на тебя там». Но в итоге не взял и вскоре запретил играть за дубль. Летом мне передали слова Шевченко: на базе не появляться.

 

«УБРАТЬ ВСЕХ ЛЮДЕЙ АЛЬТМАНА»

 

По свидетельству игроков «Черноморца» Кирлика и Венглинского Шевченко и от них избавлялся таким же незамысловатым способом. Создавалось впечатление, что Виталий Викторович собрался убрать из команды всех «людей Альтмана». К этой категории к его беде относился и Валеев.

 

О том, что происходило на его глазах с родным клубом, наблюдавший за домашними матчами «Черноморца» с трибун Валеев говорит с неприкрытой горечью.

 

− В «Черноморце» я увидел много хороших исполнителей, чьи лучшие качества оказались невостребованными. Кирлик, Полтавец, Шищенко, Зотов, грамотные техничные игроки. А разве помешали бы команде ушедшие полтора года назад три Сергея − Билозор, Симоненко и Даниловский? Тем не менее, на позициях большинства из этих людей выступали легионеры, которых украинцы постоянно «возили» на тренировках, и среди которых с некоторой натяжкой я бы отметил только отличавшего результативностью уругвайца Васкеса.   

 

Мог ли помочь команде сам Валеев? Ответить на этот вопрос объективно, достаточно тяжело. Дать оценку игровым качествам Валеева я попросил Ивана Гецко, на глазах которого опытный футболист наверстывал дефицит игровой практики на двухсторонках и в дубле.

 

− Не буду отрицать, что в прошлом неплохой футболист к нам приехал совершенно разобранным, − делится впечатлениями Гецко. − Функционально Руслан оказался к сезону не готов, и набрать форму так и не сумел. На уровне дублирующих составов он из игры не выпадал, но для выступлений в основе необходимы совершенно иные качества. Впрочем, справедливости ради замечу, что ни единого шанса проявить себя на более высоком уровне, он не получил. Видимо, сказались личные отношения с главным тренером.  

 

Атмосфера в команде изменилась с ожидаемым уходом из «Черноморца» Виталия Шевченко. С появлением нового главного тренера «моряков» Виктора Гришко надежда действительно возродилась. Гришко с базы Руслана не выгонял, просто сказал: «Реши свои проблемы, тогда и поработаем». А проблемы с клубом у Руслана на тот момент накопились нешуточные.

 

− Переход в Одессу состоялся по желанию самого Руслана, − сказал Головаш, − хотя условия в Тилбурге у него были весьма приличные. Когда игрок не слышит своего менеджера, между ними теряется диалог и смысл совместной работы. Вот почему после того, как мы довели до конца работу по одесскому контракту, я прямо сказал подопечному: «Это твое решение, ты сам распорядился своей судьбой». Но через несколько месяцев Руслан позвонил и попросил совета. 

По его словам, клуб в полном объеме финансовые условия контракта выполнял только в первые два месяца. Затем заработную плату сократили ровно наполовину, а, начиная с весны прошлого года в ФК «Черноморец» Руслан зарабатывает ноль рублей ноль копеек.

 

− Когда зарплату урезали вдвое, я подумал, что как-нибудь с этим справлюсь, − говорит Валеев. − Пусть только дадут мне шанс проявить себя, а я уж его не упущу. Но шанса не дали. Ни единого. И со временем я понял, что атмосфера в клубе уже не изменится. А так как на мои прямые вопросы руководители клуба давали исключительно уклончивые ответы, я подключил к делу менеджера.

 

-В клуб на правах свободного агента − совершенно бесплатно! − возвращается местный воспитанник, − размышляет Головаш. − Футболист, отыгравший более 100 игр в высшей лиге чемпионата Голландии, набиравшийся опыта у звезд калибра Петера Ван Фоссена и не терявшийся на фоне Класа-Яна Хюнтелара, пропадает в родном городе. Трудно представить, что Валеев настолько слаб, что ему перестают платить зарплату, отказываются экипировать, запрещают тренироваться и не пускают на базу. А в качестве альтернативы происходит массовая закупка иностранцев. Более того, все это происходит в то время, когда в премьер-лиге идет разговор о лимите на легионеров, а тренерский штаб сборной Украины колесит по всей стране в поисках исполнителей, натурализуя иностранцев. А при этом низкие турнирные результаты команды говорят сами за себя. Но я бы не винил во всем одного только тренера. У каждого специалиста свой взгляд на футбол, свои враги и свои друзья, но существует контракт между игроком и «Черноморцем», инициатором подписания которого был сам клуб. Никто не предлагал и не навязывал одесской команде этого игрока. И условия этого контракта нужно четко выполнять.

 

− Вы контактировали по этому поводу с кем-то из представителей «Черноморца»?

 

− В начале 2008-го мне позвонил господин Марус. Мы обсудили сложившуюся ситуацию, сойдясь на том, что будущего у Валеева в «Черноморце» нет. Обговорили условия, при которых контракт мог быть расторгнут досрочно. Марус пообещал перезвонить в конце недели. С того момента прошел уже почти год. Задолженность клуба перед игроком намного превысила ту сумму, которая предлагалась для мирного разрешения вопроса, но звонка от одного из руководителей «Черноморца» никто из нас так и не дождался. Само собой, что теперь этим вопросом занимается юрист Александр Рыбченко.

 

ЭКЗАМЕН ДЛЯ ОРГАНОВ ПРАВОСУДИЯ

 

− Учитывая, что финансовые обязательства перед Русланом Валеевым ЗАО ФК «Черноморец» в полном объеме выполнял всего лишь два месяца, а начиная с марта 2008 года футболист вообще перестал получать заработную плату, в соответствии с нормами ФИФА, устава федерации футбола Украины и дисциплинарных правил ФФУ нами было принято единственно верное решение обратиться за разрешением данной конфликтной ситуации в органы футбольного правосудия, − говорит адвокат. − В апреле − июне 2008 года мною было подано пять жалоб на нарушение «Черноморцем» условий заключенного с профессиональным футболистом трудового контракта в бюро Профессиональной футбольной лиги Украины. Постановлением от 19.06.2008 бюро обязало одесский клуб в срок до 3 июля 2008 года произвести с футболистом все денежные расчеты. Данное решение было обжаловано «Черноморцем» в контрольно-дисциплинарном комитете федерации футбола Украины. Но и КДК ФФУ поддержал требования футболиста, решением от 21 августа 2008 года и обязал «Черноморец» выплатить Валееву задолженность по заработной плате, а также предусмотренную трудовым контрактом неустойку. Апеляционный комитет ФФУ решением от 24 октября 2008 года, принятым по жалобе «Черноморца», решение КДК ФФУ от 21 августа 2008 года оставил без изменений.

 

Информации об обжаловании «Черноморцем» решения Апеляционного комитета ФФУ в Спортивный арбитражный суд Лозанны у Рыбченко нет. Да и правовых оснований обжаловать вышеуказанные вердикты в международную спортивную судебную инстанцию у одесского клуба, по его мнению, не имеется. По словам адвоката, представители «Черноморца» не принимали участие ни в одном из заседаний вышеуказанных органов футбольного правосудия, не предоставили аргументированных возражений на поданную им жалобу, не дали внятных пояснений о причинах невыполнения договорных обязательств  перед футболистом. «Единственное, что предпринимал «Черноморец», − подчеркивает юрист, − это всяческими способами затягивал процедуру рассмотрения спора, просил об отложении заседаний  по различным неаргументированным мотивам».

 

По мнению Рыбченко, дальнейшее развитие трудового спора с « Черноморцем» − это экзамен органам украинского футбольного правосудия, поскольку исполнение их решений является неотъемлемой частью самого правосудия: «В настоящее время, в связи с невыполнением «Черноморцем» обязательных для него решений органов футбольного правосудия, решением КДК ФФУ от 11 декабря 2008 года одесский клуб был оштрафован на 2000 у.е. Согласитесь, исходя из суммы задолженности футбольного клуба перед футболистом данный штраф выглядит чисто символическим. Кроме того, поскольку условия заключенного с футболистом трудового контракта по выплате ему заработной платы продолжают не выполняться, 12 января 2009 года в Дисциплинарный комитет Объединения профессиональных футбольных клубов Украины  «Премьер-Лига» нами подано новое заявление о рассмотрении к «Черноморцу» дополнительных материальных претензий по заключенному трудовому контракту. Сколько еще раз и в каких размерах будет штрафоваться «Черноморец», по большому счету, роли не играет. Главное − результат: выполнит ли руководство одесского клуба решение органов футбольного правосудия, или нет. Хочется верить, что после жесткого вмешательства ФФУ, механизм футбольного правосудия в украинском футболе позволит не только принимать данными органами соотвествующие решения, но и обеспечивать их реальное выполнение всеми субъектами футбола Украины».

 

КОШМАР ДЛИНОЙ В ПОЛТОРА ГОДА

 

Для самого Валеева все происходящее сродни кошмарному сну. Его последние слова превратились в монолог морально истощенного человека.

 

− За последние полтора года, − признается футболист, − я пережил больше, чем за предыдущие 25. И самое печальное, что все это происходит в моем родном клубе, который, по словам его руководства, ставит перед собой задачу собрать в своих рядах максимальное количество одесситов! Но у меня есть характер и свое принципиальное мнение. Когда мне говорят вещи, абсолютно несовместимые с профессиональным футболом, у меня возникает впечатление, что кто-то пытается сесть мне на шею. Мне не давали тренироваться, не платили деньги... Я люблю футбол, но у меня есть семья, которую нужно содержать. И я не могу быть оторван от нее в течение двенадцати месяцев в году. Судите сами, из-за перехода в «Черноморец» я не присутствовал при рождении сына, не видел, как он сделал первый шаг и не слышал, как он произнес первое слово. Львиную долю времени моя жена с ребенком жили в Германии, а сейчас находятся на родине Инги − в Риге. 

 

На фоне всех постигших его разочарований Валеев признается, что в отношениях со своими работодателями всегда был готов идти на компромиссы.

 

− Я искренне хотел вести нормальный цивилизованный диалог, − говорит Руслан. − И, несмотря на то, что ко мне в «Черноморце» отнеслись, мягко говоря, не по-человечески, пошел бы на определенные уступки в переговорах с руководством. Но ко мне никто не подходит, мне никто не звонит, и никто не берет трубку, когда звоню я.

 

Председатель всеукраинского профсоюза «Футбол Украины» Игорь Гатауллин о ситуации с Валеевым-старшим знает не понаслышке:

 

− Более того, полтора месяца назад наши юристы изучали его вопрос, и мы предложили Руслану свои услуги. Лично я считаю происходящее нонсенсом. Ну как, скажите мне на милость, футболист, находящийся в расположении своего клуба и имеющий с ним действующий контракт, может не получать зарплаты в течение года?! Ну ладно бы, такая ситуация имела место во времена экономического кризиса и носила краткосрочный характер. В таком случае работодатели и трудящиеся принимают какие-то коллективные решения, основанные на джентльменском соглашении и доверии. То, что происходит между «Черноморцем» и Валеевым, на мой взгляд, говорит о двух вещах: во-первых, клуб и игрок не пришли или даже не пытались достигнуть какого-либо компромисса. Ну а во-вторых, сам Руслан не успел определиться с оптимальным вариантом защиты своих интересов.

 

ДЕНЬГИ НУЖНО ЗАСЛУЖИТЬ

 

Такой юридическая сторона вопроса видится руководителю принятого недавно в FIFPro украинского футбольного профосюза. Мнение руководства ФК «Черноморец», необходимое для общей картины дела, автор этих строк попросил озвучить исполняющего обязанности президента клуба Олега Маруса. 

 

На звонки с незнакомых номеров второй после почетного президента Леонида Климова человек в одесском клубе в силу своей занятости или по каким-либо другим причинам действительно откликается нечасто и реагирует достаточно избирательно. Но корреспонденту «СЭ» Олег Георгиевич комментарий по делу Валеева дал исчерпывающий.

 

− Давайте будем рассуждать вслух, − взял слово Марус. − Есть футболист Валеев, которому в «Черноморце» созданы все условия для профессионального роста, но качество демонстрируемой им игры не удовлетворяет ни одного из наставников нашего клуба, включая тренеров дубля. Все это позволяет нам сделать вывод о том, что в настоящее время его уровень соответствует приблизительно уровню первенства города. О чем достаточно красноречиво свидетельствуют его физические кондиции и КПД в учебно-тренировочном процессе.

 

− Да, но является ли это достаточным оснований для того, чтобы не выплачивать игроку заработную плату в течение одиннадцати месяцев?

 

− Эта информация не соответствует действительности: Валеев получает деньги, другой вопрос − в каком объеме. В данный момент финансовые отношения клуба и футболиста являются предметов судебных исков и разбирательств в соответствующих инстанциях. Пусть они и определят, кто из нас прав.

 

− Рассматриваете ли вы эту ситуацию в плоскости нормальных человеческих отношений?

 

− Конечно. Руслану был предложено освободиться от всех клубных обязательств и обрести статус свободного агента. В ответ он потребовал авансом выплатить ему всю положенную по контракту сумму. Таким образом, на наш взгляд, Валеев дал понять, что на первом месте в его карьере стоит не футбол, а деньги. Мы же считаем, что в «Черноморце» деньги нужно не получать, а зарабатывать.

 

− Вы говорите, что Валееву-старшему были созданы все условия для профессионального роста. Но экс-наставник «моряков» Виталий Шевченко через своих ассистентов запретил футболисту появляться на клубной базе «моряков» в Совиньоне…

 

− Такого понятия, как устный запрет, в юридически-правовом поле не существует. У игрока есть личное соглашение с клубом, согласно которому он обязан принимать участие в тренировочном процессе. Определять же место и время учебных занятий − прерогатива руководителей команды. С основой, с дублем или даже с молодежной командой, но Валеев обязан тренироваться. Как я уже говорил, никаких препятствий в этом клуб ему не чинит, но уровень самого игрока нас не устраивает. Думаю, что эту точку зрения могут подтвердить и болельщики, у которых была возможность увидеть Руслана в деле в прошлом году, когда он защищал цвета резервистов «Черноморца».

 

− Вы не допускаете вероятности интереса, который может проявить к Валееву новый наставник клуба Виктор Гришко?

 

− Поймите, ни один уважающий себя специалист не откажется от квалифицированного исполнителя, который может принести команде реальную пользу. Если бы Валеев, за которого мы заплатили определенные деньги, был таким игроком, то наверняка играл бы в каждом матче первой команды «Черноморца». Сам Руслан, к слову, считает себя великим футболистом, но доказать это пока что пытается исключительно на словах, а не на деле. 

 

P. S. Такова субъективная правда Олега Маруса, идущая вразрез с не менее субъективной правдой Руслана Валеева. Ну а высшая истина, как всегда находится, где-то посередине. Кто из героев этой ситуации находится к ней ближе, решать органам футбольного правосудия де-юре и читателям «СЭ» де-факто. Но как бы там ни было, победителей в этом деле нет, и уже не будет. Футбольный клуб «Черноморец» рискует потерять не только «энную» часть бюджета, но и профессиональную репутацию. Руслан Валеев уже потерял два, возможно, лучших года своей карьеры.

 

+++

 

Максим ФЕЩУК: «ХОЧЕТСЯ НИ О ЧЕМ, КРОМЕ ФУТБОЛА, НЕ ДУМАТЬ»

 

Сергей Талимончик

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

Самый известный из потенциальных новичков «Таврии» − Максим Фещук после краткосрочного просмотра подписал с крымчанами трехлетний контракт. Теперь 23-летний нападающий, оказавшийся невостребованным в родных «Карпатах», собирается помочь новой команде подняться по турнирной лестнице.

 

− «Таврия» давно славится своими амбициями и бойцовскими качествами, и оказаться в этой команде считаю для себя большой честью, − сказал Фещук. − Еще до прибытия в Симферополь мне сообщили, что южане не против заключить со мной контракт. Оставалось показать себя в тренировочном процессе и спаррингах, а также уладить формальности перехода. Честно скажу, рассчитывал подписать соглашение с крымчанами на длительный срок изначально. В этом вопросе нашли с клубом полное понимание.

 

− Финансовая сторона сделки между «Карпатами» и «Таврией» не разглашается. Вы бы не могли приоткрыть занавес?

 

− Клубы между собой определяли сумму компенсации, разглашать которую не имею права. Что касается личного договора, то его условия заботили меня не в первую очередь, хотя в этом плане все сложилось благоприятно, поскольку на данном этапе куда больше волновало наличие игровой практики. Могу сказать, что с новым клубом связываю большие планы, и отдам все силы, чтобы приносить крымчанам победы и помочь выбраться из непростой ситуации.

 

− Вы пребывали на просмотре в «Таврии» меньше двух недель. За это время успели познакомиться с командой?

 

− Конечно. Некоторых ребят я и раньше знал. Видно, что в «Таврии» − дружный коллектив, в котором собраны футболисты высокого уровня. Заниматься с ними, скажу вам, одно удовольствие. Так что? в целом, ничего не беспокоит. Остается только работать и доказывать свое претензии на место в составе.

 

− Бывшие одноклубники поздравляли с подписанием контракта?

 

− Нет. «Карпаты» сейчас находятся за границей на сборе. Зато от друзей и близких выслушал много приятных слов и пожеланий. Постараюсь не подкачать.

 

− В бытовом плане не ощущаете дискомфорта?

 

− Нет. Пока еще не занимался поиском квартиры. Но после сборов обязательно выкрою время, чтобы заняться этим вопросом. Ведь во Львове осталась жена, которую хочется как можно скорее увидеть в Симферополе. 

 

− В спаррингах вы уже трижды оставляли свой «автограф» в воротах соперников. Начинаете находить общий язык с партнерами и на поле?

 

− Что касается забитых мячей, то они всегда приносят радость. Но об игровом взаимопонимании пока рано говорить. С каждым днем стараюсь все больше адаптироваться в команде, становиться «своим» на поле. Думаю, за время зимнего межсезонья смогу в достаточной степени понимать партнеров. 

 

− С наставником крымчан Сергеем Пучковым у вас состоялась индивидуальная беседа?

 

− Нет. Один на один мы не разговаривали, но тренер мне много подсказывает и делает замечания во время тренировок и игр. Это, конечно, здорово, ведь когда видишь стремление тренера помочь, освоиться гораздо легче.

 

− Что, в целом, можете сказать о своей новой команде?

 

− Считаю, «Таврия» заслуженно заняла в минувшем чемпионате пятое место и добилась права представлять страну в Кубке Интертото. А в нынешнем сезоне, на мой взгляд, находится не на своем месте, ведь в команде создана хорошая конкуренция − не только в нападении, но и в других линиях.

 

− Тренерский штаб крымчан прививает подопечным атакующий стиль игры. Это вам по душе?

 

− Мне, безусловно, нравится, как действует команда, у которой наряду с результатом стоит задача сделать праздник для болельщиков. Не зря в Симферополе зритель искренне переживает за «Таврию».

 

− Будете скучать за львовскими фанатами?

 

− Разумеется. Болельщики «Карпат» бурно поддерживали команду, всегда подстегивали идти вперед, поэтому матчи во Львове для всех соперников были непростыми. Но пребывая не так долго в Крыму, успел заметить и преданность местных фанатов. Ведь даже на наших спаррингах собирается несколько десятков людей.

 

− Почему все-таки не получилось закрепиться в составе «Карпат»?

 

− Это отдельная тема для разговора, которую не хотел бы затрагивать…

 

− Не сложились отношения с главным тренером?

 

− Нет. С Олегом Кононовым как раз никаких проблем не возникало. Считаю, это квалифицированный наставник, который сможет добиться с «Карпатами» успехов. Давление ощущал со стороны руководства, с которым не находил общий язык ни в игровых, ни околофутбольных вопросах. Теперь хочется ни о чем, кроме футбола, не думать и жить будущим, которое, к счастью, налаживается.

 

+++

 

Нери КАСТИЛЬО: «У МЕНЯ ЕСТЬ ДОЛЖОК ПЕРЕД «ШАХТЕРОМ»«

 

Галина Еременко

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

По возвращению из аренды в «Манчестер Сити», нападающий «Шахтера» и сборной Мексики Нери Кастильо в интервью «СЭ» рассказал о новых отношениях с донецким клубом, высказал мнение о шансах «горняков» в Кубке УЕФА и заявил, что намерен  учить русский язык

 

ДОНЕЦКИЙ ДОЛЖОК

 

− Несмотря на ваши категоричные заявления после отъезда в «Манчестер Сити», что теперь в Украину ни ногой, возвращения избежать не удалось… С какими чувствами приехали в Донецк?

 

− С положительными. Я не могу воспринимать это возвращение негативно. Ничего плохого «Шахтер» мне не сделал. Да, иногда некоторое недопонимание было, но теперь все осталось в прошлом. Пора перевернуть эту страницу. Президент выразил мне доверие, которое я должен оправдать. Что касается отношений с Мистером… Что ж, я повзрослел, многое понял и многому научился. Нельзя прожить жизнь, не допуская ошибок.

 

− И какие вы сделали для себя выводы?

 

− Из личного опыта я понял, что никогда не стоит сжигать за собой мосты. Да, может быть, когда-то я на эмоциях я и делал какие-то необдуманные заявления, вроде тех, что не намерен играть в «Шахтере». Но теперь я изменил свое мнение на этот счет. Мне не удалось закрепиться в донецкой команде, но я рад, что теперь появилась вторая возможность доказать, что я чего-то стою. Правда, сейчас придется работать с удвоенной энергией − шанс исправлять свои ошибки дается только один раз. В том, удастся ли мне реализовать задуманное, никто не может быть уверенным. Единственное, могу пообещать, что буду добросовестно работать. У меня есть должок перед «Шахтером».

 

− Жалеете о чем-то?

 

− Думаю, о прошлом не стоит говорить. Нери Кастильо сейчас совсем другой человек. Это новая, и я думаю, улучшенная версия.

 

ШУТКИ С УКРАИНЦАМИ

 

− Как вас приняли в команде?

 

− И одноклубники, и тренерский штаб встретили меня очень дружелюбно, за что им отдельное спасибо. Все ребята: от капитана Дарио Срны до игроков, которых я видел впервые, выразили мне свою поддержку и сказали, что я могу рассчитывать на их помощь в любых вопросах. Для меня это было важно слышать, особенно в такой тяжелый для меня период, когда я потерял маму.

 

− С кем-то из партнеров тесно общаетесь?

 

− Таких пока нет. Со всеми равные отношения.

 

− Видели на фото, как вы с Владимиром Езерским веселились. На каком языке шутите с украинцем?

 

− Как получится. В основном на смеси английского с русским, включая жесты и мимику (смеется)… Хочу и буду стараться учить русский. Когда я впервые приехал в «Олимпиакос», тоже совсем не знал греческого, но со временем выучил.

 

− О чем при первой встрече говорили с Луческу?

 

− Футбольные вопросы мы не обсуждали. Главный тренер сказал лишь, что рассчитывает на меня и передал слова поддержки от Рината Ахметова.

 

− В тренировочном процессе «Шахтера» за время вашего отсутствия что-то изменилось?

 

−  Система подготовки вроде осталась прежней, но как мне показалось, нагрузки существенно возросли. Мы много работаем над физикой. В общем, трудимся очень серьезно. Кстати, в тактическом плане тоже произошли некоторые изменения.

 

− Какие именно?

 

− Раньше Мистер придерживался схемы 4-4-2, а теперь стал использовать −  4-2-3-1.

 

− Лично для вас, какая позиция на поле наиболее удобна?

 

− Оставим этот вопрос на обсуждение главного тренера. Сейчас в основном действую слева под нападающим. Если Мистер скажет − буду играть форварда. Лишь бы результат был.

 

ХОЧУ ИГРАТЬ СО «ШПОРАМИ»

 

− Что скажете о неудачной первой половине чемпионата для «Шахтера»?

 

− Уже пора бы задуматься о второй. Весной нас ждут очень серьезные соперники. Это в первую очередь «Динамо» и «Металлист»… Права на ошибку у нас нет, остается лишь надеяться на промахи конкурентов.

 

− Уровень соперника определили по положению в турнирной таблице?

 

− Ну почему же? Во-первых, я немного успел понаблюдать за украинским чемпионатом, а во-вторых, эти команды серьезно проявили себя в еврокубковых матчах. Поверьте, я слежу за Лигой чемпионов и Кубком УЕФА.

 

− А матч «Тоттенхэм» − «Портсмут» видели?

 

− Нет, к сожалению, посмотреть не удалось. Но если вы ведете к тому, чтобы я оценил  шансы «Шахтера» в Кубке УЕФА, то я и без последней игры «шпор» могу легко сделать.

 

− Ну, попробуйте…

 

− Будет тяжело, но для «Шахтера» нет ничего невозможного. Прямо скажу, соперник нам достался непростой…

 

− Кого можете выделить в составе «шпор»?

 

− Если нужно кого-то назвать конкретно, то без проблем − Джовани дос Сантос. Почему? Потому что это мой хороший друг и партнер по сборной (смеется). Если серьезно, то могу лишь сказать, что там нет слабых игроков. Лично мне очень хочется сыграть против «Тоттенхэма».

 

ДОМОХОЗЯЙКА ИЗ УРУГВАЯ

 

− Турнир в Маспаломасе носит лично для вас сугубо тренировочный характер?

 

− Я сейчас в таком положении, что для меня не может быть более или менее серьезных матчей. Я должен показать болельщикам, президенту и Мистеру все, на что я способен. Если выхожу на поле, значит нужно выкладываться на полную. И неважно, товарищеские это матчи или официальные. 

 

− Как устроились в Донецке?

 

− Пока живу в отеле «Донбасс Палас». В период сбора клуб обещал подыскать мне дом. Ко мне будет периодически приезжать семья, и довольно часто будет навещать агент и друг Хуан Карлос. Так как мой будущий дом должен быть готов к приему гостей, я уже позаботился о домохозяйке, которая приехала в Украину из Уругвая.

 

− Готовы к холодам?

 

− Низкая температура немного расстроила, но ничего − не замерзну. 

 

+++

 

«МЕТАЛЛУРГ» ПОДПИСАЛ КОРЫТЬКО

 

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

Команда Николая Костова сделала второе приобретение в текущем межсезонье. Кроме, экс-игрока белградского «Партизана» Джордже Лазича цвета металлургов в новом сезоне будет защищать еще один легионер − Владимир Корытько. Последним клубом игрока сборной Белоруссии был одесский «Черноморец». По словам, спортивного директора дончан Вардана Исраеляна, 29-летний полузащитник перешел в «Металлург» на правах свободного агента. Корытько уже присоединился к своей новой команде, которая на данный момент проводит сборы в Турции. Контракт футболиста с донецким клубом рассчитан на три года.

 

Сегодня у тренерского штаба «Металлурга» будет возможность посмотреть своих новобранцев в деле − в 15.00 по киевскому времени украинцы проведут свой первый контрольный матч в этом году. Соперником донецкой команды будет казахстанский «Ордабасы», сообщает корреспондент «СЭ» Галина ЕРЕМЕНКО.

 

+++

 

КАРЛСОНС ПРИБЫЛ В «АРСЕНАЛ»

 

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

В расположении «канониров» появился еще один потенциальный новобранец. 26-летний латвийский нападающий Гиртс Карлсонс, который в последние полгода выступал в чемпионате Голландии за «Де Графсхап», уже успел провести с «Арсеналом» одну тренировку и, возможно, отправится с командой на первый сбор в Турцию, сообщает корреспондент «СЭ» Сергей ЦЫБА.

 

+++

 

«ЗАРЯ» ПРИСОЕДИНИЛАСЬ К КОМАНДЕ КОСТОВА

 

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

Вчера «Заря» прибыла в турецкий Белек на второй учебно-тренировочный сбор, который продлится до 3 февраля. Местом дислокации для подопечных Анатолия Волобуева был избран пятизвездочный отель на побережье Средиземного моря − Papillon Aysha. Неподалеку от территории гостиничного комплекса расположены четыре тренировочных поля. Кстати, соседями луганчан по отелю будет делегация донецкого «Металлурга».

 

Состав «Зари» выглядит следующим образом: вратари − Андрей Тлумак, Андрей Комарицкий, Андрей Федоренко; защитники − Андрей Гаврюшов, Георгий Цимакуридзе, Александр Половков, Андрей Гринченко, Вадим Болохан, Дмитрий Хавбоша, Алексей Храмцов, Алексей Курилов, Тарас Дурай, Олег Ермак; полузащитники − Никита Каменюка, Мирко Райчевич, Игорь Скоба, Сергей Колесниченко, Парит Джихани, Годой Жуниор, Рубен Гомес, Евгений Кармалита, Сергей Шевчук, Владислав Огиря; нападающие: Алексей Антонов, Нгаха Коллинз, Игорь Сикорский, Дмитрий Молдован.

 

Форвард Джулиус Бага был вынужден остаться в Луганске для завершения реабилитационного периода после травмы, сообщает корреспондент «СЭ» Галина ЕРЕМЕНКО.

 

+++

 

СИНЕ-ЗОЛОТЫЕ НАКОНЕЦ ВЫШЛИ ИЗ ОТПУСКА

 

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

Вчера вечером «Львов» наконец-то официально вышел из отпуска. Последним из числа команд премьер-лиги. Футболисты из Западной Украины добрались до места первого сбора − поселка Счастливое под Киевом, где состоялась встреча с президентом Юрием Киндзерским и главным тренером Сергеем Ковальцом. Под столицей львовяне будут готовиться к сезону до 31 января. На ближайшую десятидневку запланировано три спарринга. В том числе, с киевским «Асреналом» и «Динамо»-2, сообщает корреспондент «СЭ» Евгений КРАВЧЕНКО.

 

В распоряжении тренерского штаба сине-золотых «львов» сейчас всего 17 футболистов. Это вратари − Марущак, Ю.Шевчук, защитники − Данькив, Жданов, Илькив, Кавацив, Кицута, Леонидов, Романюк, полузащитники − Б. Баранец, Г. Баранец, Панас, Федорчук, Яворский и нападающие − Козак, Д. Гордиенко, Худзик.

 

В лазарете пребывают вратарь Андрей Радь, которому прооперировали колено, и защитник Любомир Гальчук, у которого перелом левой голени. Ващук, Шевелюхин, Котенко и Полтавец пока что пребывают в неопределенной ситуации.

 

+++

 

Контрольные матчи

 

Спорт − Экспресс в Украине

21.01.09

 

БАНДУРА ВСПОМНИЛ МИЛЕВСКОГО

 

ТАВРИЯ − ХАРЬКОВ − 4:0 (2:0)

Голы: Ковпак, 21 (1:0). Ковпак, 31 (2:0). Идахор, 49 (3:0). Маркович, 80 (4:0).

На 9-й минуте Гунчак не реализовал пенальти (вратарь).

«Таврия» (Симферополь): Бандура, Джуричич, Алундерис (Донец, 46), Пичкур, Монахов, Маркович, Корнев, Казанюк, Любенович (Гигиадзе, 46), Ковпак (Идахор, 46), Бобаль (Фещук, 58).

«Харьков»: Стойко (Налепа, 46), Чеберячко, Гунчак (Белый, 46), Сахно (Козачук, 46), Комарницкий, Лисицын, Гуменюк, Касьянов, А. Иванов (Бойченко, 46), Козориз (Милько, 46), Морозов (Платон, 58).

 

ТАВРИЯ − ВОЛЫНЬ − 3:1 (1:0)

Голы у «Таврии»: Зборовский, 29. Бурдули, 52. Бурдули, 83.

«Таврия» (Симферополь): Литовка, Живкович, Добре, Лобойко, Шмаков (Патула, 57), Бойко (Карамушка, 57), Давыдов, Бурдули, Кучеренко, Зборовский, Коробка (Галюза, 46).

 

Во встрече с харьковчанами «Таврия» могла пропустить уже на 9-й минуте, когда футболисты «Харькова» заработали пенальти, однако реализовать его не сумели. Руслан Гунчак решил исполнить 11-метровый в стиле Артема Милевского, отправив мяч парашютом за шиворот вратарю, но у Бандуры опыт отражения подобных ударов (от того же Милевского) уже имеется.

 

А на 21-й минуте симферопольцы открыли счет: Слободан Маркович вывел Александра Ковпака на рандеву с голкипером харьковчан Дмитрием Стойко, и нападающий своего шанса не упустил. Спустя десять минут Ковпак оформил дубль, ударом головой замкнув передачу Желько Любеновича.

 

После перерыва симферопольцы дважды огорчили и Мацея Налепу. На 49-й минуте отличился Лаки Идахор, головой подправивший мяч в «рамку» после коварного удара Матвея Бобаля. Победную же точку поставил Маркович, на 80-й минуте поразивший цель с линии вратарской.

 

Во втором матче дня, который прошел в Алуште, счет открыл Андрей Зборовский, из пределов вратарской «расстрелявший» голкипера лучан Виталия Недилько (отметим в этом эпизоде выверенную передачу в исполнении Кирилла Давыдова). После перерыва дублем в составе «Таврии» отметился грузинский полузащитник Владимир Бурдули: на 52-й минуте после паса вразрез защитников от Лучана Добре он реализовал выход один на один с вратарем «Волыни», а на 83-й − добил мяч в пустые ворота, после того, как тот отскочил от стойки (удар наносил Давыдов).

 

Принявший участие в матче защитник второлигового «Шахтера» Свердловск Сергей Лобойко уже покинул расположение «Таврии». Отказались крымчане от услуг еще одного игрока, находившегося на просмотре, − полузащитника черниговской «Десны» Сергея Кучеренко. А ранее находившиеся в молодежном составе южан Бурдули, Живкович и Добре переведены в основу, но об их дальнейшей судьбе в первой команде говорить пока рано, сообщили в пресс-службе симферопольцев корреспонденту «СЭ» Сергею СИВОМУ.

 

+++

 

Вы говорите − охота

 

Юрий Трохимчук

Команда

 

Тарас МИХАЛИК в 2008 году был одной из самых заметных фигур в составе «Динамо»

 

С уверенностью можно сказать, что прошлый, 2008 год стал пока что самым успешным в карьере 25-летнего воспитанника волынского футбола. Без Тараса МИХАЛИКА уже сложно представить основной состав киевского «Динамо», и, думаю, вполне справедливо, что в нескольких матчах осенней части сезона партнеры доверяли ему капитанскую повязку.

 

Еще перед отлетом «бело-синих» в солнечную Марбелью защитник ответил на вопросы корреспондента «КОМАНДЫ», рассказав не только о первых днях работы, но и о собственном досуге в отпускной период...

 

-− Тарас, переход от беспрерывного режима новогодних праздников к монотонным тренировкам всегда дается непросто. Нынешний январь -− не исключение?

 

-− Да, поначалу было сложновато. Но адаптация, если о ней можно вести речь, закончилась уже на второй день. Сейчас думаю лишь о том, чтобы совладать с физическими нагрузками -− все-таки на первом этапе подготовки разнообразным силовым упражнениям уделяется едва ли не основное внимание.

 

В целом же, возвращаясь в конец прошлого года, отмечу, что отдых был просто необходим. За время выступления в групповом турнире Лиги чемпионов напряжения накопилось немало. Да и, в первую очередь, психологически сложно на протяжении многих месяцев ежедневно видеть одни и те же лица.

 

-− У вас в команде достаточно игроков, способных на смелые и хорошие розыгрыши. На этот раз кто и что стало объектом шуток?

 

-− Первые несколько тренировок прошли очень эмоционально -− все-таки не виделись с партнерами целый месяц и даже успели друг по другу соскучиться. Что касается каких-то приколов, то некоторые наши легионеры удивили новыми прическами. Бангура у себя на голове какую-то «химию» сделал, что ли (смеется). А Юссуф с Окодувой -− так вообще словно близнецы-братья, с прическами в стиле «электрошок». Мы им так и сказали, что вы, мол, наверное, у одного стилиста в Нигерии побывали.

 

«Вот вы говорите -− охота. Хорошо, не говорите -− думаете»

 

(из кинофильма «Тот самый Мюнхгаузен»)

 

-− За время отпуска удалось полноценно отдохнуть?

 

-− Да. И что примечательно, при этом никуда за пределы Украины не выезжал. Вначале ездил в гости к своей девушке, а большую часть каникул провел в родных краях, на Западной Украине. Охотился в волынских лесах. При этом получил море позитивных эмоций! Я вообще считаю себя большим поклонником и охоты, и рыбалки. Но зимнюю рыбалку люблю не так сильно, как летнюю. То ли дело по морозному лесу пройтись с ружьем!..

 

-− Добычей на этот раз можешь похвастаться?

 

-− В один из дней наша компания застрелила кабана. Правда, решающий выстрел принадлежал не мне -− зверь вышел на другой номер. Но все равно и я чувствую себя причастным к такому солидному трофею.

 

-− Крупный был кабан?

 

-− Килограммов 160. Вечером, как полагается, устроили шикарный ужин. Наелись все до отвала!

 

«У Сереги Кравченко проблем в «Динамо» быть не должно»

 

-− Как раз в эти дни в Израиле должен был начаться Кубок Первого канала. Ты расстроился, когда узнал, что в этом году он не состоится?

 

-− Если честно, было небольшое разочарование. С этим турниром у меня связаны хорошие воспоминания, ведь в свое время я дебютировал в «Динамо» именно на первых соревнованиях за этот приз. Мне кажется, в это межсезонье болельщикам будет не хватать матчей между украинскими и российскими командами. Однако горевать по этому поводу смысла нет. Впереди у «Динамо» другие поединки и другие турниры.

 

-− Как в вашем коллективе приняли Сергея Кравченко?

 

-− Я Сережу знаю еще по сборной -− мы прямо там и подружились. Кажется, пока рано делать какие-то выводы об акклиматизации этого футболиста в «Динамо», но в первую неделю совместной работы создалось впечатление, что его здесь ожидает хорошее будущее. И в игровом, и в чисто психологическом плане Сергей чувствует себя уверенно.

 

-− У Юрия Семина появился новый помощник -− известный российский специалист Борис Игнатьев...

 

-− Это очень титулованный тренер, который приобрел немалый опыт еще в союзные времена. Уверен, что он привнесет немало нового и полезного в наш подготовительный процесс. Борис Петрович славен своей работой с молодежью, и многих это воодушевляет.

 

«Еще слишком рано говорить о дуэли Михалик -− Вилья»

 

-− До первого матча с «Валенсией» осталось меньше месяца...

 

-− ...Что ж, интересный нам попался соперник в 1/16-й Кубка УЕФА. Среди всех возможных вариантов -− этот, пожалуй, самый сложный. Но пока только начало нашей подготовки, и мысленно на левантийцах мы не зацикливаемся.

 

-− За испанским чемпионатом раньше следил?

 

-− Не сказал бы, что я там в курсе всех дел -− все-таки являюсь больше поклонником английской Премьер-лиги. Но теперь, похоже, придется присмотреться к пиренейским разборкам повнимательнее. Думаю, совсем скоро вместе с партнерами подробно изучим последние матчи «Летучих мышей».

 

-− Тебе, как центральному защитнику, по всей видимости, предстоит играть против Давида Вильи...

 

-− Неизвестно еще, выйдет ли на поле он, и окажусь ли я полностью готов к противостоянию... Очень важно, кто в какой форме будет через месяц. Давид как игрок мне нравится. Он, а также Торрес, на мой взгляд, были самыми сильными в составе сборной Испании на минувшем Евро. Впрочем, наша задача -− в феврале удачно поохотиться не только на Вилью, но и на остальных звезд «Валенсии».

 

А тем временем...

 

Михалик и в море герой

 

В ежедневном графике футболистов «Динамо» на сборе в Испании как и прежде остаются две тренировки. В понедельник погода в Марбелье изменилась. Похолодало, с моря пошел ветер.

 

Пасмурная погода не изменила планы динамовцев отметить купанием в Средиземном море один из главных христианских праздников -− Крещение. Сразу после утренней тренировки Юрий Семин, Валерий Зуев и Сергей Краковский окунулись в далеко не спокойное море, показав пример остальным. Как отметил Краковский, температура воды в море --около 15 градусов. Кстати, из игроков почин наставников поддержал лишь Тарас Михалик, имеющий богатый опыт купания на Крещение.

 

Как отмечает пресс-служба ФК «Динамо», уже десять дней ассистентом Юрия Семина работает Борис Игнатьев. Борис Петрович, или просто Петрович, как его называют в команде, сходу взялся за дело, познакомился с игроками и персоналом, активно участвует в тренировках. В процессе занятий, равно как и после них, именитый наставник старается большое внимание уделять работе с молодежью. Игнатьев отмечает, что выпускники динамовской школы Кравец, Допилка, Морозюк, Сахневич, Зозуля и Ярмоленко, которые тренируются на сборе, хорошо подготовлены и могут в перспективе стать игроками основного состава.

 

Также стало известно, что 26 января за контрольным матчем «Динамо» с польской «Легией» будет наблюдать один из тренеров сборной Украины Вадим Евтушенко. Ассистент Михайличенко прибудет в Марбелью для того, чтобы посмотреть в игре кандидатов в главную команду страны. Напомним, что 10-го и 11 февраля наша национальная команда сыграет два матча в рамках Международного турнира на призы Футбольной ассоциации Кипра.

 

Из приятных новостей нужно отметить возвращение в общую группу Вукоевича и Зозули, которые залечили небольшие раны на ногах. В некоторых упражнениях принимает участие Нинкович, после чего продолжает работать по индивидуальной программе. На этой неделе врачи ожидают и восстановления вратаря Богуша, который пока занимается в щадящем режиме.

 

+++

 

Лазарет. Юссуф в Италии

 

Команда

21.01.09

 

Как рассказал генеральный директор «Динамо» Резо Чохонелидзе, накануне отъезда в Испанию вся команда, в том числе и Айила Юссуф, провела углубленное медобследование. Результаты Айилы вызвали вопросы у врачей, и чтобы прояснить ситуацию, было решено в понедельник отправить футболиста в ведущую клинику Италии, где свой вердикт вынесут уже местные медики. Прямо оттуда игрок должен прибыть в Марбелью, чтобы в составе команды продолжить подготовку к сезону.

 

+++

 

Горнякам равных нет!

 

Юрий Денисенко

Команда

21.01.09

 

На Канарах команда Луческу выиграла третий контрольный матч кряду

 

В понедельник «Шахтер», находящийся на сборе на Канарских островах, провел уже третий в этом году контрольный матч. Напомним, что сначала донецкая команда обыграла «Грассхоппер» (1:0), а затем в рамках турнира «Кубок Маспаломаса-2009» разгромила «Боруссию» из Менхенгладбаха (3:0). На этот раз соперником горняков был норвежский «Русенборг», который ныне переживает не лучшие времена − 20-кратный чемпион страны в минувшем году финишировал в чемпионате на пятом месте, отстав от лидера на 15 очков.

 

Тем не менее, норвежцы считаются непростыми оппонентами, и этот поединок стал лишним тому подтверждением. В первом тайме «Шахтер» вышел на поле в таком составе: Худжамов, Федецкий, Чижов, Чигринский, Шевчук, Дуляй, Левандовский, Гай, Жадсон, Кастильо, Селезнев.

 

Первый гол донетчане забили уже на 13-й минуте − Шевчук и Жадсон разыграли угловой, последний прострелил в штрафную, и мяч от бедра Левандовского залетел в ворота. На 33-й минуте «Русенборг» отыгрался с пенальти, назначенного за грубую игру Худжамова в своей штрафной против форварда норвежцев. Кстати, через несколько минут голкипер горняков ошибся на выходе, но его подстраховал Чижов, головой выбивший летевший в сетку мяч на угловой.

 

Во втором тайме в составе «Шахтера» выступали Вирт, Срна, Езерский, Ищенко, Рац, Хюбшман, Полянский, Ракицкий, Фернандиньо, Гладкий, Фомин. Донетчане создали достаточно опасных моментов (чего стоят хотя бы выходы один на один под занавес матча сначала Гладкого, а потом Фомина), но забить смогли только с пенальти. На 59-й минуте Ракицкий вынудил соперников сфолить в штрафной, а Фернандиньо реализовал приговор судьи, установив итоговый счет − 2:1 в пользу «Шахтера».

 

А вчера поздно вечером горняки проводили второй поединок в рамках 26-го международного турнира в Маспаломасе − с «Лас-Пальмасом», занимающим во втором испанском дивизионе 14-е место, и имели отменные шансы, чтобы выиграть главный приз. Дело в том, что в зачет турнира, в котором принимают участие четыре команды («Грассхоппер», «Боруссия» М, «Лас-Пальмас» и «Шахтер»), идут два матча. «Грассхоппер» обыграл «Лас-Пальмас» (3:1), затем уступил «Боруссии» -− 2:4. Донетчане же, как известно, выиграли у немцев − 3:0. Поэтому их устраивало даже некрупное поражение (победитель определяется по количеству очков (3 за победу в основное время, 2 − в серии пенальти, 1 − за поражение в серии пенальти), в случае равенства по этому показателю следующий критерий -− общая разница мячей...

 

Что касается лазарета донецкой команды, то пока не занимаются в общей группе Кучер (проблемы с сухожилиями), Кравченко, который травмировался на тренировке перед вылетом на сбор, Виллиан, получивший повреждение в первом поединке на Канарах, и Луис Адриано.

 

На Канарских островах у «Шахтера» запланирован еще один спарринг − 22 января команда Мирчи Луческу встретится с норвежским «Тромсе», после чего продолжит подготовку к сезону в окрестностях Валенсии.

 

+++

 

В Счастливое прибыл Мазилу

 

Команда

21.01.09

 

«Канониры» поддерживают тонус и ждут вылета за рубеж...

 

Известные всем пертурбации в столичном «Арсенале» кардинальным образом изменили график подготовки команды. И в первую очередь это коснулось запланированного еще в декабре прошлого года выезда на тренировочный сбор в столь полюбившуюся отечественным коллективам Турцию.

 

В связи с этим, как рассказал корреспонденту «КОМАНДЫ» тренер «канониров» Василий Евсеев, «Арсеналу» пришлось передислоцироваться на базу ФК «Княжа» в Счастливом. Проведение занятий в современном спортивном комплексе, с одной стороны, позволяет тренерскому штабу «красно-синих» полноценно выполнять весь объем запланированной работы, но с другой -− на искусственном газоне манежа сложно работать с мячом, и присутствует риск для футболистов получить травму. Тем не менее, каждый день подопечные Александра Заварова, по-прежнему являющегося наставником команды, проводят одну (изначально разрабатывался двухразовый режим занятий) насыщенную тренировку, в которой объединили многие упражнения и соответственно распределили нагрузки.

 

По словам Василия Евсеева, в Счастливом вместе с «Арсеналом» к сезону готовится целая группа новичков, прибывших из днепропетровского «Днепра»: Шершун, Гусев, Иващенко, Матюхин и Мазилу, который лишь вчера приехал в Киев, хотя изначально должен был присоединиться к «красно-синим» на зарубежном сборе...

 

Помимо днепропетровского десанта, на просмотре находятся 22-летний крайний полузащитник из Луганска Коршиков, имеющий опыт выступлений исключительно за коллективы первой лиги (последним из которых был симферопольский «ИгроСервис»), а также форвард юношеской сборной Азербайджана Наврузов. Мастерству последнего «канониры» намерены дать оценку в течение трех-четырех дней...

 

Кроме того, несмотря на информацию о якобы скором и неизбежном уходе основного защитника «Арсенала» Симоненко в одесский «Черноморец», Сергей по-прежнему числится в составе «красно-синих» и вместе с партнерами по команде трудится в Счастливом. Туда же, правда с некоторым опозданием, прибыли из отпуска бразильцы Жоземар и Алан, а также Эссола.

 

Как заверил нас Василий Евсеев, коллектив со дня на день ожидает положительного решения вопроса с вылетом на тренировочный сбор в Турцию. По крайней мере, новое руководство «канониров» старается убедить ребят, что все будет нормально и подготовка к сезону пройдет в штатном режиме.

 

Однако кто именно возьмет на себя финансирование по насущным нуждам «Арсенала», пока неизвестно. На данный момент, как сообщает официальный сайт столичного клуба, 51% акций приобрела семья Черновецких, 19% -− неизвестные широкой общественности третьи лица и наконец еще 30% акций завладел хозяин ФК «Днепр» Игорь Коломойский. В связи с чем, и.о. президента Премьер-лиги Виталий Данилов уже высказал беспокойство. Мол, не может быть нормальной соревновательности там, где сразу двумя командами элитного дивизиона управляет один и тот же собственник...

 

+++

 

Подписали Фещука и Джуричича

 

Команда

21.01.09

 

И дважды за четыре дня разгромили ФК «Харьков»

 

На первом подготовительном сборе «Таврия» вчера провела два контрольных поединка. Сначала был разгромлен ФК «Харьков» -− 4:0 (кстати, 17 января симферопольцы разбили харьковчан со счетом 3:0).

 

«Таврия»: Бандура, Джуричич, Алундерис (Донец, 46), Пичкур, Монахов, Маркович, Корнев, Казанюк, Любенович (Гигиадзе, 46), Ковпак (Идахор, 46), Бобаль (Фещук, 54).

 

К сожалению, состав ФК «Харьков» выяснить так и не удалось. Наверное, по самолюбию тренерского штаба «горожан» больно ударило фиаско в противостоянии с южанами.

 

Стоит отметить, что первыми могли отличиться как раз харьковчане, но на 10-й минуте Гунчак не реализовал пенальти (фол заработал Бандура, но сам и исправил свою оплошность). Ну а затем настала очередь «Таврии». На 22-й минуте Ковпак хладнокровно реализовал выход один на один. Спустя 10 минут после передачи Любеновича снова отличился Ковпак, поразивший ворота головой. Довел счет до крупного на 57-й минуте Идахор. Ну а завершил избиение ФК «Харьков» Маркович, воспользовавшись пасом Казанюка. Но, что самое интересное, при всем при этом лучшим игроком матча смело можно назвать Александра Бандуру, который, помимо эпизода с отраженным 11-метровым, еще не раз выручал свою команду.

 

Во втором поединке дня крымчане обыграли «Волынь» -− 3:1. «Таврия»: Литовка, Живкович, Добре, Лабойко, Шмаков (Патулов, 57), Бойко (Карамушка, 57), Давыдов, Бурдули, Кучеренко, Зборовский, Коробка (Галюза, 46). В команде Сергея Пучкова отличились Зборовский (29-я минута), Бурдули (52, 83). Гол престижа «Волынь» забила на 89-й минуте.

 

А между тем, как сообщает официальный сайт симферопольского клуба, «Таврия» подписала контракты с Максимом Фещуком (на три года) и с Сашей Джуричичем (на два).

 

+++

 

В начале февраля -− улетают в Турцию

 

Команда

21.01.09

 

Как сообщил корреспонденту «КОМАНДЫ» вице-президент «Ильичевца» Павел Разумный, мариупольский клуб сейчас проводит подготовку к сезону дома, на своей базе.

Футболисты, под руководством и.о. главного тренера Ильи Близнюка, занимаются по обычной программе, предусматривающей на данном этапе серьезные физические нагрузки.

 

Несмотря на непростое финансовое положение, руководство «Ильичевца» делает все возможное, чтобы команда не выбивалась из привычного рабочего графика. Поэтому сразу после завершения предварительного этапа (31 января) мариупольцы отправятся в Турцию на тренировочный сбор, который продлится две недели. Вылет за границу намечен на 3 февраля.

 

Кроме арендованных исполнителей, пожелавших вернуться в свои клубы (Ксенз, Ярошенко, Иващенко), команду Близнюка, который пока что так и остается в роли исполняющего обязанности (не исключено, что в этом же статусе тренер доработает до конца текущего чемпионата Украины), никто не покинул. Нет в «Ильичевце» и новобранцев. Однако, по нашей информации, на сбор в Турцию с коллективом должны отправиться несколько футболистов из низших отечественных лиг.

 

+++

 

Запорожане едут в гости к «Динамо» и «Шахтеру»

 

Команда

21.01.09

 

В воскресенье «металлурги» вернулись со сбора в Австрии, а уже во вторник провели тренировку на своей базе, пригласив представителей СМИ вживую пообщаться с игроками и тренерским штабом.

Как сообщил наставник команды Олег Лутков, так и не появился в лагере «Металлурга» защитник ФК «Сахалин» Константин Пархоменко. Также принято решение отказаться от услуг хавбека ФК «Харьков» Родиона Нагинайлова. Вопрос об Александре Пищуре и Адольфе пока открыт. В этот период они работали с «дублем» и произвели хорошее впечатление. Правда, Адольф пока продолжит тренировки с резервистами, а вот Пищур, как и Тарас Лазарович с Вадимом Кудиковым, летят в Испанию.

 

Сегодня вечером «Металлург» поездом отправится в Киев, а на следующий день назначен вылет на Пиренеи, где уже проводят подготовку «Динамо» и «Шахтер». В рамках сбора запорожане проведут четыре спарринга. 24 января -− с «Янг Бойз» (Швейцария), 27-го -− с чемпионом России «Рубином», 30 января -− с польской «Легией» и 2 февраля -− с австрийской «Аустрией».

 

Вот кто отправился в Испанию. Вратари: Постранский, Жук, Безотосный, Кудиков; защитники: Перишич, Невмывака, Полевой, Тигорев, Д.Воробей, Кривцов, Лобанов, Опанасенко; полузащитники: Годин, Степаненко, Аржанов, Писоцкий, Вернидуб, Луценко, Задоя; нападающие: Алози, Кабанов, Силюк, Лазарович, Пищур.

 

+++

 

«Поражения всегда учат»

 

Сергей Демьянчук

Команда

21.01.09

 

«Кривбасс» возвратился с первого сбора и готовится снова отправиться в Турцию

 

В понедельник криворожане вернулись со сбора в Турции, а уже в пятницу снова летят на Средиземноморское побережье. О том, как работалось на первом сборе, и о дальнейших планах «Кривбасса» мы попросили рассказать его главного тренера Олега ТАРАНА.

 

-− Олег Анатольевич, каковы общие впечатления от проделанной работы на первом этапе подготовки?

 

-− Да все вроде прошло по утвержденному плану. Единственный недостаток -− сбор был немного укороченным, мы должны были прилететь домой 21 января, а вернулись 19-го. Провели полезные с точки зрения силы соперника контрольные матчи. Проверили футболистов, находящихся на просмотре. О некоторых, кстати, есть положительные отзывы, хотя практически все поедут доказывать свою состоятельность на второй сбор.

 

-− Много ли было в «Кривбассе» потенциальных новичков?

 

-− Достаточно. Причем практически все летели из Украины. Каракевич, Карпенко, Одинцов, Зайчук, Булычев, Витер, Дейнеко. Непосредственно в Турции мы просматривали футболистов из Боснии и Сербии, но они не подошли нам по уровню своего мастерства. Не забывайте также, что в «Кривбассе» весной будут выступать вполне квалифицированные игроки «Днепра» -− Андриенко, Грицай и Шелаев. Между прочим, они меня очень порадовали своим отношением к делу.

 

Учитывая реалии нынешней жизни, нужно очень тщательно подходить к трансферной политике. Мы, можно сказать, сейчас страемся заниматься точечной селекцией. Есть проблемные позиции, которые попытаемся усилить. Прежде всего вратарскую. К сожалению, Евгений Боровик работает с «Днепром», а Максим Старцев уехал в «Таврию» и может продолжить карьеру в Симферополе. По сути, у нас остался один вратарь...

 

-− Вы, наверное, не будете выделять игроков, которые вас порадовали больше всего?

 

-− Думаю, сейчас в этом нет смысла. Все ребята работали с большим желанием. Мы проводили спарринги смешанными составами. Каждому футболисту выделели определенное время и ставили перед ним конкретные задачи. Главное, было -− посмотреть, как они выполняют задания, как смотрятся в коллективной игре и так далее. Первый сбор, как известно, дает общее представление о том или ином исполнителе. А вот следующий будет посвящен детальному знакомству, а также наигрыванию каких-то связок.

 

-− Не расстроены из-за того, что не выиграли ни одного матча?

 

-− Отрицательный результат -− тоже результат. После таких матчей всегда есть над чем задуматься, решить, как в дальнейшем исправить ошибки. Тем более, что качеством игры и движением своих футболистов я остался доволен.

 

-− Каковы дальнейшие планы «Кривбасса»?

 

-− 23 января мы улетаем на очередной сбор в Турцию, который продлится до 4 февраля. На этом этапе подготовки планируем провести четыре контрольных поединка -− 25 января, 28-го, 1 февраля и 3-го.

 

P.S. Как стало известно корреспонденту «КОМАНДЫ», по итогам первого сбора тренерским штабом «Кривбасса» было решено выставить на трансфер белорусского полузащитника Виталия Шепетовского.

 

+++

 

Месячная командировка

 

Команда

21.01.09

 

Домой после турецких сборов «Заря» возвратится 20 февраля

 

Во вторник из донецкого аэропорта луганчане взяли курс на Турцию, где и продолжится подготовка команды к весенним матчам чемпионата. Что интересно, в Луганск они возвратятся лишь 20 февраля. Выходные между сборами также пройдут в Турции. Такое решение принято, наверное, для того, чтобы уменьшить растраты, ведь будет сделано на два авиаперелета меньше.

 

Главный тренер команды Анатолий Волобуев взял в Турцию 27 футболистов. Вратари: Андрей Комарицкий, Андрей Тлумак, Андрей Федоренко; защитники: Вадим Болохан, Андрей Гаврюшов, Дмитрий Ховбоша, Алексей Курилов, Александр Половков, Алексей Храмцов, Олег Ермак, Тарас Дурай, Андрей Гринченко; полузащитники: Рубен Гомес, Парит Джихани, Никита Каменюка, Сергей Колесниченко, Владислав Огиря, Мирко Райчевич, Игорь Скоба, Сергей Шевчук, Георгий Цимакуридзе, Жуниор, Евгений Кармалита; нападающие: Нгаха Коллинз, Игорь Сикорский, Алексей Антонов, Дмитрий Молдован.

 

Обращает на себя внимание тот факт, что с командой летят потенциальные новички. Это Алексей Курилов («Металлист»), Дмитрий Молдован («Шахтер»), Андрей Федоренко («Десна»), Тарас Дурай («Нива» Т) и Евгений Кармалита («Оболонь»).

 

В Турции по индивидуальной программе будут работать Антонов и Коллинз, которые еще оправляются от полученных травм.

 

Наконец таки добрался до Луганска и летит вместе с командой бразильский полузащитник Жуниор, которого, как сказал корреспонденту «КОМАНДЫ» Анатолий Волобуев, ждут серьезные финансовые санкции за несвоевременное возвращение из отпуска. Также наставник сообщил, что не исключает того, что в Турции к команде могут присоединиться потенциальные новобранцы, и лишь после тщательного просмотра будет решено, заключать ли с ними контракты.

 

Исходя из того, что «Заря» будет находиться в Турции практически месяц, полное количество спаррингов пока не определено, но уже точно известны первые четыре. 24 января соперником луганчан выступит грузинский «Зестафони», 28-го -− российский «Сатурн», 31− го -− «Урал» (Россия) и 3 февраля противником луганчан будет еще один представитель России -− «Химки».

 

+++

 

«Критику заслужил...»

 

Евгений Гресь

Команда

21.01.09

 

Максим Калиниченко надеется, что весной игра «Днепра» заметно преобразится

 

Считать удачным 2008 год Максим КАЛИНИЧЕНКО никак не может -− в Днепропетровске от него явно ожидали большего. И если не всегда выразительная игра полузащитника обьяснялась с адаптацией в новом коллективе, то теперь эта причина будет неактуальна. Калиниченко впервые проходит с «Днепром» полноценные сборы и весной намерен показать все свои лучшие качества.

 

-− Максим, как настроение?

 

-− Боевое. Мы очень плодотворно потрудились на первом сборе.

 

-− Бегали много?

 

-− Много -− не много, но нагрузки получали хорошие. Ноги болят. Мы старались обрести выносливость, тренировки были тяжелые, но радовало, что работа шла с мячами. Так интереснее. А изнуряющих забегов не проводили.

 

-− Футболисты к сборам относятся не очень хорошо. Ты не исключение?

 

-− Подготовительный период -− составляющая нашей профессии, которую все мы любим. К сборам отношусь как к должному. Этот момент просто нужно пережить и иногда переступить через себя. Поэтому не могу сказать, что так уж и не люблю сборы. За долгие годы в футболе я научился терпеть.

 

-− Как предпочитаешь коротать время на сборах?

 

-− Днем я не сплю, потому что потом буду маяться ночью. Подремать могу, но в основном читаю книги, смотрю телевизор, гуляю по Интернету. В карты мы не играем.

 

-− Говорят, что в украинских клубах бегают больше, чем в российских. Это правда?

 

-− За годы моих выступлений в «Спартаке» сменилось столько наставников, что сравнивать, пожалуй, не стоит. Сейчас, по-моему, уже нигде не гоняют так, как раньше. А вообще сборы везде одинаковые и нужны для того, чтобы заложить фундамент на целый год. Отличия только в методах работы. Но бегать и прыгать приходится всегда.

 

-− «Спартак» сейчас здесь, в Белеке. Ездил в гости к бывшим одноклубникам?

 

-− Да, в команде играет достаточно ребят, которых я знаю. Существенно изменился административный штаб, но повидаться с коллективом было приятно.

 

-− Не жалеешь, что покинул «Спартак», в котором буквально через месяц сменились и главный тренер, и генеральный директор?

 

-− Я не привык о чем-то жалеть. Нет смысла. Гипотетически всякое могло быть, и тренерский коллектив мог сохраниться. У меня же оставалось полгода до окончания контракта и нужно было думать о том, как в дальнейшем кормить семью. Я выбрал неплохой клуб, и в «Днепре» меня все устраивает.

 

-− Кроме игры и места, которое занимает команда...

 

-− Безусловно. Считаю, что у меня тоже не все получилось, особенно в конце года. Но мы сейчас тренируемся как раз для того, дабы попытаться все это изменить. И если не верить в то, что ситуация поправима, то нужно вообще заканчивать с футболом.

 

-− Наставник команды Владимир Бессонов не раз критиковал тебя после матчей. Заслуженно?

 

-− Тренер отвечает за результат, и если он считает нужным кого-то пожурить, это его право. Спорить с наставником нельзя, к тому же я сам понимаю, что не играл так, как могу. И это сильно раздражало. Хотя я старался, выкладывался. Почему не получилось, даже не знаю. Может, пороюсь еще в себе (смеется). Но критику в свой адрес точно заслужил.

 

-− Ты наверняка обратил внимание, что в «Днепре» сейчас удивительная кадровая текучка. Не мешает ли это создавать сплоченный коллектив?

 

-− Изменений действительно много, поток игроков большой. Но костяк команды у нас есть. Не могу сказать, что у нас уже сложилась настоящая дружная семья, но коллектив дружный, в этом не сомневайтесь. Вы наверняка заметили, что сейчас на сборе присутствуют те игроки, которые заканчивали в «Днепре» минувший год. Добавился Вова Гоменюк, несколько ребят на просмотре, кое-кто вернулся из аренды. В общем, если будет стабильность, будет и результат.

 

-− В контрольной встрече с немецким клубом третьей бундеслиги ты выполнил пять результативных передач...

 

-− Не пять, а четыре. Одну голевую журналисты записали мне ошибочно, отобрав ее у Сергея Назаренко.

 

-− Четыре -− тоже немало. Раньше такое бывало?

 

-− Не помню, хотя в любом случае не стоит переоценивать то, что произошло. Во-первых, нужно учитывать силу соперника, а, во-вторых, это сборы. Тут всякое может быть. С немцами мы провели тренировку с повышенной ответственностью.

 

-− Максим, уже совсем скоро собирается сборная. Ждешь вызова в Кончу-Заспу?

 

-− Конечно, жду. В сборную всегда еду с огромным удовольствием, и это не пустые слова.

 

-− В 2008-м в национальной команде у тебя мало что получилось...

 

-− У меня в сборной вообще почти ничего не получалось, я в ней толком никогда и не играл. Поэтому доказывать есть что. Буду стараться.

 

+++

 

У Шершуна есть мотивация

 

Команда

21.01.09

 

Защитник не против продолжить карьеру в столичном «Арсенале»

 

27-летний защитник Богдан ШЕРШУН -− один из пяти игроков «Днепра», который перебрался из Днепропетровска в Киев и примкнул к «Арсеналу». Сейчас ситуация в стане «канониров» не совсем понятная -− команда не улетела на сборы и пока готовится к сезону в заснеженном Киеве. Но это не пугает защитника.

 

-− Богдан, как вы оказались в «Арсенале»?

 

-− Узнал об интересе «канониров» от руководства «Днепра».

 

-− Скажите, не грустно ли от того, что вы покидаете «Днепр», команду, в которой провели не один год?

 

-− Да нет, в общем-то. Я футболист и должен играть.

 

-− А считаете ли странным нынешнее положение киевского «Арсенала»?

 

-− Вы имеете в виду то, что у клуба нет стадиона? Для меня это не существенно, это меня не касается. Я говорил с наставником киевлян о своих перспективах в команде, а все остальное меня не интересует. Главное, чтобы деньги платили, ну и игровая практика должна быть.

 

-− Каковы ваши первые впечатления о команде?

 

-− Вполне нормальные. Больше пока ничего сказать не могу.

 

-− Богдан, знаете ли вы о том, кто стал президентом «Арсенала»?

 

-− Нет, честно говоря.

 

-− Это Леонид Черновецкий, мэр Киева...

 

-− Нам еще его не представили, ничего толком не сказали. Мер Киева?.. Ну раз так, значит, так тому и быть.

 

-− Богдан, где в Киеве вы планируете жить?

 

-− Пока этот вопрос не поднимался. Думаю, после сборов решим.

 

-− «Арсенал» одной из последних команд вышел из отпуска. Успеете ли подготовиться ко второй части сезона?

 

-− Да я не считаю, что у нас мало времени. При Протасове в «Днепре» мы всегда 15 января из отпуска выходили, и успевали набрать форму перед чемпионатом. Успеем и с «канонирами», было бы желание.

 

-− Первые тренировки рассчитаны на восстановление физический кондиций...

 

-− Совершенно верно. В первую очередь мы получаем физические нагрузки. Я понимаю, что это надо, поэтому нормально к этому отношусь. Хотя, конечно, крепатура бывает, да и сложновато после отдыха. Работа с мячом гораздо приятнее, но и она на сборах проводится.

 

-− Год назад, после осенней части чемпионата вы вместе с «Днепром» были зимним чемпионом, а сейчас новый клуб -− на 12-м месте...

 

-− Ничего страшного. Главное, чтобы команда решала посталенные цели. Задачи остаться в десятке, или не вылететь -− ведь тоже нелегкие. Быть чемпионом приятно, но самое важное -− выполнить то, что требует тренер от футболистов. У «Арсенала» есть свои определенные задачи, которых мы будем стараться достичь.

 

+++

 

Кака остается в «Милане»

 

Виктор Петрушов

Команда

21.01.09

 

«Манчестер Сити» приобрел Крэйга Беллами и отказался от идеи купить бразильца

 

Нападающий сборной Уэльса и «Вест Хэма» Крэйг Беллами, на которого имел виды «Тоттенхэм», о «Шпорах» и слышать не хотел. Валлиец отдал предпочтение более зажиточному работодателю, перейдя в стан «Манчестер Сити». 29-летний футболист успешно прошел медицинское обследование и заключил с новым клубом долгосрочное соглашение. По информации английских СМИ, сумма трансфера составила около 14 миллионов фунтов. Наставник «Горожан» Марк Хьюз очень рад приобретению Беллами, с которым он прекрасно знаком по работе в «Блэкберне» и сборной Уэльса. «Я счастлив снова работать с Крэйгом. Он великолепный футболист», -− заявил Хьюз. «Просто невероятно, что я смогу играть в «Сити» следующие несколько лет. Любой футболист Премьер-лиги мечтает оказаться здесь, поэтому мне несказанно повезло. В мире есть много вещей за гранью возможного, и для меня предложение манкунианцев -− одна из них. Я не мог отказаться», -− признался Беллами. Валлиец перешел в «Вест Хэм» из «Ливерпуля» летом 2007-го за 7,5 миллионов фунтов. За два последних сезона, омраченных двумя серьезными травмами и многими месяцами простоя, он провел в Премьер-лиге 24 матча и забил семь мячей. Ранее форвард выступал за «Норвич», «Ковентри», «Ньюкасл» и «Селтик», а сезон-2005/06, проведенный в «Блэкберне» под руководством Хьюза, был, пожалуй, самым успешным в карьере игрока. А от идеи приобрести Кака «Манчестер Сити» отказался, хотя все ждали, что вот-вот последует сообщение о переходе футболиста в стан «Горожан». Астрономические суммы, которыми заманивали англичане бразильского плеймейкера «Милана» на туманный Альбион, не помогли, и переговоры по поводу его трансфера зашли в тупик. Примечательно, что пообщаться с самим игроком полпредам хозяина «МС» Шейха Мансура не удалось -− их доводы выслушивал вице-президент «Милана» Адриано Галлиани и отец Кака, представляющий его интересы. Боссы «россо-нери» понимали, что упускать такой шанс грешно -− ведь клуб мог стать богаче на 120 миллионов евро, и были готовы принять предложение. Но и расставаться с футболистом особо не горели желанием, поскольку фаны команды выступили категорически против продажи их любимца.

 

Последнее слово оставалось за самим Кака, и он остановил свой выбор на «Милане»! «Я нахожусь в прекрасном месте, где все любят меня, и покидать его не собираюсь. Моя семья предложила мне принять решение самостоятельно. Я послушался своего сердца, как многие советовали сделать. К тому же я никогда не спорил с отцом. Я никогда не просил поднять мою зарплату и не собираюсь этого делать. Знаете, я получил множество писем и рисунков от детей, убеждавших меня остаться. Это так трогательно», -− поведал Кака в интервью итальянскому телевидению. «Невозможно удержать футболиста против его воли. Тем более если он не получает и половины того, что может иметь в другом клубе, и чувствует себя несчастным и обделенным, -− подвел итоги хозяин «Милана» Сильвио Берлускони. -− Но Кака предпочел остаться в семье «россо-нери», поставив любовь превыше денег. Все что мне остается сделать, так это провозгласить: да здравствует Кака!» Переход Лукаса Подольски из «Баварии» в «Кельн» точно состоится -− все стороны пришли к соглашению (сумма отступных оценивается в 10 млн евро, причем большая часть этих денег будет заработана путем проведения товарищеских поедиков двух команд). 23-летний форвард с радостью вернется в родной клуб, которому он посвятил десять лет жизни. Но произойдет это не прямо сейчас, а по окончании текущего сезона.

 

+++

 

Патріотична економія чи економічний патріотизм?

 

Володимир Баняс

Український футбол

21.01.09

 

Зима і зумовлена нею «сплячка» українських футбольних клубів поступово перевалила за екватор, і цей факт сприяє підведенню перших — наразі дещо несміливих — підсумків стосовно підготовки команд до другої частини змагань, а також проведеної ними селекційної роботи.

 

 В цьому плані ми, вочевидь, стаємо свідками загалом унікального міжсезоння, тон якому задає Світова Фінансова Криза (нині, чуючи цю фразу, дехто в Київській Русі хреститься, а інші — плюються). Підстав для вищезазначеного висновку є дві. По-перше, пізні строки (назвемо це так) виходу окремих прем'єрлігових колективів із відпустки. Різні команди пояснюють цей момент по-різному, проте факт залишається фактом: головною причиною є бажання клубних власників якнайбільше звузити підготовчий період, місцями проведення котрого є вже звичні нам Туреччина, Ізраїль, Іспанія чи ОАЕ, щоби на цьому зекономити кошти. По-друге, прогнозована орієнтація більшості селекційних служб (особливо клубів із когорти не дуже заможних) на українських виконавців. Це, звісно ж, пояснюється благородним прагненням підтримати вітчизняний продукт, але всім зрозуміло, що зумовлено це тією ж причиною, що й у першому випадку.

 

Найбільш серйозні (принаймні за іменами) придбання поки що зробив харківський «Металіст».

 

Березовчук, Асеведо, Олійник — усе це футболісти, котрі не підпадають під сумнозвісне (іншими словами — динамівське) визначення «молодий і перспективний», це гравці, придбані «під основу», себто віддачі від них очікують «тут і тепер» (за словами очевидців, наразі найкраще враження справляє колишній динамі-вець). Намагається не відставати від свого антагоніста й «Дніпро»: придбавши чудового нападника Гоменюка, дворазовий чемпіон СРСР, складається таке враження, до весни ще здивує нас придбаннями. На їхньому тлі певним дисонансом виглядає трансферна пасивність гірників і динамів-ців. Хоча, принаймні в першому випадку, все зрозуміло: під орудою Луческу і без того перебуває достатня кількість кваліфікованих гравців, питання лише у здатності румунського тренера «зліпити» з них колектив, спроможний замахнутися на виграш Кубка УЄФА. Тоді як киянам посилення (особливо в півзахисті; одного Кравченка недостатньо) зовсім не завадило б, але перед тим варто продовжити позбавлятися «баласту»: футболістів у динамівських заявках усе ще дуже багато, тому можливе повернення з орендних мандрів психічно неврівноважених Родриго й Клебера і разом із ними Діого Ринкона з його вже хронічною зайвою вагою, неприємно дивує.

 

Серед інших колективів елітного дивізіону щось більш-менш серйозне на трансферній ниві запропонував лише столичний «Арсенал»: запросивши до своїх лав чи то сімох, чи то шістьох (це якщо без росіянина Єщенка, котрий «зник у невідомому напрямку») колишніх дніпрян, каноніри, немовби юридичне підтвердили, що вони — принаймні частково — є власністю І.Коломойського. У зв'язку з цим поширилася інформація про можливе зняття команди з чемпіонату: керівник прем'єр-ліги В.Данилов запевнив, що в разі підтвердження факту наявності одного власника кількох команд, він «буде непохитним». Чи можемо ми в це повірити? Питання риторичне.

 

+++

 

Команди України

 

Михайло Рєзнік, Валерій Пригорницький, Вадим Момотюк

Український футбол

21.01.09

 

Металург Зп

 

Запорізький «Металург» 18 січня прибув до України після свого першого зимового збору в Австрії.

 

Проте перед тим, як залишити тренувальну базу у Відні, запоріжці провели останній контрольний поєдинок. Суперником нашої команди був «Гредіг», колектив, який наразі посідає восьму сходинку в австрійській бундеслізі. Австрійська команда не змогла скласти гідної конкуренції «Металургу» і програла за всіма статтями — 6:1. Вже з самого початку матчу запоріжці взяли бика за роги. Спочатку дубль оформив Алозі, а потім шоста команда української прем'єр-ліги довела справу до розгрому, забивши ще чотири м'ячі. Єдине, на що спромоглися господарі поля, це забити м'яч престижу за дві хвилини до завершення матчу.

 

Склад «Металурга»: 1-й тайм: Жук, Перішич, Невмивака, Тигорєв, Польовий, Пі-соцький, Степаненко, Аржанов, Годін, Алозі, Силюк.

 

2-й тайм: Безотосний, Нестеров, Вернидуб, Опанасенко, Воробей, Лобанов, Кривцов (Задоя, 67), Нагинайлов, Луценко, Кабанов, Кривий.

 

Голи: Алозі (20, 26), Силюк (36), Кабанов (57), Нагинайлов (66), Луценко (78).

 

Вдома футболістам «Металурга» дадуть день для відпочинку, після чого два дні тренувань на базі. А далі —другий збір в Іспанії, на який команда вирушить 22-го січня. На Піренеях у запоріжців уже заплановано чотири зустрічі. Суперниками нашого клубу  стануть:  24  січня  — «Янг Бойз» (Берн, Швейцарія), 27 січня — «Рубін»' (Казань, Росія), ЗО січня —  «Легія» (Варшава, Польща), 2 лютого — «Аустрія» (Відень, Австрія). Як бачимо, спаринги обіцяють бути цікавими.

 

Шахтар

 

Гірники продовжують здобувати перемоги в рамках підготовки до другої частини сезону. Цього разу суперником донеччан став норвезький «Русенборг». Скандинави, схоже, стають традиційним спаринг-партнером «Шахтаря» в зимове міжсезоння. Минулого року український клуб грав із тронхеймцями 9-го лютого і здобув тоді впевнену перемогу -2:0. Цього разу гірники теж перемогли, але дозволили суперникові забити.

 

Без сумніву, нашому гранду допоміг швидкий гол. Як і в матчі з «Борусією», донеччани не відкладали все у довгу шухляду, і на 13-ій хвилині Маріуш Левандовський відкрив рахунок. Поляк замкнув вивірену подачу з кутового у виконанні Жадсона. Було приємно спостерігати, як наша команда майже половину тайму тримала скандинавів без м'яча. Непогано виглядала зв'язка Жадсон—Кастильо. Інколи норвежцям вдавалося огризнутися та створити небезпеку біля воріт донеччан. Проте по-справжньому загрожували воротам суперника саме українці. Так, Олексій Гай на 31-ій хвилині втратив чудову нагоду закріпити перевагу своєї команди. Півзахисник, перебуваючи в забивному положенні, на жаль, не зміг влучити в рамку воріт Ярстейна. Та все ж таки, за 20 хвилин після гола «Шахтаря» норвежці відновили статус-кво. Кіпер гірників Худжамов не за правилами зіграв у своїй карній зоні, за що рефері вказав на «позначку». Захисник «Русенборга» Міхаель Дорсін вирок виконав бездоганно — 1:1.

 

У перерві Луческу вирішив змінити гру команди. Недовго думаючи, містер замінив усіх, хто грав у першому таймі. «Русенборг», своєю  чергою, не побачив потреби так кардинально змінювати склад і обмежився лише чотирма замінами. Маю відзначити, що з перших хвилин другого тайму норвежцям вдалося взяти під контроль центр поля. Але арбітр матчу Франциско Сокорро знову дав пенальті. Цього разу правила порушили вже норвежці, які завалили у штрафному Ракицького. Вирок чітко виконав Фернандиньо — 2:1! До кінця поєдинку залишалося ще півгодини, але рахунок так і не змінився. «Шахтар», таким чином, знову не знає гіркоти поразок, і вже завтра, 21-го січня, зіграє непростий матч з іспанським «Лас Пальмасом» у рамках Кубка Маспаломас.

 

«Шахтар»: Худжамов (Вірт, 46), Федецький (Срна, 46), Чижов (Єзерський, 46), Чигринський (Іщенко, 46), Шевчук (Рац, 46), Дуляй (Хюбшман, 46), Левандовський (Ракицкий, 46), Гай (Полянський, 46), Жадсон (Фернандиньо, 46), Кастильо (Гладкий, 46), Селезньов (Фомін, 46).

 

ДНІПРО

 

Головний тренер «дніпрян» Володимир Безсонов заявив, що клуб ухвалив рішення розлучитися з трьома легіонерами — бразильцями Алсідешем і Давідсоном, а також із аргентинцем Осмаром Феррейрою. Про це він заявив на прес-конференції після повернення команди зі зборів у Туреччині.

 

Нагадаємо, Алсідеш до «Дніпра» був гравцем «Челсі», але перейшов в дніпропетровський клуб із ПСВ, де виступав на правах оренди. До цього він також встиг пограти в «Америці» (Бразилія), «Віторії» (Бразилія, 2002), «Шаль-ке» (Німеччина, 2003 − 2004), «Сантосі» (Бразилія, 2004) і «Бенфіці» (Португалія, 2004 − 2007).

 

З якої причини «Дніпру» Алсідеш не підійшов − не відомо. Одне очевидно: гроші команда втратить, що ще раз доводить нелогічність таких трансферів в Україну.

 

Ще один південноафриканський футболіст залишить Дніпропетровськ. Це аргентинський півзахисник Осмар Феррейра, який раніше виступав за «Рівер Плейт», московський ЦСКА, ПСВ та «Сан Лоренцо». При переході в український клуб підписав довгостроковий контракт, але не зміг закріпитися в основному складі. На додаток до всього ще й не з'явився на турецькі збори команди. З'ясовується, запізнюватися після відпусток — хвороба не лише бразильців. З останніх новин із табору «Дніпра» можна зробити висновок, що селекція останніх років була просто «геніальною». На помилках вчаться, як-то кажуть, і, можливо, масова чистка піде на користь команді.

 

Чорноморець

 

Форвард Олег Венглинський, у послужному  списку  якого  значиться титул найкращого бомбардира чемпіонату України, залишився без роботи.  Принаймні  одеському «Чорноморцю» футболіст виявився не потрібним. „На збір із «Чорноморцем» я, як ви бачите, не поїхав. І причини цього рішення мені ніхто не пояснював», — каже сам Венглинський.

 

«Особиста угода з одеським клубом завершується лише через півроку, але я гадаю, що в ситуації, яка склалася, є тільки один реальний вихід — контракт цей розірвати. Відповідна розмова з віце-президентом «моряків» Олегом Марусом у мене вже відбулася. Звісно, хотілося б визначитися раніше. Але після Новорічних свят Олег Георгійович на зв'язок не виходив, а коли я у визначений для всієї команди час з'явився на базі, то почув, що в Туреччину вже не лечу». А колись цей гравець користувався попитом не лише серед українських клубів, їздив грати навіть у Грецію, але час минає, і я не впевнений, що його кандидатурою у зимове міжсезоння зацікавиться якийсь клуб прем'єр-ліги. Не тільки через фінансову кризу, але й через регрес футболіста. Можливо, хіба що якийсь із аутсайдерів ліги, у якого є проблеми з нападом. Венглинський може їх додати.

 

ФК Львів

 

У вівторок, 20 січня, гравці ФК «Львів» на клубному автобусі вирушили на перший збір, який пройде у Щасливому, що в Київській області. Сергій Ковалець узяв таких футболістів.

 

Воротарі: Мар'ян Марущак, Юрій Шевчук, Олександр Висоцький.

 

Захисники: Олег Леонідов, Олександр Жданов, Ігор Ільків, Анатолій Кицута, Віталій Романюк, Тарас Яворський.

 

Півзахисники: Григорій Баранець, Борис Баранець, Валерій Федорчук, Андрій Даньків, Ярема Каваців, Вадим Панас.

 

Нападники: Павло Худзик, Михайло Козак, Дмитро Корнієнко.

 

Через травми на лікарняному воротар Андрій Радь і Любомир Гальчук. Немає визначеності із Владиславом Ващуком. Запропоновані клубним керівництвом умови нового контракту не влаштували досвідченого захисника. Я уявляю, в яких умовах готуватиметься до сезону другий клуб Львова. Очевидно, що з фінансами зараз у команди негаразд, адже тренуватися під Києвом у зимове міжсезоння − просто несерйозно. Невже у команди немає якихось тисяч тридцяти доларів, щоб вивезти гравців подивитися на Середземне море?

 

Металіст

 

«Металіст» — «Мегаспорт» (Казахстан) —1:0 (1:0).

 

'Металіст»:  Горяїнов,  Майдана, Обрадович, Папа Гуйє,  Конюшенко, Асеведо,  Бордіян, Березовчук,  Олійник, Коельо, Девич. На заміни виходили:  Бажан, Слюсар, Валяєв,  Рикун,  Едмар, Коваль, Селін. Гол: Девич (10). Із перших секунд футболісти «Металіста» захопили ініціативу і вже на третій хвилині змусили  суперників  порушити правила.   Джексон   зі штрафного завдав небезпечного удару, проте кіперу  «Мегаспорта»  вдалося його парирувати, виявивши при цьому чималу майстерність. Та все ж таки, зусилля харків'ян в атаці були незабаром  винагороджені.  На  10-й хвилині Денис Олійник навісив м'яча з правого флангу, і Марко Девич головою чітко спрямував його в кут воріт. Як з'ясувалося згодом, цей гол так і став єдиним у цій товариській грі.

 

ЗОРЯ

 

У вівторок, о 12.15, рейсом Донецьк—Стамбул делегація «Зорі» вилетіла на другий збір, який проводитиме в Туреччині. З низки гравців, які перебували в таборі луганців на перегляді, в команді не закріпилися 23-річний Давид Ломая («ВІТ-Джорджія», Грузія) і 28-річний вихованець луганського футболу Сергій Козюберда («Судува», Литва). Захисник Олександр Половков, який по завершенні першої частини чемпіонату був виставлений на трансфер, вирушив на збори до Криму з молодіжним складом «чорно-білих».

 

Таврія

 

У понеділок кримчани підписали 23-річного українського нападника Максима Фещука і 29-річ-ного хорватського захисника Сашу Джуричича. Більша частина кар'єри Фещука пройшла у львівських «Карпатах». Він поставив підпис під трирічною угодою із сімферопольцями. Джуричич, який останні три з половиною року захищав кольори полтавської «Ворскли», зв'язав себе контрактними зобов'язаннями із таврійцями на два роки. Крім того, на два роки продовжив свій контракт із «Таврією» 30-річний литовський півзахисник Андріус Йокшас.

 

+++

 

У гості завітав Саід

 

Артем Циганенко

Український футбол

21.01.09

 

Алчевська «Сталь» продовжує підготовку до весняної частини сезону. Вже достеменно відомо, що навесні в Алчевську не буде Андрія Смалька і Євгена Лиси цина: обидва футболісти намагаються закріпитися в інших командах.

 

Також клуб залишив один із найкращих футболістів «Сталі» останніх півтора роки Дмитро Трухін: 25-річний півзахисник прийняв рішення повернутися до «Кримтеплиці». За «Сталь» Трухін провів 57 матчів, забив три голи.

 

До тренувального табору алчевців постійно прибувають футболісти, які намагаються закріпитися у складі «Сталі». Більшість з останньої групи потенційних новачків взяла участь у матчі зимової першості області, в якій «Сталь-2» зустрічалася зі старшими хлопцями футбольної школи клубу — командою «Сталь-92». Найближчий резерв першої команди переграв хлопців із рахунком 3:0.

 

Відзначимо, що футболісти, які приїжджали на перегляд, були в обох колективах. Отож, хто саме на перегляді: воротар Сергій Ситало, народився 20 грудня 1986 року, в осінній частині сезону 2008/2009 виступав за «Шахтар» (Свердловськ) — 3 матчі, пропустив один гол; воротар Сергій Шаповал, народився 1986 року, раніше виступав за «Золоте-Алмаз» (Первомайськ); Василь Шегда, народився 12 червня 1985 року, в осінній частині сезону 2008/2009 виступав за клуби: «Єдність» (Плиски) — один матч, ЦСКА (Київ) — 16 матчів, 1 гол; Іван Матяж, народився 15 лютого 1988 року, в осінній частині сезону 2008/2009 виступав за «Шахтар-3» (Донецьк) — 17 матчів, 4 голи; Єгор Тарнов, народився 6 березня 1988 року, в осінній частині сезону 2008/2009 виступав за «Олімпік» (Донецьк) — 11 матчів, 3 голи; Едик Симонян, народився 8 січня 1991 року, в осінній частині сезону 2008/2009 виступав за ЦСКА (Київ) — 5 матчів; Роман Миро-ненко, народився 13 червня 1990  року, в осінній частині сезону  2008/2009  виступав  за «Дніпро»   (Черкаси)   —   14 матчів; Іраклі Лілуашвілі, народився 13 жовтня 1984 року, до січня  2007  року  виступав  за дніпродзержинську «Сталь», після  чого  грав  за  словацьку «Нітру»  (11  місце  серед  12 клубів вищої ліги за підсумками осінньої частини нинішнього сезону); Саїд Белмохтар, народився в 1984 році, раніше виступав за «Сморгонь» (Білорусь) — 8 матчів, 1 гол; Дмитро Куліш, народився   1991 року, раніше виступав за ФК «Рубіж»; Володимир Мальований,  народився 1991  року, раніше виступав у першості Київської області; Василь  Карапецький,  народився 1986 року, раніше виступав у першості Львівської області.

 

+++

 

Підготовка у мировому руслі

 

Олександр Горбачов

Український футбол

21.01.09

 

У рамках підготовки до другої половини сезону «Сталь» у Дніпродзержинську на стадіоні тепличного комбінату провела спаринг із дублем дніпропетровського «Дніпра».

 

Гра почалася досить несподівано: вже на першій хвилині після подачі кутового півзахисник «Дніпра» Максим Зайнчковський, скориставшись плутаниною в захисних порядках «Сталі», «розпечатав» ворота «сталеварів».

 

Далі перевага перейшла до досвідченіших гравців «Сталі», і на 29-й хвилині Анатолій Подробаха реалізував пенальті, призначений за грубий фол проти одного з гравців, що перебував у команді на перегляді. Проте, незважаючи на подальші зусилля обох команд, до кінця матчу рахунок не змінився, хоча в другому таймі ініціатива була на боці господарів. Це й не випадково, оскільки в другій половині зустрічі на полі з'явилися Андрій Скарлош та Олег Шутов.

 

Взагалі, на діях обох команд позначилася як якість поля (покрите снігом, попри всі зусилля щодо його розчищення напередодні), так і холодна погода. Все це неабияк заважало конструктивним діям. Говорячи про «сталеварів», то їм не додавала зіграності наявність у їхніх лавах великої кількості потенційних новачків (близько десяти чоловік). До речі, деякі з них залишили про себе приємні враження, і, можливо, з ними будуть незабаром укладені контракти.

 

Другий матч у рамках одного з етапів підготовки до другої половини сезону дніпродзержинська «Сталь» провела на полі тепличного комбінату в Дніпродзержинську. «Сталевари» у грі, що мала суто тренувальний характер, приймали кременчуцький «Кремінь».

 

У першому таймі на матч вийшли умовно основні склади обох команд. В'язке поле, як і в попередній грі із дублем «Дніпра», знову не дозволило командам показати свої найкращі якості. Зате можна було чітко побачити, як футболісти витримують запропоноване їм фізичне навантаження. Перший тайм контрольної гри залишився за дніпродзержинськими футболістами — відзначитися вдалося одному з гравців, що перебуває в команді на перегляді. Гол був забитий ударом головою після розіграшу кутового, причому результативну передачу віддав інший гравець, який також перебуває на перегляді в «Сталі».

 

У другому таймі настав час забивати і гостям, що їм двічі, завдяки тому, що з поля пішло кілька основних гравців «Сталі», вдалося зробити. Обидва голи господарі пропустили через позиційні помилки гравців задньої лінії. Але незважаючи на те, що позитивного результату дніпродзержинській команді досягти не вдалося, якість демонстрованої гри «Сталі» дозволяє говорити про те, що підготовка до офіційних матчів другого кола сезону проходить у потрібному руслі. Також не варто забувати, що в команді наразі на оглядинах перебуває низка футболістів, від яких зіграності вимагати поки що не можна.

 

Учора «Сталь» провела виїзний поєдинок у Кривому Розі проти дубля «Кривбасу».

 

+++

 

Олександр Батальський: Тренування залишаємо з легким серцем

 

Юрій Усатюк

Український футбол

21.01.09

 

22-річний нападник «Дністра» Олександр Батальський один із небагатьох в овідіопольській команді, у кого за плечима є досвід виступу у вищій лізі чемпіонату України.

 

Незважаючи на відсутність, на той момент, у форварда серйозної ігрової практики, Олександр дуже впевнено почав виступи за «Дністер», відзначившись у двох стартових матчах за свою нову команду кількома м'ячами, проте потім низка мікротравм зробила свою «чорну» справу, і загальне враження про перше коло у виконанні цього нападника було змазане. Та попри всі ці форс-мажорні обставини Олександр Батальський із оптимізмом дивиться у майбутнє, планує стати найкращим бомбардиром команди, повернутися до еліти українського футболу, а також привернути до себе увагу тренерського штабу національної збірної.

 

— До овідіопольської команди ти прийшов під час першого кола. Які враження у тебе залишилися про сам клуб і як тебе в ньому зустріли?

 

—  Можливо, це звучить дивно, але свій перехід зі столичного «Арсенала» до овідіопольського  «Дністра»  я  особисто розцінюю   як   крок   уперед. Справа в тому, що останні півтора роки, проведені у складі «канонірів», я виступав за дублюючий склад, із чого можна зробити висновок, що тренерський штаб команди більше не бачив  мене гравцем основного складу. А потім виникла ще й низка труднощів із підписанням нового контракту, після чого я прийняв для себе остаточне рішення змінити обстановку. На той момент, коли я був зайнятий  пошуками  нової команди,   мій   функціональний стан залишав бажати кращого. Довелося  вже  в  «Дністрі»  по ходу сезону набирати форму.

 

Дебют у новій команді для мене вийшов ніби непоганим, проте потім я зазнав прикрої травми, яка знову вибила мене з колії. Саме з цієї причини, вважаю, не зміг повною мірою виправдати покладені на мене надії тренерського штабу та й самого керівництва клубу.

 

—  На той момент варіант із овідіопольським»Дністром» для тебе був оптимальним?

 

—  Гадаю, цей варіант був одним із оптимальних, оскільки решта пропозицій були не такими конкретними, як того хотілося б. «Дністер» же мені здався симпатичною молодою командою, у якій футболісти насамперед грають заради самовдосконалення, а також для своїх уболівальників, а не заради грошей. Та й до вищої ліги так одразу повернутися було дуже важко.

 

— Якщо не помиляюся, у першій лізі тобі раніше не доводилося грати? Які перші віл неї враження?

 

—  Мене нічого тут не здивувало, тому як у першій лізі, так і у вищій намагаються грати у футбол. Так само, як грають в Африці, Бразилії та Аргентині. Інше питання, що не завжди і не у всіх це виходить. Не у всіх команд е відповідні бази і фінансові можливості. Принципова різниця, на мою думку, полягає у швидкісному мисленні футболістів  і  їхній  технічній оснащеності.

 

— Які враження у тебе залишилися від виступу твоєї команди у першому колі?

 

—  Я вважаю, що через низку причин ми не змогли продемонструвати той футбол, якого від нас хотіло б бачити керівництво  команди,  а  також  наші уболівальники. Як наслідок, ми влаштувалися поки на десятій позиції, що абсолютно не відповідає справжнім нашим можливостям.  Ми  дуже  погано провели свої матчі на домашній арені, а в деяких випадках примудрялися пропускати м'ячі на останніх хвилинах, в наслідок чого на рівному місці втрачали важливі очки.

 

—  Як ти вважаєш,  першу половину сезону можеш занести до свого активу?

 

— Як я вже казав, у нас були різні ігри. В особистому плані відзначу  гостьовий  поєдинок проти  «Ігросервіса»,  і,  навпаки, собі до пасиву занесу домашню зустріч із «Енергетиком». Перед тією грою я трохи отруївся, почував себе жахливо, що позначилося  на  моїх  діях  на футбольному полі, хоча забивати в тому матчі я був зобов'язаний. З цього матчу, мабуть, і почалися  всі  наші  домашні пригоди, а у мене незабиті голи та мікротравми.

 

—  Основне завдання нападника — забивати голи. Тобі в першому колі вдалося і забити, і забезпечити своїх партнерів  голевими  передачами. Що для тебе важливіше, забити гол чи віддати голеву передачу?

 

— Чесно кажучи, хотілося б і першого, і другого одночасно. Головне, щоб той чи інший нападник став співавтором перемоги своєї команди, а от чи забив він або віддав вирішальну передачу, це, напевно, вже не так важливо. Хоча голи забивати, звісно ж, приємніше.

 

— Як нападник ніколи не намагався поставити перед собою певну планку забитих за сезон м'ячів?

 

—  Були такі спроби, але чомусь у моєму випадку вони закінчувалися  невдачею.  Зараз від таких прогнозів відійшов. Вважаю, що головне для нападника  стабільно  забивати,  а скільки він у результаті заб'є -неважливо. Хоча в найближчому майбутньому дуже хочеться стати  найкращим  бомбардиром  чемпіонату  і,  за  такого розкладу,  звернути  на  себе увагу  тренерів  національної збірної. Але це в перспективі.

 

—  Нещодавно овідіопольську команду очолив новий молодий фахівець, у зв'язку з чим хотілося б поцікавитися, як проходить процес ознайомлення з новими вимогами, які мають намір висунути тренерський штаб до своїх підопічних?

 

—  Мені імпонують ті ідеї і завдання, які намагається донести до футболістів Андрій Вікторович  Пархоменко.  Я  б дуже хотів,  щоб усі  команди стали грати в атакуючий, комбінаційний футбол, від якого, незалежно  від  результату,   мають отримувати задоволення абсолютно  всі.  Адже  такий  стиль гри  набагато  цікавіший,  ніж той, за якого команда забиває гол і повністю відходить до своїх воріт. Від такого футболу футболісти  мучаться.  Я  впевнений, що з таким тренером наша команда рухатиметься вперед і досягне необхідного результату  по  завершенні  вже нинішнього сезону. А там і до прем'єр-ліги рукою подати.

 

— Як лаються тобі перші серйозні навантаження взимку і яка  внутрішня  атмосфера  в команді?

 

—  Набираємо фізичної форми  в  нормальному  ритмі.  Всі тренуються із задоволенням, а залишають тренування  з  легким серцем. Чесно кажучи, в такій  приємній  атмосфері  навіть не помічаєш тих навантажень, через які наша команда зараз проходить.

 

— Як зустрів 2009 рік і які плани і надії  особисто ти  на нього покладаєш?

 

— Зустрів Новий рік у вузькому сімейному колі з батьками, сім'єю брата, а також зі своєю дівчиною. Від самого року чекаю,  що  він  стане  набагато кращим, ніж минулий. Сподіваюся,  що у футбольному плані для мене він стане якіснішим, а також стабільним у фінансовому плані,  чого,  власне,  бажаю і всім іншим.

 

—  Такий стиль зустрічі для тебе традиційний?

 

— Щороку виходило по-різному.

 

—  Як тобі сама Одеса, чий регіон і представляє на національній арені овідіопольський «Дністер»?

 

—  Мене тут усе влаштовує щодо умов,  які  запропонував мені клуб. Плюс у цьому місті в мене  живе  багато  родичів  і знайомих.

 

— Отже, Одеса не чуже місто?

 

—  Це чудове місто, яке мені дуже подобається.

 

—  До речі,  чи вдалося познайомиться з його визначними  пам'ятками  і  взагалі як вважаєш за краще проводити вільний час?

 

—  Завжди по-різному.  Іноді з'являється спонтанне бажання піти прогулятися в парк. Буває, що вибираюся з друзями пограти в більярд. Дуже люблю покататися на автомобілі.

 

+++

 

Хороший господар − не лише створює, а й вимагає

 

Олександр Петров

Український футбол

21.01.09

 

Чемпіонат Дніпропетровської області у 2008 році проводився за традиційною системою «осінь-весна».

 

Дванадцять команд розігрували першість у двох вікових групах: дорослі та юнаки. Потрібно, без перебільшення, визнати, що, як і попередні сезони, нинішній пройшов на високому організаційному та спортивному рівні. Команди, за невеликим винятком, відповідально поставилися до своїх обов'язків. Тож жодних суттєвих нарікань з боку учасників змагань не було. Це стало можливим завдяки зусиллям обласної федерації футболу — голова Андрій Павелко.

 

Чемпіоном Дніпропетровської області серед дорослих стала команда «Авіо» (Дніпропетровськ) (тренер Володимир Трубников). Без сумніву, що цей успіх закономірний, адже «Авіо» на одному диханні пройшов чемпіонат, випередивши свого найближчого переслідувача команду «Електрометалург-НЗФ» на 15 очок, що засвідчило беззаперечну перевагу команди з Дніпропетровська. У 22 матчах футболісти обласного центру лише одного разу розійшлися миром у Кривому Розі з місцевою командою «Міттал» (1:1). Решту поєдинків команда виграла. Вихованці Володимира Трубникова показували солідну гру в атаці. Футболісти забили більше за всіх — 74 голи. Лаври переможців потрібно поділити між усіма. Успіх був досягнутий завдяки величезному бажанню, згуртованості та наполегливості всіх гравців і тренерів колективу. Всі вони знали, чого хотіли, тож поставленої мети досягли.

 

Переможного сезону у складі команди виступали: М. Афанасенко, О. Василенко, М. Васильєв, А. Видря, О. Давидов, О. Дворяченко, В. Добреля, М. Козноха, А. Козенко, О. Кравченко, Д. Кругляк, А. Матвеев, О. Модлий, І. Мусієнко, Ю. Нікітенков, І. Павленко, В. Падун, О. Пархоменко, А. Писарєв, Д. Стафійчук, І. Ситало, В. Тарасенко, Д. Трубников, О. Чернецький, Є. Чернявський, А. Чижов.

 

Друге місце у цьогорічному чемпіонаті посів нікопольський «Електрометалург-НЗФ» (тренер Олександр Гришко). Цей незаперечний лідер дніпропетровського футболу із перших турів авторитетно заявив про серйозність своїх намірів поборотися за одне з призових місць. Ця команда добре укомплектована футболістами, які свого часу пройшли школу вищої і першої ліг. Зокрема, йдеться про Вадима Олейника, Євгена Римшина, Олега Головера, Сергія Валуева, Сергія Луньова. Підопічні Олександра Гришка зуміли досить стабільно пройти нелегку дистанцію футбольного марафону, здобувши у підсумку срібні нагороди.

 

Приємно, що призову трійку замкнув нещодавній дебютант турніру криворізький «Атлант» (тренер Віктор Карпов). Це команда з доброю перспективою, у якій грають переважно вихованці місцевого футболу. «Атлант» зумів рівно пройти турнірну дистанцію і лише трохи відстав від «Електрометалурга». Відмінно криворізька команда була підготовлена як фізично, так і психологічно. В активі колективу п'ять вольових перемог.

 

Серед команд, які заслуговують теплих слів, варто назвати «Міттал» із Кривого Рогу. Валерію Клименку, який тренує команду, вдалося створити колектив, здатний успішно вирішувати складні турнірні завдання. Ігрові переваги криворізької команди насамперед пов'язані з успішним використанням потенційних можливостей досвідчених футболістів: Геннадія Приходька, Олександра Терещенка, Віктора Бакума, Олексія Гвоздаєва... Так, футболісти «Міттала» в чудовому стилі на полях суперників обіграли і «Електрометалург» — 2:1, і «Атлант» — 4:0, команди, які за підсумками сезону розташувалися вище за підопічних Клименка.

 

П'яте місце серед дорослих посіла команда ФК «Нікополь» (тренер Дмитро Бичков). Цей колектив загалом зумів доволі гідно подолати футбольний марафон.

 

Незважаючи на те, що підсумкову турнірну таблицю очолили найбільш потужні у фінансовому плані клуби, не варто переоцінювати роль грошей у їхніх досягненнях. Головна причина успіху тієї чи іншої команди полягає перш за все у тренерській роботі. Непоганий футбол можна було побачити і у виконанні не вельми заможних команд. Так, дуже приємне враження на початку турніру справив виступ колективу «Алан» із Дніпропетровська, який очолює чемпіон СРСР 1983 року Олександр Лисенко. Хлопці з обласного центру довгий час перебували поблизу лідируючої трійки, однак у другому колі молода перспективна команда не витримала турнірної гонки і в підсумку посіла лише сьоме місце.

 

Що ж до інших команд, то вони виступали відповідно до своїх можливостей. Звичні місця в середині посіли марганецький «Шахтар» та «Авангард» із Орджонікідзе.

 

Не обійшлося в чемпіонаті без розчарувань. Виступи старожилів обласних змагань вільногірського «Титана» і ФК «Скорук» із Томаківки справили неприємне враження, адже раніше ці колективи не належали до відвертих аутсайдерів.

 

Прикро, але факт: в обласній першості нині відсутні команди таких футбольних центрів, як Павлоград, Новомосковськ, Жовті Води. Не віриться в те, що у цих містах перестали любити футбол, що не грають хлопчаки та юнаки, що немає там гравців, здатних скласти пристойну команду. Мабуть, немає в цих містах доброго господаря. А добрий господар — не лише той, хто створює необхідні умови для підготовки до ігор, а ще вимагає і контролює роботу команди, допомагає ростити хороші резерви.

 

Сенсаційно завершився розіграш Кубка Дніпропетровщини. V вирішальному матчі за Кубок зустрілися лідер «Авіо» і «Шахтар». Несподівано для всіх сильнішими виявилися футболісти з Марганця, які розгромили майбутніх чемпіонів — 4:0. Ось, хто був причетним до здобуття престижного трофея: І. Бойко, С. Бондаренко, Д. Бурсак, В. Вікентьєв, В. Журленко, В. Капустін, С. Коваленко, О. Кірса, О. Лінкін, А. Манжура, В. Марченко, Д. Мильников, М. Мирний, М. Пилипенко, В. Романенко, Ю. Саєнко, О. Степанов, О. Фесенко, О. Цапок, М. Чалий, О. Чалий, М. Ярощук. Тренер: Олександр Білий.

 

На завершення про минулий сезон ще кілька статистичних даних. Найкращим голеадором чемпіонату став гравець «Авіо» Дмитро Трубников, в активі якого 23 влучних «постріли». Другий результат (14 забитих голів) показав Євген Римшин із «Електрометалурга-НЗФ». Третю позицію, з 9-ма забитими м'ячами, поділили Віталій Чучак («Титан») та Олександр Степанов («Шахтар»).

 

+++

 

Євген Волга: Зупинятися на досягнутому не збираюся

 

Український футбол

21.01.09

 

Півоборонець Євген Волга − одна з найяскравіших постатей ФК «Арсенал». Найкращий бомбардир в історії клубу, найкращий голеадор команди поточного сезону. Футболіст із неабиякою технікою і креативним мисленням. За підсумками першої половини сезону вболівальники клубу визнали Волгу найкращим футболістом півріччя.

 

—  Євгене, ти вже встиг ознайомитися з підсумками опитування? — поцікавилася  прес-служба  ФК  «Арсенал».

 

— Зізнаюся, навіть не бачив підсумків. Тільки від вас дізнався, що уболівальники визначили мене найкращим. Звісно, це приємно. Я вдячний всім, хто проголосував за мене.

 

—  Уболівальники визнали твою гру найкращою. А у тебе до своєї гри е нарікання?

 

—  Повністю бути задоволеним я не можу. Планку завжди потрібно піднімати, не зупинятися на досягнутому. Скажімо так, виступив вище середнього рівня. Не максимум, та все ж таки...

 

—  Твоя думка про першу частину сезону, про становище команди в турнірній таблиці.

 

—  Для мене ситуація розвивається за логічним сценарієм. Низка  гравців залишила клуб. До того ж, це були футболісти, які визначали гру. «Арсенал» поповнився  своїми  вихованцями.  Іде процес оновлення  команди, тому результат не завжди може бути задовільним.

 

— Як ти оціниш гру юних дебютантів?

 

—  Нормально. Хлопці поступово втягуються в реалії професійного футболу. Поки їм   бракує ще досвіду, але йде природний  процес і  незабаром  вони можуть стати гравцями високого рівня.

 

—  Багато  голів  ти  забиваєш  зі штрафних. Після тренувань залишаєшся відпрацьовувати удари?

 

—  В основному прагну вкластися в рамки тренувального процесу. Але якщо є можливість, працюю додатково.

 

— Як ти відзначив Різдво і новорічні свята?

 

—  Потихеньку, по-сімейному.

 

—  Розкажи, як проводиш відпустку?

 

—  Відпочиваю, відновлююся, набираюся сил. Нікуди не виїжджали, були вдома.

 

— Якось підтримуєш форму? Втягуватися в роботу після відпустки важко?

 

—  Авжеж, підтримую. Працюю над собою. До того ж, нерідко збираємося з  хлопцями  на стадіоні,  тренуємося. Неприпустимо втратити ігрові зв'язки.

 

— Нещодавно ти став батьком. Які відчуття?

 

—  Позитивні! Батьківство особисто мені приємне.

 

— Хрестини вже були?

 

—  Ні, ми з дружиною запланували їх на кінець березня.

 

—  Хрещеним буде хтось із партнерів?

 

—  Ні, у мене є близький друг, він не з клубу.

 

—  А що можеш сказати про свої плани? Не було пропозицій змінити клуб?

 

—  Наразі очікую пропозицій від свого агента. Якщо вони будуть, готовий вирушити на перегляд.

 

— Які цілі та завдання ти поставив перед собою у 2009 році?

 

— Хочу грати в прем'єр-лізі. Це головне завдання на рік.

 

+++

 

Пилип Будковський: Мій найкращий гол − росіянам

 

Сергій Абрамов

Український футбол

21.01.09

 

Молодіжна збірна України U-17 стала переможницею в V Міжнародному юнацькому турнірі на призи Асоціації «Білоруська федерація футболу» і Мінського міськвиконкому.

 

Підопічні Олександра Головка двома стартовими перемогами над Бельгією (3:0) і Литвою (8:0) забезпечили собі вихід у фінал турніру, не дивлячись на подальшу поразку від білорусів (0:1). У завершальній грі українці переграли своїх однолітків з Росії (2:1).

 

Героєм фінального матчу став нападник «Шахтаря» U-17 Пилип Будковський, який відзначився дублем у ворота росіян. Організатори турніру назвали молодого «гірника» найкращим нападником. Прес-служба ФК «Шахтар» привітала Пилипа з успіхами і поставила молодому форвардові кілька питань:

 

— Пилипе, на турнірі в Білорусії українська збірна провела чотири матчі. Ти у всіх з них взяв участь?

 

— Так, у чотирьох матчах виходив в стартовому складі.

 

— Скільки голів тобою забито і який з них тобі найбільш запам'ятався?

 

—  Забив три голи: два у фіналі і один у грі з Литвою.

 

— Значить, теж вніс внесок до розгрому литовців з рахунком 8:0?

 

—  Так,  литовцям  я  забив другий м'яч.

 

—  Який матч більше запам'ятався — розгром Литви чи перемога у фіналі турніру над росіянами?

 

—  Більше вражень отримав від фінального матчу. Ми програвали  з  рахунком  0:1,  але дуже хотіли виграти, і у результаті вирвали перемогу.

 

—  Який із забитих тобою м'ячів вважаєш найкращим?

 

—  Перший — у фінальному матчі. Вийшло так, що півзахисник, не доходячи до штрафного майданчика, лівим флангом виконав простріл. Я вдало вибрав позицію, бічним зором побачив голкіпера, що вийшов з воріт. Хоч і знаходився між двома захисниками — з лінії штрафної виплигнув і головою перекинув воротаря.

 

— Як виглядає приз найкращому нападнику на турнірі в Білорусі?

 

—  Це статуетка, на якій зображений футболіст з м'ячем. На ній викарбовано «Найкращому нападнику V Міжнародного турніру».

 

—  Хто тебе першим привітав  зі  званням  найкращого бомбардира?

 

—  Зателефонували  друзі  з команди і батьки.

 

—  Пилипе,  розкажи,  будь ласка, дещо про себе. Наскільки знаємо, ти народився в Києві?

 

— Так, в Києві. Футболом займаюся з шести років, грав за «Відрадне».  Якось  наш  91-й рік став переможцем в чемпіонаті України.  Після  фінальної гри мені запропонували перейти в донецький «Шахтар». Я подумав і погодився. Вже третій рік я в Донецьку.

 

— Кого ти вважаєш найкращим гравцем в «Шахтарі»?

 

—  Вважаю найкращим гравцем Даріо Срну, а в своєму амплуа  мені  подобається  Олександр Гладкий.

 

—  А у всьому футбольному світі?

 

—   Дуже  подобається,  як грає Лука Тоні в «Баварії».

 

+++

 

Новини з Європи

 

Михайло Рєзнік, Валерій Пригорницький

Український футбол

21.01.09

 

Іспанія

Хосе Мануеля Еснала було звільнено з посади головного тренера «ЕСПАНЬОЛА», Еснал очолив команду у грудні, замінивши на цій посаді Тінтіна Маркеса.

 

Новим наставником команди може стати знаменитий у минулому гравець каталонців 36-річний аргентинець Маурісіо Почеттіно. Його кандидатуру розглядали ще після звільнення Маркеса, однак тоді було зроблено вибір на користь Еснала. Останній раз у чемпіонаті Іспанії «Еспаньол» вигравав другого листопада. Півзахисник «Удінезе» та збірної Нігерії Крістіан Ободо перейшов до «Еспаньола». Трансфер 24-річного гравця обійшовся іспанському клубу у 2 млн. евро. Хавбек, який нещодавно одужав після серйозної травми, зможе дебютувати за свою команду в найближчому матчі з «Малагою».

 

Президент «РЕАЛА» Рамон Кальдеро» офіційно оголосив про свою відставку на спеціально скликаній прес-конференції, де Кальдерон зачитав шестихвилинне звернення, у якому відкинув усі звинувачення на свою адресу.

 

«Я йду, але мої руки та совість чисті», − говорить Кальдерон. За словами президента клубу, правління «галактикос» просило його не залишати посади, але він сам прийняв рішення про відставку. Обов'язки Кальдерона до наступних виборів, які пройдуть після завершення сезону, буде виконувати віце-президент клубу Вісенте Болуда. Нагадаємо, що повідомлення про можливу відставку Кальдерона з'явилися за день до офіційної відставки в іспанській пресі. Дещо раніше президента «Реала» було звинувачено у махінаціях із результатами голосування акціонерів мадридського клубу на зборах, присвячених фінансовому звіту клубу за 2008 і 2009 роки.

 

«РЕКРЕАТИВО» представив уболівальникам і журналістам новобранця команди Крістіана Майдану, який був узятий в оренду строком на один рік у московського «Спартака». Як повідомляє офіційний сайт «Рекреативо», після завершення сезону іспанський клуб має право викупити трансфер аргентинця за 6 млн. євро. За «Рекреативо» Майдана гратиме у футболці під номером 12.

 

Оборонець «Удінезе» Алан Неф до кінця сезону виступатиме на правах оренди за «Рекреативо», У поточному сезоні швейцарський бек, що виступав минулого року за «Пьяченцу», взяв участь лише у двох матчах серії «А», до того ж, в обох випадках виходив на заміну. «СЕВІЛЬЯ» віддала півзахисника збірної Бельгії Тома де Мула в оренду до завершення сезону до Бельгійського «Генка». До того, як переїхати до Іспанії у 2007 році, 22-річний футболіст виступав за «Аякс» та «Вітесс».

 

Головний тренер БАТЕ Віктор Гончаренко 17 січня вирушив на стажування до іспанського «ВІЛЬ-ЯРРЕАЛА». «Планую відвідувати всі тренувальні заняття «Вільярреала» і сподіваюся узяти для себе з побаченого багато цікавих моментів, які, напевно, знадобляться в подальшій роботі. Крім того, збираюся побувати на двох домашніх поєдинках «субмарини»: проти «Мальорки» та «Осасуни». А потім повернуся на батьківщину», — поділився планами Гончаренко.

 

Через півтора року після переходу з «Цюриха» в «OCACУHУ» гравець збірної Швейцарії Хавьер Маргайрас на правах оренди повернувся до складу лідерів швейцарського чемпіонату. Закріпитися в «Осасуні» 25-річному півзахисникові зашкодила травма. У березні Маргайрас порвав хрестоподібні зв'язки коліна.

 

А хіхонський «СПОРТИНГ узяв в оренду на півроку голкіпера «Атлетико» Іньякі Лафуенте. Дев'ята команда Примери була змушена почати пошуки воротаря, коли перший номер хіхонців Іван Куельяр пошкодив гомілкостоп.

 

Цікаво, що сталося це саме у матчі з «Атлетико».

 

Англія

 

Ліверпуль — Евертон — 1:1 (0:0).

 

Ліверпуль: Рейна, Каррагер, Хююпяя, Шкртел, Фабіо Ауреліо, Кюйт, Джеррард, Хабі Алонсо, Рієра (Бабел, 89), Роббі Кін (Бенаюн, 67), Фернандо Торрес (Лукас Лейва, 85).

 

Евертон: Ховард, Хібберт, Лескотт, Ягілка, Бейнс, Осман, Артета, Філ Невилл, Піенаар, Кехілл, Анічебе.

 

Голи: Джеррард (68) − Кехілл (87).

 

«Ліверпуль» не зумів здобути перемогу в мерсисайдськом дербі з «Евертоном» і за підсумками 22-го туру опустився на друге місце в турнірній таблиці. Поєдинок двох команд міста вийшов, як і очікувалося, напруженим, але дещо розчарував у плані видовища. У першому таймі суперники сподобилися лише на два реальні голеві моменти. Спочатку міг відзначитися австралійський хавбек «Евертона» Тім Кехілл, а потім чистий вихід віч-на-віч не реалізував Фернандо Торрес.

 

По перерві номінальні господарі поля заграли активніше. Проте після швидкої контратаки «Евертона» суддя цілком міг призначити пенальті за фол Мартіна Шкртела проти Віктора Анічебе. А за хвилину «Ліверпуль» відкрив рахунок завдяки шикарному дальньому удару капітана Стівена Джеррарда. Здавалося, що команда Рафаеля Бенітеса не втратить перемогу. Але за три хвилини до завершення основного часу «іриски» несподівано відігралися після розіграшу стандартного положення. Подачу Мікеля Артети у забитий гол втілив Кехілл, який став головним героєм вечора однієї з половин Ліверпуля. Таким чином, «червоні» пропустили вперед «Манчестер Юнайтед» за різницею забитих і пропущених м'ячів. Проте команда Алекса Фергюсона зіграла на один матч менше...

 

+++

 

Сергей Кравченко: «В Германии влюбился в Бундеслигу»

 

Святослав Васылык

Газета по − киевски

21.01.09

 

Новичок «Динамо» и один из лучших игроков нашего чемпионата рассказал «Газете…» о первых впечатлениях от Киева, своих слабых сторонах, мечтах

 

Переезд 25-летнего полузащитника «Ворсклы» в Киев вызвал немалый ажиотаж. Сегодня его сравнивают сразу с тремя знаменитыми полузащитниками «Динамо» − Заваровым, Калитвинцевым, Белькевичем. Сам Кравченко подобные параллели не отказывается комментировать: «Игру Заварова я не застал. Знаю, что он был быстрым игроком, владел скоростным дриблингом.

 

Это немного не моя игра. Мой стиль ближе к Белькевичу и Калитвинцеву. Они больше играли на других, чем на себя. Как и Чернат. Кстати, у меня даже фотография есть с Флорином. Мне тогда было 19 лет, играл я за «Шахтер-2». Вот и пересеклись на сборах. Не хотел упустить возможности сфотографироваться со «звездным» динамовцем. Кто бы мог подумать, что через шесть лет мы будем с ним играть за одну команду…».

 

− Готовы к бурной столичной жизни?

 

− Сходить в кафе или кино люблю. А вот к гламурным вечеринкам и модным дефиле отношение прохладное. Хочется получше узнать столицу, побывать во многих местах.

 

− Первые впечатления от Киева? Как вам столичные пробки?

 

− В большие заторы еще не попадал, потому и всех «прелестей» киевских дорог пока не знаю. С базы в Конча-Заспе домой на Печерск добираюсь за 20 минут.

 

− Говорят, вы большой любитель авто. На чем ездите в Киеве?

 

− Моя спортивная Mazda еще в Донецке. Пока буду на первом сборе в Испании, надеюсь, жена и мой отец перегонят ее сюда. Пока же меня на базу подвозит Саблич.

 

− Собираетесь пополнить свой автопарк?

 

− Хотелось бы. Мечтаю ездить на Mercedes ML 63AMG.

 

− Уже обзавелись в Киеве своим жильем?

 

− Да, ко мне приехала супруга Таня и выбрала хорошую квартиру в центре города из тех, что предлагал клуб. Решающим фактором, наверное, было то, что рядом живут мои одноклубники. Саблич − сосед по лестничной клетке. Этажом выше − Бангура.

 

− Легко расстались с холостяцкой жизнью?

 

− Абсолютно. Разницы особой не почувствовал, только кольцо появилось. Мы ведь с Таней давно знакомы и давно живем вместе. Она учится, будущий юрист. Но пока полностью занята домом и семейным бытом.

 

− А что предпочитаете в быту − какую одежду, еду?

 

− Люблю практичные простые вещи − кроссовки, джинсы, футболки. Кухня нравится итальянская, а вот модные нынче суши − не очень.

 

− Историю «Динамо» хорошо знаете? Сколько раз клуб выиграл чемпионат СССР?

 

− Ой, уверен, что много, но точно не скажу. Знаю, что больше всех. 25, да?

 

− Нет, 13.

 

− Я думал, что больше (смеется).

 

− Личный разговор с Семиным был?

 

− Один на один еще не беседовали. Так, перекинулись парой фраз, он пожелал мне удачи. Думаю, обстоятельно поговорим на сборах.

 

− Почему у вас не получилось пробиться в клубы родного Донецка − «Шахтер» и «Металлург»?

 

− Наверное, не увидели во мне сильного игрока. Но я не обижаюсь. Пожалуй, и я тогда не был готов играть на высшем уровне, физически еще не окреп. За «Шахтер» сыграл только один матч на Кубке Лобановского, и все. Уже теперь, когда у меня на руках был контракт с «Динамо», узнал, что «Шахтер» проявлял ко мне интерес. Но поздно…

 

− В юности пробовали свои силы в Европе?

 

− Да. 6−7 лет назад многие искали свой шанс на Западе − вспомните того же Воронина. У нас чемпионат больше силовой, где «физика» играет важную роль. Мне же силенок тогда не хватало, вот мы с отцом и решили приглянуться за границей. Там у молодых с хорошей техникой и мозгами всегда есть возможность проявить себя.

 

Сначала побывал я в испанском «Овьедо». Потом меня смотрели в «Наполи». В Италии я часто был и раньше, ездил туда в составе детского «Шахтера», даже жил там некоторое время и успел неплохо выучить итальянский язык. Позже ездил и в Германию, на смотрины в «Карлсруэ». Но нигде закрепиться не удалось…

 

− Не вышло на Западе − поехали на Восток?

 

− Да, поехал в Азербайджан, в клуб «Карабах». Сыграл я там всего четыре месяца, но постоянно играл за «основу», забивал голы. Наверное, в Азербайджане и случился тот перелом в карьере, когда я почувствовал силу, поверил в себя. Именно оттуда меня и порекомендовали Носову в «Ворсклу».

 

− Правда, что приглашали играть за сборную Азербайджана?

 

− Официального предложения не было, все на уровне разговоров. Помню, когда я сказал, что буду играть только за сборную Украины, местные журналисты рассмеялись. Но в итоге все так и вышло. Кстати, в Азербайджане меня помнят по сей день. Пишут обо мне в прессе. Гордятся, мол, вот − игрок «Карабаха» дорос до уровня киевского «Динамо».

 

− Готовы, что теперь каждая ваша игра в «Динамо» будет рассматриваться «под микроскопом»?

 

− Как раз в «Ворскле», где я был лидером, последние полгода моя игра разбиралась по косточкам. А в «Динамо» уже не будет такого интереса ко мне. Здесь и без Кравченко хватает о ком писать.

 

− Как относитесь к тому, что сначала можно оказаться на скамейке запасных?

 

− Думаю, каждый, кто приходит в этот клуб, должен быть готов к подобному. Уверен, шанс в «Динамо» у меня будет обязательно. И от того, как я им воспользуюсь, зависит мое будущее в команде.

 

− Есть ли у вас слабые стороны в игре. В чем нужно прибавить?

 

− Ну, судя по моим скромным габаритам, в первую очередь нужно добавлять в атлетизме. И больше работать в отборе мяча.

 

− Ваш любимый чемпионат и клуб?

 

− Когда был в Германии, просто влюбился в Бундеслигу. Нравится также Испания. А вот болею за «Арсенал», потому что за «канониров» выступает мой любимый игрок − Фабрегас. Раньше болел за команды, в которых играл Зидан, − «Ювентус», а потом «Реал».

 

− Мечта поиграть в Европе осталась?

 

− Да, я достаточно поколесил по Европе, могу изъясняться на английском и итальянском, а желание играть в сильном иностранном чемпионате не пропало. Однако сначала мне надо закрепиться в «Динамо». Сейчас для меня это − цель номер один.

 

+++

 

Олександр Алієв уперше побував в Америці

 

Роман Шахрай

Газета по-українські

20.01.09

 

Олександр Алієв пропустить домашній матч проти ”Валенсії” через дискваліфікацію

 

У четвер півзахисник київського ”Динамо” Олександр Алієв, 23 роки, відвідав столичний дитячий будинок ”Малятко” і привітав його вихованців із новорічними й Різдвяними святами. Після цього відповів на запитання ”ГПУ”.

 

Відпусткою задоволені?

 

— Так. Побував в Америці — три дні у Нью-Йорку, а потім у Маямі. Ніколи у США ще не був. А Новорічну ніч провів у Києві з сім’єю. Ніяких партнерів по команді — це сімейне свято. І так було завжди.

 

Важко входити в робочий ритм?

 

— Є складнощі, але за кілька днів усе минеться.

 

Як сприйняли звістку про те, що суперником у 1/16 фіналу Кубка УЄФА буде ”Валенсія”?

 

— Спокійно. Не було команди, на яку я хотів би потрапити. ”Валенсія” так ”Валенсія”. Команда класна, рівна, нікого в ній не виділятиму, а чемпіонат Іспанії вважаю найкращим у Європі.

 

Перший матч у Києві ви пропускаєте через вилучення у грі з ”Арсеналом”.

 

— Так. І добре, що мене дискваліфікували тільки на два матчі і в Іспанії уже є шанс зіграти. Думав, дадуть більше.

 

Арбітрові матчу в Лондоні Аленові Амеру (Алієв, бажаючи швидше виконати штрафний, штовхнув суддю. — ”ГПУ”) руку потиснете?

 

— А чому ні? Але в суперечливих моментах уже промовчу — собі дорожче. Амер — професіонал, і краще мені не заводитися.

 

На емоціях ви розбили двері в роздягальні на стадіоні ”Арсеналу”, і президент ”Динамо” Ігор Суркіс пообіцяв переадресувати рахунок, якщо його виставлять англійці за завдану шкоду, вам. Довелося розв’язати капшука?

 

— Ні. Та й не розбивав я  нічого. Грюкнув дверима, але не розбивав.

 

Скасування Кубка Першого каналу надто зашкодить ”Динамо” в підготовці до матчів із ”Валенсією”?

 

— Прикро, що не зіграємо з російськими командами — такі матчі завжди принципові. Але гідних спаринг-партнерів ми й на зборі в Іспанії знайдемо.

 

Узимку ”Динамо” взяло Сергія Кравченка, який грає на вашій позиції. Чи може він одночасно з вами вийти у стартовому складі?

 

— Це питання до тренера. Та і збори, де зв’язки награватимуть, попереду. Кравченко — технічний, мислячий гравець. Конкуренції з його боку я не боюся.

 

”Динамо” закінчило осінню частину чемпіонату лідером, випереджаючи ”Металіст” на шість очок. Ви уже чемпіони?

 

— Категорично ні. Нам і далі треба брати свої очки.

 

+++

 

”Інтер” пропустив 3 голи за 30 хвилин

 

Роман Шахрай

Газета по-українські

20.01.09

 

Андрій Шевченко знову сидить на лаві запасних

 

У центральному матчі 19-го туру чемпіонату Італії ”Лаціо” зіграв унічию з ”Ювентусом” — 1:1. На газоні лежить один з лідерів ”Ювентуса” Павел Недвед, який 5 років відіграв у складі ”Лаціо” (фото: REUTERS/Alessandro Bianchi)

 

У чемпіонаті Іспанії ”Реал” виграв домашній матч проти ”Осасуни” (2:1) за відвертої підтримки арбітра Переса Бурруля, який не призначив два пенальті у ворота мадридців. ”Реал” посідає друге місце в турнірній таблиці, відстаючи на 12 очок від ”Барселони”, яка на своєму полі розібралася з ”Депортіво” — 5:0. Суперник київського ”Динамо” в кубку УЄФА ”Валенсія” знову зіграла видовищний і результативний матч — на виїзді проти ”Атлетіка”. Левантійці його програли 2:3 (забивали у ”Валенсії” Вілья та Морієнтес) і йдуть четвертими.

 

Суперник харківського ”Металіста” — ”Сампдорія” минулого тижня двічі програла в чемпіонаті Італії з однаковим рахунком — 0:2 . Спочатку виїзний поєдинок ”Ромі”, а потім домашній — ”Палермо”. Після першого кола ”Сампдорія” посідає 15-те місце, ідучи в п’ятьох очках від зони вильоту.

 

Лідер турніру та чемпіон Італії міланський ”Інтер” програв у Бергамо ”Аталанті” — 1:3, пропустивши три голи за 30 хвилин, і тепер випереджає ”Ювентус” на три очки.

 

Третім іде ”Мілан”, який переміг удома ”Фіорентину” — 1:0. Андрій Шевченко весь матч просидів на лаві запасних. Цей поєдинок може стати останнім для бразильця Кака у складі ”Мілана”. На найкращого футболіста світу-2007 активно полює англійський ”Манчестер Сіті”, 11-та команда тамтешньої прем’єр-ліги. Улітку клуб очолив арабський шейх Мансур Саєд Аль Нахьян. Він уже купив у ”Реала” Робіньйо за 40 млн євро, а учора делегація ”Манчестер Сіті” провела переговори з керівництвом ”Мілана” щодо продажу Кака за 100 млн євро. Сам гравець отримуватиме 500 тис. євро щотижня. Улітку 2003 року ”Мілан” купив Кака за 8 млн євро в бразильського ”Сан-Паулу”. За цей час Кака виграв усі можливі командні та індивідуальні призи.

 

У чемпіонаті Англії ”Тоттенхем”, суперник ”Шахтаря”, зіграв удома внічию з ”Портсмутом” — 1:1 і посідає 15-те місце.

 

Сам ”Шахтар” нині перебуває на підготовчому зборі в Іспанії. Гірники в товариському матчі обіграли аутсайдера чемпіонату Німеччини ”Борусію” з Менхенґладбаха — 3:0 (відзначилися Гладкий, Кастільйо та Селезньов). Там же готується і київське ”Динамо”. Команда Юрія Сьоміна зіграла внічию з клубом третьої німецької бундесліги ”Унтерахінгом” — 3:3 (голи за киян забили Мілевський і двічі Бангура).

 

”Металіст” на зборі в Арабських Еміратах зіграв три матчі: з узбецьким”Пахтакором” (0:1), одним із місцевих клубів другого дивізіону (2:0, Олійник, Девіч) та ”Катаром” — 2:2 (Конюшенко, Девіч).

 

+++

 

Кака відмовився від 100 мільйонів євро

 

Роман Шахрай

Газета по-українські

21.01.09

 

Найкращий футболіст світу-2007 Кака, 26 років, прийняв рішення залишитися в італійському ”Мілані”.

 

У понеділок делегація англійського ”Манчестер Сіті” прибула до Мілана з наміром купити бразильського футболіста. Припускалося, що власник ”Манчестер Сіті” — арабський шейх Мансур — пропонував ”Мілану” від 105 до 120 млн євро (хоча за інформацією англійських газет, Мансур був готовий дати ”тільки” 55 млн), а самому Кака — 20 млн євро на сезон. Це на 9 млн більше, ніж має найоплачуваніший футболіст світу Златан Ібрагімович з ”Інтера”, і на 11 млн перевищує зарплату Кака в Мілані.

 

19 січня о 14.00 розпочалися переговори між ”Манчестер Сіті” та ”Міланом”, а через 4 год. 300 прихильників ”Мілана” вийшли до офісу клубу на вулицю Тураті з протестами проти продажу Кака. За 2 год. деякі з них вирушили до будинку футболіста, щоб попросити його не залишати клуб. Уже тоді, о 20.00, Кака з вікна, тримаючи в руках футболку ”Мілана”, тричі вдарив себе в груди, давши зрозуміти, що хоче залишитися.

 

Близько опівночі з’явилася інформація, що Кака стане гравцем ”Манчестер Сіті” впродовж 24 год. Через годину після цього власник ”Мілана” Сільвіо Берлусконі офіційно оголосив, що він і футболіст відмовилися від трансферу.

 

— Кака мав контракт із ”Міланом” до 2013 року на папері, тепер він розписався на ньому душею, — заявив Берлусконі.

 

Кака зізнався, що від переходу до ”Манчестер Сіті”  його відмовив партнер по клубу українець Андрій Шевченко.

 

— Не повторюй моєї помилки, — сказав бразильцю Шева, який 2,5 року тому перебрався з ”Мілана” до ”Челсі”.

 

Кака грає за ”Мілан” із 2003 року. Чемпіон Італії-2004, переможець Ліги чемпіонів і клубного чемпіонату світу-2007, найкращий футболіст світу-2007.

 

Найдорожчим трансфером в історії футболу залишається перехід Зінедіна Зідана 2001 року. За француза іспанський ”Реал” заплатив італійському ”Ювентусу” $65 млн.

 

+++

 

Футбольний клондайк між синіх гір

 

Олександр Гаврош

Україна молода

21.01.09

 

Закарпатська Ільниця — унікальне село, яке народило цілу когорту відомих футболістів

 

Закарпаття славиться не тільки своїми горами та вином, а й футболістами. Ціла плеяда київських динамівців золотих часів походить із найзахіднішого регіону України: Йожеф Сабо, Василь Турянчик, Стефан Рішко, Василь Рац, Іван Яремчук та багато інших. Але й для такого футбольного краю селище Ільниця є винятковим. Більше, певно, не знайдете в Україні села, двоє вихідців якого одночасно грали й забивали голи за збірну СРСР.

 

Ільницьке «дербі»: «Шахтар» — «Металіст»

 

Ільниця розкинулася за кілька кілометрів від райцентру Іршава. Велике село — більше 10 тисяч мешканців. Свого часу тут працювало кілька заводів і єдині на Закарпатті вугільні шахти. Футбол тут шанували здавна. Та так, що у вищій лізі області грали аж дві ільницькі команди — «Шахтар» і «Металіст». А одного разу навіть обидві примудрилися здобути медалі обласної першості!

 

Першим ільницьким відомим футболістом став Іван Улинець, який у 1970−х роках з’явився в ужгородській «Говерлі» (теперішнє «Закарпаття»). Хлопець виявився тямущим не тільки у футболі. Згодом здобув вищу освіту і керував спортивними справами в обласному центрі. Саме від Улинця стежку у великий футбол проклали й інші ільничани.

 

Дістатися з одного кінця села в другий потребує чимало часу. Але ми таки добрели у сніжну зимову пору до будинку Ярослава Пасулька, який про футбол в Ільниці знає все. Ще б пак! Старший брат відомого футболіста Віктора Пасулька теж пов’язав своє життя із футболом. Грав за місцеві команди, закінчив Львівський інститут фізкультури, десятиліттями працює тренером в Іршавській дитячо−юнацькій спортивній школі. Гравцем був пристойним. Ярослава свого часу навіть запросили на оглядини у київське «Динамо». Два місяці тренувався разом із відомими футболістами. Та тренери зупинили свій вибір на інших. «Ех, краще б мене на оглядини взяли в іншу команду!» — зітхає пан Ярослав, наливаючи у склянки рожевого вина власного виробництва. — Закріпився б у клубі вищої ліги і грав собі на здоров’я! А то відразу — «Динамо», краща команда республіки!..»

Обрав Москву? Зрадник!

 

Зате пощастило молодшому на три роки братові. «Говерла» взяла до себе юного Віктора Пасулька, бо з’явився припис, що в складі команди мають грати 17−річні. Юнак яскраво засвітився. Далі виступав за івано−франківський «Спартак», СКА (Львів). Після війська опинився у першоліговій «Буковині» (Чернівці). А там у 1982 році Віктора віднайшли одеські тренери.

 

«Чорноморець» тоді переживав важкі часи, плентався у хвості турнірної таблиці, тому й шукав молодих, яскравих. Півзахисник атакуючого плану відразу вписався у схему Віктора Прокопенка. Пасулько−молодший почав багато забивати, став улюбленцем одеської публіки. Здружився з хлопцями, зокрема з володарем «Золотого м’яча» Ігорем Бєлановим, у якого на весіллі був дружбою. Невдовзі Віктор і сам одружився. Дівчину взяв із рідного села.

 

Закарпатському футболістові стали надходити найзвабливіші пропозиції. Сватали його гранди радянського футболу — київське «Динамо» та московський «Спартак». Після третьої пропозиції Віктор погодився переїхати до Києва. Але сталася аварія на Чорнобильській АЕС, дружина була вагітною, і Пасульки обрали Москву.

 

У системі жорсткого протистояння «Динамо» й «Спартака», що переростало в суперництво між Україною та Росією, вибір на користь московської команди прирівнювався ледь не до зради. Віктор згадував, що його навіть відмовлялися підвозити українські таксисти. А що творилося на традиційно «динамівському» Закарпатті! Навіть рідним діставалося.

 

У московському «Спартаку» Пасулько двічі ставав чемпіоном СРСР (у 1987 і 1989 роках). У 1988 році в складі збірної Союзу одягнув срібні медалі чемпіонату Європи. Рідкісний випадок, коли Валерій Лобановський включив до складу збірної спартаківця, який відмовився перейти в «Динамо». Пасулько не підвів: забив гол англійцям.

Пасульки — гравці й фанати

 

Ми розглядаємо із паном Ярославом старі фото, на яких — молодий і сяючий брат Віктор. Ось він на весіллі Бєланова, ось на вшануванні чемпіонства «Спартака» поруч із Дасаєвим та Хідіятуліним, ось із дружиною та сином у Москві. Нарешті добираємося до німецьких знімків.

 

До Німеччини Пасульки переїхали в 1990 році. Тут Віктор грав за чимало команд, завершив кар’єру футболіста вже граючим тренером, закінчив тренерську школу в Кельні. Три роки тренував збірну Молдови. В його активі — перемоги над збірними Австрії, Білорусі. Згодом тренував азербайджанський клуб «Хазар», який підняв із низів турнірної таблиці до срібних медалей. Далі була робота в узбекському «Шуртані». Нині є помічником відомого німецького тренера Отто Рехагеля, який привів збірну Греції до золотих медалей чемпіонату Європи. Але Віктор весь час мріє про Україну. Каже, що із задоволенням потренував би рідне «Закарпаття» або «Чорноморець».

 

Ми йдемо з Ярославом Пасульком на батьківське обійстя, де виростало четверо дітей. Усіх їх розкидало по світу, в Ільниці залишився тільки старший брат. Віктор уже громадянин Німеччини, Василь — підполковник міліції в Одесі, а наймолодша Ольга давно мешкає в Чехії. Тож на родинному обійсті нині самі батьки.

 

Доходимо до скромного будинку в урочищі Березники майже попід самим лісом. На дворі біля дерев’яної коптильні порається сивий чоловік у в’язаній шапочці та спортивному костюмі «Адідас». Попри свої роки, виглядає підтягнутим. Потріскують полінця, приємний запах вудженого м’яса звабливо лоскоче ніздрі. Знайомимось.

 

«Ми ніколи не забороняли хлопцям грати у футбол, — долучається до розмови мати, Олена Дмитрівна, накладаючи на стіл свіжі свинячі делікатеси. — Як прийдуть зі школи, то весь день м’яча ганяють. Батько в нас — завзятий уболівальник», — киває вона на чоловіка.

 

Хоч Василь Васильович у футбол грав лише за рідний Малий Раковець, та пристрасть залишилася у нього на все життя. Був не просто вболівальником ільницьких команд, а й командним лікарем (працював фельдшером на місцевому заводі зварювального обладнання).

 

«А я ще пам’ятаю, як ми слухали в центрі села трансляцію матчів по радіо! Телевізорів тоді не було», — пригадує з посмішкою Пасулько−старший. «Я коли Вітю сварила, що пропадає цілий день на полянці, він мені відказував: «Ану ж увидите, мамо, я ще буду в телевізорі грати!». Але ми в то не вірили», — сміється мама.

 

Пасульки справді жили футболом. Старший Ярослав, який нині тренує діток в Іршаві, обморозив собі школярем вуха і руки, граючи в Хусті на змаганні серед зими. Ледве виходили. Дякувати Богові, і батько, і мати — медики.

 

Олена Дмитрівна була патронажною сестрою в Ільниці, всі немовлята пройшли через її руки. Немає в селі хати, де б вона не побувала. Не одного сусіда у смерті вихопила.

 

Розповідає, що останніми роками Віктор із дружиною та двома синами обов’язково додому навідується. Живуть вони в містечку під Кельном. Онук Максим відслужив альтернативну службу в німецькій армії.

Ільницькі трофеї і футбольний ліцей

 

Ми пригадуємо інших ільницьких футболістів. Зокрема, нападника Івана Гецька, який був зіркою в багатьох командах. І в «Чорноморці», з яким здобув Кубок СРСР, і в ізраїльському «Маккабі», де виборов чемпіонство й Кубок країни, і в львівських «Карпатах», і в «Дніпрі», і в харківському «Металісті». Іван Гецько, на відміну від Пасулька, встиг пограти як за збірну СРСР, так і вже незалежної України. До того ж, став автором першого гола української збірної у ворота угорців (квітень 1992 року).

 

Іван забивав багато. Двічі ставав «срібним» бомбардиром чемпіонату України, поступаючись в один−два м’ячі Шевченку. Встановив кілька рекордів: автор першого хет−трику нашого чемпіонату, єдиний футболіст, який двічі забив по чотири голи. Нині Гецько — один із тренерів «Чорноморця». До слова, його брат Сергій теж достойно грав в ужгородському «Закарпатті».

 

Але й на цьому футбольні скарби одного села не вичерпуються. В Ільниці народився і виріс багаторічний капітан «Говерли», а згодом «Закарпаття», улюбленець ужгородської публіки Михайло Ловска, який був справжнім естетом на футбольному полі. У 27 років його запросили на оглядини в київське «Динамо», але вік уже був не той. Тож Михайло вирішив за краще виходити на поле у формі улюбленого «Закарпаття», ніж чекати щастя на довгій лаві запасних у Києві.

 

Нині в Ільниці працює єдиний на все Закарпаття футбольний ліцей. Талановиті хлопці з цілого району займаються під керівництвом колишніх майстрів шкіряного м’яча, продовжуючи справу уславлених земляків.

 

+++

 


 

Печатные СМИ − негативные оценки

 

БУРИДАНОВА ПРОБЛЕМА

Олексій Комаровський

Український футбол

21.01.09

      Пригадується притча про осла, який помер від голоду, розгубившись, між двома копицями....

На війні, як на війні − навіть коли вона на футбольному полі. Сказати б, особливо, коли на футбольному. Небагато досі було спортивних видань в Україні, котрі б закликали жорстко дотримуватися регламенту ФІФА й УЄФА, за яким, нагадаємо, одна фізична чи юридична особа не може володіти більше, ніж одним клубом. Хіба що «Український футбол» бив на сполох, коли ставали на проти дві команди одного власника. Як це, скажімо, було під час поєдинку ФК «Львів» та «Княжа», котрі, відомо, мають одне джерело фінансування — страхову компанію «Княжа». Однак на той момент саме ця страхова компанія була спонсором ФФУ, отож із уст керівництва Федерації футболу України ні пари не злітало. Жодного тобі офіційного коментаря. Зокрема, й після публікацій у нашій газеті. Цікава ситуація досі складалася й із так званим тріо «Дніпро» — «Кривбас» — «Нафтовик-Укрнафта», яке також пов'язують з одним іменем — Ігоря Коломойського. І знов грали в мовчанку, яка не могла не наштовхувати на роздуми.

Хоча б тому, що, згадаймо, коли у братів Суркісів виникли певні труднощі з фінансами, то олігарх із Дніпропетровська підставив плече допомоги і на футболках динамівців відразу замайоріла емблемка «Приватбанку». Бо правила правилами, але олігархам, зокрема й футбольним, вони, як-то кажуть, не писані. То що ж змінилося нині? Чому більшість газет, особливо відверто симпатизуючих «Шахтареві» та Ринату Ахметову, нині як із ланцюга зірвалися? Під навальним тиском ЗМІ навіть в. о. президента прем'єр-ліги Віталій Данилов змушений був заявити, що керівництво прем’єр-ліги проводитиме розслідування, і у випадку, якщо буде доведено, що один власник має два клуби, він або відмовиться від нього, або один з клубів буде виключений з прем'єр-ліги. Круто? Ще й як! Хай навіть буде все, як і завжди, тобто залишиться на рівні погроз — і жодного порушника не покарають. Хоч полякають, та й футбольна громадськість помріє про те, що навколо улюбленої гри мільйонів поменшає бруду.

То в чому ж річ? Що спричинило своєрідний катарсис, що розв'язало язика правдолюбам? Як на мене, в непомірних апетитах усе тих же олігархів. Уявімо собі, що одному власникові належить не два клуби, а, скажімо, чотири! Уявляєте, який простір для договірних матчів?! Ні, без суду ми нікого, звісно, не звинувачуємо. Але ж теоретично це можливо! Саме тому й стоять засторогою правила ФІФА та УЄФА. У цьому контексті цікаво поговорити про останні події зимового антракту. Мова йде про купівлю-про-даж столичного клубу «Арсенал». Як ми вже писали на шпальтах «УФ», Вадим Рабинович продав усиновлену ним «сироту», свого часу полишену напризволяще нинішнім мером столиці, все тому ж...мерові Києва. Виглядає дивно, правда? Якщо, звісно, за цією оборуд-кою не стоїть хтось справді закоханий у футбол і зацікавлений у результатах, зокрема, й можливості на них впливати. Звісно, тут можна було б порозмірковувати й про зрощення грошей та влади, тобто про корупцію. Але не будемо копати поки що занадто глибоко. Принаймні, до офіційного підтвердження здогадів. Нині подейкують, що співвласником «Арсеналу» став власник «Дніпра», мільярдер Ігор Коломойський. На користь цієї теорії свідчать хоча б ті факти, що гравці запасної лави «Дніпра» потоком вирушили до столичної команди.

Якщо чутки про вкладання грошей Ігорем Коломойським у столичну команду підтвердяться, то чекаймо загострення в лавах футбольних функціонерів протистояння До цього часу, вочевидь, у Донецьку ще терпіли фокуси з «Нафтовиком-Укрнафтою», «Кривбасом» та «Дніпром». Коли ж, як-то кажуть, відчули, що апетити конкурентів непомірні — терпець урвався. Нинішні керманичі елітного дивізіону не помічені у відвертих підігруваннях чи то Києву, чи то Донецьку, до таких відносять наразі і президента прем'єр-ліги Віталія Данилова. Тож його реакція і заяви цілком логічні. Цікаво, яка буде розстановка футбольних сил щодо питання, де фігурують великі клуби, а отже й великі гроші. Нині епоха прем'єр-ліги, яка була задекларована як структура, здатна піднятися над конфліктом інтересів угруповань, а діяти все-таки в рамках законів. Цікава буде позиція ФФУ в ідентичному питанні цього разу, адже вимальовується конфронтація Федерації футболу (читай Григорія Суркіса) фактично зі своїм бізнес-партнером, давнім соратником? І осторонь ФФУ не зможе залишиться і по справедливості (якщо факт володіння Коломойським «Арсеналом» підтвердиться) чинити буде нелегко.

+++

 


 

Моніторинг телеефіру

 

Вівторок − середа, 20-21.01.09 (запис)

 

 

1. Телеканал «1+1»

 

Програма «Про спорт», 20.01.09, 23:00

 

1) Сюжет про перебування київського «Динамо» на тренувальних зборах у Марбелії (Іспанія).

 

2) Бразильський півзахисник «Мілану» Кака відмовився від щотижневої зарплати 500 тис. євро, яку йому пропонували у «Манчестер Сіті» і залишається в клубі. 

 

+++

 

2. Телеканал «СТБ»

 

Програма «Вікна спорт», 21.01.09, 01:10

 

1) Кака залишається в «Мілані». Протягом останнього тижня найбільш обговорювана тема в спорті стосувалася фантастичної пропозиції англійського «Манчестер Сіті». Власники клубу пропонували італійському гранду 150 млн. доларів, а самому гравцю 500 тис. фунтів на тиждень. Проте Кака вирішив відмовитись від такої пропозиції.

 

2) Робіньо самовільно залишив тренувальний табір «Манчестер Сіті», що нині розбитий на Канарах у місті Тенеріфе. Повідомляється, що цей демарш пов'язаний безпосередньо з «трансфером Кака», мовляв, Робіньо занадто розлютився, дізнавшись про те, що в його співвітчизнику хватило розуму не проміняти клуб-гранд на аутсайдера Прем'єр-ліги.

 

3) Голкіпер «Ювентусу» Д. Буффон − найкращий воротар останніх 20 років. Міжнародна федерація футбольної історії та статистики, вже не раз визнавала його найкращим за підсумками багатьох років. 

 

+++

3. Телерадіокомпанія «Україна»

 

Програма «События спорт», 21.01.09, 03:55

 

1) Огляд контрольного поєдинку, який проводив донецький «Шахтар» проти норвезького «Русенборга» в рамках турніру в Маспаломасі. Зустріч завершилася перемогою «гірників» з рахунком 2:1.

 

2) У понеділок зі зборів в Туреччині повернувся дніпропетровський «Дніпро». Коментарі головного тренера дніпрян Володимира Безсонова.

 

+++

 

4. Телеканал «ICTV»

 

Програма «Факти спорт», 20.01.09, 19:15

 

1) Ведучий: «Черговим зрушенням на шляху до Євро-2012 одразу відзначились у двох містах України. У Львові нарешті заклали капсулу у фундамент майбутнього стадіону, а харківська арена невдовзі матиме новий дах».

 

Автор сюжету: «Приїзд експертів УЄФА в Україну, як шокотерапія, небіжчики починають ворушитися. Так під них одразу дві акції запланували в містах конкурентах Харкові та Львові. У першій столиці швиденько звітували про реконструювання даху на південній трибуні. Про те що західну частину здадуть у березні, а потім замикатимуть кола зі сходу та півночі. До західної трибуни планують п’ятиповерхову добудову для VIP, преси та роздягалень».

 

Сергій Євель, генеральний директор ТОВ «Сталь конструкція»: «Она надежная, она не рухнет. Она рассчитана на землетрясение в 7 балов».

 

Автор сюжету: «У Львові взагалі наважилися на історичний крок − у фундамент стадіону до Євро-2012 заклали символічну капсулу із листом до нащадків».

 

Микола Кміть, голова Львівської обласної державної адміністрації: «Потрібно шукати додатково інвестиції, зараз ведуться перемовини із зацікавленими людьми, які б інвестували в цей стадіон».

 

Автор сюжету: «Так, грошей поки не має. Міська влада хоче знайти 300 млн. грн. Нині на пустирі працює техніка компанії «Азовінтекс». Будівництво безперервно зніматимуть веб-камери. У Львові хочуть, аби посилання до нащадків прочитали вже через 50 років. Це значить, що стадіон простоїть півсторіччя».

 

+++

 

5. Телеканал «Спорт 1»

 

Програма «Спорінформ», 21.01.09, 00:20

 

1) Кака залишається в «Мілані». Протягом останнього тижня найбільш обговорювана темою в спорті стосувалася фантастичної пропозиції англійського «Манчестер Сіті». Власники клубу пропонували італійському гранду 150 млн. доларів, а самому гравцю 500 тис. фунтів на тиждень. Проте Кака вирішив відмовитись від такої пропозиції. 

 

+++

 

6. Телеканал «Мегаспорт»

 

Програма «Мегафон», 21.01.09, 06:40

 

1) Сільвіо Берлусконі: Кака залишиться у «Мілані»! Цю інформацію підтвердили сам футболіст, керівництво італійського клубу та англійського «Манчестер Сіті». Саме останній і намагався придбати бразильця за нечувану досі суму в 107 мільйонів фунтів стерлінгів. Рішення про припинення переговорів щодо цього трансферу сторони прийняли в понеділок, під час зустрічі у Мілані. За словами власника «россо-нері», Сільвіо Берлусконі, головною причиною відмови англійському клубу стало бажання самого Кака залишитися в «Мілані».

 

Сільвіо Берлусконі: «Гравець, який отримує половину від того, що міг би заробляти в іншому місці, може стати нещасним. Однак, я повідомляю про те, що Кака залишається в «Мілані», оскільки він любить «червоно-чорних» і ставить цю любов вище за гроші. Він цінить дружбу та відданість. Коли він заявив, що залишиться, я сказав «Алілуя», так само, як і всі фанати нашої команди».

 

За «Мілан» Кака почав виступати в 2003 році. З цим клубом він виграв «Лігу Чемпіонів» та двічі Суперкубок УЄФА. У 2007 році бразильцеві вручили «Золотого м’яча», як найкращому футболістові Європи, та визнали найкращим гравцем світу за версією ФІФА. Кака є найбільш оплачуваним гравцем клубу. За сезон 22-й номер «Мілана» отримує 12 мільйонів американських доларів і його контракт діє до 2013 року.

 

Варто зазначити, що це не перша спроба «Ман-Сіті» придбати за неймовірні суми кращих футболістів планети. Після того, як у 2008-му році власником «міщан» став шейх Мансур бін Заєд, англійська команда почала справжню гонитву за «зірками». Щоправда, триває вона не дуже успішно. З іменитих футболістів на пропозицію «Ман-Сіті» поки що пристав лише бразилець Робіньо − його придбали у мадридського «Реала» більш, ніж за 32 мільйони фунтів стерлінгів. А от спроби купити Буффона, Трезеге, Роналдіньо, Рібері і ось тепер − Кака, залишилися безрезультатними.

 

Тепер «Ман-Сіті», що наразі в Прем’єр-лізі посідає лише одинадцяту сходинку, начебто цікавиться росіянином Аршавіним.

 

+++

 

7. Телерадіокомпанія «Ера»

 

Програма «Спорт», 20.01.09, 23:25

 

1) Автор сюжету: «Глухий кут для львівського стадіону до Євро-2012 у минулому. Нині у місті Лева розпочали другий етап будівництва − взялись споруджувати підвалини стадіону. Першу тону бетону до котловану заливали з благословення священика, а для більшої значимості заклали туди ще й символічну капсулу для нащадків. Основним джерелом фінансування арени наразі є міський бюджет, звідти планують виділити 300 млн. грн. Крім того, чиновники розраховують на інвестора і на держбюджет, бо загальна вартість будівництва 660 млн. грн. Здати стадіон збираються у грудні 2010 року». 

 

+++

 

8. Телеканал «24 канал»

 

Програма «Новини», 21.01.09, 05:05

 

1) У майбутній фундамент львівського стадіону до Євро-2012 заклали пам’ятну капсулу. Паралельно з будівництвом арени йдуть переговори з можливими інвесторами.

 

Микола Кміть, голова Львівської обласної державної адміністрації: «Потрібно шукати додатково інвестиції, зараз ведуться перемовини із зацікавленими людьми, які б інвестували в цей стадіон».

 

+++

 

9. Телеканал «24 канал»

 

Програма «Новини спорту», 21.01.09, 05:20

 

1) Асоціація футболістів Італії підбила підсумки футбольного року. Гравець міланського «Інтера» З. Ібрагімовіч переміг в чотирьох номінаціях. Його визнали найкращим гравцем та легіонером року. Алессандро Дель Пьеро з «Ювентусу» визнали найкращим місцевим футболістом.

 

2) На товариському турнірі в Маспаломасі донецький «Шахтар» програв свій перший матч. «Гірники» поступилися команді «Лас Пальмас» з рахунком 1:0.

Підписатися на новини